Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША (доповідач), Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Олени ПАТРАТІЙ,
представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Патратій Олени Валеріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Патратій Олена Валеріївна, дата народження – ___________, громадянка України.
У 1999 році Патратій О.В. закінчила Київський університет імені Тараса Шевченка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію магістра права (диплом серії КВ № 11773101 від 25.06.1999).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 29.09.2010 № 922/2010 Патратій О.В. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років; указом Президента України від 28.09.2017 № 294/2017 Патратій О.В. призначено на посаду судді цього ж суду.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулася Патратій О.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 105/ас-24 Патратій О.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23.10.2024 № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Патратій О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22.01.2025 № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Патратій О.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
Рішенням Комісії від 12.03.2025 № 49/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Патратій О.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Цим же рішенням ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13.03.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 12.05.2025 № 15/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Патратій О.В.
Комісією у складі Першої палати 27.05.2025 проведено співбесіду з кандидатом Патратій О.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, Патратій О.В. набрала 141 бал.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Патратій О.В. набрала 42,2 бала.
За результатами виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації суду Патратій О.В. набрала 120 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Патратій О.В. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Патратій О.В. кваліфікаційного іспиту становить 343,2 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 11.04.2025 надіслано запит Патратій О.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 25.04.2025 надійшли пояснення кандидата.
Стосовно відповідності критеріям рішучості та відповідальності Патратій О.В. зазначила, що під час виконання повноважень завжди виявляла порядність, професійність та відповідність високому званню судді. Жодного разу не притягувалась до дисциплінарної відповідальності та не вчиняла дій, що могли б порочити звання судді чи підірвати авторитет правосуддя.
Кандидат також вважає, що про її відповідність вказаним показникам свідчить значна кількість розглянутих справ, більшість з яких залишено без змін судами вищих інстанцій. Крім того, вказує, що переважна кількість справ розглянута з дотриманням встановлених строків, процесуальні рішення вчасно внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Водночас відповідно до матеріалів суддівського досьє суддею Патратій О.В. за період з 2012 до 2021 року розглянуто 2 543 справи та матеріали, із них 979 справ та матеріалів розглянуто із порушенням встановлених законодавством строків, що становить 38,5%. Під час співбесіди кандидат пояснила, що розгляд справ із порушенням встановлених законом строків був зумовлений скороченням термінів розгляду справ та діями її помічника, який після розгляду справи заповнював статистичні картки у програмі та проставляв відмітки стосовно розгляду справи з дотриманням строку розгляду.
На думку Комісії, вказані обставини свідчать про неготовність кандидата усвідомлювати наслідки своєї діяльності та демонструють схильність перекладати обов’язки на інших з метою уникнення особистої відповідальності, посилаючись на зовнішні обставини.
Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Патратій О.В. зазначила, що в період роботи на посаді судді вона постійно вживала заходів для підтримання рівня кваліфікації та підвищення свого професійного рівня, зазначила про проходження нею 20 навчальних заходів.
Водночас матеріали суддівського досьє не містять інформації про проходження Патратій О.В. підготовки суддів для підтримання кваліфікації та періодичне навчання судді з метою підвищення рівня кваліфікації в період за 2019–2021 роки (тривалістю не менше 40 академічних годин), що передбачено законодавством. Кандидат під час співбесіди пояснила, що у вказаний період вона, дійсно, не пройшла обов’язкового навчання для підтримання кваліфікації, оскільки у 2021 році ІНФОРМАЦІЯ_1 забула про вказаний обов’язок.
Комісія визнає важливість балансу між професійним та особистим життям, однак зауважує, що обов’язок судді підтримувати свою професійну кваліфікацію є системним і не залежить виключно від наявності чи відсутності конкретних життєвих обставин.
Факт непроходження суддею відповідного навчання в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації сам по собі не є безумовною підставою для визнання її такою, що не відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання (показнику безперервного розвитку). Водночас зміст пояснень кандидата щодо обставин невиконання нею обов’язку, передбаченого статтею 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», свідчить про відсутність належного рівня усвідомлення відповідальності за підтримання професійного рівня.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонструвала належного рівня відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.
Таким чином, критерій особистої компетенції був індивідуально оцінений членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 15, 18, 16, 15, 17) середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 16, 50; безперервний розвиток (18, 17, 16, 17, 14, 18) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 17,00; загальний бал за критерій – 33,50.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33,50 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У своїх письмових поясненнях та під час співбесіди кандидат зазначила, що за роки роботи вона відточувала в собі вміння конструктивно, спокійно та послідовно донести свою точку зору да інших осіб. Зокрема, посилалась на позитивну рекомендацію судді Бояринцевої М.А., яка відзначила здатність кандидата до ведення діалогу навіть у складних ситуаціях.
Водночас, незважаючи на такі твердження, під час співбесіди кандидат не змогла навести конкретний приклад зі своєї діяльності, який би ілюстрував застосування цих навичок у реальній професійній ситуації, зокрема приклад досягнення спільного рішення без конфлікту.
Незважаючи на загальні твердження кандидата про наявність ефективної комунікації на всіх етапах своєї професійної діяльності з роботодавцями, колегами, клієнтами, адвокатами, суддями, правоохоронними органами та іншими установами, кандидат не змогла продемонструвати належного розуміння ключової відмінності між адвокатською та суддівською комунікацією.
Таким чином, хоча кандидат і заявляє про наявність важливих комунікативних якостей, які підтверджує загальними характеристиками, відсутність конкретного прикладу ефективного їх застосування під час співбесіди викликає сумніви щодо реального рівня сформованості цих навичок.
Надаючи пояснення стосовно відповідності показнику стійкість мотивації, кандидат зазначила, що перші три роки своєї юридичної кар’єри працювала юрисконсультом, після цього 10 років займалася адвокатською діяльністю, після чого більше 14 років працює в суді першої інстанції, де пройшла шлях від помічника судді до судді. Під час співбесіди пояснила, що прагнення бути суддею вона усвідомила у 2006 році, коли добір кандидатів на посаду судді здійснювався кваліфікаційними комісіями суддів загальних судів. Зазначила, що завжди хотіла працювати суддею, який розглядає кримінальні та цивільні справи, однак перемогти в конкурсі на посаду судді районного суду міста Києва їй не вдалося, у зв’язку з чим у 2008 році подала документи для включення до кадрового резерву адміністративних судів. Після отримання рекомендації влаштувалася на посаду помічника судді Окружного адміністративного суду міста Києва аби набути практичного досвіду, необхідного для роботи на посаді судді. У вересні 2010 року її призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва. Наразі свій розвиток у системі правосуддя вона бачить у роботі на посаді судді апеляційного адміністративного суду.
Стосовно емоційної стійкості Патратій О.В. надала пояснення, в яких зазначила, що під час роботи як на посаді судді, так і адвокатом, вона завжди зберігала внутрішню рівновагу, спокій при спілкуванні з будь-якими особами, проявляла тактовність та повагу, контролювала свої емоції навіть у стресових ситуаціях. Навела приклад справи, в якій попри високий рівень конфліктності сторін їй вдалося зберегти самоконтроль, спрямувати судовий розгляд на з’ясування істини та винести законне рішення у справі, яке залишено без змін усіма вищими інстанціями.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та її відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонструвала неналежний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінений членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (7, 8, 8, 8, 6, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 7,75; ефективна взаємодія (8, 8, 9, 8, 7, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,00; стійкість мотивації (9, 10, 10, 10, 7, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,75; емоційна стійкість (10, 10, 12, 10, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,00; загальний бал за критерій – 35,50.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,50 балів із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Патратій О.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Патратій О.В. не притягувалася.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 19.05.2025 надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата Патратій О.В. на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено обставини, зазначені у висновку ГРД та іншу інформацію.
Згідно з частиною першою статті 61 та частиною першою статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларації родинних зв’язків та доброчесності за формою, що визначається Комісією (зі змінами, які діяли на час подання суддею Патратій О.В. декларацій).
Відповідно до відомостей, які містяться в розділі 10 «Інформація щодо дотримання суддею правил професійної етики та його відповідності критерію доброчесності» суддівського досьє, суддею Патратій О.В. несвоєчасно подано декларацію доброчесності за 2022 рік та декларацію родинних зав’язків за 2015–2022 роки, а саме 10.03.2023.
Під час співбесіди Патратій О.В. надала пояснення та зазначила, що нею дійсно було несвоєчасно подано декларації доброчесності за 2022 рік та декларації родинних зв’язків за 2015–2022 роки. У графі «Місце для додаткових пояснень» декларації доброчесності судді за 2022 рік, а також у поясненнях на запит Комісії кандидат зазначила, що «декларація родинних зв’язків та декларація доброчесності подаються мною з пропуском встановленого строку у зв’язку з тим, що протягом осені 2022 та січня 2023 року мало місце багатогодинне відключення електроенергії та поганий інтернет-зв’язок по всій території України. Після того, як вдалося підключитися до мережі інтернет та увійти на сайт ВККС, з’ясувалося, що заблоковано мій електронний цифровий підпис, у зв’язку з чим я змушена була звернутися до відповідної установи для отримання нового ключа. Але це також не вдалося вирішити швидко через необхідність вклеювання фотокартки до паспорта, у зв’язку із досягненням мною ___ років. Після звернення до органів міграційної служби для вклеювання фотокартки виникла потреба у оформленні нового паспорта громадянина України у формі картки, що займає від 10 до 20 робочих днів. І вже отримавши новий паспорт, я змогла отримати новий електронний підпис та подати декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності». Вказувала, що порушення строку подання декларацій було обумовлено об’єктивними та суб’єктивними обставинами.
Отже, Комісією встановлено, що суддею Патратій О.В. порушено строк подання декларацій родинних зв’язків судді та доброчесності за 2022 рік – до 01.02.2023, враховуючи, що вказані декларації подані нею 10.03.2023.
Водночас суддею Патратій О.В. у декларації доброчесності за 2022 рік у графі «Місце для додаткових пояснень» надано обґрунтовані пояснення стосовно несвоєчасного подання нею вказаних декларацій.
З огляду на надані пояснення, а також те, що порушення строку подання декларацій є незначним, не має системного характеру та не містить ознак умисного ухилення від виконання обов’язку, Комісія вважає, що виявлене порушення не може вважатись самостійною підставою для висновку про непідтвердження Патратій О.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, однак буде враховано Комісією під час визначення балів за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.
Також Патратій О.В. подала декларації доброчесності за 2023–2024 роки як кандидат на посаду судді, а не суддя. У декларації доброчесності за 2016 рік суддя не обрала жодного з варіантів щодо пункту 20 «Мною дотримувалися положення професійної етики».
Кандидат пояснила, що подача декларацій як кандидата на посаду судді була здійснена випадково, всі відомості вказано в деклараціях правильно та стосувались її роботи на посаді судді в зазначений період.
Стосовно необрання жодного з варіантів в пункті 20 пояснила, що при ознайомленні із суддівським досьє нею встановлено відсутність відповідної позначки в декларації доброчесності за 2016 рік. Це здійснено помилково. Положення професійної етики нею як суддею у 2016 році дотримувались.
Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що зазначені дії Патратій О.В. є наслідком необережності та технічної помилки і не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення. Водночас зазначені обставини враховуються Комісією під час визначення балів за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.
Крім того, у висновку ГРД міститься інформація, відповідно до якої Патратій О.В. 30.05.2024 здійснила продаж земельної ділянки, площею 250 кв.м у селі Мар’янівка за 400 000 гривень. Патратій О.В. подано відповідне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та зазначено в декларації за 2024 рік відповідний дохід. Однак у цій же декларації Патратій О.В. не вказала відповідного правочину, вартість якого перевищувала 50 прожиткових мінімумів.
Стосовно продажу земельної ділянки площею 250 кв.м у селі Мар’янівка та незазначення в декларації відповідного правочину, вартість якого перевищувала 50 прожиткових мінімумів, кандидат пояснила, що нею помилково не було відображено цього правочину в розділі 4 «Видатки та правочини суб’єкта декларування», оскільки вона вперше заповнювала цей розділ декларації. Вказана помилка не вплинула на розмір та джерела задекларованих нею доходів. Повідомлення про вказаний правочин було направлено нею до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) 17.05.2025.
Чоловік судді 19.02.2019 набув у власність причіп ПГМФ 830410 2018 року випуску вартістю 5 000 гривень. Водночас кандидатом не зазначено про цей транспортний засіб у деклараціях за 2019–2023 роки.
Стосовно недекларування у деклараціях за 2019–2023 роки причіпу ПГМФ 830410 2018 року випуску, який її чоловік набув у власність 19.02.2019 за 5 000 гривень зазначила, що про наявність причепу вона дізналась лише у квітні 2025 року під час проведення НАЗК перевірки відомостей щодо особи, яка претендує на зайняття посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком. Вказувала, що чоловік не повідомив їй про придбання цього транспортного засобу, рідко його використовував та зберігав в гаражі у родича. 10.04.2025 кандидат подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування виправлену декларацію за 2024 рік, де вказала відомості про причеп. Також цього дня направила до НАЗК письмові пояснення щодо причин незазначення відомостей щодо причепа в деклараціях за 2019–2024 роки. Наміру приховати вказану інформацію не мала та фактично сама виправила свою помилку.
Відповідно до декларацій Патратій О.В. за 2022–2024 роки суддя та її чоловік орендують садовий (дачний) будинок площею 268,2 кв.м. Водночас суддя не декларує право користування чи оренди земельних ділянок, на яких розташований цей будинок.
Стосовно недекларування в деклараціях за 2022–2024 роки права оренди або користування земельними ділянками, на яких розташований садовий (дачний) будинок, який вони з чоловіком орендують пояснила таке.
У будинок площею 268.2 кв.м, розташований у селі Романків Обухівського району на Київщині, вони з чоловіком та дітьми переїхали з 24.02.2022. Будинок використовують безоплатно на підставі усної домовленості з власницею за умови сплати всіх комунальних платежів. Інформації про дві земельні ділянки, на яких розташований цей житловий будинок, їй надано не було, тому вона цієї інформації не зазначала у поданих деклараціях за 2022–2024 роки. Після того, як вона дізналася відповідну інформацію у власниці будинку, 17.05.2025 подала повідомлення про фактичне користування земельними ділянками до НАЗК. Наміру приховати вказану інформацію не мала.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Надані кандидатом Патратій О.В. пояснення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування належного майна та невжиття достатніх зусиль для того, щоб бути поінформованим про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
На переконання Комісії, зазначені факти, хоча і вказують на неналежне виконання Патратій О.В. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Водночас у своїй сукупності ці порушення свідчать про недобросовісне виконання обов’язків, передбачених антикорупційним законодавством України.
Під час дослідження відомостей з реєстру транспортних засобів Комісією встановлено, що з 2001 року Патратій О.В. на праві власності належав автомобіль ВАЗ 21063 1990 року випуску. У 2018 році вказаний автомобіль відповідно до договору купівлі-продажу був проданий ОСОБА_1 за 23 100 гривень. Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2012–2017 роки Патратій О.В. не зазначає про право володіння, користування або розпорядження вказаним транспортним засобом. Також у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік відсутні відомості про отриманий кандидатом дохід від продажу транспортного засобу.
Кандидат пояснила, що вказаний автомобіль належав їй на праві власності, однак фактично перебував у володінні та користуванні її матері. Автомобіль був відчужений на підставі нотаріально посвідченої довіреності у 2008 році. У зв’язку із закінченням строку вказаної довіреності у 2018 році відбулось остаточне оформлення покупцем права власності на автомобіль, однак їй про це не було відомо, жодних коштів від продажу автомобіля у 2018 році вона не отримувала, а тому інформації щодо продажу автомобіля в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2018 рік вона не відобразила.
Також відповідно до відомостей з реєстру транспортних засобів чоловіку кандидата – ОСОБА_2 в період з 26.10.2006 до 30.06.2015 належав на праві власності транспортний засіб Peugeot 406 1996 року випуску. Водночас у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013–2014 роки відсутні відомості про право володіння, користування або розпорядження вказаним транспортним засобом, який належить чоловіку кандидата.
Кандидат пояснила, що цей автомобіль було відчужено її чоловіком у 2008 році на підставі довіреності. У 2015 році покупцем було остаточно переоформлено автомобіль. Фактично у володінні та користуванні її чоловіка автомобіль Peugeot 406 1996 року випуску з 2008 року не перебував, тому цей транспортний засіб вона в деклараціях не відображала.
Розділом IV «Відомості про транспортні засоби» додатка до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено декларування транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування), а також транспортних засобів, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім’ї декларанта.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» до членів сім’ї декларанта належить особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону.
Згідно з підпунктом «б» пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.
Як убачається з Єдиного реєстру довіреностей, Патратій О.В. 19.06.2008 видано довіреність на продаж, обмін, заставу, передачу в оренду, позичку транспортного засобу – автомобіля марки ВАЗ 21063. Строк дії довіреності до 18.06.2018.
Також ОСОБА_2 (чоловік Патратій О.В.) 22.03.2008 видано довіреність на обслуговування транспортного засобу – автомобіля PEUGEOT 406 1996 року випуску. Строк дії довіреності до 22.03.2018.
Відповідно до частини третьої статті 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, довіреність лише підтверджує право повіреного (третьої особи) вчиняти юридично значимі дії від імені та в інтересах довірителя, а видання довіреності не припиняє право власності, володіння чи користування особи належним їй майном.
Крім того, відповідно до відомостей з реєстру транспортних засобів перереєстрація автомобіля ВАЗ 21063 на нового власника відбулася відповідно до договору купівлі-продажу 05.06.2018, сторонами якого були ОСОБА_1 (покупець) та Патратій О.В. (продавець).
Отже, перехід права власності на автомобіль фактично відбувся у 2018 році. При цьому Комісія зауважує, що сам факт видачі довіреності не є підтвердженням переходу права власності на відповідний транспортний засіб.
Таким чином, у період з 2008 до 2018 року автомобіль ВАЗ 21063 перебував у власності Патратій О.В., незалежно від фактичного користування ним іншими особами за довіреністю, що свою чергою покладало на Патратій О.В. обов’язок щодо зазначення в деклараціях за відповідні роки інформації про транспортний засіб, що перебував в її власності.
У реєстрі транспортних засобів зазначено, що перереєстрація автомобіля Рeugeot 406 на нового власника відбулася на підставі довідки-рахунку 30.06.2015.
Отже, відомості про транспортний засіб Рeugeot 406, який перебував у власності чоловіка Патратій О.В. до 2015 року, також мають бути зазначені в деклараціях з урахуванням того, що він перебував у власності члена сім’ї декларанта.
З огляду на викладене в деклараціях Патратій О.В. за 2012–2018 роки відсутні відомості як про автомобіль ВАЗ 21063, який належав їй на праві власності, так і про автомобіль Peugeot 406, який належав її чоловікові. Указане, на думку Комісії, свідчить про неналежне виконання Патратій О.В. обов’язку щодо повного та достовірного декларування майнового стану, що є порушенням правил фінансового контролю в частині декларування об’єктів нерухомого майна.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховує ці факти під час визначення за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності.
Відповідно до Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність.
Також у висновку ГРД зазначено, що суддя допускала поведінку, яка призвела до істотних порушень правил процесу або істотного порушення основоположних прав і свобод, або очевидного та істотного порушення права на справедливий суд, або до значного суспільного резонансу при наявності фактів, які свідчать про обґрунтованість сумніву в чесності, неупередженості чи непідкупності судді та невмотивованість таких дій судді, що негативно впливає на авторитет правосуддя та суспільну довіру до суду.
Суддя Патратій О.В. 27.07.2018 ухвалила рішення у справі № 826/7342/18, яким задовольнила позов ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» до Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ України), визнала недійсним повністю та скасувала наказ МОЗ України № 227 від 09.02.2018, зобов’язала МОЗ України внести зміни до наказів МОЗ України.
08.08.2018 адвокат у справі Ілля Костін опублікував пост на Facebook-сторінці «Рада адвокатів України», в якому зазначив «Чи може адміністративний суд своїм рішенням припинити виконання рішення господарського суду? Суддя Патратій О. вважає, що може тому що .... p.s. до цього додайте забезпечення позову (вчора скасована апеляцією) та призначення судових засідань один раз на тиждень!».
Так, 07.08.2018 Київський апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу судді, якою задоволено заяву ТОВ «ФК «Здоров’я» про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено дію наказу МОЗ України № 227 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
У своєму рішенні апеляційний суд звернув увагу на те, що спірний наказ МОЗ України № 227 було видано на виконання рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили та яке містило зобов’язання МОЗ України прийняти вказане рішення. Також Київський апеляційний адміністративний суд наголосив, що імперативними приписами статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов’язковим до виконання. Тож вжиття вказаних заходів забезпечення адміністративного позову суперечить судовим рішенням, які набрали законної сили та є обов’язковими до виконання.
Другою дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя від 08.10.2018 № 3085/2дп/15-18 залишено без розгляду скаргу стосовно судді, зокрема, у зв’язку з тим, що рішення суду можуть бути перевірені Шостим апеляційним адміністративним судом.
06.11.2018 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення судді Патратій О.В. від 27.07.2018 та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позову ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я». Рішення обґрунтував, зокрема, тим, що правовідносини, які виникли між сторонами не внаслідок виконання відповідачем власних адміністративних повноважень, а стосуються виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а саме виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/6197/13. До того ж апеляційний суд також наголосив на тому, що судове рішення є обов’язковим до виконання, а обов’язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
ГРД вважає, що суддя Патратій О.В. своїм рішенням у цій справі фактично вдалася до перегляду рішення суду, яке набрало законної сили, із наданням власної оцінки щодо порядку та способу його виконання, незважаючи на те, що відповідні повноваження згідно зі статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, належать суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто Господарському суду міста Києва.
Кандидат Патратій О.В. надала пояснення стосовно вказаних обставин та зазначила, що 27.07.2018 нею ухвалено рішення у справі № 826/7342/18, яким задоволено позов ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» до МОЗ України, визнано недійсним повністю та скасовано наказ МОЗ України № 227 від 09.02.2018, зобов’язала МОЗ України внести зміни до наказів МОЗ України від 23.03.2012 № 658 та від 07.06.2013 № 480.
Також 01.06.2018 у її провадження надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою від 04.06.2018 цю заяву про забезпечення позову вона задовольнила частково та зупинила дію наказу МОЗ України від 09.02.2018 № 227 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Під час вирішення заяви про забезпечення позову вона керувалась положеннями статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, якими суду надано право забезпечити позов шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень.
Указала, що нею здійснено оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками такого судового процесу.
Пояснила, що вона не зупиняла виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/6197/13, оскільки зупинення виконання рішення суду може здійснюватися виключно у встановлених законом випадках. Своєю ухвалою вона зупинила виключно дію наказу МОЗ України від 09.02.2018 № 227 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Також посилалася на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.10.2018 № 3085/2дп/15-18, відповідно до якого не було встановлено злочинного наміру або грубої недбалості судді під час здійснення правосуддя у справі.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісія виходить із такого.
ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до МОЗ України про визнання недійсним повністю та скасування наказу МОЗ України від 09.02.2018 № 227; зобов’язання МОЗ України внести зміни до пункту 5 Додатка № 1 до наказу МОЗ України від 23.03.2012 № 658 шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров’я» на «КоліГаз-Здоров’я»; зобов’язання МОЗ України внести зміни до пункту 6 Додатка №1 до наказу від 07.06.2013 № 480 шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров’я» на «КоліГаз-Здоров’я».
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В. від 15.05.2018 було відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В. від 04.06.2018 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу МОЗ України від 09.02.2018 № 227 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» про вжиття заходів забезпечення позову.
У цьому рішенні зазначено, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено можливості настання непоправних наслідків, які призведуть до суттєвих матеріальних втрат, а також суперечить судовим рішенням, які набрали законної сили, та є обов’язковими до виконання. Отже, дослідивши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи заявника не підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, а подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 за позовом ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» до МОЗ України визнано недійсним повністю та скасовано наказ МОЗ України від 09.02.2018 № 227; зобов’язано МОЗ України внести зміни до пункту 5 Додатка № 1 до наказу МОЗ України від 23.03.2012 № 658 шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров’я» на «КоліГаз-Здоров’я»; зобов’язано МОЗ України внести зміни до пункту 6 Додатка №1 до наказу МОЗ України від 07.06.2013 № 480 шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров’я» на «КоліГаз-Здоров’я».
Не погоджуючись із вказаним рішенням адвокатом Костіним І.П. в інтересах компанії Берлін-Хемі АГ (Менаріні Груп) подано скаргу на неналежну поведінку судді окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 08.10.2018 № 3085/2дп/15-18 дисциплінарну скаргу адвоката Костіна І.П. стосовно судді окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В. залишено без розгляду та повернено скаржнику.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя не було встановлено злочинного наміру або грубої недбалості судді під час здійснення правосуддя.
Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя також не встановлено умисного порушення норм права чи неналежного ставлення судді до службових обов’язків стосовно посилання скаржника на незаконність ухвали про забезпечення позову.
З огляду на встановлені обставини Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що мотиви скарги адвоката Костіна І.П. щодо незаконності, на його думку, рішення суду можуть бути перевірені Шостим апеляційним адміністративним судом.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я» – відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, скасовуючи наказ МОЗ України від 09.02.2018 № 227 та зобов’язуючи відповідача внести зміни до пункту 6 Додатка № 1 до наказу МОЗ України від 07.06.2013 № 480 шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров’я» на «КоліГаз-Здоров’я», фактично вдався до перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2017 у справі № 910/6197/13 із наданням власної оцінки порядку та способу його виконання, незважаючи на те, що відповідні повноваження згідно зі статтею 331 ГПК України належать суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто Господарському суду міста Києва. Колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи.
Комісія не вдається до перевірки та оцінювання обставин справи, що було здійснено в порядку апеляційного перегляду справи, а також дисциплінарного провадження та зауважує, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею, у тому числі за критеріями доброчесності та професійної етики (рішення Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2022 у справі
№ 9901/57/19).
Комісія зазначає, що складовими поняття (кваліфікаційної вимоги) «доброчесність» є такі чесноти судді як незалежність, чесність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, дотримання ним етичних норм, у тому числі бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Незважаючи на те, що під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено злочинного наміру або грубої недбалості судді, факт неодноразового скасування її рішень апеляційним судом з підстав, які стосуються перевищення повноважень та ігнорування доктрини Res judicata, на думку Комісії, викликає обґрунтований сумнів стосовно відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, зокрема сумлінності.
Відповідно до Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінність, якщо він наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність.
Стосовно інших обставин, які зазначені у висновку ГРД та обговорені під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Патратій О.В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Патратій О.В. набрала 682,2 бала.
Водночас відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено Комісією у 33,5 бали, за критерієм соціальної компетенції – у 35,5 балів, що становить менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за цими критеріями, у зв’язку з чим Патратій О.В. визнано такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Патратій Олена Валеріївна набрала 682,2 бала.
Визнати Патратій Олену Валеріївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Олег КОЛІУШ
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
