X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецького Дмитра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
20.05.2025
31/ас-25
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецького Дмитра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Ярослава ДУХА (доповідач), Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Дмитра ТЕРЛЕЦЬКОГО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецького Дмитра Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

  1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
  2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

  1. За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону (для апеляційного суду). Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  2. Частиною другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
  3. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Відповідно до пунктів 1.1‒1.6 Положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
  4. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
  5. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
  6. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
  7. Терлецький Дмитро Сергійович 27 грудня 2023 року звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному адміністративному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
  8. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Терлецького Д.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

  1. Терлецький Д.С. _________________ року народження, є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00207747 від 02 листопада 2023 року на рівні вільного володіння (перший ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки / витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданої в межах спеціальної перевірки).
  2. Повну вищу юридичну освіту Терлецький Д.С. здобув у 2003 році в Одеській національній юридичній академії, отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права. У 2007 році в Одеській національній юридичній академії захистив дисертацію «Конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні» та отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності конституційне право. У 2012 році Терлецькому Д.С. присвоєно вчене звання доцента кафедри конституційного права.
  3. У 2018 році Терлецький Д.С. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Одеської області.

За інформацією голови Ради адвокатів Одеської області (лист від 15.05.2025 № 181/0/9-25) у профайлі адвоката Терлецького Д.С. в Єдиному реєстрі адвокатів України записи щодо наявності дисциплінарних проступків відсутні.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

  1. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
  2. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
  3. Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу, визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
  4. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
  5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
  6. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
  7. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
  8. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
  9. З огляду на зазначене вище Терлецький Д.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23:

Критерій

Показник

Бал

Бал за критерій

Професійна компетентність

Когнітивні здібності

42,6

337,1

Знання історії української державності

40

Знання у сфері права та зі спеціалізації суду

140

Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації

114,5

  1. Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
  2. Отже, загальна кількість балів, отриманих Терлецьким Д.С. за кваліфікаційний іспит, становить 337,1 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

  1. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Терлецького Д.С.
  2. Запити про надання відомостей стосовно Терлецького Д.С. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
  3. У рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 зазначено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Терлецького Д.С. вимогам до кандидата на посаду судді. Визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

  1. Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Терлецького Д.С. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Першої палати.
  2. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецького Д.С. визначено члена Комісії Духа Я.М.
  3. Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного адміністративного суду (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
  4. До Комісії 22 квітня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Терлецького Д.С. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2602/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
  5. До Комісії 05 травня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації стосовно Терлецького Д.С., яку затверджено 03 травня 2025 року.
  6. Підставою для інформації слугували виявлені ГРД такі обставини.
  7. Кандидат допустив самоплагіат у статті «Верховенство Конституції України». У статті «Суди загальної юрисдикції та Конституційний суд України: питання взаємодії», зокрема, наявний однаковий уривок: «Пряма дія конституції не означає вирішення питання про конституційність положень закону, яке має застосувати загальний суд і воно має істотне значення для вирішення справи по суті. Таке питання може вирішити лише конституційний суд» [5, с. 252]. За поодинокими виключеннями правозастосовна практика підтверджує позицію, домінуючу в академічній спільноті [6, с. 319‒320]». Водночас, кандидат не робить посилання на свою статтю, у якій вперше вказав цей уривок.
  8. Кандидат допустив самоплагіат у статті «Конституційна скарга: у пошуках балансу між публічним та приватним інтересом». У навчально-методичному посібнику для здобувачів вищої освіти «Конституційна юстиція» є схожий уривок, який має дещо інше формулювання, але фактично є перифразом зі статті «Конституційна скарга: у пошуках балансу між публічним та приватним інтересом»:

Конституційна скарга: у пошуках балансу між публічним та приватним інтересом

КОНСТИТУЦІЙНА ЮСТИЦІЯ

У зв’язку з цим не можна не вказати, що Україна, вирішуючи завдання інституційного забезпечення верховенства Конституції, так само, як й усі інші посткомуністичні держави Центральної та Східної Європи, обрала запровадження концентрованої моделі конституційного контролю.

Розв’язуючи завдання інституційного забезпечення верховенства Конституції, Україна так само, як й усі інші посткомуністичні держави Центральної та Східної Європи, обрала запровадження концентрованої моделі конституційного контролю.

Проте було б очевидним спрощенням сприймати концентровану модель конституційного контролю як таку, що заперечує дієву участь інших, окрім конституційного суду, суб’єктів у тлумаченні та захисті конституції від порушень. Юридично і фактично — це спільна відповідальність різних органів публічної влади та громадян держави, обсяг і міра якої, звісно, має принципово значущі відмінності. Особливість концентрованої моделі полягає в тому, що конституційний суд виступає єдиним органом, наділеним повноваженнями ухвалювати загальнообов’язкові та остаточні рішення про зміст конституційних положень і принципів, відповідність конституції діянь та актів інших органів публічної влади, у тому числі й вищих органів державної влади (с. 33).

Визначальною ознакою цієї моделі є зосередження юрисдикційних повноважень одним органом влади, іменованим зазвичай конституційним судом, який відокремлений від системи звичайних судів. Разом з тим було б очевидним спрощенням сприймати концентровану модель конституційного контролю як таку, що заперечує дієву участь інших, окрім конституційного суду, суб’єктів у тлумаченні та захисті конституції від порушень. Юридично і фактично – це спільна відповідальність різних органів публічної влади та громадян держави, обсяг і міра якої, звісно, має принципово значущі відмінності. Особливість концентрованої моделі полягає у тому, що конституційний суд виступає єдиним органом, наділеним повноваженнями ухвалювати загальнообов’язкові та остаточні рішення про зміст конституційних положень та принципів, відповідність конституції діянь та актів інших органів публічної влади, у тому числі й найвищих органів державної влади (с. 4).

  1. Кандидат допустив самоплагіат у статті «Презумпція конституційно ‒ правових актів: теоретико-методологічні передумови». У статті «Обмеження конституційних прав: у пошуках балансу між приватними та публічними інтересами» (с. 11‒12) міститься такий самий уривок, як і в статті «Презумпція конституційно ‒ правових актів: теоретико-методологічні передумови» (с. 289), а саме – «Об’єктивною передумовою для цього є визнання державою самої наявності й цінності такого простору. За такого «порядку свободи», керуючись не примхами, а правилами, держава сприяє загальному добробуту, забезпечуючи ефективні структури для спільного захисту та безпеки. Конституційні рішення розширюють свободу для всіх заради ефективної держави [3, с. 14‒15]. Змістовний наголос на обмеженні держави та здійснюваної нею влади дає підстави твердити про переважаючу негативну конотацію конституціоналізму та, якщо сягати глибше, – негативну конотацію, власно, держави [4, с. 2‒6]. У відповідь можна вказати, що така позиція ґрунтується на сумнівній догмі причинно-наслідкового зв’язку між обмеженням й ослабленням держави. Інакше кажучи, обмеження держави неминуче зумовлює її слабкість». Водночас, кандидат не робить посилання на свою статтю, в якій вперше вказав цей уривок.
  2. Стосовно цього кандидат надав такі пояснення: «...Зважаючи на наведені пояснення, я вважаю аргументованим стверджувати, що використання мною власних раніше опублікованих результатів дослідницької діяльності в жодному разі не мало на меті представити їх як нові наукові результати або надати підстави для такого сприйняття…».
  3. Кандидат допустив плагіат. Так, у навчально-методичному посібнику «Конституційно-правові проблеми виконавчої влади» (2020 рік), співавтором якого є кандидат, містяться частини текстів із підручника «Загальна теорія права» (2015 рік) Козюбри М.І.:

Конституційно-правові проблеми виконавчої влади

Загальна теорія права

Ефективність правового регулювання – це його спроможність приводити до максимально можливих позитивних результатів за рахунок обґрунтованих, розумних і доцільних витрат та обмежень. Вона визначається двома показниками. З одного боку, ефективність вираховується як співвідношення між реальними і запланованими результатами правового регулювання, а з другого – як відношення досягнутого результату регулювання до понесених при цьому витрат і докладених зусиль
(с. 96).Уявлення про джерела права та їхні види не є статичними. Разом із розвитком уявлень людини про право, виникненням різних підходів до його розуміння формувалося і змінювалося розуміння про його джерела. Дискусія щодо змісту цього поняття триває і нині. Автори, які надають перевагу позитивістському підходу, під джерелами права розуміють спосіб зовнішнього вираження змісту правових норм, за допомогою якого вони набувають загальнообов’язкового значення. У цьому контексті джерела права ототожнюються із нормативними приписами, що створюються або санкціонуються державою. Для представників природноправової доктрини джерелами права є природні, невідчужувані права людини, а прихильники соціологічної юриспруденції джерелом права визнають типізовані взаємовідносини між суспільними союзами, які передують появі правової норми (с. 152).

Правове регулювання має бути ефективним, тобто спроможнім приводити до максимально можливих позитивних результатів за рахунок обґрунтованих, розумних і доцільних витрат та обмежень Ефективність правового регулювання визначається двома показниками. З одного боку, ефективність вираховується як співвідношення між реальними і запланованими результатами правового регулювання, а з другого – як відношення досягнутого результату регулювання до понесених при цьому витрат і докладених зусиль
(с. 11).Уявлення про джерела права та їхні види не є статичними. Разом із розвитком уявлень людини про право, виникненням різних підходів до його розуміння формувалося і змінювалося розуміння про його джерела. Дискусія щодо змісту цього поняття триває і нині. Автори, які надають перевагу позитивістському підходу, під джерелами права розуміють спосіб зовнішнього вираження змісту правових норм, за допомогою якого вони набувають загальнообов’язкового значення. У цьому контексті джерела права ототожнюються із нормативними приписами, що створюються або санкціонуються державою. Для представників природноправової доктрини джерелами права є природні, невідчужувані права людини, а прихильники соціологічної юриспруденції джерелом права визнають типізовані взаємовідносини між суспільними союзами, які передують появі правової норми (с. 14).

  1. Стосовно вказаного кандидат надав такі пояснення: «... Дотримуючись наведених міркувань, я вважаю обґрунтованим твердити, що в навчально-методичному посібнику «Конституційно-правові проблеми виконавчої влади» (2020 рік), співавтором якого я є, по-перше, відсутні наукові результати, отримані іншими особами, які видаються за результати власного дослідження авторів навчально-методичного посібника, по-друге, відсутнє відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення їхнього авторства».
  2. Членом Комісії – доповідачем 14 травня 2025 року з метою уточнення відомостей для формування досьє кандидата на посаду судді запропоновано кандидату надати інформацію та підтверджувальні документи щодо джерел походження коштів його дружини ОСОБА_1 на придбання автомобіля «NISSAN JUKE» 2018 року випуску; надати копії договорів оренди машиномісця (паркомісця) загальною площею 16.6 кв.м та контейнера загальною площею 2.286 кв.м; надати пояснення стосовно незазначення повної інформації у пункті 28 розділу ІІІ декларації доброчесності кандидата на посаду судді (лист від 14 травня 2025 року № 32дпс-1230/23).  
  3. На адресу Комісії 16 травня 2025 року надійшли пояснення Терлецького Д.С. на лист Комісії від 14 травня 2025 року № 32дпс-1230/23 та копії підтверджувальних документів.
  4. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
  5. Співбесіду з кандидатом проведено 20 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата Терлецького Д.С. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
  6. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

  1. Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
  2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
  3. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  4. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
  5. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення ґрунтується на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
  6. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
  7. Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
  8. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
  9. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
  10. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
  11. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
  12. Надані кандидатом Терлецьким Д.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії за показниками

Розрахований за п. 5.7 середній бал

Бал за критерій

Особиста компетентність

Рішучість

21

21

18

10

15

20

18,50

41,00

Відповідальність

Безперервний розвиток

23

23

22

21

22

23

22,50

  1. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
  2. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 41 бал із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

  1. Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
  2. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
  3. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
  4. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
  5. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
  6. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
  7. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
  8. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
  9. Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
  10. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
  11. Надані кандидатом Терлецьким Д.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій

Показник

Бали, виставлені членами Комісії за показниками

Розрахований за п. 5.7 середній бал

Бал за критерій

Соціальна компетентність

Ефективна комунікація

10

10

10

7

7

10

9,25

37,50

Ефективна взаємодія

10

10

10

6

7

10

9,25

Стійкість мотивації

10

10

10

6

6

10

9,00

Емоційна стійкість

10

10

10

10

8

10

10,00

  1. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
  2. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

  1. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
  2. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
  3. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
  4. І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
  5. Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
    1. Незалежність.
    2. Чесність.
    3. Неупередженість.
    4. Сумлінність.
    5. Непідкупність.
    6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
    7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
  6. Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
  7. Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
  8. У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і в такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
  9. Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
  10. Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
  11. Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

  1. У поясненнях щодо відповідності критерію особистої компетенції за показниками «Рішучість та відповідальність» кандидат вказав: «Через певний час після зміни керівництва адміністрації я цілком свідомо і за власним бажанням залишив державну службу, оскільки усвідомив, що зміни, до здійснення яких я бажав долучитися, припинені».

На запитання члена Комісії Олега Коліуша: «Що це за зміни і чим вони були припинені?», Терлецький Д.С. відповів: «На моє рішення долучитися до державної служби та працювати саме в обласній державній адміністрації вирішальним чином вплинула постать М. Саакашвілі. У 2017 році, після зміни керівництва, я зрозумів, що новий очільник державної адміністрації бачить інакше організацію роботи і дотримується інших нових підходів. Зрештою я зрозумів, що ті міркування, які були моїми вирішальними мотивами, не можуть бути реалізовані».

На запитання члена Комісії Олега Коліуша: «Зміна керівництва вплинула на те, що Ви не можете реалізувати свої ідеї? Чому Ви не наполягали в новій команді на реалізації своїх нових ідей?», Терлецький Д.С. відповів: «Мені було комфортно працювати під керівництвом М. Саакашвілі саме тому, що там можна було працювати, не будучи членом команди. Якщо ти поділяв спільні цінності і бачення, тоді було комфортно. Згодом виявилося, що, якщо ти не член команди і не дотримуєшся бажання показати все, що робилося протягом року, тоді це не комфортно працювати. За нового голови бути частиною перетворень не було можливим. Вирішальним мотивом, чому я залишив державну службу, було чітке усвідомлення того, що новий голова провадить абсолютно іншу політику і бути частиною змін, які були скасовані, неможливо». 

  1. З 2019 року Терлецький Д.С. є завідувачем кафедри конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія».

Із анкети кандидата Терлецького Д.С. вбачається, що у період з 10 жовтня 2020 року по 09 листопада 2020 року він здійснював представництво інтересів юридичної особи Одеської обласної організації Української морської партії Сергія Ківалова у судах щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо місцевих виборів.

На запитання члена Комісії Ярослава Духа: «З ким була укладена угода щодо представництва партії, з ким погоджували правову позицію?», Терлецький Д.С. відповів: «З керівником політичного осередку – ОСОБА_2».

На запитання члена Комісії Ярослава Духа: «Чи ця робота була оплачена, пов’язана з Вашою науковою діяльністю?», Терлецький Д.С. відповів: «Оплачена не була; пов’язана зі сферою діяльності як такої: конституційна (виборча) та адміністративна юрисдикція».

На запитання члена Комісії Ярослава Духа: «Чи особисто Ви знайомі із С. Ківаловим?», Терлецький Д.С. відповів: «Особисто знайомий із С. Ківаловим».

На запитання члена Комісії Ярослава Духа: «Чи відіграє він роль у Вашій професійній діяльності?», Терлецький Д.С. відповів: «Не відіграє... Він є людиною, яка очолювала Одеську юридичну академію, особистих стосунків не має».

  1. Надані під час співбесіди відповіді повною мірою не усунули сумнів членів Комісії, що робота кандидата в Одеській обласній державній адміністрації та не адміністративних посадах в Одеській національній юридичній академії не були пов’язані з конкретними персоналіями, які можуть мати вплив на кандидата у випадку визнання його переможцем цього конкурсу.
  2. Кандидат повною мірою не переконав членів Комісії щодо здатності виконувати свої повноваження (обов’язки) та ухвалювати рішення самостійно, без будь-якого втручання, прямого чи опосередкованого, від будь-кого та з будь-яких причин. У зв’язку з чим у членів Комісії залишаються обґрунтовані сумніви у беззастережній відповідності кандидата показнику незалежності.
  3. Водночас, Комісія вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності не є достатніми для визнання Терлецького Д.С. таким, що не відповідає показнику незалежності. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведення співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявлені порушення правил та / або норм.   
  4. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «незалежність».
  5. Стосовно законності джерел походження коштів на придбання дружиною кандидата автомобіля «NISSAN JUKE» 2018 року випуску Комісією встановлено таке.
  6. У майновій декларації за 2022, 2023 роки кандидат зазначив, що його дружині на праві власності належать, зокрема: автомобіль «NISSAN JUKE» 2018 року випуску, вартістю 300 000 грн (вартість за останньою грошовою оцінкою).
  7. У своїх поясненнях кандидат зазначив, що автомобіль «NISSAN JUKE» 2018 року випуску, який перебуває у спільному користуванні, було придбано за 380 832 грн за договором купівлі-продажу автомобіля № 0223150518 від 15 травня 2018 року. Джерелом для придбання автомобіля стали кошти в розмірі 205 400 грн, отримані після продажу автомобіля «PEUGEOT 208» 2013 року випуску за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 5141/2018/975214 від 07 червня 2018 року та 180 000 грн, подаровані ОСОБА_1 її батьком ОСОБА_3. Кандидат повідомив, що жодних документів про дарування грошових коштів дружина та її батько не складали, тому надати їх Комісії не може.
  8. На підтвердження своїх пояснень кандидат надав копії таких документів: договір купівлі-продажу автомобіля № 0223150518 від 15 травня 2018 року; договір купівлі-продажу транспортного засобу № 5141/2018/975214 від 07 червня 2018 року.
  9. Оцінивши надані Терлецьким Д.С. пояснення та долучені до них документи, Комісія вважає їх непереконливими з огляду на таке.
  10. Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків дохід дружини кандидата становив: 2002 рік ‒ 1 892,21 грн,  2003 рік ‒ 2 400,56 грн, 2004 рік ‒ 3 126,30 грн, 2005 рік ‒ 5 638,08 грн, 2006 рік ‒ 8 229,90 грн, 2007 рік ‒ 637,25 грн, 2008 рік ‒ 411,50 грн, 2009 рік ‒ 3 467,55 грн, 2010 рік ‒ 10 535,45 грн, 2011 рік ‒ 9 452,74 грн, 2012 рік ‒ 7 800,00 грн, 2018 рік ‒ 386,06 грн.
  11. За даними Міністерства соціальної політики України, прожитковий мінімум для працездатних осіб становив: 2002 рік ‒ 365 грн,  2003 рік - 365 грн, 2004 рік – 387 грн, 2005 рік – 453 грн, 2006 рік – 483 грн, 2007 рік – 525 грн, 2008 рік – 633 грн, 2009 рік – 669 грн, 2010 рік – 869 грн, 2011 рік ‒ 941 грн, 2012 рік – 1 073 грн, 2018 рік – 1 762 грн.
  12. Заощадження дружини кандидата з урахуванням доходів, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб могли становити: 2002 рік ‒ 0 грн, 2003 рік ‒ 0 грн, 2004 рік – 0 грн, 2005 рік – 202,08 грн, 2006 рік – 2 433,90 грн, 2007 рік – 0 грн, 2008 рік – 0 грн, 2009 рік – 0 грн, 2010 рік – 107,45 грн, 2011 рік ‒ 0 грн, 2012 рік – 0 грн, 2018 рік – 0 грн.

Тобто загальні заощадження дружини кандидата ймовірно становили 2 743,43 гривні.

  1. Комісія вважає непереконливими пояснення кандидата, що джерелом коштів на придбання автомобіля «NISSAN JUKE» 2018 року випуску стали кошти отримані від продажу автомобіля «PEUGEOT 208» 2013 року випуску, оскільки договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу № 5141/2018/975214 від 07 червня 2018 року було укладено вже після того, як було придбано автомобіль «NISSAN JUKE».
  2. Оскільки кандидат не надав підтвердження походження коштів на придбання його дружиною автомобіля «NISSAN JUKE» 2018 року випуску, вартістю 380 832 грн, та не зміг підтвердити отримання його дружиною дохід (подарунок) від її батька, Комісія має обґрунтований сумнів щодо законності джерел походження коштів на придбання цього майна.
  3. Пунктом 4.7 четвертого показника Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумні заходи з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини. Кандидат Терлецький Д.С. під час співбесіди не продемонстрував належне дотримання цього обов’язку.
  4. Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
  5. Водночас Комісія у складі Першої палати критично ставиться до інформації, наданої ГРД щодо допущеного кандидатом Терлецьким Д.С. самоплагіату та плагіату, яку має бути враховано при оцінці його відповідності  критеріям доброчесності та професійної етики.
  6. Кандидат надав вичерпні та ґрунтовні пояснення щодо систематичності його наукової діяльності, зазначив, що усі його розвідки з другої половини 2019 року об’єднані спільним замислом, метою та завданнями і сприймаються кандидатом, як складники триваючої дослідницької роботи. У жодному разі не було метою представити їх як нові наукові результати або надати підстави для такого сприйняття.
  7. У навчально-методичному посібнику «Конституційно-правові проблеми виконавчої влади» (2020 рік), співавтором якого він є, не допущено відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення їхнього авторства. У підрозділі «Спеціальна література» виокремлено окремий складник ‒ «До всіх тем» (с. 148‒149), у якому під порядковим номером 6 на с. 149 наведено бібліографічний запис навчального видання: Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. К.: Ваіте, 2015. 392 с., що є належним відображенням авторства використаних для такого характеру посібників наукових робіт.
  8. Ураховуючи надані кандидатом пояснення, системність, послідовність та прикладну важливість наукової його діяльності, Комісія виснує, що наукова діяльність Терлецького Д.С. повною мірою відповідає положенням частини третьої статті 42 Закону України «Про освіту», наведені ГРД обставини, які ставлять під сумнів його наукову доброчесність, не є обставинами, які впливають на оцінку кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
  9. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

VІ. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецький Д.С. отримав такі бали:

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Загальні знання у сфері права та знання зі спеціалізації суду відповідного рівня

140

337,1

Когнітивні здібності

42,6

Знання історії української державності

40

Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації

114,5

Особиста компетентність

Рішучість та відповідальність

18,50

41,00

Безперервний розвиток

22,50

Соціальна компетентність

Ефективна комунікація

9,25

37,50

Ефективна взаємодія

9,25

Стійкість мотивації

9,00

Емоційна стійкість

10,00

Доброчесність та професійна етика

Незалежність

270

270

Чесність

Неупередженість

Сумлінність

Непідкупність

Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті

Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу

Всього

685,60

  1. Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Терлецький Дмитро Сергійович набрав 685,6 бала.

Визнати Терлецького Дмитра Сергійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                                                     Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                                                 Ярослав ДУХ

                                                                                                                           Роман КИДИСЮК

                                                                                                                           Олег КОЛІУШ

                                                                                                                           Роман САБОДАШ

                                                                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ