Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Сергія КРИВОНОСА,
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олега ПЕЧЕНОГО,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Печеного Олега Петровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Печений О.П. як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Печений О.П., дата народження – ______________ року, має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права понад 24 роки.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Печеного О.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація); визначено, що Печений О.П. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 122 бали; його допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Печений О.П. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрав 45,5 бала; його допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Печений О.П. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримав 113 балів.
З огляду на зазначене кандидат Печений О.П. за результатами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу отримав:
|
Критерій |
Показник |
Бал |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
45,5 |
320,5 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
122 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
113 |
Загальний результат кваліфікаційного іспиту – 320,50 бала. Печеного О.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 08 жовтня 2025 року № 186/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.
Комісією у складі колегії 05, 29 травня та 07 липня 2026 року проведено співбесіди із кандидатом Печеним О.П., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Печеного О.П. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Встановлення результатів спеціальної перевірки
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 793 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Печеного О.П. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 18 листопада 2025 року № 21.2-670/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З отриманих на запит Комісії відповідей не надійшло інформації, що перешкоджає Печеному О.П. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Джерела права та їх застосування
Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
Пунктом 571 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
Пунктом 2 частини першої статті 792 Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частиною четвертою статті 793 Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
- на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді;
- проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду;
- проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання;
- за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною п’ятою статті 793 Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
професійна етика;
доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: «рівень когнітивних здібностей», «рівень знань історії української державності», «рівень загальних знань у сфері права», «рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації»;
відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток»;
відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість»;
відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: «незалежність», «чесність», «неупередженість», «сумлінність», «непідкупність», «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу». Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
Вимогами частини третьої статті 85 Закону передбачено, що для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
Оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Печеному О.П. щодо надання для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності. Кандидатом 20 серпня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
Зокрема, Печений, О.П., як у вказаному листі так і під час співбесіди наголосив, що є три напрями його діяльності, які характеризують прояв рішучості та відповідальності, а саме: насамперед його діяльність як науково-педагогічного працівника, що залучений до навчального процесу. Він представляє наукову спільноту, є доцентом кафедри цивільного права відомого юридичного ВУЗу, а співробітники вказаної кафедри неодноразово ставали суддями Конституційного Суду України, Верховного Суду та інших судів;
Другим напрямом є науково-експертна діяльність кандидата, яка полягає в підготовці висновків, проведенні аналітичних досліджень у сфері права, які він здійснює на запит органів влади, за договорами, а також у складі Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Кандидат повідомив, що вказана діяльність впливає на судову практику, формування позицій Верховного Суду, який врахував окремі висновки, які підготував Печений О.П. у конкретних судових справах.
Третій напрям діяльність кандидата – участь у розгляді справ та ухваленні рішень у складі суду присяжних, оскільки він є присяжним Шевченківського районного суду міста Харкова. Вказану діяльність вважає суспільно-корисною, яка дала йому розуміння внутрішніх механізмів функціонування суду, здобуття безцінного і унікального досвіду здійснення судочинства.
Стосовно висловлених Кандидатом обставин Комісія виснує, що окреслені кандидатом напрями діяльності хоча і є значними та свідчать про достатній досвід та успішну юридичну діяльність у сферах його інтересу та професійного розвитку, однак не мають чіткого застосунку до проявів його рішучості та відповідальності як кандидата на посаду судді апеляційної інстанції.
Комісія приймає доводи кандидата, що він є доцентом кафедри цивільного права Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого, що очевидно передбачає наявність належного фахового рівня як науковця. Входження кандидата до складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді також характеризує його певний професійний рівень, однак кандидат фактично не розкрив своєї діяльності саме в аспекті рішучості та відповідальності. Зокрема, не навів прикладів прийняття складних і непопулярних рішень у складних ситуаціях, демонстрації розуміння невідкладності рішень, докладання максимальних зусиль для вчасного їх прийняття.
Тези кандидата, що суддівський корпус неодноразово поповнювався з числа його колег по кафедрі, жодним чином не відображає рівень його особистої рішучості та відповідальності.
Під час засідання Комісії кандидат погодився, що врахування/неврахування його висновків Верховним Судом не свідчить про відповідальність вказаним критеріям.
На переконання членів колегії сукупність фактів та життєвих обставин кандидата, продемонстровані ним під час співбесіди, у їх сукупності, не переконали, що Печений О.П. дотримується принципів поведінки, що закладені у Кодексі суддівської етики. Всі його вчинки та спосіб життя (навіть у період участь у конкурсних процедурах на посаду судді та після їх завершення) свідчать про не бажання кандидата брати на себе добровільно та свідомо обмеження і реагувати на застереження викладені у висновку Громадської ради доброчесності, рішеннях Комісії та Верховного Суду. Ці обставини Комісія оцінює, як такі, що не підтверджують достатню відповідність кандидата показникам відповідальності та рішучості.
З огляду на викладене надані Печеним О.П. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Бал за критерій |
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
14 |
10 |
11 |
15 |
12,50 |
33,00 |
|
Безперервний розвиток |
20 |
21 |
21 |
20 |
20,50 |
||
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33,00 бала із 50 можливих, що менше 75% (37,5 бала) суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Надана інформація та відповіді кандидата під час співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
Письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Бал за критерій |
|||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
9 |
9 |
9,50 |
37,50 |
|
Ефективна взаємодія |
9 |
7 |
9 |
9 |
8,50 |
||
|
Стійкість мотивації |
9 |
9 |
9 |
9 |
9,00 |
||
|
Емоційна стійкість |
11 |
10 |
10 |
11 |
10,50 |
||
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,50 бала), суми максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінювання доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації стосовно кандидата.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Печеного О.П. було досліджено Висновок, який надійшов до Комісії 02 березня 2026 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані ним як кандидатом на посаду судді, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Загалом щодо Висновку ГРД та доданої до нього інформації Печений О.П. зазначив, що вказаний документ побудований на окремих фрагментах попереднього висновку про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Печеного О.П. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 14 квітня 2017 року, що були предметом оцінки Комісії та Верховного Суду.
Комісією встановлено, що рішенням Комісії від 24 квітня 2017 року № 64/вс-17 кандидата Печеного О.П. визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду. Як випливає з вказаного рішення, обставинами, що свідчили про невідповідність Печеного О.П. вимогам доброчесності були: невнесення відомостей, що підлягали декларуванню в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік та в декларацію родинних зв’язків кандидата на посаду судді.
Аналогічну позицію висловлено в рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08 травня 2018 року (справа №800/224/17), де зазначено, що підставою для прийняття рішення Комісії від 24 квітня 2017 року № 64/вс-17, з огляду на встановлені Комісією фактичні обставини стали такі порушення:
1) у поданій декларації родинних зв’язків кандидати на посаду судді за 2010 – 2015 роки Печений О.П. не вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2012 –
2014 роках працював в апеляційному судді Харківської області, а в період з 2014 року до 2016 року – у Харківському міському управлінні ГУМВС України в Харківській області;
2) у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Печений О.П. не задекларував наявність у його дружини на праві власності 1/3 частини квартири в місті Харкові (загальною площею 77,3 кв.м) та виплати у 2015 році роялті в сумі 4 192 грн.
Вказані обставини також були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, що відображено в постанові від 11 грудня 2018 року, відповідно до якої апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2018 року – без змін.
З огляду на викладене Комісія зазначає, що доводи кандидата, про обставини, викладені у Висновку та інформації, вже були предметом аналізу Комісії та Верховного Суду, не знаходять свого підтвердження. Хоча окремі питання Висновку дійсно обговорювалися під час співбесіди з Печеним О.П. в межах конкурсу до Верховного Суду, але ці обставини не оцінювались у рішенні Комісії.
У пункті 1 Висновку вказано, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність». Йдеться про те, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Київського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2007 року у справі № 1-1070/07/04 припинено кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України, та передано ОСОБА_1 на поруки трудового колективу ТОВ «Панацея». Зазначена в постанові суду обставина не узгоджується з відомостями про працевлаштування ОСОБА_1, оскільки відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_2 та наданих документів ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із Національним юридичним університетом ім. Я.Мудрого.
Коментуючи цю обставину кандидат у поясненнях, які надійшли до Комісії 17 березня 2026 року, зазначив, що його робота із ТОВ «Панацея» здійснювалася pro bono, що знімає питання включення інформації до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан (далі – ДРФО). Робота в ТОВ «Панацея» полягала в наданні юридичних консультацій, висновків, підготовці публікацій з актуальних проблем фармацевтичного права тощо.
У поясненнях кандидата, які надійшли до Комісії 22 травня 2026 року повідомлено, що він працював із вказаним підприємством у період з початку 2007 року до кінця 2008 року. Ним виконувалися роботи за трудовим договором. На підтвердження роботи у ТОВ «Панацея» надав документ під назвою «Характеристика». Кандидат не пояснив, яким чином характеристика (оформлена без дати документа, що не дає можливості встановити періоду коли охарактеризовано кандидата) підтверджує його трудові відносини з ТОВ «Панацея».
Стосовно цієї події кандидат надавав пояснення під час конкурсу на посаду судді Верховного Суду (https://www.youtube.com/watch?v=0pRafKcH0Ww&list= PLNu-PSPQzIfb7l1byCGV9povN2wVyt7UI&index=74, таймінг 3:41:22), де він озвучив дещо інші обставини співпраці з ТОВ «Панацея», зокрема зазначив: «я з нею (ТОВ «Панацея») працював на підставі трудового договору», а на питання щодо термінів співпраці кандидат ствердно відповів, що співпраця розпочалася на початку літа (2007 року) і тривала «менше року».
Статтею 47 Кримінального кодексу України (у редакції, чинній на час момент злочину) передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 47 Кримінального кодексу України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки.
Відповідно до постанови Київського районного суду міста Харкова від 22 жовтня 2007 року подія, за результатами якої ОСОБА_1 притягався до кримінальної відповідальності, трапилася 07 серпня 2007 року, кримінальну справу припинено 22 жовтня 2007 року.
За даними ДРФО, протягом 2007 року Печений О.П. отримував заробітну плату, а отже, перебував у трудових відносинах із Національним юридичними університетом імені Ярослава Мудрого (код ЄДРПОУ 02071139), ПП «Фармітек» (код ЄДРПОУ 22692263), благодійною організацією «Центр комерційного права» (код ЄДРПОУ 263378693). Тобто Печений О.П. фактично був членом декількох колективів, однак не встановлено обставин, чому вказані юридичні особи ІНФОРМАЦІЯ_3.
Комісія оцінює пояснення кандидата, що «ця робота не була суцільним благодійництвом, оскільки це товариство (ТОВ «Панацея»), будучи пов’язаним із іншими організаціями, мало усталені зв’язки, авторитет, надавало рекомендації, сприяло укладанню договорів з ними», однак вони не узгоджуються із відповіддю Печеного О.П. на запитання, поставлене в анкеті кандидата: «Чи працювали Ви без оформлення трудових відносин?», на яке він відповів «Ні».
Отже, простежуються відсутність ознак прозорості, відкритості та явні суперечності в поясненнях кандидата щодо обставин звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності загалом та взаємодії з ТОВ «Панацея» зокрема.
До Висновку також надано інформацію, у якій йдеться про те, що в поданих кандидатом деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за різні звітні періоди в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» систематично відображено один і той самий суттєвий дефект: «джерело доходу» вказано самого декларанта або членів його сім’ї, замість юридичної особи — установи, підприємства чи органу державної влади, які фактично здійснюють нарахування та виплату заробітної плати чи інших доходів (наприклад, декларації за 2015, 2017, 2018 роки). У цих деклараціях кандидат у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», визначив джерелом своєї заробітної плати та заробітної плати дружини самого себе та дружину. ГРД виходила із припущення, що така інформація може бути технічною помилкою, допущеною при заповненні декларації. Водночас зазначення себе як «платника заробітної плати» створює надзвичайно серйозний змістовний ризик. Тобто кандидат не вказав фактичного платника доходу, що суперечить законодавству та суті заробітної плати.
Стосовно цього кандидат пояснив, що Закон України «Про запобігання корупції» не розкриває і не виключає множинне розуміння і тлумачення правових норм, не можна виключати багатозначного розуміння поняття джерело. Таке зазначення джерел доходу було наслідком суто технічної помилки у сприйнятті інтерфейсу форми декларації, зумовлене неоднозначним розумінням правової природи щодо його відображення.
В інформації, доданій до Висновку, також вказано про невідображення у декларації родинних зв’язків кандидата відомостей про особу, які підлягали декларуванню; про допущення кандидатом порушень вимог антикорупційного законодавства щодо декларування права власності на частку квартири та доходів.
Комісія враховує, що дві останні обставини були предметом оцінки Комісії під час участі кандидата у конкурсі на посаду судді Верховного Суду та судового розгляду у Верховному Суді, однак константує, що вказані порушення було підтверджено, про що йдеться, зокрема, у рішеннях найвищого суду в системі судоустрою України.
Стосовно інших обставин оцінки доброчесності та професійної етики кандидата Печеного О.П. Комісія встановила таке.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кандидат набув право власності на гараж загальною площею 18,7 кв. м у місті Харкові. Підставою для набуття права власності на вказаний об’єкт нерухомості було рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 червня 2014 року у справі № 638/2536/14-ц за позовом Печеного О.П. до громадянина ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності.
Як випливає із рішення суду, продавець гаража не мав документа, який посвідчував би його право власності на нього, а споруду встановлено ним для тимчасового користування як виняток на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської районної ради міста Харкова від 07 липня 1998 року № 126/4.
Не вдаючись в оцінку судового рішення, яке набрало законної сили, Комісія оцінює таку обставину, що 16 жовтня 2013 року ОСОБА_2 надав дружині кандидата довіреність № 1780 строком дії на 1 рік з широкими представницькими повноваженнями, зокрема правом представництва його інтересів у суді будь-якої інстанції з усіма правами, що надаються законом позивачу, відповідачеві тощо.
Строк дії вказаної довіреності накладається на період судового розгляду справи № 638/2536/14, оскільки звернення до суду надійшло 17 лютого
2014 року, а судове рішення ухвалено 20 червня 2014 року.
Стосовно цього кандидат пояснив, що дружина відповідно до вказаної довіреності не вчиняла жодних дій, а документ було видано «нашим знайомим, який був сусідом по двору, для отримання документів на час від’їзду довірителя», але використано не було. Водночас кандидат не продемонстрував прозорості та не зазначив, що довіритель – це продавець гаражу та відповідач у справі. Печений О.В. також не пояснив, для чого було видано довіреність з широкими представницькими повноваженнями, зокрема в судах, за умови наявності спірних правовідносин між ним та довірителем, які підлягали врегулюванню саме в судовому порядку (якщо мета довіреності була лише отримати документи).
З огляду на викладене Комісія критично оцінює доводи кандидата в цій частині.
Комісією також встановлено, що згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дружина кандидата 04 квітня 2023 року придбала у власність квартиру загальною площею 38,30 кв. м у м. Харкові.
Відповідно до даних майнової декларації за 2022 рік станом на 31 грудня 2022 року кандидат мав заощадження в розмірі 1 200,00 євро та 5 000,00 дол. США. Дохід кандидата та члена сім’ї (дружини), за даними ДРФО, станом на початок квітня 2023 року не дозволяв придбати вказаний об’єкт нерухомості.
Стосовно обставин придбання квартири кандидат пояснив, що первинним інвестором, який укладав цивільно-правові угоди щодо придбання об’єкта нерухомості, була громадянка ОСОБА_3 (сторона – 2), яка уклала попередній договір із ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні проекти» (Сторона – 1), що діяла від імені та в інтересах пайового інвестиційного фонду «Житлобуд-1», яким було передбачено, що вони укладуть основний договір купівлі-продажу квартири протягом 10 днів з моменту отримання Стороною 1 витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджує право власності на цю квартиру, але не пізніше 30 вересня 2022 року.
Дружина кандидата увійшла в ці правовідносини через Додатковий договір № 1 (про відступлення права вимоги/переведення боргу) від 10 серпня 2021 року. Щодо джерел походження коштів кандидат пояснив, що частину коштів у сумі 155 000,00 грн дружина отримала від продажу нерухомості, яка належала батькам, близько 56 000,00 грн – заощадження дружини; близько 281 000,00 грн - заощадження кандидата, близько 50 000,00 грн – кошти від продажу квартири, яка належала брату дружини та близько 80 000,00 грн –надала матір та брат кандидата, що в сумі складало 622 000,00 грн.
Однак, кандидат ніяким чином не підтвердив, що брат дружини передав кошти після продажу квартири, які мотиви змушували його це зробити та у чому була користь для родича.
Комісією встановлено, що за умовами додаткового договору № 1 від 10 серпня 2021 року до попереднього договору Сторона 2 (ОСОБА_3) передала Стороні 3 (ОСОБА_4, дружині кандидата) права і обов’язки за Попереднім договором з попередньою компенсацією вартості квартири Стороні 2 від Сторони 3 у розмірі відповідно до п.п. 1.1.3 п 1.1 Попереднього договору, тобто 613 760,00 грн. тобто розрахунок відбувся у серпні 2021 року, а не під час укладання договору купівлі-продажу квартири у квітні 2023 року.
Разом з тим, кандидат у поясненнях зазначив, що кошти було частково сплачено дружиною ОСОБА_3, а частково забудовнику при оформлені права власності і остаточні розрахунки із забудовником.
На підставі чого сплачувалися кошти забудовнику, у якому розмірі кандидат не пояснив. Також кандидат не надав Комісії копій платіжних документів, які б посвідчували коли саме і у якому розмірі дружина кандидата сплатила гр. ОСОБА_3 кошти за квартиру. Натомість кандидат надав копію банківської виписки про сплату коштів ОСОБА_3 на рахунок забудовника, вказане свідчить про відсутність прозорості у механізмах оплати за об’єкт нерухомості та щодо джерел походження коштів.
Під час засідання Комісії 07 липня 2026 року акцентовано увагу, щодо відповідності п. 3 Договору купівлі продажу квартири від 04 квітня 2023 року фактичним обставинам придбання вказаного об’єкту нерухомості.
Так, у п. 3 вказаного договору зазначено, що продаж здійснено за 612 800,00 грн, Покупець (ОСОБА_4) сплатив Продавцю (ТОВ КП «Інвестиційні проекти», яке діяло від власного імені та в інтересах та за рахунок ЗНВПІФ «Житлобуд-1» вартість квартири визначену у цьому пункті. Оплата була здійснена в безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «КУА «ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ» (ЗНВПІФ «Житлобуд-1») № НОМЕР_1, ідентифікаційний код 35246152 в АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478 або № НОМЕР_3, ідентифікаційний код 35246152 в АТ «КБ «ГЛОБУС», код банку 380526.
На запит Комісії ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» повідомило, що товариство не має відношення до розрахунків між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а кошти до ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» надійшли кошти від ОСОБА_3 (а не дружини кандидата). Вказана юридична особа наголосила, що у дружини кандидата не виникало обов’язку перед ТОВ «КУА «Інвестиційні проекти» зі сплати коштів, оскільки даний об’єкт вже було проплачено.
З огляду на викладене Комісія виснує, що дружина кандидата уклала договір купівлі-продажу квартири, щонайменше один з важливих пунктів (щодо порядку розрахунків за майно) якого не відповідав дійсності. Кандидат загалом надавав Комісії різнопланові копії документів, що характеризує його як людину ретельну в особистому обліку, однак не надав копії платіжних документів (розписок), які б внесли повну ясність у період та розмір проведених розрахунків.
Кандидат зазначив, що вказана квартира є спільною власністю подружжя, у розрахунках доводив що до її придбання залучено у т.ч. його особисті кошти.
Відповідно до п.17 Договору Печений О.П. дав згоду на купівлю квартири, відповідна заява була укладена у той же день і у того ж нотаріуса та додана до примірника Договору, з чого випливає, що кандидату очевидно були відомі положення Договору.
Пояснення кандидата, що «такі умови будівельного бізнесу» свідчать про його толерування напівпрозорих, «сірих» схем у будівництві житла, що сприяють у т.ч. ухиленню від сплати податків.
Комісія відзначає, що кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді Печеного О.П. проводиться у процедурі конкурсу, що за своєю природою передбачає відображення конкурентних переваг перед іншими кандидатами, особливо у питаннях доброчесності щодо фінансових питань, що не було продемонстровано кандидатом.
Комісія критично оцінює доводи кандидата у цій частині. Особа, яка претендує на посаду судді, має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом.
Ще одна обставина, яка оцінена Комісією – це відвідування кандидатом території російської федерації.
За даними Національного антикорупційного бюро України кандидат з 2015 року періодично відвідував територію рф, зокрема з 26 лютого 2014 року до 02 березня 2014 року, з 23 до 27 січня 2017 року, 03 квітня 2019 року, з 13 до 22 серпня 2019 року, 11 грудня 2019 року, з 22 до 25 грудня 2019 року.
Кандидат пояснив, що всі поїздки були короткочасними, здійснювалися у законний спосіб та мали наступні підстави: транзит, що передбачав проїзд до країн ЄС (Фінляндії), який був найбільш зручний на той час; освітня і наукова мета, що передбачала участь у науковій конференції та придбання спеціалізованої правничої літератури; культурна мета, що передбачала відвідування виставки робіт художниці З.Є.Серебрякової, яка проходила у м. москва; гуманітарна мета, що передбачала придбання специфічних ліків для знайомої особи, які на той час не були доступними в Україні.
Оцінюючи пояснення кандидата, Комісія не вбачає у жодній з підстав, які зазначив кандидат, обставин крайньої необхідності, які б могли пояснити легітимну мету його поїздок на територію рф, як країни-агресора щодо України.
Якщо кандидат на посаду судді не в змозі спростувати існування обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, надалі мають бути оцінені Комісією, оскільки вони впливають на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.
Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо майна, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.
Досліджені матеріали досьє, співбесіда з кандидатом Печеним О.П., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики у 0 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Печений О.П. набрав 391,00 бал.
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
45,50 |
320,50 |
|
Рівень знань з історії української державності |
40,00 |
||
|
Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду |
122,00 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
113,00 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
12,50 |
33,00 |
|
Безперервний розвиток |
20,50 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,50 |
37,50 |
|
Ефективна взаємодія |
8,50 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,00 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,50 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу |
0 |
|
|
Всього |
391,00 |
||
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–793, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Печеного Олега Петровича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Печений Олег Петрович набрав 391 бал.
3. Визнати Печеного Олега Петровича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
