Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Крячка Олега Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олега КРЯЧКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Крячка Олега Володимировича  в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою  1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Крячко О.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  48/ас-24 Крячка О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Крячко О.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2007 році кандидат закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Стаж професійної діяльності у сфері права становить 19 років, після здобуття вищої юридичної освіти Крячко О.В. працював з липня 2007 року до вересня 2010 року — юрисконсультом Харківського обласного управління з утилізації відходів як вторинної сировини; з листопада 2010 року до червня 2011 року — юристом комерційно-виробничого комплексу «Харківекокомресурси-пром» Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси» Кабінету Міністрів України.

У 2011 році Крячко О.В. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 989, видане Полтавською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. З 2011 року та дотепер здійснює адвокатську діяльність.      

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Крячка О.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Крячка О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Крячко О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	377,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	137

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 377,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Крячком О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Крячка О.В.

Запити про надання відомостей стосовно Крячка О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) листом від 01 червня 2025 року № 49-01/66376-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік, відповідно до яких виявлено розбіжності, які не відрізняються від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених на день подання такої декларації, для працездатних осіб, а саме: у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації кандидата зазначено відомості про автомобіль марки «Ford Fiesta» 2019 року випуску, однак відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) право власності на зазначений транспортний засіб зареєстровано за третьою особою; у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» зазначено дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю в сумі 495 098 грн, водночас відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) сума такого доходу становить 374 708 грн.

У зв’язку з цим Комісією запропоновано кандидату надати письмові пояснення протягом п’яти робочих днів. У встановлений строк Крячко О.В. надав пояснення щодо виявлених Національним агентством розбіжностей.

У поясненнях від 19 серпня 2025 року стосовно розбіжностей, виявлених у декларації за 2024 рік, Крячко О.В. повідомив таке.

Стосовно автомобіля марки «Ford Fiesta» 2019 року випуску кандидат пояснив, що транспортний засіб був придбаний його дружиною ОСОБА_1 за особисті кошти. У деклараціях за 2022 та 2023 роки він зазначав дружину власником цього автомобіля.

Кандидат повідомив, що 30 листопада 2024 року ОСОБА_1 померла, після чого за заявою кандидата було відкрито спадкову справу. За твердженням Крячка О.В., інші спадкоємці першої черги відмовилися від спадщини на його користь, у зв’язку із чим він є єдиним спадкоємцем відповідного майна. Водночас на момент подання декларації за 2024 рік кандидат ще не отримав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права власності на автомобіль.

Кандидат пояснив, що під час заповнення декларації за 2024 рік не знайшов у роз’ясненнях Національного агентства інформації щодо порядку відображення ситуації, за якої транспортний засіб продовжує обліковуватися за померлим спадкодавцем, а спадкоємець прийняв спадщину, однак ще не отримав свідоцтва про право на спадщину. З огляду на положення статей 1268, 1296 Цивільного кодексу України Крячко О.В. вважав, що відповідний транспортний засіб належить йому з часу відкриття спадщини, у зв’язку із чим у декларації зазначив себе його власником, а датою набуття права – 30 листопада 2024 року, тобто дату відкриття спадщини.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Крячка О.В. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Стосовно розбіжності у відомостях про дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю кандидат пояснив, що відповідно до поданої ним 18 квітня 2025 року податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік сума доходу від незалежної професійної діяльності становила 495 097,85 грн, а сума чистого оподатковуваного доходу після вирахування витрат – 330 711,28 грн.

Крячко О.В. зазначив, що відповідно до роз’яснень Національного агентства в розділі 11 декларації доходи зазначаються до вирахування податків і зборів. З огляду на це в декларації за 2024 рік він зазначив дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю до вирахування витрат у розмірі 495 098 грн.

Стосовно суми 374 708 грн, відображеної у ДРФО, кандидат пояснив, що вона складається із задекларованого ним чистого оподатковуваного доходу в розмірі 330 711,28 грн та 43 997 грн, виплачених йому Харківським місцевим центром та Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги за надання відповідної правової допомоги. Відомості про виплату 43 997 грн були окремо передані до ДРФО зазначеними центрами, водночас, за твердженням кандидата, ця сума вже була врахована ним під час визначення чистого оподатковуваного доходу за 2024 рік у розмірі 330 711,28 грн.

Отже, на думку кандидата, встановлена Національним агентством розбіжність зумовлена відмінностями у відображенні відповідних доходів у податковій звітності та відомостях ДРФО і не свідчить про недостовірність зазначеної ним у декларації суми доходу від незалежної професійної діяльності.

Щодо розбіжності у відомостях про дохід від зайняття незалежною професійною діяльністю Комісія враховує, що за податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2024 рік загальна сума доходу Крячка О.В. становила 495 097,85 грн, а чистий оподатковуваний дохід після вирахування документально підтверджених витрат — 330 711,28 грн.

Сума 43 997 грн, виплачена центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, була включена кандидатом до доходу від незалежної професійної діяльності, водночас відомості про цю виплату були окремо передані податковими агентами до ДРФО.

Для цілей декларування відображається загальна сума доходу від незалежної професійної діяльності, а не чистий оподатковуваний дохід після вирахування професійних витрат; сума доходу зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів. Задекларовані 495 098 грн відповідають загальній сумі доходу 495 097,85 грн, наведеній у податковій декларації.

За таких обставин пояснення кандидата узгоджуються з наданими документами. Комісія не встановила підстав вважати, що Крячко О.В. занизив або приховав отриманий у 2024 році дохід від незалежної професійної діяльності, тому ця розбіжність може бути врахована Комісією під час оцінки кандидата і не має наслідком істотну невідповідність кандидата в окресленій частині встановленим вимоги до судді.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Крячка О.В.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Крячка О.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Крячком О.В. 13 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Крячку О.В. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

До Комісії 31 грудня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Крячка О.В.

Членом Комісії – доповідачем запропоновано (лист від 05 січня 2026 року № 32дпс-838/23) Крячку О.В. надати пояснення та документи чи інші відомості, які доповнюють, спростовують або уточнюють інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано електронну копію цього рішення.

Кандидатом 08 січня 2026 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення.

Комісією 03 лютого 2026 року проведено співбесіду з Крячком О.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди 03 лютого 2026 року Комісія дійшла висновку про необхідність додаткового з’ясування обставин формування задекларованих кандидатом заощаджень, джерел їх походження та відповідності способу життя кандидата його задекларованим доходам, у зв’язку із чим у розгляді питання було оголошено перерву.

Після оголошення перерви кандидатом надіслано письмові пояснення щодо зазначених обставин та документи на їх підтвердження. Розгляд питання було продовжено на засіданні Комісії 07 липня 2026 року.

Під час співбесіди 07 липня 2026 року Комісією завершено обговорення результатів дослідження досьє, а також відповідності кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності й професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	18	19	19	18,5	37,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	19	19	19

Надана Крячком О.В. інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 балів із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Крячком О.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	9	9	9	37,5
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9	9,25
	Стійкість мотивації	9	9	10	10	9,5
	Емоційна стійкість	10	10	9	10	9,75

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували мінімально необхідний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Крячка О.В. було досліджено рішення ГРД про надання інформації про кандидата,  яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час його кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД), письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як кандидатом декларації, інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата, а також інформацію, яка викликала запитання у членів Комісії.

1. ГРД зазначила, що згідно з декларацією кандидата за 2022 рік його дохід становив 115 115 грн, дохід дружини — 7 000 грн, спільні з дружиною грошові активи 15 000 доларів США. ГРД також звернула увагу на придбання дружиною кандидата у 2021 році автомобіля марки «Ford Fiesta» 2019 року випуску. Крім того, кандидат здійснював закордонні поїздки: у 2018 році — до Єгипту та Праги, у 2020 році — до Занзібару транзитом через Дубай, у 2021 році — до Єгипту. У зв’язку з цим ГРД висловила сумнів щодо відповідності отриманих сім’єю кандидата доходів понесеним витратам та наявним грошовим активам.

Стосовно зазначених обставин Крячко О.В. пояснив, що у 1995–2005 роках здійснював підприємницьку діяльність як фізична особа — підприємець, його дружина ОСОБА_1 упродовж 2003–2018 років також була зареєстрована як фізична особа — підприємець та здійснювала діяльність, пов’язану зі створенням і обробкою відеопродукції. За твердженням кандидата, основним джерелом сімейних заощаджень були доходи дружини, отримані від такої діяльності.

Кандидат зазначив, що сформовані у попередні роки заощадження використовувалися для забезпечення поточних потреб сім’ї, оплати навчання та туристичних поїздок. За його поясненнями, станом на початок 2018 року залишок накопичень становив близько 52 000 доларів США, на початок 2021 року — близько 32 000 доларів США. У 2021 році дружина кандидата придбала автомобіль марки «Ford Fiesta» за 275 000 грн.  Станом на кінець 2022 року залишок готівкових коштів сім’ї становив 15 000 доларів США.

З метою додаткового з’ясування джерел формування заощаджень сім’ї кандидата, розміру поточних витрат, характеру підприємницької діяльності ОСОБА_1 та співвідношення отриманих доходів і понесених витрат Комісія після оголошення перерви в засіданні надсилала кандидату додатковий запит.

Крячко О.В. надав додаткові письмові пояснення та документи. Кандидат повідомив, що ОСОБА_1 переважно самостійно виконувала роботи зі створення та обробки відеопродукції з використанням власного обладнання, у зв’язку з чим витрати на виконання цих робіт були незначними. На підтвердження здійснення відповідної діяльності кандидат надав виписки з поточного рахунку, договори із замовниками, акти виконаних робіт та документи податкової звітності.

Кандидат також надав розрахунок формування та використання сімейних заощаджень за 2003–2022 роки. Станом на 31 грудня 2014 року спільні заощадження подружжя становили близько 78 887 доларів США, окремо ОСОБА_1 відклала близько 10 000 доларів США на придбання автомобіля. Залишок спільних заощаджень на кінець 2018 року, за розрахунком кандидата, становив близько 45 593 долари США, на кінець 2020 року — 32 416 доларів США, на кінець 2021 року — 26 265 доларів США, а на кінець 2022 року — 15 000 доларів США.

На співбесіді Крячко О.В. підтримав письмові пояснення, уточнив види робіт, які виконувала його дружина, назвав окремих замовників та пояснив причини відсутності частини первинних документів за відповідні роки.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до пункту 22 «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел.

Факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та отримання нею доходів від такої діяльності підтверджується наданими кандидатом документами. Водночас матеріали досьє не дають можливості в повному обсязі перевірити заявлений кандидатом розмір доходів ОСОБА_1 за весь відповідний період та та співвіднести його з розрахунком формування й використання заощаджень.

Комісія також ураховує, що розрахунок формування та використання сімейних заощаджень за 2003–2022 роки складено кандидатом ретроспективно. Зазначені ним витрати на туристичні поїздки до Єгипту та Праги у 2018 році, Занзібару у 2020 році та до Єгипту у 2021 році визначені орієнтовно. Так само розраховано поточні витрати сім’ї та залишок готівкових коштів у різні періоди. Ці відомості не в усіх випадках підтверджуються первинними документами.

Установлені обставини самі по собі не спростовують пояснень кандидата щодо джерел формування сімейних заощаджень. Досліджені Комісією матеріали підтверджують фактичне здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та отримання нею доходів від такої діяльності, а наведене кандидатом співвідношення доходів, поточних витрат і залишку заощаджень не містить очевидних внутрішніх суперечностей та загалом узгоджується з можливістю формування заощаджень у заявлений спосіб.

Водночас неповнота документального підтвердження окремих складових ретроспективного розрахунку сімейних заощаджень, орієнтовний характер відомостей про частину витрат та неможливість у повному обсязі простежити рух коштів упродовж тривалого періоду не дають змоги беззастережно підтвердити наведене кандидатом співвідношення доходів, витрат і заощаджень сім’ї.

За таких обставин Комісія не встановила достатніх підстав для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас зазначені обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо відповідності витрат сім’ї отриманим доходам та заявленому кандидатом обсягу заощаджень.

Комісією у складі колегії за результатами голосування визнано вказані обставини суттєвими та такими, що є підставою для зниження балів за показником «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу»  критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

2. ГРД зазначила, що кандидат не вжив достатніх заходів для з’ясування відомостей про доходи члена його сім’ї — батька дружини Боженка В.М. Зокрема, у деклараціях за 2022–2024 роки щодо розміру отриманої ОСОБА_2 пенсії кандидат обрав позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Стосовно зазначених обставин Крячко О.В. пояснив, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, у відповідні роки отримував пенсію та соціальні виплати, однак не повідомив кандидату точного розміру пенсії. За словами Крячка О.В., самостійно отримати такі відомості через електронні сервіси він не зміг через відсутність у ОСОБА_2 кваліфікованого електронного підпису та небажання останнього користуватися відповідними сервісами. Оскільки точний розмір пенсії йому повідомлено не було, у деклараціях за 2022– 2024 роки кандидат обрав позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Після отримання запиту Комісії кандидат повторно звернувся до ОСОБА_2 та отримав довідку про розмір пенсії за період із січня 2022 року до грудня 2025 року.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісія виходить із такого.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані суб’єктом декларування або членами його сім’ї доходи, у тому числі пенсію та соціальні виплати у випадках, передбачених законом.

Водночас правила заповнення декларації передбачають, що в разі відмови члена сім’ї надати всю або частину інформації, яка підлягає декларуванню, та за умови, що така інформація не відома суб’єкту декларування, останній зазначає про це в декларації шляхом обрання відповідної позначки та відображає всю відому йому інформацію.

Комісія враховує пояснення кандидата щодо причин, з яких точний розмір пенсії ОСОБА_2 не був зазначений у деклараціях за 2022–2024 роки, а також те, що після повторного звернення до члена сім’ї кандидат отримав та надав Комісії документальне підтвердження розміру відповідного доходу.

З огляду на наведене саме по собі використання кандидатом позначки «Член сім’ї не надав інформацію» за встановлених обставин не свідчить про його недоброчесність та не є достатнім для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас зазначені обставини підлягають урахуванню в сукупності з іншими встановленими Комісією обставинами під час визначення рівня відповідності кандидата показнику «Сумлінність».

Крім того, під час дослідження повноти відображення кандидатом відомостей про майновий стан членів його сім’ї Комісія встановила інші факти, які потребують окремої оцінки.

У деклараціях за 2022–2024 роки Крячко О.В. зазначав житловий будинок, який належить ОСОБА_2 на праві власності та перебував у користуванні кандидата, однак у графі щодо вартості цього об’єкта декларування вказав, що така інформація йому невідома.

Разом із тим до письмових пояснень, поданих до Комісії, кандидат долучив спадковий договір від 20 березня 2010 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та Крячком О.В., у якому зазначено вартість відповідного житлового будинку.

Отже, інформація про вартість житлового будинку містилася у документі, стороною якого був сам кандидат. За таких обставин її не можна вважати такою, що об’єктивно не могла бути йому відома за умови належного ознайомлення з наявними у нього документами.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія виходить із того, що належне виконання обов’язку щодо декларування не обмежується відображенням лише тієї інформації, якою суб’єкт декларування фактично володіє на момент заповнення декларації, а передбачає вжиття розумних і достатніх заходів для з’ясування відомостей, що підлягають декларуванню.

Такий підхід узгоджується і з вимогами суддівської етики щодо необхідності бути обізнаним про власні майнові інтереси та вживати розумних заходів для обізнаності про майнові інтереси членів сім’ї.

Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність означає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Комісія доходить висновку, що встановлені недоліки не є достатніми для висновку про невідповідність Крячка О.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак свідчать про недостатню ретельність під час виконання ним обов’язків у сфері фінансового контролю.

Крім того, Комісія вважає за необхідне надати оцінку обставинам, встановленим за результатами спеціальної перевірки, та поясненням кандидата щодо виявлених розбіжностей.

Стосовно автомобіля «Ford Fiesta» 2019 року випуску Комісія бере до уваги, що після смерті ОСОБА_1 кандидат прийняв спадщину, однак станом на дату подання декларації за 2024 рік не отримав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права власності на транспортний засіб.

Водночас Крячко О.В. не приховав наявності відповідного автомобіля, а відобразив його у декларації, зазначивши себе власником та датою набуття права 30 листопада 2024 року. Отже, встановлена розбіжність стосується не незазначення об’єкта декларування, а правильності визначення кандидатом виду права на нього та дати його набуття.

Водночас Комісія враховує, що на час подання декларації за 2024 рік були чинними Роз’яснення Національного агентства від 13 листопада 2023 року № 4 (зі змінами та доповненнями). Зокрема, у пункті 201 «Як декларувати об’єкти, набуті внаслідок спадкування?» роз’яснено, що об’єкти спадщини, які потребують перереєстрації права власності спадкоємцем, для цілей декларування вважаються набутими у власність після відповідної державної реєстрації права власності за спадкоємцем. Якщо спадщину прийнято, однак право власності на відповідний об’єкт не переоформлено, його відображення в декларації здійснюється з урахуванням фактичного права володіння або користування.

Отже, пояснення кандидата про відсутність у роз’ясненнях Національного агентства інформації щодо порядку декларування успадкованого майна не повною мірою узгоджуються зі змістом роз’яснень, чинних на час подання ним декларації за 2024 рік.

Комісія враховує пояснення кандидата про те, що під час заповнення декларації він виходив із положень цивільного законодавства щодо належності спадщини спадкоємцю з часу її відкриття.

Водночас Комісія звертає увагу кандидата та необхідність більш уважно та всебічно вивчати вимоги антикорупційного законодавства щодо порядку та повноти декларування відомостей. Це сприятиме належному виконанню обов’язків суб’єкта декларування в майбутньому та уникненню подібних ситуацій.

Оцінюючи наведені вище пояснення в сукупності, Комісія вважає, що Крячко О.В. під час заповнення декларацій за 2022–2024 роки продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки він мав можливість і повинен був перед заповненням декларацій детально ознайомитись із вимогами антикорупційного законодавства та роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порядку декларування. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють недостатню відповідальність з боку кандидата у виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами в діяльності судді.

Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.

3. ГРД зазначає, що кандидат у 2022–2024 роках не декларував користування об’єктом нерухомого майна, в якому фактично проживав з дружиною.

На думку ГРД, це питання потребує додаткового з’ясування та може породжувати сумніви щодо повноти декларування відповідних відомостей.

Стосовно зазначених обставин кандидат пояснив, що незазначення у деклараціях за 2022–2024 роки відомостей про квартиру за адресою його зареєстрованого місця проживання, власником якої є його мати ОСОБА_3, стало наслідком неправильного розуміння ним роз’яснень НАЗК.

Крячко О.В. зазначив, що впродовж відповідного періоду він із дружиною фактично проживав за двома адресами: у квартирі за місцем його реєстрації у м. Харкові та в житловому будинку у селищі Солоницівка, власником якого є батько його дружини.

Кандидат пояснив, що, оскільки власником квартири є його мати, а письмового договору щодо користування нею не укладалося, він помилково вважав, що відомості про цей об’єкт не підлягають відображенню у розділі 3 декларації. Після ознайомлення у 2025 році з більш детальними роз’ясненнями НАЗК кандидат дійшов висновку про помилковість такого підходу та 22 серпня 2025 року повідомив НАЗК про необхідність уточнення відповідних відомостей.

Комісія бере до уваги пояснення Крячка О.В., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Тобто із вказаної норми випливає, що суб’єкт декларування зобов’язаний зазначати в декларації всі об’єкти нерухомості, які перебувають у його користуванні, незалежно від наявності правових підстав для такого користування.

У пункті 79 Роз’яснень НАЗК зазначено, що за загальним правилом необхідно зазначати відомості про об’єкт нерухомості, який є фактичним місцем проживання. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації необхідно зазначити відомості про об’єкт нерухомості, який використовувався суб’єктом декларування та членами його сім’ї для проживання на кінець звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або не менше половини днів звітного періоду, незалежно від того, чи зазначалися відомості про цей об’єкт у розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації.

Таким чином, положення антикорупційного законодавства, які були чинні на той час, чітко визначали порядок декларування об’єктів нерухомості, що перебували у користуванні суб’єкта декларування.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог повною мірою.  

Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, яку суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Обов’язок щодо подання повних і достовірних відомостей у декларації покладається безпосередньо на суб’єкта декларування. Незазначення кандидатом у деклараціях за декілька звітних періодів відомостей про об’єкт нерухомості, яким він фактично користувався, свідчить про недостатньо уважне ставлення до виконання встановлених законом вимог фінансового контролю.

Кодекс суддівської етики визначає, що суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.

Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.

Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Хоча Комісія не встановила обставин, які б свідчили про умисне приховування кандидатом відомостей, водночас установлені обставини Комісія враховує під час оцінювання кандидата за показником «Сумлінність» та знижує оцінку за цим показником на 15 балів.

4. ГРД зазначає, що Крячко О.В., будучи членом Національної асоціації адвокатів України, не зазначив відповідні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022–2024 роки.

Стосовно зазначених обставин кандидат пояснив, що відомості про членство в Національній асоціації адвокатів України не зазначив внаслідок неумисної помилки під час заповнення відповідного розділу декларації. Під час подання першої декларації він помилково зосередив увагу на відомостях щодо входження до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань та не врахував необхідності зазначення самого факту членства в організації, а в наступних деклараціях механічно відтворював раніше зазначені відомості.

Кандидат також повідомив, що після самостійного виявлення помилки 21 жовтня 2025 року звернувся до НАЗК через особистий кабінет із повідомленням про необхідність уточнення відповідних відомостей та зазначив про намір надалі відображати членство в Національній асоціації адвокатів України у деклараціях.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України Крячко О.В. 24 червня 2011 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 989, видане Полтавською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку, що Крячко О.В. не повною мірою дотримався вимог законодавства щодо декларування відомостей про членство в самоврядному професійному об’єднанні.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до виконання обов’язків суб’єкта декларування (частина сьома статті 54, пункт 6 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Хоча Комісія не встановила обставин, які б свідчили про умисне приховування кандидатом відповідних відомостей, допущене порушення свідчить про недостатньо уважне ставлення Крячка О.В. до виконання вимог антикорупційного законодавства.

У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.

5. ГРД також звернула увагу на те, що у 2014 році Крячко О.В. був довіреною особою кандидата в народні депутати України ОСОБА_4, який балотувався в одномандатному виборчому окрузі № 173 від політичної партії «ВОЛЯ».

Крім того, за інформацією ГРД, у 2020 році Крячко О.В. балотувався до Харківської обласної ради VIII скликання від політичної партії «НАШ КРАЙ».

Стосовно зазначених обставин кандидат пояснив, що у 2007–2010 роках працював юрисконсультом у Харківському обласному управлінні з утилізації відходів як вторинної сировини «Харківекокомресурси», керівником якого був ОСОБА_4, а надалі надавав йому правову допомогу як адвокат.

Також Крячко О.В. пояснив,  що у 2014 році на прохання ОСОБА_4 він погодився виконувати функції його довіреної особи під час виборчої кампанії. Кандидат зазначив, що його участь мала виключно правовий характер та полягала, зокрема, у наданні роз’яснень з питань виборчого законодавства, підготовці документів та скарг. Членом політичної партії «ВОЛЯ» він не був та участі в її діяльності не брав.

Оцінивши встановлені обставини та пояснення кандидата, Комісія доходить висновку, що наведені ГРД обставини в цій частині не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Крячка О.В. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Відповідну інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.

Стосовно інших обставин, обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Крячком О.В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів із 300 можливих, що вище за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	50,9	377,9
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	150
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	137
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,5	37,5
	Безперервний розвиток	19
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	37,5
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	9,5
	Емоційна стійкість	9,75
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		240
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	692,9

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Крячко О.В. у сукупності набрав 692,9 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки стосовно Крячка Олега Володимировича отримано інформацію, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у ході проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Крячко Олег Володимирович набрав 692,9 бала.

Визнати Крячка Олега Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                           Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                        Ярослав ДУХ «ЗА»

                                                                                                  Ігор КУШНІР «ЗА»

                                                                                                  Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»