Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткіна Олега Віталійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Олега ЩОТКІНА,  

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткіна Олега Віталійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Щоткін О.В. 29 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Щоткіна О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Щоткін О.В., ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною 2 статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобув у 2002 році в Київському державному університеті імені Т. Шевченка та отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство», у 2013 році – диплом магістра за цією ж спеціальністю.

Науковий ступень, вчене звання відсутні.

Щоткін О.В. відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, зокрема з 2008 року є суддею Господарського суду Київської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішеннями Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарський судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Щоткін О.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,6	324,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	118
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	118,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 324,1 бала із 400 можливих свідчить про підтвердження Щоткіним О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року             № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Щоткіна О.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткіна О.В.

Результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Щоткіна О.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткіна О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарський судах (лист № 21-2600/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь на лист кандидатом Щоткіним О.В. 25 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 05 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткіна О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем листом від 05 травня 2025 року № 32 дпс-652/24 запропоновано Щоткіну О.В. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену у висновку ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією надіслано його електронну копію.

Кандидатом 16 травня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення.

Щоткіну О.В. була забезпечена можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду із Щоткіним  О.В. розпочато 20 травня 2025 року, за наслідками якої оголошено перерву. 03 червня 2025 року співбесіду зі Щоткіним О.В. завершено. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	21	19	20	19	19	19,25	37,5
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	20	18	19	18	18	18,25

 

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, тобто 75% від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Щоткін О.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

 Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Щоткіна О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками						Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	11	10	11	9	10	10,25	39,25
	Ефективна взаємодія	9	11	10	11	10	9	10
	Стійкість мотивації	8	11	8	10	8	9	8,75
	Емоційна стійкість	10	11	10	11	10	10	10,25

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однактака презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріямдоброчесності та професійної етики підлягаєз’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Щоткіна О.В. критеріям доброчесності та професійної етики за показником законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам (пунктами 21, 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Обставинами, що обґрунтовують висновок ГРД:

1. У щорічній Декларації Щоткін О.В. вказав квартиру площею 116 м², власником якої є він сам. Право власності Щоткін О.В. набув 23 липня 2007 року, вартість квартири – 2 323 000 гривні, що за курсом Національного банку України (далі – НБУ) на той час становило приблизно 464 000 доларів США. Дохід кандидата за 2002– 2007 роки становить приблизно 17 022 доларів США, що, на думку ГРД, викликає обґрунтовані сумніви у фінансовій спроможності Щоткіна О.В. придбати вказану квартиру. Також ГРД вважає непереконливими пояснення кандидата, що квартиру йому придбав батько, оскільки за офіційною інформацією сукупний дохід батька за 2002–2007 роки був значно нижчим від вартості квартири. Крім того, мати кандидата у 2003 році придбала автомобіль «Hyundai Sonata» 2003 року випуску, у 2006 році – автомобіль «Lexus RX 330» 2006 року випуску, у 2008 році – земельну ділянку. Безпосередньо батько кандидата придбав у 2011 році земельну ділянку вартістю 482 000 гривень, у 2012 році – житловий будинок площею 264 м².

2. У 2003 році кандидат придбав автомобіль «Volkswagen Passat» 1998 року випуску, у 2006 році – автомобіль «Lexus RX» 2006 року випуску; у 2008 році – автомобіль «Acura MDX» 2008 року випуску. Дружина судді у 2005 році придбала  автомобіль «Chevrolet Aveo» 2005 року випуску; у 2007 році – автомобіль «Mazda 3» 2007 року випуску, який офіційно зареєстровано у 2010 році, що, на думку ГРД, є умисним приховуванням факту володіння транспортним засобом через неможливість підтвердження наявності грошових коштів на його придбання; у 2013 році – автомобіль «Audi A5» 2012 року випуску, у 2015 році – автомобіль «Audi Q5» 2013 року випуску. Крім того, подружжя у 2018 році придбало автомобілі «Audi Q7» 2017 року випуску та «Mercedes Benz C200» 2018 року випуску, у 2021 році – автомобіль «Lexus RX 300» 2020 року випуску. Видатки судді та його дружини на придбання вказаних автомобілів неспівмірні з їх доходами.

Визначаючись щодо викладених у висновку ГРД фактів, Комісія враховує таке.

Стосовно набуття права власності на квартиру кандидат пояснив, що її придбано  у 2007 році його батьком. Частину коштів на придбання квартири, а саме 350 000 доларів США батько позичив у знайомого, решта – 110 000 доларів США були особистими заощадженнями батька. Приблизний дохід батька за 2002–2007 роки становив  192 000 доларів США, чого не заперечує і ГРД, тому навіть з урахуванням витрат на придбання автомобілів «Hyundai Sonata», який оформлено на дружину, та «Lexus RX 330», який оформлено на кандидата, коштів на придбання квартири було достатньо. Крім того, ГРД не враховано заощаджень батька до 2002 року, який з 1994 року працював на керівних посадах в Генеральній прокуратурі України.

На пропозицію Комісії Щоткін О.В. надав додаткові документи, що підтверджують дохід батька, а саме довідку з місця роботи про розмір заробітної плати у період з травня 1996 року до жовтня 2014 року, довідку про розмір фактично отриманої пенсії за період з 15 листопада 2001 року до 31 травня 2025 року  та власну таблицю розрахунку доходів та витрат батька (на придбання об’єктів нерухомого та рухомого майна) за відповідні роки.

Комісією самостійно проведено перевірку відповідності доходів-витрат батька кандидата на основі наданої на запит інформації про доходи Офісом Генерального прокурора та Пенсійним фондом України. З отриманої інформації вбачається, що сумарний дохід батька за період з 1998 року до 2025 року становить майже 10 800 000 гривень, що за курсом НБУ у відповідні роки приблизно дорівнює 955 800 доларів США.

Підтверджені витрати батька у відповідні роки такі: 2003 рік – 120 000 гривень: купівля автомобілів «Volkswagen Passat» (50 000 гривень) та «Hyundai Sonata» (70 000 гривень); 2006 рік – 285 000 гривень: купівля автомобіля «Lexus RX»; 2007 рік – 555 500 гривень: купівля квартири (без позики); 2008 рік – 342 000 гривні: купівля автомобіля «Acura MDX»; 2011 рік – 482 000 гривні: купівля земельної ділянки; 2012 рік – 841 456 гривень: придбання будинку; 2018 рік – 2 491 804 гривні: купівля автомобіля «Audi Q7». Таким чином, розмір витрат батька за курсом НБУ у відповідні роки в сумі становить 511 445,57 доларів США.

Різниця між доходами і витратами батька кандидата за період з 1998 року до І півріччя 2025 року становить 444 387,000 доларів США (без урахування сплачених податків, витрат на проживання і обслуговування майна та повернення боргу в розмірі 350 тисяч доларів США).

Рік	Курс долара	ОСОБА_1 (батько кандидата)
		Дохід, грн	Витрати, грн	Дохід, дол	Витрати, дол
1998	2,44	17 527,56	0,00	7 183,43	0,00
1999	4,13	14 469,05	0,00	3 503,40	0,00
2000	5,44	22 443,69	0,00	4 125,68	0,00
2001	5,37	28 820,67	0,00	5 366,98	0,00
2002	5,32	79 214,42	0,00	14 889,93	0,00
2003	5,33	31 804,11	120 000,00	5 967,00	22 514,07
2004	5,31	60 111,15	0,00	11 320,37	0,00
2005	5,12	144 868,80	0,00	28 294,69	0,00
2006	5,05	360 853,96	285 000,00	71 456,23	56 435,64
2007	5,05	303 159,84	555 500,00	60 031,65	110 000,00
2008	5,26	605 711,28	342 000,00	115 154,24	65 019,01
2009	7,79	593 118,27	0,00	76 138,42	0,00
2010	7,93	584 955,80	0,00	73 764,92	0,00
2011	7,96	693 305,00	482 000,00	87 098,62	60 552,76
2012	7,99	683 800,12	841 456,00	85 581,99	105 313,64
2013	7,99	688 416,96	0,00	86 159,82	0,00
2014	11,88	622 137,52	0,00	52 368,48	0,00
2015	21,84	304 205,52	0,00	13 928,82	0,00
2016	25,55	314 276,17	0,00	12 300,44	0,00
2017	26,59	377 365,52	0,00	14 192,01	0,00
2018	27,20	344 060,42	2 491 804,00	12 649,28	91 610,00
2019	25,84	350 107,05	0,00	13 549,03	0,00
2020	26,96	454 446,58	0,00	16 856,33	0,00
2021	27,09	482 539,27	0,00	17 812,45	0,00
2022	32,34	451 283,15	0,00	13 954,33	0,00
2023	36,57	460 482,00	0,00	12 591,80	0,00
2024	42,03	1 450 499,91	0,00	34 511,06	0,00
2025	40,62	206 403,75	0,00	5 081,33	0,00
Всього		10 730 387,54	5 117 760,00	955 832,71	511 445,57

Водночас основним питанням під час проведеної перевірки стала фінансова спроможності повернення батьком отриманої позики у розмірі 350 000 доларів США. Варто зауважити, що об’єктивні докази на підтвердження отримання цих коштів відсутні, як і відсутні підтвердження їх повернення, зокрема Щоткіним О.В. не надано жодних розписок, договорів інших документів, пов’язаних із виникненням чи припиненням у батька боргових зобов’язань. Щодо строків та розмірів повернення боргу Щоткін О.В. дав суперечливі пояснення. Початково кандидат заявив, що борг повертався частинами та на сьогодні кошти ще повертаються. Водночас на запитання, чому в Декларації за 2019 рік батько не вказав про наявність у нього фінансових зобов’язань, Щоткін О.В. припустив, що борг до того часу вже міг бути повернутий.

Зважаючи на наявність значних доходів батька та проведений математичний розрахунок його доходів-витрат, Комісія на основі встановленої різниці між доходами та основними витратами допускає потенційну можливість повернення отриманої позики в розмірі 350 000 доларів США. Водночас, така можливість багато в чому визначається тим, в яких розмірах та у які періоди відбувалося повернення коштів.

У Комісії відсутні конкретні факти та обставини, які можуть викликати обґрунтований сумнів у тому, що набуте безоплатно кандидатом на посаду судді Щоткіним О.В. право власності на квартиру набуто його батьком із законних джерел. Комісія не володіє достатньою інформацією щодо повернення коштів у сумі 350 000 доларів США, які є суттєвою часткою для придбання квартири. Пояснення Щоткіна О.В. стосовно зазначеного не можуть ні спростувати, ні підтвердити обґрунтовані сумніви.

Зважаючи на викладені обставини, під час закритого обговорення Комісія в складі Другої палати одноголосно дійшла висновку про неможливість визнання таких обставин істотними та оцінити їх в 0 балів, однак визнала наявність підстав для зняття 15 балів за показником «Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

Стосовно висновку ГРД щодо придбання кандидатом та його дружиною автомобілів слід зазначити, що Комісія, проаналізувавши пояснення кандидата щодо цього, надані ним документи та іншу зібрану інформацію, вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно  з  поясненнями  Щоткіна О.В.  між ним   та  ОСОБА_2  укладено  шлюб  в  2011 році. Автомобіль «Audi A5» 2012 року випуску, який належить дружині на праві власності, придбано у 2013 році за 399 650 гривень (за курсом НБУ на той час 50 000 доларів США) за рахунок коштів, отриманих від продажу його автомобіля «Acura MDX» 2008 року випуску за 312 000 гривень та автомобіля дружини «Mazda 3» 2007 року випуску за 103 870 гривень. Автомобіль «Audi Q5» 2013 року випуску придбано в 2015 році за 820 000 гривень за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля «Audi A5» за 726 000 гривень та доходів дружини в розмірі 187 963 гривні. Автомобіль «Mercedes Benz C200» 2018 року випуску придбано дружиною у 2018 році за 1 254 641 гривню з яких 875 000 гривень – кошти від продажу автомобіля «Audi Q5», 263 000 гривень – подаровані дружині її матір’ю, 5 000 доларів США (за курсом НБУ на той час 130 000 гривень) – особисті заощадження дружини, що відображено в декларації за попередні роки. Автомобіль «Lexus RX 300» 2020 року випуску придбано дружиною у 2021 році за 1 705 972 гривні, з яких 1 200 000 гривень – грошові кошти за відчуження автомобіля «Mercedes Benz C200» 2018 року випуску, 500 000 гривень – власні заощадження дружини.

Стосовно належних йому автомобілів «Volkswagen Passat» 1998 року випуску, «Lexus RX» 2006 року випуску, «Acura MDX» 2008 року випуску та його дружини – «Chevrolet Aveo» 2005 року випуску, «Mazda 3» 2007 року випуску кандидат зазначає, що вони придбані до укладення шлюбу.

Відомості у висновку ГРД щодо придбання кандидатом та його дружиною у 2018 році у власність автомобіля «Audi Q7» 2017 року випуску є недостовірними, оскільки вказаний автомобіль належить його батьку.

Невелику різницю між купівлею та продажем автомобілів «Audi Q5» і «Mercedes Benz C200» кандидат пояснив підвищенням курсу долара США.

Комісією перевірено та узагальнено надану кандидатом інформацію:

Роки	Доходи, грн		Продаж автомобіля, грн	Купівля автомобіля, грн	Задекларовані кандидатом заощадження
	Кандидат	Дружина	Дружина	Дружина	Кандидат	Дружина
2011	63 983,97	49 396,97	«Chevrolet Aveo»
2012	449 158 (з них 312 000 від продажу автомобіля «Acura»)	149 822	«Mazda 3» 103 870
2013	187 689	159 780		«Audi A5» 399 650
2014	201 049	187 963
2015	192 796	883 798	«Audi A5» 726 000	«Audi Q5» 820 000	20 000 доларів США	10 000 доларів США
2016	231 195	186 116			20 000 доларів США	10 000 доларів США
2017	267 190	223 011	«Audi Q5»   875 000		20 000 доларів США	10 000 доларів США, 875 000 грн
2018	323 917	563 348		«Mercedes-Benz»   1 254 641 грн	20 000 доларів  США	5 000 доларів США
2019	490 166	472 435			20 000 доларів США	5 000 доларів США
2020	1 173 843	1 156 924			30 000 доларів США	5 000 доларів США, 500 000 грн
2021	1 403 571	1 303 316	«Mercedes-Benz»   1 200 000	«Lexus»   1 719 402 грн	30 000 доларів США	5 000 США, 500 000 грн

Таким чином очевидних витрат, які б не відповідали рівню життя кандидата та членів його сім’ї, не вбачається.

Водночас Комісією встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають в такому.

 Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються, зокрема, відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Згідно з роз’ясненнями НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (у редакціях різних років) доходи декларуються незалежно від їх розміру, крім подарунків. Дохід  підлягає  відображенню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». 

 Комісією встановлено, що Щоткіним О.В. всупереч зазначених вище вимог закону не задекларовано дохід дружини від продажу автомобіля «Audi Q5» у 2017 році в сумі 875 000 гривень та автомобіля «Mercedes Benz C200» у 2021 році в сумі 1 200 000 гривень. Та обставина, що в розділі 12 «Грошові активи» в Декларації за 2017 рік Щоткін О.В. задекларував заощадження дружини в розмірі 875 000 гривень не свідчить про дотримання останнім правил декларування, якими чітко передбачено, що дохід підлягає декларуванню в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки». 

При цьому Комісія зважає, що в Декларації за 2015 рік дохід від продажу дружиною автомобіля «Audi A5» кандидат вказав відповідно до вимог чинного законодавства, що свідчить про його обізнаність з правилами декларування.

Дохід дружини від продажу автомобіля «Mercedes Benz C200» в 2021 році в сумі 1 200 000 гривень в Декларації за 2021 рік кандидат не відобразив взагалі. Водночас згідно з листом Щоткіна О.В. до НАЗК порушення щодо декларування доходу від продажу автомобіля «Mercedes Benz C200» у розмірі 1 200 000 гривень ним самостійно виявлено 05 квітня 2023 року.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Одним із складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя. Ураховуючи наведене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за показником сумлінність на 15 балів.

Таким чином, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	47,6	324,1
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	118
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,25	37,5
	Безперервний розвиток	18,25
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,25	39,25
	Ефективна взаємодія	10
	Стійкість мотивації	8,75
	Емоційна стійкість	10,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		270
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	670,85

Таким чином, Щоткін О.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Щоткін Олег Віталійович набрав 670,85 бала.

Питання про підтвердження здатності Щоткіна Олега Віталійовича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                              Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                           Михайло БОГОНІС

                                                                                                     Віталій ГАЦЕЛЮК

                                                                                                     Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                     Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                     Галина ШЕВЧУК