Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романа РОМАНЮКА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності: Людмили ЯНКІНОЇ,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романюка Романа Васильовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року Романюк Роман Васильович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Романюка Р.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Романюк Р.В., дата народження – __ _________ ____ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2001 році кандидат закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістр права.
У 2018 році у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію за спеціальністю трудове право, право соціального забезпечення та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Указом Президента України від 23 січня 2012 року № 29/2012 Романюка Р.В. призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області строком на п’ять років; Указом Президента України від 22 квітня 2019 року № 159/2019 Романюка Р.В. призначено на посаду судді Господарського суду Рівненської області.
Романюк Р.В. пройшов кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді (рішення Комісії від 28 вересня 2018 року № 1780/ко-18).
На момент подання заяви про допуск до участі в конкурсі стаж Романюка Р.В. на посаді судді становив понад 11 років.
До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Романюк Р.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
46,3 |
330,8 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
132 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
112,5 |
Отже, кількість балів, отриманих Романюком Р.В. за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Романюка Р.В.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Романюка Р.В. та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію доброчесності та професійної етики).
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Романюка Р.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романюка Р.В. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
11 квітня 2025 року Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду з листом № 21-2600/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.
28 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від Романюка Р.В. на виконання листа Комісії від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 05 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 05 травня 2025 року (далі – висновок ГРД).
Членом Комісії – доповідачем (лист від 07 травня 2025 року № 32 дпс-1321/23) надіслано висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 13 травня 2025 року надійшли пояснення Романюка Р.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Романюку Р.В. було забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
20 травня 2025 року відбулась співбесіда з Романюком Р.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з правами учасника засідання, з’ясовано його думку щодо наявності чи відсутності обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Під час співбесіди 20 травня 2025 року кандидату надано можливість ознайомитися із додатковою інформацією, яка може його стосуватися, а також виникла необхідність в отриманні додаткових відомостей для забезпечення повноти та об’єктивності кваліфікаційного оцінювання. З цією метою в розгляді питання оголошено перерву.
До Комісії 22 травня 2025 року надійшла заява Романюка Р.В. про відвід члена Комісії Богоноса М.Б. від участі в розгляді питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романюка Р.В.
За результатом розгляду вказаної заяви прийнято рішення від 03 червня 2025 року № 111/зп-25, яким відмовлено в задоволенні заяви Романюка Р.В.
Співбесіду з кандидатом продовжено 03 червня 2025 року.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Романюком Р.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
18 |
22 |
18 |
20 |
18 |
19 |
18,75 |
37,5 |
|
|
|
відповідальність |
|||||||||||
|
безперервний розвиток |
19 |
20 |
17 |
18 |
19 |
19 |
18,75 |
||||
За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що становить не менше 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 розділу 2 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|
||||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
11 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
40,25 |
|
|
|
ефективна взаємодія |
10 |
11 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
||||
|
стійкість мотивації |
10 |
11 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
||||
|
емоційна стійкість |
11 |
12 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10,25 |
||||
|
|
|||||||||||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40,25 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критерія доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.
До Комісії 05 травня 2025 року надійшов висновок ГРД, у якому вказано про таке.
1) У всіх деклараціях про майно, доходи, видатки та зобов’язання фінансового характеру (далі – паперова декларація) та Деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) Романюк Р.В. вказував земельну ділянку площею 800 кв.м, розташовану в селі Світязь Шацького району Волинської області, набуту ним на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
ГРД зазначає, що має обґрунтований сумнів у легальності такого рішення органу місцевого самоврядування.
Романюк Р.В. пояснив, що земельну ділянку набуто ним у 2007 році на підставі рішення Світязької сільської ради від 28 серпня 2007 року № 18/13, вартість об’єкта йому невідома, оскільки оцінка вказаної земельної ділянки не проводилась.
Романюк Р.В. звернув увагу, що земельну ділянку набуто у 2007 році до призначення на посаду судді.
На підтвердження пояснень Романюк Р.В. надав копію рішення Світязької сільської ради Шацького району Волинської області від 28 серпня 2007 року № 18/13 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. Романюку Р.В. в с. Світязь».
З огляду на чинність рішення органу місцевого самоврядування та із урахуванням презумпції його правомірності Комісія не вбачає підстав для сумніву в законності підстав набуття Романюком Р.В. земельної ділянки.
2) З 2012 року до 2017 року Романюк Р.В. не задекларував об’єктів нерухомості, що перебували в оренді чи на іншому праві користування та витрати на придбання такого майна або користування ним за місцем своєї роботи в місті Рівне.
З 01 жовтня 2015 року в користуванні Романюка Р.В. на підставі Договору оренди перебувала квартира в місті Києві. Оскільки раніше у своїх поясненнях за 2018 рік Романюк Р.В. зазначав, що квартира перебувала в нього на умовах безкоштовного користування, ГРД висловила сумнів щодо безоплатного користування цією квартирою.
Також ГРД зазначає про те, що з 2018 року Романюк Р.В. у Деклараціях вказує оренду житла в місті Рівне, однак не зазначає вартості орендованого житла.
Стосовно невідображення в розділі «Відомості про нерухоме майно» в паперових деклараціях та Деклараціях за 2012–2017 роки інформації про орендовані квартири Романюк Р.В. пояснив, що наміру приховати чи надати недостовірну інформацію не мав. Кандидат зазначив, що допустив помилку, оскільки вважав достатнім відображення інформації про орендовані квартири в розділі «Місце фактичного проживання».
Стосовно невідображення в Деклараціях інформації про вартість орендованого майна Романюк Р.В. пояснив, що така інформація йому була невідома, а підстав приховувати факт оренди квартири в місті Рівне чи будь-якої відомої йому інформації щодо такого об’єкта нерухомості в нього не було.
Крім того, кандидат зазначив, що орендодавці, як правило, наполягають на внесенні орендної плати виключно в готівковій формі і лише в поодиноких випадках орендодавці надають додаткову інформацію, необхідну для декларування.
Комісія зазначає, що Додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року (чинний на момент подання декларацій до 2015 року) було затверджено форму Декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. У розділі ІІІ Відомості про нерухоме майно було передбачено обов’язок декларування майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним.
Після запровадження електронної системи декларування, аналогічні за змістом положення закріплені в пункті 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», якими передбачено, що в декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
Ураховуючи викладене, Комісія критично сприймає пояснення Романюка Р.В. щодо причин недекларування об’єктів нерухомого майна та витрат на користування ним, проте зазначає, що виявлені порушення не можуть бути кваліфіковані як «істотні» та не є самостійною та достатньою підставою для висновку про невідповідність кандидата одному із показників критерію доброчесності.
Водночас Комісією встановлено істотні обставини, які свідчать про невідповідність Романюка Р.В. критеріям доброчесності та професійної етики.
Як зазначалось вище, відповідно до пунктів 2.13, 2.14 розділу 2 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники, пунктами 8, 9 розділу ІІ яких передбачено, що під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідно до Закону України «Про запобігання корупції». Інформація, джерела походження якої установити неможливо, не має доказової сили під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Єдиним показникам. Таку інформацію може перевірити суб’єкт оцінювання. Анонімні повідомлення не розглядаються.
Під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.
Оцінювання відповідності Показникам судді (кандидата на посаду судді) може ґрунтуватися на інформації без часових обмежень, з урахуванням давності та подальшої поведінки судді (кандидата на посаду судді).
Під час кваліфікаційного оцінювання Романюка Р.В. використано інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема судові рішення у справі № 756/11050/21-ц, які оприлюднено в цьому реєстрі.
Комісією встановлено, що в липні 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (позивач) із цивільним позовом до Романюка Романа Васильовича (відповідач) (справа № 756/11050/21-ц). У позовній заяві позивач просив стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за договором позики, що в загальному становить 43 697,58 доларів США.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 липня 2021 року вказану цивільну справу про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, яке мотивовано тим, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач зазначив, що відповідачу належить автомобіль BMW 2015 року випуску, модель 320XI, об’єм двигуна 1998, дата реєстрації 01 грудня 2020 року, ринкова вартість не більша 21 500,000 дол. США.
З урахуванням зазначеного позивач просив суд накласти арешт на вказаний транспортний засіб, оскільки, на його думку, наявний ризик відчуження автомобіля на користь третіх осіб, що призведе до ускладнення ефективного захисту його прав та інтересів.
Ухвалою суду першої інстанції від 07 липня 2022 року в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в цивільній справі 756/11050/21-ц відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07 липня 2022 року скасовано, заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на транспортний засіб BMW 2015 року випуску, модель 320XI, об`єм двигуна 1998, дата реєстрації 01 грудня 2020 року, який належить на праві власності Романюку Роману Васильовичу (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між сторонами існує спір про стягнення заборгованості, розмір якої є суттєвим (на момент ухвалення постанови 20 770,76 доларів США). Апеляційний суд зауважив, що накладення арешту на транспортний засіб, який належить відповідачу, гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення в разі задоволення позову. При цьому суд дійшов висновку, що обраний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, а його застосування не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Романюка Романа Васильовича в цивільній справі 756/11050/21-ц.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року в частині відмови у стягненні трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовної вимоги та стягнення з Романюка Р.В. на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми основного боргу в розмірі 37 397 (тридцять сім тисяч триста дев`яносто сім) грн 47 коп. В іншій частині рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2024 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року в частині вирішення позовних вимог Романюка Р.В. до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу та в частині розподілу судових витрат скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу відмовлено з підстав, наведених у мотивувальній частині цієї постанови.
Під час розгляду цивільної справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини.
24 травня 2018 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та Романюком Романом Васильовичем (позичальник) було укладено Договір процентної позики № 23-05/18-ПП (далі – Договір).
На виконання умов Договору у день його підписання позикодавцем було передано, а позичальником отримано позику в розмірі 1 043 200,00 грн, що еквівалентно 40 000,00 дол. США за офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ).
Отримання позичальником коштів відповідно до пункту 3.2 Договору підтверджується розпискою від 24 травня 2018 року.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що позичальник зобов’язується сплачувати проценти за користування позикою в розмірі 2,5% щомісяця від суми позики.
Строк повернення позики визначено пунктом 4.1 Договору та становить 6 місяців з моменту передачі позикодавцем позичальнику позики та складання відповідної розписки.
Зі змісту позовної заяви та Додатка 4 до позовної заяви «Копія розрахунку заборгованості за Договором процентної позики № 23-05/18-ПП від 24.05.2018 року» слідує, що відповідачем повернено позивачу позику та проценти за користування позикою на загальну суму 45 500,00 дол. США.
Позивач вважав, що з урахуванням строку користування позикою 6 місяців з 24 травня 2018 року він має право на отримання процентів за користування відповідачем позикою в межах шестимісячного строку, тобто до 24 листопада 2018 року, з розрахунку 2,5% на місяць, що становить 119 707,50 грн (в загальному 1 043 200,00 грн тіло позики та 119 707,50 грн процентів за 6 міс користування позикою, що разом становить 1 162 907,50 грн).
Визначаючись щодо динаміки повернення грошового зобов’язання, суд першої інстанції виходив із наданого відповідачем (Романюком Р.В.) розрахунку, а саме про погашення зобов’язання за таким графіком:
05.07.2018 у розмірі 10 000,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 264 300,00 грн;
03.12.2018 у розмірі 2 500,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 70 550,00 грн;
15.03.2019 у розмірі 5 000,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 134 100,00 грн;
27.08.2019 у розмірі 1 500,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 37 740,00 грн;
25.11.2019 у розмірі 3 000,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 72 480,00 грн;
17.07.2020 у розмірі 10 000,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 272 700,00 грн;
25.09.2020 у розмірі 10 000,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 282 400,00 грн;
24.06.2021 у розмірі 3 500,00 дол. США, що еквівалентно на день повернення за курсом НБУ 95 445,00 грн.
Загалом сума повернення становить: 1 229 715,00 грн.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов’язання відповідача за Договором позики щодо повернення позики та сплати процентів за шість місяців користування коштами становили 1 162 907,50 грн, а за даними позивача, зазначеними останнім в розрахунку до позовної заяви, відповідачем було сплачено позивачу в рахунок повернення позики та сплати процентів за договором позики 1 229 715,00 грн, тобто на 66 807,50 грн більше.
Апеляційним судом за результатами проведених розрахунків встановлено, що станом на 24 червня 2021 року відповідачем погашено заборгованість перед позивачем за Договором в повному обсязі.
На цій підставі суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було належно виконано свої зобов’язання за Договором, що стало підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості та процентів за договором.
Водночас, колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції про відмову позивачеві у стягненні трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу. Провівши розрахунки, апеляційний суд дійшов висновку, що загальний розмір трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу становить 37 397,47 грн, що і стало підставою для часткового задоволення позовних вимог.
26 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив постанову у справі № 756/11050/21-ц, якою скасовано рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу та в частині розподілу судових витрат. У цій частині ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Романюка Р.В. про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми основного боргу відмовлено з підстав, наведених у мотивувальній частині цієї постанови.
У мотивувальній частині постанови вказано, що Сторонами визнано та не заперечується, що Романюк Р.В. на виконання умов Договору процентної позики від 24 травня 2018 року № 23-05/18-ПП сплатив ОСОБА_1:
05 липня 2018 року – 10 000 дол. США;
03 грудня 2018 року – 2 500 дол. США;
15 березня 2019 року – 5 000 дол. США;
27 серпня 2019 року – 1 500 дол. США;
25 листопада 2019 року – 3 000 дол. США;
17 липня 2020 року – 10 000 дол. США;
25 вересня 2020 року – 10 000 дол. США;
24 червня 2021 року – 3 500 дол. США.
Всього відповідачем повернено позивачу позику та проценти за користування позикою на загальну суму 45 500 дол. США.
Суд касаційної інстанції погодився з тим, що відповідач прострочив виконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк – протягом 6 (шести) календарних місяців з моменту передачі 24 травня 2018 року позикодавцем позичальнику позики, тобто до 24 листопада 2018 року. Тому позикодавець має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Водночас, встановивши, що 15 березня 2019 року відповідач повністю погасив заборгованість за процентами, а 24 червня 2021 року – за тілом позики, і наявна переплата у розмірі 50 716,46 грн, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не звернув увагу на те, що нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов’язання, а здійснена відповідачем переплата в розмірі 50 716,46 грн в повному обсязі покриває нараховані три проценти річних в сумі 37 397,47 грн, що свідчить про те, що зобов’язання за спірним договором позики припинилися на підставі статті 599 ЦК України 24 червня 2021 року, тобто в день остаточного погашення заборгованості.
У підсумку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність переплати у відповідача на суму, більшу від заявлених до стягнення трьох процентів річних, а тому визнав його вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми необґрунтованими.
Узагальнюючи обставини, встановлені рішеннями судів при розгляді цивільної справи № 756/11050/21-ц, Комісія зауважує, що 24 травня 2018 року у Романюка Романа Васильовича (паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: місто Київ, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2) виникло фінансове зобов’язання у виді отриманої позики в розмірі 1 043 200,00 грн. З огляду на динаміку погашення грошового зобов’язання та висновки судів щодо сум зобов’язання Романюк Р.В. повністю погасив заборгованість 24 червня 2021 року, а для виконання цього зобов’язання Романюком Р.В. упродовж зазначеного періоду здійснено видатки на суму 1 229 715,00 грн.
З метою реалізації принципу обов’язковості судових рішень, забезпечення правової визначеності та запобігання взаємосуперечливих рішень судів, обставинам, встановленим судовим рішенням, надається приюдиційний характер. Зміст цього правила викладено в частині четвертій статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Повертаючись до обставин, встановлених у справі № 756/11050/21-ц, із урахуванням їх юридичного значення, Комісія вбачає підстави для висновку про виникнення у кандидата у травні 2018 року фінансового зобов’язання, розмір якого становив 1 043 200,00 грн. Із урахуванням висновків суду це зобов’язання ним повністю погашено в червні 2021 року, а для його виконання здійснено видатки на загальну суму 1 229 715,00 грн.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції чинній на момент подання Романюком Р.В. Декларацій за 2018–2021 роки) у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов’язання, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. У разі якщо розмір зобов’язання не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов’язання.
Пунктом 10 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що у декларації зазначаються відомості про видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2-9 частини першої цієї статті.
Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року; до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб’єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента.
Згідно з частиною четвертою статті 52 Закону у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Попри вказаний обов’язок, Романюк Р.В. у Деклараціях за 2018–2020 роки у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» відомостей про зобов’язання у розмірі 1 043 200 грн, яке виникло у нього на підставі Договору від 24 травня 2018 року № 23-05/18-ПП, укладеного із ОСОБА_1, не задекларовано.
Як зазначалося раніше, Романюк Р.В. здійснив ряд видатків для виконання грошового зобов’язання, а саме: 05 липня 2018 року – 10 000 доларів США; 03 грудня 2018 року – 2 500 доларів США; 15 березня 2019 року – 5 000 доларів США; 27 серпня 2019 року – 1 500 доларів США; 25 листопада 2019 року – 3 000 доларів США; 17 липня 2020 року – 10 000 доларів США; 25 вересня 2020 року – 10 000 доларів США;
24 червня 2021 року – 3 500 доларів США.
Попри це, у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відсутні подані Романюком Р.В. повідомлення про суттєві зміни майнового стану внаслідок здійснення видатків на суму понад 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
Встановлені обставини можуть свідчити про порушення кандидатом на вакантну посаду судді апеляційного господарського суду, який працює на посаді судді господарського суду Рівненської області, законодавства у сфері запобігання корупції, а тому є підставою для повідомлення про це спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції (частина шоста статті 84 Закону).
Під час проведеної співбесіди кандидат заперечував своє відношення до цивільної справи № 756/11050/21-ц як і те, що обставини, про які йдеться у рішеннях судів в цій справі, стосуються його особисто.
Романюк Р.В. вказав, що наведені обставини свідчать про неправомірне використання його персональних даних. У зв’язку з цим 23 травня 2025 року, після ознайомлення з матеріалами цивільної справи ним подано до Печерського УП ГУНП у м. Києві заяву про вчинене кримінальне правопорушення.
На підтвердження пояснень кандидат надав до Комісії копію першої сторінки протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 травня 2025 року.
Комісія критично оцінює позицію кандидата з таких мотивів.
Перш за все, Комісія зауважує, що така форма реагування як звернення до правоохоронних органів, не спростовує чинності рішень судів, ухвалених у цивільній справі та приюдиційний характер встановлених ними обставин.
До того ж під час огляду судових рішень, постановлених у цивільній справі № 756/11050/21-ц, встановлено, що в них вказано адресу місць проживання/реєстрації Романюка Р.В.: місто Київ, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Указана інформація є ідентичною з відомостями, повідомленими кандидатом під час його кваліфікаційного оцінювання.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року в порядку забезпечення позову у справі № 756/11050/21-ц накладено арешт на транспортний засіб BMW 2015 року випуску, модель 320XI, об`єм двигуна 1998, дата реєстрації 01 грудня 2020 року, який за своїми ідентифікаційними характеристиками повністю співпадає із транспортним засобом, що належить на праві власності кандидату.
З огляду на позицію кандидата Комісія звернулась з листом від 22 травня 2025 року № 32дпс-1321/23 до Печерського районного суду міста Києва з проханням надати електронну копію матеріалів судової справи № 756/11050/21-ц.
Печерським районним судом міста Києва надіслано до Комісії копію матеріалів цивільної справи № 756/11050/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Романюка Р.В. про стягнення заборгованості.
Романюк Р.В. зазначив, що про існування цивільної справи йому було невідомо, з позивачем у справі він незнайомий, договір позики не укладав та грошових коштів, які є предметом правочину, не отримував. Крім того, кандидат повідомив, що за період розгляду цивільної справи жодного разу не був повідомлений про час та місце судового засідання, участі в судових засіданнях не брав.
Кандидат звернув увагу на той факт, що сторони не вчиняли жодних дій на виконання рішення суду чи інших процесуальних дій, виконавчих листів не отримували, що свідчить, на його думку, про фіктивність цивільної справи або введення суду в оману сторонами процесу або однією зі сторін.
Комісією оглянуто матеріали цивільної справи № 756/11050/21-ц та встановлено наявність документів, що додатково ставлять під сумнів достовірність пояснень Романюка Р.В.
Зокрема, рішення та судові повістки в цивільній справі № 756/11050/21-ц надсилались на адресу Романюка Р.В., про що свідчить зазначення адреси одержувача на конверті (м. Київ, АДРЕСА_2); до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги, укладений між Романюком Р.В. та адвокатом Юждою С.М. від 27 грудня 2021 року, підписаний Романюком Р.В., ордер серії КВ № 43127 про надання правової допомоги, оформлений на підставі договору про надання правової допомоги від 27 грудня 2021 року, супровідні листи про надіслання копій судових рішень на адресу Романюка Р.В. (м. Київ, АДРЕСА_2).
Крім того, відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором позики, договір процентної позики № 23-05/18-ПП від 24 травня 2018 року, довідка про реєстрацію місця проживання від 27 липня 2021 року НОМЕР_2 містять персональні дані Романюка Р.В. (паспорт ІНФОРМАЦІЯ_2, адресу реєстрації місця проживання місто Київ, АДРЕСА_1; місто Київ, АДРЕСА_2).
Також Комісією оглянуто розписку до Договору, яка міститься в матеріалах цивільної справи, та встановлено, що її виконано графічно від руки. Для ідентифікації можливого автора документа проведено його порівняння із документами, що долучені до суддівського досьє Романюка Р.В. (зокрема, заяви Романюка про рекомендування на посаду судді від 18 травня 2015 року, про проведення кваліфікаційного оцінювання від 29 липня 2016 року, 11 серпня 2017 року). У результаті порівняння, навіть без необхідності залучення спеціальних знань, встановлено подібність почерку за основними ознаками, що дає підстави стверджувати про виконання документів однією особою – кандидатом на посаду судді апеляційного господарського суду Романюком Р.В.
Таким чином, під час проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді Комісія дійшла висновку, що інформація, відображена в цивільній справі № 756/11050/21-ц, стосується саме кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Романюка Р.В.
З огляду на досліджені фактичні дані в Комісії виник обґрунтований сумнів у достовірності пояснень Романюка Р.В. та наданих ним відомостей, адже кандидат у такий спосіб намагається уникнути негативних наслідків у процедурі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до пунктів 2.13.2 та 2.13.7 розділу 2 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за показниками чесність та відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сімʼї задекларованим доходам.
Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя (пункт 2.14 розділу 2 Положення).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Пунктом 1 розділу І Єдиних показників визначено, що обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно:
- завжди, а не лише під час виконання своїх посадових обов’язків, поводився відповідно до свого статусу, проявляв гідність і добропорядність, діяв згідно з вимогами законодавства, правилами професійної етики, вимогами академічної доброчесності, іншими етичними нормами щодо чесності;
- надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний;
- надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.
Оцінюючи обставини, встановлені рішеннями судів, ухваленими в цивільній справі № 756/11050/21-ц, поведінку кандидата під час співбесіди, а саме надання неправдивих пояснень, намагання приховати відомості, що можуть мати для нього негативні наслідки у процесі кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності Романюка Р.В. критерію доброчесності за показником «Чесність».
Пунктом 22 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що показник відповідність рівня життя задекларованим доходам» включає такі положення – рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно:
- у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці;
- суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.
Комісією встановлено, що кандидат Романюк Р.В. у Деклараціях за 2018–2020 роки не задекларував інформації про позику в розмірі 1 043 200 грн та не подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані у зв’язку зі здійсненням одноразових видатків на суму понад 50 прожиткових мінімумів доходів громадян у зв’язку із її погашенням.
Указане є підставою для обґрунтованого сумніву у відповідності Романюка Р.В. критерію доброчесності за показником «Відповідність рівня життя задекларованим доходам».
Ураховуючи встановлені обставини та висновки про невідповідність Романюка Р.В. критерію кваліфікаційного оцінювання, кандидат підлягає оцінці у 0 балів за критерієм доброчесності та професійної етики, що є підставою для визнання його таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, та припинення кваліфікаційного оцінювання.
Згідно з частиною шостою статті 84 Закону, якщо в процесі кваліфікаційного оцінювання судді Вищій кваліфікаційній комісії суддів України стане відомо про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею законодавства у сфері запобігання корупції, Комісія негайно повідомляє про це спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
Беручи до уваги характер встановлених порушень та наявність у кандидата статусу суб’єкта декларування, Комісія вбачає підстави для виконання передбаченого статтею 84 Закону обов’язку та повідомлення про порушення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
Відповідно до пункту 6.41 розділу 6 Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді; рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
46,3 |
330,8 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
132 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
112,5 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
18,75 |
37,5 |
|
безперервний розвиток |
18,75 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
10 |
40,25 |
|
ефективна взаємодія |
10 |
||
|
стійкість мотивації |
10 |
||
|
емоційна стійкість |
10,25 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
0 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
408,55 |
Таким чином, кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Романюк Роман Васильович набрав 408,55 бала.
2. Визнати Романюка Романа Васильовича таким, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
3. Повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення кандидатом на посаду судді апеляційного господарського суду Романюком Романом Васильовичем, який працює на посаді судді господарського суду Рівненської області, законодавства у сфері запобігання корупції.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
