Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пироженка Олександра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ПИРОЖЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Олега БАТУРІНА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Пироженка Олександра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

4. Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах (далі – Конкурс).

8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

9. У визначений строк Пироженко О.С. звернувся до Комісії із заявою про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Пироженка О.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

IІ. Основні відомості про кандидата.

11. Пироженко Олександр Сергійович, дата народження – _______________ року, громадянин України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00222771 від 13 грудня 2023 року на рівні вільного володіння першого ступеня. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

12. У 2004 році закінчив Національний університет внутрішніх справ, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

13. Диплом магістра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» отримав у 2005 році, закінчивши Національний університет внутрішніх справ, та здобув кваліфікацію магістра.

14. У 2011 році Пироженку О.С. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право, (Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України), тема роботи: «Покарання, що обмежують майнові права засуджених».

15. У 2015 році Пироженку О.С. присвоєно вчене звання доцента кафедри соціально-економічних дисциплін.

16. У період з 27 липня 2004 року до 14 вересня 2004 року перебував на посаді слідчого Соснівського РВ УМВС в Черкаській області.

17. У період з 28 серпня 2005 року до 01 листопада 2005 року викладач кафедри кримінального права та кримінології в Кіровоградському юридичному інституті Національного університету внутрішніх справ.

18. З 01 листопада 2005 року до 27 серпня 2013 року ад’юнкт докторантури та ад’юнктури; викладач кафедри кримінального права та кримінології ННІ підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання; старший викладач кафедри кримінального права та кримінології факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

19. З 02 вересня 2013 року до 31 серпня 2021 року доцент кафедри соціально-економічних дисциплін; професор кафедри соціально-економічних дисциплін в Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради.

20. Радою адвокатів Черкаської області 04 вересня 2014 року Пироженку О.С. видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та цього ж дня ним складено присягу адвоката. Кандидат дотепер займається індивідуальною адвокатською діяльністю.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

21. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

22. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

23. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Пироженка О.С. (у межах кримінальної спеціалізації). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

24. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

25. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

26. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

27. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

28. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

29. Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

30. З огляду на викладене Пироженко О.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

31. Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

32. Загальна кількість балів Пироженка О.С. за кваліфікаційний іспит – 359,50 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	45,50	359,50
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	141,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	133,00

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

33. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

34. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).

35. За результатами спеціальної перевірки Пироженка О.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 19 листопада 2025 року № 21.2- 675/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

36. Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

37. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Пироженка О.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

38. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Пироженка О.С.

39. Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.

40. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Пироженка О.С. визначено члена Комісії Духа Я.М.

41. Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25) із пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

42. До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази кандидата Пироженка О.С. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність зазначеним критеріям.

43. Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 22 березня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

44. ГРД 26 квітня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики у новій редакції.

45. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

46. Під час співбесіди Комісією обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

47. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

48. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності.

49. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

50. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

51. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

52. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

53. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

54. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

55. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

56. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

57. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

58. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

59. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

60. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	19	19	19	20	19,25	39,25
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	20	20	20	20,00

61. Під час оцінки критерію рішучості та відповідальності кандидата Комісією враховано ті обставини, що, незважаючи на презентацію кандидатом себе успішним адвокатом, який здійснює представництво фізичних і юридичних осіб у справах різних юрисдикцій, які мають суттєве значення для клієнта, а також вартість понесених його сім’єю витрат на придбання об’єктів нерухомого, рухомого майна та відпочинку, розмір задекларованих ним доходів, викликає сумніви в їх обсязі. Також Комісією враховано, що постійним та суттєвим джерелом доходів родини кандидата, який має на час подання документів для участі в Конкурсі понад 9 років стажу адвоката та 19 річний юридичний стаж, є подарунки близьких осіб.

62. Хоча ці обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям «рішучості та відповідальності», однак, не дають Комісії можливості, з огляду на інші сильні сторони кандидата, оцінити його на вищі бали.

63. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень особистої компетентності.

64. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 39,25 бала із 50 можливих, що відповідає 75 % (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

65. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

66. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності.

67. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

68. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

68. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

70. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

71. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

72. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

73. При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

74. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

75. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

76. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

77. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

78. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

79. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	8	10	10	9,25	37,50
	Ефективна взаємодія	9	9	9	10	9,25
	Стійкість мотивації	9	9	10	10	9,50
	Емоційна стійкість	9	10	9	10	9,50

80. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

81. Разом з тим, надані кандидатом відповіді та візуальні матеріли, долучені до відповіді від 19 серпня 2025 року № 21-8888/25, на запит Комісії 06 серпня 2025 року № 21-6808/25, Комісія сприймає значно переконливішими від пояснень Кандидата, наданих під час співбесіди. З огляду на цю обставину Комісія констатує, що Кандидату не вдалося повною мірою презентувати належний рівень ефективної комунікації.

82. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

83. Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

84. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

85. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

86. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

87. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

88. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

89. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

90. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

91. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

92. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

93. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

94. Дослідивши досьє, висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, Комісія під час співбесіди обговорила з кандидатом обставини, які викликають обґрунтований сумнів у його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

95. ГРД 26 квітня 2026 року затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики (у новій редакції).

96. У висновку зазначено, що ГРД виявлено дані, які дають підстави вважати, що кандидат на посаду судді Пироженко О.С. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

97. Зокрема, вказано, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», «відповідність рівня життя задекларованим доходам» Єдиних показників.

98. Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2018, 2022–2024 роки встановлено, що 27 вересня 2018 року кандидат набув право власності на легковий автомобіль Volkswagen Polo 2018 року випуску. Вартість цього транспортного засобу на дату набуття права вказана в розмірі 399 400,00 грн.

99. На переконання ГРД, існує обґрунтований сумнів у тому, що з урахуванням сукупних витрат на придбання зазначеного транспортного засобу в кандидата та членів його сім’ї залишився достатній обсяг грошових коштів для забезпечення повсякденних потреб та належного рівня життя в період 2018 року.

100. Відповідно до майнових декларацій Пироженка О.С. сукупний дохід його сім’ї за 2018 рік без урахування сум сплачених податків становив 263 006,00 грн, задекларовані в 2017 році заощадження 8 тисяч дол. США за курсом НБУ на момент придбання автомобіля 27 вересня 2018 року становили загалом 226 386,00 грн (29,2983 грн = 1 дол. США). Тобто всього в кандидата було задекларовано доходів і заощаджень приблизно 489 392 грн.

101. На переконання ГРД, покривати базові потреби сім’ї з чотирьох осіб на суму, яка мала залишитися після придбання транспортного засобу, неможливо.

102. Крім того, кандидат декларував доходи за 2022 рік – 281 300,00 грн, за 2023 рік – 373 862,00 грн, за 2024 рік – 410 187,00 грн. У поясненнях, наданих в межах права на відповідь, Пироженко О.С. навів орієнтовні витрати, зокрема: у 2022 році – 82 234,85 грн, у 2023 році – 139 853,16 грн, у 2024 році – 176 240,57 грн.

103. На переконання ГРД, з урахуванням установленого розміру прожиткового мінімуму зазначені кандидатом витрати фактично перебували на межі законодавчо закріпленого мінімально необхідного рівня забезпечення базових потреб сім’ї з двох дорослих осіб та двох дітей. Задекларована сума витрат істотно нижча за об’єктивно розрахований річний прожитковий мінімум, що ставить під сумнів її реалістичність з огляду на фактичні соціально-економічні чинники.

104. У зв’язку з наведеним, на переконання ГРД, існує обґрунтований сумнів у тому, що вказані кандидатом видатки на проживання та покриття базових потреб сім’ї повною мірою відповідають дійсності та відображають реальний обсяг понесених витрат.

105. Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що його родиною було отримано подарунки на день народження: дружиною ОСОБА_1 (від ОСОБА_2 (батька кандидата) у сумі 3 000 грн та від батьків дружини – 5 000 грн); доньками ОСОБА_3, ОСОБА_4 (від ОСОБА_2 (батька кандидата) у сумі по 2 000 грн та від батьків дружини по 3 000 грн), загальна сума яких становить 18 000 грн. Під час розрахунку ймовірної суми для прожиття родини у 2008 році ГРД не взято до уваги відображений у декларації дохід дружини у вигляді заробітної плати – 1 044 грн. Отже, сума приблизно у 87 408 грн, на яку проживала родина кандидата у 2018 році (з урахуванням понесених витрат на придбання автомобіля) відповідає встановленому прожитковому мінімуму на одну особу в розрахунку на 1 місяць 2018 року.

106. Тверженная кандидата: «Моя родина веде скромний спосіб життя (не розкішний) і задекларованих доходів вистачало для закриття власних мінімальних потреб» не голослівне твердження, оскільки його родині допомагали батьки дружини та батько кандидата з продуктами харчування, що не потребувало значних витрат.

107. Стосовно витрат у 2022 році кандидат зазначив таке. Його родина наприкінці березня 2022 року отримала статус ВПО та з початку квітня 2022 року безкоштовно проживала в кімнаті гуртожитку Комунального закладу «Свалявський професійний коледж» Закарпатської обласної ради. Протягом 2022 року його дружина та діти були забезпечені продуктовими наборами, побутовою хімією, одягом. Кандидат також отримував допомогу продуктовими наборами від релігійної організації «Харківська християнська церква», від свого батька та від батьків друзів кандидата.

108. ГРД у висновку також зазначає, що відповідно до майнових декларацій Пироженка О.С. за 2022–2024 роки 01 квітня 2019 року дружина кандидата набула право власності на легковий автомобіль TOYOTA COROLLA 2019 року випуску. Вартість цього транспортного засобу на дату набуття права вказана в розмірі 710 391,00 грн.

109. У поясненнях, наданих ГРД,  Пироженко О.С. повідомив, що джерелами походження коштів на придбання транспортного засобу є: позика в розмірі 4 000 дол. США (еквівалент 108 800 грн; за курсом 1 долара США = 27,20 грн станом на 01 квітня 2019 року) у громадянки ОСОБА_5 _______________ року народження; позика 20 000 дол. США (еквівалент 544 000 грн; за курсом 1 долара США = 27,20 грн) у громадянки ОСОБА_6 _____________ року народження; подарунок у розмірі 1 000 дол. США (еквівалент 27 200 грн; за курсом 1 долара США = 27,20 грн станом на 01 квітня 2019 року) від батька дружини ОСОБА_7 _____________ року народження,  особисті доходи кандидата (заробітна плата в закладі вищої освіти за період з листопада 2018 року до березня 2019 року загальною сумою 60 823,20 грн).

110. ГРД зазначає, що між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були укладені договори позики грошових коштів від 09 березня 2019 року.

111. Грошові кошти дружиною кандидата було повернено в 2020 році, про що складено розписку ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відсутність претензій фінансового та майнового характеру до дружини кандидата.

112. ГРД звертає увагу на те, що вказані договори позики були безвідсотковими.

113. Ураховуючи зазначене, з боку стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів щодо спроможності дружини кандидата та самого кандидата за рік повернути кошти у загальному розмірі 24 000 дол. США, оскільки в податковій декларації про майновий стан і доходи кандидата за 2019 рік вказана сума доходу становить 287 672,99 грн, а у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік вказана сума – 308 170,93 грн.

114. Пироженко О.С. пояснив, що взимку 2020 року його тесть – ОСОБА_7 частину боргу в сумі 19 000 дол. США сплатив самостійно, тобто зробив подарунок ОСОБА_1, що дало змогу кандидату та його дружині накопичити 5 000 дол. США та повернути їх за договорами позики.

115. Комісія погоджується із твердженнями, викладеними у висновку ГРД щодо відображення кандидатом доходів у майнових деклараціях.

116. Відповідно до майнових декларацій кандидата ним та членами його сім’ї протягом значного періоду часу отримувався дохід у вигляді подарунків у грошовій формі, зокрема від батька, який займає посаду судді.

117. Комісією проаналізовано майнові декларації батька кандидата, однак у розділі «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відповідні суми як витрати ним не відображено. 

118. Комісія не надає оцінки майновим деклараціям батька, однак наявні в них дані не містять відомостей, які можуть свідчити про здійснення таких витрат батьком кандидата. Крім того, подарунки від батька становлять значну частину доходів кандидата, незважаючи на зазначення кандидатом про його успішну адвокатську діяльність та наявність доходів від її здійснення.

119. Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.

120. У роз’ясненнях НАЗК подарунки вважаються доходом незалежно від того, у якій формі вони отримуються – у формі грошових коштів або в іншій формі. Доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів (абзац другий пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у редакціях, чинних на момент заповнення декларацій).

121. Зазначене свідчить про невідповідність між відомостями, здекларованими кандидатом як отримані подарунки від батька, та інформації, яка міститься в майнових деклараціях батька, де такі витрати не відображені.

122. Під час дослідження Комісією відомостей про доходи кандидата виявлено розбіжність між даними, які зазначені в майнових деклараціях, та інформацією, що міститься у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — ДРФО).

123. Так, у майнових деклараціях за 2022 рік у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» Пироженко О.С. відобразив дохід від заняття незалежною професійною діяльністю в розмірі 65 300 грн, у 2023 році – 107 500 грн, у 2024 році – 121 500 грн. Згідно з відомостями з ДРФО в податковій декларації про майновий стан і доходи кандидатом відображено дохід у 2022 році в розмірі 165 209,07 грн, 2023 році – 199 645,7 грн, 2024 році – 239 798,21 грн.

124. Під час співбесіди Пироженко О.С. не надав переконливих пояснень щодо причин такої невідповідності. Кандидат намагався демонструвати недостатнє розуміння понять «дохід» та «прибуток», що є суттєвим для правильного відображення в майнових деклараціях відомостей про отримані доходи. Таке нерозуміння є малоімовірним з огляду на його освіту та професійний досвід. Комісія в складі колегії до таких пояснень ставиться критично, вважаючи їх способом правомірно пояснити недбале ставлення до дотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

125. Такого висновку Комісія дійшла, зокрема, але не виключно, з урахуванням наведених кандидатом прикладів успішної адвокатської діяльності – захисту клієнта у справах про кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією: участь у розгляді ВАКС справи № 757/53363/18-к за статтею 366¹ Кримінального кодексу України.

126. Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» – суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності. Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та / або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

127. Згідно з пунктом 22 розділу ІІІ Єдиних показників «відповідність рівня життя задекларованим доходам» – рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно: у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.

128. Ураховуючи сукупність встановлених обставин, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями доброчесності та професійної етики по 15 балів за кожен за показниками «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».

129. Крім того, ГРД зазначає, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності  та професійної етики за показником «чесність». Він допустив академічну недоброчесність при написанні дисертації на тему: «Покарання, що обмежують майнові права засуджених, за кримінальним правом України».

130. Пироженко О.С. під час співбесіди зазначив, що ним не допускався академічний плагіат при написанні дисертаційної роботи. Фрагменти, наведені у висновку ГРД, не стосуються висновків, новизни. Це стосується загальнопоширених фраз, які використовуються науковцями при написанні наукових робіт (досліджень). Кандидат не заперечує, що в деяких фрагментах, можливо, з технічних причин не зазначив посилання на відповідне джерело (роботу), однак вони є в джерелах його дисертаційної роботи.  

131. Проаналізувавши інформацію, викладену у висновку ГРД щодо порушення вимог академічної доброчесності, письмові та усні пояснення Пироженка О.С., Комісія висновує таке.

132. У частині першій статті 42 Закону України «Про освіту» академічна доброчесність визначається як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Частина третя статті 42 цього Закону містить перелік вимог, спрямованих на забезпечення дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти, серед яких вимога про необхідність посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей. До порушень академічної доброчесності частина четверта вказаної статті відносить, серед іншого, «академічний плагіат» – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства.

133. У Рекомендаціях щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо) (лист МОН від 15 серпня 2018 року № 1/11-8681) наголошується, що будь-який текстовий фрагмент обсягом від речення і більше, відтворений в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі з іншого джерела, обов’язково має супроводжуватися посиланням на це джерело; винятки допускаються лише для стандартних текстових кліше, які не мають авторства та / чи є загальновживаними.

134. Аналіз наведеної у висновку ГРД порівняльної таблиці із фрагментами дисертації Пироженка О.С. та частинами інших текстів свідчить про таке.

135. Значна частина наведених фрагментів стосується цитування: норм Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального кодексу України; інших нормативно-правових актів,  загальновідомих правових визначень.

136. Навіть за відсутності оформлених посилань у випадках відтворення положень нормативно-правових актів у тексті наукової роботи зазначається назва цього акта чи конкретна стаття нормативно-правового акта, що не може оцінюватись як плагіат.

137. Також варто зазначити, що наведені фрагменти носять описовий характер, не є викладом результатів наукового дослідження.

138. Комісія сприймає пояснення кандидата, бере до уваги обсяг виявлених текстових збігів, їх зміст, характер використаних джерел, те, що кандидат має значний досвід наукової діяльності, та висновує, що вказана у висновку ГРД інформація щодо можливого плагіату в дисертаційному дослідженні Пироженка О.С. не може вважатися такою, що впливає на оцінювання кандидата за критерієм доброчесності та професійної етики.

139. ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама собою не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

140. Кандидат у майновій декларації за 2018 рік задекларував легковий автомобіль Hyundai Getz 2008 року випуску, право власності на який з 05 серпня 2017 року належало його дружині. Вартість цього транспортного засобу на дату набуття вказана в розмірі 45 000,00 грн, що було еквівалентно 1 735,00 $ (за курсом дол. США станом на 05 серпня 2017 року – 25,95 грн за 1 дол. США).

141. Відповідно до архівних оголошень, розміщених на сайті «AUTO.RIA», станом на 2021 рік пропонувались до продажу легкові автомобілі Hyundai Getz 2008 року випуску за середньою вартістю 5 500,00 дол. США.

142. Ринкова ціна набутого дружиною кандидата транспортного засобу навіть через декілька років з урахуванням рівня експлуатаційного зносу значно вища ніж вказана кандидатом у майновій декларації.

143. На переконання ГРД набуття дружиною кандидата права власності на транспортний засіб та його продаж за ціною, яка є значно меншою за ринкову, з боку стороннього спостерігача викликає обґрунтований сумнів. Значна різниця між вказаною в декларації сумою та середньоринковими показниками, навіть з урахуванням можливих індивідуальних домовленостей між сторонами, може створювати враження заниження вартості майна.

144. Під час проведення співбесіди Пироженко О.С. пояснив, що автомобіль Hyundai Getz 2008 року випуску придбано його дружиною у друзів родини. Його вартість становила 45 000 грн. Фактична вартість автомобіля визначалася за домовленістю сторін (ураховуючи стан автомобіля), а не на підставі ринкових показників.

145. Кандидат стверджує, що зазначена в майновій декларації вартість автомобіля повністю відповідає реальній сумі, за яку автомобіль було придбано.

146. Пироженко О.С. у майновій декларації за 2018 рік не задекларував своє членство в Національній асоціації адвокатів України.

147. Під час проведення співбесіди кандидат зазначив, що помилково в майновій декларації за 2018 рік не задекларував членство в Національній асоціації адвокатів України.

148. Надана ГРД інформація не стала підставою для висновку. Комісія вважає надані кандидатом пояснення такими, що не дають підстав для зменшення оцінки доброчесності та професійної етики кандидата.

149. Аналізуючи майнові декларації кандидата, Комісією встановлено, що зареєстрованим робочим місцем здійснення адвокатської діяльності Пироженка О.С. є квартира його батька, який обіймає посаду судді та здійснює правосуддя.

150. На запитання члена Комісії Духа Я.М. щодо порушень кандидатом та його батьком Бангалорських принципів поведінки судді Пироженко О.С. зазначив, що таких порушень він не вбачає.

151. Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.

152. Підпунктом 4.5 Бангалорських принципів суддя не надає місце свого проживання іншим юристам для прийняття клієнтів чи зустрічей з колегами.

153. Зазначені обставини можуть свідчити про наявні ризики недотримання Бангалорських принципів, а саме принципів незалежності, об’єктивності, рівності.

154. Суддя має бути не лише незалежним та безстороннім, а й поводитися таким чином, щоб у суспільства не виникало обґрунтованих сумнівів у його незалежності, неупередженості, доброчесності.

155. Факт використання кандидатом квартири батька, який є суддею, та надання йому розпорядження на отримання кореспонденції може створити у стороннього спостерігача уявлення про існування певних переваг у здійсненні кандидатом адвокатської діяльності.

156. Важливим є не лише фактична відсутність впливу на здійснення правосуддя, а й відсутність обставин, які можуть створити враження впливу на правосуддя, чим поставить під сумнів довіру суспільства до судової влади.

157. Під час оцінки цього факту Комісія вважає за необхідне наголосити на тій обставині, що ІНФОРМАЦІЯ_1.

158. Також Комісією обговорено питання вступу кандидата у спадщину після смерті 05 вересня 2011 року матері ОСОБА_8. Так, Пироженко О.С. разом із сестрою ОСОБА_9 відповідно до свідоцтва про спадщину від 19 квітня 2019 року набули право власності по 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: місто Черкаси, АДРЕСА_1 та по 1/3 земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: місто Черкаси, АДРЕСА_2. Зазначена обставина викликає сумніви у відповідності волевиявлення спадкоємців фактичним наявним правовідносинам з огляду на те, що Пироженко С.О. та його сестра ні у вказаній квартирі, ні в місті Черкаси не проживали; вже 11 червня 2019 року подарували успадковані частини квартири та земельної ділянки батьку ОСОБА_2, який, як до цього так і після проживав у цій квартирі. 

159. Такі дії кандидата не виключно можуть свідчити про вжиття ним заходів, спрямованих на зміну правового статусу вказаного майна, для уникнення його можливої конфіскації.

160. Такі дії  у їх сукупності створюють обґрунтовані сумніви в доброчесності кандидата, у зв’язку з чим Комісія виснує, що кандидат не відповідає пункту 17 розділу ІІІ Єдиних показників «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» – неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:  дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

161. У зв’язку з викладеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити на 15 балів оцінку за вказаний показник.

162. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить  255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) суми максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	141,00	359,50
	Когнітивні здібності	45,50
	Знання історії української державності	40,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	133,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	19,25	39,25
	Безперервний розвиток	20,00
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,25	37,50
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	9,50
	Емоційна стійкість	9,50
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сімʼї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			691,25

163. Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено, що якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

164. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Пироженка Олександра Сергійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Пироженко Олександр Сергійович набрав 691,25 бала.

3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Пироженка Олександра Сергійовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                          Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                       Ярослав ДУХ

                                                                                                                 Ігор КУШНІР

                                                                                                                 Володимир ЛУГАНСЬКИЙ