33/ас-26

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Вадима ВАРИБРУСА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Варибруса Вадима Анатолійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

4. Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1–1.6 Положення про кваліфікаційне оцінювання завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

8. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

9. У визначений строк Варибрус Вадим Анатолійович звернувся до Комісії з заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

10. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Варибруса В.А. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

11. Варибрус В.А., дата народження – _____________ року, громадянин України. Володіння державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня підтверджено сертифікатом УМД № 00204593 від 18 жовтня 2023 року. Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»).

12. Закінчив у 2002 році Харківський державний медичний університет, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію лікаря.

13. Закінчив у 2008 році Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

14. Наукового ступеня та вченого звання кандидат не має.

15. У період з 01 серпня 2002 року до 31 липня 2003 року працював на посаді лікаря-інтерна у Харківській обласній клінічній лікарні.

16. У період з 07 серпня 2003 року до 13 жовтня 2016 року працював у Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (ХДАВП), займав посади юрисконсульта та керівні посади.

17. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Варибрус В.А. призначений на посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області строком на п’ять років.

18. Присягу судді складено 15 грудня 2016 року.

19. Указом Президента України «Про призначення суддів» від 16 жовтня 2024 року № 718/2024 Варибрус В.А. призначений на посаду судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

20. Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону ураховуючи неможливість здійснення судами правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року рішенням № 2584/0/15-24 змінила територіальну підсудність судових справ, зокрема, Красноармійського міськрайонного суду Донецької області шляхом її передачі до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області з 2 вересня 2024 року.

21. Рішенням Вищої ради правосуддя від 28 січня 2025 року № 123/0/15-25 Варибруса В.А. відряджено до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік із 10 лютого 2025 року.

22. Рішенням Вищої ради правосуддя від 22 грудня 2025 року № 2775/0/15-25 Варибрусу В.А. продовжено відрядження для здійснення правосуддя строком на 1 (один) рік до Заводського районного суду міста Кам’янського з 10 лютого 2026 року.

23. Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначено в додатку до цього Закону. Зокрема, змінено найменування Красноармійського міськрайонного суду Донецької області на Покровський міськрайонний суд Донецької області; Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на Заводський районний суд міста Кам’янського.

24. За період з 2018 року до 29 жовтня 2025 рік у Вищій раді правосуддя зареєстровано 1 дисциплінарну скаргу на дії судді Варибруса В.А., яку залишено без розгляду (лист Вищої ради правосуддя від 29 жовтня 2025 року № 21119/0/9-25).

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

25. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

26. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

27. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Варибруса В.А. (у межах кримінальної спеціалізації).  Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший етап – складання кваліфікаційного іспиту; другий етап – дослідження досьє та проведення співбесіди.

28. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

29. Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

30. Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

31. Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного з 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

32. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

33. Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

34. Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

35. З огляду на викладене Варибрус В.А. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48,80	346,80
	Знання історії української державності	40,00
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	140,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118,00

36. Загальна кількість балів Варибруса В.А. за кваліфікаційний іспит – 346,80 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

37. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

38. Комісією стосовно кандидата витребувано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в  Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді стосовно обмеження дієздатності та недієздатності.

39. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону). Уповноваженими працівниками секретаріату Комісії за результатами спеціальної перевірки Варибруса В.А. складено довідку від 23 вересня 2025 року № 21.2-466/25.

40. Комісія як орган, що встановлює результати спеціальної перевірки, не отримала інформації, яка може свідчити про невідповідність Варибруса В.А. вимогам до кандидата на посаду судді.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

41. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Варибруса В.А.

42. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Варибруса В.А. визначено члена Комісії Духа Я.М.

43. Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

44. На виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатом Варибрусом В.А. 19 серпня 2025 року надіслано пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність запитуваним критеріям.

45. Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) 30 грудня 2025 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата.

46. У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо кандидата на посаду судді Варибруса В.А., ГРД виявлено дані, які не є самостійною підставою для висновку про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання.

47. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

48. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

49. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

50. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

50.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

50.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

51. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

52. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

53. Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

54. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

55. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

56. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

57. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

58. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

59. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

60. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	18	19	19	19	18,75	37,50
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	19	18	19	18,75

61. Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

62. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75 % (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

63. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

64. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

64.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

64.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

64.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

64.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

65. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

66. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

67. При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

68. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

69. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

70. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

71. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

72. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок усіх членів колегії.

73. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками				Розрахований згідно з п. 5.7 Положення  середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10	10	9	11	10,00	37,50
	Ефективна взаємодія	9	9	9	10	9,25
	Стійкість мотивації	9	8	9	10	9,00
	Емоційна стійкість	9	8	9	11	9,25

74. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

75. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить ­­37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,50 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

76. Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

77. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність та професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

78. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

79. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

80. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу».

81. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

82. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

83. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

84. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

85. Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

86. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

87. До Комісії 30 грудня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації щодо кандидата на посаду судді Варибруса В.А., яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики, однак характеризує кандидата та може бути використана під час його оцінювання.

88. У рішенні ГРД зазначено таке.

89. Суддя неодноразово допускав закриття проваджень щодо вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема цей показник становить близько 11,5 % від загальної кількості розглянутих справ вказаної категорії у період з 2017 до 2021 року.

90. У період з 2017 до 2021 року ГРД виявлено 44 випадки закритих справ із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

91. Таким чином, на думку стороннього спостерігача, невмотивоване порушення строків розглянутих справ вказаної категорії сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є нівелюванням принципу невідворотності покарання.    

92. Варибрус В.А. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначив, що загальними причинами спливу тримісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності полягає у надходженні справ вже з пропуском встановленого тримісячного строку, не заповнення працівниками поліції обов’язкових розділів у протоколах про адміністративні правопорушення, що призводило до повернення справ на дооформлення. Окрім того, справи відкладалися за клопотаннями осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, а саме про відкладення розгляду справи з метою виклику свідків. Водночас мали місце відкладення розгляду справ через зайнятість захисників у розгляді кримінальних проваджень, відпусток судді чи захисників.

93. Так, комісією встановлено, що постановою від 20 червня 2018 року у справі № 235/1340/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Подія відбулась 18 березня 2018 року та постановою від 25 травня 2018 року справу направлено для належного оформлення.

94. Постановою від 26 грудня 2019 року у справі № 235/7608/19 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 19 вересня 2019 року. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «ОСОБА_1 неодноразово викликався до суду, а саме: 21.11.2019 року – не з’явився. 10.12.2019 року ОСОБА_1 з’явився до суду, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для отримання юридичної допомоги та укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом. 11.12.2019 року від представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, оскільки він буде перебувати в апеляційному адміністративному суді щодо розгляду справи №200/4747/19-а на 10 год 40 хв 12.12.2019 року від представника ОСОБА_1 – адковата ОСОБА_2 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні (підняття тиску, помутніння), що підтверджується довідкою КНП «Покровська міська лікарня» Покровської міської ради Донецької області.».

95. Постановою від 06 грудня 2018 року у справі № 235/5622/18 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулась 25 серпня 2018 року. Причиною несвоєчасного розгляду справи, з тексту постанови, є: «судом неодноразово вживалися заходи щодо виклику до судового засідання свідка ОСОБА_3 та особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення інспектора поліції ОСОБА_4, яким направлялися судові повістки рекомендованим листом на 17.10.2018, 22.11.2018, 06.12.2018. Однак жодного разу вказані особи до судового засідання не з’явилися.».

96. У справі № 235/1427/19 суддя закрив адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Подія відбулася 15 лютого 2019 року, суддею Варибрусом В.А. постановою від 01 березня 2019 року матеріали справи повернуто до Волноваського ВП ГУ НП в Донецькій області для подальшого направлення для розгляду за підсудністю до Великоновосілківського районного суду Донецької області або Дружківського міського суду Донецької області. Водночас все ж таки суддею було розглянуто матеріали справи та постановою від 12 червня 2019 року закрито адміністративне провадження за частиною першою статті 130 КУпАП через сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

97. Як наголошує в рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки. У рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

98. Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, беручи до уваги виключно факти, установлені на підставі своєї оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

99. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

100. Комісія наголошує, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

101. Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

102. За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором – забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності (в таких випадках) за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, що повинні бути висунуті на її захист.

103. Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

104. Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

105. Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши в такий спосіб ефективне відправлення судочинства.

106. Отже, неодноразові виклики свідків або особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак всі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з огляду на системність таких дій судді, навантаження судді, наявність фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також на процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

107. Не можна вважати допустимим порушення таких строків через зайнятість та відпустки судді, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.

108. Комісією проаналізовано підстави закриття провадження в зазначених вище справах і встановлено, що значна кількість справ надходила до суду у строки, достатні для їх розгляду по суті у строки визначені Кодексом. Водночас розгляд справ неодноразово відкладався у зв’язку з неявкою свідків або сторони в судове засідання. Чисельними були випадки направлення суддею справ на дооформлення. Після повторного направлення уповноваженим органам справ до суду кандидатом приймались постанови про закриття справ у зв’язку зі спливом староків притягення особи до адмінітративної відповідальності. Такі рішення (які не свідчать про відсутність події, або складу адміністративного правопорушення), у більшості випадків суперечать рішенням про повернення справи для дооформлення, оскільки наявні у справі на той час докази та зміст протоколу, були недостатніми для визнання особи винною у вчиненні адмінастративного правопорушення.

109. Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.

110. Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

111. ГРД зазначає, що суддя ймовірно не задекларував місце проживання у м. Покровську в період роботи в цьому місці.

112. У щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2019 рік суддя задекларував інформацію про те, що 02 серпня 2019 року він набув право користування службовою квартирою у м. Покровську Донецької області площею 29,2 кв.м. Адреса Покровського (до перейменування — Красноармійського) міськрайонного суду Донецької області, де суддя здійснює правосуддя - м. Покровськ, вул. Європейська, 20.

113. Водночас у щорічних майнових деклараціях за 2016 – 2018 роки суддя декларував тільки нерухоме майно у м. Харкові, що належить йому на праві приватної власності (квартира у м. Харкові площею 45.3 кв.м, яка декларувалась у період 2017 – 2019 років) чи спільної власності із колишньою дружиною (квартира у м. Харкові, площею 144,3 кв.м, яка декларувалась у період 2015 – 2016 років).

114. Відстань від м. Харкова до м. Покровська становить приблизно 275 км (4 години дороги в один бік), що виключає можливість щоденно їздити на роботу із Харкова. Отже, існує обґрунтований сумнів щодо достовірності задекларованої суддею інформації про нерухоме майно, яким він володіє на праві власності чи праві користування. Зокрема відсутні відомості про наявність у судді на праві користування житла неподалік від місця роботи.

115. Варибрус В.А. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначив, що з кінця грудня 2016 року до серпня 2019 року він проживав у м. Покровську Донецької області, не маючи постійного місця проживання. Ним винаймалося як подобове житло, так і житло на кілька місяців. У м. Покровську він перебував у робочі дні, а у інші (святкові та неробочі) у м. Харкові за місцем свого зареєстрованого проживання. Станом на кінець звітних періодів 2016, 2017, 2018 років він не винаймав та не використовував інше житло, що підлягало декларуванню, окрім задекларованого житла у м. Харкові.

116. Комісія не вважає пояснення Варибруса В.А. щодо місця проживання в період роботи у м. Покровську достатньо переконливими, однак ураховуючи відсутність у власності кандидата чи його близьких осіб нерухомого майна, яке могло б використовуватись ним в цей період та обставину, що неналежне декларування місця проживання вчинено Варибрусом В.А. на початку впровадження електронного декларування і може бути наслідком помилкового тлумачення положень Закону України «Про запобігання корупції», члени колегії вирішили, що ці обставини не є достатньою підставою для зменшення йому оцінки за критерії доброчесності та професійної етики.

117. У майновій декларації за 2021 рік Варибрус В.А. у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» зазначив ОСОБА_5 як особу з якою спільно проживають (не перебуваючи у шлюбі), що свідчить про визнання її членом сім’ї у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Водночас у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» Варибрус В.А. відомості про майно, а саме: квартиру загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, АДРЕСА_1, та перебуває на праві спільної часткової власності ОСОБА_5, – не відобразив.

118. З відкритих джерел інформації, зокрема майнових декларацій ОСОБА_5 за 2018, 2019, 2020 роки (у тому числі при звільненні / після звільнення), Комісією встановлено, що в її власності перебуває об’єкт нерухомого майна – квартира загальною площею 48,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Покровськ, АДРЕСА_1, відомості про яку відсутні у майновій декларації судді за 2021 рік.

119. Варибрус В.А. пояснив, що помилково не зазначив нерухоме майно, яке належало ОСОБА_5 та в повній мірі не з’ясовував її майновий стан, оскільки вважав, що зазначена квартира перебуває лише у її користуванні, а не у власності. У подальшому з’ясував, що  ОСОБА_5 та її мати приватизували зазначену квартиру, після чого, вже починаючи з 2022 року відображав вказане майно у майнових деклараціях.

120. Комісія зазначає, що у майновій декларації судді за 2021 рік наявні розбіжності між деклараціями судді та члена його сім’ї ОСОБА_5.

121. Комісією встановлено, що у майновій декларації за 2022 рік у розділі 12 «Грошові активи» Варибрус В.А. відобразив інформацію про наявність у нього готівкових коштів у розмірі 3 800 доларів США та відомості про один банківський рахунок на якому зазначено кошти у сумі 57 384 грн. Водночас у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» ним зазначено ще п’ять рахунків відкритих в Акціонерному товаристві Комерційний Банк «ПриватБанк», відомості щодо наявності грошових коштів у них не відображено у розділі «Грошові активи».

122. Варибрус В.А. пояснив, що імовірно помилково не зазначив відомості щодо наявності грошових коштів на рахунках. Пояснень, з яких вбачається, що при заповненні декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, вживав належних заходів для з’ясування своїх особистих та матеріальних інтересів конфіденційного характеру та вживав розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини, кандидат не надав.

123. Заочним рішенням Київського районного суду міста Харкова від 06 червня 2017 року у справі № 640/5965/17 вирішено, стягнути з Варибрус В.А. на користь  ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_7, ___________ року народження та ОСОБА_8, ___________ року народження, у розмірі 33 відсотків з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягувати від дня пред’явлення позову до суду, тобто з
18 квітня 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

124. Відповідно до частини першої статті 179 Сімейного кодексу України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

125. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема, про: отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

126. Комісією встановлено, що у майнових деклараціях починаючи з 2017 року кандидатом не відображено відомостей про доходи у вигляді аліментів на дітей як їх дохід.

127. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону у декларації зазначаються відомості, зокрема, про: отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

128. Комісія наголошує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету, або ж осіб, які претендують обійняти відповідну посаду.

129. Подання неповної / неточної інформації в майновій декларації може негативно впливати на суспільну довіру до судової влади.

130. Пояснення кандидата про необізнаність щодо наявного у ОСОБА_5 майна Комісія оцінює критично, а вжиті ним заходи, для перевірки такої інформації під час виконання обов’язку з декларування, недостатніми.   

131. Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

132. На переконання Комісії, зазначені факти вказують на неналежне виконання Варибрусом В.А. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Водночас під час заповнення декларацій кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був вжити всіх розумних заходів для з’ясування матеріального стану членів своєї сім’ї. У своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.

133. Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

134. Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».

135. Відповідно до пункту19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:  підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень; наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.

136. Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

137. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що вище за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня	140,00	346,80
	Когнітивні здібності	48,80
	Знання історії української державності	40,00
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	118,00
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,75	37,50
	Безперервний розвиток	18,75
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	10,00	37,50
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	9,00
	Емоційна стійкість	9,25
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		255,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу
Всього			676,80

138. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат
Варибрус В.А. в сукупності набрав 676,80 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

139. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Варибруса Вадима Анатолійовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Варибрус Вадим Анатолійович набрав 676,80 бала.

3. Визнати Варибруса Вадима Анатолійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                       Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                    Ярослав ДУХ

                                                                                                              Ігор КУШНІР

                                                                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ