140/ас-25

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Оксани ПРЯДКО,

представника Громадської ради доброчесності – Ольги ВЕРЕТІЛЬНИК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко Оксани Василівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської  юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

Прядко Оксана Василівна 31 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Прядко О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Прядко О.В. ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня, що підтверджується державним сертифікатом про рівень державною мовою УМД № 00229556, виданим відповідно до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 14 лютого 2024 року № 28. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Вищу юридичну освіту здобула в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та отримала у 2004 році диплом магістра (з відзнакою) за спеціальністю «Правознавство».

Науковий ступінь та вчене звання відсутні.

Прядко О.В. згідно з пунктом 1 частини першої статті 28 Закону має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, зокрема відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 321/2003 її призначено суддею Господарського суду Житомирської області строком на п’ять років; постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 травня 2015 року № 479-VIII – обрано суддею цього суду безстроково.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарський судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Прядко О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Професійна компетентність	Когнітивні здібності	46,8	355,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	142
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	126,5

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 355,3 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Прядко О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Прядко О.В.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко О.В.

Результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 04 квітня 2025 року № 49-01/29032-25 (вх. № 32дпс-173 від 08 квітня 2025 року) за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, фактів відображення в такій декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, – не виявлено.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Прядко О.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко О.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісія 11 квітня 2025 року листом за вих. № 21-2600/25 звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарський судах та запропонувала надати пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. У відповідь Прядко О.В. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії обґрунтування щодо її відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності, зокрема за показниками критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показниками критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 24 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 22 червня 2025 року, про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Членом Комісії – доповідачем листом від 25 червня 2025 року № 32дпс-1369/24 запропоновано Прядко О.В. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену у висновку ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД.

Кандидатом 25 та 30 червня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення, до яких додано документи на спростування інформації, викладеної у висновку ГРД.

Прядко О.В. забезпечено можливість ознайомитися із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Прядко О.В. проведено 01 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував належний рівень відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді на предмет відповідності певному критерію є дискреційними. Рішення ухвалюється за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведення співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	22	23	22	22	22	22	44
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	22	22	21	22	22	22

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 44 бали із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Прядко О.В. підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслили, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Прядко О.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками					Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	12	11	11	11	11	46
	Ефективна взаємодія	11	12	11,5	11	12	11,5
	Стійкість мотивації	12	12	12	12	12	12
	Емоційна стійкість	11	12	11,5	11	12	11,5

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Прядко О.В. за цим критерієм, становить 46 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 24 червня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко О.В. критеріям доброчесності та професійної етики за такими показниками.

1. Чесність (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24).

1.1. На переконання ГРД, Прядко О.В. задекларовано не всі доходи сім’ї в 2012–2018 роках або отримано інші нелегальні доходи, які не задекларовано. Згідно з паперовою майновою декларацією за 2012 рік доходи кандидата становили 28 774 грн, доходи її чоловіка – 326 911 грн, з яких: 300 000 грн – позичені в батька кандидата – адвоката ОСОБА_1, який до 2010 року працював суддею та очолював Житомирський апеляційний господарський суд. У цьому ж році чоловік Прядко О.В. придбав земельну ділянку в с. Зазим’я Броварського р-ну Київської обл. вартістю 487 390 грн, витрати кандидата на добровільне страхування становили 2 078 грн. Таким чином, різниця між видатками і доходами сім’ї кандидата у 2012 році становили щонайменше 133 783 грн.

Зважаючи на те, що в 2012 році кандидат вперше подавала декларацію, можна припустити, що на початку року її сім’я могла мати деякі заощадження. Однак це є малоймовірним, оскільки надалі до 2019 року кандидат не декларувала заощадження.

Крім цього, в 2018 році річний задекларований дохід Прядко О.В. становив 88 754 грн, доходи чоловіка – відсутні. В 2017 році кандидат декларувала отриманий кредит у розмірі 7 703 грн, а в 2018 році кредит становив 328 грн, тобто в 2018 році кандидат повернула майже весь отриманий кредит у 2017 році.

Зважаючи на необхідність сплати податків із вказаного річного доходу, залишку коштів було недостатньо для забезпечення сім’ї з чотирьох осіб. Тож, імовірно, кандидат не відобразила всі офіційні доходи в майновій декларації за 2018 рік або доходи були нелегальними.

Кандидатом не задекларовано доходи чоловіка в 2014–2015, 2018 роках, а також з 2020 до 2024 року (загальний дохід чоловіка кандидата з 2012 до 2024 року становив 67 702 грн, дохід у формі страхових виплат – 7 467 грн). Це може свідчити, що чоловік працював неофіційно.

1.2. У майнових деклараціях (паперових) за 2013, 2014 та 2015 роки Прядко О.В. не задекларувала фінансові зобов’язання чоловіка, а саме позику від її батька ОСОБА_1 у розмірі 300 000 грн, яку її чоловік отримав у 2012 році.

1.3. У майнових деклараціях до 2014 року кандидат не зазначала право користування чоловіком квартирою в м. Броварах, яка належить його матері, площею 60,8 кв.м. У майновій декларації за 2019 рік суддя вказує площу згаданої квартири – 61,1 кв.м.

1.4. У електронній майновій декларації за 2015 рік кандидат не вказала право користування квартирою в м. Києві загальною площею 92,1 кв.м, що належить на праві власності її батькові ОСОБА_1, утім таку квартиру відображає в деклараціях за попередні та наступні періоди.

1.5. У майнових деклараціях до 2015 року кандидат не декларує прав на цінні папери – акції від Відкритого акціонерного товариства «Житомирнафтопродукт» (далі – ВАТ «Житомирнафтопродукт»), що виникли з 11 липня 1995 року.

1.6. Від початку здійснення правосуддя в м. Житомирі до 2021 року кандидат не декларує жодного права користування житлом у цьому місті. Сумнівним є те, що вона кожного дня їздила на роботу з м. Києва, оскільки відстань між Житомиром і Києвом приблизно 130 км, а дорога в один бік займала б дві години автомобілем або майже три години громадським транспортом.

1.7. Згідно з інформацією, яка міститься в досьє, кандидат як суддя вчинила адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, передбачене частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Будучи особою, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», вона несвоєчасно письмово повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у зв’язку з отриманням за місцем роботи 31 березня 2017 року доходу у вигляді ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 84 626,64 грн. Повідомлення про суттєві зміни в майновому стані нею подано лише 25 січня 2019 року. Водночас з моменту нарахування Прядко О.В. грошових коштів у розмірі 84 626,64 грн, а саме з 31 березня 2017 року, вона не мала об’єктивних причин чи обмежень для подання такого повідомлення.

ГРД також звернула увагу, що в майновій декларації за 2017 рік кандидатом зазначено дохід «Інше, ІНФОРМАЦІЯ_2» у розмірі 16 340 грн, що не відповідає її поясненням про декларування грошових коштів у розмірі 84 626,64 грн під час подання річної декларації.

1.8. Відповідно до майнової декларації за 2021 рік кандидат та члени її сім’ї з 08 червня 2021 року мають право користування квартирою площею 50,35 кв.м у м. Житомирі, що належить на праві власності її матері ОСОБА_2. Задекларована вартість квартири на дату набуття – 40 000 грн. Така вартість квартири викликає сумнів у розсудливого спостерігача, тому зазначене потребує пояснень кандидата.

Такі фактичні обставини вказують, шо кандидат не вжила достатніх заходів для достовірного декларування майна, допустила розбіжності при поданні майнових декларацій, у деклараціях/поясненнях кандидата відсутня переконлива інформація про походження майна. Під час заповнення майнових декларацій кандидат не забезпечила належну перевірку даних, що призвело до наявності численних неточностей та «помилок» у поданих деклараціях. Така поведінка може свідчити про несумлінне ставлення до обов’язку прозорого звітування, що є важливим критерієм для оцінки доброчесності особи, яка претендує на посаду.

На спростування інформації ГРД Прядко О.В. надала письмові пояснення, розрахунки та документи на їх підтвердження, які підтримала під час співбесіди зазначивши таке.

1.1. Придбання земельної ділянки у с. Зазим’я Броварського р-ну здійснено на початку року за гроші, позичені в її батька, та власні заощадження. Виходячи з підрахунку фактичних доходів та витрат сім’ї за період з 2006 до 2011 року (за офіційною інформацією податкового органу про отримані доходи), сума заощаджених коштів за відповідний період могла становити 202 508 грн. Тобто в сім’ї було достатньо заощаджених коштів для сплати повної вартості придбаного нерухомого майна. Водночас сплата страхових внесків за договором добровільного страхування від 12 грудня 2012 року не могла вплинути на придбання земельної ділянки, оскільки відповідний договір укладено вже після оплати вартості земельної ділянки. Посилання ГРД на відсутність задекларованих заощаджень у період з 2012 до 2019 року, в зв’язку з чим ставиться під сумнів можливість накопичення збережень у сім’ї за попередній період, є непідтвердженим припущенням, оскільки доходи її сім’ї у період з 2013 до 2016 року (ІНФОРМАЦІЯ_3), які можливо було заощадити, витрачено, зокрема, на відпочинок за кордоном після окупації Криму та покращення побутових умов. З 2019 року, після ІНФОРМАЦІЯ_4, розмір заощаджених коштів відображено у відповідних електронних деклараціях. Їх незмінність (заощаджень) свідчить про економію сімейного бюджету. Задекларовані кредитні кошти у 2017 році (7 703 грн) та у 2018 році (328 грн) є кредитними залишками за кредитними картками, які отримано та повернено у відповідний рік, що підтверджується довідками з банку.

Усі кошти, зароблені чоловіком, нею задекларовано. Також вона пояснила, що в їх сім’ї вирішено, що вона буде працювати, а чоловік – займатися дітьми, які потребують належного догляду за станом здоров’я.

1.2. Стосовно недекларування в паперових деклараціях у 2013–2015 роках позики, отриманої чоловіком від її батька, Прядко О.В. пояснила, що чинні на той час Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» та роз’яснення щодо заповнення майнової декларації не передбачали вимог щодо зазначення відомостей про зобов’язання членів сім’ї декларанта, якщо витрати на їх погашення у звітному році відсутні. Декларант вказує суму витрат, за умови, якщо її разова виплата дорівнює або перевищує 80 тис. грн, якщо витрати менше вказаного розміру, то поле «Усього», зокрема пункт 57 декларації, не заповнюється. Разом з тим позику було повернено частинами, що не перевищували 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

1.3. У декларації за 2014 рік Прядко О.В. не вказано квартири батьків чоловіка, у якій останній був зареєстрований, з огляду на те, що чинні на той час Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» та роз’яснення щодо заповнення майнової декларації не передбачали зазначення місця реєстрації членів сім’ї декларанта в розділі «Відомості про нерухоме майно», якщо об’єкт нерухомості не належить суб’єкту декларування (члену його сім’ї) на підставі жодного речового права. Розбіжність у площі квартири батьків чоловіка, у деклараціях за 2014 рік та 2019 рік, є технічною помилкою при їх заповненні.

1.4. Також Прядко О.В. пояснила, що в електронній декларації за 2015 рік нею помилково не вказано право користування квартирою батьків у м. Києві площею 92,1 кв.м у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», про що свідчить зазначення адреси вказаної квартири як зареєстрованого та фактичного місця проживання в розділі 2.1. «Інформація про суб’єкта декларування». У паперовій формі декларації за 2015 рік  та в електронних деклараціях за наступні роки така помилка відсутня.

1.5. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Прядко О.В. з’ясовано, що юридична особа ВАТ «Житомирнафтопродукт» – емітент акцій, власницею яких вона була з 1995 року, припинила свою діяльність 05 липня 2010 року, тому декларування нею таких акцій є помилковим.

1.6. Стосовно недекларування житла в м. Житомир (за місцем роботи, яка розташована за 130 км від місця проживання) до 2021 року Прядко О.В. пояснила, що вона із сім’єю мешкає в м. Києві, тому кожного дня громадським транспортом їздила на роботу. За необхідності, яка пов’язана із роботою, вона могла один чи два дні на тиждень зупинятися у своїх батьків, що проживають у м. Житомирі, але сумарно кількість таких днів не перевищує необхідної кількості для декларування.

1.7. Стосовно несвоєчасного повідомлення НАЗК про суттєві зміни майнового стану Прядко О.В. пояснила, що 31 березня 2017 року вона отримала грошову допомогу та лікарняні в розмірі 84 626,64 грн. Проте в цей період, з 06 березня до 09 липня 2017 року, вона на підставі листа непрацездатності перебувала в ІНФОРМАЦІЯ_5, тому не звернула увагу, що розмір отриманої виплати перевищував (на 4 626,64 грн) 50 прожиткових мінімумів (80 000 грн), встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, у зв’язку з чим несвоєчасно подала повідомлення до НАЗК про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування. За порушення встановлених строків подання повідомлення на неї було складено протокол про вчинення адміністративного (корупційного) правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. Згідно з постановою Житомирського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 296/2794/19 провадження стосовно Прядко О.В. було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП. Вказану постанову обґрунтовано тим, що неподання Прядко О.В. до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані в строк до 10 квітня 2017 року зумовлено поважними причинами, пов’язаними зі станом здоров’я, що свідчить про недоведеність наявності в діях Прядко О.В. суб’єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП, що виключає можливість притягнення її адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою.

Водночас Прядко О.В. пояснила, що вона хоча і не подала своєчасно відповідне повідомлення, утім вказану суму нею задекларовано у щорічній декларації за 2017 рік. Виплачені та задекларовані нею суми збігаються із сумами, відображеними в інформації, отриманій від податкового органу. Такі обставини підтверджені наданими до пояснень документами та інформацією, отриманою Комісією під час проведення спеціальної перевірки.

1.8. Стосовно вартості квартири площею 50,35 кв.м у м. Житомирі, яка належить на праві власності матері кандидата, Прядко О.В. пояснила, що квартиру подаровано її тіткою на користь матері на підставі договору дарування від 22 травня 2021 року. Задекларована вартість квартири, у якій проживає сім’я кандидата з 08 червня 2021 року, відповідає її оцінці, визначеній сторонами в договорі за домовленістю. Дарувальник та обдарований є родичами другого ступеня споріднення, вони звільняються від сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) при отриманні подарунка у вигляді нерухомості, їм не потрібно проводити оцінку майна, тому ціна об’єкта для сторін договору дарування значення не мала.

Надавши оцінку вказаним обставинам, Комісія зазначає таке.

Чинним законодавством України, зокрема Законом, Кодексом суддівської етики (затвердженим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року) та Коментарем до нього, визначено високі вимоги до особистих і професійних якостей судді. Суддя має бути прикладом дотримання закону, принципу верховенства права, присяги судді та демонструвати бездоганну поведінку, яка відповідає високому статусу його посади.

Доброчесність кандидата як складова його професійної придатності включає чесність, незалежність, неупередженість, сумлінність, дотримання морально-етичних норм, а також готовність добровільно приймати обмеження, пов’язані зі статусом судді.

Аналізуючи допущені кандидатом помилки та неточності при виконанні обов’язку декларування майнового стану, Комісія дійшла висновку, що вказані порушення не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність при виконанні вимог антикорупційного законодавства. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни, точності та схильності знецінювати вимоги до формальної сторони відповідальності, що є важливими рисами в діяльності судді.

З огляду на викладене Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	46,8	355,3
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	142
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	126,5
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	22	44
	Безперервний розвиток	22
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	11	46
	Ефективна взаємодія	11,5
	Стійкість мотивації	12
	Емоційна стійкість	11,5
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		285
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	730,3

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Прядко О.В. у сукупності набрала 730,3 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Прядко Оксана Василівна набрала 730,3 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Прядко Оксани Василівни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.

Головуючий                                                                             Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                          Михайло БОГОНІС

                                                                                                    Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                    Володимир ЛУГАНСЬКИЙ

                                                                                                    Галина ШЕВЧУК