Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША (доповідач), Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Анжеліки БАБИЧ,
представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни здійснювати правосуддя у відповідному суді у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
- Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
- Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
- За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
- Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
- Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
- Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
- У грудні 2023 року Анжеліка Бабич звернулась до Комісії із заявою про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
- Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Бабич Анжеліку Миколаївну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
- Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
- Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
- Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
- Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
- Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
- Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
- Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
- З огляду на зазначене вище Бабич А.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 41,4 бала; 2) знання історії української державності – 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 125 балів; 4) практичне застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 121, 5 бала. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 327,9 бала.
- Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бабич Анжеліку Миколаївну. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
- 11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду з листом № 21-2602/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. При цьому увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
- 24 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Бабич А.М. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
- До Комісії 28 квітня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 27 квітня 2025 року (далі – Висновок).
- Підставою для Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
- Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником незалежність, оскільки ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, свавільно встановлювала обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що нівелювало реалізацію свободи мирних зібрань, зокрема шляхом встановлення заборони необмеженому колу осіб на тривалий час і щодо необмеженого місця.
24.1. 29 листопада 2013 року суддею ухвалено постанову у справі № 823/3774/13-а, якою встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання на період з 02 грудня 2013 року до 07 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області. Постанова мотивована тим, що одночасне проведення мітингів, акцій різними політичними партіями і громадськими організаціями та планових заходів з прибирання і прикрашання вулиць до новорічних свят комунальними службами міста зі значною кількістю учасників, у тому числі із різними поглядами, різною метою, в одному й тому ж місці та той самий час з використанням гучномовців, звукової апаратури та автотехніки може створити реальну загрозу громадському порядку, спричинить очевидну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу населенню або правам і свободам інших людей. На думку ГРД, зазначена постанова обумовлена політичними мотивами.
24.2. На переконання ГРД, при розв’язанні питання щодо обмеження права на мирні зібрання має бути дотримано принцип пропорційності — лише тоді, коли це справді необхідно, і тільки в тому обсязі, в якому ці заходи будуть відповідними до переслідуваної легітимної мети. Отже, має бути забезпечено справедливий баланс інтересів між характером і ступенем втручання, з одного боку, і причиною цього втручання, з іншого.
24.3. ГРД вважає, що при ухваленні рішення суддею не враховано принцип пропорційності втручання та незрозуміло, які саме докази досліджувались судом та стали вирішальними для обмеження права на мирні зібрання на такий тривалий період часу.
- Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником законності джерел походження прав на об’єкти цивільних прав.
25.1. У Висновку ГРД стверджується, що вартість об’єктів цивільних прав, набутих членами сім’ї судді, не відповідає розміру їх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.
25.2. 26 серпня 2024 року мати судді ОСОБА_1 шляхом укладання договору купівлі-продажу набула у власність квартиру загальною площею 57 кв.м вартістю 3 480 000 грн., що еквівалентно 84 000 дол. США. ГРД відзначає, що квартира розташована у центральному районі міста Києва. На підставі аналізу оголошень, розміщених на вебсайтах продажу нерухомості, ГРД піддає сумніву ймовірність придбання квартири в центральній частині міста Києва у новобудові за ціною нижче ринкової.
25.3. Водночас ГРД висловила сумнів щодо фінансової спроможності батьків судді придбати квартиру загальною площею 57 кв.м вартістю 3 480 000 гривень.
- У своїх поясненнях, наданих ГРД, Бабич А.М. вказала, що квартира загальною площею 57 кв.м набута матір’ю у власність шляхом укладання договору купівлі-продажу за рахунок готівкових заощаджень судді, які вона подарувала батькам. Суддя задекларувала такі видатки і наголосила, що через це її готівкові заощадження зменшилися.
- У Висновку ГРД також звертає увагу на розмір задекларованих заощаджень Бабич А.М. та піддає сумніву можливості судді заощадити 22 000 дол. США станом на 2012 рік, що були розміщені на банківських рахунках, які станом на 2015 рік збільшились до 52 000 дол. США готівкових заощаджень.
- ГРД звертає увагу на те, що батькові судді з 27 лютого 2014 року належить на праві власності автомобіль марки «AUDI Q5» 2013 року випуску. Згідно з архівними повідомленнями з вебсайтів продажу машин у 2018‒2019 роках вартість автомобіля марки «Audi Q5» 2013 року випуску становила близько 20 000 дол. США. Тобто ГРД припускає, що на момент придбання батьком вказаного транспортного засобу його ціна була вища.
- У своїх поясненнях суддя зазначила, що вартість зазначеного автомобіля становила 523 250 грн, він придбаний батьком за рахунок його власних заощаджень. На підтвердження цього суддя вказує на те, що нею задекларовано кошти, розміщені на банківських рахунках батьків, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2011 та 2012 роки. Враховуючи, що додаткові підтвердження щодо джерел походження грошових коштів не збереглися, ГРД не змогла встановити достатність коштів у батька судді для придбання автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску.
- Отже, на думку ГРД, батьки судді демонструють рівень видатків на придбання у 2014 році автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску та квартири у 2024 році у центральній частині міста Києва загальною площею 57 кв.м вартістю 3 480 000 грн., який не співвідноситься з їх доходами.
- 01 травня 2025 року членом Комісії – доповідачем з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидату надати інформацію про джерело походження грошових коштів у матері судді ОСОБА_1, використаних для придбання 26 серпня 2024 року у місті Києві квартири площею 57,3 кв.м вартістю 3 480 000 грн., з урахуванням середньорічних побутових витрат батьків судді у 2014‒2024 роках.
- Комісією надіслано кандидату електронну копію Висновку ГРД для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів за наявності.
- 07 травня 2025 року на адресу Комісії надійшли пояснення Бабич А.М. щодо обставин, викладених у Висновку ГРД, та копії підтверджувальних документів.
- Комісією у складі Першої палати проведено співбесіду з кандидатом 08 травня 2025 року.
- Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики.
- Рішенням Комісії у складі Першої палати від 08 травня 2025 року № 14/ас-25 визначено, що кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліка Миколаївна за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання набрала 651,4 бала. Питання про підтвердження або непідтвердження здатності Бабич Анжеліки Миколаївни здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
ІІІ. Основні відомості про кандидата.
- Бабич Анжеліка Миколаївна, народжена __ ________ ____ року, на момент подання заяви мала повних __ років. Є громадянкою України. Володіння державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь) підтверджено сертифікатом УМД № 00202068 від 03 жовтня 2023 року . Станом на дату проведення співбесіди кандидатка є несудимою (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
- Повну вищу юридичну освіту Бабич А.М. здобула у 2011 році в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, отримала диплом магістра за спеціальністю «Правознавство». У 2024 році у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистила кандидатську дисертацію на тему «Розгляд адміністративними судами публічно-правових спорів щодо застосування санкцій Радою національної безпеки і оборони України» та отримала науковий ступінь доктора філософії.
- Стаж професійної діяльності у сфері права перевищує 16 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Бабич А.М. обіймала такі посади: з 2007 року до 2008 року – юрист товариства з обмеженою відповідальністю «Арона»; з 2008 року до 2010 року – головний спеціаліст сектору з організаційно-правових і кадрових питань державного Департаменту – Адміністрації зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення Міністерства надзвичайних ситуацій України; з 2011 року до 2012 року – юрисконсульт товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТУКРПРОМ ВР»; з 2012 року до цього часу обіймає посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду.
- Притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М.: у 2012 році скарги не надходили; у 2013 році надійшла 1 скарга, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2014 році надійшла 1 скарга, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2015 році надійшло 2 скарги, за результатами перевірки відмовлено у відкритті дисциплінарної справи; у 2016, 2017, 2018, 2019 роках скарги не надходили; у 2020 році надійшла 1 скарга, яка повернута без розгляду; у 2021 році надійшло 2 скарги; у 2022 та 2023 роках скарги не надходили; у 2024 році надійшло 5 скарг, повернуто без розгляду – 2, відмовлено у відкритті дисциплінарної справи – 2.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної етики та доброчесності.
- Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами
- Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 02 червня 2025 року.
- Дослідивши матеріали суддівського досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Бабич Анжеліки Миколаївни, зокрема Висновок ГРД, письмові пояснення судді, проаналізувавши відомості про суддю, Комісія у пленарному складі висновує таке.
- Комісія у складі Першої палати щодо рішення від 29 листопада 2013 року у судовій справі № 823/3774/13-а констатувала таке:
44.1. 29 листопада 2013 року судом постановлено рішення в адміністративній справі № 823/3774/13-а, яким встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, демонстрації, мітинги, збори тощо) шляхом заборони проведення таких заходів, у тому числі з використанням гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів, на період з 02 грудня 2013 року до 07 січня 2014 року Уманському міському комітету комуністичної партії робітників і селян України, Уманській міськрайонній організації товариства Червоного Хреста України на площі Леніна в місті Умань Черкаської області.
44.2. Зазначене судове рішення у справі № 823/3774/13-а постановлено 29 листопада 2013 року, тобто під час гострого соціального конфлікту в Україні, який тривав з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, і саме в цей період на суд була покладена визначальна роль в гарантуванні прав людини і основоположних свобод.
44.3. Визначальна роль суду в забезпеченні природних прав людини і основоположних свобод особливо проявляється в умовах гострих соціальних конфліктів та протистоянь. У таких умовах право на свободу мирних зібрань є безпосереднім вираженням політичних та соціальних цінностей демократичного суспільства. Суддя має максимально виважено підходити до застосування норм права до відповідних відносин для забезпечення балансу між свободою мирних зібрань та необхідністю її обмеження.
44.4.Суддя у межах своїх повноважень мала забезпечити дотримання об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а її судові рішення мали відповідати найвищим стандартам щодо їх обґрунтування. Іншими словами, в умовах гострого соціального конфлікту судове рішення мало відповідати не тільки формальним вимогам до нього, а мало «говорити з суспільством» і пояснити у найбільш розгорнутому вигляді про причини його ухвалення, а тим паче мало «пояснювати» причини неврахування практики Європейського суду з прав людини та роз’яснень, викладених у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України.
44.5. Однак, ухвалюючи судове рішення, яке фактично обмежувало право на мирні зібрання в період гострого соціального конфлікту, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, суддя, «говорячи через своє рішення», не продемонструвала належного рівня внутрішньої незалежності.
44.6. Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «незалежність», та зменшила бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
- Комісія у пленарному складі, погоджуючись із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів, відзначає таке:
45.1. Комісія у пленарному складі вкотре підкреслює важливість періоду ухвалення судового рішення, про який йдеться. Рішення було постановлено 29 листопада 2013 року, тобто на самому початку гострого соціального конфлікту (з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року). Саме в цей період, як зазначає Комісія, на суд була покладена визначальна роль у гарантуванні прав людини і основоположних свобод.
45.2. В умовах соціальних конфліктів право на свободу мирних зібрань є безпосереднім вираженням політичних та соціальних цінностей демократичного суспільства.
45.3. Право на мирні зібрання є одним із фундаментальних конституційних прав. Його обмеження, особливо під час гострого соціального протистояння, має бути винятковим, чітко обґрунтованим і відповідати найвищим правовим стандартам. В умовах гострого конфлікту суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності. Судове рішення повинно було «говорити з суспільством» і бути максимально прозорим та обґрунтованим.
45.4. Відсутність належної демонстрації внутрішньої незалежності суду в такий чутливий період, на переконання Комісії, може суттєво впливати на довіру суспільства до судової системи загалом. Це має значно більші наслідки, ніж просте «суттєве» порушення.
- Отже, зазначені обставини свідчать не про «суттєву» невідповідність показникам професійної етики та доброчесності, а про істотну невідповідність таким показникам, оскільки вони стосуються фундаментальних принципів правосуддя, таких як незалежність та неупередженість. Нездатність судді тримати найвищий рівень внутрішньої незалежності у такий період ставить під сумнів її здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
- Стосовно фінансової можливості батька судді придбати 27 лютого 2014 року автомобіль марки «AUDI Q5» 2013 року випуску загальною вартістю 523 250 грн Комісія у складі Першої палати констатувала таке:
47.1. У своїх поясненнях суддя зазначила, що автомобіль придбано батьком за рахунок його власних заощаджень. Наведені ГРД розрахунки грошових активів не враховують період всієї трудової діяльності батьків та неможливість документального підтвердження наявності коштів для придбання зазначеного вище рухомого майна.
47.2. Попри такі твердження Комісія у складі Першої палати відзначила, що згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків дохід батька судді становив: 1998 рік ‒ 1263,81 грн, 1999 рік – 2115 грн, 2000 рік ‒ 1926,87 грн, 2001 рік ‒ 3294,96 грн, 2002 рік ‒ 4231,53 грн, 2003 рік ‒ 4264,74 грн, 2004 рік ‒ 4528,77 грн, 2005 рік ‒ 8819,54 грн, 2006 рік ‒ 8849,19 грн, 2007 рік ‒ 14568,28 грн, 2008 рік ‒ 17259,97 грн, 2009 рік ‒ 22970,93 грн, 2010 рік ‒- 29301,78 грн, 2011 рік ‒ 27837,23 грн, 2012 рік ‒- 41310,13 грн, 2013 рік ‒ 42838,7 гривні. Отже, сукупно дохід батька кандидата з 1998 року до 2013 року становив 235 831, 43 грн (що еквівалентно 34 740 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до долара США за кожний рік).
47.3. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків дохід матері судді становив: 1998 рік ‒ 1705,4 грн, 1999 рік – 2507,17 грн, 2000 рік ‒2078,02 грн, 2001 рік ‒ 2729,46 грн, 2002 рік ‒ 3261,89 грн, 2003 рік ‒ 3486,47 грн, 2004 рік ‒ 3287,68 грн, 2005 рік ‒ 5508,77 грн, 2006 рік ‒ 8108,49 грн, 2007 рік ‒ 10174,47 грн, 2008 рік ‒ 12083,11 грн, 2009 рік ‒ 14535,04 грн, 2010 рік ‒- 40178,79 грн, 2011 рік‒ 44889,19 грн, 2012 рік ‒ 42843,85 грн, 2013 рік ‒- 63260,05 гривні. Отже, сукупно дохід матері кандидата з 1998 року до 2013 року становив 260 637, 85 грн. (що еквівалентно 36 906 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до долара США за кожний рік).
47.4. За даними Міністерства соціальної політики України, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 2000 рік – 3456 грн, 2001 рік – 3972 грн, 2002 рік – 4380 грн, 2003 рік – 4380 грн, 2004 рік – 4644 гривні.
47.5. Згідно з інформацією, розміщеною на Порталі відкритих даних, витрати населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області, за даними Державної служби статистики України, становили: 2005 рік – 5589 грн, 2006 рік – 7502 грн, 2007 рік – 10384 грн, 2008 рік – 14255 грн, 2009 рік – 14705 грн, 2010 рік – 17215 грн, 2011 рік – 21434 грн, 2012 рік – 24487 грн, 2013 рік – 26783 гривні.
47.6. Заощадження батька судді з урахуванням доходів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та витрат населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області могли становити: 2000 рік – 0 грн, 2001 рік – 0 грн, 2002 рік – 0 грн, 2003 – 0 грн, 2004 рік – 0 грн, 2005 рік – 3230 грн, 2006 рік – 1347,19 грн, 2007 рік – 4184,28 грн, 2008 рік – 3004,97 грн, 2009 рік – 8265,93 грн, 2010 рік – 12086,78 грн, 2011 рік – 6403,23 грн, 2012 рік – 16823,13 грн, 2013 рік – 16055,7 грн. Тобто загальні заощадження батька судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 71 401,21 гривні (що еквівалентно 9 775 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до долара США за кожний рік).
47.7. Заощадження матері судді з урахуванням доходів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та витрат населення у розрахунку на одну особу в Черкаській області могли становити: 2000 рік – 0 грн, 2001 рік – 0 грн, 2002 рік – 0 грн, 2003 – 0 грн, 2004 рік – 0 грн, 2005 рік – 0 грн, 2006 рік – 606,49 грн, 2007 рік – 0 грн, 2008 рік – 0 грн, 2009 рік – 0 грн, 2010 рік – 22963,79 грн, 2011 рік – 23455,19 грн, 2012 рік – 18356,85 грн, 2013 рік – 36477,05 грн. Тобто загальні заощадження матері судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 101859,37 гривні (що еквівалентно 12 776 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до долара США за кожний рік).
47.8. Отже, на переконання Комісії у складі Першої палати, сукупні заощадження батьків судді без урахування податків упродовж 2000–2013 років, ймовірно, становили 173260,58 гривні (що еквівалентно 22 551 дол. США при розрахунку середньозваженого курсу гривні до долара США за кожний рік).
47.9. З огляду на наведене та неможливість документального підтвердження інших джерел походження грошових коштів для придбання батьком автомобіля марки «AUDI Q5» 2013 року випуску загальною вартістю 523 250 грн, Комісія погоджується із твердженням щодо відсутності фінансової можливості батька судді придбати вказаний автомобіль.
- Комісія у пленарному складі, погоджуючись із фактичними обставинами, які стали підставою для зменшення балів за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів, указує на таке:
48.1. Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, метою і завданням кваліфікаційного оцінювання може охоплюватись не тільки дослідження законності походження активів кандидата на посаду судді (судді) та членів його сім’ї, але і його близьких осіб. Це питання особливо гостро постає перед Комісією, у разі якщо існує «майновий зв’язок» між кандидатом на посаду судді (суддею) та близькою особою чи членом сім’ї. Наприклад, активи, набуті близькою особою кандидата на посаду судді (судді), надалі безоплатно передаються у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) або членам його сім’ї.
48.2. Вирішуючи це питання, Комісія виходить із того, що неврахування обставин набуття у власність близькими особами активів, які надалі були безоплатно передані у власність чи користування кандидату на посаду судді (судді) чи членам його сім’ї, зробить ілюзорною саму процедуру кваліфікаційного оцінювання. Більше того, це свідчитиме про неналежне дослідження Комісією відомостей досьє кандидата на посаду судді.
48.3. На переконання Комісії, безоплатно набуваючи у власність чи користування актив, кандидат на посаду судді (суддя) має бути готовим вжити додаткових розумних заходів для з’ясування законності джерел походження коштів, використаних дарувальником (надавачем майна в користування) для придбання майна. Така потреба, серед іншого, зумовлена необхідністю унеможливити саме припущення того, що кандидат на посаду судді, який вже є суддею, може використовувати механізм набуття активів через близьких осіб як спосіб «легалізації» володіння таким активом.
48.4. Насамперед Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай накопичуються протягом трудового життя, а тому встановлення жорстких часових обмежень для оцінювання статків значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.
48.5. Комісія у складі Першої палати докладно проаналізувала доходи батьків судді з 1998 до 2013 року, а також врахувала прожитковий мінімум та витрати населення. Розрахунки показують, що навіть загальні сукупні заощадження батьків без урахування податків, ймовірно, становили лише 173 260,58 грн (що еквівалентно 22 551 дол. США). Натомість, автомобіль коштував 523 250 грн.
48.6. Суддя не змогла надати документального підтвердження інших джерел походження коштів для придбання автомобіля, посилаючись лише на «власні заощадження» батька та «неможливість документального підтвердження».
48.7. Комісія у пленарному складі також зважає на те, що суддя Бабич А.М. отримала водійські права у 2014 році і автомобіль «Audi Q5» 2013 року випуску був придбаний цього ж року. Батько судді, будучи пенсіонером, здійснив покупку, яка значно відрізняється від його попередніх придбань.
- Доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.
- Зазначені обставини свідчать не про «суттєву» невідповідність показникам професійної етики та доброчесності, а про істотну невідповідність таким показникам.
- Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, Комісія у пленарному складі в цій частині підтримує рішення Комісії у складі Першої палати.
- За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення відповідних показників Комісія у пленарному складі виснує, що кандидат не відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
- Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Бабич Анжеліки Миколаївни такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді». «ЗА» визнання кандидатки такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя, проголосувало чотири члени Комісії (Роман КИДИСЮК, Олег КОЛІУШ, Володимир ЛУГАНСЬКИЙ та Галина ШЕВЧУК), «ПРОТИ» – дев’ять членів Комісії (Андрій ПАСІЧНИК, Михайло БОГОНІС, Віталій ГАЦЕЛЮК, Ярослав ДУХ, Надія КОБЕЦЬКА, Руслан МЕЛЬНИК, Олексій ОМЕЛЬЯН, Роман САБОДАШ, Руслан СИДОРОВИЧ).
- Таким чином, кандидатка на посаду апеляційного адміністративного суду визнається такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
- Ураховуючи викладене, керуючись положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
Визнати Бабич Анжеліку Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Олексій ОМЕЛЬЯН
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Галина ШЕВЧУК