Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Беспальок Оксани Андріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Оксани БЕСПАЛЬОК,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Беспальок Оксани Андріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Оксани Беспальок про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Беспальок Оксану Андріївну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

11. Беспальок Оксана Андріївна, народжена ___________ року, на момент подання заяви мала повних __ роки. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00200111 від 26 вересня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Беспальок О.А. здобула у 2007 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію спеціаліста-юриста.
13. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 19 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Беспальок О.А. обіймала такі посади: з 2003 до 2008 року – секретар судових засідань у Галицькому районному суді міста Львова; з 2008 до 2010 року – консультант суду у Галицькому районному суді міста Львова; з 2010 до 2012 року – помічник судді у Галицькому районному суді міста Львова; з 2012 до 2014 року – помічник судді в Апеляційному суді Львівської області; з 2014 року і до цього часу обіймає посаду судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області.
14. Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Беспальок О.А. призначено на посаду судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років. Присягу склала 31 березня 2015 року.
15. 14. Указом Президента України від 12 грудня 2019 року № 899/2019 Беспальок О.А. призначено на посаду судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області.
16. Рішенням Голови Верховного Суду від 23 грудня 2022 року № 554/0/149-22 з 28 грудня 2022 року суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Беспальок Оксана Андріївна відряджена для здійснення правосуддя до Сихівського районного суду міста Львова.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

17. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
18. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
19. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
20. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Беспальок О.А.
21. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
22. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
23. З огляду на зазначене Беспальок О.А. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

24. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
25. Отже, загальна кількість балів, отриманих Беспальок О.А. за кваліфікаційний іспит, становить 368,90 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

26. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Беспальок О.А.
27. Запити про надання відомостей стосовно Беспальок О.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
28. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 29 липня 2025 року № 49-01/65259-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
29. За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
30. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).          

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

31. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Беспальок О.А.
32. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Беспальок О.А. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
33. Листом Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
34. 20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Беспальок О.А. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21‒ 6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
35. До Комісії 31 березня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Беспальок Оксани Андріївни, затверджене 30 березня 2026 року (далі – Інформація).
36. Підставою для надання Інформації слугували виявлені ГРД обставини.
37. За результатами дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) ГРД виявлено 4 рішення, ухвалені кандидатом у справах №№ 464/5634/23, № 464/5783/23, № 464/7452/23, № 464/7710/23 про визначення місця проживання дитини. Водночас справа № 464/5634/23 викликала у ГРД сумніви з огляду на обставини її розгляду та ухвалене судом рішення.
38. У справі № 464/5634/23 кандидат ухвалила рішення, яким задовольнила позов чоловіка призовного віку про визначення місця проживання дитини з ним.
39. На переконання ГРД, після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України з’явилися способи ухилення чоловіків призовного віку від мобілізації. Однією з таких поширених схем є звернення до суду з метою отримання рішень, якими фіктивно визначається місце проживання неповнолітніх дітей з батьком. Матір без вагомих на те підстав позбавляється батьківських прав або встановлюється факт самостійного виховання батьком дитини без участі матері. Це дає військовозобов’язаним особам право звільнення від мобілізації, а також виїзду за межі території України.
40. Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.
41. Відповідно до частини четвертої статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов’язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
42. Під час розгляду справи № 464/5634/23 кандидатом було залучено орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради. Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з’явився, однак надав висновок від 05 липня 2023 року. У цьому висновку зазначено, що між матір’ю та батьком відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, а тому є недоцільним визначення місця проживання дитини із одним з батьків. Під час розгляду цієї справи судом не було також заслухано думки дитини, а відповідачка не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
43. Крім того, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Сихівського районного суду міста Львова від 06 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Втім, 14 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання про відмову від апеляційної скарги через самостійне позасудове врегулювання спору із батьком дитини.
44. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що в судовому засіданні допитувались свідки – няня-тютор дитини (з лютого 2023 року) та співробітник позивача у студії звукозапису, що знаходиться у приміщенні квартири, де позивач проживав разом із сином. Обидва підтвердили незадовільний стан дитини після її повернення матір’ю на територію України для проживання з батьком, зокрема проблеми у розвитку, стан здоров’я, адаптація до соціуму та навички. Обидва підтвердили відсутність зацікавленості матері у житті та розвитку сина. Станом на день розгляду справи свідки констатували покращення здоров’я та розвитку дитини, адаптації до соціуму та інші успіхи дитини, його прив’язаність до батька, прояв емоцій до оточуючих.
45. Представник третьої особи – органу опіки та піклування в судове засідання не з’явилась, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Вона зазначила, що на момент надання висновку не вбачалось існування спору між сторонами, оскільки відповідачка – матір хлопчика через консульську установу надала згоду на визначення місця його проживання з батьком. Під час проведення органом опіки та піклування обстеження встановлено, що дитині створені належні умови, у квартирі зроблено ремонт, є необхідні меблі та побутова техніка, помешкання в охайному стані, дитина забезпечена усім необхідним, для неї облаштована окрема кімната.
46. На момент повернення матері дитини на територію України дитині виповнилось 3 роки. На день ухвалення судом рішення, малолітня дитина близько 8 місяців перебувала на вихованні лише у батька, матір до того часу на територію України не поверталась.
47. Орган опіки та піклування подав до суду висновок, відповідно до якого між матір’ю та батьком відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, а отже недоцільно визначати місце проживання малолітнього сина з одним із батьків.
48. Водночас кандидат зауважила, що цілком усвідомлювала факт повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та ту обставину, що позивач є особою призовного віку. Однак, як підтверджено матеріалами справи, показами свідків, позивач самостійно виховував дитину, без участі матері, яка виїхала за кордон і на момент ухвалення судом рішення не повернулась на територію України до сина, який мав вади розвитку, поведінкові розлади тощо і в силу свого віку потребував опіки матері.
49. Дослідивши та оцінивши висновок органу опіки та піклування, суд визнав його недостатнім доказом у справі, оскільки у ньому зазначено про недоцільність визначення місця проживання дитини з будь-ким із батьків (з огляду на відсутність спору між ними), однак не виключено можливості визначення місця проживання з батьком. У судовому засіданні за участю представника відповідачки встановлено, що спір між батьками все ж існує, про що свідчили відзив на позовну заяву, а також заперечення відповідачки та її представника. Орган опіки та піклування надав докази проведення обстеження умов проживання малолітнього сина сторін, а саме акт та висновок оцінки потреб сім’ї, якими підтверджено належні умови проживання дитини з батьком. Іншого висновку органу опіки та піклування суду не надано.
50. У цьому зв’язку ГРД наголошує на висновках аналітичного дослідження у сфері правосуддя про зловживання правами дітей у справах, де стороною є чоловіки призовного віку, і корупціогенні фактори таких справ, серед яких: безспірний характер справи, неврахування висновку органу опіки і піклування, розгляд справи без участі сторін, ігнорування права дитини бути вислуханою в справі, що стосується її інтересів.
51. ГРД висловлює припущення, що позивач за допомогою звернення до суду мав на меті уникнути виконання обов’язку із захисту Батьківщини. Водночас, дослідивши аналогічні справи, які перебували у провадженні кандидата, ГРД не встановила такої тенденції.
52. ГРД проаналізовано відомості, відображені кандидатом у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за 2017–2018 роки та оцінено співвідношення задекларованих доходів, видатків і фактичного рівня забезпечення базових потреб сім’ї та як вони узгоджуються між собою.
53. Відповідно до відомостей із декларації за 2017 рік загальний грошовий дохід кандидата та її сім’ї складався з такого.
54. Сукупний розмір заробітної плати кандидата та її чоловіка становив 79 747 грн, з яких було утримано: податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5 %). Таким чином, фактично отриманий дохід після оподаткування становив 64 196 грн.
55. Сукупний розмір доходів кандидата та її чоловіка у виді процентів та соціальної допомоги становив 26 771 грн.
56. Грошові активи сім’ї кандидата у 2016 році становили 9 203 грн, у 2017 році — 2 894 грн. Таким чином, на початку 2017 року в розпорядженні сім’ї кандидата було не більшому ніж 6 309 грн, накопичених від грошового доходу сім’ї за 2016 рік.
57. Отже, у родини кандидата для забезпечення мінімальних базових потреб сім’ї у 2017 році була сума грошових коштів, не більша ніж: 64 196 грн+ 26 196 грн + 6 309 грн = 96 701 грн.
58. Видатки сім’ї кандидата у 2017 році становили: 23 246 грн + 11 046 грн + 14 284 грн + 11 847 грн = 60 783 грн (розмір сплачених коштів у рахунок процентів та основної суми позики (кредиту).
59. Отже, витрати родини кандидата на забезпечення базових потреб сім’ї з 4-x осіб (двоє дорослих та двоє дітей) не могли становити більше ніж 36 000 грн на рік, тобто 3 000 грн на місяць (без урахування кредитних коштів).
60. Відповідно до відомостей із декларації за 2018 рік загальний грошовий дохід кандидата та її сім’ї складався з такого.
61. Сукупний розмір заробітної плати кандидата та її чоловіка становив 38 374 грн, з яких було утримано податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5 %). Таким чином, фактично отриманий дохід після оподаткування становив 30 892 грн.
62. Сукупний розмір доходів кандидата та її чоловіка у виді процентів та соціальної допомоги становив 96 174 грн.
63. Грошові активи сім’ї кандидата у 2018 році збільшилися на 36 грн, які при розрахунку ГРД не враховано.
64. Отже, у родини кандидата для забезпечення мінімальних базових потреб сім’ї у 2018 році була сума грошових коштів, не більша ніж: 30 892 грн + 96 174 грн = 127 066 грн.
65. Видатки сім’ї кандидата у 2018 році становили: 32 165 грн + 9 869 грн + 5 141 грн +21 603 грн + 7 700 грн + 1грн = 76 479 грн (розмір сплачених коштів у рахунок процентів та основної суми позики (кредиту).
66. Таким чином, витрати родини кандидата на забезпечення базових потреб сім’ї з 4-x осіб (двоє дорослих та двоє дітей) не могли становити більше ніж 50 587 грн на рік, тобто 4 200 грн на місяць (без урахування кредитних коштів).
67. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що упродовж 2017—2018 років матеріальне становище її сім’ї було скрутним, а отримані доходи не були достатніми для забезпечення належного рівня життя. Сім’я кандидата жила відповідно до своїх доходів і отримувала підтримку від батьків чоловіка та її батька. Крім того, сім’я кандидата мала у розпорядженні кошти, отримані у виді ІНФОРМАЦІЯ_1, готівкові кошти, належні їй та її чоловіку, у розмірі, що не підлягав обов’язковому декларуванню. В сім’ї кандидата не було автомобіля, житлово-комунальні послуги оплачували батьки чоловіка, які також забезпечували їх продуктами харчування. Батьки чоловіка мають у власності будинок і земельну ділянку у сільській місцевості (с. Біличі Старосамбірського району Львівської області), де займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції.
68. На переконання ГРД, первинний аналіз наведених обставин може викликати сумніви стосовно достатності задекларованих доходів для забезпечення всіх необхідних витрат сім’ї, зокрема побутових потреб та утримання двох дітей.
69. Водночас, на думку ГРД, такі сумніви не є безумовними, оскільки з пояснень кандидата вбачається наявність додаткових джерел забезпечення, які не підлягали обов’язковому декларуванню, зокрема готівкових коштів, допомоги від родичів, а також можливого використання кредитних коштів і кредитних ліній.
70. За таких умов ГРД виснувала, що сукупність грошових активів сім’ї кандидата у відповідні періоди (разом із незадекларованими у дозволених межах коштами та залученими позиками) теоретично могла забезпечити видатки на базові потреби.
71. Відповідно до інформації, зазначеної у декларації за 2022 рік, чоловік кандидата 04 листопада 2022 року набув право власності на легковий автомобіль марки «SUBARU OUTBACK» 2015 року випуску, вартістю 273 643 грн.
72. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що 31 грудня 2021 року її чоловіком через SWIFT–переказ здійснено оплату інвойсу у розмірі 8 322 дол. США (на дату набуття права еквівалентно 230 088,75 грн).
73. ГРД зазначає, що відповідно до роз’яснень Національного агентства для цілей декларування датою набуття права власності на транспортний засіб, придбаний за кордоном, є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб.
74. Таким чином, датою набуття права власності на цей автомобіль є 31 грудня 2021 року, а не 04 листопада 2022 року, як зазначено у декларації кандидата за 2022 рік.
75. ГРД висловило сумнів стосовно правильності відображення кандидатом відомостей у декларації за 2022 рік, оскільки за наведених обставин цей транспортний засіб підлягав зазначенню у декларації за 2021 рік. Така невідповідність може свідчити про неправильне визначення моменту набуття активу при заповненні декларації.
76. Відповідно до декларації за 2024 рік 15 лютого 2024 року чоловік кандидата набув у власність квартиру загальною площею 17 кв.м у м. Львові вартістю 228 562 грн (на дату набуття права еквівалентно 6 000 дол. США).
77. На переконання ГРД, первинний аналіз співвідношення зазначеної вартості із середньоринковими цінами на нерухомість у м. Львові може створювати враження про істотне заниження вартості об’єкта, зокрема з огляду на середню вартість квадратного метра житла та наявні ринкові пропозиції.
78. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що ця квартира знаходиться на території Сихівського району Львівської області, а не Франківського, як помилково зазначила ГРД. Це підтверджується, зокрема, характеристикою об’єкта нерухомості у звіті про оцінку майна від 13 лютого 2024 року. Згідно з цим звітом вартість квартири на момент оцінки та набуття у власність становила 228 562 грн. Квартира складається лише з однієї кімнати площею 17 кв.м, коридор, кухня, ванна кімната, вбиральня – у загальному користуванні гуртожитку, що підтверджується технічним паспортом на квартиру. Кандидатом задекларовано вартість квартири, зазначену у звіті оцінки майна станом на дату її набуття. Усі підтверджувальні документи, а саме: звіт про оцінку майна, технічний паспорт на квартиру, копія будинкової книги, свідоцтво про право на спадщину, кандидатом долучено до матеріалів суддівського досьє.
79. Із наведеного ГРД виснувала, що зазначена квартира не була придбана на ринку нерухомості, а набута її чоловіком у порядку спадкування. Крім того, об’єкт має специфічні характеристики — фактично є кімнатою у гуртожитку, де допоміжні приміщення (кухня, санвузол тощо) перебувають у спільному користуванні, що суттєво впливає на його ринкову вартість.
80. З огляду на це ГРД вважає, що задекларована вартість цієї квартири відповідає оцінці, визначеній у звіті про оцінку майна на дату набуття, та не може прямо порівнюватися із ринковою вартістю повноцінних квартир.
81. З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист голові Марганецького міського суду Дніпропетровської області про надання інформації про загальну кількість розглянутих суддею Беспальок О.А. заяв про самовідвід, відвід, справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, про визнання особи недієздатною, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
82. 14 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. За період з 31 березня 2015 року до 03 липня 2017 року суддею Беспальок О.А. розглянуто 30 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП: у 30 справах накладено адміністративне стягнення, в одній справі спливли строки накладення адміністративного стягнення; суддею не розглядались справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172- 6 КУпАП.
83. З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист голові Сихівського районного суду міста Львова про надання інформації про загальну кількість розглянутих суддею Беспальок О.А. заяв про самовідвід, відвід, справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, про визнання особи недієздатною, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
84. 20 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. За період з 28 грудня 2022 року до 06 жовтня 2025 року суддею Беспальок О.А. не подавались заяви про самовідвід; подано 3 заяви про відвід судді Беспальок О.А.; розглянуто 13 заяв про відвід інших суддів. Суддею не розглядались справи про позбавлення батьківських прав; розглянуто 7 справ про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини; 4 справи про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини; 7 справ про визнання особи недієздатною (у 7 справах заяву задоволено); 102 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП: у 97 справах накладено адміністративне стягнення, у 5 справах закрито провадження. Суддею розглянуто 2 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.
85. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 12 травня 2026 року членом Комісії було направлено запит до ДП «Інформаційні судові системи» з метою отримання інформації про здійснення суддею повного доступу до ЄДРСР за 2022–2025 роки, ключові слова і символи пошуку, дати здійснення пошуків, номери справ та про документи, до яких було звернення користувача.
86. 13 травня 2026 року ДП «Інформаційні судові системи» надало в електронному вигляді запитувану інформацію щодо дій Беспальок О.А. в ЄДРСР.
87. Кандидату 01 квітня 2026 року була надіслана Інформація ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
88. 09 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь Беспальок О.А. з поясненнями щодо Інформації ГРД.
89. Беспальок О.А. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
90. Співбесіду з кандидатом проведено 19 травня 2026 року. На початку співбесіди Беспальок О.А. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
91. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

92. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
93. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
94. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
95. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
96. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
97. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
98. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
99. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
100. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
101. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
102. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
103. Надані кандидатом Беспальок О.А. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

104. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
105. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, або 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

106. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
107. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
     1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
     2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
     3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
     4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
108. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
109. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
110. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
111. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
112. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
113. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
114. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
115. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
116. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
117. Надані кандидатом Беспальок О.А. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

118. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
119. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,33 бала із 50 можливих, що більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

120. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
121. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
122. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
123. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
124. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
     1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
125. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
126. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.

127. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.

128. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

129. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

130. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
131. Насамперед Комісія вкотре підкреслює, що кваліфікаційне оцінювання не є апеляційним переглядом судових рішень. Комісія не уповноважена встановлювати правильність застосування кандидатом норм матеріального чи процесуального права — це є виключною прерогативою судів вищих інстанцій у порядку, визначеному процесуальним законодавством. Натомість предметом оцінювання є зовнішні поведінкові прояви кандидата під час здійснення правосуддя — те, чи відповідає спосіб ведення провадження стандартам, які підтримують суспільну довіру до судової влади.
132. Визначаючись щодо цієї категорії справ, Комісія зважає на те, що частиною третьою статті 51 Конституції України визначено, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 Сімейного кодексу України дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
133. Також Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави. З метою забезпечення реалізації̈ прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний̆ захист, всебічний̆ розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлено основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
134. Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) гарантовано право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, яке, серед іншого, охоплює питання батьківства та позбавлення батьківських прав. Право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположну складову сімейного життя, тобто одного з фундаментальних прав, гарантованих Конвенцією. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці неодноразово звертав увагу, що у справах, які стосуються відносин батьків з їхніми дітьми, існує обов’язок діяти швидко та проявляти виняткову ретельність, враховуючи ризик того, що плин часу може фактично визначити результат справи. У справах щодо догляду за дитиною для забезпечення її найкращих інтересів національні суди повинні насамперед швидко та належним чином реагувати на динамічну ситуацію в сім’ї, а не керуватися метою формального завершення провадження. Залежно від обставин сімейні суди можуть бути зобов’язані пом’якшити конфліктну ситуацію, якщо така існує між розлученими батьками, наприклад, шляхом звернення до медіації або інших способів вирішення конфлікту. Вони також можуть мати необхідність сприяти контактам між батьком, який̆ не має опіки, та дитиною за допомогою тимчасових рішень. Обов’язок оперативного розгляду справи щодо догляду за дитиною та обов’язок оцінки суті справи на основі якісних і достатніх доказів є однаково важливими складовими поняття ретельності, яку національні суди повинні проявляти для дотримання статті 8 Конвенції̈ (справи «Т.С. проти Італії», «М.Х. проти Польщі»).
135. Попри це Колегія також вважає за необхідне окремо зупинитись на специфічному контексті, а саме - на правовому режимі воєнного стану, введеному в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та неодноразово продовженому в установленому порядку.
136. В умовах збройного конфлікту та загальної мобілізації суди продовжують здійснювати правосуддя, однак окремі категорії справ набувають якісно іншого суспільного виміру – не лише як правові спори між приватними особами, а як провадження, результат яких може прямо або опосередковано позначатись на питаннях, дотичних до обороноздатності держави та рівності виконання конституційного обов'язку захисту Вітчизни.
137. До числа таких підвищено чутливих проваджень належать, зокрема, справи про позбавлення батьківських прав матері дитини, визначення місця проживання дитини з батьком, в яких позивачем виступає чоловік призовного віку, що підлягає мобілізації.  Відтак судове рішення, яким визначається місце проживання дитини з таким батьком, об'єктивно може ставати юридичним підґрунтям для реалізації чи обстоювання права на відстрочку або ж породжувати особливий порядок несення служби. Це є зовнішньою обставиною, яка не залежить від волі суду та не свідчить про будь-яку недобросовісність учасників, однак формує контекст суспільного сприйняття такого провадження.
138. З огляду на зазначене, звичайна розсудлива людина, достатньою мірою поінформована про воєнний контекст та обставини конкретної справи, неминуче оцінюватиме таке провадження через призму питання: чи забезпечив суд таку прозорість судочинства, яка виключає будь-які обґрунтовані сумніви в тому, що інтереси дитини, а не жодні інші міркування, були єдиним і визначальним критерієм ухвалення рішення? Саме цей стандарт — а не питання правильності рішення по суті - є тим зовнішнім виміром, який підлягає оцінці Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання.
139. Комісія наголошує, що підвищена суспільна чутливість таких справ не є підставою для оцінки безпосередньо правової позиції суду - суддівський розсуд залишається недоторканним. Однак вона є підставою для вищих вимог до зовнішньої переконливості процесу: ретельності, яка є видимою для стороннього спостерігача, повноти залучення незалежних джерел інформації про інтереси дитини, чіткого й доступного для сприйняття обґрунтування кожної процесуальної дії суду.
140. Визначаючись із досягненням мети кваліфікаційного оцінювання у таких випадках Комісія зважатиме на два взаємодоповнювальних принципа - принцип видимості правосуддя та принцип неприпустимості процесуального поспіху, — які в сукупності визначають стандарт зовнішньої переконливості судочинства, обов’язковий для кожного судді незалежно від правильності ухвалених ним рішень по суті.
141. Вимога, щоб правосуддя не лише чинилось, а й було видно, що воно чиниться, сходить до численних правових позицій Європейського суду з прав людини закріпив його як стандарт оцінки об'єктивної безсторонності суду: навіть зовнішні ознаки можуть мати вирішальне значення, адже від цього залежить довіра до рішень судів у демократичному суспільстві.
142. Принцип видимості правосуддя безпосередньо відображений і в положеннях Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 21 липня 2006 року № 2006/23. Згідно з пунктом 3.1 поведінка судді має бути бездоганною навіть з точки зору стороннього спостерігача; пункт 3.2 доповнює, що поведінка та діяльність судді мають підтримувати впевненість суспільства в доброчесності правосуддя.
143. Зазначені положення відтворені в Кодексі суддівської етики, який зобов’язує суддю докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини — законослухняної особи, достатньою мірою поінформованої про факти та процеси, що відбуваються, яка об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони, — його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
144. Принцип же ж неприпустимості процесуального поспіху походить від латинського виразу festinatio justitiae est noverca infortunii. Суть цього виразу зводиться до тези «поспіх – ворог правосуддя» як максима, що передає сутність вимоги до якості судового процесу на противагу лише вимозі до строків його завершення. Поспіх у правосудді — це не просто зайва квапливість, це будь-яке відхилення від процесуально необхідної, яке, навіть будучи процесуально допустимим, залишає враження, що справа не отримала тієї уваги, якої вона потребувала.
145. У рішенні від 06 серпня 2025 року № 260/ас-25 Комісія наголошувала на недопустимості ситуації, за якої створюється враження формального підходу до вирішення питання щодо фундаментальних прав людини.
146. Отже, Комісія застосовуватиме зазначений стандарт для оцінки поведінки кандидата при розгляді справ  №№ 464/5634/23, № 464/5783/23, № 464/7452/23, № 464/7710/23.
147. Так, справа № 464/5634/23 викликала у ГРД сумніви з огляду на обставини її розгляду та ухвалене судом рішення. У справі № 464/5634/23 кандидат ухвалила рішення, яким задовольнила позов чоловіка призовного віку про визначення місця проживання дитини.
148. У своїх поясненнях від 09 квітня 2026 року кандидат зазначила, що у пункті 1 Інформації ГРД помилково зазначено, що нею розглядались справи щодо визначення місця проживання дитини у справах №№ 464/5634/23, 464/5783/23, 464/7452/23, 464/7710/23.
149. Під головуванням кандидата розглянуто лише одну справу № 464/5634/23 щодо визначення місця проживання дитини і ухвалено рішення. В інших справах предметом розгляду були такі вимоги: № 464/5783/23 – позов батька до матері про позбавлення батьківських прав; № 464/7452/23 – позов матері до батька про позбавлення батьківських прав; № 464/7710/23 – позов органу опіки та піклування до матері про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину.
150. Стосовно розгляду цивільної справи № 464/5634/23, у якій ухвалено рішення про задоволення позову про визначення місця проживання дитини з чоловіком призовного віку без урахування висновку органу опіки та піклування, кандидат повідомила таке.
151. 06 жовтня 2023 року кандидатом ухвалено рішення у справі, яким позовну заяву батька задоволено, визначено місце проживання малолітнього сина сторін, 2019 року народження, з батьком.
152. ГРД акцентує увагу на тому, що під час розгляду цієї справи поза увагою залишились такі обставини: органом опіки та піклування надано висновок про недоцільність визначення місця проживання дитини, оскільки відсутній спір між батьками; не заслухано думки дитини, тобто проігноровано її права бути вислуханою у справі, що стосується її інтересів; розгляд справи проводився без участі сторін; відповідачка не заперечувала проти задоволення позову.
153. Стосовно висновку органу опіки та піклування кандидат зазначила таке. Під час розгляду цієї справи орган опіки та піклування скерував до суду висновок про недоцільність визначення місця проживання дитини з одним із батьків, оскільки між матір’ю дитини та батьком відсутній спір. Цей висновок складено 05 липня 2023 року за результатами розгляду заяви батька, зареєстрованої 13 червня 2023 року в центрі надання адміністративних послуг. Також надано Акт обстеження умов проживання від 21 червня 2023 року та Акт оцінки потреб сім’ї від 21– 22 червня 2023 року.
154. Окрім того, представником органу опіки та піклування було подано клопотання про проведення підготовчого судового засідання та наступних судових засідань без участі їх представника з урахуванням висновку органу опіки та піклування.
155. Дослідивши та оцінивши висновок органу опіки та піклування суд визнав його недостатнім доказом у справі, оскільки в ньому зазначено про недоцільність визначення місця проживання дитини з будь-ким із батьків (з огляду на відсутність спору між ними), однак не виключено можливість визначення місця проживання з батьком. У судовому засіданні за участю представника відповідачки встановлено, що спір між батьками існує, про що свідчили відзив на позов, заперечення відповідачки та її представника. Орган опіки та піклування подав докази проведення обстеження умов проживання малолітнього сина сторін: акт та висновок оцінювання потреб сім’ї, яким підтверджено належні умови проживання дитини з батьком. Іншого висновку органу опіки та піклування суду не надано.
156. Кандидат вважає, що в рішенні належним чином викладені обставини, встановлені судом, та мотиви, якими керувався суд, що повною мірою спростовували факти, наведені у висновку органу опіки та піклування про недоцільність визначення місця проживання малолітньої дитини. На переконання суду, органом опіки та піклування не враховано поведінки матері під час розгляду справи, а саме заперечення проти задоволення позову та подання відзиву на позовну заяву, її тривалу відсутність у житті малолітньої дитини, яка має певні особливості у розвитку, а також те, що впродовж 8 місяців (з моменту повернення дитини на територію України та ухвалення судом рішення) дитина повністю перебувала на утриманні та вихованні лише батька, який є особою призовного віку. Судом при прийнятті рішення надано оцінку доказам у їх сукупності та враховано якнайкращі інтереси саме дитини, а не її батьків. На переконання суду, у разі мобілізації батька, дитина б залишилась без батьківського виховання, передана була б на виховання до дитячої установи, що точно не відповідає інтересам самої дитини. Батько виступав єдиним гарантом безпеки та стабільного розвитку дитини. Без альтернативного піклувальника з кола родичів присутність батька поруч із дитиною є критично необхідною для збереження її психічного здоров’я та соціальної адаптації.
157. Стосовно малолітньої дитини, думку якої не заслухано під час розгляду справи, кандидат зазначила таке. Дитина під час судового розгляду судом не допитувалась, оскільки на той час їй виповнилось 3 роки. Із медичних документів установлено, що хлопчик мав певні поведінкові розлади, не реагував на контакт із оточуючими, мав специфічні порушення мови та мовлення. Органом опіки і піклування при наявності спеціальних працівників думка дитини також не запитувалась та не враховувалась. Як головуюча у справі кандидат діяла в якнайкращих інтересах дитини і з урахуванням її стану, віку, обставин. Медичні документи, які підтверджували відповідний стан дитини, містились у матеріалах справи та були взяті до уваги під час ухвалення рішення.
158. Стосовно розгляду справи без участі сторін кандидат зазначила, що таке твердження не відповідає дійсності. Справа розглядалась за участі позивача, представника відповідачки, допитувались свідки. 27 вересня 2023 року представник органу опіки та піклування брав участь у підготовчому судовому засіданні, на інші слухання подавав клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника з урахуванням висновку органу опіки та піклування. Відповідачка під час розгляду справи в суді на територію України не поверталась, однак скористалась правом на представництво своїх інтересів іншою особою.
159. Кандидат зауважила, що представник відповідачки під час розгляду цієї справи заперечував проти задоволення позовних вимог, ставлення до заявлених позивачем позовних вимог не змінювалось.
160. Кандидат зауважила, що, враховуючи інтерес суспільства до цієї категорії справ та встановлені під час розгляду цієї справи обставини, вона б не змінила своєї правової позиції щодо результату розгляду справи.
161. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що доводи ГРД стосовно розгляду кандидатом справи № 464/5634/23 не формують обґрунтованого сумніву щодо неупередженості, ретельності або належної поведінки кандидата під час здійснення правосуддя у зазначеній справі. Пояснення кандидата є послідовними та переконливими. Вони не лише спростовують конкретні твердження ГРД, а й дозволяють Комісії впевнитись у тому, що зовнішній вигляд провадження у тому сенсі, в якому його оцінює звичайна розсудлива людина, відповідає стандарту видимості справедливого правосуддя. Відповідна презумпція відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики не спростована.
162. З урахуванням наведеного Комісія відхиляє доводи ГРД щодо розгляду кандидатом справи № 464/5634/23 про визначення місця проживання дитини як такі, що не досягають стандарту обґрунтованого сумніву та фактично зводяться до вимоги переоцінки судових рішень по суті, що виходить за межі повноважень Комісії та є неприпустимим з огляду на принцип незалежності судової влади і гарантію суддівського розсуду в оцінці доказів.
163. Стосовно відомостей про доходи та їх достатність для забезпечення базових потреб сім’ї, відображених кандидатом у деклараціях за 2017–2018 роки, Комісією встановлено таке.
164. ГРД проаналізовано відомості, відображені кандидатом у деклараціях за 2017–2018 роки, та оцінено співвідношення задекларованих доходів, видатків і фактичного рівня забезпечення базових потреб сім’ї.
165. Так, ГРД встановлено, що відповідно до відомостей із декларації за 2017 рік загальний грошовий дохід кандидата та її сім’ї складався з такого.
166. Сукупний розмір заробітної плати кандидата та її чоловіка після оподаткування становив 64 196 гривень. Сукупний розмір доходів кандидата та її чоловіка у виді процентів та соціальної допомоги становив 26 771 гривень. Грошові активи сім’ї кандидата у 2016 році становили 9 203 грн, а у 2017 році — 2 894 грн. На початку 2017 року в розпорядженні сім’ї кандидата були накопичення від грошового доходу сім’ї за 2016 рік в розмірі, не більшому ніж 6 309 грн. Таким чином, у сім’ї кандидата для забезпеченням мінімальних базових потреб сім’ї у 2017 році була сума грошових коштів, не більша ніж 96 701 грн. Видатки сім’ї кандидата у 2017 році становили 60 783 грн (розмір сплачених коштів у рахунок процентів та основної суми позики (кредиту).
167. Отже, видатки родини кандидата на забезпечення базових потреб сім’ї з 4-x осіб (двоє дорослих та двоє дітей) не могли становити більше ніж 36 000 грн на рік, тобто 3 000 грн на місяць (без урахування кредитних коштів).
168. Відповідно до відомостей із декларації за 2018 рік загальний грошовий дохід кандидата та її сім’ї складався з такого.
169. Сукупний розмір заробітної плати кандидата та її чоловіка після оподаткування становив 30 892 грн. Сукупний розмір доходів кандидата та її чоловіка у виді процентів та соціальної допомоги становив 96 174 грн. Грошові активи сім’ї кандидата у 2018 році збільшилися на 36 грн, які при розрахунку ГРД не враховано. Таким чином, у родини кандидата для забезпеченням мінімальних базових потреб сім’ї у 2018 році була сума грошових коштів, не більша ніж 127 066 грн. Видатки сім’ї кандидата у 2018 році становили 76 479 грн (розмір сплачених коштів в рахунок процентів та основної суми позики (кредиту).
170. Отже, видатки родини кандидата на забезпечення базових потреб сім’ї з 4-x осіб (двоє дорослих та двоє дітей) не могли становити більше ніж 50 587 грн на рік, тобто 4 200 грн на місяць (без урахування кредитних коштів).
171. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у 2017 році нею отримано доходи у виді суддівської винагороди у розмірі 73 510 грн, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 19 780 грн. Дохід чоловіка кандидата у 2017 році становив 19 800 грн у виді заробітної плати від товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш» та державної та соціальної матеріальної допомоги від Львівського міського центру зайнятості (сума не оподатковувалась) у розмірі 6 983 грн, що відображено кандидатом у декларації за 2017 рік.
172. Доходи кандидата у 2018 році складались із суддівської винагороди у розмірі 34 194 грн, ІНФОРМАЦІЯ_3 – 10 320 грн, страхової виплати – 11 799 грн та доходу за цивільно-правовим договором від Національної школи суддів України – 4 178 грн. Дохід чоловіка кандидата складався з доходу у виді допомоги по безробіттю у розмірі 4 715 грн, що відображено кандидатом у декларації за 2018 рік.
173. Кандидат зазначила, що упродовж 2017–2018 років матеріальне становище її сім’ї було скрутним, а отримані доходи не були достатніми для забезпечення належного рівня життя. Сім’я кандидата жила відповідно до своїх доходів і отримувала підтримку від батьків чоловіка та її батька. Крім того, сім’я кандидата мала у розпорядженні кошти, отримані у виді ІНФОРМАЦІЯ_4, готівкові кошти, належні їй та її чоловіку, у розмірі, що не підлягав обов’язковому декларуванню. В сім’ї кандидата не було автомобіля, житлово-комунальні послуги оплачували здійснювали батьки чоловіка, які також забезпечували їх продуктами харчування. Батьки чоловіка мають у власності будинок і земельну ділянку у сільській місцевості (с. Біличі Старосамбірського району Львівської області), де займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції.
174. В Інформації ГРД виснувала, що сукупність грошових активів сім’ї кандидата у відповідні періоди (разом із незадекларованими у дозволених межах коштами та залученими позиками) теоретично могла забезпечити видатки на базові потреби.
175. Проте Комісія не погоджується з висновками ГРД у цій частині. Комісія зауважує, що кандидатом не надано підтверджувальних документів про здійснені видатки батьками чоловіка та її батьком на користь її сім’ї, зокрема на відшкодування житлово-комунальних послуг тощо.
176. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2017 році у Львівській області становили 63 955 грн (на чотирьох осіб  – 255 820 грн), у 2018 році – 79 186 грн (на чотирьох осіб – 316 744 грн).
177. Із наведеного висновується, що у 2017 та 2018 роках доходи сім’ї кандидата не співвідносилися із середнім рівнем витрат населення в Львівській області.
178. Однак у цьому контексті Комісія також бере до уваги пояснення кандидата щодо підтримки батьків. Ця натуральна підтримка не відображається у грошових доходах чи видатках декларацій, оскільки не є грошовим доходом і не перевищує порогів декларування, однак знижує реальну грошову потребу родини. За відсутності витрат на оплату житла та комунальних послуг фактична грошова потреба родини кандидата була суттєво нижчою, ніж середньостатистична для домогосподарств регіону. Таким чином, невідповідність між наявними коштами та середньостатистичним еталоном витрат значною мірою пояснюється нетиповою структурою споживання цієї конкретної сім'ї, а не прихованими доходами.
179. Водночас Комісія Кандидатом не надані підтверджувальні документи про здійснену батьками чоловіка підтримку, хоча такі документи з урахуванням неформального характеру допомоги між родичами можуть об’єктивно не існувати. Відсутність документального підтвердження сама по собі не спростовує пояснень, однак знижує ступінь їх верифікованості. Це дозволяє Комісії констатувати наявність формального застереження, проте недостатнього для кваліфікації як істотного порушення.
180. Для судді, яка має бути прикладом дотримання закону та моральних стандартів, навіть поодинокі прояви непрозорості у фінансових питаннях здатні підірвати суспільну довіру до судової влади загалом. З огляду на це Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
181. Під час співбесіди Комісією встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО), дохід чоловіка кандидата у 2017 році становив 28 603 грн і складався із заробітної плати від товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш» у розмірі 21 620 грн та державної та соціальної матеріальної допомоги від Львівського міського центру зайнятості у розмірі 6 983 грн. Таким чином Комісія констатувала розбіжність між задекларованими кандидатом відомостями про отримані чоловіком кандидата доходи від товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш» та відомостями з ДРФО.
182. Стосовно відображення у деклараціях за 2022–2024 роки дати набуття чоловіком кандидата автомобіля марки «SUBARU OUTBACK» 2015 року випуску Комісія встановила таке.
183. Згідно з відомостями декларації за 2022 рік чоловік кандидата 04 листопада 2022 року набув право власності на легковий автомобіль марки «SUBARU OUTBACK» 2015 року випуску, вартістю 273 643 грн.
184. У своїх поясненнях від 09 квітня 2026 року кандидат зазначила, що 31 грудня 2021 року її чоловіком шляхом SWIFT-переказу здійснено оплату інвойсу у розмірі 8 322 дол. США (на дату набуття права еквівалентно 230 088,75 грн).
185. Кандидат зазначила, що відповідно до роз’яснень Національного агентства, чинних на момент придбання автомобіля, у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт транспортного засобу (його частини) в його вартість не включаються. Оскільки прикладів визначення дати набуття у власність автомобіля на момент заповнення декларації кандидат не знайшла, вона помилково припустила, що такою є дата розмитнення автомобіля на території України.
186. Відповідно до роз’яснень Національного агентства для цілей декларування датою набуття права власності на транспортний засіб, придбаний за кордоном, є дата здійснення оплати за такий транспортний засіб.
187. Таким чином, датою набуття права власності на цей автомобіль є 31 грудня 2021 року, а не 04 листопада 2022 року, як зазначено у деклараціях кандидата за 2022–2014 роки.
188. Кандидат погодилась із тим, що нею неправильно зазначено дату набуття активу при заповненні декларації. Кандидат була обізнана про наявність відповідних коштів та намір її чоловіка здійснити відповідний платіж на початку 2022 року. Проте чоловік кандидата не повідомив її, що здійснив оплату шляхом SWIFT-переказу 31 грудня 2021 року, оскільки не було підтвердження відповідної транзакції з банку. Інформація про дату здійснення переказу була встановлена кандидатом під час надання ГРД пояснень про вартість автомобіля. Відповідне повідомлення кандидат скерувала до Національного агентства та зобов’язалась в наступних деклараціях усунути цю помилку.
189. Комісія погоджується з висновками ГРД стосовно неправильного визначення моменту набуття активу при заповненні декларації, оскільки за наведених обставин цей транспортний засіб мав бути зазначений у декларації за 2021 рік.
190. Також Комісією встановлено, що у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації за 2020 рік кандидатом задекларовано кошти, сплачені кандидатом у рахунок основної суми позики у розмірі 18 962 грн, кошти, сплачені кандидатом у рахунок процентів за позикою (кредитом) у розмірі 2957 грн, кошти, сплачені чоловіком кандидата у рахунок основної суми позики у розмірі 81 615 грн, кошти, сплачені кандидатом у рахунок процентів за позикою (кредитом) у розмірі 25 282 грн, інформація про які не підлягала декларуванню.
191. Відповідно до пункту 104 Роз’яснень Національного агентства щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю від 13 лютого 2020 року № 1 кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді «кредитних ліній до зарплатних банківських карток» чи аналогічні за змістом пропозиції зазначаються у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» декларації у разі, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї одноразово скористалися кредитними коштами, розмір яких перевищує 50 прожиткових мінімумів (далі – ПМ). Кошти, якими суб’єкт декларування або член його сім’ї користувалися протягом звітного періоду, не сумуються.
192. Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» ПМ на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становив 2027 грн. Станом на 01 січня 2020 року 50 ПМ дорівнювало 101 350 грн.
193. Під час співбесіди кандидат визнала допущені нею помилки під час декларування.
194. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
195. Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства з боку Національного агентства не є перешкодою іншим органам у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення Національного агентства від 01 жовтня 2021 року № 9 щодо розмежування компетенції Національного агентства та інших суб’єктів у частині перевірки декларацій, поданих суддями та прокурорами).
196. Національне агентство окремо наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, установлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо в таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
197. Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що Комісія в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не перевіряє висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті реалізації своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді стосовно такої інформації.
198. Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування. Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та скрупульозність при заповненні офіційних документів.
199. Оцінюючи наведені вище пояснення, Комісія вважає, що Беспальок О.А. під час внесення відомостей до декларацій за 2017, 2021, 2022 роки продемонструвала недостатню сумлінність. Хоча зазначені недоліки й не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність та недостатню відповідальність при виконанні обов’язку декларування.
200. Відповідно до пункту 19 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики суддів і кандидатів на посаду судді (далі — Єдині показники), сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
201. Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено добросовісні помилки під час декларування, які не можуть вважатися обставиною, що свідчить про «істотну невідповідність» чи «суттєву невідповідність» показнику «сумлінність».
202. Однак саме сукупність несуттєвих помилок кандидата демонструє системність у неповному або неточному декларуванні інформації, а тому Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «сумлінність» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
203. Стосовно вартості набуття чоловіком кандидата квартири загальною площею 17 кв.м у м. Львові, яка, на переконання ГРД, є нижчою за ринкову, Комісією встановлено таке.
204. Відповідно до декларації за 2024 рік 15 лютого 2024 року чоловік кандидата набув у власність квартиру загальною площею 17 кв.м у м. Львові вартістю 228 562 грн (на дату набуття права еквівалентно 6 000 дол. США).
205. На думку ГРД, первинний аналіз співвідношення зазначеної вартості із середньоринковими цінами на нерухомість у м. Львові може створювати враження про істотне заниження вартості об’єкта, зокрема з огляду на середню вартість квадратного метра житла та наявні ринкові пропозиції.
206. У своїх поясненнях від 09 квітня 2026 року кандидат зазначила, що ця квартира знаходиться на території Сихівського району міста Львова, а не Франківського, як помилково зазначила ГРД. Це підтверджується, зокрема, характеристикою об’єкта нерухомості у Звіті про оцінку майна від 13 лютого 2024 року. Згідно з цим звітом вартість квартири на момент оцінки та набуття у власність становила 228 562 грн. Квартира складається лише з однієї кімнати площею 17 кв.м. Коридор, кухня, ванна кімната, вбиральня знаходяться у загальному користуванні гуртожитку, що підтверджується технічним паспортом на квартиру, що набута її чоловіком в порядку спадкування. Кандидатом задекларовано вартість квартири, зазначену у звіті оцінки майна станом на дату її набуття. Усі підтверджувальні документи, а саме: звіт про оцінку майна, технічний паспорт на квартиру, копія будинкової книги, свідоцтво про право на спадщину кандидатом долучено до матеріалів суддівського досьє.
207. Із наведеного ГРД виснувала, що зазначена квартира не була придбана на ринку нерухомості, а набута її чоловіком у порядку спадкування. Крім того, об’єкт має специфічні характеристики:  фактично є кімнатою у гуртожитку, де допоміжні приміщення (кухня, санвузол тощо) перебувають у спільному користуванні, що суттєво впливає на його ринкову вартість.
208. З огляду на викладене Комісія погоджується з висновками ГРД, що задекларована вартість відповідає оцінці, визначеній у звіті про оцінку майна на дату набуття, та не може прямо порівнюватися із ринковою вартістю повноцінних квартир.
209. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Беспальок О.А. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Беспальок Оксана Андріївна набрала 714,90 бала.

2. Визнати Беспальок Оксану Андріївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                  Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                           Роман САБОДАШ