Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шалоти Костянтина Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Костянтина ШАЛОТИ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шалоти Костянтина Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24)  (далі – Положення про конкурс).

            Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1‒1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року Шалота Костянтин Валерійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Шалоту К.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Шалота К.В., дата народження – ____________ року, на момент подання заяви мав повних ___ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00209902 від 09 листопада 2023 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Шалота К.В. здобув 27 січня 2007 року в Інституті післядипломного навчання Національного авіаційного університету, отримав диплом про повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
13. Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 18 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Шалота К.В. обіймав такі посади: з 10 квітня 2007 року до 16 травня 2007 року – помічник юриста закритого акціонерного товариства «Аналітик»; з 21 травня 2007 року до 22 жовтня 2007 року – юрист громадської організації «Освітній правовий центр»; з 23 жовтня 2007 року до 27 травня 2008 року – юрист приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр»; з 10 червня 2008 року до 24 липня 2009 року – юрисконсульт товариства з обмеженою відповідальністю «Еф Ай-Ем Груп Компані»; з 27 липня 2009 року до 31 липня 2012 року – юрист адвокатського об’єднання «Українська юридична компанія»; з 12 жовтня 2012 року і дотепер – суддя Корольовського районного суду міста Житомира.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

14. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
15. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
16. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
17. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено 706 кандидатів до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах.
18. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
19. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
20. З огляду на зазначене вище Шалота К.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

21. Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
22. Отже, загальна кількість балів, отриманих Шалотою К.В. за кваліфікаційний іспит, становить 366,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

23. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Шалоти К.В.
24. Запити про надання відомостей стосовно Шалоти К.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
25. НАЗК надіслало до Комісії лист від 02 червня 2025 року № 49-01/47654-25 про результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2024 рік.
26. За результатами спеціальної перевірки Декларації за 2024 рік фактів відображення у Декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, шо має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
27. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Проте результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).      

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

28. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Шалоту К.В.
29. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Шалоти К.В. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
30. Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
31. До Комісії 09 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Шалоти К.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
32. До Комісії 04 серпня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді апеляційного суду Шалоти К.В., затверджене 03 серпня 2025 року.
33. Комісією надіслано кандидату копію рішення ГРД для ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
34. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
35. Співбесіду з кандидатом проведено 12 серпня 2025 року. На початку співбесіди кандидата Шалоту К.В. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
36. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

37. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
38. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
39. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
40. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
41. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання, ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
42. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
43. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
44. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
45. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
46. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
47. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
48. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

49. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
50. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,667 бала із 50 можливих, що є більшим за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

51. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
52. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
53. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
54. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
55. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
56. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
57. Не менш важливу роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відіграє співбесіда. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
58. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
59. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
60. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів колегії, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
61. Надані кандидатом Шалотою К.В. документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

62. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
63. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,333 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

64. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
65. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
66. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
67. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
68. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
69. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
70. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
71. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
72. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
73. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
74. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

75. Проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді Шалоти К.В., ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що мають бути враховані під час оцінювання.
76. Так, ГРД повідомила про декілька випадків, коли кандидат, як чинний суддя міг ухвалювати рішення, перебуваючи на навчанні, а отже, не перебував на робочому місці.
77. Зокрема, згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) 15 вересня 2017 року суддя під час навчання у місті Дніпро («Судово-правові аспекти захисту сімейних прав та інтересів дітей») ухвалив два  судові рішення у справах № 296/6211/17 та № 296/6057/17.
78. Крім того, 01 червня 2021 року суддя під час навчання у місті Львів («Суд як інструмент забезпечення прав та інтересів дитини») ухвалив одне судове рішення у справі № 296/3853/21.
79. Стосовно викладених у рішенні ГРД обставин суддя Шалота К.В. пояснив, що дійсно у вказані періоди перебував на навчанні, проте у вказаних судових рішеннях ним допущено технічні описки: дати ухвалення рішень помилково вказано 15 вересня 2017 року замість 18 вересня 2017 року та 01 червня 2021 року замість 02 червня 2021 року.
80. Додатково зазначив, що в усіх трьох судових рішеннях судові засідання не проводилися, учасники розгляду справи до суду не викликалися. Указані описки допущено виключно через невиправлення дати ухвалення рішення в проєктах рішень.
81. Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими з огляду на те, що описки є суто технічними та не мають системного характеру.
82. Водночас за результатами дослідження досьє, рішення ГРД, а також проведеної співбесіди Комісія встановила, що кандидат в деклараціях доброчесності судді за 2019–2020 роки зазначив недостовірні відомості.
83. Так, відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
84. Шалота К.В. у деклараціях доброчесності судді за 2019 рік та 2020 рік, які містяться в суддівському досьє, вказав, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.
85. Проте рішенням Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 грудня 2019 року № 3304/3дп/15-19 стосовно судді Шалоти К.В. застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з позбавленням доплат на 1 місяць.
86. Рішенням Вищої ради правосуддя від 16 липня 2020 року № 2163/0/15-20 рішення Третьої дисциплінарної палати  Вищої ради правосуддя від 04 грудня 2019 року № 3304/3дп/15-19 змінено та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
87. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 11-269сап20 рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2020 року № 2163/0/15-20 скасовано.
88. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 червня 2021 року № 1408/0/15-21 рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 грудня 2019 року № 3304/3дп/15-19 у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В. скасовано та закрито дисциплінарне провадження стосовно нього.
89. Окрім того, рішенням Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 вересня 2020 року № 2658/1дп/15-20 стосовно судді Шалоти К.В. застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з позбавленням доплат на 1 місяць.
90. Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 195/0/15-20 рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 вересня 2020 року № 2658/1дп/15-20 змінено та застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження.
91. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 11-90сап21 рішення Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 195/0/15-20 скасовано.
92. Рішенням Вищої ради правосуддя від 06 лютого 2025 року № 195/0/15-25 рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 02 лютого 2021 року № 2658/1дп/15-20 притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Корольовського районного суду міста Житомира Шалоти К.В. скасовано та закрито дисциплінарне провадження стосовно нього.
93. Отже, на момент подання декларацій доброчесності за 2019 та 2020 роки суддя вважався таким, що отримав дисциплінарне стягнення та мав відобразити факт притягнення до відповідальності в пунктах 22 – 23 декларацій доброчесності, чого не зробив.
94. Під час співбесіди Шалота К.В. підтвердив факт подання в деклараціях доброчесності судді за 2019 рік та 2020 рік недостовірних відомостей, проте вважав, що, на його думку, пункт 22 декларації доброчесності судді підлягав би заповненню в разі підтвердження факту здійснення ним вчинку, що міг мати наслідком притягнення до відповідальності.
95. На уточнювальне запитання члена Комісії кандидат пояснив, що наразі такої помилки він би не припустився, а зазначив би вказані обставини у примітках декларації доброчесності судді.
96. Ураховуючи наведене Комісія констатує порушення Шалотою К.В. правил заповнення декларацій доброчесності судді за 2019 та 2020 роки та одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «чесність».
97. Під час засідання на запитання члена Комісії стосовно обставин ухвалення рішення у справі № 295/6411/22 від 21 грудня 2022 року, яким задоволено самовідвід, заявлений Шалотою К.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Житомирської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, Комісія встановила таке.
98. ОСОБА_1 12 липня 2022 року звернувся до Богунського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Житомирської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
99. На підставі розпорядження голови Богунського районного суду міста Житомира від 07 жовтня 2022 року справу № 295/6411/22 передано до Корольовського районного суду міста Житомира.
100. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира у складі головуючої Анциборенко Н.М. 06 грудня 2022 року задоволено відвід судді, заявлений представником позивача ОСОБА_7 у справі № 295/6411/22.
101. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира у складі головуючої судді Шкирі В.М. 09 грудня 2022 року задоволено заяву про самовідвід Шкирі В.М. у справі № 295/6411/22 та відведено суддю Шкирю В.М. від участі в розгляді вказаної справи.
102. Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира у складі головуючої судді Маслак В.П. 13 грудня 2022 року задоволено самовідвід, заявлений суддею Маслак В.П. у цій справі.
103. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2022 року для розгляду справи № 295/6411/22 визначено суддю Шалоту К.В.
104. Приймаючи рішення про задоволення самовідводу суддя Шалота К.В. в ухваленому рішенні зазначив, що представник ОСОБА_1 – ОСОБА_7 раніше подала заяву про відвід головуючої судді Анциборенко Н.М. з тих підстав, що колишнім власником спірної земельної ділянки був ОСОБА_8, який є головою Корольовського районного суду міста Житомира, у зв’язку з чим вважала наявними сумніви в упередженості або об’єктивності судді, у провадженні якого перебуває справа, а також вказувала, що така обставина для відводу буде наявна для кожного судді Корольовського районного суду міста Житомира.
105. Головуюча у справі № 295/6411/22 суддя Анциборенко Н.М. задовольнила заявлений їй відвід з підстав того, що голова Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_8 є колишнім власником спірної земельної ділянки, а судді Шкиря В.М. та Маслак В.П., у провадженні яких перебувала справа, з вказаних вище підстав заявили собі самовідвід від розгляду цієї справи.
106. Суд вважав за необхідне зазначити, що обставина перебування в минулому у власності голови суду земельної ділянки, порядок користування якою є предметом розгляду у цій справі, сама по собі не є достатньою для того, щоб стверджувати про наявність сумнівів у неупередженості або об’єктивності судді, у провадженні якого перебуває справа. 
107. Ураховуючи, що представник позивача, яким ініційовано спір щодо встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, подав заяву, в якій ставить під сумнів об’єктивність та неупередженість всіх суддів Корольовського районного суду міста Житомира, у провадженні яких перебуватиме позов, а також те, що раніше судді Корольовського районного суду міста Житомира Анциборенко Н.М., Шкиря В.М., Маслак В.П., у провадженні яких перебувала справа, задовольнили заявлений відвід або заявили самовідвід у цій справі, головуючий суддя Шалота К.В. також мусить заявити самовідвід від розгляду вказаної справи з метою усунення будь-яких можливих сумнівів, зокрема, позивача та його представника в неупередженості або об’єктивності судді Шалоти К.В. у розгляді справи.
108. Як раніше зазначала Комісія у своїх рішеннях, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
109. Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
110. Складаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
111. Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладено в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що «згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».
112. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов’язаних зі спірною поведінкою судді.
113. Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що «Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб’єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі – тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивного критерію – тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».
114. У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб’єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
115. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена в пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.
116. Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.  Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.  Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
117. Згідно з коментарем до зазначеного Кодексу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких випадків, зокрема, належать:

1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається;

2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок;

3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

118. Відчуття упередженості – це формування в судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише в разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі.
119. Комісія не аналізує, чи були підстави для самовідводу судді в конкретній справі, проте вважає необхідним зауважити, що у вказаній справі суддею не мотивовано, у чому ж саме полягає його упередженість чи неможливість об’єктивного розгляду справи.
120. Комісія зазначає, що такі обставини, на думку звичайної розсудливої людини, можуть свідчити про намагання судді використати незначний привід для того, щоб уникнути розгляду справи, що є неприпустимим.
121. Поведінку судді стосовно самовідводу Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики, та, відповідно, знижує бал за цими критеріями на 15 балів за показником «сумлінність».
122. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

123. Таким чином, Комісією у складі колегії не встановлено обставин, які б свідчили про те, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Шалота Костянтин Валерійович набрав 719,10 бала.

2. Визнати Шалоту Костянтина Валерійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                   Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ