Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мазура Сергія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія МАЗУРА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мазура Сергія Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Мазур С.А. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Мазура С.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Мазур С.А. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2009 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра (з відзнакою) серії ХА № 36933034 від 13 червня 2009 року).

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Мазур С.А. відповідно до пункту 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді більше п’яти років.

Указом Президента України від 01 серпня 2016 року № 321/2016 «Про призначення суддів» Мазура С.А. призначено на посаду судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області строком на п’ять років.

За результатами кваліфікаційного оцінювання Мазура С.А. на підставі Указу Президента України від 08 жовтня 2025 року № 768/2025 «Про призначення судді» призначено на посаду судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області.

До дисциплінарної відповідальності Мазур С.А. не притягувався.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Мазур С.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,6 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Мазуром С.А. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Мазура С.А.

Запити про надання відомостей стосовно Мазура С.А. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Мазура С.А. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Мазура С.А.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мазура С.А. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до суддівського досьє кандидата.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-4281/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 03 червня 2025 року надійшли пояснення Мазура С.А., у яких він надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 15 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 13 жовтня 2025 року про надання стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мазура С.А. інформації.

Членом Комісії – доповідачем надіслано кандидату рішення ГРД (лист від 03 жовтня 2025 року № 32дпс-790/23) та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшли пояснення Мазура С.А. щодо  обставин, викладених у рішенні ГРД.

Мазуру С.А. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Мазуром С.А. проведено 13 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

При оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. З урахуванням наданих кандидатом пояснень під час співбесіди та документів, на їх підтвердження, членами Комісії індивідуально оцінено Мазура С.А. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Мазуром С.А. за цим критерієм, становить 43,34 бала із 50 можливих, що вище за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники доброчесності).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії надано рішення ГРД від 13 жовтня 2025 року, в якому викладено інформацію, що сама по собі не стала підставою для негативного висновку, але потребує пояснення кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мазура С.А., зокрема щодо таких обставин.

1. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2018 роки (далі – майнові декларації) кандидат вказав автомобіль «Toyota Corolla» 2010 року випуску, вартістю на дату набуття (27 квітня 2017 року) – 190 000 грн. Така ціна викликає сумніви, адже вона є майже удвічі меншою за ринкову (згідно з оголошеннями на сайті «Авіопродажа» ціна такого б/у автомобіля у 2017 році становила 13 900 доларів США, що в гривневому еквіваленті – 361 400 грн).

Після двох років користування цей автомобіль продано (13 квітня 2019 року) кандидатом за більшу ціну – 290 000 грн (або 10 200 доларів США). Пояснення кандидата щодо зроблених ним поліпшень під час користування автомобілем (зокрема, встановлення газобалонного обладнання, легкосплавних дисків, шкіряна обшивка керма, наявність літньої і зимової гуми, аудіосистеми, чохлів), на думку ГРД, не могли призвести до значного подорожчання транспортного засобу (майже вдвічі). Тому, ураховуючи амортизацію автомобіля, факт перебування його в аварії, ГРД дійшла висновку, що вартість автомобіля в майнових деклараціях було майже вдвічі занижено.

2. Під час здійснення правосуддя кандидатом ухвалено низку рішень про закриття провадження в адміністративних справах за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Таке закриття відбулося через те, що суддя повертав адміністративні протоколи на доопрацювання поліції з причин, які видаються сумнівними сторонньому спостерігачеві.

Так, у справі № 576/2425/19 суддею винесено постанову від 17 січня 2020 року про закриття провадження в адміністративній справі, порушеної за частиною третьою статті 130 КУпАП, у зв’язку із закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Водночас справа надійшла до суду після доопрацювання лише за 2 дні до винесення постанови, а саме 15 січня 2020 року. Така справа раніше вже перебувала у провадженні судді, який ухвалив постанову від 14 листопада 2019 року про повернення матеріалів до відділення поліції на доопрацювання, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не додано судових рішень про те, що порушник вже притягувався до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 130 КУпАП, адже частина третя вказаної статті передбачає відповідальність за повторне притягнення до відповідальності.

Однак, на думку ГРД, таке повернення протоколу було безпідставним, адже в статті 256 КУпАП (зміст протоколу про адміністративне правопорушення), відсутня вимога про долучення до протоколу додаткових підтверджувальних документів. Крім того, суддя мав можливість перевірити такі дані з відповідного судового реєстру, до якого він має доступ. Проте суддею не було вчинено всіх можливих дій з встановлення обставин справи, що надало можливість особі, яка вчинила відповідне адміністративне правопорушення, уникнути покарання, зокрема за керування транспортним засобом у нетверезому стані, що становило небезпеку для учасників дорожнього руху в минулому і може становити таку загрозу в майбутньому саме тому, що ймовірний порушник не поніс покарання.

В адміністративній справі № 576/1282/19 також закрито провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (постанова від 27 вересня 2019 року). Вказана справа поверталась на доопрацювання (постанова від 10 вересня 2019 року) до органу поліції, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, чи «пропонувалось водію скористатися послугами таксі або попутного транспорту, чи надавалась можливість викликати по телефону інший автомобіль або водія».

Крім того, судові засідання у цій справі відкладалися через заяви порушника, у яких останній зазначав, що вину свою не визнає та бажає брати участь у судових засіданнях. Однак частина третя статті 268 КУпАП не визнає обов’язковою явку правопорушника в разі розгляду справи за статтею 130 КУпАП, тому суддя мав можливість розглядати справу за його відсутності.

В адміністративній справі № 576/1759/18 суддя також закрив провадження (постанова від 26 жовтня 2018 року). У цій справі спочатку об’єднано дві справи в одне провадження (постанова від 18 вересня 2018 року), потім відправлено матеріали на дооформлення (постанова від 17 жовтня 2018 року) для надання органом поліції доказів відсторонення порушника від керування транспортним засобом.

Однак, на думку ГРД, таке повернення протоколу на дооформлення було безпідставним, адже суддя для з’ясування правомірності дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення мав можливість викликати їх до суду для надання свідчень з метою встановлення всіх обставин правопорушення. Проте він не вчинив таких дій та відправив матеріали на дооформлення, що призвело до закриття справи за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В адміністративній справі № 576/541/20 суддею прийнято постанову від 22 червня 2020 року про закриття провадження у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Вказана справа перебувала в провадженні судді 71 день. Спочатку суддя виніс постанову про об’єднання трьох справ проти одного правопорушника в одне провадження, чим штучно продовжив розгляд матеріалів. Потім ухвалив постанову про закриття провадження у справі, таке закриття, на думку ГРД, могло бути проявом недобросовісності судді.

У справах № 576/469/17-п, № 576/2236/20, № 576/464/18 закрито провадження у зв’язку із закінченням строків (постанови від 09 червня 2017 року, від 22 січня 2021 року, від 08 червня 2018 року відповідно) після того, як «розгляд справи відкладався за вмотивованими клопотаннями особи, що притягується до відповідальності», та/або «така особа неодноразово викликалася повістками до суду для розгляду протоколу, але повістки повертались без вручення адресату».

Однак, на думку ГРД, під час розгляду цих справ суддя не вжив усіх можливих заходів для належного здійснення правосуддя.

На спростування обставин, викладених у рішенні ГРД, Мазур С.А. надав письмові пояснення, які підтримав під час співбесіди, зазначивши таке.

1. Стосовно вартості придбаного у 2017 році автомобіля «Toyota Corolla» 2010 року випуску за 190 000 грн Мазур С.А. пояснив, що вказана ціна на час придбання обумовлена станом автомобіля (після аварії) та його комплектацією. Надалі автомобіль ним було відремонтовано, зокрема встановлено газобалонне обладнання (з сертифікацією та реєстрацією в МРЕО), поліпшено стан салону, придбано 2 комплекти легкосплавних дисків з двома комплектами нової високоякісної резини (літньої та зимової) тощо, що і обумовило вищу ціну продажу цього автомобіля.

Оцінюючи обставини, викладені в рішенні ГРД, та пояснення кандидата щодо зазначеного питання, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Отже, проаналізувавши пояснення Мазур С.А. із вказаного питання, які підтверджено поданими документи, матеріали, отримані з Реєстру транспортних засобів, Комісія констатує, що кандидатом надано переконливі докази на обґрунтування дійсної вартості купівлі та продажу автомобіля «Toyota Corolla» 2010 року випуску.

2. Стосовно результатів розгляду адміністративних справ №№ 576/2425/19, 576/1282/19, 576/1759/18, 576/541/20, 576/469/17-п, 576/2236/20, 576/464/18 кандидат Мазур С.А. пояснив, що при їх розгляді ним дотримувалися вимоги чинного законодавства:

- у справі № 576/2425/19 для кваліфікації дій правопорушника за частиною третьою статті 130 КУпАП необхідно встановити, що аналогічні дії порушником було вчинено повторно протягом одного року і суддя не наділений повноваженнями самостійно збирати докази для визначення кваліфікації, у зв’язку з чим матеріали завчасно повернено на доопрацювання. Повторно матеріали надійшли з відділу поліції вже після спливу строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, тому провадження у справі відразу було закрито;

- направлення на доопрацювання матеріалів у справах № 576/1282/19 та № 576/1759/18 здійснено з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395;

- об’єднання декількох адміністративних матеріалів, складених стосовно однієї особи, не суперечить положенням КУпАП, оскільки розгляд таких матеріалів здійснюється одним органом, а стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, і для того, щоб справі надати єдиний номер, судом ухвалюється постанова про об’єднання усіх справ в одне провадження з присвоєнням єдиного номера. Спільний розгляд таких справ не свідчить про штучність продовження їх розгляду, а слугує всебічності, повноті та об’єктивності з’ясування всіх обставин у справі;

- неодноразове відкладення розгляду у справах № 576/469/17-п, № 576/2236/20, № 576/464/18 було здійснено за мотивованим клопотанням особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності, або адвоката такої особи (у зв’язку з хворобою, для виклику свідків тощо). Наступні засідання призначалися з дотриманням вимог закону, виклик учасників судового розгляду в засідання через месенджери не було врегульовано законодавством.

Проаналізувавши пояснення судді, Комісія наголошує, що зміст судових рішень (постанов) та їх обґрунтованість у наведених адміністративних справах не оцінюється під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді загального апеляційного суду, оскільки остаточне рішення не може бути переглянуто, крім встановлених процесуальними законами випадків його перегляду відповідним судом (рішення Конституційного Суду від 11 червня 2020 року № 7-р/2020).

Водночас Комісія бере до уваги, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Проте, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак всі випадки, що призводять до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

За інформацією, наданою на запит Комісії головою Глухівського міськрайонного суду Сумської області щодо розгляду суддею Мазуром С.А. справ, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісія встановила, що з 19 грудня 2016 року до 31 липня 2021 року суддею Мазуром С.А. розглянуто 244 адміністративні справи. За результатами розгляду цих справ накладено стягнення у 209 справах, що становить 85,7% від загальної кількості розглянутих справ цієї категорії, закрито провадження за статтею 38 КУпАП у 35 справах, що становить – 14,3%. Відсоток справ такої категорії, у яких закрито провадження у зв’язку із закінченням строків притягненням особи до адміністративної відповідальності іншими суддями цього суду (3 судді із повноваженнями), становить 33,9%, 16,8%, 18,1%. Тобто в судді Мазура С.А. найнижчий показник закриття провадження в адміністративних справах за статтею 130 КУпАП.

Комісія констатує, що в більшості справ, на які посилається ГРД, ухвалення судових рішень про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії, дотриматися яких з урахуванням навантаження на суддю та необхідності вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності, і належного розгляду справи, виявилось об’єктивно складно.

Водночас Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення більшості постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.

Функціональні недоліки механізму своєчасного, всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справ про притягнення до адміністративної відповідальності осіб, винних у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, неможливість вирішення питання про притягнення до відповідальності вказаних осіб через сплив строку накладення адміністративного стягнення набули певного резонансу в суспільстві та викликали занепокоєння як у громадськості, так і в законодавця. Однак було б недоцільно ототожнювати ці недоліки виключно з діяльністю суду при розгляді адміністративних справ, адже усунення їх причин потребувало внесення змін до КУпАП. З цією метою Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231- IX внесено зміни до КУпАП у частині, що стосується строків накладення адміністративних стягнень за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, та визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що ухвалення судових рішень (постанов) про закриття проваджень зумовлено насамперед короткими строками розгляду справ дослідженої категорії та необхідністю вчинення процесуальних дій для забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності. Водночас Комісії не надано доказів, які давали б підстави для обґрунтованого сумніву в тому, що суддя Мазур С.А. при розгляді таких справ допустив судову тяганину та свавільне зволікання з їх розглядом.

Таким чином, Комісія вважає пояснення Мазура С.А. прийнятними, підтвердженими належними документами, жодних доказів на їх спростування немає, тому обставини, викладені в рішенні ГРД, не є достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

Водночас Комісія при оцінці відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики враховує виявлені недоліки при заповненні суддею Мазуром С.А. декларацій доброчесності.

Так, у абзаці третьому пункту 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених рішенням Комісії від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18 (у редакції рішення Комісії від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23, зі змінами) (далі – Правила № 205/зп-18) вказано:

«У Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури конкурсу кандидатом, який є суддею, зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація, – минулий рік; 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду».

У декларації доброчесності кандидата за 2022 рік (подана в межах процедури конкурсу на посади суддів апеляційних судів) та в декларації доброчесності судді за 2023 рік Мазур С.А. в пункті 7 «У моєму володінні та/або користуванні тривалістю сукупно більше 30 днів не перебували транспортні засоби та/або об’єкти нерухомості, відомості про які не підлягають внесенню в декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» зробив позначення «Не підтверджую». Водночас у розділі ІІІ «Додаткові пояснення» декларації доброчесності за 2023 рік він надав такі пояснення: «Щодо зазначення в пункті 7 про користування транспортним засобом «Не підтверджую», пояснюю, що я інколи користуюсь транспортним засобом, що належить моїй рідній сестрі».

Під час співбесіди з кандидатом з’ясовано, що він дійсно користується автомобілем «Nissan X-TRAIL» 2019 року випуску, який на праві власності належить його рідній сестрі, тому з 2019 року здійснює декларування цього автомобіля, що підтверджується деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019–2024 роки. Отже, ця обставина виключала необхідність зазначення користування автомобілем у декларації доброчесності.

Крім цього, у декларації доброчесності кандидата за 2022 рік Мазур С.А. в пункті 18 «Мені не відомо, чи відвідували члени моєї сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України» зробив позначення «Не підтверджую», а в деклараціях доброчесності судді за 2023– 2024 роки – позначення «Підтверджую». Під час співбесіди кандидат наголосив, що члени його сім’ї взагалі не відвідували вказані території ні в 2022 році, ні в інших роках. Мазур С.А. зазначив, що не до кінця зрозумів суть твердження, тому вже в декларації за 2023 рік в примітці стосовно пункту 18 додатково уточнив «мені точно відомо, що мої члени сім’ї не відвідували територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України».

Комісія констатує, що встановлені недоліки заповнення декларації доброчесності є підставою для зниження на 15 балів оцінки за критеріями доброчесності та професійної етики за показником «сумлінність».

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище за 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Мазур С.А. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Мазур Сергій Анатолійович набрав 734,28 бала.

2. Визнати Мазура Сергія Анатолійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                   Галина ШЕВЧУК