Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Віти БЕРЕЖНЮК,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ольги ПІСКУНОВОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бережнюк Віти Вячеславівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Бережнюк Віта Вячеславівна звернулась до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Бережнюк В.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Бережнюк Віта Вячеславівна, дата народження __ ______ ____ року, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2006 році Бережнюк В.В. закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію спеціаліст юрист.
Указом Президента України від 09 грудня 2010 року № 1089/2010 Бережнюк В.В. призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 28 вересня 2017 року № 296/2017 Бережнюк В.В. призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області.
На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Бережнюк В.В. на посаді судді становив понад 13 років.
До дисциплінарної відповідальності Бережнюк В.В. не притягалась.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Бережнюк В.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
45,5 |
339,5 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
139 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
115 |
Отже, кількість балів, отриманих Бережнюк В.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Бережнюк В.В.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Бережнюк В.В., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Бережнюк В.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Бережнюк В.В. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду з листом № 21-2600/25, у якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.
28 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від Бережнюк В.В. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 19 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 18 травня 2025 року (далі – висновок ГРД).
Членом Комісії – доповідачем (лист від 20 травня 2025 року № 32 дпс-873/24) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 26 травня 2025 року надійшли пояснення Бережнюк В.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Бережнюк В.В. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Бережнюк В.В. проведено 29 травня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Бережнюк В.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
17 |
20 |
19 |
17 |
20 |
21 |
19 |
38,25 |
|
|
|
відповідальність |
|||||||||||
|
безперервний розвиток |
17 |
20 |
20 |
17 |
20 |
21 |
19,25 |
||||
За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,25 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетентністю, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Бережнюк В.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
11 |
10 |
10 |
10 |
11 |
10,25 |
40,75 |
|
|
|
ефективна взаємодія |
9 |
11 |
10 |
9 |
11 |
11 |
10,25 |
||||
|
стійкість мотивації |
9 |
11 |
9 |
9 |
10 |
11 |
9,75 |
||||
|
емоційна стійкість |
10 |
11 |
11 |
10 |
10 |
11 |
10,5 |
||||
|
|
|||||||||||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,75 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерія доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
До Комісії 19 травня 2025 року надійшов висновок ГРД, у якому вказано про таке.
1) Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) Бережнюк В.В. має двох спільних із ОСОБА_1 дітей ____ та ____ року народження. У шлюбі Бережнюк В.В. та ОСОБА_1 не перебували. ГРД висловлено припущення, що у кандидата виник обов’язок декларувати ОСОБА_1 у статусі близької особи. Однак у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки нею не відображено інформації про ОСОБА_1, а вперше відомості про нього вказані у Декларації за 2016 рік.
Стосовно вказаних обставин Бережнюк В.В. надала письмові та усні пояснення під час співбесіди. Кандидат повідомила, що з 2012 року до 2015 року не декларувала інформації про ОСОБА_1, оскільки вони разом не проживали та не вели спільного побуту.
Кандидат зазначила, що попри народження у ____ році дитини з ОСОБА_1, жила в місті Рівне, а ОСОБА_1 – у смт Млинів Рівненської області. Вказане підтверджується копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 (копії сторінок паспорта ОСОБА_1 додано). Бережнюк В.В. зазначила, що була зареєстрована та проживала в місті Рівне, АДРЕСА_1, що підтверджується паспортними даними.
Комісія зазначає, що відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» члени сім’ї:
а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом;
б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Оцінюючи обставини, викладені у висновку ГРД, Комісія бере до уваги роз’яснення Національного агентства України з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4 щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), у якому зазначено, що при встановленні ознак пов’язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов’язків чоловіка і жінки (у т.ч. без реєстрації шлюбу) необхідно враховувати: факт спільного проживання; ведення спільного господарства / спільне виконання домашніх обов’язків; наявність у сторін спільного бюджету, придбання майна в інтересах сім`ї, в тому числі для спільного користування; здійснення спільних витрат в інтересах сім’ї, в тому числі на продукти харчування, дозвілля, утримання житла, його ремонт тощо; інші обставини, які вказують на наявність відносин, притаманних подружжю.
Отже, врахувавши пояснення Бережнюк В.В., дослідивши подані кандидатом документи, Комісія вважає, що відсутні достатні фактичні дані, які б вказували на обов’язок кандидата декларувати ОСОБА_1 у статусі близької особи у
2012–2015 роках (за критерієм спільного проживання, пов’язаності спільним побутом наявності взаємних прав та обов’язків).
2) У 2013 році сукупний дохід Бережнюк В.В. становив 54 220 грн, тобто близько 6 700 дол. США. При цьому кандидат задекларувала вклад у банку в розмірі 99 913 грн (близько 12 500 дол. США), з яких внесено у звітному періоді 91 920 грн (11 500 дол. США).
ГРД наводить дані про дохід кандидата за 2011, 2012 роки та піддає сумніву її спроможність здійснити у 2013 році вклад на таку суму.
Крім цього, ГРД зазначила, що у 2014 році сукупний дохід Бережнюк В.В. становив 184 023 грн, тобто близько 15 500 дол. США (зважаючи на середній курс долара у 2014 році – 11,85 грн). При цьому кандидат задекларувала вклад у сумі 93 294 грн (сума суттєво не змінилася з 2013 року), тобто близько 7 800 дол. США та стала власницею автомобіля Skoda Roomster 2007 року випуску за 28 500 грн, (близько 2 500 дол. CША).
ГРД просить врахувати і те, що у 2017 році кандидат задекларувала дохід від продажу вказаного вище автомобіля в сумі 226 445 грн (близько 8 400 дол. США). На думку ГРД, це свідчить про заниження вартості придбання цього ж автомобіля у 2014 році.
Стосовно фінансової спроможності здійснити у 2013 році вклад у банк Бережнюк В.В. пояснила, що джерелом доходу стала суддівська винагорода та ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила врахувати, що 25 вересня 2013 року внесла на депозит у банк 9 000 дол. США. Під час заповнення декларації про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік суму 9 000 дол. США (станом на 17 березня 2014 року – приблизно 10,21 грн за 1 дол. США) вказала у гривневому еквіваленті 91 919,50 грн.
Комісією встановлено, що в декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік у розділі V Бережнюк В.В. задекларувала 99 912,50 грн – сума коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах, у тому числі 91 919,50 грн, вкладених у звітному році.
Відповідно до положень договору строкового банківського вкладу з капіталізацією процентів «Накопичувальний» від 25 вересня 2013 року
№ 36601-13757 Бережнюк В.В. внесла на депозитний рахунок 9 000 дол. США.
Оцінюючи фінансову спроможність Бережнюк В.В. здійснити вказаний вклад у банк, Комісія дослідила інформацію про її дохід. Так, дохід кандидата у 2011 році становив 97 893 грн, у 2012 році – 141 841 грн, у 2013 році (використано дані до 25 вересня 2013 року) – 10 415 грн (довідки про заробітну плату Господарського суду Рівненської області від 14 травня 2025 року № 05-50/591/25, № 05-50/592/25, довідка Департаменту соціальної політики від 15 травня 2025 року № 116).
Отже, за період з 2011 року до 2013 року сукупний дохід Бережнюк В.В. становив 250 149 грн, що еквівалентно близько 31 200 дол. США.
Ураховуючи пояснення Бережнюк В.В. та копії підтверджувальних документів, Комісія вважає їх достатніми для підтвердження законності джерел походження коштів, розміщених на банківському рахунку та витрачених на придбання автомобіля.
3) У висновку ГРД вказано про придбання Бережнюк В.В. та її близькою особою майна за заниженою вартістю. Йдеться про купівлю автомобіля Skoda Roomster 2007 року випуску вартістю 28 500 грн та квартири у місті Рівне площею 44 кв.м вартістю 49 876 грн.
Комісія зазначає, що пунктом 13 розділу ІІ Єдиних показників передбачено, якщо об’єкт цивільних прав набутий за ціною, що істотно відрізняється від ринкової, то під час оцінки відповідності витрат на його набуття законним доходам ураховуються ринкова ціна на аналогічні об’єкти на момент набуття.
Пунктом 21 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав», якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.
Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно, право на об’єкт цивільних прав за оплатним договором набуте суддею (кандидатом на посаду судді) або членами його сім’ї за ціною, що істотно не відрізняється від ринкової вартості (підпункт 5 пункту 21).
Стосовно автомобіля Бережнюк В.В. пояснила, що 25 грудня 2014 року придбала автомобіль Skoda Roomster 2007 року випуску вартістю 28 500 грн. Низьку вартість автомобіля кандидат пояснила тим, що автомобіль був пошкоджений у ДТП. Після придбання автомобіля здійснено його ремонт, витрати на який становили приблизно 4 000 дол. США. Причиною купівлі авто після ДТП пояснила бажанням заощадити кошти.
Бережнюк В.В. повідомила, що документи, які підтверджують вартість вказаного автомобіля (окрім витягу з довідки-рахунку від 25 грудня 2014 року ВІА № 923769) та вартість ремонтних робіт (послуг) не збереглися.
Бережнюк В.В. підтвердила, що у 2017 році продала автомобіль Skoda Roomster за ціною 226 445 грн. За її словами, зростання вартості обумовлено проведеним ремонтом автомобіля.
На підтвердження пояснень кандидат надала банківські квитанції про зняття коштів, які перебували на депозиті, за період 02–11 квітня 2014 року.
Комісія вважає непереконливими пояснення Бережнюк В.В. щодо вартості автомобіля, адже документів, які б підтверджували вчинення такого правочину з відображенням вартості автомобіля та його технічного стану нею не надано. Витяг з довідки–рахунку від 25 грудня 2014 року ВІА № 923769, доданий Бережнюк В.В. до пояснень, Комісія вважає недостатнім, оскільки він не містить необхідних реквізитів - підпису посадової особи, найменування органу, печатки. Також Комісія не може взяти до уваги пояснення кандидата в частині посилання на квитанції про зняття готівки для здійснення ремонтних робіт автомобіля, оскільки з цих документів неможливо встановити дійсну мету такої операції та напрямок використання коштів.
Комісія зауважує, що навіть станом на травень 2025 року відповідно до інформації, відображеної на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі, середня ціна автомобіля марки Skoda Roomster 2007 року випуску становить від 160 000 грн (еквівалентно 3 900 дол. США), що ставить під сумнів можливість придбання також автомобіля у 2014 році за ціною 28 500 грн (близько 2 500 дол. CША).
Кандидат недоліки технічного стану та факт проведення дороговартісного ремонту вказаного автомобіля не підтвердила. Однак у 2017 році автомобіль відчужено за 226 445 грн. Наведені фактичні дані у своїй сукупності є підставою для сумніву в тому, що кандидат на посаду судді набула майно за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
Також у висновку ГРД висловлено сумнів щодо спроможності близької особи кандидата набути квартиру в місті Рівне площею 44 кв.м за 49 876 грн.
Бережнюк В.В. пояснила, що квартира придбана на підставі договору купівлі-продажу від 09 листопада 2017 року № 6. У договорі вказано, що згідно зі звітом про оцінку майна ринкова вартість відчужуваної квартири станом на 03 листопада 2017 року становить 49 876,00 грн; продаж вчинено за 49 876,00 грн; ціна договору відповідає дійсним намірам сторін.
Низьку вартість квартири Бережнюк В.В. пояснила тим, що квартира була в аварійному стані, знаходилась в будинку 1929 року побудови, розташованому поруч із залізничним вокзалом у м. Рівне, близько до залізничних колій.
Кандидат повідомила, що ОСОБА_1 поступово відновив квартиру, зробив ремонт, що в подальшому підвищило її вартість. Квартиру відчужено 02 липня 2020 року згідно з договором купівлі-продажу. Відповідно до положень договору оціночна вартість квартири становила 220 500 грн.
Комісія критично сприймає пояснення Бережнюк В.В. щодо вартості квартири.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 09 листопада 2017 року продаж вчинено за 49 876 грн. Згідно зі звітом про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_2, ринкова вартість відчужуваної квартири станом на 03 листопада 2017 року становила 49 876,00 грн.
Проте, як вбачається з пояснень Бережнюк В.В. та відомостей, які відображені в її Декларації за 2020 рік вказану квартиру відчужено членом сім’ї за 220 500 грн. Зростання вартості квартири при її продажу через три роки після купівлі в 4 рази та непідтвердження об’єктивних причин для цього є підставою для сумніву, що член сім’ї кандидата на посаду судді набув майно за оплатним договором за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може бути причиною сумніву достовірності відображеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу та заниження такої вартості. Безперечно, відображення вартості майна, що не відповідає фактичній (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидатки та членів її сім’ї та ускладнює зіставлення рівня їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу та може мати ознаки, якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.
Оцінка наведених фактів і обставин дає підстави для висновку, що, з погляду звичайної розсудливої людини, може виникати сумнів у дотриманні кандидатом досліджуваного показника.
Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Ураховуючи, що реальні доходи кандидата на посаду судді та члена її сім’ї не ставлять під сумнів можливості набуття прав на вказані вище об’єкти навіть за ринковою вартістю, відсутність систематичного характеру таких дій, давність цих подій, Комісія дійшла висновку, що порушення не може бути покладено в основу висновку про невідповідність показнику, а є підставою для зниження кількості балів на 15.
4) У 2017 році кандидат задекларувала майно, яке вона та члени її сім’ї набули у звітному періоді, а саме: квартиру в місті Рівне площею 44 кв.м, земельну ділянку в селі Обарів площею 1 115 кв.м та автомобіль Ноnda CR-V 2008 року випуску. Загальна сума витрат становила 519 534 грн (49 876 грн, 141 315 грн та 328 343 грн відповідно). Із урахуванням зазначених видатків, витрат для повернення позики у сумі 1 000 дол. США та витрат для задоволення базових побутових потреб ГРД ставить під сумнів достатність доходів кандидата для придбання вказаного майна.
Кандидат не погодилась з твердженнями ГРД та зазначила, що доходів, отриманих за період з 2014 року до 2017 року та позичених коштів вистачало для придбання майна.
Комісією проаналізовно відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, декларацій Бережнюк В.В. за 2015, 2016 роки про суми доходів та встановлено, що у 2015 році дохід Бережнюк В.В. становив 176 222 грн, у 2016 році –214 402 грн, у 2017 році – 569 865 грн.
У Декларації за 2016 рік у розділі 12 «Грошові активи» відображено інформацію про кошти, розміщені на банківських рахунках у розмірі 4 555 дол. США; у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» вказано про позичені кошти в розмірі 10 000 дол. США.
Внесення грошових коштів на депозитний рахунок підтверджується Договором банківського вкладу «Класичний» НОМЕР_1 від 15 грудня 2016 року; отримання позики в розмірі 10 000 дол США підтверджується квитанціями ПриватБанку від 13 грудня 2016 року на суму 6 000 дол. США та від 14 грудня 2016 року на суму 3 950 дол. США, всього 9 950 дол. США (50 дол. США комісія банку).
Відповідно до Декларації за 2017 рік витрати кандидата на придбання майна становили 519 534 грн.
Ураховуючи викладене, Комісія зазначає, що рівень доходів Бережнюк В.В. (з урахуванням отриманої позики) дозволяв здійснити придбання об’єктів рухомого та нерухомого майна.
5) Згідно з Декларацією за 2018 рік Бережнюк В.В. стала власницею квартири площею 104 кв.м у місті Рівне вартістю 1 151 790 грн (або за 41 135 дол. США).
ГРД піддає сумніву спроможність кандидата купити квартиру такої площі в обласному центрі за таку невисоку вартість.
Стосовно вказаних обставин Бережнюк В.В. надала письмові та усні пояснення під час співбесіди, у яких зазначила, що 02 листопада 2018 року придбала квартиру за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_2 із використанням коштів, отриманих у кредит. Зауважила, що 02 листопада 2018 року нею було укладено іпотечний договір та договір купівлі-продажу квартири, де відображено вартість квартири – 1 151 790 грн.
На підтвердження пояснень Бережнюк В.В. надала копії: кредитного договору № 280 (щодо надання пільгового довготермінового кредиту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584) від 02 листопада 2018 року (далі – кредитний договір № 280); договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2018 року; іпотечного договору від 02 листопада 2018 року; технічного паспорта на квартиру.
На підтвердження фінансової спроможності батька здійснити їй подарунок у грошовій формі Бережнюк В.В. надала довідки про його доходи за період 2016–2018 роки, видані Рівненським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області про отримання пенсійних виплат; банківські виписки Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про рух коштів на рахунку за період з 2017 року до 2018 року; відповідь № 1249491 від 01 квітня 2025 року з Державного реєстру фізичних осіб–платників податків про джерела та суми доходів ОСОБА_3 за період з першого кварталу 1998 року до першого кварталу
2025 року.
Комісією досліджено надані кандидатом документи та встановлено, що дохід її батька з 2016 року до 2018 року складався з пенсійних виплат, заробітної плати, позики та становив 310 456 грн.
Ураховуючи зазначені обставини, Комісія вважає, що Бережнюк В.В. спростувала сумнів щодо достатності доходів її батька для здійснення подарунка.
Стосовно позички, отриманої від ОСОБА_4, кандидат пояснила, що він є близьким другом її рідного брата. ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа–підприємець та має достатній рівень доходів, які дозволяли йому позичити їй кошти в розмірі 100 000 грн.
На підтвердження фінансової спроможності ОСОБА_4 кандидат надала витяг з електронного кабінету платника податків, з якого вбачається, що у 2018 році його дохід становив 1 616 942 грн.
Комісією встановлено, що у Декларації за 2018 рік у розділі «Об’єкти нерухомості» Бережнюк В.В. задекларувала у власності квартиру загальною площею 103,6 кв.м у м. Рівне, АДРЕСА_2 дата набуття права 02 листопада 2018 року, вартість 1 151 790 грн.
Досліджено копії документів, наданих Бережнюк В.В. та встановлено, що 02 листопада 2018 року нею укладено кредитний договір № 280, договір купівлі-продажу квартири та іпотечний договір.
Кредитний договір № 280 укладено відповідно до Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584.
Відповідно до положень кредитного договору № 280 кредитором є Рівненське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
Пунктом 1.1 кредитного договору № 280 передбачено, що кредитор зобов’язується надати позичальнику грошові кошти в сумі відповідно до розрахунку розміру кредиту з визначенням власних внесків позичальника та суми коштів на страхування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 857 440,00 грн.
Кредит надається позичальнику на придбання житла – квартири № _, яка розташована на ______ поверсі двоквартирного житлового будинку загальною площею 103,6 кв.м за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, АДРЕСА_2, згідно з Договором купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2018 року, укладеним між ОСОБА_5 та Бережнюк В.В.
Відповідно до пункту 2 кредитного договору № 280 позичальник вносить першу частину першого внеску в розмірі не менше 3 (трьох) відсотків вартості будівництва (реконструкції) чи придбання житла, усього в сумі 54 730,00 грн, а також кошти за понаднормативну площу та/або різницю між фактичною вартістю будівництва (реконструкції) чи придбання житла і вартістю, встановленою в Розрахунку розміру кредиту з визначенням внесків позичальника та суми коштів на страхування в період будівництва (реконструкції) житла, в сумі 239 620,00 грн на момент підписання договору.
Підпунктами 2.1, 2.2 пункту 2 договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2018 року вказано, що ринкова вартість квартири, згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, виданого Приватним підприємством «Оцінка» 08 жовтня 2018 року, становить 1 151 790 грн.
Продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за ціною 1 151 790,00 грн, що покупець (Бережнюк В.В.) зобов’язується сплатити із залученням коштів Рівненського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».
З наданих Бережнюк В.В. документів Комісією встановлено, що у 2018 році на придбання квартири нею витрачено власні кошти у сумі 294 350 грн.
Отже, Комісія вважає, що пояснення Бережнюк В.В. та надані нею документи спростовують викладені у висновку ГРД обставини щодо вдаваності правочину, достатності в кандидата коштів для придбання квартири та заниження її вартості.
Додатково ГРД надала інформацію, яка не стала підставою для висновку, але потребує пояснення кандидата такого змісту.
У Декларації за 2016 рік, кандидат зазначила, що позичила 10 000 дол. США у ОСОБА_6, матері особи, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі. В Декларації за 2020 рік кандидатка вказала, що мати близької особи позичила близькій особі кошти в сумі 20 000 та 30 000 дол. США. У Декларації за 2021 рік кандидат зазначила, що її близька особа отримала подарунок в сумі 135 469 грн від своєї матері. ГРД зазначає, що потребують пояснень джерела походження коштів у ОСОБА_6.
Бережнюк В.В. пояснила, що в кінці 1990-х років ОСОБА_6 емігрувала до США, одружилась з громадянином США, є пенсіонеркою та отримує пенсійні виплати у США.
На підтвердження фінансової можливості ОСОБА_6 кандидат надала виписки з банку США; інформацію про проведені операції у АТ КБ «ПриватБанк» за грошовими переказами.
Заслухавши пояснення Бережнюк В.В., дослідивши надані нею документи, Комісія вважає їх достатніми доказами, які підтверджують фінансову спроможність ОСОБА_6.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 2.16 розділу 2 Положення для встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками також може бути досліджено загальновідому і загальнодоступну інформацію.
Комісією не встановлено істотних обставин, які б могли свідчити про невідповідність Бережнюк В.В. критеріям професійної етики та доброчесності, однак в процесі дослідження досьє встановлено таке.
У деклараціях про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2012–2015 роки Бережнюк В.В. у розділі І (Загальні відомості) вказувала місце проживання м. Рівне, АДРЕСА_1; м. Рівне, АДРЕСА_3. Проте у розділі ІІІ (Відомості про нерухоме майно) цих декларацій Бережнюк В.В. не задекларувала прав на жоден із зазначених об’єктів.
Під час співбесіди кандидат підтвердила, що проживала за вказаними адресами. Власниками квартир, які вказані як місце проживання, були її брат та мати чоловіка. Також Бережнюк В.В. зазначила, що у зв’язку з відсутністю роз’яснень щодо заповнення декларацій на момент їх заповнення вважала достатньо відобразити лише місце проживання.
Комісія зазначає, що Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (який був чинний на момент подання декларацій) затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ Декларації «Відомості про нерухоме майно» підлягало декларуванню майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним.
Пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи викладене, Комісія критично сприймає пояснення Бережнюк В.В. щодо причин недекларування об’єктів нерухомого майна, у зв’язку з чим одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку відповідності кандидата критерію доброчесності за показником чесність.
Національною поліцією України (Департамент інформаційно-аналітичної підтримки) листом від 25 березня 2025 року №21-1851/25 надано інформацію щодо притягнення, зокрема, у 2019, 2020 роках Бережнюк В.В. до адміністративної відповідальності за статтями 122, 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв’язку з викладеними обставинами Комісією досліджено декларації доброчесності Бережнюк В.В. за 2019, 2020 роки на предмет відображення відомостей про притягнення до юридичної відповідальності при декларуванні тверджень № 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» та/або № 23 «Мене не було притягнуто до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність». За результатами дослідження встановлено, що при заповненні декларацій Бережнюк В.В. не враховано фактів притягнення її до адміністративної відповідальності, внаслідок чого твердження № 22 помилково задекларовано у спосіб «Підтверджую».
Допущену помилку кандидат визнала та в декларації доброчесності за 2023 рік у розділі ІІІ Додаткові пояснення вказала: «Щодо відомостей, вказаних у пункті 28 цієї Декларації: у 2023 році мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності. Проте, повідомляю, що мною у деклараціях за 2019 рік та 2020 рік помилково не було вказано відомості щодо притягнення мене до юридичної відповідальності, а саме:
1) згідно постанови № 945525 від 13.03.2019 ГУ Національної поліції в Львівській області Трускавецьке відділення поліції Дрогобицького відділу поліції щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі накладено 255 грн штрафу. Штраф сплачено протягом 5 робочих днів (квитанція у мене відсутня, тому не вказую номер та дату оплати).
2) згідно постанови № 740767 від 23.03.2020 ГУ Національної поліції в Львівській області Трускавецьке відділення поліції Дрогобицького відділу поліції щодо накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (не виконано вимогу дорожнього знаку 321 (в'їзд заборонено), чим порушено ПДР) накладено штраф 255,00 грн. Згідно квитанції №17 від 26.03.2020 сплачено 255 грн. штрафу.».
Під час співбесіди Бережнюк В.В. пояснила, що допустила помилку при заповненні декларацій доброчесності у зв’язку з тим, що про факти притягнення її до адміністративної відповідальності забула. Просила врахувати, що штрафи нею сплачені вчасно.
Комісія зазначає, що відповідно до частин першої та другої статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларацій доброчесності) суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Ураховуючи пояснення кандидата та відомості, вказані нею в розділі ІІІ «Додаткові пояснення» Декларації доброчесності за 2023 рік, Комісія доходить висновку, що Бережнюк В.В., заповнюючи декларації доброчесності за 2019, 2020 роки не мала умислу приховати відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності, що могло б бути підставою для ініціювання дисциплінарного провадження щодо неї.
Однак Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку відповідності кандидатки критерію доброчесності за показником чесність.
Водночас Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Бережнюк В.В. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення при зниженні балів за виявленні порушення правил та/або норм.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів), тому Комісія виснує, що Бережнюк В.В. відповідає критерію професійної етики та доброчесності.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
45,5 |
339,5 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
139 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
115 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
19 |
38,25 |
|
безперервний розвиток |
19,25 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10,25 |
40,75 |
|
ефективна взаємодія |
10,25 |
||
|
стійкість мотивації |
9,75 |
||
|
емоційна стійкість |
10,5 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
255 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
673,5 |
Таким чином, кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Бережнюк Віта Вячеславівна набрала 673,5 бала.
2. Питання про підтвердження здатності Бережнюк Віти Вячеславівни здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
