Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:
головуючого – Сергія ЧУМАКА,
членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Надії САЛАМАХИ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Саламахи Надії Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
- Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
- За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
- Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
- Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
- Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
- У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Надії Саламахи про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Саламаху Надію Володимирівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
- Саламаха Надія Володимирівна, народжена __________ року, на момент подання заяви мала повних __ років. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00227568 від 07 лютого 2024 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до довідки / витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
- Повну вищу юридичну освіту Саламаха Н.В. здобула у 2008 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію магістра права.
- Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Саламаха Н.В. обіймала такі посади: з 2009 до 2013 року – юрист у приватному підприємстві «Юридична компанія «Бізнес-Контракт-Сервіс»; з 2013 до 2020 року – адвокат у адвокатському бюро «Галина Бідула та партнери»; з 2020 і до цього часу – адвокат (самозайнята особа); з 2021 року і до цього часу – фізична особа–підприємець.
- Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України кандидат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000045, видане на підставі рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 20 жовтня 2014 року № 19/11 «Про заміну свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Лисюк Надії Володимирівні, у зв’язку з одруженням і зміною прізвища, та видачу їй нового свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на прізвище Саламаха» (попереднє свідоцтво видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 24 лютого 2012 року № 683).
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
- Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
- Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
- Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
- Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Саламаху Н.В.
- Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
- З огляду на зазначене Саламаха Н.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
52,6 |
357,1 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
143 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
121,5 |
- Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
- Отже, загальна кількість балів, отриманих Саламахою Н.В. за кваліфікаційний іспит, становить 357,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
- Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Саламахи Н.В.
- Запити про надання відомостей стосовно Саламахи Н.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
- Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 15 серпня 2025 року № 49-01/69704-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
- За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
- Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
- Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Саламаху Н.В.
- Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Саламахи Н.В. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
- Листом Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
- 19 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Саламахи Н.В. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
- До Комісії 13 березня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Саламахи Надії Володимирівни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 12 березня 2026 року (далі – Висновок).
- Підставою для надання Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
- Відповідно до відомостей із декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за 2018 рік грошові активи кандидата становили 300 000 грн. Сукупний дохід кандидата до оподаткування упродовж 2006—2018 років становив 40 196 грн, її чоловіка, ОСОБА_1 – 79 479 грн, без урахування видатків для забезпечення базових потреб кандидата, її чоловіка та ІНФОРМАЦІЯ_1 сина. ГРД висловлює обґрунтований сумнів стосовно законності джерел походження грошових коштів у кандидата для формування грошових активів у 2018 році.
- У декларації за 2022 рік кандидат зазначила відомості про автомобіль марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску, що з 02 серпня 2019 року належить на праві власності її чоловіку; автомобіль марки «BMW X5» 2020 року випуску, що з 07 червня 2022 року належить йому на праві власності, вартість яких не вказано, а також власні грошові активи у розмірі 30 000 дол. США.
- ГРД висловлює припущення, що під час декларування автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску кандидат допустила помилку при зазначенні його року випуску. Згідно з інформацією з інтернет–джерел серійне виробництво автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» розпочалося у 2006 році. Середньоринкова вартість автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 2008 року випуску у 2019 році становила 8 000 дол. США.
- Згідно з даними інтернет–ресурсів вартість автомобіля марки «BMW X5» 2020 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, становила 63 500 дол. США. Додатково власник придбав номерні знаки вартістю 12 000 грн.
- Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), упродовж 2019–2022 років дохід чоловіка кандидата до оподаткування становив 94 472 грн (еквівалентно 3 500 дол. США), кандидата – 974 190 грн (еквівалентно 36 000 дол. США), без урахування видатків для забезпечення базових потреб кандидата, її чоловіка та ІНФОРМАЦІЯ_2 сина.
- На думку ГРД, у кандидата та її чоловіка не було грошових коштів для придбання вказаних транспортних засобів та формування грошових активів у розмірі 30 000 дол. США.
- Окрім того, ГРД стверджує, що надалі автомобіль марки «BMW X5» 2020 року випуску відчужений на користь дружини брата чоловіка, ОСОБА_2 (народного депутата від політичної партії «Слуга народу») – ОСОБА_3 за ціною 2 700 000 грн. Як повідомляється у медіа, сам депутат користувався цим автомобілем ще з 2022 року.
- Відповідно до відомостей із декларації за 2023 рік кандидат вказала автомобіль марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску, який з 28 березня 2023 року належить їй на праві власності, не зазначивши його вартість.
- Станом на 31 грудня 2022 року кандидат декларує грошові активи у розмірі 30 000 дол. США. Згідно з відомостями із декларації за 2023 рік у кандидата відсутні грошові активи у звітному періоді. ГРД припускає, що грошові активи у розмірі 30 000 дол. США були використані кандидатом для придбання автомобіля марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску, однак законність джерел їх походження викликає обґрунтований сумнів.
- Згідно з відомостями із декларації за 2024 рік чоловік кандидата 16 вересня 2024 року набув у власність автомобіль марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску, вартістю 874 318 грн.
- ГРД звертає увагу, що відповідно до оголошень, розміщених на спеціалізованих онлайн-платформах з продажу транспортних засобів, у 2025–2026 роках ціна подібних автомобілів того ж року випуску коливалась від 1 600 000 грн, що суттєво вище за вказану кандидатом вартість придбання транспортного засобу.
- Архівні оголошення про продаж подібного автомобіля у 2024 році відсутні, що унеможливлює встановити ринкову ціну на момент набуття чоловіком кандидата права власності на цей транспортний засіб. Водночас, на переконання ГРД, ринкова вартість автомобіля марки «RIVIAN R1T» у 2024 була еквівалентною цінам 2025 року. Тому у ГРД виникає обґрунтований сумнів стосовно задекларованої вартості цього автомобіля, яка є нижчою за ринкову.
- На думку ГРД, такі обставини викликають обґрунтовані сумніви у доброчесності судді, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, підривають суспільну довіру до судді. Заниження вартості придбаного майна у декларації є проявом недоброчесної поведінки та суперечить стандартам професійної етики судді. Отже, кандидат не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
- Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
- Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України кандидат є адвокатом.
- Згідно з частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» усі адвокати є членами Національної асоціації адвокатів України з моменту набуття статусу адвоката, незалежно від подальшого здійснення чи зупинення адвокатської діяльності.
- Пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та пунктом 18 Правил заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, визначено, що у декларації зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців. До об’єднань (організацій), членство (членство в органах) в яких слід відображати в декларації, належать в тому числі самоврядні професійні організації (об’єднання), а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема: Національна асоціація адвокатів України, Нотаріальна палата України, Асоціація приватних виконавців України, Аудиторська палата України.
- Водночас у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» декларацій кандидата за 2018–2024 роки відсутні відомості про її членство в Національній асоціації адвокатів України. З огляду на правову природу Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, членство в якій є обов’язковим для кожного адвоката, такі відомості підлягають відображенню в декларації незалежно від фактичного здійснення адвокатської діяльності або статусу свідоцтва.
- З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Львівській області.
- 07 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Львівській області надійшло подання Ради адвокатів Львівської області від 11 вересня 2018 року стосовно несплати внесків адвокаткою Саламахою Надією Володимирівною. Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури у Львівській області від 18 жовтня 2018 року щодо адвокатки Саламахи Н.В. порушено дисциплінарну справу. У зв’язку із самостійним усуненням Саламахою Н.В. причин, що були підставою для подання (сплатою внесків), рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури у Львівській області від 02 жовтня 2018 року дисциплінарну справу закрито. Інших скарг до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Львівській області не надходило.
- З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 03 жовтня 2025 року Саламасі Н.В. було направлено запит у якому запропоновано надати інформацію про: постановлені щодо неї судові рішення про застосування заходів процесуального примусу (із зазначенням номерів справ, у яких такі судові рішення ухвалені); постановлені щодо неї судові рішення з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами; дисциплінарні скарги, подані нею щодо суддів (із зазначенням їх кількості та результатів розгляду); заяви про відвід судді, подані нею (із зазначенням їх кількості та результатів розгляду). 20 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
- 06 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь, у якій кандидат повідомила про відсутність постановлених щодо неї судових рішень про застосування заходів процесуального примусу, відсутність постановлених щодо неї судових рішень з метою реагування на випадки зловживання процесуальними правами та дисциплінарних скарг, поданих нею щодо суддів. Кандидат зазначила, що нею подано 3 заяви про відвід судді в таких справах: № № 462/2757/18, 914/4080/21 450/175/25.
- Кандидату 01 квітня 2026 року було надіслано висновок ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
- 02 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь Саламахи Н.В. на вказаний запит.
- Саламасі Н.В. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
- Співбесіду з кандидатом проведено 04 червня 2026 року. На початку співбесіди Саламаху Н.В. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
- Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
- Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
- Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
- Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
- Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
- Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
- Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
- Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
- Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
- Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
- Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
- Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
- Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
- Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
- Надані кандидатом Саламахою Н.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
особиста компетентність |
рішучість |
19 |
19 |
19 |
19,00 |
38,00 |
|
|
відповідальність |
|||||||
|
безперервний розвиток |
19 |
19 |
19 |
18,83 |
|||
- Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
- Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
- Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
- Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
- Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
- Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
- Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
- Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
- Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
- Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
- Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
- Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
- Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
- Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
- Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
- Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
- Надані кандидатом Саламахою Н.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
11 |
9 |
9,00 |
39,01 |
|
|
ефективна взаємодія |
10 |
10 |
9 |
9,67 |
|||
|
стійкість мотивації |
10 |
10 |
9 |
9,67 |
|||
|
емоційна стійкість |
10 |
10 |
9 |
9,33 |
|||
- Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,01 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
- Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
- Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
- Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
- Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
- Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- Незалежність.
- Чесність.
- Неупередженість.
- Сумлінність.
- Непідкупність.
- Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
- Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
- Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
- Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.
- Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.
- У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
- Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
- Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
- Стосовно достатності у кандидата та її чоловіка коштів для придбання упродовж 2019–2022 років двох автомобілів, а також формування заощаджень у розмірі 30 000 дол. США та 300 000 грн, Комісія встановила таке.
- Згідно з декларацією за 2022 рік кандидат зазначила відомості про автомобіль марки «BMW X5» 2020 року випуску, який з 07 червня 2022 року на праві власності належить ОСОБА_1, не указавши його вартість.
- Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі – ЄДРТЗ) вартість автомобіля марки «BMW X5» 2020 року випуску становить 2 002 512,53 гривень.
- У своїх письмових поясненнях від 02 квітня 2026 року стосовно обставин придбання її чоловіком автомобіля марки «BMW Х5» 2020 року випуску кандидат повідомила таке. ОСОБА_1 самостійно набув професійних навичок з ремонту транспортних засобів. З огляду на зростання попиту на купівлю пошкоджених автомобілів зі США, які можна придбати дешевше ринкової вартості в Україні, чоловік кандидата планував придбати такий автомобіль, відремонтувати власними силами та продати з метою отримання прибутку.
- Втім, придбання пошкодженого автомобіля зі США постійно відкладалось через відсутність значних заощаджень у сім’ї кандидата. В розмові зі своїми батьками чоловік кандидата неодноразово повідомляв про такі плани, тому наприкінці 2021 року його мати надала грошові кошти у розмірі 70 000 дол. США для придбання автомобіля за кордоном.
- Будь-яких документальних підтверджень цього факту немає в силу родинних, довірливих відносин. Ці кошти були матір надала чоловіку кандидата без обов’язку їх повернення.
- Упродовж 2021 року кандидату не було відомо про факт надання її чоловіку грошових коштів у розмірі 70 000 дол. США від його матері. ОСОБА_1 планував самостійно придбати, здійснити ремонтні роботи та відчужити автомобіль. Після того як кандидат дізналась про придбання автомобіля, її чоловік пояснив, що його мати отримала такі кошти у виді позики від родичів з метою реалізації особистих намірів сина.
- Чоловік кандидата 18 січня 2022 року придбав на аукціоні автомобіль марки «BMW Х5» 2020 року, вартістю 2 002 512,53 грн, що підтверджується митною декларацією та витягом з ЄДРТЗ. Цей транспортний засіб придбавався виключно з метою продажу, а тому фактично не перебував у користуванні сім’ї кандидата. Кандидату не було відомо про його вартість та обставини придбання, оскільки цими питаннями займався її чоловік за рахунок його особистих коштів.
- Відповідно до відомостей із декларації за 2018 рік грошові активи кандидата становили 300 000 грн. Згідно з відомостями з ДРФО дохід кандидата до оподаткування впродовж 2019–2022 років становив 582 524 грн, її чоловіка – 94 277 грн, що сукупно з урахуванням грошових активів у розмірі 300 000 грн становить 976 801 грн. Видатки на придбання автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 2008 року випуску становили 10 700 грн.
- Комісія наголошує, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, а тому встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.
- Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, метою і завданням кваліфікаційного оцінювання може охоплюватись не тільки дослідження законності походження активів судді та членів його сім’ї, але і його близьких осіб. Включення до кола близьких осіб батька, матері, вітчима, мачухи, сина, дочки, пасинка, падчерки, рідного та двоюрідного брата, рідної та двоюрідної сестри, рідного брата та сестри дружини (чоловіка), племінника, племінниці, рідного дядька, рідної тітки, діда, баби, прадіда, прабаби, внука, внучки, правнука, правнучки, зятя, невістки, тестя, тещі, свекра, свекрухи, батька та матері дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювача чи усиновленого, опікуна чи піклувальника, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером стосунків судді (кандидата на посаду судді) з цими особами (обов’язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб).
- Питання необхідності дослідження активів близьких осіб особливо гостро постає перед Комісією у разі, якщо така близька особа надає кандидату грошові кошти у позику або ж дарує їх чи бере на себе надмірний фінансовий тягар.
- Вирішуючи це питання, Комісія виходить із того, що неврахування обставин існування у близьких осіб фінансової спроможності для здійснення подарунку чи взяття на себе надмірного фінансового тягаря зробить ілюзорною саму процедуру кваліфікаційного оцінювання. Більше того, це свідчитиме про неналежне дослідження Комісією відомостей суддівського досьє, яке відповідно до підпункту «а» пункту 11 частини четвертої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має містити інформацію про відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам.
- На переконання Комісії, при отриманні позики чи у подарунок грошових коштів кандидат на посаду судді (суддя) має бути готовим вжити додаткових розумних заходів для з’ясування законності джерел їх походження. Така потреба, серед іншого, зумовлена необхідністю унеможливити саме припущення того, що кандидат на посаду судді (суддя) може використовувати механізм набуття позики чи отримання подарунку грошових коштів як спосіб їх «легалізації».
- У цьому зв’язку Комісія з’ясовує фінансову спроможність матері чоловіка кандидата як особи, яка виступила проміжною ланкою у передачі 70 000 дол. США. Відсутність належного пояснення щодо законності джерел походження цих коштів оцінюється Комісією в сукупності з іншими встановленими обставинами.
- Відповідно до інформації з ДРФО дохід матері чоловіка кандидата до оподаткування упродовж 1999–2022 років становив 779 058,45 грн.
- З огляду на викладене Комісія констатує відсутність у близьких осіб кандидата офіційних доходів для придбання автомобіля марки «BMW Х5» 2020 року випуску, вартістю 2 002 512,53 грн.
- Також Комісія критично сприймає пояснення кандидата стосовно отримання матір’ю її чоловіка грошових коштів у розмірі 70 000 дол. США у виді позики від родичів, з огляду на відсутність документального підтвердження.
- Під час співбесіди кандидат не надала інформації стосовно персональних даних родичів (прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків), які надали матері її чоловіка у позику грошові кошти розміром 70 000 дол. США. За таких обставин Комісія була позбавлена можливості встановити дійсну фінансову спроможність цих осіб надати позику у відповідній сумі та перевірити законність джерел походження таких грошових коштів.
- Оцінюючи пояснення кандидата в їх сукупності, Комісія відзначає таке.
- Кандидат у поясненнях стверджує, що придбання автомобіля «постійно відкладалось через відсутність значних заощаджень у сім’ї». Водночас кандидат одночасно стверджує, що наприкінці 2021 року мати її чоловіка передала йому грошові кошти у розмірі 70 000 дол. США. Для усунення будь-яких сумнівів щодо цього Комісія здійснює арифметичне зіставлення. Сукупний офіційний дохід матері чоловіка кандидата упродовж 1999–2022 років становив 779 058,45 грн. Станом на кінець 2021 року, коли відбулася передача коштів, офіційний курс долара США відносно гривні становив орієнтовно 27–28 грн/USD. Отже, 70 000 дол. США становили приблизно 1 890 000–1 960 000 грн, тобто у 2,4–2,5 раза більше, ніж увесь офіційний дохід матері за 23 роки до відрахування витрат на власне утримання.
- Кандидат пояснює, що матір чоловіка отримала 70 000 дол. США у позику від «родичів» з метою реалізації особистих намірів сина. Ця конструкція є триланковою: спочатку невідомі кандидату особи, які є родичами чоловіка, надали позику матері, мати передала кошти сину, а той придбав автомобіль. Жоден із цих фактів не підтверджений жодним документом. Комісія змушена констатувати, що запропонована версія не є верифікованою навіть у першій своїй ланці.
- Кандидат стверджує, що упродовж 2021 року їй не було відомо ані про отримання чоловіком коштів, ані про їх розмір і джерело, ані про придбання автомобіля. Комісія не заперечує, що між подружжям може існувати певна майнова автономія. Однак ця автономія не може звільняти кандидата від обов’язку бути обізнаною про майнові інтереси членів її сім’ї, особливо у випадку, коли йдеться про придбання активу, який суттєво перевищує задекларовані доходи і заощадження кандидата та членів його сім’ї.
- Комісія підкреслює, що кожна із наведених обставин у поясненнях кандидата могла б розглядатися окремо з можливою перевагою сумніву на користь кандидата. Проте їх сукупність утворює цілісну картину, в якій кожен наступний елемент не доповнює і не прояснює попередній, а навпаки – породжує нові запитання. Пояснення, що послідовно спирається на добровільну передачу коштів без підтверджувальних документів, у своїй сукупності не досягає навіть мінімального рівня правдоподібності, достатнього для спростування обґрунтованого сумніву.
- Із наведеного висновується, що набуття чоловіком кандидата автомобіля марки «BMW Х5» 2020 року випуску, вартістю 2 002 512,53 грн викликає обґрунтовані сумніви щодо фінансової прозорості статків кандидата. Такі обставини створюють «сіру зону» у його поведінці, що є несумісним із вимогами до репутації судді.
- Для судді, який має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом. З огляду на це Комісія визнає наведені факти як істотну невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Це зумовлює оцінку в 0 балів за показником «відповідність витрат - доходам», що є самостійною підставою для визнання кандидата такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
- Зважаючи на викладене вище, Комісія не знижує балів за інші встановлені під час кваліфікаційного оцінювання кандидата обставини й факти, оскільки істотна невідповідність кандидата показнику «відповідність витрат доходам» критеріїв професійної етики та доброчесності сама по собі є підставою для виставлення оцінки у 0 балів.
- Стосовно джерел походження грошових коштів у чоловіка кандидата для придбання автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску Комісія встановила таке.
- У декларації за 2022 рік кандидат зазначила відомості про автомобіль марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску, що з 02 серпня 2019 року належить на праві власності її чоловіку, не указавши його вартість.
- ГРД припустила, що під час декларування автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску кандидат допустила помилку при зазначенні його року випуску. Згідно з інформацією з інтернет–джерел серійне виробництво автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» розпочалося у 2006 році. Середньоринкова вартість автомобіля марки «CITROEN C4 PICASSO» 2008 року випуску у 2019 році становила 8 000 дол. США.
- У своїх письмових поясненнях від 02 квітня 2026 року кандидат визнала допущену помилку при зазначенні року випуску автомобіля марки «CITROEN С4 PICASSO» та повідомила, що цей транспортний засіб 2008 року випуску, а не 1997 року, як вказано в декларації.
- Також кандидат зазначила, що автомобіль марки «CITROEN С4 PICASSO» придбаний її чоловіком у 2019 році орієнтовною вартістю 400 дол. США. Згідно з витягом з ЄДРТЗ його ціна на момент придбання становила 10 700 грн. Використані для придбання цього транспортного засобу грошові активи сім’ї кандидата зазначені у декларації за 2018 рік. Цей автомобіль перебував у незадовільному технічному стані, потребував ремонту та був відремонтований власними силами чоловіка кандидата.
- Насамперед Комісія відзначає, що автомобіль марки «CITROEN С4 PICASSO» 2008 року випуску в 2019 році можна оцінити як компактвєн бюджетного сегменту вторинного ринку. Колегія вимушена констатувати, що твердження кандидата про вартість автомобіля усе ж є непереконливими, адже документів, які б підтверджували технічний стан автомобіля, не надано.
- Відповідно до інформації, розміщеної на спеціалізованому майданчику з продажу автомобілів «AUTO.RIA», вартість подібного транспортного засобу аналогічного року випуску у 2026 році коливається від 5 000 дол. США до 7 500 дол. США.
- Крім того, кандидат документально не підтвердила недоліків технічного стану (акт технічного огляду, дефектний акт, висновок сервісного центру тощо) та факту проведення ремонту вказаного автомобіля (квитанції, акти виконаних робіт, обсяг несправностей, заявлених під час підписання договору). Наведені фактичні дані у своїй сукупності є підставою стверджувати, що чоловік кандидата набув майно за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
- Комісія зазначає, що відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), однією з ознак невідповідності критерію доброчесності є набуття прав на об’єкти цивільних прав за ціною, що суттєво відрізняється від ринкової вартості, за відсутності достатнього документального підтвердження обґрунтованості такої різниці.
- Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та членів її сім’ї й ускладнює зіставлення їх доходів і видатків.
- Суддя (кандидат на посаду судді) зобов’язаний дбати про те, щоб, на думку розумної сторонньої людини, його поведінка відповідала вимогам доброчесності та не викликала сумнівів у прозорості особистих фінансових операцій (пункт 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів; стаття 3 Кодексу суддівської етики).
- Стосовно джерел походження у кандидата грошових коштів в розмірі 300 000 грн, які були використані для формування готівкових заощаджень, Комісія встановила таке.
- Відповідно до відомостей із декларації за 2018 рік грошові активи кандидата становили 300 000 гривень.
- Згідно з відомостями з ДРФО дохід кандидата до оподаткування упродовж 2006-2018 років становив 50 521 грн, її чоловіка упродовж 2002–2018 років – 79 480 грн, що сукупно становить 130 001 грн.
- У своїх поясненнях від 02 квітня 2026 року кандидат зауважила, що вказані готівкові кошти були подаровані їй та її чоловіку 19 липня 2014 року з нагоди весілля. Водночас кандидат зазначила, що у декларації за 2018 рік зазначено залишок подарованих у 2014 році коштів, які фактично залишились у її сім’ї на кінець звітного періоду. Кандидат акцентувала увагу на тому, що ані вона, ані її чоловік не придбавали будь-якого цінного майна упродовж 2014–2018 років.
- Водночас Комісія зауважує, що кандидатом не надано будь-яких підтверджувальних документів стосовно джерел походження грошових коштів у розмірі 300 000 грн, які були використані для формування готівкових заощаджень, тому погоджується з доводами ГРД в цій частині Висновку.
- Стосовно джерел походження у кандидата грошових коштів для формування грошових активів у розмірі 30 000 дол. США, Комісія встановила таке.
- Відповідно до відомостей декларації за 2022 рік грошові активи кандидата становили 30 000 дол. США.
- Згідно з відомостями з ДРФО дохід кандидата до оподаткування упродовж 2019–2022 років становив 582 524 грн, дохід чоловіка – 94 277 грн, що сукупно становить 676 801 грн (еквівалентно 23 674 дол. США) без урахування видатків для забезпечення базових потреб сім’ї та придбання рухомого майна.
- Комісія зауважує, що кандидатом не надано будь-яких підтверджувальних документів стосовно джерел походження грошових коштів у розмірі 30 000 дол. США, які були використані для формування готівкових заощаджень. З огляду на викладене Комісія погоджується з доводами ГРД в цій частині Висновку.
- Стосовно джерел походження грошових коштів у кандидата для придбання автомобіля марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску Комісія встановила таке.
- Відповідно до відомостей із декларації за 2023 рік кандидату з 28 березня 2023 року на праві власності належить автомобіль марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску. Водночас кандидатом не зазначено інформації про вартість цього автомобіля.
- У своїх поясненнях від 02 квітня 2026 року кандидат зазначила, що вартість автомобіля марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску становить 5 258 дол. США. Вказане підтверджується митною декларацією від 13 лютого 2023 року. Цей автомобіль придбано за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля марки «CITROEN С4 PICASSO», який відчужено 08 липня 2023 року орієнтовною вартістю 5 500 дол. США (еквівалентно 203 500 грн).
- Згідно з відомостями з ДРТЗ вартість автомобіля марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску становить 250 787,46 грн.
- Відповідно до відомостей з ДРФО дохід кандидата у 2023 році становив 467 762 грн, її чоловіка у 2023 році – 38 999 грн, що сукупно становить 506 761 грн.
- Комісія приймає пояснення кандидата та вважає їх переконливими.
- Стосовно джерел походження грошових коштів у чоловіка кандидата для придбання автомобіля марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску Комісія встановила таке.
- Згідно з відомостями із декларації за 2024 чоловік кандидата 16 вересня 2024 року набув у власність автомобіль марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску, вартістю 874 318 грн.
- Водночас ГРД звертає увагу, що відповідно до оголошень, розміщених на спеціалізованих онлайн-платформах з продажу транспортних засобів у 2025–2026 роках, вартість подібних автомобілів того ж року випуску становить від 1 600 000 грн, що суттєво вище за вказану кандидатом вартість придбання транспортного засобу.
- У своїх поясненнях від 02 квітня 2026 року кандидат зазначила, що вартість автомобіля марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску становила 19 425 дол. США, що підтверджується митною декларацією від 02 грудня 2024 року. У декларації за 2024 рік вартість цього автомобіля зазначена в сумі 874 318 грн з урахуванням сплачених зборів та податків.
- Цей автомобіль придбано за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля марки «BMW Х5» 2020 року випуску, у розмірі 2 700 000 грн, що підтверджується витягом з ЄДРТЗ та автомобіля марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску у розмірі 600 000 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 03 липня 2024 року № 4649/2024/4727128. Сукупно дохід отриманий кандидатом та її чоловіком від продажу цих автомобілей, становив 3 300 000 грн.
- На переконання кандидата, зазначених грошових коштів було достатньо для придбання нею та її чоловіком транспортних засобів марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску (874 318 грн), «POLESTAR 2» 2020 року випуску (623 067 грн); «NISSAN QUASHQUAI» 2017 року випуску (640 000 грн).
- Комісія відхиляє пояснення кандидата стосовно достатності коштів у кандидата та її чоловіка для придбання автомобіля марки «RIVIAN R1T» 2022 року випуску з огляду на раніше встановлені обставини набуття її чоловіком автомобіля марки «BMW Х5» 2020 року випуску, вартістю 2 002 512,53 грн та відсутність підтвердження офіційних джерел походження грошових коштів для його придбання.
- Стосовно достовірності, точності та повноти зазначення кандидатом відомостей у деклараціях, Комісія встановила таке.
- У декларації за 2023 рік відсутні відомості про доходи чоловіка на загальну суму 38 999 грн.
- Згідно з відомостями з ДРФО чоловік кандидата у 2023 році отримав дохід від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 129,5 грн (ознака доходу 127 – Інші доходи); від ОСОБА_4 в розмірі 8 500 грн (ознака доходу 157 – Дохід, виплачений самозайнятій особі); від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 235,75 грн (ознака доходу 127 – Інші доходи); від АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 133,71 грн (ознака доходу 127 – Інші доходи); дохід у розмірі 38 500 грн (ознака доходу 512 – податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи).
- У декларації за 2022 рік відсутні відомості про доходи чоловіка на загальну суму 79,95 грн
- Згідно з відомостями із декларації за 2018 рік кандидат зазначила право власності на квартиру загальною площею 56,9 кв.м, що знаходиться в м. Дубляни Жовківського району Львівської області, дата набуття права – 30 листопада 1993 року. У деклараціях за 2022–2024 роки датою набуття права власності на цю квартиру вказана дата 16 квітня 1994 року.
- Під час співбесіди кандидат не змогла чітко пояснити, чим була обумовлена така розбіжність у датах набуття права власності на цю квартиру, проте припустила, що правильна дата – 16 квітня 1994 року.
- У декларації за 2022 рік кандидат не задекларувала вартості автомобілів марки «CITROEN C4 PICASSO» 1997 року випуску (набутий у власність 02 серпня 2019 року), марки «BMW X5» 2020 року випуску (набутий у власність 07 червня 2022 року), марки «NISSAN ROGUE SPORT» 2017 року випуску (набутий у власність 28 березня 2023 року).
- Згідно з відомостями з ДРТЗ вартість автомобілів марки «CITROEN C4 PICASSO», 1997 року випуску становить 10 700 грн; марки «BMW X5», 2020 року випуску становить 2 002 512,53 грн; марки «NISSAN ROGUE SPORT», 2017 року випуску становить 250 787,46 грн.
- Стосовно незазначення кандидатом у деклараціях відомостей про членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ) Комісія встановила таке.
- Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України кандидат має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000045, видане на підставі рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 20 жовтня 2014 року № 19/11 «Про заміну свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Лисюк Надії Володимирівні, у зв’язку з одруженням і зміною прізвища та видачу їй нового свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на прізвище Саламаха» (попереднє свідоцтво видане на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 24 лютого 2012 року № 683).
- Згідно з частиною шостою статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» усі адвокати є членами Національної асоціації адвокатів України з моменту набуття статусу адвоката, незалежно від подальшого здійснення чи зупинення адвокатської діяльності.
- Пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та пунктом 18 Правил заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, визначено, що у декларації зазначається інформація про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб —підприємців. До об’єднань (організацій), членство (членство в органах) яких слід відображати в декларації, належать в тому числі: самоврядні професійні організації (об’єднання), а саме об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність, зокрема: Національна асоціація адвокатів України, Нотаріальна палата України, Асоціація приватних виконавців України, Аудиторська палата України.
- Водночас у розділі 16 «Входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів об’єднань, організацій, членство в таких об’єднаннях (організаціях)» декларацій кандидата за 2018, 2022, 2023, 2024 роки відсутні відомості про її членство в Національній асоціації адвокатів України. З огляду на правову природу Національної асоціації адвокатів України як недержавної некомерційної професійної організації, членство в якій є обов’язковим для кожного адвоката, такі відомості підлягають відображенню у декларації незалежно від фактичного здійснення адвокатської діяльності або статусу свідоцтва.
- У своїх поясненнях від 02 квітня 2026 року кандидат зазначила, що відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особа стає членом НААУ з моменту отримання свідоцтва. Це членство не потребує окремої заяви чи волевиявлення, воно є невід’ємним атрибутом статусу адвоката. Кандидат жодного разу не брала участі у з’їзді адвокатів, не входила до керівних органах адвокатури. При цьому, кандидатка подавала заяву про участь в конкурсі на зайняття посади судді апеляційного суду саме як адвокат та не мала наміру приховувати інформацію, що є загальнодоступною.
- Кандидат визнала, що допустила помилку, не зазначивши членства в НААУ під час заповнення декларацій, що була усунута в декларації за 2025 рік.
- Комісія погоджується з такими доводами ГРД та вважає, що відомості про членство кандидата в НААУ підлягали обов’язковому декларуванню, однак були безпідставно не відображені у деклараціях за 2018 рік та 2022-2024 роки.
- Під час співбесіди кандидат визнала усі допущені нею помилки під час декларування упродовж 2018, 2022, 2023, 2024 років, однак наголосила, що це є наслідком збігу певних обставин, та просила врахувати, що не мала наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
- Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
- Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства з боку Національного агентства не є перешкодою іншим органам у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення Національного агентства від 01 жовтня 2021 року № 9 щодо розмежування компетенції Національного агентства та інших суб’єктів у частині перевірки декларацій, поданих суддями та прокурорами).
- Національне агентство наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, установлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо в таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
- Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення Комісії. Верховний Суд виснував, що Комісія в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не перевіряє висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді щодо такої інформації.
- Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.
- Показник сумлінності критерію доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.
- Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не спростовують факту системних помилок, що впливає на оцінку сумлінності.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 0 балів із 300 можливих, що нижче 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
52,6 |
357,1 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
143 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
121,5 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
19,00 |
38,00 |
|
безперервний розвиток |
19,00 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10,00 |
39,01 |
|
ефективна взаємодія |
9,67 |
||
|
стійкість мотивації |
9,67 |
||
|
емоційна стійкість |
9,67 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
0 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
434,11 |
|
|
|
|
|
Таким чином, Саламаха Н.В. не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Саламаха Надія Володимирівна набрала 434,11 бала.
2. Визнати Саламаху Надію Володимирівну такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді
Головуючий Сергій ЧУМАК
Члени Комісії Андрій ПАСІЧНИК
Роман САБОДАШ