Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:
головуючого – Сергія ЧУМАКА,
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач), Романа САБОДАША,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віталія МИКИТЕНКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Микитенка Віталія Михайловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
- Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
- Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
- Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів усіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
- Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
- Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
- Микитенко В.М. у визначений строк звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Микитенка В.М.
ІІ. Основні відомості про кандидата.
- Микитенко В.М. є громадянином України.
- У 1999 році закінчив Університет внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (спеціаліст).
- Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.
ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
- Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
- Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
- Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
- Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
- З огляду на зазначене Микитенко В.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
|
Критерій |
Показник |
Бал |
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
51,7 |
365,20 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
142 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
131,5 |
- Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
- Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 365,20 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Микитенком В.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
ІV. Проведення спеціальної перевірки.
- Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Микитенка В.М.
- Запити про надання відомостей стосовно Микитенка В.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
- Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Микитенка В.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
- Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Микитенка В.М.
- Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включено до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.
- До Комісії надійшла заява Микитенка В.М. про намір претендувати на посаду судді Полтавського апеляційного суду.
- Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Микитенка В.М. визначено члена Комісії Пасічника А.В.
- Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів), та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
- До Комісії 01 червня 2026 року надійшли пояснення та докази від кандидата Микитенка В.М. Кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
- До Комісії 04 вересня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації щодо Микитенка В.М.; 26 жовтня 2026 року – пояснення кандидата щодо викладеної ГРД інформації. У вказаних документах зазначено таке.
- У пункті 1 рішення ГРД зазначено, що рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 березня 2025 року № 634/2дп/15-25 кандидата притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону. Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 травня 2025 року № 1119/0/15-25 зазначене рішення залишено без змін.
- Кандидат надав пояснення, що вказаними рішеннями Вищої ради правосуддя не було встановлено фактів істотного порушення норм права, умисного невиконання обов’язків судді, проявів упередженості чи обставин, які б свідчили про підрив авторитету правосуддя або недоброчесність. Водночас фактичні обставини справи, а також правильність загального висновку суду щодо вирішення справи по суті дисциплінарним органом під сумнів не ставилися. За результатами розгляду дисциплінарної справи не було встановлено, що рішення було ухвалене з порушенням принципів незалежності судді, на підставі особистої заінтересованості чи з метою досягнення неправомірного результату.
- Кандидат також зазначив, що дисциплінарне стягнення у виді попередження ним відбуто. Водночас ним було зроблено висновки, які враховано у наступних судових рішеннях.
- У пункті 2.1 рішення ГРД повідомлено, що кандидат розглянув 540 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у 27 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
- Кандидат надав письмові пояснення, що більшість таких справ була передана до Шевченківського районного суду міста Полтави після зміни територіальної підсудності в умовах воєнного стану або надійшла до нього від інших суддів незадовго до спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності. Також кандидат повідомив, що у відповідних справах вживалися заходи для забезпечення явки осіб та їх належного повідомлення, однак окремі процесуальні обставини об’єктивно унеможливили їх розгляд у межах строків, встановлених статтею 38 КУпАП.
- У пункті 2.2 рішення ГРД зазначено, що кандидат розглянув 588 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, із яких у 107 випадках провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
- Кандидат надав письмові пояснення, що на час розгляду більшості зазначених справ редакція статті 268 КУпАП передбачала обов’язкову участь особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП. За твердженням кандидата, судом у таких справах здійснювалися повторні виклики осіб, а за наявності підстав суд постановляв ухвали про примусовий привід, однак значна кількість приводів не була виконана, що унеможливлювало розгляд справ по суті до закінчення строків, визначених статтею 38 КУпАП. Також кандидат повідомив, що після формування нових підходів судової практики переглянув власний підхід до розгляду цієї категорії справ і наразі, за умови належного повідомлення особи та її повторної неявки без поважних причин, розглядає такі справи за відсутності особи.
- У пункті 2.3 рішення ГРД зазначено, що в низці справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП (зокрема, №№ 554/2451/20, 554/3104/20, 554/7552/20, 554/7553/20, 554/9165/20, 554/9365/20, 554/9965/20, 554/117/21, 554/171/21 та 554/2192/21), кандидат після встановлення вини осіб у вчиненні адміністративних правопорушень звільняв їх від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КУпАП, передаючи матеріали справ на розгляд трудових колективів.
- Микитенко В.М. надав пояснення, що на момент ухвалення відповідних постанов стаття 21 КУпАП передбачала можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності в разі малозначності правопорушення або з передачею матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу, а закон не містив заборони на її застосування до справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП. За твердженням кандидата, рішення в кожній справі приймалося індивідуально з урахуванням усіх обставин, даних про особу правопорушника, позиції трудового колективу та можливості досягнення мети адміністративної відповідальності шляхом застосування заходів громадського впливу. Кандидат також повідомив, що після виключення відповідних положень із КУпАП така практика ним більше не застосовується.
- У пункті 2.4 рішення ГРД зазначено, що у 66 справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, кандидат звільнив осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі статті 22 КУпАП.
- Кандидат надав письмові пояснення, що на момент ухвалення відповідних постанов судова практика щодо застосування статті 22 КУпАП у справах про домашнє насильство була неоднорідною, а оцінка малозначності здійснювалася індивідуально з урахуванням конкретних обставин кожної справи. За твердженням кандидата, у більшості випадків йшлося про одноразові сімейні конфлікти без заподіяння тілесних ушкоджень чи інших істотних наслідків, при цьому потерпілі не наполягали на застосуванні адміністративного стягнення. Кандидат також повідомив, що після формування нових підходів судової практики переглянув власний підхід до застосування статті 22 КУпАП у справах цієї категорії.
- У пункті 3 рішення ГРД зазначено, що Микитенко В.М. ухвалював судові рішення під час проходження періодичного навчання.
- У своїх поясненнях кандидат повідомив, що навчання не тривало протягом усього робочого дня, не передбачало безперервної особистої присутності протягом робочого часу та не виключало можливості здійснення ним повноважень судді до початку або після завершення навчальних занять.
- У пункті 4 рішення ГРД вказано, що кандидат у 2022 році набув у власність моторолер «FORTE CANOE» 2021 року випуску вартістю 10 557 грн. ГРД висловила сумнів щодо ринкової вартості зазначеного транспортного засобу.
- Кандидат надав письмові пояснення, що на момент придбання транспортний засіб перебував у використанні та мав технічні несправності, які потребували проведення суттєвого ремонту, що зумовило його невисоку вартість.
- У пункті 5 рішення ГРД зазначено, що кандидат у 2012 році набув у власність автомобіль «Mitsubishi ASX» 2012 року випуску вартістю 220 000 грн. У відповідній письмовій декларації кандидата повідомлено, що автомобіль придбано із залученням кредитних коштів. Водночас, у розділі декларації «Відомості про фінансові зобов’язання» інформація щодо кредитних зобов’язань відсутня.
- Кандидат надав письмові пояснення, що автомобіль був придбаний із використанням кредитного фінансування строком на два роки, а його придбання не здійснювалося виключно за рахунок доходів, отриманих у 2012 році. За твердженням кандидата, первинний внесок був сформований за рахунок коштів, отриманих від продажу належного йому автомобіля «Daewoo Sens», власних заощаджень, накопичених за попередні роки, а також фінансової допомоги батьків. Решта вартості автомобіля була профінансована за рахунок кредитних коштів і погашалася шляхом щомісячних платежів відповідно до умов кредитного договору протягом двох років.
- У пункті 5 рішення ГРД зазначено, що 07 травня 2025 року кандидат уклав договір дарування грошових коштів на суму 980 000 грн, у зв’язку з чим право власності кандидата на ці кошти припинилося.
- Кандидат надав письмові пояснення, що дарувальником був він, а обдарованою особою – його мати. Кандидат також повідомив, що джерелом походження переданих коштів були його законні фінансові ресурси, значна частина зазначених коштів була сформована за рахунок кредитних коштів. За твердженням кандидата, відповідні фінансові зобов’язання були відображені в декларації.
- Кандидату було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
- Співбесіду з Микитенком В.М. проведено 26 жовтня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
- Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
- Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
- Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
- Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
- Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
- Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
- Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
- Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.
- Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
- Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
- Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
- Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
- Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
- Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
19 |
21 |
19 |
19,67 |
37,67 |
|
Відповідальність |
||||||
|
Безперервний розвиток |
18 |
19 |
17 |
18,00 |
||
- Надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала його належний рівень відповідальності та безперервного розвитку.
- Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
- Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
- Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності
- Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією
- Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
- Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
- Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
- Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
- Так само як і в процесі оцінювання особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
- Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
- Як і в оцінюванні особистої компетентності, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
- Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Ця здатність свідчить про відкритість, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
- Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
- Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.
- Надана кандидатом інформація, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
10,00 |
39,67 |
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
10,00 |
||
|
Стійкість мотивації |
9 |
10 |
10 |
9,67 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10,00 |
||
- Отже, Комісія вважає, що кандидат під час співбесіди продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
- Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата з його попереднім правовим статусом.
- Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
- Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
- І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
- Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- Незалежність.
- Чесність.
- Неупередженість.
- Сумлінність.
- Непідкупність.
- Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
- Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
- Наповнюють змістом ці показники затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
- Відповідно до пункту 15 Єдиних показників незалежність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого незаконного впливу, спонукання, тиску, погрози або втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин, а також протидіяти незаконному втручанню.
- Згідно з пунктом 16 Єдиних показників неупередженість – здатність судді (кандидата на посаду судді) ухвалювати рішення незалежно від симпатій / антипатій, прихильності, суспільної думки та не допускати поведінки, яка може викликати обґрунтований сумнів у його безсторонності.
- Відповідно до пункту 17 Єдиних показників дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті – це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.
- Згідно з пунктом 18 Єдиних показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
- Відповідно до пункту 19 Єдиних показників сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
- Згідно з пунктом 20 Єдиних показників непідкупність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) протистояти спробам вплинути на ухвалення ним рішення шляхом надання або пропозиції надання неправомірної вигоди чи інших переваг для нього або його близьких осіб.
- Відповідно до пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
- Згідно з пунктом 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел.
- Відповідно до пункту 21 Єдиних показників спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка, на думку звичайної розсудливої людини, не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді).
- Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
- Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 березня 2025 року № 634/2дп/15-25 суддю Октябрського районного суду міста Полтави Микитенка В.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.
- Вказане рішення залишено без змін рішенням Вищої ради правосуддя від 27 травня 2025 року № 1119/0/15-25.
- Комісія дослідила матеріали зазначеного дисциплінарного провадження та встановила таке.
- Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що суддя Микитенко В.М. розглянув справу № 554/5192/21 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4, частиною першою статті 130 КУпАП. За результатами судового розгляду суддя 17 червня 2021 року виніс постанову про закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Справа набула певного резонансу в місцевих засобах масової інформації (далі – ЗМІ).
- Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя також встановила, що відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ААБ № 126512 від 27 травня 2021 року, ДПР18 № 192592 від 27 травня 2021 року та ДПР18 № 192591 від 27 травня 2021 року 27 травня 2021 року приблизно о 14:15 ОСОБА1 на вулиці 23 Вересня в місті Полтава керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE» у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись у напрямку вулиці Г. Сталінграда, не вибрав безпечної швидкості руху з урахуванням дорожньої обстановки та здійснив наїзд на електроопору, після чого залишив місце дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП).
- Момент наїзду на електроопору, яка впала на дорогу та фактично перекрила рух, був зафіксований очевидцями на відео. Тому ДТП мала суспільний резонанс, висвітлювалася в ЗМІ та стала предметом обговорення в соціальних мережах. Окрім посилань, які вказані скаржницею, під час дисциплінарного провадження в мережі «Інтернет» виявлено також інші публікації, які стосуються цієї події.
- За результатами дослідження матеріалів адміністративних справ, які розглядав суддя Микитенко В.М., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснує, що суддя Микитенко В.М. послідовно, без жодного мотивування відхиляв докази, які свідчили про вчинення особою, яка притягалась до адміністративної відповідальності, зазначеного правопорушення.
- Дисциплінарний орган також констатував, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні рішення стосовно особи, яка за висновками суду спричинила ДТП. Таким чином, до адміністративної відповідальності за наїзд на електроопору ніхто не був притягнутий, матеріальні збитки, які спричинені ПЕЗО «Міськсвітло» пошкодженням електроопори та необхідністю її відновлення, не були відшкодовані.
- Під час дисциплінарного провадження встановлено, що суддя Микитенко В.М. не наводить у постанові від 17 червня 2021 року жодних доводів на спростування наявності події адміністративного правопорушення, навпаки, свідомо не зазначає доказів, які з погляду звичайної розсудливої людини можуть свідчити про наявність такої події.
- На думку Вищої ради правосуддя, відсутність мотивування у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП свідчить про наявність ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону, зокрема внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору (рішення від 05 грудня 2023 року у справі № 1179/0/15-23).
- Вища рада правосуддя дійшла висновку, що суддя не дотримався наведених норм законодавства та стандартів щодо мотивування постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 17 червня 2021 року у справі № 554/5192/21, а пояснення судді не спростовують факту відсутності мотивів відхилення доказів вини особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності в цій постанові.
- Під час співбесіди з членами Комісії кандидат пояснив мотиви прийняття ним зазначеної постанови та визнав, що допустив помилку, не навівши належне мотивування в судовому рішенні.
- Комісія зауважує, що саме собою вчинення дисциплінарного проступку не є безумовною підставою для негативної оцінки доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді.
- Проте Комісія враховує характер проступку, описаний у згаданому рішенні Вищої ради правосуддя, суттєвий досвід судді, який явно дисонує із допущеною помилкою, наслідки ухваленого рішення, які очевидно могли бути спрогнозовані.
- Комісія також бере до уваги, що на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності суддя мав статус кандидата на посаду судді апеляційного суду. І окремо звертає увагу на положення частини сьомої статті 109 Закону, згідно якої суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді.
- Комісія наголошує, що не надає оцінку судовому рішенню та не здійснює переоцінку обставин, встановлених Вищою радою правосуддя в межах дисциплінарного провадження.
- Водночас Комісія дійшла висновку, що встановлені Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя обставини суттєво впливають на оцінку кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності, оскільки належне, повне, всебічне дослідження доказів та викладення мотивів прийнятого судового рішення є невід’ємною складовою здійснення правосуддя та необхідною передумовою ухвалення обґрунтованого судового рішення. Тому обставини, пов’язані з дослідженням та оцінкою доказів під час розгляду конкретної справи, можуть бути предметом кваліфікаційного оцінювання не з метою перевірки правильності ухваленого судового рішення, а тією мірою, якою вони характеризують рівень сумлінності кандидата під час виконання ним суддівських повноважень.
- Комісія звертає особливу увагу на питання якості мотивування судових рішень. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень зазначено, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Якість судового рішення значною мірою залежить від належності його обґрунтування, яке не лише забезпечує сторонам розуміння суті та підстав прийнятого рішення, а й є гарантією від свавільного здійснення правосуддя.
- Відповідно до пункту 19 Єдиних показників показник «сумлінність» означає старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею своїх обов’язків. Кандидат відповідає цьому показнику, якщо, зокрема, наводить обґрунтування та належні мотиви в судових рішеннях на підставі принципу верховенства права та встановлених фактів.
- Таким чином, сумлінність у здійсненні правосуддя передбачає відповідальне, добросовісне та неухильне виконання суддею покладених на нього професійних обов’язків, особливо у справах, які стосуються суспільно небезпечної поведінки та мають значний превентивний вплив. Відповідно, поведінка судді під час розгляду справи цієї категорії підлягає оцінці не лише з погляду формального дотримання процесуальних вимог, а й з огляду на те, чи свідчить вона про належне ставлення судді до виконання своїх професійних обов’язків.
- У цьому контексті Комісія також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо необхідності застосування підвищених вимог під час відбору суддів, які претендують на зайняття вищих посад у судовій ієрархії. Так, ЄСПЛ підкреслив першочергову важливість суворого процесу відбору суддів для забезпечення того, щоб на суддівські посади призначались найбільш кваліфіковані кандидати – як щодо професійної компетентності, так і щодо доброчесності. ЄСПЛ зазначив, що чим вище суд перебуває в судовій ієрархії, то більш вимогливими повинні бути критерії відбору. На думку ЄСПЛ, такий відбір не лише забезпечує спроможність судового органу здійснювати правосуддя, але й має вирішальне значення з погляду забезпечення довіри громадськості до судової влади (пункт 84 рішення «Беснік проти Албанії» від 04 жовтня 2022 року).
- Комісія вважає, що вказані обставини свідчать про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
- Окремо Комісія зазначає, що враховує і час вчинення дисциплінарного проступку, і час притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, і, особливо, одночасне перебування судді в конкурсній процедурі та наявність непогашеного дисциплінарного стягнення. І хоча на момент ухвалення цього рішення дисциплінарне стягнення вже є погашеним, однак це не позбавляє Комісію обов’язку оцінки показника «сумлінність» за результатами аналізу результатів дисциплінарного провадження. Водночас Комісія переконана, що саме собою притягнення до дисциплінарної відповідальності не може свідчити про неможливість позитивної оцінки відповідного показника кандидата в майбутньому. Звісно, за умови дотримання кандидатом у подальшому вимог щодо доброчесності.
- Ураховуючи встановлені обставини та висновок про невідповідність кандидата показнику «сумлінність», Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та отримує оцінку в 0 балів за цими критеріями, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення його кваліфікаційного оцінювання.
- Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
51,70 |
365,20 |
|
Знання історії української державності |
40,00 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
142,00 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
131,50 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
19,67 |
37,67 |
|
Безперервний розвиток |
18,00 |
||
|
Соціальна компетентність
|
Ефективна комунікація |
10,00 |
39,67 |
|
Ефективна взаємодія |
10,00 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,67 |
||
|
Емоційна стійкість |
10,00 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
0
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
442,54 |
- Таким чином, Микитенко В.М. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
- Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Микитенко Віталій Михайлович набрав 442,54 бала.
2. Визнати Микитенка Віталія Михайловича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії: Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ