Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:
головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрія ТКАЧУКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткачука Юрія Айсберговича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Указом Президента України від 15 лютого 2007 року № 113/2007 Ткачука Ю.А. призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п’ять років, Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2012 року № 4455-VI – обрано на посаду судді цього суду безстроково.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Рубіжанського міського суду Луганської області та визначено її Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану.
Рішенням Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 101/0/149-22 Ткачука Ю.А. відряджено до Ленінського районного суду міста Полтави (нині – Подільського районного суду міста Полтави) для здійснення правосуддя з 05 травня 2022 року. Граничного строку відрядження в рішенні не встановлено.
Рішенням Комісії від 30 квітня 2025 року № 97/пс-25 внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про дострокове закінчення відрядження судді Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачука Ю.А. до Подільського районного суду міста Полтави та одночасне його відрядження до Подільського районного суду міста Полтави строком на 1 рік.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 29 травня 2025 року № 1152/0/15-25 відмовлено в достроковому закінченні відрядження судді Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачука Ю.А. до Подільського районного суду міста Полтави та у відрядженні вказаного судді до Подільського районного суду міста Полтави для здійснення правосуддя строком на 1 рік.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Ткачук Ю.А.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Ткачука Ю.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу, зокрема Ткачука Ю.А.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 березня 2026 року № 32/зп-26 визначено суди, які включаються до третьої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Вінницький апеляційний суд – 15 вакантних посад судді; Волинський апеляційний суд – 11 вакантних посад судді; Івано-Франківський апеляційний суд – 11 вакантних посад судді; Кропивницький апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Полтавський апеляційний суд – 15 вакантних посад судді; Рівненський апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Тернопільський апеляційний суд – 17 вакантних посад судді; Херсонський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; Хмельницький апеляційний суд – 12 вакантних посад судді; Черкаський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернівецький апеляційний суд – 7 вакантних посад судді.
У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Полтавського апеляційного суду звернувся Ткачук Ю.А.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.
IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.
Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ткачука Ю.А.
Водночас від Луганського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 04 червня 2026 року до Комісії надійшла інформація про те, що Ткачука Ю.А. 25 травня 2026 року шляхом автоматичної верифікації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року № 932 автоматично поставлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1. Також повідомлено, що з 28 січня 2026 року Ткачука Ю.А. ІНФОРМАЦІЯ_2.
На виконання листа Комісії від 15 червня 2026 року № 32дпс-1262/23/18 кандидатом надіслано до Комісії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року у справі № 440/9615/26.
Відповідно до цього рішення адміністративний позов Ткачука Ю.А. до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо поновлення Ткачука Ю.А. на військовому обліку та взяття Ткачука Ю.А. на військовий облік. Зобов’язано ІНФОРМАЦІЯ_5 внести дані в Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних та резервістів, які б відповідали військово-обліковим документам Ткачука Ю.А. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо невнесення актуальних персональних даних Ткачука Ю.А. до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Зобов’язано ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити дані про перебування Ткачука Ю.А. на військовому обліку військовозобов’язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 як такого, що визнаний непридатним до військової служби, та внести актуальні персональні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про порушення Ткачуком Ю.А. правил військового обліку. Зобов’язано ІНФОРМАЦІЯ_10 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про порушення Ткачуком Ю.А. правил військового обліку.
На виконання рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_11 внесено актуальні персональні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, виключено відомості про порушення правил військового обліку.
На підтвердження цього кандидатом надано копію військово-облікового документа, сформованого 13 жовтня 2026 року в мобільному застосунку «Резерв+».
ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:
1) складання кваліфікаційного іспиту;
2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Згідно з підпунктом 5.6.1 пункту 5.6 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:
- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:
рівень когнітивних здібностей – 60 балів;
рівень знань з історії української державності – 40 балів;
рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;
рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;
рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;
- особиста компетентність – 50 балів, з яких:
рішучість та відповідальність – 25 балів;
безперервний розвиток – 25 балів;
- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:
ефективна комунікація – 12,5 бала;
ефективна взаємодія – 12,5 бала;
стійкість мотивації – 12,5 бала;
емоційна стійкість – 12,5 бала.
Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.
Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.
IV.І. Критерій професійної компетентності.
Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене вище Ткачук Ю.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:
|
Критерій |
Показник |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
51,3 |
367,3 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
147 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
129 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів, отриманих Ткачуком Ю.А. за кваліфікаційний іспит, становить 367,3 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.
Комісія 20 травня 2026 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-3050/26) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.
До Комісії 04 червня 2026 року надійшли пояснення від кандидата Ткачука Ю.А. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток»; та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність.
Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Надані кандидатом Ткачуком Ю.А. відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
|||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
20 |
20 |
20 |
20 |
37,67 |
|
|
|
Відповідальність |
||||||||
|
Безперервний розвиток |
18 |
18 |
17 |
17,67 |
||||
Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.
IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Надані кандидатом Ткачуком Ю.А. відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Результат (за показником) |
Результат (за критерієм) |
|
|||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
10 |
40,33 |
|
|
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
10 |
||||
|
Стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
10 |
||||
|
Емоційна стійкість |
11 |
10 |
10 |
10,33 |
||||
Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
IV.ІV. Критерій доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).
До Комісії 03 вересня 2026 року від Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) надійшло рішення про надання Комісії інформації стосовно кандидата, затверджене 30 серпня 2026 року. ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують його та можуть бути використані під час оцінювання.
1. Стосовно вартості набутого у власність легкового автомобіля.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2020 рік кандидат 02 грудня 2020 року набув у власність легковий автомобіль «Kia Sportage» 2020 року випуску. У декларації зазначено вартість транспортного засобу на дату набуття права власності – 630 658 грн, що за середньорічним курсом становило приблизно 23 392 дол. США (курс – 26,96 грн/дол. США) або 20 482,56 євро (курс – 30,79 грн/євро).
У зв’язку з відсутністю повідомлення про суттєві зміни в майновому стані неможливо встановити, чи був зазначений автомобіль придбаний у фізичної особи, чи в офіційного дилера. Водночас рік набуття права власності збігається з роком випуску транспортного засобу, що не виключає можливості його придбання безпосередньо в автосалоні.
Під час аналізу архівних оголошень про продаж автомобілів «Kia Sportage» 2020 року випуску від фізичних осіб актуальних цін на момент набуття транспортного засобу встановити не вдалося. Найбільш наближене за роком випуску та даті опублікування оголошення є авто 2018 року випуску, яке станом на 26 квітня 2020 року пропонувалось до продажу за 21,500 дол. США.
Дилер «KІА Укравто Київ» в оголошенні від 25 липня 2020 року зазначав вартість автомобіля «Kia Sportage» 2020 року випуску в комплектації «Business» з двигуном об’ємом 2 л у розмірі 869 618 грн, що на 238 960 грн перевищує задекларовану кандидатом вартість. Крім того, у публікації «KІА Ukraine», оприлюдненій у лютому 2020 року на офіційній сторінці в соцмережі «Facebook», вартість автомобіля «Kia Sportage» 2020 року випуску в комплектації «Comfort» становила 23 990 євро.
ГРД зауважує, що заниження вартості придбаного майна в майновій декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Така особа не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Отже, з метою усунення сумнівів, які можуть виникнути у стороннього спостерігача, щодо заниження кандидатом вартості придбаного автомобіля порівняно з ринковими цінами, на переконання ГРД, обов’язковому додатковому з’ясуванню під час співбесіди з кандидатом підлягають обставини набуття автомобіля (зокрема, у кого саме він був придбаний) та документальне підтвердження вартості його придбання (договір купівлі-продажу, платіжні документи тощо).
Стосовно пункту 1 інформації ГРД кандидат пояснив, що автомобіль «Kia Sportage» 2020 року випуску був придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 16 листопада 2020 року № ЗФ000010178, укладеного між ним та ПАТ «ЗАВОД ФРУНЗЕ», яке діяло на підставі дилерського договору № 47-к/д від 01 липня 2016 року з ТОВ «ФАЛЬКОН-АВТО».
Відповідно до пункту 2.2 договору вартість авто без ПДВ становила 525 548,25 грн, ПДВ 20% – 105 109,65 грн. Загальна вартість товару на день укладення договору становила 630 657,90 грн, що еквівалентно 18 990 євро. Оплата здійснювалась у такому порядку: 1-й платіж – у розмірі 63 000 грн, здійснений 29 вересня 2020 року на підставі попереднього договору купівлі-продажу № 1958 від 28 вересня 2020 року та рахунку № ЗиФ-1044312; 2-й платіж – у розмірі 567 657,90 грн, здійснений 18 листопада 2020 року на підставі договору купівлі-продажу від 16 листопада 2020 року № ЗФ000010178 та рахунку на оплату № 453 від 16 листопада 2020 року після отримання продавцем товару на свій склад.
Автомобіль був отриманий від продавця 19 листопада 2020 року, що підтверджується актом здачі-приймання автомобіля. Державна реєстрація автомобіля була проведена 02 грудня 2020 року.
Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам і наданим ним документам, тому зазначені в пункті 1 інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
2. Близький родич кандидата неодноразово відвідував тимчасово окуповану територію.
За наявною інформацією, кандидат має сестру – ОСОБА_1. Відповідно до відомостей суддівського досьє вона працювала вчителем у загальноосвітній школі в місті Рубіжне Луганської області.
Під час аналізу наявної інформації встановлено, що особа з анкетними даними ОСОБА_1 у 2023 році, ймовірно, здійснювала переміщення між тимчасово окупованими територіями України. Зазначені переміщення здійснювалися на автомобілі «Opel Astra» 2009 року випуску, зареєстрованому у 2021 році в територіальному сервісному центрі МВС у місті Сєвєродонецьк Луганської області.
Відповідно до відомостей із відкритих джерел місто Рубіжне Луганської області перебуває під російською окупацією з 12 травня 2022 року, місто Ровеньки Луганської області, а також місто Донецьк і місто Луганськ перебувають під фактичною окупацією російської федерації з 2014 року.
В умовах збройної агресії рф проти України, що триває, «нагальність потреби» відвідування території держави-агресора або тимчасово окупованих територій України в кожному конкретному випадку має оцінюватися з огляду на прогнозовані ризики та загрози насамперед безпосередньо життю і здоров’ю особи, а також державній безпеці та національним інтересам України в разі затримання такої особи, її вербування тощо. Головне управління розвідки Міністерства оборони України наголошує, що представники органів державної влади (зокрема судової), зважаючи на специфіку їхньої діяльності та доступ до чутливої інформації, а також особи, з якими вони спілкуються чи перебувають у родинних і дружніх стосунках, становлять особливий інтерес для спецслужб держави-агресора. Отже, перебування вказаних осіб на тимчасово окупованих територіях України та/або території рф з високою ймовірністю може створити ризики виникнення загроз їхньому життю та здоров’ю, здійснення підходів і вербувальних пропозицій з боку спецслужб держави-агресора під різними приводами, у тому числі з використанням засобів впливу у вигляді шантажу. Відвідування окупованої території передбачає, що весь термін перебування на ній особа фактично вимушена жити за правилами окупанта та бути йому підконтрольною. Водночас окупаційна влада різними методами намагається завоювати підтримку та довіру місцевого населення, підкорити та залякати незгідних. До того ж окупація зазвичай супроводжується інтенсивною пропагандою, підбуренням до зрадницьких вчинків і насильства щодо співвітчизників. Попри відсутність прямої заборони на відвідування, подібні поїздки без нагальної необхідності, по-перше, створюють ризики для можливості впливу на кандидата через його близького родича, який міг опинитись під впливом спецслужб країни-агресора, по-друге, демонстрували зневажливе ставлення з боку сім’ї кандидата до громадянського консенсусу щодо публічного осуду агресивних дій рф і дотримання негласного принципу утримання від поїздок на територію країни-агресора.
Так, наявна інформація не дає достатніх підстав для однозначного висновку про факт перебування саме сестри кандидата на тимчасово окупованій території, а отже, сама собою не може бути підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас з огляду на потенційну значущість зазначених обставин ГРД вважає за доцільне уточнити їх під час співбесіди з кандидатом, зокрема з метою встановлення фактичних обставин, тривалості та мети можливого перебування сестри кандидата на відповідній території. Крім того, потребує з’ясування, чи проживають або проживали його близькі особи на тимчасово окупованих територіях, чи здійснюють вони там трудову, підприємницьку або іншу діяльність, чи мають майно, а також чи отримували документи, видані окупаційними органами рф. Також доцільно уточнити, чи здійснював сам кандидат після 2014 року поїздки на тимчасово окуповані території України.
Кандидат стосовно цього пункту інформації ГРД пояснив, що з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну в місті Рубіжне Луганської області, яке належить до тимчасово окупованої території, ІНФОРМАЦІЯ_12.
Наразі його сестра ІНФОРМАЦІЯ_13, трудової, підприємницької або іншої діяльності не здійснює. Підтвердити чи спростувати інформацію про пересування сестри автомобільним транспортом у 2023 році за зазначеними маршрутами, а також про мету цих поїздок неможливо, у зв’язку з відсутністю мобільного та інтернет-зв’язку в місці її проживання.
Комісія вважає, що зазначені в пункті 2 інформації ГРД обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
3. Кандидат звільняв правопорушників від адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Кандидат у 4 справах про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп’яніння) звільнив правопорушників від відповідальності із передачею матеріалів на розгляд трудового колективу (справи №№ 425/62/21, 425/21/20, 425/920/18, 425/3025/18).
Згідно зі статтею 23 КУпАП, якою визначено мету адміністративного стягнення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
ГРД скептично ставиться до звільнення від адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП і застосування передачі на поруки трудовому колективу та вважає за необхідне наголосити, що керування транспортним засобом у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, адже створює реальну загрозу життю і здоров’ю як самого водія, так і інших учасників руху.
Проте з огляду на незначну кількість таких справ на тлі розглянутих кандидатом, ГРД не вважає ці обставини такими, що свідчили б про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики судді. Однак вказана інформація має бути врахована під час його оцінювання.
Стосовно цього пункту інформації ГРД кандидат пояснив, що рішення в зазначених вище справах були прийняті відповідно до закону, який був чинним на час прийняття рішень, після повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, встановлення винуватості осіб у вчиненні адміністративних правопорушень та за наявності підстав для передачі матеріалів про адміністративні правопорушення на розгляд трудових колективів, які підтверджувались відповідними клопотаннями та протоколами зборів трудових колективів, з метою виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під час дослідження цих обставин Комісія наголошує, що оцінювання судді за критеріями доброчесності та професійної етики не може ґрунтуватися виключно на змісті конкретного судового рішення, незгоді з правовою позицією судді чи самому факті його скасування судом вищої інстанції.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові № 990/557/25 від 04 червня 2026 року, відповідно до якої оцінювання має стосуватися не змісту судового рішення як такого, а поведінки кандидата та його відповідності вимогам, що ставляться до судді з точки зору професійної етики, доброчесності та формування довіри суспільства до суду.
Водночас Комісія не залишає поза увагою питання якості мотивування судових рішень.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Якість судового рішення значною мірою залежить від належності його обґрунтування, яке не лише забезпечує сторонам розуміння суті та підстав прийнятого рішення, а й є гарантією від свавільного здійснення правосуддя.
Вимога щодо належного мотивування судових рішень випливає також із пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на необхідності наведення судами достатніх мотивів, на яких ґрунтуються їхні рішення. Зокрема, у справі «Бендерський проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до принципу належного здійснення правосуддя судові рішення мають достатньою мірою висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Комісією проаналізовано зазначені ГРД справи і встановлено, що мотивувальна частина рішень у цих справах не повною мірою розкриває, чому саме встановлені судом обставини є достатніми для звільнення особи від адміністративної відповідальності та передання матеріалів на розгляд трудового колективу, а також яким чином вони співвідносяться з характером та суспільною небезпечністю відповідного правопорушення. Зазначені недоліки обговорені під час співбесіди і визнані кандидатом.
Комісія вважає, що сукупність установлених обставин свідчить про наявність окремих недоліків у діяльності кандидата, пов’язаних із належним обґрунтуванням судових рішень та повнотою наведених у них мотивів.
У пункті 19 розділу ІІI Єдиних показників сумлінність визначено як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
Зазначені недоліки з урахуванням наданих кандидатом пояснень, кількості відповідних справ, відсутності інших установлених обставин, які б свідчили про свідоме використання кандидатом повноважень всупереч завданням правосуддя, не дають Комісії достатніх підстав для висновку про невідповідність Ткачука Ю.А. критеріям доброчесності та професійної етики, водночас є підставою для зменшення кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.
4. Кандидат закривав провадження у справах про адміністративні правопорушення через сплив строків, що призводило до уникнення правопорушниками адміністративної відповідальності.
4.1 Кандидат розглянув 275 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп’яніння), з них у 8 справах (№ № 646/5918/21, 646/5264/21, 641/7489/21, 641/7145/21, 641/6934/21, 425/1754/18, 425/780/18, 425/1032/18) провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності через недотримання строків розгляду (включно зі справами, розглянутими після збільшення строку притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП із трьох місяців до одного року).
Зокрема, підставами для закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення зазначено неможливість розгляду справ за відсутності належного повідомлення правопорушника.
У справах № 425/780/18, № 425/1032/18 окремого обґрунтування причин закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не зазначено.
ГРД повідомляє, що відповідно до частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов’язковою. Наголошує, що вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, становить особливу небезпеку для суспільства та безпосередньо водія, що відзначено законодавцем через встановлення більш суворих санкцій за вчинення таких діянь.
Зважаючи на кількість таких закритих кандидатом справ порівняно з розглянутими (2,91 %), відсутність системності під час розгляду таких справ чи особистої зацікавленості кандидата в їх закритті, це не може свідчити про навмисне затягування кандидатом строків для накладення стягнень на правопорушників, які керували транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, тому ГРД не стверджує, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики на цій підставі, однак вважає, що зазначена інформація має бути врахована під час співбесіди.
4.2 Кандидат розглянув 199 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), з них провадження у 3 справах (№№ 425/3918/19, 425/3920/19, 425/366/19) кандидат закрив у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності через недотримання ним строків розгляду справ, що становить 1,51 % від загальної кількості. Основна причина закриття провадження у справах – неявка правопорушника в засідання.
На думку ГРД, ця обставина сама собою не свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак має бути врахована під час його оцінювання.
Стосовно підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 інформації ГРД кандидат зазначив, що справи № № 646/5918/21, 646/5264/21, 641/7489/21, 641/7145/21, 641/6934/21 було передано на розгляд Подільського (колишня назва Ленінського) районного суду міста Полтави з Червонозаводського та Комінтернівського районних судів міста Харкова на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22, яким змінено територіальну підсудність судових справ вказаних судів та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом міста Полтави.
З метою виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 245 КУпАП, щодо своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом ним призначались судові засідання, особам, що притягались до адміністративної відповідальності, рекомендованими поштовими відправленнями надсилались повістки з інтервалом, достатнім для їх вручення. Водночас доказів про належне сповіщення, якими є розписка про отримання повістки, поштове повідомлення про вручення або відмітка про відмову від отримання, або відмітка, що адресат відсутній за місцем проживання, судом не отримано.
В призначені дати судових засідань особи, що притягались до адміністративної відповідальності, не з’явились, кандидат вважав, що розгляд справ без належних доказів про своєчасне сповіщення осіб про час і місце розгляду є незаконним, а постанова, винесена за відсутності особи, яку належним чином не повідомили, підлягає обов’язковому скасуванню. Отже, у зв’язку з тим, що на день розгляду справ закінчились строки накладення адміністративного стягнення, визначені частиною шостою статті 130 КУпАП, вважає, що ним були прийняті виважені та правильні рішення про закриття провадження у цих справах.
Аналогічний підхід ним було застосовано при прийнятті рішень про закриття провадження у справах № 425/3918/19, № 425/3920/19, 425/366/19 щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173-2 КУпАП. Враховувалось положення частини другої статті 268 КУпАП (у редакції, чинній на час прийняття рішень) про обов’язкову присутність особи, яка притягується до відповідальності за вказане правопорушення, при розгляді справи.
Справу № 425/1032/18 не було розглянуто до закінчення встановленого законом строку також у зв’язку з відсутністю доказів про своєчасне сповіщення особи про час і місце розгляду справи, невеликим проміжком часу (менше місяця) з моменту надходження справи до суду та спливом тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на час прийняття рішення).
Справа № 425/1754/18 надійшла до суду 20 червня 2018 року. Адміністративне правопорушення було вчинено 04 червня 2018 року. У судові засідання, призначені на 02 липня 2018 року, 11 липня 2018 року, 20 липня 2018 року, 03 вересня 2018 року, особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не з’явилась, причини неявки суду не повідомила. У судове засідання, призначене на 04 вересня 2018 року, особа не з’явилась. 03 вересня 2018 року до суду надійшло клопотання захисника про перенесення слухання справи у зв’язку з хворобою правопорушника та виклик свідків. Судове засідання у зв’язку з цим було відкладено на 10 вересня 2018 року, здійснено виклик свідків. У призначений час правопорушник і свідки до суду не з’явились, постановою від 10 вересня 2018 року провадження у справі було закрито у зв’язку із закінченням тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, визначеного частиною другою статті 38 КУпАП.
Кандидат зауважив, що, приймаючи рішення про відкладення судового засідання, керувався вимогами статті 7 КУпАП.
Комісією встановлено, що кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, становить незначний відсоток. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено, у зв’язку з чим Комісія у складі колегії вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної в пункті 4 інформації ГРД.
5. Кандидат ухвалював рішення під час періоду відпустки.
Кандидат, ймовірно, за відсутності на робочому місці, ухвалював судові рішення.
Відповідно до наданої судом інформації у період з 17 червня 2024 року до 28 червня 2024 року кандидат перебував у відпустці. Водночас у ЄДРСР наявні 2 ухвали у справі № 545/3228/23 (ухвала зі вступною і резолютивною частиною та повний текст ухвали) від 18 червня 2024 року про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. Інформації про відкликання судді в цей день судом не надано.
Здійснення правосуддя є виключною компетенцією судді, який особисто несе відповідальність за ухвалення кожного рішення. Фактична неможливість присутності кандидата в суді в дні, коли він перебував у відпустці, ставить під сумнів реальність його участі в розгляді справ та ухваленні відповідних рішень. Такі дії свідчать про недотримання базових стандартів належної організації судової діяльності та можуть свідчити про формальний підхід до відправлення правосуддя, що є несумісним із принципами незалежності, сумлінності й особистої відповідальності судді. Водночас, враховуючи, що за весь час діяльності кандидата встановлено один такий випадок, ГРД не робить висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак наголошує на тому, що така інформація має бути врахована під час проходження ним співбесіди, а також потребує додаткового з’ясування, зокрема, причин та обставин постановлення ухвал у період відпустки та відправлення ним правосуддя у зазначений період.
Стосовно пункту 5 інформації ГРД кандидат пояснив, що з метою розгляду у кримінальному провадженні № 545/3228/23 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наказом від 17 червня 2024 року № 42-В його було відкликано з частини щорічної основної відпустки на 1 календарний (робочий) день 18 червня 2024 року.
Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам і наданим ним документам, тому зазначені в пункті 5 інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
6. Кандидат ухвалював судові рішення, які викликають обґрунтований сумнів щодо дотримання принципу сумлінності.
Кандидат ухвалив заочне рішення від 15 листопада 2024 року у справі № 553/1796/24, яким позбавив батьківських прав відповідача (матір) стосовно малолітньої дитини. Однак кандидат у мотивувальній частині рішення не обґрунтував винну поведінку відповідача відповідно до практики Верховного Суду, яка неодноразово наголошувала, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, виключним і надзвичайним способом впливу на недобросовісних батьків, що застосовується лише за умови доведеної свідомої, умисної винної поведінки та неможливості змінити її менш жорсткими засобами. Суд обмежився констатацією факту виїзду відповідача за кордон у 2020 році та відсутності спілкування з дитиною, не з’ясувавши причин такої поведінки та не встановивши, що вона є саме умисним нехтуванням обов’язками, а не наслідком об’єктивних обставин. Суд не з’ясував думку дитини, хоча з рішення суду відомо, що син навчається у 7 класі (вік приблизно 12–13 років), а отже, він спроможний усвідомити і висловити своє ставлення і надати відповідно віку своє бажання щодо ролі батьків у його житті. Орган опіки та піклування надав суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав. Рішення прийнято без участі відповідача.
ГРД звертає увагу, що пункт 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (у редакції, чинній на момент винесення зазначеного рішення) передбачав, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Таке формальне вирішення справ створює загрози порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини. Фактами, які свідчать про можливі зловживання у цій справі, є:
- розгляд справи за відсутності матері дитини, у зв’язку з чим її позиція щодо заявлених вимог не була належним чином з’ясована та врахована судом;
- розгляд справи без участі сторін;
- ігнорування права дитини бути вислуханою у справі, що стосується її інтересів.
За наведених обставин у розсудливої та поінформованої особи виникають обґрунтовані сумніви щодо здатності кандидата здійснювати правосуддя неупереджено, незалежно та з дотриманням підвищеного стандарту ретельності, особливо в умовах воєнного стану та підвищених ризиків зловживання правом у цій категорії справ. Встановлені факти та виявлені ризики є релевантними для оцінки відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Кандидат щодо пункту 6 інформації ГРД зазначив, що розгляд справи дійсно відбувся без участі відповідача, яка належним чином повідомлялась про час та дату судових засідань, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, як і відзиву на позов. Судом була витребувана інформація з Головного центру обробки соціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину відповідачем кордону; представник Органу опіки та піклування до судового засідання на вимогу суду надав висновок про доцільність в інтересах дитини позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітнього сина та заяву про розгляд справи без його участі. Кандидат також зауважив, що судове засідання відбулось за участі позивача, який позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті позовних вимог, у засіданні було заслухано малолітню дитину.
Отже, рішення про задоволення позову було прийнято на підставі пояснень позивача та малолітньої дитини, наданих суду доказів, у тому числі інформації навчальних закладів щодо одноособової участі батька у супроводі та навчанні дитини, висновку органу опіки та піклування.
Під час дослідження зазначеної вище справи Комісією не встановлено ознак нетипово або надмірно швидкого розгляду, у справі залучено орган опіки та піклування. Суперечностей при розгляді справи Комісією під час дослідження досьє та співбесіди не встановлено.
7. Кандидат ймовірно допустив неточності при заповненні майнових декларацій.
7.1. Кандидат у майнових деклараціях за 2020 та 2021 роки вказав безоплатне користування гаражем загальною площею 24 кв.м, розташованим у місті Рубіжне Луганської області, який належить матері його дружини – ОСОБА_3.
Починаючи з майнової декларації за 2022 рік, кандидат декларує матір дружини як члена сім’ї, що може свідчити про їх спільне проживання, та відображає належне їй нерухоме майно, а саме: квартиру площею 46,5 кв.м у місті Рубіжне, житловий будинок площею 165,2 кв.м і земельну ділянку площею 1 659 кв.м у селі Варварівка Рубіжанського району Луганської області. Водночас, починаючи з 2022 року, гараж площею 24 кв.м, який раніше декларувався як об’єкт безоплатного користування та належав ОСОБА_3, у майнових деклараціях судді більше не зазначається.
Зазначене потребує пояснень кандидата щодо підстав припинення декларування цього об’єкта, зокрема, чи було відчужено гараж, чи існують інші обставини, які зумовили відсутність інформації про нього в майнових деклараціях, попри те, що інше майно цієї ж особи продовжує декларуватися.
Кандидат пояснив, що до 24 лютого 2022 року безоплатно користувався гаражем загальною площею 24 кв.м, розташованим у місті Рубіжне Луганської області, який належав матері його дружини, про що зазначав у майнових деклараціях за 2020–2021 роки. Після повномасштабного вторгнення рф в Україну матір його дружини разом з його родиною покинула місто Рубіжне і стала проживати з ним і його родиною, тому в щорічних майнових деклараціях, починаючи з 2022 року, він декларує її як члена сім’ї. При заповненні розділу 3 «Об’єкти нерухомості» щорічної майнової декларації за 2022 рік про об’єкти нерухомості, які належать тещі, кандидатом було встановлено, що документи, які підтверджують право власності на гараж, відсутні. Враховуючи відсутність цих документів, а також те, що внаслідок бойових дій в березні 2022 року гараж повністю знищено, кандидат більше не вказував гараж серед переліку належних його тещі на праві власності об’єктів нерухомого майна.
7.2. Кандидат протягом звітних періодів за 2015–2018 роки декларує належну йому заробітну плату, а також заробітну плату, отриману його дружиною, як об’єкти права спільної сумісної власності. Водночас відповідно до роз’яснень НАЗК щодо заповнення розділу 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» заробітна плата підлягає декларуванню як дохід особи, яка її отримала. Крім того, НАЗК окремо роз’яснює, що право власності, зокрема спільна сумісна власність, зазначається щодо об’єктів декларування (майна), а не щодо отриманих доходів.
Зазначене свідчить про невідповідність порядку відображення кандидатом відомостей про заробітну плату офіційним роз’ясненням НАЗК та потребує додаткових пояснень кандидата.
ГРД також зазначила, що починаючи з майнової декларації за 2019 рік, таку невідповідність було усунено кандидатом.
Кандидат підтвердив, що дійсно у зв’язку з відсутністю чітких роз’яснень щодо порядку заповнення декларації в електронному вигляді на момент її подання при заповненні відповідних граф керувався положеннями частини другої статті 61 Сімейного кодексу України. Надалі після появи роз’яснень НАЗК щодо заповнення розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки» в майнових деклараціях, починаючи з 2019 року, свою заробітну плату та заробітну плату дружини декларує як особисту власність кожного з подружжя.
Комісія вважає пояснення кандидата стосовно пункту 7 інформації, викладеної в рішенні ГРД, правдивими, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не мають негативного впливу на його відповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Крім того, зазначені обставини очевидно не є суттєвими для впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
8. Дружина кандидата у 2022–2023 роках суміщала перебування на посаді помічника судді та індивідуальну адвокатську практику.
З 2022 року кандидат декларує дохід дружини, яка займала посаду помічника судді в Подільському районному суді міста Полтави, а саме заробітну плату за основним місцем роботи від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області. Водночас у 2022 році кандидат декларує дохід дружини від незалежної професійної діяльності в розмірі 10 000 грн.
У 2023 році дохід від незалежної професійної діяльності дружини вже не декларується, однак дружина весь 2023 рік мала діюче право на заняття адвокатською діяльністю.
Виходячи з аналізу актуального законодавства, на помічників суддів як працівників патронатної служби прямо не поширюються обмеження, передбачені законодавством щодо суміщення та сумісництва. Водночас поєднання роботи помічника судді зі здійсненням адвокатської діяльності потребує окремої оцінки з огляду на можливість потенційного конфлікту інтересів, характер виконуваних помічником судді функцій та необхідність дотримання принципів доброчесності й неупередженості. Перебування на посаді помічника судді та здійснення адвокатської діяльності може мати ознаки використання особою, зокрема помічником судді, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди, чи прийняття обіцянки / пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, або, відповідно, обіцянка / пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей, що своєю чергою може породжувати реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Крім того, помічник судді є працівником апарату суду, а отже, повинен поводитися під час та поза виконанням службових чи посадових обов’язків гідно, уникати поведінки та ситуацій, дій та вчинків, що можуть зашкодити авторитету судової влади чи незалежності суду, негативно вплинути на репутацію суду чи його працівників.
Згідно з інформацією з Єдиного реєстру адвокатів дружина кандидата тільки 19 січня 2024 року подала заяву про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
На переконання ГРД, наведені обставини потребують додаткового з’ясування під час співбесіди з кандидатом.
Кандидат щодо пункту 8 інформації ГРД пояснив, що у травні 2022 року його дружина була прийнята на посаду помічника судді Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави. Водночас станом на час прийняття його дружини на роботу Положення про помічника судді, затверджене рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, не передбачало обов’язку кандидата на посаду зупиняти право на заняття адвокатською діяльністю, а з огляду на норми Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на помічників суддів як працівників патронатної служби обмеження, передбачені законодавством щодо суміщення та сумісництва прямо не поширювались.
Перебуваючи на посаді помічника судді, дружина кандидата не здійснювала адвокатської діяльності. Ознайомившись 19 січня 2024 року з рішенням Ради суддів України від 04 травня 2023 року № 21, нею було подано заяву про зупинення адвокатської діяльності.
Комісією під час співбесіди встановлено, що дружина кандидата, перебуваючи на посаді помічника судді, не здійснювала адвокатської діяльності, тому зазначені в пункті 8 інформації ГРД обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Крім інформації, вказаної в рішенні ГРД, Комісією також перевірено інші обставини, які можуть впливати на оцінку критерію доброчесності та професійної етики.
Так, відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею Ткачуком Ю.А. порушено строки оприлюднення тексту судових рішень в ЄДРСР (у 2017 році – 15 судових рішень, у 2018 році – 39 судових рішень, у 2019 році – 16 судових рішень, у 2020 році – 3 судові рішення, у 2021 році – 2 судові рішення, у 2022 році – 34 судові рішення, у 2023 році – 4 судові рішення, у 2024 році – 14 судових рішень, у 2025 році – 25 судових рішень, у 2026 році – 8 судових рішень). Загалом кандидатом порушено строки оприлюднення 160 судових рішень.
Згідно з пунктом 14 розділу ІІI Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «сумлінність».
У пункті 19 розділу ІІI Єдиних показників сумлінність визначено як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:
- ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;
- під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Комісія зазначає, що кількість внесених з порушенням строків судових рішень є порівняно незначною, тому підстави для зниження балів кандидату відсутні.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, тому з урахуванням приписів пункту 5.12 Положення Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію доброчесності та професійної етики.
V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ткачук Ю.А. отримав такі бали:
|
Критерії |
Показники |
Бал за показник |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту |
367,3 |
367,3 |
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20 |
37,67 |
|
Безперервний розвиток |
17,67 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
40,33 |
|
Ефективна взаємодія |
10 |
||
|
Стійкість мотивації |
10 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,33 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
Всього |
730,3 |
||
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Ткачук Ю.А. у сукупності набрав 730,3 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Ткачук Юрій Айсбергович набрав 730,3 бала.
2. Визнати Ткачука Юрія Айсберговича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ