Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Марії РЯБЦЕВОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Рябцевої Марії Сергіївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Рябцева Марія Сергіївна, дата народження – ________, громадянка України.
У 2002 році Рябцева М.С. закінчила Національний університет внутрішніх справ, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста МВ № 11508378 від 26.10.2002).
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Викладацької діяльності Рябцева М.С. не здійснювала.
Свою професійну діяльність Рябцева М.С. розпочала у 2002 році на посаді юриста приватного підприємства «Інформ-Партнер».
З червня 2003 року до березня 2011 року працювала на посадах діловода, секретаря судового засідання, помічника судді в місцевому Суворовському районному суді міста Херсона.
Указом Президента України від 02.03.2011 № 250/2011 Рябцеву М.С. призначено на посаду судді Горностаївського районного суду Херсонської області строком на 5 років.
Указом Президента України від 23.05.2013 № 301/2013 Рябцеву М.С. переведено на посаду судді Суворовського районного суду міста Херсона в межах п’ятирічного строку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 07.02.2019 № 356/0/15-19 Рябцеву М.С. переведено на посаду судді Херсонського міського суду Херсонської області.
Указом Президента України від 12.05.2021 № 191/2021 Рябцеву М.С. призначено на посаду судді Херсонського міського суду Херсонської області безстроково.
Рішенням Голови Верховного Суду від 26.09.2022 Рябцеву М.С. відряджено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 25.10.2022 Рябцеву М.С. відряджено до Приморського районного суду міста Одеси.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 № 916/0/15-23 достроково закінчено відрядження судді Херсонського міського суду Херсонської області Рябцевої М.С. до Приморського районного суду міста Одеси з 10.10.2023.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Рябцева М.С. не обиралася, адміністративних посад не займала.
Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.04.2018 № 624/ко-18 суддя Суворовського районного суду міста Херсона Рябцева М.С. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 831,75 бала. Суддю Суворовського районного суду міста Херсона Рябцеву М.С. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Рябцева М.С. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Рябцеву М.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального (цивільна спеціалізація) суду в межах Конкурсу. Рябцеву М.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Рябцеву М.С. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Рябцеву М.С. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 22.04.2026 № 46/зп-26 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Херсонського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 24.04.2026 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Рябцевої М.С. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 17.08.2026 № 21.2-755/26.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Із наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Рябцевій М.С. претендувати на посаду, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 проведено 05.11.2026 співбесіду із кандидатом Рябцевою М.С., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 29.10.2026, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів). Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду, Рябцева М.С. набрала 133 бали.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Рябцева М.С. набрала 43,90 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Рябцева М.С. набрала 122 бали.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Рябцева М.С. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Рябцевою М.С. кваліфікаційного іспиту становить 338,90 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 18.09.2026 надіслано лист Рябцевій М.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 30.09.2026 надійшли пояснення кандидата щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками «рішучість та відповідальність» (21, 22, 20) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21; «безперервний розвиток» (22, 21, 21) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 21,33; загальний бал за критерій – 42,33.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 42,33 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Рябцева М.С. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Рябцева М.С. продемонструвала належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками «ефективна комунікація» (11, 10, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; «ефективна взаємодія» (12, 11, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; «стійкість мотивації» (11, 12, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 11,33; «емоційна стійкість» (10, 11, 11) – середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,67; загальний бал за критерій – 44.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Рябцева М.С. відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.10.2026 у справі № 990/7/26 вкотре наголошує, що критерій доброчесності є надзвичайно важливим з огляду на те, яку роль відіграє судова влада у становленні правової держави. Саме доброчесність є ключовою категорією у формуванні морально-етичного образу суддів, запорукою формування довіри народу до суддів та судової влади в цілому.
Доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
За визначенням терміна, який подано у Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб кандидат на посаду судді, як і суддя, не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням.
Легітимна мета вимірювання доброчесності полягає в здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
Зазначена позиція узгоджується з раніше сформованим підходом Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 28.11.2024 у справі
№ 990/92/24 та від 11.09.2025 у справі № 990/111/24.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Рябцевої М.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Рябцева М.С. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, що може свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2012–2025 роках суддею Рябцевою М.С. розглянуто 2 668 справ та 4 230 матеріалів (загалом 6 898 справ та матеріалів).
Із ухвалених суддею Рябцевою М.С. за вказаний період судових рішень скасовано – 38 рішень (0,55 %), змінено – 21 рішення (0,30 %).
Загальні показники середньомісячного навантаження судді у 2012–2025 роках дорівнюють середньому показнику навантаження інших суддів відповідного суду.
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Рябцевою М.С. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків судді.
Інформація про судові рішення, повний текст яких було складено із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків відсутня.
Інформація про порушення процесуальних строків розгляду справ відсутня.
Суддею Рябцевою М.С. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період 2021–2025 років було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 2 357 судових рішень.
Кандидат у своїх письмових поясненнях та під час засідання повідомила, що упродовж 2021–2025 років нею ухвалено та внесено до ЄДРСР 7 416 судових рішень, з яких 2 357 (31,78 %) надіслано з порушенням установлених законом строків. Такі затримки Рябцева М.С. пояснила сукупністю об’єктивних обставин, пов’язаних із функціонуванням Херсонського міського суду в умовах воєнного стану.
Зокрема, кандидат зазначила, що суд тривалий час працював в умовах значного судового навантаження та гострого кадрового дефіциту, що зумовлювало суттєве збільшення обсягу роботи кожного судді. У 2022 році, під час тимчасової окупації міста Херсона, роботу суду було фактично заблоковано, зокрема втрачено доступ до українських телекомунікаційних мереж та автоматизованої системи документообігу суду, у зв’язку з чим своєчасне внесення частини судових рішень до ЄДРСР було технічно неможливим.
Крім того, після деокупації міста та відновлення роботи суду йому було передано територіальну підсудність ще п’яти судів Херсонської області. За словами кандидата, це призвело до багаторазового збільшення обсягу справ, які необхідно було розглядати в умовах значного кадрового дефіциту. Додатковими чинниками, що ускладнювали роботу суду, були регулярні артилерійські обстріли, повітряні тривоги, тривалі відключення електроенергії, перебої зі зв’язком та технічні збої в роботі підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Кандидат наголосила, що за таких умов пріоритетом у її роботі було забезпечення безперервності здійснення правосуддя та недопущення порушення конституційних прав громадян. Водночас затримки з надсиланням судових рішень до ЄДРСР, за її твердженням, виникали переважно на технічному етапі передавання вже підготовлених процесуальних документів до ЄДРСР.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно, під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Комісією встановлено, що порушення строків внесення судових рішень до ЄДРСР мали місце не лише в період тимчасової окупації міста Херсона, а й після відновлення роботи суду. Так, у 2021 році, до початку повномасштабного вторгнення та окупації міста, кандидатом до ЄДРСР було внесено 812 судових рішень. Крім того, з 26.09.2022 Рябцева М.С. перебувала у відрядженні спочатку до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, а з 25.10.2022 – до Приморського районного суду міста Одеси, де здійснювала правосуддя до 10.10.2023. За 2022–2023 роки кандидатом до ЄДРСР було внесено 267 судових рішень із порушенням строків.
Комісія зауважує, що дотримання процесуальних строків розгляду справ, виготовлення судових рішень та їх внесення до ЄДРСР є складовими належного і сумлінного виконання суддею професійних обов’язків. Сам факт наявності об’єктивних обставин, які ускладнювали роботу суду, не звільняє суддю від обов’язку вживати всіх залежних від неї достатніх заходів для дотримання встановлених строків.
Водночас, оцінюючи характер та істотність допущених порушень у сукупності, Комісія враховує наведені кандидатом пояснення щодо умов здійснення правосуддя, значне судове навантаження, кадровий дефіцит, безпекові та технічні обставини, а також кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням установлених строків, показники середньомісячного навантаження судді та відсутність відомостей про негативні наслідки таких затримок для учасників судових справ.
За таких обставин Комісія вважає, що встановлені факти свідчать про окремі недоліки в організації роботи судді та невжиття нею в усіх випадках достатніх заходів для своєчасного виконання процесуальних обов’язків. Водночас з огляду на наведені обставини ці недоліки несуть характер одного менш суттєвого порушення за показником «Сумлінність» та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісією також проаналізовано відомості, наведені в рішенні ГРД про надання інформації.
Так, у пункті 1 рішення ГРД зазначено, що за результатами аналізу судової практики кандидата у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), встановлено обставини, які заслуговують на окрему увагу з огляду на чутливість цієї категорії справ та їх значення для забезпечення публічної безпеки і довіри суспільства до правосуддя.
Зокрема, ГРД вказує, що в період з 2011 року до 2025 року кандидат розглянула 594 справи зазначеної категорії, з яких у 107 справах закрила провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Водночас ГРД звернула увагу, що у 63 із цих справ Рябцева М.С. мала можливість забезпечити їх розгляд до закінчення встановлених законом строків, однак провадження було закрито саме у зв’язку із закінченням таких строків. Кількість цих справ становить 10,61 % від загальної кількості розглянутих кандидатом справ за статтею 173-2 КУпАП.
Відомості про відповідні судові справи наведено в таблиці 1 до пункту 1 рішення ГРД.
Кандидат пояснила, що закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення було зумовлено низкою об’єктивних обставин. Зокрема, під час тимчасової окупації міста Херсона, яка тривала майже 11 місяців, адміністративні матеріали залишалися у приміщенні суду, а після деокупації було виявлено, що строки розгляду частини справ закінчилися внаслідок об’єктивної неможливості здійснення судом своїх функцій.
Крім того, за словами Рябцевої М.С., значна частина адміністративних матеріалів надходила від органів Національної поліції із суттєвим порушенням строків, нерідко за декілька днів до закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що ускладнювало їх своєчасний розгляд.
Кандидат також зазначила, що на тривалість розгляду справ впливали труднощі із належним повідомленням учасників провадження та їх неявка. Зокрема, з метою дотримання процесуальних прав осіб розгляд справ відкладався за відсутності підтверджень належного вручення судових повісток. Водночас безпекові загрози, перебої в роботі засобів зв’язку та пошкодження інфраструктури регіону ускладнювали оперативне здійснення такого повідомлення, що в окремих випадках призводило до закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Комісією проаналізовано відомості, наведені в таблиці 1 до пункту 1 рішення ГРД, а також пояснення Рябцевої М.С. За результатами такого аналізу встановлено, що більшість судових рішень, на які посилається ГРД, ухвалено до повномасштабного вторгнення та тимчасової окупації міста Херсона, а отже, наведені кандидатом обставини не можуть пояснити всі випадки закриття проваджень. Крім того, аналіз окремих справ свідчить, що постанови про закриття провадження ухвалювалися наступного дня після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Комісія не встановила достатніх об’єктивних даних, які б свідчили про умисне затягування Рябцевою М.С. розгляду справ з метою подальшого закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Водночас Комісія наголошує, що належна організація судового процесу передбачає, зокрема, своєчасний розгляд справ та контроль за дотриманням установлених законом процесуальних строків. Тому наведені обставини вказують на окремі недоліки в організації роботи судді та потребують врахування під час оцінювання її відповідності критерію сумлінності. З огляду на характер і кількість таких випадків Комісія розцінює їх як один менш суттєвий прояв за показником «Сумлінність», який не є достатнім для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, однак може бути врахований при визначенні відповідних балів.
У пункті 3 рішення ГРД зазначено, що за результатами аналізу матеріалів суддівського досьє та відомостей, розміщених у ЄДРСР, встановлено випадки ухвалення Рябцевою М.С. судових рішень у періоди проходження нею навчання з метою підвищення рівня кваліфікації.
Зокрема, ГРД звернула увагу на такі обставини.
Відповідно до матеріалів суддівського досьє у період з 04.11.2013 до 15.11.2013 кандидат проходила навчання за програмою «Підготовка суддів, призначених на посаду судді вперше, за програмою для суддів місцевих загальних судів (3, 4, 5 рік роботи)». Водночас, за інформацією з ЄДРСР, 12.11.2013 Рябцевою М.С. постановлено ухвалу про тимчасовий доступ до документів у справі № 668/16477/13-к. Водночас ухвала про виправлення описки щодо дати постановлення зазначеного судового рішення відсутня (підпункт 3.1 пункту 3 рішення ГРД).
Крім того, згідно з матеріалами суддівського досьє 22.11.2013 кандидат проходила періодичне навчання з метою підвищення рівня кваліфікації на семінарі «Практика застосування окремих положень нового КПК України». Однак за результатами аналізу відомостей ЄДРСР встановлено, що цією датою вона ухвалила 10 судових рішень у цивільних та кримінальних справах (підпункт 3.2 пункту 3 рішення ГРД).
Також ГРД зазначає, що 23.12.2013 кандидат проходила періодичне навчання на семінарі «Правовий статус слідчого судді за новим КПК України». Водночас відповідно до відомостей ЄДРСР цього дня Рябцевою М.С. ухвалено 22 судові рішення у цивільних та кримінальних справах (підпункт 3.3 пункту 3 рішення ГРД).
Окрім того, відповідно до матеріалів суддівського досьє у період з 13.10.2014 до 24.10.2014 кандидат проходила підготовку суддів, призначених на посаду вперше, за програмою для суддів місцевих загальних судів. Водночас за результатами аналізу відомостей ЄДРСР встановлено, що протягом цього періоду Рябцева М.С. ухвалила чотири судові рішення у цивільних справах, а саме: ухвали про відкриття провадження у справах № 668/14039/14-ц та № 668/14044/14-ц від 20.10.2014 та 15.10.2014 відповідно, а також судові накази у цих справах від 21.10.2014 та 16.10.2014 відповідно.
Надаючи пояснення щодо наведених обставин, кандидат зазначила, що дати постановлення окремих судових рішень, які припадають на періоди її навчання, є технічними описками, допущеними помічником судді під час підготовки проєктів документів та не виявленими нею під час підписання через значне робоче навантаження.
Зокрема, щодо ухвали у справі № 668/16477/13-к кандидат пояснила, що 12.11.2013 перебувала у відпустці у зв’язку з проходженням навчання в місті Севастополі, а тому справа не могла надійти до її провадження та бути розглянута цього дня. Фактичний розгляд клопотання з огляду на його невідкладний характер відбувся в інший робочий день. Встановити точну дату реєстрації справи наразі неможливо через знищення матеріалів справи після закінчення строків зберігання, а також втрату частини документації та серверного обладнання суду внаслідок тимчасової окупації міста Херсона. Водночас кандидат звернула увагу на значно пізнішу дату реєстрації рішення в ЄДРСР.
Стосовно судових рішень від 22.11.2013 та 23.12.2013 кандидат пояснила, що відповідні семінари тривали лише кілька годин, а не весь робочий день, та проводилися в приміщенні Апеляційного суду Херсонської області, розташованому приблизно за 200 метрів від її постійного місця роботи – Херсонського міського суду Херсонської області. У зв’язку з цим службове відрядження не оформлювалося. За твердженням кандидата, після завершення кожного семінару вона поверталася до виконання службових обов’язків та протягом решти робочого дня продовжувала здійснювати правосуддя, що й зумовило ухвалення відповідних судових рішень у ці дати.
Стосовно чотирьох судових рішень, датованих 15, 16, 20 та 21 жовтня 2014 року, кандидат повідомила, що в цей період проходила навчання в місті Одесі обсягом
78 академічних годин та перебувала у відпустці у зв’язку з навчанням. За її поясненнями, фактичний розгляд відповідних справ наказного провадження, перевірка місця проживання боржників та підписання процесуальних документів відбулися після завершення навчання. На підтвердження цього кандидат послалася на відомості ЄДРСР, відповідно до яких усі чотири рішення зареєстровано 10.11.2014, а також на дані автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3», у яких, за її твердженням, зафіксовано накладення нею електронного цифрового підпису на ці рішення 08.11.2014.
Отже, кандидат заперечила факт фактичного ухвалення судових рішень у дні, коли вона проходила навчання, пояснивши невідповідність дат у текстах окремих рішень технічними помилками, а наявність рішень від 22.11.2013 та 23.12.2013 – тим, що навчальні заходи тривали лише частину робочого дня та не перешкоджали виконанню нею суддівських обов’язків.
Комісія критично оцінює наведені пояснення з огляду на таке.
Частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами у визначеному законом порядку. Згідно з пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати й вирішувати судові справи відповідно до закону. Водночас частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ, зокрема, під час перебування у відпустці, відрядженні або в інших передбачених законом випадках.
Такі вимоги узгоджуються зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини щодо права на розгляд справи судом, встановленим законом, що передбачає, зокрема, дотримання правил щодо повноважень судді та належного складу суду.
Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Показників суддя відповідає показнику «Сумлінність», якщо, зокрема, ефективно організовує виконання своїх повноважень та є дисциплінованим.
Комісія враховує пояснення кандидата щодо технічного характеру окремих помилок у датах судових рішень, а також щодо тривалості та місця проведення навчальних заходів. Водночас такі пояснення не усувають питань щодо належної організації нею виконання професійних обов’язків і забезпечення дотримання встановленого порядку здійснення правосуддя.
За сукупністю встановлених обставин Комісія вважає, що вони не є достатніми для висновку про невідповідність Рябцевої М.С. критеріям доброчесності та професійної етики, однак свідчать про недоліки в організації виконання нею суддівських повноважень та мають ознаки несуттєвого порушення за показником «Сумлінність».
Таким чином, враховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником «Сумлінність», Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини, інформацію, викладену в рішенні ГРД, та враховано пояснення Рябцевої М.С. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Рябцева М.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рябцева М.С. набрала 710,23 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Рябцевої Марії Сергіївни вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Рябцева Марія Сергіївна набрала 710,23 бала.
3. Визнати Рябцеву Марію Сергіївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК