Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвого Олександра Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду – Олександра ГАЄВОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвого Олександра Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Гаєвий О.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Гаєвого О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Гаєвий О.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2005 році закінчив Дніпропетровський національний університет і отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом серії НР № 28091536 від 01 липня 2005 року).

Наукового ступеня, вченого звання кандидат не має.

Гаєвий О.В. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 Гаєвого О.В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.

У Гаєвого О.В. 18 жовтня 2018 року закінчився п’ятирічний строк повноважень судді.

Рішенням Комісії від 10 квітня 2025 року № 40/ко-25 визначено, що суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвий О.В. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 773,25 бала. Визнано суддю Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В. таким, що відповідає займаній посаді.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX змінено найменування Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області на Покровський міський суд Дніпропетровської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 16 вересня 2025 року № 1939/0/15-25 внесно Президентові України подання про призначення Гаєвого О.В. на посаду судді Покровського міського суду Дніпропетровської області.

Указом Президента України від 08 жовтня 2025 року № 755/2025 Гаєвого О.В. призначено на посаду судді Покровського міського суду Дніпропетровської області безстроково.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Гаєвий О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,30	354,80
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	146,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	124,50

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 354,80 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Гаєвим О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Гаєвого О.В.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів з інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Гаєвого О.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гаєвого О.В.

Рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 включено, зокрема, Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді. Встановлено строк подання кандидатами на посаду судді заяви про намір претендувати на посаду судді в суді, включеному до другої групи судів на першій стадії конкурсу.

У строки, визначені рішенням Комісії від 02 липня 2025 року № 127/зп-25, Гаєвий О.В. звернувся із заявою про намір претендувати на посаду судді Дніпровського апеляційного суду.

Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Дніпровського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвого О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 20 серпня 2025 року надійшли пояснення Гаєвого О.В., у яких він надав інформацію, що, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 25 червня 2026 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 24 червня 2026 року про надання стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвого О.В. інформації.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 25 червня 2026 року № 32дпс-862/23/3) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 23 та 26 червня 2026 року надійшли пояснення Гаєвого О.В. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.

Гаєвому О.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Гаєвим О.В. проведено 02 липня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахо-ваний відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	19	18,67	38,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20,00

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів на їх підтвердження членами Комісії індивідуально оцінено Гаєвого О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	10	9	9,33	37,66
	Ефективна взаємодія	9	10	9	9,33
	Стійкість мотивації	10	10	9	9,67
	Емоційна стійкість	9	10	9	9,33

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Гаєвим О.В. за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії надійшло рішення ГРД від 25 червня 2026 року, у якому викладено інформацію, що сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але потребує пояснень кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвого О.В., зокрема щодо таких обставин.

1. Кандидат закривав провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у зв’язку із закінченням строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності без належного обґрунтування причин пропуску такого строку. Кількість справ у яких закрито провадження за строками становить 6% від загальної кількості розглянутих суддею Гаєвим О.В. справ цієї категорії.

ГРД вказує, що у справі № 184/1250/17 правопорушення вчинено 06 серпня 2017 року, матеріали розподілено на суддю (кандидата) 14 вересня 2017 року, судове рішення (постанову) ухвалено 10 листопада 2017 року; у справі № 184/1427/16-п правопорушення вчинено 06 серпня 2016 року, матеріали розподілено – 09 серпня 2016 року, постанова від 10 листопада 2016 року; у справі № 184/371/17 правопорушення вчинено 23 лютого 2017 року, матеріали розподілено (після доопрацювання) – 16 березня 2017 року, постанова від 26 травня 2017 року; у справі № 184/607/18 правопорушення вчинено 07 квітня 2018 року, матеріали розподілено (після доопрацювання) – 07 травня 2018 року, постанова від 23 листопада 2018 року. У цих справах провадження закрито за строками, однак мотиви зволікання з розглядом зазначених справ у судових рішеннях (постановах) не наведено.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

У пункті 7 вказаної постанови зазначено, що судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

З огляду на те, що керування транспортним засобом у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, адже створює реальну загрозу життю і здоров’ю, як для самого водія, так і для інших учасників руху, тому зволікання з розглядом таких справи призводить до закриття провадження за спливом строків без притягнення до адміністративної відповідальності та без реальної відповідальності за вчинене правопорушення, що, на думку ГРД, породжує сумніви в чесності та непідкупності судді, і негативно впливає на авторитет суду. Така практика підриває принцип невідворотності покарання та формує в суспільства відчуття несправедливості. ГРД звертає увагу, що закриття проваджень у справах щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння внаслідок спливу процесуальних строків призводить до уникнення особами відповідальності за суспільно небезпечні правопорушення та справляє негативний ефект на забезпечення виховного та попереджувального впливу на суб’єктів права, нівелюючи його превентивну функцію.

Крім цього, постановою від 15 грудня 2017 року, винесеною у справі № 184/1866/17, суддя об’єднав в одне провадження дві справи: за фактом керування автомобілем у стані сп’яніння (стаття 130 КУпАП) та за фактом домашнього насильства (стаття 173-2 КУпАП), яке було скоєно через місяць після початку розгляду адміністративної справи за статтею 130 КУпАП. Водночас справу № 184/2098/17 (про насильство в сім’ї) було розподілено на іншого суддю 14 грудня 2017 року, перерозподіл цієї справи на кандидата здійснено лише 18 грудня 2017 року, тобто через три дні після ухвалення ним постанови про об’єднання справ та притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтями 130, 173-2 КУпАП (постанова від 15 грудня 2017 року). Це ставить під сумнів як правомірність об’єднання цих справ, так і передачу справи про домашнє насильство кандидату. За результатами розгляду цих справ суддя визнав особу винною у двох порушеннях та застосував до водія покарання у вигляді громадських робіт, що є менш тяжким покаранням, ніж передбачено за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння.

2. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2016 рік заощадження кандидата становили 45 135 грн (нижче порогу декларування). Кандидат вказав, що крім задекларованих коштів, у нього було ще 700 доларів США, які він не відобразив у майновій декларації за 2016 рік, оскільки така сума не перевищувала необхідний поріг декларування, тому загальна сума заощаджень склала 63 355 грн (що теж нижче порогу декларування).

Хоча, кандидат не мав обов’язку декларувати заощадження, що не перевищували п’ятдесят прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, проте він зобов’язаний був указати в майновій декларації достовірну інформацію та задекларувати 700 доларів США.

Враховуючи зазначене, ГРД вважає, що у кандидата не було 700 доларів США на кінець 2016 року, оскільки такий факт нічим не підтверджено, тому ці кошти не можуть бути враховані для розрахунку його заощаджень у 2017 році.

Відповідно до майнової декларації за 2017 рік загальний дохід кандидата та його дружини становив 295 276 грн. Після сплати податків та витрат на придбання 4 000 доларів США, річний дохід кандидата та його родини становив 106 772 грн або 35 591 грн на особу в рік або 2 966 грн на кожного члена сім’ї в місяць.

Водночас за даними статистичного збірника Державної служби статистики України середні витрати на одну особу в Дніпропетровській області в 2017 році становили 69 887 грн на рік. Тобто майже вдвічі більше, ніж задекларовано кандидатом.

Таким чином, ГРД має сумніви у реальності проживання членів родини кандидата на майже 3 000 грн в місяць (або 3 500 грн, якщо враховувати пояснення кандидата про заощаджені 700 доларів США). Зокрема в 2019 році кандидат мав дохід удвічі більший ніж у 2017 році, проте заощадив меншу суму коштів.

3. Відповідно до майнової декларації за 2015 рік співмешканка кандидата – ОСОБА_1 має право власності на 20% квартири площею 83,2 кв. м в місті Дніпро (дата набуття права – 01 грудня 2006 року). Відомості про співмешканку як член сім’ї вказано у майнових деклараціях за 2013, 2014, 2015 роки, проте її майнові права на вказану квартиру незадекларовано в цих деклараціях.

Таким чином, кандидатом не було дотримано вимоги частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (в редакції, чинній на момент подачі майнових декларацій). Недотримання цих вимог є порушенням антикорупційного законодавства.

На спростування обставин, викладених у рішенні ГРД, Гаєвим О.В. надано письмові пояснення, які він підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Під час розгляду адміністративних справ він керувався двома важливими принципами судового розгляду – законність та обґрунтованість. Справи зазначені ГРД розглядалися ним з урахуванням вимог частини другої статті 268, статті 271, частини другої статті 283 КУпАП, практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо необхідності при розгляді справ про адміністративне правопорушення дотримуватися всіх гарантій визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) (зокрема, права на захист, подання своїх заперечень, належу підготовку до справи).

Так, справа № 184/371/17 не була вчасно розглянута з об’єктивний причин, оскільки в перше судове засідання особа, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, з’явилася, але провину не визнала та забажала ознайомитися з матеріалами справи, просила надати час для підготовки заперечень, що є необхідним для її захисту. Надалі, після належних повідомлень, особа почала уникати судових засідань, тому, з урахуванням положень статті 7, частини другої статті 268 КУпАП, судом було застосовано заходи впливу – особу піддано приводу. Напередодні засідання, в якому особу ще можливо було притягнути до адміністративної відповідальності, нею подано через канцелярію суду лікарняний листок. На дату наступного засідання вже спливли граничні строки, в межах яких особа могла бути притягнута до адміністративної відповідальності. У судовому засіданні особа наполягала на тому, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення і просила суд закрити провадження у справі саме з цих підстав.

Розгляд справи № 184/607/18 було ускладнено тим, що на особу, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, було складено два протоколи за частиною першою статті 130 та статтею 122-2 КУпАП. Вказані матеріали надійшли до суду 11 квітня 2018 року, проте постановою від 12 квітня 2018 року їх було повернуто до Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для належного оформлення, у зв’язку з відсутністю оригіналів матеріалів та/або належним чином засвідчених копій.

Повторно матеріали надійшли до суду 07 травня 2018 року і постановою від 08 травня 2018 року їх було об’єднано в одне провадження. Надалі справа розглядалась майже 3 місяці, оскільки неодноразово відкладалась за клопотанням особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (для виклику свідків, витребування доказів), та його захисника, який наполягав на недоведеності вини особи, яку він представляв, та просив закрити провадження у справі за відсутністю саме складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 та статтею 122-2 КУпАП.

Матеріали по справі № 184/1250/17 надійшли до суду 14 вересня 2017 року (після спливу більше місяця з дати вчинення правопорушення – 06 серпня 2017 року) та призначені до розгляду на 25 вересня 2017 року, в яке правопорушник не з’явився. Надалі справа неодноразово відклалась за клопотанням особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (для ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень, для виклику свідків, працівників поліції, перебуванням зазначеної особи на лікарняному). Після спливу строку накладення адміністративного стягнення, провадження у справі було закрито.

Справа № 184/1427/16 надійшла до суду 09 серпня 2016 року та призначена до розгляду на 02 вересня 2016 року (у зв’язку з перебуванням судді у черговій відпустці (копію наказу додано до пояснень). Надалі розгляд справи неодноразово відкладався з об’єктивних причин – за клопотанням особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності (для залучення до участі у справі захисника, ознайомлення захисником з матеріалами справи, перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на лікарняному, у відрядженні або у зв’язку з необхідністю узгодження позиції з підзахисним, який того дня не з’явився в судове засідання). Такі обставини призвели до закриття провадження у справі за спливом строків.

У справі № 184/1866/17 за клопотанням особи, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, було об’єднано в одне провадження два протоколи за частиною першою статті 130 та частиною першою статті 173-2 КУпАП, що складені стосовно однієї особи. При цьому в провадження судді Гаєвого О.В. першою надійшла справа № 184/1866/17 (за частиною першою статті 130 КУпАП) – 10 листопада 2017 року, яку було призначено до розгляду на 24 листопада 2024 року. Особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності в судове засідання не з’явилась, але подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, щоб підготувати свої заперечення. Повторно справу призначено до розгляду на 15 грудня 2017 року. У засіданні особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, заявила клопотання про об’єднання матеріалів, які перебувають в його провадженні, з матеріалами адміністративної справи № 184/2098/17 (за частиною першою статті 173- 2 КУпАП), що також перебувають на розгляді в суді (надійшли до суду 14 грудня 2017 року до іншого суду). Постановою від 15 грудня 2017 року клопотання було задоволено та об’єднано два матеріали в одне провадження під загальним № 184/1866/17 (провадження № 3/184/645/17). Справу № 184/2098/17 в цей же день передано на розгляд судді Гаєвого О.В., який розглянувши обидві справи, ураховуючи положення статей 24, 36 КУпАП, ухвалив постанову від 15 грудня 2017 року, якою визнав порушника винним та наклав стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (зокрема стягнення у виді громадських робіт є більш тяжким ніж штраф або позбавлення спеціального права (права керування транспортним засобом).

Гаєвий В.О. також пояснив, що справу № 184/2098/17 в його провадження було передано 15 грудня 2017 року (за журналом передачі справ суддям), а протокол помилково сформували лише після здачі всіх матеріалів до канцелярії, тобто 18 грудня 2017 року.

2. Стосовно невисоких доходів та заощаджень у 2016–2017 роках Гаєвий О.В. пояснив, до 2014 року він мав невеликий річний дохід, проживав з сім’єю у місті Дніпрі, тому не мав можливості заощаджувати грошові кошти. Проте з 2014 року, після призначення на посаду судді та переїзду на постійне місце проживання до міста Покров, який за рівнем життя значно поступається місту Дніпро, у нього почали накопичуватися невеликі заощадження, які згідно з роз’ясненнями НАЗК не підлягали обов’язковому декларуванню, якщо їх розмір не перевищував п’ятдесят прожиткових мінімумів за відповідний рік. З огляду на це, в майновій декларації за 2014 рік він не декларував незначні заощадження, але в 2015 році в ПАТ КБ «ПриватБанк» ним відкрито депозит на суму 7 779 грн, тому ці кошти було задекларовано. Водночас, у період з 2014 до 2016 року частина коштів, що була ним заощаджена, витрачена на ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька (докази додано до письмових пояснень). Такі сімейні обставини змусили його докладати максимальних зусиль для накопичення заощаджень.

У 2016 році сума депозиту в ПАТ КБ «ПриватБанк» зросла та становила 45 135 грн. Цю суму було відображено в майновій декларації за 2016 рік. Крім цього, у 2016 році ним було придбано 700 доларів США, що становило за курсом обміну приблизно 18 200 грн. Отже, загальна сума заощаджень (грошових активів) станом на кінець 2016 року складала 63 335 грн, тобто була меншою ніж п’ятдесят прожиткових мінімумів (прожитковий мінімум у 2016 році становив 1378 грн х 50 = 68 900 грн). Враховуючи, що дію депозитного вкладу було продовжено, тому, як і у попередні роки, в майновій декларації ним зазначено лише ці заощадження.

Гаєвий О.В. також зазначив, що з 2017 року почала працювати дружина, тому сукупний дохід сім’ї збільшився. Це дало змогу збільшити депозитний внесок на 32 642 грн та заощадити 3 300 доларів США. В 2017 році він з сім’єю (двоє дорослих і дитина ІНФОРМАЦІЯ_2) проживав на суму приблизно 10 500 грн в місяць, що цілком було можливим у місті Покров.

3. Водночас Гаєвий О.В. визнав, що в майнових деклараціях за 2013–2014 роки ним допущено помилку, оскільки не було задекларовано квартиру в місті Дніпро, яка з 01 грудня 2006 року на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_1 (отримана разом з членами сім’ї в порядку приватизації майна). У 2016 році ним подано майнову декларацію за 2015 рік, в якій цю помилку виправлено, оскільки з’ясовано в ОСОБА_1, що вона є співвласником зазначеного майна. До цього часу, він добросовісно вважав, що квартира належить на праві власності її батькам, а вона лише там прописана. Гаєвий О.В. також зауважив, що НАЗК було створено у 2015 році та саме з цього часу почали з’являтися методичні рекомендації щодо правильного заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тому саме з цього часу він почав правильно відображати всю необхідну інформацію в майнових деклараціях.

Комісія вважає пояснення Гаєвого О.В. з питань 1, 2 інформації, наданої ГРД, прийнятними, підтвердженими належними документами та констатує відсутність обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у відповідності кандидата показникам критеріїв доброчесності та професійної етики.

Однак оцінюючи пояснення кандидата з питання 3 інформації, наданої ГРД, Комісія враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (у редакції, чинній на момент подачі декларацій за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Згідно з Розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.

Отже, обов’язок декларування охоплював не лише об’єкти нерухомості, якими безпосередньо володіє суб’єкт декларування, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються члени його сім’ї.

Комісія зазначає, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Показник сумлінності за критерієм доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.

Комісія сприймає пояснення кандидата щодо помилкового недекларування відомостей про житло належне члену його сім’ї (особа, з якою спільно проживають, але не перебувають у шлюбі) як правдиві, констатує відсутність в діях умислу, підтверджує відображення відповідних відомостей у наступних звітних періодах. Водночас сама їх наявність не є нейтральною для оцінювання, оскільки свідчить про недостатню уважність та старанність кандидата при виконанні вимог фінансового контролю.

Враховуючи наведене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «Сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Також, оцінюючи кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики, Комісія звернула увагу на інформацію, надану Департаментом інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України з електронної системи «Єдиний облік», в якій органами (підрозділами) поліції здійснюється прийняття та реєстрація заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. Інформація свідчить, що стосовно кандидата Гаєвого О.В. зареєстровано повідомлення:

- ІНФОРМАЦІЯ_3, що 14 жовтня 2018 року о 19:18 за адресою: місто Покров, вул. Центральна, кафе «Імереті» відбувається бійка; за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) внесено відомості про розслідування кримінального правопорушення за частиною першою статті 355 Кримінального кодексу України (далі – КК України);

- ІНФОРМАЦІЯ_4, що 14 жовтня 2018 року о 20:51 за адресою: місто Покров, вул. Медична, 3, звернулася ОСОБА-1 з тілесними ушкодженнями у вигляді закритого перелому правої ключиці, отриманими від громадянина ОСОБА_3; за даним фактом до ЄРДР внесено відомості про розслідування кримінального правопорушення за частиною першою статті 122 КК України.

Стосовно цих обставин кандидат пояснив, що дійсно 14 жовтня 2018 року він зі своїм знайомим зайшов у кафе де побачив, що в залі за одним зі столів сиділи молоді хлопці на підпитку, які вели себе некоректно, спілкувались голосно та зухвало. Він зробив їм зауваження, однак вони до нього не дослухалися та почали виявляти неповагу, погрожувати. Тоді він вийшов з кафе та подзвонив до поліції. На виклик приїхала слідча група (слідча та двоє поліцейських), яка з’ясувала, що особи в кафе були теж поліцейські, що перебували у відпустці. До приїзду слідчої групи вказані особи пішли з приміщення кафе. Однак, слідча, з’ясувавши обставини події, просила його не писати заяви стосовно цих осіб. У той день заяву від нього не прийняли, тому наступного дня він пішов до відділку поліції і зареєстрував заяву.

За наслідками цих подій Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В.

Ухвалою члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С. від 02 липня 2020 року № 3561/0/18-20 скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області стосовно судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В. залишено без розгляду та повернуто скаржнику.

Ухвалу обґрунтовано тим, що за результатами проведених слідчих дій та перевірки отриманих доказів кримінальні провадження, порушені за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 122 КК України, та за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, було закрито на підставі пункту другого частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. В ухвалі також зазначено, що фіксування нагрудними камерами поліцейських неправомірної поведінки судді в кафе «Імереті» не здійснювалося. Враховуючи те, під час попередньої перевірки дисциплінарної скарги не встановлено достовірних відомостей про наявність у поведінці судді Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Гаєвого О.В. ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, скаргу залишено без розгляду.

Заслухавши пояснення кандидата з цих обставин та ознайомившись з поясненнями, які суддя Гаєвий О.В. надавав під час розгляду дисциплінарної скарги, Комісія оцінює таку ситуацію через призму моральних та етичних принципів і якостей особи судді, хоча в діях судді і не встановлено ознак правопорушення, що мало б наслідком дисциплінарну відповідальність, проте Комісія вважає, що участь судді в конфлікті (події) з ознаками грубого порушення громадського порядку може сприйматися з боку стороннього спостерігача як поведінка, яка не відповідає високому статусу посади судді та порочить звання судді і, як наслідок, підриває авторитет правосуддя.

У статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішення XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, визначено, що суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони) його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.

Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу суддів. Саме тому одним із критеріїв оцінювання кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише його відповідність формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (пункт 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, справа № 990/92/24).

Відповідно до Висновку Консультативної ради європейських суддів № 3 (2002) суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка судді в їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Пунктом 33 Висновку Консультативної ради європейських суддів № 18 (2015) про місце судової влади та її відносини з іншими гілками влади в сучасних демократіях визначено, що судді повинні поводитися бездоганно і під час виконання своїх функцій, і в особистому житті та бути відповідальними за свою поведінку, якщо вона виходить за межі загальноприйнятих норм.

З огляду на викладене, Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку кандидата свідомим нехтуванням норм суддівської етики, проте розцінює її як підставу для зменшення балів за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також результати голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,30	354,80
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	146,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	124,50
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,67	38,67
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,33	37,66
	Ефективна взаємодія	9,33
	Стійкість мотивації	9,67
	Емоційна стійкість	9,33
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	701,13

Таким чином, Гаєвий О.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гаєвий Олександр Вікторович набрав 701,13 бала.

2. Визнати Гаєвого Олександра Вікторовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                    Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК