Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Муратової Світлани Олександрівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон № 1402-VIII) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Муратова С.О. звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Муратову С.О. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Муратова С.О., громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Указом Президента України від 04 жовтня 2005 року № 1412/2005 Муратову С.О. призначено на посаду судді Київського районного суду міста Харкова строком на п’ять років.
Постановою Верховної Ради України від 04 листопада 2010 року № 2680-VI Муратову С.О. обрано на посаду судді Київського районного суду міста Харкова безстроково.
Рішенням Комісії від 13 вересня 2018 року № 1559/ко-18 визначено, що суддя Київського районного суду міста Харкова Муратова С.О. за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 837,75 бала. Визнано суддю Муратову С.О. такою, що відповідає займаній посаді.
На день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Муратова С.О. мала стаж роботи на посаді судді понад 18 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Муратової С.О. (кримінальна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу, та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з кримінальної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрала 148 балів та допущена до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрала 52,1 бала та допущена до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримала 126 балів. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 366,1 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Муратова С.О. надіслала до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Комісією здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Муратової С.О. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Муратової С.О.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої з Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Муратової С.О. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Муратової С.О. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Муратової С.О., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Співбесіду з Муратовою С.О. проведено 19 травня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Комісія звернулась до Муратової С.О. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).
Муратова С.О. надіслала до Комісії інформацію (пояснення), яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові та усні пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Муратової С.О., члени Комісії індивідуально оцінили критерій за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 19, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,33; безперервний розвиток (19, 20, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,67; загальний бал за критерій – 38.
З урахуванням викладеного Комісія висновує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 бала із 50 можливих, що є вищим, за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо її відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також її усні пояснення щодо кожного показника.
Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонструвала достатній рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; ефективна взаємодія (10, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,33; стійкість мотивації (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 10; емоційна стійкість (9, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9; загальний бал за критерій – 37,66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ вказаних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
ГРД 25 квітня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Муратової С.О. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).
У Висновку зазначено, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та «чесність».
Так, відповідно до відомостей суддівського досьє кандидат перебувала на посаді заступника голови Київського районного суду міста Харкова чотири строки поспіль (з 27 вересня 2011 року до 11 квітня 2014 року, з 17 квітня 2014 року до 28 березня 2015 року, з 07 квітня 2015 року до 06 квітня 2017 року та з 18 квітня 2017 року до 17 квітня 2020 року).
У зазначені строки в Київському районному суді міста Харкова здійснювала правосуддя значна кількість суддів (до прикладу, кандидата обирали на адміністративну посаду на період з 27 вересня 2011 року до 11 квітня 2014 року з 15 присутніх на зборах суддів, на період з 17 квітня 2014 року до 28 березня 2015 року – з 18 суддів, на період з 07 квітня 2015 року до 06 квітня 2017 року – з 18 суддів).
У цьому контексті ГРД зауважує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (чинний у період перебування кандидата на посаді заступника голови суду; далі – Закон № 2453-VI) визначав імперативну заборону перебування судді на одній адміністративній посаді більш, як два строки поспіль (частина четверта статті 20 Закону).
Чинний нині Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII передбачає можливість перебування судді на адміністративній посаді не більше, ніж два роки поспіль (частина дев’ята статті 20 Закону).
На переконання ГРД, безперервне призначення (обрання) судді на посаду заступника голови суду є порушенням правила обрання на адміністративну посаду «не більше двох строків поспіль». Обмеження права перебування на одній адміністративній посаді більше, ніж два роки поспіль, направлено на забезпечення єдиного статусу суддів та усунення навіть теоретичної можливості зловживань з боку суддів, які обіймають адміністративні посади.
На думку ГРД, кандидат, перебуваючи на посаді заступника голови суду, достеменно усвідомлюючи законодавчу заборону таких дій, діяла всупереч вимогам професійної етики, що є підставою для обґрунтованого сумніву в її доброчесності. Наведене свідчить про порушення принципу ротаційності та обмеження строку перебування на адміністративній посаді. Фактичне безперервне перебування однієї особи на адміністративній посаді впродовж тривалого часу створює ризики адміністративної незалежності суддів, можливості впливу на кадрові та організаційні процеси в суді, що є несумісним з принципом колегіальності та рівності суддів у межах одного суду.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак потребує пояснень.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень кандидат у період з 10 серпня 2012 року до 24 листопада 2015 року ухвалила 57 рішень російською мовою при розгляді кримінальних справ.
Відповідно до статті 12 Закону № 2453-VI (чинного на час ухвалення кандидатом рішень) судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. Державною мовою в Україні є українська мова (стаття 10 Конституції України).
З урахуванням викладеного ГРД вважає, що факти ухвалення кандидатом судових рішень російською мовою потребують додаткового пояснення з боку кандидата, зокрема щодо правових підстав та особистих мотивів, якими вона керувалась.
Також ГРД виявила, що кандидат брала участь в ухваленні судового рішення, яке згодом стало підставою для винесення Європейським судом з прав людини рішення з констатацією порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань.
Так, постановою Київського районного суду міста Харкова від 10 грудня 2010 року у кримінальній справі № 4-2796/10, ухваленою під головуванням Муратової С.О., застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1.
Як стверджує ГРД, рішенням Європейського суду з прав людини від 06 жовтня 2016 року «Строган проти України» (заява № 30198/11) констатовано порушення національними судами пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини вказав, що строк тримання заявника під вартою тривав близько одного року та трьох місяців. Натомість суди, продовжуючи строк тримання заявника під вартою, не здійснили належної оцінки конкретних фактів справи та не розглянули питання застосування до заявника альтернативних запобіжних заходів, як і не обґрунтовували свої рішення належним чином.
На переконання ГРД, вказані факти не свідчать про те, що саме дії кандидата слугували підставою винесення Європейським судом з прав людини рішення проти України, однак вказана інформація має бути врахована Комісією під час співбесіди.
Кандидат надала Комісії письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у Висновку ГРД, які усно доповнила під час співбесіди.
Стосовно обіймання адміністративної посади заступника голови Київського районного суду міста Харкова кандидат пояснила таке.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2011 року № 654/0/15-11 кандидата призначено на посаду заступника голови Київського районного суду міста Харкова строком на 5 років.
Наказом в.о. голови Київського районного суду міста Харкова від 11 квітня 2014 року № 04-04/23 припинено повноваження заступника голови Київського районного суду міста Харкова Муратової С.О. на адміністративній посаді у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII.
Рішенням зборів суддів Київського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2014 року кандидата призначено на посаду заступника голови суду строком на один рік з 17 квітня 2014 року відповідно до частини другої статті 20 Закону № 2453-VI.
Рішенням зборів суддів Київського районного суду міста Харкова від 07 квітня 2015 року кандидата обрано на посаду заступника голови суду строком на два роки з 07 квітня 2015 року до 06 квітня 2017 року відповідно до статей 20, 126, 133 Закону № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII.
Наказом голови Київського районного суду міста Харкова від 06 квітня 2017 року № 08-04/57 у зв’язку із закінченням строку обрання на адміністративну посаду заступника голови суду припинено повноваження Муратової С.О. на цій посаді з 07 квітня 2017 року.
Рішенням зборів суддів Київського районного суду міста Харкова від 18 квітня 2017 року кандидата обрано на адміністративну посаду заступника голови суду строком на три роки з 18 квітня 2017 року до 17 квітня 2020 року відповідно до статей 20, 24, 135 Закону № 1402-VIII.
Наказом голови Київського районного суду міста Харкова від 17 квітня 2020 року № 02-02/33 у зв’язку із закінченням строку обрання на адміністративну посаду заступника голови суду припинено повноваження Муратової С.О. на цій посаді з 18 квітня 2020 року.
Кандидат пояснила, що, ураховуючи принцип правової визначеності, неодноразові зміни в законодавстві в частині порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади, її перебування на адміністративній посаді заступника голови суду в перелічені вище періоди часу не суперечили існуючим законодавчим обмеженням та відповідали вимогам Законів № 2453-VI та № 1402-VIII. Обрання кандидата на адміністративну посаду заступника голови Київського районного суду Харківської області зборами суддів повною мірою відповідало вимогам чинного на той час законодавства.
Кандидат зауважила, що 02 червня 2016 року прийнято Закон № 1402-VІІІ, який набрав чинності 30 вересня 2016 року. Зазначеним законом визначено новий порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад. Визначено, що голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.
Під час дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ кандидат лише один раз була обрана рішенням зборів суддів Київського районного суду на адміністративну посаду заступника голови суду (рішення від 18 квітня 2017 року) та, відповідно, обіймала цю посаду один раз, що цілком відповідає вимогам зазначеного закону.
Кандидат підкреслила, що передбачена законом процедура обрання суддів на адміністративні посади зборами суддів шляхом таємного голосування повністю унеможливлює здійснення тиску чи впливу на суддів щодо їх дійсного волевиявлення під час обрання, зокрема, заступника голови суду, що виключає ризик адміністративної залежності чи виникнення неформальної ієрархії в суді.
З урахуванням повноважень, якими наділений заступник голови суду відповідно до положень Законів № 2453-VI та № 1402-VІІІ, принципу незалежності суддів під час здійснення ними правосуддя кандидат зазначила, що її перебування на вказаній посаді жодним чином не могло створювати адміністративний вплив на суддів чи їх незалежність при обранні судді на адміністративну посаду.
Кандидат також зазначила, що при здійсненні адміністративних повноважень заступника голови суду докладала всіх залежних від неї зусиль для забезпечення ефективної роботи суду та належного його функціонування.
Оцінюючи надані кандидатом пояснення, Комісія бере до уваги роз’яснення, яке міститься в рішенні Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 34 щодо порядку обрання суддів на адміністративні посади, зокрема посаду заступника голови суду.
У вказаному рішенні Рада суддів України зазначила, що 12 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII (далі – Закон № 192-VIII), яким Закон № 2453-VI викладено в новій редакції. Відповідно до змісту частин другої та четвертої статті 20 Закону № 2453-VI (в редакції Закону № 192-VIII) голова місцевого суду, його заступник обираються на посаду строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.
До набрання чинності Законом № 192-VIII частиною другою статті 20 Закону № 2453-VI було унормовано, що голова місцевого суду, його заступник призначаються на посаду строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільняється з посади Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів.
Пізніше Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань судоустрою та статусу суддів» від 23 лютого 2014 року № 769-VII внесено зміни до частини другої статті 20 Закону № 2453-VI, відповідно до яких голова місцевого суду, його заступник призначаються на посаду строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням відповідної ради суддів.
Законом № 1188-VII частину другу статті 20 Закону № 2453-VI знову змінено та передбачено, що голова місцевого суду, його заступник призначаються на посаду строком на один рік шляхом таємного голосування із числа суддів цього суду, але не більш як на строк повноважень судді.
Системно проаналізувавши приписи наведених вище нормативно-правових актів Рада суддів України констатувала відсутність правових підстав вважати, що особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до законодавства, яке діяло раніше, не мають права бути обраними на адміністративну посаду в суді і обіймати її два строки поспіль. На переконання Ради суддів України, дослівний зміст частини четвертої статті 20 Закону № 2453-VI (в редакції Закону № 192-VIII) вказує на те, що таке обмеження застосовується до суддів, що були обрані на адміністративну посаду в порядку, передбаченому статтею 20 Закону № 2453-VI (у редакції Закону № 192-VIII). Відсутні також підстави стверджувати, що особи, які були призначені на адміністративні посади відповідно до статті 20 Закону № 2453-VI (у редакції, яка набула чинності у зв’язку із прийняттям Закону № 1188-VII), є такими, що обіймали адміністративну посаду перший строк.
Комісією у процесі збору та аналізу відомостей щодо кандидата не було виявлено фактів зловживання адміністративною посадою в суді, чи будь-якої іншої інформації, яка б негативно характеризувала її перебування на посаді заступника голови суду.
Ураховуючи викладене, у Комісії відсутні підстави стверджувати про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Кандидат також надала пояснення щодо інформації ГРД, яка само собою не слугувала підставою для висновку про її невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак має бути оцінена Комісією.
Зокрема, Муратова С.О. під час співбесіди підтвердила наведений у Висновку ГРД факт ухвалення нею в період з 10 серпня 2012 року до 24 листопада 2015 року низки судових рішень російською мовою під час здійснення правосуддя. Водночас зауважила, що такі судові рішення було ухвалено в порядку розгляду кримінальних справ згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.
Кандидат зазначила, що частиною четвертою статті 12 Закону № 2453-VI (у редакції, чинній на час ухвалення рішень) передбачалось, що в судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 7-рп/2011 вказане положення частини четвертої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI визнано таким, що відповідає Конституції України.
Кандидат зауважила, що стаття 19 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (у редакції, яка діяла до 10 серпня 2012 року) гарантувала право учасників процесу користуватися рідною мовою та послугами перекладача, але і визначала обов’язок вручати їм процесуальні документи в перекладі.
Законом України «Про засади державної мовної політики», який набрав чинності 10 серпня 2012 року, статтю 19 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року викладено в такій редакції: «Мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Відповідно до частин першої, третьої статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (у редакції, чинній на час ухвалення кандидатом рішень) судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами). Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Відповідно до рішення Харківської обласної ради XV сесії VI скликання від 30 серпня 2012 року № 480-VI «Про першочергові заходи щодо виконання в Харківській області Закону України «Про засади державної мовної політики» (яке було чинним до 06 грудня 2018 року) російська мова мала статус регіональної в Харківській області.
Згідно з пунктом 11 розділу XI Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу, який набрав чинності 19 листопада 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Спираючись на викладене, кандидат пояснила, що судочинство у кримінальних справах, провадження в яких було порушено до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, на території Харківської області здійснювалось російською мовою, а після 10 серпня 2012 року – за умови наявності згоди сторін. Кандидат підтвердила, що в її провадженні перебували кримінальні справи, в яких досудове розслідування та судовий розгляд здійснювались в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року. Під час проведення судових засідань в цих справах в учасників справи обов’язково з’ясовувалась думка щодо мови здійснення судового розгляду. У кожному такому кримінальному провадженні після відкриття судового засідання кандидат вирішувала питання щодо наявності заяв чи клопотань від учасників провадження стосовно мови судочинства. Такі рішення не суперечили положенням Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року та іншим чинним на той час нормативно-правовим актам.
Також кандидат надала пояснення стосовно ухвалення нею рішення про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке згодом було предметом перегляду Європейським судом з прав людини (рішення від 06 жовтня 2016 року «Строган проти України», заява № 30198/11, заявник ОСОБА_1).
Кандидат, перш за все, зауважила, що у вказаній кримінальній справі нею розглядалось подання слідчого СВ Київського РВ ХМУ ГУМУС України в Харківській області, погоджене прокурором Київського району міста Харкова, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, яке надійшло до Київського районного суду міста Харкова 10 грудня 2010 року та того ж дня було розглянуто кандидатом за участю прокурора, слідчого, захисника, обвинуваченого відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України.
Постановою судді Київського районного суду міста Харкова Муратової С.О. від 10 грудня 2010 року подання органу досудового розслідування було задоволено, застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі міста Харкова.
Кандидат зауважила, що в постанові від 10 грудня 2010 року нею наведено мотиви, якими вона керувалася при ухваленні рішення, а також чітко описано правові підстави для задоволення подання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.
За результатами апеляційного перегляду рішенням колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2010 року постанову судді Київського районного суду міста Харкова Муратової С.О. від 10 грудня 2010 року про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу залишено без змін.
Колегія суддів у своєму рішенні констатувала, що під час розгляду подання слідчого органу про обрання стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою районний суд відповідно до вимог статей 148–150, 155 Кримінально-процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтями 165, 165-1, 165-2 Кримінально-процесуального кодексу України повною мірою врахував передбачені законом підстави для обрання відповідного запобіжного заходу.
Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення прийнятними, достатніми й такими, що спростовують сумніви ГРД щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 300 балів, тому Комісія виснує, що Муратова С.О. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Муратова С.О. у сукупності набрала 741,76 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Муратової С.О. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Муратової Світлани Олександрівни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Муратова Світлана Олександрівна набрала 741,76 бала.
3. Питання про підтвердження здатності Муратової Світлани Олександрівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
