Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Котормуса Тараса Ігоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тараса КОТОРМУСА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Котормуса Тараса Ігоровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

 Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 Котормуса Т.І. призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області строком на 5 років. Кандидата зараховано до штату суду наказом від 02 грудня 2013 року № 53/К. Дата складення суддею присяги – 31 березня 2015 року.

Указом Президента України від 16 грудня 2015 року № 707/2015 переведено Котормуса Т.І. у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області. Зараховано до штату суду наказом від 28 грудня 2015 року № 92/К.

Указом Президента України від 12 грудня 2019 року № 900/2019 Котормуса Т.І. призначено на посаду судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Котормус Т.І.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Котормуса Т.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» та допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Котормуса Т.І.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії Конкурсу.  

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії Конкурсу: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернувся Котормус Т.І.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за вказаним питанням визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

За наданою Управлінням контролю за обігом зброї Національної поліції України інформацією за Котормусом Т.І. обліковується пристрій ІНФОРМАЦІЯ_1, дозвіл від 03 червня 2011 року № К-1507, виданий ГУНП у Львівській області.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів та за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Котормуса Т.І. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Водночас від ОСОБА_1 у листопаді 2022 року до Національного агентства з питань запобігання корупції надійшла заява про вчинення суддею корупційного діяння, в якій заявник просила скласти стосовно судді Котормуса Т.І. протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило ОСОБА_1 листом від 25 листопада 2022 року про те, що для вжиття заходів реагування з боку Національного агентства як спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції немає підстав.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, урахувавши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата, Комісією проведено співбесіду з Котормусом Т.І. та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішеннями Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 та від 11 вересня 2024 року № 270/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 08, 09 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25, 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене Котормус Т.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	49,7	366,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	128

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Котормусом Т.І. за кваліфікаційний іспит, становить 366,7 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду (лист № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від Котормуса Т.І. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Котормусом Т.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	22	20	20	20,67	40,67
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20,00

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,67 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Надані кандидатом Котормусом Т.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	11	10	10,67	41,00
	Ефективна взаємодія	10	10	10	10,00
	Стійкість мотивації	10	11	10	10,33
	Емоційна стійкість	10	10	10	10,00

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41,00 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

IV. IV. Критерій доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

 До Комісії надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 29 квітня 2026 року про надання Комісії інформації, а саме:

1. Кандидат у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2018 рік задекларував дохід свого батька від відчуження рухомого майна в розмірі 47 000,00 грн.

У стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що батьком кандидата відчужено право власності на легковий автомобіль «Toyota Prado» 2006 року випуску за ціною, яку відображено в майновій декларації, з урахуванням ринкових цін на вказаний транспортний засіб у відповідний період. Так, відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті «AUTO.RIA», у 2020 році пропонувались до продажу автомобілі «Toyota Prado» 2006 року випуску за ціною від 17 499,00 дол. США, що було еквівалентно 471 773,04 грн за середнім курсом (26, 96 грн / 1 дол. США) станом на 2020 рік.

Таким чином, з урахуванням пройденого часу та експлуатаційного зносу автомобіля різниця між задекларованим кандидатом доходом, отриманим його батьком від продажу автомобіля, та його орієнтовною ринковою ціною не може вважатися незначною або зумовленою звичайними коливаннями ринку чи технічними характеристиками. Це об’єктивно викликає сумніви щодо повноти та достовірності відображення отриманого доходу від продажу транспортного засобу.

Кандидат пояснив вартість продажу автомобіля «Toyota Prado» 2006 року випуску тим, що цей автомобіль реалізовано згідно з договором комісії від 19 грудня 2018 року № 014361, укладеним між його батьком (Комітент) і ТОВ «Бімпер» (Комісіонер); саме товариство уклало договір купівлі-продажу з покупцем ОСОБА_2.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 цього договору Комісіонер зобов’язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу легкового автомобіля «Toyota Prado» 2006 року випуску, зареєстрованого за Власником (Комітентом за договором комісії), за ціною, не нижче узгодженої сторонами, а саме 47 000 грн. Отже, договір купівлі-продажу автомобіля від 19 грудня 2018 року за ціною 47 000 грн з покупцем ані його батько, ані його представник не підписували, оскільки його підписав представник товариства. Вплинути на формування визначеної в договорі ціни можливості не було.

2. Кандидат у майновій декларації за 2020 рік задекларував дохід своєї дружини від відчуження рухомого майна в розмірі 100 000,00 грн. Водночас відповідно до майнової декларації за 2017 рік дружина кандидата набула право власності на легковий автомобіль «Nissan Micra» 2004 року випуску 10 серпня 2017 року за ціною 48 070,00 грн. Отже, задекларований дохід від відчуження легкового автомобіля є вищим, ніж вартість, за якою той самий транспортний засіб було набуто кількома роками раніше. З урахуванням загальних тенденцій зниження ринкової вартості транспортних засобів унаслідок експлуатаційного зносу, технічних характеристик та часу використання у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо відповідності задекларованої кандидатом вартості транспортного засобу на дату його набуття у 2017 році його реальній ринковій ціні. У зв’язку з цим вказані обставини потребують додаткових пояснень з боку кандидата.

Кандидат підтвердив, що легковий автомобіль «Nissan Micra» 2004 року випуску було придбано за 48 070, 00 грн відповідно до договору купівлі-продажу від 10 серпня 2017 року, а продано 30 жовтня 2020 року за ціною 100 000, 00 грн. Пояснив, що цей автомобіль потребував ремонту коробки передач, що підтверджує товарний чек від 12 вересня 2017 року на суму 40 240, 00 грн. Отже, після ремонту вартість автомобіля об’єктивно зросла.

 Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики (у межах обставин, наведених у пунктах 1, 2 інформації ГРД).

Комісією під час проведення співбесіди з кандидатом також досліджено його щорічну майнову декларацію за 2016 рік і встановлено, що батько Котормуса Т.І. у цьому році придбав легкові автомобілі «Тойота Прадо» 2006 року випуску за ціною 300 000 грн та «Деу Ланос» 2003 року випуску за ціною 48 000 грн. Отже, родина кандидата у 2016 році здійснила надбання на загальну суму 348 000 грн. Водночас задекларований загальний дохід кандидата і членів його сім’ї відповідно до майнової декларації за 2016 рік становить 314 811 грн (без відрахування податків). Кандидатом також задекларовано власні готівкові заощадження в розмірі 7 000 дол США та готівкові заощадження його батька в розмірі 150 000 грн, які з 2015 року залишилися незмінними.

Отже, витрати кандидата та членів його сім’ї у 2016 році перевищили їх доходи навіть без врахування податків та витрат на проживання.

Кандидат пояснив, що для купівлі легкового автомобіля «Тойота Прадо» 2006 року випуску було використано кошти, отримані родиною кандидата в 2015 році, а також кошти, отримані від реалізації автомобіля «Тойота Королла» 2008 року випуску в розмірі 197 000 грн. Фактично автомобіль придбавався не в один день, а поступово протягом 2015–2016 років. Незначний залишок було сплачено у 2016 році (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=7MfUWL_37EU, таймкод 1:49:00). Однак конкретних сум, сплачених у відповідні періоди, кандидатом не наведено та, відповідно, жодних доказів на підтвердження цих обставин не надано.

Під час голосування за визнання порушення істотним один член Комісії проголосував «ЗА» та два – «ПРОТИ».

Комісією під час голосування щодо цього питання враховано, що кандидатом у майновій декларації за 2015 рік вже було задекларовано право користування автомобілем «Тойота Прадо» 2006 року випуску на підставі довіреності від 31 грудня 2015 року, виданої власником автомобіля ОСОБА_3, що частково підтверджує пояснення кандидата про наявність правовідносин щодо автомобіля та сплату вартості автомобіля частками, починаючи з 2015 року.

Після цього на голосування поставлено питання про визнання порушення суттєвим, за що члени Комісії проголосували одноголосно.

Комісія враховує, що відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 18 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «чесність», якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а також надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності. Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.

Спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка на думку звичайної розсудливої людини не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді) (пункт 23 Єдиних показників).

За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, оскільки кандидатом не повною мірою доведено відповідність зазначеним показникам, що є підставою для зниження кількості балів за показниками «чесність», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.

3. У період з грудня 2013 року до грудня 2015 року кандидат перебував на посаді судді Костянтинівського районного суду Донецької області, проте у вказаний період ним не задекларовано жодного об’єкта нерухомого майна, яким він користувався під час здійснення правосуддя в Донецькій області. Таким  чином, він неналежним чином виконав обов’язок щодо декларування майна, що перебувало в його користуванні. Втім, ГРД вважає, що зважаючи на надані кандидатом пояснення, а також положення законодавства (чинного у відповідний період), зазначене не дає достатніх підстав для однозначного висновку про умисне порушення вимог декларування та підлягає оцінці в сукупності з іншими обставинами.

Стосовно недекларування права користування майном у Донецькій області протягом 2013–2015 років кандидат пояснив, що за час роботи в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області проживав у місті Костянтинівка Донецької області та орендував там квартиру. Водночас на той час обов’язок декларування було врегульовано Законом України «Про запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, який втратив чинність 01 вересня 2016 року. Цим законом не було в достатній мірі врегульовано питання обов’язку декларування права користування майном, єдина згадка про необхідність декларування права користування майном зазначена в назві підрозділу А розділу III декларації, де вказано «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або користування ним».

Вирішуючи на той час питання щодо необхідності заповнення в майновій декларації цієї інформації, кандидат керувався пунктом 11 «Примітки до декларації», де було зазначено: «Поле «сума витрат (грн) на придбання у власність / оренду чи на інше право користування» у позиціях 23–28, 35–39 і поле «усього» у позиціях 46, 48, 50, 56, 59 і 62 заповнюється, якщо разова витрат (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. грн».

Оскільки станом на 2013–2015 роки він витрачав значно менше на оренду квартири в місті Костянтинівка Донецької області, то дійшов висновку, що обов’язок декларувати таке право в нього відсутній. Водночас погодився з тим, що відомості про його місце проживання в орендованій квартирі повинен був зазначити в пункті 2 «Загальні відомості» цих декларацій.

7. Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2015–2020 роки не задекларував членства в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Кандидат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26 січня 2011 року № 493, видане Волинською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, тому в поданих ним майнових деклараціях за 2015–2020 роки останній мав задекларувати своє членство в НААУ.

Кандидат погодився, що допустив помилку, не декларувавши членство в НААУ у відповідні роки. Вважав, що, оскільки зупинив адвокатську діяльність у 2013 році, то і не є членом НААУ. Помилку було ним виправлена і в майнових деклараціях за 2021, 2022 роки зазначав про таке членство.

Оцінюючи пункти 3, 7 інформації ГРД Комісія зазначає таке.

Указом Президента України від 07 листопада 2013 року № 620/2013 Котормуса Т.І. призначено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області строком на 5 років. Кандидата зараховано до штату суду наказом від 02 грудня 2013 року № 53/К.

Указом Президента України від 16 грудня 2015 року № 707/2015 переведено Котормуса Т.І. у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області. Зараховано до штату суду наказом від 28 грудня 2015 року № 92/К.

Водночас у розділі І «Загальні відомості» паперових декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки, а також у розділі 2.1 майнової декларації за 2015 рік суддею задекларовано, що місцем його фактичного проживанням є місто Львів.

У розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» паперових декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки, а також у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларації за 2015 рік суддя не задекларував жодних власних майнових прав на житлові об’єкти у місті Костянтинівка Донецької області.

Надаючи оцінку зазначеній обставині та поясненням судді Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, що набула чинності з 01 січня 2012 року,  суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону.

Ураховуючи форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларант має заповнити відомості про майно, що перебуває у його власності, в оренді чи на іншому праві користування, та витрати на придбання такого майна або користування ним.

Згідно з пунктом 11 Приміток до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VІ від 07 квітня 2011 року поле «сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 23–28, 35–39 і поле «усього» у позиціях 46, 48, 50, 56, 59, 62 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) щодо кожної із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 80 тис. гривень.

З аналізу змісту цієї примітки зрозуміло, що наявність таких витрат має значення виключно для заповнення поля «сума витрат (грн) на придбання у власність, оренду чи на інше право користування», тобто декларант зобов’язаний вказати в декларації інформацію про об’єкти нерухомості незалежно від речового права, на якому вони перебувають у суб’єкта декларування, і незалежно від суми здійснених на нього витрат. Водночас, якщо у звітному періоді разова витрата на придбання чи оренду об’єкта перевищує 80 тис. гривень, про це має бути додатково зазначено у відповідній графі «Сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи інше право користування» розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларації.

Аналогічні рекомендації стосуються і заповнення розділу 3 «Об’єкти нерухомості» майнових декларацій.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеру майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Таким чином, закон однозначно зобов’язує декларувати об’єкт, який є місцем проживання суб’єкта декларування та належить йому на будь-якому речовому праві (власності, користуванні тощо) незалежно від підстав та форм набуття такого права (за письмовим договором, усною домовленістю тощо), та жодним чином не пов’язує обов’язок декларування з розміром витрат на користування у певному розмірі.

Водночас, як підтверджується деклараціями про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки та майновою декларацією за 2015 рік, кандидатом не зазначено жодного об’єкта нерухомості в місті Костянтинівка Донецької області.

У своїх усних та письмових поясненнях суддя підтвердив, що упродовж 2013–2015 років працював на посаді судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області і проживав у місті Костянтинівка Донецької області, де орендував квартиру для проживання, проте не декларував її, оскільки неправильно розумів норми антикорупційного законодавства, які були чинними у той час (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=7MfUWL_37EU, таймкод 1:19:25).

Стосовно недекларування кандидатом у своїх майнових деклараціях за 2015–2020 роки членства в НААУ Комісія зазначає таке.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Котормус Т.І. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2011 році, тому в майнових деклараціях повинен був вказати про членство в НААУ. Крім того, вимоги чинного законодавства покладають на особу обов’язок вживати заходів для повного з’ясування обставин, які підлягають чи не підлягають декларуванню. 

Кандидат підтвердив, що дійсно не декларував членство в НААУ, надалі допущену помилку виправив (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=7MfUWL_37EU, таймкод 1:36:26).

Крім того, під час співбесіди Комісією встановлено і підтверджено кандидатом, що він не декларував у щорічних майнових деклараціях за 2012–2016 роки придбаний його батьком у 2007 році автомобіль «ВАЗ-21099» 2007 року випуску, оскільки був впевнений, що його батько продав цей автомобіль у 2008 році. Кандидат визнав свою помилку і зазначив про відсутність умислу на приховування цього рухомого майна, що підтверджується належним заповненням майнової декларацій у 2017–2018 роках.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу суддівської етики).

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування є одним із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

Котормус Т.І. при заповненні майнових декларацій за 2013–2020 роки допускав систематичні помилки, що може, на думку незалежного стороннього спостерігача, свідчити про певну його недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на нього державою обов’язку декларування.

Водночас жодне із зазначених вище порушень окремо не є суттєвим і саме собою не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу, а саме допущення систематичних помилок при заповненні майнових декларацій, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

4. У майнових деклараціях за 2012–2025 роки кандидат декларує квартиру загальною площею 40,2 кв.м, розташовану в місті Львів, право власності на яку набуто його матір’ю у 2011 році. Вартість зазначеної квартири в майнових деклараціях за 2015–2018 роки вказано у розмірі 60 868 грн на дату набуття права власності, а у майнових деклараціях за 2019–2025 роки – 65 000 грн.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вказана квартира розташована за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1. Згідно з даними інформаційно-аналітичного порталу «Meget» вартість квартир у Шевченківському районі міста Львова станом на березень 2011 року становила в середньому 1 227 дол. США / кв.м. Тобто, вартість квартири загальною площею 41,1 кв.м., за даними вказаного аналітичного порталу, мала б становити 49 325,4 дол. США, що було еквівалентно за середнім курсом долара США (7,96 грн/1,00 дол. США) станом на 2011 рік – 392 630,18 грн.

Кандидат пояснив, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19 березня 2011 року його мати придбала зазначену вище квартиру за 65 000 грн, згідно з пунктом 6 цього договору вартість її становила 60 868,00 грн, за даними КП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Котормус Т.І. погоджується, що реальна ринкова вартість цієї квартири була вищою, ніж зазначено в договорі. Водночас, як пояснила його мати, оформленням і підготовкою договору займалась сторона продавця і сума була вказана за офіційними даними КП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». Кандидат також зауважив, станом на 2011 рік ще не обіймав посади судді, а його батьки не працювали на державній службі, тому мати погодилась із запропонованим договором і не вносила до нього ніяких поправок.

Комісія вважає пояснення правдивими, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

5. Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2019 та 2020 роки декларував об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок, власником якого є його мати. ГРД наголошує на тому, що відповідно до даних «Google Earth» будівництво вказаного житлового будинку припало на 2019 та 2020 роки. Водночас сукупний дохід кандидата та членів його сім’ї за 2019 рік становив 1 765 242,00 грн, за 2020 рік – 1 269 045,00 грн. У зв’язку з чим, у стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо того, чи достатньо було вказаних грошових коштів для здійснення видатків на проживання та закриття базових потреб кандидата та членів його сім’ї та паралельного фінансування будівництва житлового будинку.

Кандидат пояснив, що будівництво розпочалось у кінці 2019 року, що підтверджується придбанням земельної ділянки 03 липня 2019 року, будівельним паспортом на цей об’єкт, повідомленням про початок робіт. З наявної фотографії від 21 серпня 2019 року «Google Earth» видно, що будинок ще без даху, а з іншої фотографії, датованої 02 грудня 2019 року, можна побачити, що стан будинку – «накрита коробка», відсутні вікна і двері.

Загальний дохід кандидата та його сім’ї у 2019 році становив 1 765 242 грн, також було витрачено кошти батька в розмірі 1 100 000 грн. Витрати кандидата та членів його сім’ї у 2019 році становили 1 961 239, 83 грн (289 555 грн – сплачено вартість автомобіля «Kia Sportage» 2019 року випуску, 94 200 грн – придбано земельну ділянку в селі Вислобоки, 680 464 грн – придбано квартиру в місті Львові, 217 178, 83 грн – здійснено оплату за кредит за автомобіль «Kia Sportage» 2019 року випуску, 632 842 грн – базові витрати сім’ї, 47 000 грн – заощадження). Отже залишок після витрат становив 904 002, 17 грн, що  еквівалентно більше 38 000 дол. США і дозволяло фінансування будівництва.

У 2020 році будівництво практично не здійснювалось, відбулись лише роботи з монтажу вікон. Загальний дохід кандидата та членів його сім’ї у 2020 році становив 1 269 045 грн. Витрати сім’ї, здійснені у 2020 році, становили: придбання автомобіля «Volkswagen Jetta» 2015 року випуску (280 000 грн); оплата за кредит за автомобіль «Kia Sportage» 2019 року випуску (72 391,75 грн); базові витрати сім’ї (665 175 грн); збільшення заощаджень (57 000 грн).

Отже, загальна сума витрат у 2020 році – 1 074 566,75 грн, залишок – 194 478,25 грн – еквівалент 7 000 дол. США, чого достатньо для фінансування будівництва.

Котормус Т.І. також зауважив, що в наприкінці 2022 року опалення в будинку ще не було, що виключало можливість здійснення внутрішніх ремонтних робіт.

Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 5 інформації ГРД.

6. Кандидат у своїй майновій декларації за 2013 рік вказав свій дохід та дохід членів сім’ї (чотири особи) у розмірі 72 264 грн (без урахування сум сплачених податків). Відповідно до даних Державної служби статистики України середньостатистичні витрати однієї особи у Львівській області за 2013 рік становили 26 805,00 грн, тобто витрати на п’ятьох осіб становили б 134 025,00 грн. У зв’язку з цим у стороннього спостерігача може виникати обґрунтований сумнів щодо достатності задекларованих кандидатом доходів для покриття витрат на проживання та забезпечення базових потреб кандидата та членів його сім’ї.

Кандидат підтвердив, що у 2013 році витрати його сім’ї були більшими, ніж дохід. Водночас звернув увагу, що його дохід за 2010–2012 роки становив сумарно 733 680,00 грн, що дозволило йому акумулювати достатні кошти для проживання сім’ї у 2013 році.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо відомостей, зазначених у пункті 6 інформації ГРД.

Комісія також звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені в письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Кандидат регулярно порушував строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи кандидатом порушено строки оприлюднення тексту судових рішень у ЄДРСР у 814 судових рішеннях (у 2016 році – 4 судові рішення, у 2017 році – 36 судових рішень, у 2018 році – 103 судові рішення, у 2019 році – 1 судове рішення, у 2020 році – 58 судових рішень, у 2021 році – 77 судових рішень, у 2022 році – 60 судових рішень, у 2023 році – 139 судових рішень, у 2024 році – 136 судових рішень, у 2025 році – 181 судове рішення, у 2026 році (01 січня 2026 року– 01 березня 2026 року) – 19 судових рішень).

Найбільше перевищення строків надсилання спостерігалось у таких справах:

- у справі № 446/1431/16-ц прострочено 332 дні (рішення від 23 січня 2016 року, направлено до реєстру 26 грудня 2016 року);

- у справі № 446/1783/16-ц прострочено 63 дні (рішення від 17 жовтня 2016 року, направлено до реєстру 27 грудня 2016 року);

- у справі № 446/2565/15-ц прострочено 126 днів (рішення від 11 травня 2017 року, направлено до реєстру 20 вересня 2017 року);

- у справі № 446/2283/16-ц прострочено 253 дні (рішення від 17 січня 2017 року, направлено до реєстру 04 жовтня 2017 року);

- у справі № 446/611/17 прострочено 175 днів (рішення від 06 квітня 2017 року, направлено до реєстру 04 жовтня 2017 року);

- у справі № 446/693/17 прострочено 106 днів (рішення від 14 червня 2017 року, направлено до реєстру 04 жовтня 2017 року);

- у справі № 446/443/20 прострочено 267 днів (ухвала від 30 березня 2020 року, направлено до реєстру 30 грудня 2020 року);

- у справі № 446/1347/21 прострочено 328 днів (ухвала від 22 січня 2021 року, направлено до реєстру 22 грудня 2021 року);

- у справі № 446/1108/23 прострочено 99 днів (ухвала від 22 червня 2023 року, направлено до реєстру 05 жовтня 2023 року).

Порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР кандидат пояснив великим навантаженням, безпековою ситуацією та частими відключеннями електроенергії. Також зазначив про допущення описок у датах рішень.

У пункті 19 Єдиних показників сумлінність визначено як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

- ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

- під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

Комісія зазначає, що кількість судових рішень, надісланих кандидатом до ЄДРСР несвоєчасно, порівняно невелика і не перевищує однієї тисячі. Водночас Комісія прослідковує збільшення цієї кількості несвоєчасно надісланих судових рішень за останні роки, що свідчить про недостатньо ефективну організацію кандидатом своєї роботи та не вживання ним достатніх заходів для виконання обов’язків, покладених на нього чинним законодавством.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Загальна кількість розглянутих суддею Котормусом Т.І. в Кам’янка-Бузькому районному суді Львівської області справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, становить 746 справ, у 600 справах накладено адміністративне стягнення, у 80 справах ухвалено судові рішення про закриття провадження у справі, з яких у 22 справах у зв’язку із закінченням на момент розгляду строків, передбачених статтею 38 КУпАП. 

Згідно з даними ЄДРСР загальна кількість розглянутих кандидатом справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за період здійснення правосуддя в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області становить 5 справ, з яких у 4 справах ухвалено судові рішення про накладення адміністративного стягнення та 1 справу надіслано для належного оформлення.

Отже, кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП, становить лише 2,95 %. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

Загальна кількість розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-6 КУпАП –  22 справи, у 21 справі накладено стягнення, у одній справі правопорушника звільнено від відповідальності.

Справи про позбавлення батьківських прав, розглянутих суддею Котормусом Т.І. за період з 01 березня 2022 року і дотепер, в яких задоволено позовні вимоги батька дитини, відсутні; справи про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, в яких задоволено позовні вимоги батька дитини, відсутні; справи про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, самостійного виховання / утримання дитини батьком без участі матері, в яких позовні вимоги задоволено, відсутні.

Загальна кількість розглянутих суддею справ про визнання особи недієздатною – 57 справ (у 23 справах заяву задоволено, у 8 справах – задоволено частково, у 20 справах – залишено без розгляду, у 3 справах – матеріали заяви повернено заявнику, у 1 справі відмовлено у відкритті, у 2 справах вирішено передати заяви до іншого суду).

У справах, де суддею задоволено заяви про визнання особи недієздатною, досліджено всі обставини, залучено орган опіки та піклування, відсутній швидкий розгляд справ, досліджено висновок судово-психіатричного експерта. У деяких справах також досліджено можливість заявника бути опікуном з урахуванням мобілізаційних заходів. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та  професійної етики.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Котормус Т.І. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	366,7	366,7
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	20,67	40,67
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,67	41,00
	Ефективна взаємодія	10,00
	Стійкість мотивації	10,33
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			703,37

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Котормус Т.І. у сукупності набрав 703,37 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Котормус Тарас Ігорович набрав 703,37 бала.

2. Визнати Котормуса Тараса Ігоровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                               Сергій ЧУМАК / «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                           Андрій ПАСІЧНИК / «ЗА»

                                                                                     Роман САБОДАШ / «ЗА»