Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Тетяни БОБКО,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Оксани МИХАЛЕВИЧ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бобко Тетяни Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
19 грудня 2023 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява Бобко Т.В. про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Бобко Т.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Бобко Т.В., _____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2000 році закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2010 році Бобко Т.В. захистила дисертацію за спеціальністю «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право», у Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук (дисертація на тему «Зміст і форма правочину в цивільному праві»).
Вченого звання кандидат не має.
Указом Президента України від 11 травня 2004 року № 514/2004 Бобко Т.В. призначено на посаду судді Фрунзенського районного суду міста Харкова строком на п’ять років.
Дата складання суддею присяги – 30 листопада 2004 року.
Постановою Верховної Ради України від 1 квітня 2010 року № 2008-VI обрана на посаду судді Фрунзенського районного суду міста Харкова безстроково.
Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 194/2012 Бобко Т.В. переведено на посаду судді Харківського районного суду Харківської області.
Згідно з рішенням Голови Верховного Суду від 15 вересня 2022 року № 434/0/149-22 Бобко Т.В. на підставі пункту 56 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» відряджено з 19 вересня 2022 року до Київського районного суду міста Харкова для здійснення правосуддя без зазначення граничного строку відрядження.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 травня 2025 року № 1034/0/15-25 достроково закінчено відрядження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. до Київського районного суду міста Харкова з 23 травня 2025 року.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Бобко Т.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах Конкурсу. Бобко Т.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17- 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу, а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Бобко Т.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Бобко Т.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
50,5 |
365,5
|
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
130 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 365,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Бобко Т.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно Бобко Т.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Бобко Т.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Бобко Т.В.
Рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Харківського апеляційного суду в межах Конкурсу проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 08 жовтня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Бобко Т.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-6808/25) з пропозицією надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Бобко Т.В. 17 серпня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
До Комісії 31 грудня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Бобко Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 31 грудня 2025 року (далі – Висновок).
Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.
Кандидатом 08 січня 2026 року надіслано на адресу Комісії письмові пояснення щодо обставин, викладених у Висновку, та копії відповідних документів.
Крім того, 09 січня 2026 року на адресу Комісії надійшли письмові пояснення кандидата, надані на запит члена Комісії – доповідача.
Комісією 13 січня 2026 року проведено співбесіду із Бобко Т.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
20 |
20 |
20 |
20 |
20
18 |
38 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
18 |
18 |
18 |
18 |
|||
Надана Бобко Т.В. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Бобко Т.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
40 |
|
|
Ефективна взаємодія |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|||
|
Стійкість мотивації |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|||
|
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат Бобко Т.В. відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Бобко Т.В. досліджено Висновок ГРД, її письмові пояснення, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшов Висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Бобко Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
В основу Висновку ГРД, затвердженого 31 грудня 2025 року, покладено такі доводи.
1. Щодо невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійному та особистому житті» та «чесність».
ГРД вважає, що кандидат вчинив дії, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя.
Згідно з відомостями, що містяться у суддівському досьє, Бобко Т.В. обіймала адміністративну посаду голови Харківського районного суду Харківської області протягом п’яти послідовних строків, а саме: з 21 червня 2012 року до 11 квітня 2014 року, з 17 квітня 2014 року до 17 квітня 2015 року, з 17 квітня 2015 року до 17 квітня 2017 року, з 18 квітня 2017 року до 17 квітня 2020 року, з 03 липня 2020 року до 03 жовтня 2022 року.
ГРД звертає увагу, що фактичне безперервне перебування однієї особи на адміністративній посаді у суді протягом тривалого часу створює ризики адміністративної залежності суддів, а також можливості впливу на кадрові та організаційні процеси у відповідному суді. На думку ГРД, такі обставини є несумісними з принципами колегіальності та рівності суддів у межах одного суду.
Крім того, ГРД зазначає, що подібна ситуація може негативно впливати на суспільне сприйняття незалежності суду, формуючи у громадськості уявлення про замкнений характер управління судом та відсутність належного й ефективного контролю з боку органів суддівського самоврядування.
У зв’язку з наведеним ГРД дійшла висновку, що, перебуваючи на посаді голови суду та достеменно знаючи про законодавчі обмеження щодо обіймання адміністративних посад, суддя діяла всупереч вимогам профільного законодавства та нормам професійної етики, що, на думку ГРД, є підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
На спростування викладених у Висновку обставин Бобко Т.В. надала письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримала під час співбесіди, зазначивши таке.
Стосовно обіймання адміністративної посади голови Харківського районного суду Харківської області кандидат вказала, що почала виконувати повноваження голови суду 5 липня 2012 року на підставі рішення Вищої ради юстиції від 21 червня 2012 року № 781/0/15- 12 «Про призначення Бобко Т.В. на посаду голови Харківського районного суду Харківської області».
11 квітня 2014 року Бобко Т.В. достроково припинила здійснення повноважень голови суду відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення довіри до судової влади України», про що було видано відповідний наказ від 11.04.2014 № 05-03/19.
Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2014 року Бобко Т.В. було обрано на посаду голови цього суду з 18 квітня 2014 року строком на один рік, що відповідало положенням статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній на той час. Повноваження було припинено у зв’язку із закінченням строку, на який її обрано.
Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2015 року Бобко Т.В. було обрано на посаду голови суду з 18 квітня 2015 року строком на два роки, що відповідало вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону 07.07.2010 № 2453-VI. 18 квітня 2017 року повноваження голови суду припинено у зв’язку із закінченням відповідного строку.
Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 18 квітня 2017 року кандидата було обрано на посаду голови суду з 18 квітня 2017 року строком на три роки відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 1402-VIII від 02.06.2016. Повноваження здійснювались до закінчення строку, на який її було обрано.
Рішенням зборів суддів Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2020 року кандидата було обрано на посаду голови суду з 03 липня 2020 року строком на три роки відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону № 1402-VIII.
03 жовтня 2022 року кандидат достроково припинила здійснення повноважень голови суду у зв’язку з відрядженням до Київського районного суду міста Харкова на підставі рішення Верховного Суду від 15 вересня 2022 року № 434/0/149-22, про що було видано відповідний наказ.
Бобко Т.В. зазначає, що з огляду на принцип правової визначеності, неодноразових змін законодавства, щодо порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади її перебування на посаді голови суду у зазначені періоди не суперечило законодавчим обмеженням та відповідало вимогам Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідних редакціях.
Зокрема, Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08.04.2014 № 1188-VII було змінено порядок призначення суддів на адміністративні посади та встановлено однорічний строк їх обіймання. Надалі Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII було визначено новий порядок та строки перебування на адміністративних посадах (два роки, не більше двох строків поспіль), які не могли бути ототожнені з попереднім правовим регулюванням.
У рішенні Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 34 надано роз’яснення, згідно з яким судді, призначені на адміністративні посади відповідно до попереднього законодавства, мають право бути обраними та обіймати адміністративну посаду два строки поспіль. У цьому рішенні, зокрема, вказано, що ні Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», ні нова редакція Закону № 2453-VI не містять обмежень щодо зайняття адміністративних посад два строки поспіль суддями, які обіймали таку посаду раніше.
Кандидат також зазначає, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішення Ради суддів України, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для органів суддівського самоврядування.
У межах дії Закону № 1402-VIII кандидат двічі поспіль була обрана на адміністративну посаду голови суду рішеннями зборів суддів від 18 квітня 2017 року та від 02 липня 2020 року, що відповідає вимогам частини дев’ятої статті 20 цього Закону.
Після припинення здійснення кандидатом повноважень голови суду 03 жовтня 2022 року посаду голови Харківського районного суду Харківської області протягом трирічного строку обіймав інший суддя цього суду.
Крім того, з метою усунення можливих сумнівів щодо дотримання правил суддівської етики Бобко Т.В. зверталась до Ради суддів України за роз’ясненням про можливість її участі у виборах голови суду. Відповіддю Ради суддів України від 25 червня 2020 року (лист № 9рс- 403/2-вих.) підтверджено відсутність законодавчо визначених перешкод для участі кандидата у таких виборах та обіймання відповідної адміністративної посади у разі обрання.
Також зазначається, що з урахуванням повноважень голови суду, визначених статтею 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також принципу незалежності суддів, перебування однієї особи на адміністративній посаді не може створювати адміністративну залежність суддів чи надмірну концентрацію впливу, оскільки процедура обрання шляхом таємного голосування унеможливлює тиск на суддів.
Аналогічна правова позиція, за твердженням кандидата, викладена у рішенні Ради суддів України від 03 вересня 2021 року № 37. На підтвердження викладених обставин кандидат надала копії відповідей Ради суддів України та рішень зборів суддів Харківського районного суду Харківської області.
У засіданні Комісії кандидат підтримала свої письмові пояснення, наголосивши, що тривале обіймання адміністративної посади в межах, визначених законом, не порушує правил суддівської етики та не свідчить про недоброчесну поведінку, а навпаки — підтверджує довіру та авторитет серед суддів.
Оцінивши доводи, викладені у Висновку ГРД, пояснення кандидата, надані під час співбесіди та у письмовій формі, а також матеріали суддівського досьє, Комісія дійшла таких висновків.
Комісія звертає увагу, що обіймання кандидатом адміністративної посади голови суду у різні періоди часу відбувалося на підставі рішень уповноважених органів та зборів суддів відповідного суду, у межах та у спосіб, визначений законодавством, чинним на момент обрання.
Фактичне перебування кандидата на адміністративній посаді протягом зазначених у Висновку ГРД строків не було безперервним у розумінні одного і того ж правового регулювання, а відбувалося за умов неодноразової зміни порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади. Кожне обрання кандидата на посаду голови суду здійснювалося у різних нормативних умовах, із дотриманням передбаченої на той час процедури та строків повноважень.
Комісія враховує, що кандидат неодноразово достроково припиняла повноваження голови суду з підстав, прямо передбачених законодавством, а також те, що після завершення її повноважень адміністративну посаду голови суду обіймав інший суддя цього ж суду, що спростовує твердження про замкнений або монопольний характер управління судом.
Стосовно тверджень ГРД про можливі ризики адміністративної залежності суддів та впливу на кадрові й організаційні процеси Комісія зазначає, що такі доводи мають загальний, оціночний характер і не підтверджені конкретними фактами або доказами неправомірного впливу кандидата на інших суддів чи порушення принципів незалежності суддів під час здійснення правосуддя.
Натомість пояснення кандидата підтверджують, що обіймання адміністративної посади відбувалося за результатами таємного голосування зборами суддів, що виключає можливість примусового чи адміністративного впливу на волевиявлення суддів та не створює передумов для формування адміністративної залежності.
Комісія також бере до уваги, що кандидат аби усунути будь-які сумніви щодо дотримання правил суддівської етики, завчасно зверталася за роз’ясненнями до органу суддівського самоврядування про можливість участі у виборах голови суду, що свідчить про добросовісну поведінку кандидата та прагнення діяти у правовому полі.
Дійсно, норми законодавства України, що регулювали та регулюють порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад, встановлюють, що суддя не може займати більш як два строки поспіль одну адміністративну посаду у відповідному суді.
Звісно, суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, в тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів, зокрема і під час реалізації свого права бути обраним на адміністративну посаду в суді.
Водночас, ураховуючи принцип правової визначеності, неодноразові зміни законодавства в частині порядку та строків обрання суддів на адміністративні посади не повинні ставити під сумнів принцип суддівського самоврядування.
З огляду на викладені обставини в ситуації правової невизначеності волевиявлення як самої судді Бобко Т.В., так і, напевно, зборів суддів Харківського районного суду Харківської області спиралося на зазначене рішення вищого органу суддівського самоврядування – Ради суддів України, яка взяла на себе повноваження щодо роз’яснення і виправлення такої невизначеності. Слід зауважити, що відповідно до Закону рішення Ради суддів України, прийняті в межах визначених цим Законом повноважень, є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування, крім з’їзду суддів України.
Комісія доходить висновку, що сам по собі факт тривалого обіймання адміністративної посади за відсутності встановлених порушень, зловживань або негативних наслідків для діяльності суду не може розцінюватися як такий, що свідчить про недоброчесну поведінку або порушення норм професійної етики.
З викладених підстав Комісія приходить до висновку, що наведені ГРД обставини в даному конкретному випадку не дають не дають підстав для висновку про істотну невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
2. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Так, ГРД зазначає, що в анкеті кандидата на посаду судді Бобко Т.В. указала, що перебувала на території рф транзитом 03 лютого 2016 року та 16 лютого 2016 року у зв’язку з вильотом на відпочинок до Королівства Таїланд з аеропорту міста Бєлгород.
На переконання ГРД, відвідування кандидатом території держави-агресора за відсутності нагальної життєво необхідної потреби створювало об’єктивні ризики для її незалежності, безпеки та можливого впливу спецслужб рф, а також для національної безпеки України. З огляду на особливий статус судді та вимог дотримання високих стандартів позасудової поведінки такі дії, навіть за відсутності прямої законодавчої заборони на момент їх вчинення, підривали суспільну довіру до судової влади та не відповідали положенням Кодексу суддівської етики і Бангалорських принципів поведінки суддів, що є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно зазначених обставин Бобко Т.В. пояснила, що наприкінці 2015 – на початку 2016 року нею разом з колегою було придбано туристичний тур до Королівства Таїланд на привабливих фінансових умовах. 16 січня 2016 року між кандидатом та туристичним агентом було укладено договір-доручення на бронювання туристичних послуг, відповідно до якого переліт мав здійснюватися з міжнародного аеропорту міста Києва українською чартерною авіакомпанією, а період подорожі був визначений з 04 до 16 лютого 2016 року.
Бобко Т.В. зазначила, що напередодні вильоту туристичний агент повідомив про скасування чартерного рейсу з Києва та запропонував або перенести подорож на невизначений строк, або здійснити переліт у заплановані дати з міжнародного аеропорту міста Бєлгород рф.
З урахуванням того, що відпустка Бобко Т.В. була заздалегідь запланована, графік розгляду справ сформований, а сплачені за тур кошти туристичний агент відмовився повертати, посилаючись на умови договору, нею разом з колегою було прийнято рішення здійснити переліт з аеропорту міста Бєлгород.
Бобко Т.В. пояснила, що 03 лютого 2016 року разом з колегою перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Гоптівка» та одразу прибула до міжнародного аеропорту міста Бєлгород, звідки прямим авіарейсом було здійснено переліт до Королівства Таїланд. 16 лютого 2016 року кандидат прямим рейсом прилетіла до аеропорту міста Бєлгород, після чого негайно повернудась на територію України через той самий пункт пропуску.
Бобко Т.В. наголосила, що перебувала на території рф мало виключно транзитний характер, було обмежене мінімальним часом, необхідним для здійснення авіаперельоту, і це не передбачало жодної іншої діяльності або тривалого перебування на території цієї держави. Будь-які платежі або інші дії на території російської федерації кандидатом не здійснювалися.
Кандидат також зазначила, що рішення про транзитне перебування було зумовлено виключно майновим інтересом, пов’язаним із збереженням сплачених коштів, розмір яких був для неї суттєвим.
Окремо кандидат зауважила, що до цього випадку та після ні вона, ні члени її сім’ї не відвідували територію рф чи тимчасово окуповані території України. Бобко Т.В. наголошує на своїй послідовній громадянській позиції щодо засудження збройної агресії рф проти України.
На підтвердження наведених обставин кандидат надала копії договору на бронювання туристичних послуг, сторінок паспорта для виїзду за кордон із відмітками про перетин державного кордону та візу Королівства Таїланд із зазначенням дат перебування.
Під час обговорення членами Комісії та уповноваженим представником ГРД поставлено додаткові запитання з метою повного з’ясування мотивів та умов поїздки.
Оцінивши доводи, викладені у Висновку ГРД, пояснення кандидата, надані під час співбесіди та у письмовій формі, а також надані документи, Комісія дійшла таких висновків.
Комісією встановлено, що перебування кандидата на території рф у лютому 2016 року мало виключно транзитний характер та було зумовлене обставинами, пов’язаними із здійсненням туристичної подорожі до Королівства Таїланд. Із наданих пояснень убачається, що початково переліт планувався з території України, однак у зв’язку зі скасуванням чартерного рейсу безпосередньо напередодні вильоту кандидату було запропоновано альтернативний маршрут із вильотом з аеропорту міста Бєлгород рф.
Комісія враховує, що рішення про використання альтернативного маршруту було прийняте кандидатом з урахуванням уже запланованої відпустки, сформованого графіка розгляду судових справ, а також через неможливість повернення сплачених за туристичні послуги коштів. При цьому перебування кандидата на території рф було обмежене мінімальним часом, необхідним для здійснення авіаперельоту.
Надані кандидатом пояснення узгоджуються з відомостями, зазначеними в анкеті, та підтверджуються копіями документів, зокрема договором на бронювання туристичних послуг і відмітками у паспорті для виїзду за кордон. Будь-яких доказів приховування цих обставин або надання недостовірної інформації Комісією не встановлено.
З наведених підстав Комісія дійшла висновку, що транзитне перебування кандидата на території російської федерації у 2016 році саме по собі, за відсутності доказів недоброчесної поведінки, порушення етичних стандартів або негативного впливу на виконання ним повноважень судді, не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що вказані обставини не можуть свідчити про недотримання кандидатом вимог доброчесності та професійної етики.
Крім того, ГРД надано інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку, але потребує пояснень кандидата.
1. ГРД зазначає, що відповідно до відомостей, наведених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік кандидат задекларувала користування житловим будинком загальною площею 163 кв.м, розташованим у місті Харкові, який належить на праві власності громадянину України ОСОБА_1.
При цьому у декларації не зазначено вартості вказаного об’єкта нерухомості, а обрано позначку «не відомо», що, на переконання ГРД, не відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку заповнення і подання декларації, затвердженого наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/23.
ГРД вказує, що відсутність відомостей про вартість житлового будинку унеможливлює повноцінно оцінити майновий стан кандидата та співвідношення рівня задекларованих доходів і реальних умовам проживання з огляду на площу об’єкта та його розташування у місті Харкові. У зв’язку з цим ГРД дійшла висновку про наявність сумнівів щодо доброчесності кандидата.
Стосовно зазначених обставин Бобко Т.В. пояснила, що з 09 серпня 2018 року постійно проживає у житловому будинку площею 163 кв.м у місті Харкові, який належить на праві приватної власності її батькові — ОСОБА_1. Право власності підтверджується декларацією про готовність об’єкта до експлуатації від 29 жовтня 2015 року та рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради про присвоєння адреси від 28 грудня 2016 року.
Кандидат зазначила, що користується будинком безоплатно на підставі родинних відносин та усної домовленості з батьком після розірвання шлюбу між батьками у 2018 році, сплачуючи виключно комунальні платежі. За її твердженням, вартість будинку їй об’єктивно невідома, оскільки грошова оцінка об’єкта не проводилася, а технічна документація та правовстановлюючі документи не містять відомостей про його вартість. На підтвердження наведених обставин Бобко Т.В. надала копії правовстановлюючих документів, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також документи, що підтверджують сімейний стан.
Оцінивши доводи ГРД, пояснення кандидата та матеріали суддівського досьє, Комісія встановила, що кандидат задекларувала факт користування житловим будинком, зазначивши його площу, місцезнаходження, власника та підстави користування, тобто виконала обов’язок щодо декларування об’єкта нерухомості у передбаченому законом обсязі.
Комісія враховує, що кандидат не є власником зазначеного об’єкта нерухомості, користується ним безоплатно, а вартість будинку їй об’єктивно невідома оскільки документально не визначена.
Комісія також зазначає, що сам по собі факт незазначення вартості об’єкта нерухомості, яка об’єктивно невідома суб’єкту декларування, за умови повного та достовірного відображення інших обов’язкових відомостей, не може розцінюватися як прояв недоброчесності чи порушення професійної етики.
З огляду на викладене, Комісія дійшла висновку, що наведені обставини не вказують на невідповідність Бобко Т.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
2. Також ГРД звертає увагу, що відповідно до відомостей із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік кандидат зазначила право власності на квартиру загальною площею 45,2 кв.м, розташовану в місті Харкові, що набута 24.05.2018, вартістю на дату набуття права — 465 607 грн.
ГРД зазначає, що згідно з аналітичними даними ринку нерухомості (зокрема за 2018 та 2019 роки) середня ринкова вартість одного квадратного метра житла у місті Харкові станом на 2018 рік становила від 800 до 1 000 доларів США залежно від району та типу об’єкта (новобудова чи вторинне житло). Таким чином, фактична вартість, зазначена Бобко Т.В. у декларації (465 607 грн), є майже удвічі нижчою за орієнтовну ринкову станом на момент набуття права власності. ГРД вважає, що це може свідчити про ймовірне заниження задекларованої вартості об’єкта нерухомості.
Стосовно набуття у власність зазначеної квартири Бобко Т.В. повідомила, що квартира в місті Харкові належить їй на підставі договору довічного утримання від 24 травня 2018 року, укладеного безоплатно. За її словами, квартира була оцінена у 465 607 грн відповідно до звіту про оцінку майна від 23 травня 2018 року, а сам договір передбачає щомісячне матеріальне забезпечення відчужувача у розмірі 500 грн з індексацією.
Кандидат також зазначила, що в 2015-2018 роках проживала поруч із відчужувачкою квартири — ОСОБА_2, ______ року народження, яка після смерті чоловіка залишилась самотньою. За її твердженням, саме тривалий побутовий догляд та хвилювання відчужувачки щодо можливих шахрайських дій стали підставою укладення договору довічного утримання. Кандидат під час співбесіди наголосила, що квартиру фактично продовжує використовувати ОСОБА_2, а вона і надалі надає їй допомогу відповідно до умов договору.
Оцінивши доводи ГРД, пояснення Бобко Т.В. та матеріали суддівського досьє, Комісія встановила, що кандидат задекларувала вартість квартири відповідно до звіту про оцінку майна, складеного на момент укладення договору довічного утримання, що відповідає вимогам законодавства про декларування.
Комісія звертає увагу, що договір довічного утримання за своєю правовою природою не є договором купівлі-продажу, а визначена в ньому вартість майна має оціночний характер і не тотожна ринковій ціні об’єкта нерухомості. Наведені ГРД аналітичні дані ринку нерухомості мають суб’єктивний статистичний характер і не можуть заміняти собою індивідуальну оцінку конкретного об’єкта з урахуванням його технічного стану, місця розташування та інших істотних характеристик.
Таким чином, Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є переконливими та достатніми. Об’єктивних даних, які б свідчили про недобросовісну поведінку кандидата або його невідповідність критеріям доброчесності, не встановлено.
3. Відповідно до відомостей із майнової декларації кандидата за 2016 рік, у розділі 15 «Робота за сумісництвом» зазначено виконання нею обов’язків на 0,25 ставки посади доцента, при цьому вказано, що така робота є неоплачуваною, а в категорії «Доходи» будь-які виплати за виконання цієї роботи відсутні. Крім того, ГРД звертає увагу, що у графі декларації «Фізична або юридична особа, для якої виконувалася робота» зазначено персональні дані кандидата, що, на переконання ГРД, не відповідає змісту та призначенню відповідного поля деклараційного формуляра і може свідчити про недостовірне заповнення декларації.
З огляду на наведене, ГРД дійшла висновку про наявність сумнівів щодо доброчесності кандидата у зв’язку з можливим поданням недостовірних відомостей у декларації.
Стосовно зазначених обставин, кандидат пояснила, що у період з 30 серпня 2013 року по 06 листопада 2015 року виконувала роботу на 0,25 ставки посади доцента кафедри цивільного права та процесу факультету права та масових комунікацій, а з 07 листопада 2015 року по 11 квітня 2016 року — на 0,25 ставки посади доцента кафедри цивільного права та процесу факультету № 6 Харківського національного університету внутрішніх справ за сумісництвом на безоплатній основі. Щодо зазначення даних у графі «Фізична або юридична особа, для якої виконувалася робота», Бобко Т.В. зауважила, що під час подання декларацій за 2015 та 2016 роки у відповідному полі вона зазначала юридичну особу — Харківський національний університет внутрішніх справ. На підтвердження цього Бобко Т.В. надала відповідь НАЗК, згідно з якою відображення її персональних даних у публічній частині Реєстру декларацій зумовлено технічною (логічною) помилкою шаблону відображення даних.
Оцінивши доводи ГРД, пояснення кандидата та матеріали суддівського досьє, Комісія встановила, що кандидат фактично виконувала роботу за сумісництвом на безоплатній основі, що узгоджується з відсутністю відомостей про доходи у декларації за 2016 рік. Комісія також бере до уваги надану Бобко Т.В. офіційну відповідь НАЗК щодо наявності технічної помилки у публічному відображенні даних Реєстру декларацій, яка призвела до некоректного відображення інформації у відповідному полі декларації щодо місця роботи за сумісництвом.
З наведених підстав Комісія дійшла висновку, що пояснення кандидата щодо викладених обставин обґрунтовані.
4. Відповідно до відомостей із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у користуванні Бобко Т.В. перебуває легковий автомобіль марки «Lexus NX 300h» 2019 року випуску, вартістю 1 384 660 грн, право власності на який належить батьку кандидата – ОСОБА_1, який є пенсіонером і не здійснює трудової діяльності, що викликає питання щодо джерел фінансування придбання такого транспортного засобу.
У зв’язку з наведеним ГРД дійшла висновку про наявність сумнівів щодо доброчесності кандидата.
Стосовно зазначеної інформації ГРД кандидат пояснила, що легковий автомобіль «Lexus NX 300h» було придбано її батьком за рахунок коштів, отриманих від відчуження належного йому нерухомого майна, зокрема житлового будинку, розташованого за адресою: місто Харків, АДРЕСА_1.
На підтвердження законності джерел походження коштів кандидат надала копії договору купівлі-продажу квартири від 22 жовтня 2015 року, договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26 червня 2015 року та від 15 червня 2001 року, двох договорів дарування земельних ділянок від 20 вересня 2008 року, а також копію попереднього договору купівлі-продажу житлового будинку від 10 липня 2019 року.
Оцінивши доводи ГРД, пояснення кандидата та матеріали суддівського досьє, Комісія дійшла таких висновків.
Комісія бере до уваги надані Бобко Т.В. документи, які свідчать про наявність у її батька – ОСОБА_1 майна та доходів від його відчуження у попередні роки, що могли бути джерелом фінансування придбання автомобіля у 2019 році.
З урахуванням наведеного Комісія дійшла висновку, що доводи ГРД щодо сумнівності джерел походження коштів на придбання автомобіля спростовуються наданими поясненнями Бобко Т.В. з наданими доказами щодо джерел витрат.
Окрім наведеного, аналізуючи суддівське досьє, Комісія додатково встановила такі обставини.
Під час дослідження досьє Комісією встановлено, що, за інформацією наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи» про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) електронних копій судових рішень, суддею Бобко Т.В. у період з 2016 року до квітня 2025 року порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки внесення 349 судових рішень до ЄДРСР.
Під час співбесіди Бобко Т.В. визнала факт порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР та пояснила, що такі порушення були зумовлені сукупністю обставин у окремі роки. Зокрема, у 2019–2020 роках затримки були пов’язані з перебоями в роботі мережі «Інтернет», спричиненими пошкодженням кабельних ліній та аварійним станом підстанції, що ускладнювало стабільне функціонування технічних засобів суду. В інші періоди мали місце незначні за тривалістю затримки, зумовлені надмірним судовим навантаженням.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 (в редакції, чинній на час розгляду справи (далі – Порядок), визначено, що внесенню до Реєстру підлягають усі судові рішення судів загальної юрисдикції, а також окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Відповідно до пункту 13 Порядку електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Таким чином, допущені Бобко Т.В. у окремі періоди порушення строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчать про наявність окремих організаційних недоліків у забезпеченні належного контролю за дотриманням таких строків. З урахуванням пояснень кандидата, причин виникнення затримок, їх епізодичного характеру та рівня судового навантаження, зазначені обставини не мають системного характеру та самі по собі не свідчать про недотримання професійних стандартів.
Крім того, Комісією встановлено, що кандидат у 2018-2020 роках ухвалювала рішення про звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), від адміністративної відповідальності.
За результатами аналізу судової практики кандидата Комісія виявила низку справ цієї категорії, провадження в яких було закрито на підставі пункту сьомого частини першої статті 247 КУпАП (зокрема, у справах № 320/635/1056/18; № 635/1060/18; № 635/1493/18; № 635/4534/18).
Комісією встановлено, що відповідні постанови не містять даних щодо дати фактичного надходження матеріалів до суду, кількості та причин відкладення судових засідань, а також обґрунтування причин пропуску таких строків.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
Комісія наголошує, що мети адміністративної відповідальності не буде досягнуто у випадках, коли особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, фактично уникають притягнення до відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, Комісія вважає, що, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, зокрема допущені у окремі періоди порушення строків внесення судових рішень до ЄДРСР, а також виявлені недоліки в організації розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, які призводили до спливу строків накладення адміністративного стягнення, Комісія дійшла висновку, що такі обставини свідчать про окремі недоліки в організації роботи. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді глобальних ризиків, які б могли з поставити під сумнів питання доброчесності кандидата в цьому аспекті оцінювання на підтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
Стосовно інших обставин та інформації, викладених у висновку ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісія вважає пояснення кандидата Бобко Т.В. обґрунтованими та достатніми, підтвердженими належними доказами.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що більше 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
50,5 |
365,5 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
130 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
20 |
38 |
|
Безперервний розвиток |
18 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
40
|
|
Ефективна взаємодія |
10 |
||
|
Стійкість мотивації |
10 |
||
|
Емоційна стійкість |
10 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
285
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
728,5 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Бобко Тетяна Валеріївна у сукупності набрала 728,5 бала.
З огляду на наявність Висновку ГРД питання про підтвердження здатності Бобко Т.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді вноситься на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Бобко Тетяни Валеріївни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Бобко Тетяна Валеріївна набрала 728,5 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Бобко Тетяни Валеріївни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
