Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коліуш Галини Вадимівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Галини КОЛІУШ,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коліуш Галини Вадимівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Коліуш Г.В. у визначений строк звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Коліуш Г.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Коліуш Галина Вадимівна є громадянкою України.

У 2002 році закінчила Міжрегіональну Академію управління персоналом і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

У 2009 році закінчила Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліста з права.

Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, а також загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Коліуш Г.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії
від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Коліуш Г.В. за кваліфікаційний іспит – 376,70 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Коліуш Г.В.

Запити про надання відомостей стосовно Коліуш Г.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Коліуш Г.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Коліуш Г.В.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

До Комісії 17 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Коліуш Г.В. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

31 липня 2026 року Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Співбесіду з кандидатом проведено 11 червня 2026 року та 06 серпня 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє;
б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме в процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо обґрунтувати твердження, викладені в мотиваційному листі, а також чітко й узгоджено пояснити надані ним відомості, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 38,67 бала із 50 можливих, що вище 75 % (37,5 бала), максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетентністю, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 38,34 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Перш за все, Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за критерієм професійної етики чи доброчесності за кожним показником критерію доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

За результатами дослідження досьє та рішення ГРД від 31 липня 2026 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно кандидата на посаду судді з кандидатом обговорено обставини, які можуть викликати сумнів у її відповідності критеріям доброчесності та професійної етики:

1. Відповідно до відомостей, що містяться в суддівському досьє кандидатом допускалися порушення процесуальних строків розгляду судових справ. Так, за результатами роботи у 2018 році кандидатом було допущено порушення строків розгляду у 31 справі, у 2019 році – у 28 справах, у 2020 році – у 36 справах, у 2021 році – у 37 справах. Указані факти недотримання розумних строків розгляду справ потребують додаткового пояснення кандидата.

Коліуш Г.В. надала пояснення, зазначаючи, що на сьогодні не має можливості надати вичерпну інформацію щодо всіх зазначених справ, оскільки матеріали справ знищено у встановленому порядку. Звернула увагу на загальні причини, які впливали на своєчасність розгляду справ. Тривалість розгляду була зумовлена стислим строком накладення адміністративного стягнення, передбаченим статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), який становив три місяці з дня вчинення правопорушення. Впливали на строки розгляду і такі об’єктивні причини, як відсутність відомостей про належне повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, неявка свідків, складнощі з відправленням поштової кореспонденції через відсутність фінансування поштових відправлень, недотримання оператором поштового зв’язку порядку вручення судових повісток, передбаченого правилами надання послуг поштового зв’язку, а саме – повернення судових повісток з відміткою «через незапит» або «за закінченням терміну зберігання», іноді через відсутність на дату судового засідання відомостей про вручення чи невручення судових повісток, тривалі строки пересилання поштових відправлень по місту Олександрії та Олександрійському району, оскільки Олександрійський район Кіровоградської області є великим за розмірами, а також через наявність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справ, інколи низька якість оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, заплановані відпустки, тимчасова непрацездатність судді через хворобу тощо. Слід також врахувати значне судове навантаження в суді та здійснення суддею повноважень слідчого судді.

При розгляді справ зазначеної категорії суддя орієнтувалася на практику Кропивницького апеляційного суду, відповідно до якої відсутність належного повідомлення особи про розгляд справи є порушенням її права на захист своїх інтересів та безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Ураховуючи вимоги законодавства України щодо встановленого порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності та практику ЄСПЛ, відповідно до якої більшість адміністративних правопорушень (зокрема, статті 130 КУпАП) розглядається як кримінальне обвинувачення в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини, суддя завжди намагалася максимально забезпечити особам право на справедливий суд. Так, відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачених статтею 38 КУпАП строків виключає здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення та є підставою для його закриття (пункт 7 статті 247 КУпАП). З урахуванням зазначених норм повістки особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, надсилалися завчасно та з огляду на терміни пересилання поштових відправлень у місті Олександрія та Олександрійському районі, що своєю чергою впливало на строки призначення справ до розгляду. Відсутність інформації про належне і своєчасне повідомлення осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи унеможливлювало розгляд справи, у зв’язку з чим такий розгляд відкладався на іншу дату.

Коліуш Г.В. зазначила, що нею вживалися всі процесуальні заходи, передбачені КУпАП, як – завчасне надсилання судових повісток, намагання повідомити особу секретарем або помічником, за наявності в протоколі номера телефону, врахування термінів пересилання поштових відправлень, щоб судова повістка дійсно була доставлена особі, оскільки часто при призначенні судових засідань з невеликими проміжками часу судові повістки взагалі не поверталися до суду з відомостями про вручення чи невручення. З метою вирішення питання щодо належного порядку вручення судових повісток учасникам процесу працівниками Укрпошти за ініціативою судді проводилися численні наради з керівництвом Олександрійського відділення Укрпошти. Також суддею неодноразово було ініційовано і проведено робочі зустрічі та лекції з працівниками Олександрійського ВП ГУНП у Кіровоградській області, на яких наголошувалось на проблемних питаннях щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення та шляхах їх вирішення. Неодноразово суддею наголошувалося на необхідності зазначення в протоколах місця та часу розгляду справ або отримання письмової згоди особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на отримання повісток із застосуванням СМС-повідомлень. Незважаючи на часто неякісне оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддя не допускала безпідставного повернення матеріалів поліції на дооформлення. Випадків закриття справ у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення за наявності належного повідомлення особи не було, крім випадків відкладення судового засідання з поважних причин, зокрема, за клопотанням особи чи її представника про неможливість участі в судовому засіданні. Коліуш Г.В. зауважила, що після внесення змін до статті 38 КУпАП щодо збільшення строку накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, до одного року вона не виносила постанов про закриття справ у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики з наведених обставин, оскільки кандидат надала Комісії вичерпні аргументи, а кількість справ з порушеннями строків не є значною.

2. Упродовж 2014–2021 років кандидатом було розглянуто 154 справи за статтею 173-2 КУпАП, пов’язані із вчиненням домашнього насильства, з яких у 37 справах провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, з них у 9 справах (5,84%) було достатньо строку для розгляду справи.

Коліуш Г.В. надала пояснення, що в зазначених ГРД справах причиною недотримання строків розгляду була або відсутність у суду на дату судового розгляду відомостей про належне повідомлення особи про дату та час судового засідання, а саме – повернення судових повісток з відміткою «через незапит» або «за закінченням терміну зберігання», іноді взагалі відсутність на дату судового засідання відомостей про вручення судових повісток, що унеможливлювало застосування приводу до особи, або неодноразове невиконання приводу органами поліції у разі нез’явлення особи в судове засідання, стосовно якої наявні відомості про належне повідомлення про час та дату судового засідання, враховуючи її обов’язкову присутність за приписами частини другої статті 268 КУпАП (в редакції, чинній на час розгляду справи). Суддя вважає, що нею не було допущено свавільного зволікання з розглядом справ, не допускала судову тяганину, що зумовило закриття провадження та уникнення певними особами відповідальності. У кожній з цих справ суддею надано детальні письмові пояснення.

3. Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2024 рік та повідомлення про суттєві зміни в майновому стані від 17 вересня 2024 року кандидат набула право власності на автомобіль VOLVO XC60 2023 року випуску. Датою набуття права власності зазначено 10 вересня 2024 року. Продавцем транспортного засобу вказано ТОВ «Авто Хантер». Вартість автомобіля на дату набуття права власності задекларована в розмірі 554 810 грн. Однак аналіз відкритих джерел свідчить про істотну невідповідність між задекларованою вартістю автомобіля та цінами на аналогічні транспортні засоби, які пропонувалися на українському ринку у 2024 році.

Кандидат пояснила, що зазначений автомобіль був ввезений на територію України з Кореї, де він використовувався як тестовий і мав значні пошкодження, оскільки потрапив у ДТП під час тест-драйву (копія електронної декларації та фото автомобіля додані до пояснення). Зазначений автомобіль був придбаний на підставі договору купівлі-продажу (копія додається до пояснення). Розрахунок з продавцем проводився у безготівковій формі шляхом перерахування вказаної суми на його банківський рахунок (квитанція додається до пояснення). Стан, мінімальна комплектація і неможливість комп’ютерної адаптації відповідали ціні автомобіля. Ремонт автомобіля проводився тривалий час (більше року), приватними спеціалістами. Витрати на цей ремонт становили близько 600 000 грн. Після отримання звернення ГО «Центр протидії корупції» суддя звернулася на станцію технічного обслуговування з метою підтвердження неможливості адаптації певних систем автомобіля до використання в Україні (копії звіту до акта виконаних робіт та звіт щодо діагностики автомобіля додані до пояснення).

4. У розділі 3 «Об’єкти нерухомості» майнової декларацій за 2016–2018 роки кандидат декларує право користування квартирою у місті Кременчук Полтавської області загальною площею 67,7 м2. Дата набуття права користування – 24 червня 2016 року, тип права – право проживання. Власником зазначеної квартири є стороння особа.

Кандидат пояснила, що вона та її сім’я мали оплатне право користування вказаною квартирою без укладення письмового договору оренди через небажання власника вчинити таку дію. Розмір оплати за користування квартирою становив 2 000 грн на місяць та витрати на оплату комунальних послуг. Також Коліуш Г.В. зазначила, що на той час пропозиції на ринку оренди житла були вкрай обмеженими, тож доволі складно було знайти орендодавців, які б погодилися на укладення письмового договору, тому вони вимушені були дати згоду на проживання в квартирі без укладення письмового договору.

5. Із майнової декларації за 2022 рік та анкети кандидата на посаду судді слідує, що кандидат із молодшим сином у 2022 році виїхали до Федеративної Республіки Німеччина (далі ФРН), отримали тимчасовий захист ЄС та перебували там до вересня 2023 року. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану суддя, який залишив місце проживання або місце роботи, мав або повернутися до виконання повноважень, або перебувати у належно оформленому статусі – відпустці, відрядженні, дистанційній роботі чи іншому передбаченому законом режимі. Дистанційна робота судді допускалася лише за умови його перебування в межах України.

Коліуш Г.В. пояснила, що проживала у ФРН як особа, яка потребує тимчасового захисту. За законодавством ФРН особам, які потребують тимчасового захисту та не мають в ФРН доходу, відповідною службою (Jobcenter) за рахунок бюджетних коштів оплачувалася оренда житла та комунальні послуги, які напряму перераховувалися орендодавцю. Вартість оренди разом з оплатою комунальних послуг становила 615 євро, про що зазначено в договорі оренди (копія додається до пояснення). Крім того, вона та син отримували соціальні виплати, які перераховувалися на відкритий в банку ФРН рахунок, та додатково отримувала допомогу на дитину, право на отримання якої мають всі, хто на законних підставах перебувають у країні та мають дітей у віці до 18 років (копії повідомлення Jobcenter про припинення виплати соціальної допомоги з 14 вересня 2023 року та Familienkasse про призначення допомоги на дитину додаються до пояснення). Також з бюджетних коштів оплачувалася медична страховка. Керуючись роз’ясненням НАЗК, матеріальна допомога, отримана в межах тимчасового захисту, не потребує декларування.

Стосовно дистанційної роботи суддя пояснила, що за вказаний період вона не отримувала суддівської винагороди. У період з 06 березня 2022 року до 15 вересня 2023 року вона не була відряджена до Національної школи суддів України. Рішеннями загальних зборів суддів Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 березня 2022 року № 1 та від 12 вересня 2024 року № 7 було запроваджено дистанційну роботу суддів та працівників апарату суду (копії додаються до пояснення). З 24 вересня 2021 року її повноваження як судді, призначеної на посаду строком на п’ять років, припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який її було призначено. У ФРН Коліуш Г.В. перебувала в період з 06 березня 2022 року до 15 вересня 2023 року. 06 березня 2022 року вихідний день, 07 та 08 березня 2022 року були неробочими днями відповідно до наказу голови суду, з 09 до 16 березня 2022 року перебувала в щорічній основній відпустці, з 17 березня 2022 року до 28 жовтня 2022 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, з 31 жовтня 2022 року до 04 листопада 2022 року перебувала в щорічній основній відпустці, з 07 листопада 2022 року до 18 вересня 2023 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (копії наказів та довідки додаються до пояснення) До тепер кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді щодо судді не завершено, у зв’язку з цим суддя не здійснює правосуддя. Отже, тимчасове перебування у ФРН не вплинуло на здійснення суддею правосуддя.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення в частині перебування та повернення з ФРН недостатніми для спростування сумніву у відповідності критеріям доброчесності та професійної етики з наведених обставин, оскільки кандидат не вжила необхідних заходів для вчасного повернення в Україну для виконання посадових обов’язків у зв’язку з наявністю положень розділу ІІІ «Окремих рекомендацій організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану», затверджених рішенням Ради суддів України від 14 березня 2022 року № 10.

Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» та на 15 балів за показником «сумлінність», оцінивши їх як порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.

6. Згідно з майновими деклараціями за 2020–2025 роки кандидат декларує право безоплатного строкового користування службовим жилим приміщенням в місті Києві загальною площею 150,9 м2, наймачем якого є її чоловік. Згідно з майновою декларацією за 2020 рік кандидат та двоє її синів зазначені як члени сім’ї наймача, які також мають право користування цим житлом. Незважаючи на те, що станом на 2024–2026 роки сім’я кандидата фактично складається з двох осіб, у стороннього спостерігача виникає питання щодо об’єктивної потреби в користуванні службовою квартирою.

Суддя пояснила, що відповідно до статті 13 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» суддя Вищого антикорупційного суду, не забезпечений житлом, забезпечується державою службовим житлом на час перебування на посаді. Службові житлові приміщення, призначені для заселення суддями Вищого антикорупційного суду, перебувають у державній власності. Виключення житлових приміщень, що надаються суддям Вищого антикорупційного суду на час перебування на посаді, з числа службових та їх відчуження не допускається. Будучи особою, яка не забезпечена житлом у місті Києві (суддя та її сім’я не мали жодного житла на підконтрольній території України), її чоловік, як і переважна більшість суддів Вищого антикорупційного суду, отримав службове житло. Квартира надана на підставі рішення зборів суддів ВАКС та ордера на право зайняття службового житла, склад сім’ї – чотири особи (копія ордера додається до пояснення). Коліуш Г.В. зауважила, що житлова площа вказаної квартири становить 40,7 м2. З лютого 2022 року до вересня 2023 року в квартирі фактично проживав лише чоловік, з вересня 2023 – вони вдвох. Один син не проживає з лютого 2022 через ІНФОРМАЦІЯ_1, другий не проживає з лютого 2022 у зв’язку з навчанням за кордоном, що є поважними причинами тимчасового непроживання.

7. Згідно з відомостями суддівського досьє кандидата її батьки (батько помер у 2019 році) та рідна сестра є громадянами російської федерації та проживають у Володимирській області. Крім того, згідно з інформацією зі сторінки матері в соціальній мережі «Однокласники», на ній розміщувалися публікації із зображенням георгіївських стрічок, що може свідчити про наявність у матері кандидата проросійських поглядів або щонайменше підтримку символіки, яка активно використовується російською пропагандою після початку збройної агресії проти України.

Стосовно вказаних фактів та ставлення кандидата до таких публікацій суддя пояснила, що станом на лютий 2022 року на території російської федерації проживали її мати та рідна сестра. Більш актуальною інформацію вона не володіє, оскільки з лютого 2022 року спілкування між ними повністю припинено і їй невідомо про розміщення родичами будь-яких інформаційних пропагандистських матеріалів у мережі «інтернет». Кандидат зауважила, що вона та члени сім’ї є постраждалими від російської агресії ще з 2014 року і на власному досвіді відчули наслідки агресивної політики російської федерації. Звісно, вона негативно ставиться до будь-яких проросійських поглядів і символіки.

8. ГРД встановлено, що кандидат разом з чоловіком та обома синами здійснювала поїздки до російської федерації після початку у 2014 році збройної агресії проти України, а також їздила до російської федерації у 2019 році.

Кандидат пояснила, що в лютому 2014 року росія, реалізуючи свою послідовну імперську політику, розпочала незаконне вторгнення на територію України, а вже у квітні почалися бойові дії на Донбасі. Наприкінці квітня 2014 року проросійські бойовики захопили Луганську обласну державну адміністрацію, після чого в місті значно погіршилася безпекова ситуація, а на початку літа 2014 року навколо Луганська точилися запекли бої. Майже щодня відбувалися масовані обстріли міста артилерійською зброєю. Бої точилися на околицях Луганська, а в самому місті відбувалося переміщення терористів з військовою технікою та зайняття позицій, зокрема, для обстрілу з ПЗРК у різних районах міста. Будь-яких родичів чи близьких на території, підконтрольній Україні, у них не було. Ситуація в місті стрімко погіршувалася, перебування дітей в зоні бойових дій було небезпечним і могло вплинути на їхній психоемоційний стан. Аналізуючи ситуацію та те, що почалося блокування міста Луганська, вони прийняли єдине правильне на той час рішення вивезти дітей до батьків, які проживали у місті Гусь-Хрустальний Володимирської області російської федерації, що більше ніж за 1 000 кілометрів від зони бойових дій. Спостерігаючи за ситуацією навколо міста Луганська, ми сподівалися, що невдовзі зможемо забрати дітей і повернутися до міста. Ураховуючи те, що їх сім’я є громадянами України та засуджують вторгнення росії на територію України, було прийнято рішення забрати дітей. Також кандидат перебувала на території російської федерації у 2019 році для поховання батька (копія свідоцтва про смерть додається до пояснення). Суддя зазначила, що тривалість перебування на території російської федерації також пов’язана з тим, що відстань до місця проживання батьків становила тривалий час на дорогу – більше півтори доби в одну сторону.

9. ІНФОРМАЦІЯ_2 за клопотанням Коліуш Г.В. розглядали в закритому режимі та прийнято Комісією до уваги.

10. Щодо звернення ГО «Центр протидії корупції» з інформацією про подання Коліуш Г.В. недостовірного твердження в декларації доброчесності судді за 2022 рік (фактично йдеться про 2023 рік, оскільки таке твердження у формі декларації появилося лише з 2023 року), а саме твердження у пункті 17 розділу 2, що нею не відвідувалася територія російської федерації та/або тимчасово окупована російською федерацією територія України після 01 січня 2015 року слід зазначити таке.

У пункті 12 анкети кандидата на посаду судді «Опитувальник кандидата на посаду судді», поданої 26 грудня 2023 року кандидат зазначила, що у 2019 році перебувала на території російської федерації у зв’язку з похороном батька, у зв’язку з чим заявник дійшов висновку про неспівпадіння тверджень кандидата.

Колегією досліджено зазначену обставину в межах вивчення досьє судді та встановлено, що відповідно до пункту 5 Правил заповнення та подання декларації доброчесності кандидата на посаду судді, затверджених в редакції рішення ВККС України від 02 листопада 2023 року № 120/зп-23, у Декларації, яка подається вперше в межах відповідної процедури конкурсу кандидатом, який є суддею, зазначаються: 1) звітний період, за який подається Декларація – минулий рік; 2) твердження щодо обставин, які мали місце упродовж цього звітного періоду. У разі якщо кандидатом у конкурсі є суддя, який подав Декларацію доброчесності судді за відповідний період, Декларація за цей період ним не подається.

Кандидат є суддею, яка заповнювала нову форму декларації у 2023 році. Отже, звітним періодом був відповідно 2022 рік. Оскільки юридичний факт – відвідування кандидатом російської федерації у 2019 році не охоплюється цим звітним періодом (2022рік), то не було підстав відображати про це у декларації доброчесності судді за 2023 рік.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Коліуш Г.В. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VI. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коліуш Г.В. набрала 723,71 бала.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Коліуш Галини Вадимівни вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коліуш Галина Вадимівна набрала 723,71 бала.

3. Визнати Коліуш Галину Вадимівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                             Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                       Роман КИДИСЮК