Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА (доповідач),
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Олексія ОМЕЛЬЯНА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Сергія ГЛАЗЬКА,
представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Глазька Сергія Михайловича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
3. Згідно з частиною другою статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних адміністративних судах.
7. Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
8. Глазько Сергій Михайлович 27 грудня 2023 року звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного адміністративного суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
ІІ. Стислий опис проходження першого та другого етапів кваліфікаційного оцінювання.
9. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Глазька С.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
10. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
11. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
12. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
13. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
14. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 16 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
15. Рішеннями Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
16. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
17. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
18. З огляду на зазначене Глазько С.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: 1) когнітивні здібності – 50,5 бала; 2) знання історії української державності 40 балів; 3) знання у сфері права та зі спеціалізації суду 135 балів; 4) здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації 120 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності становить 345,5 бала.
19. Згідно з рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 допущено 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Глазька С.М. Цим рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Першої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
20. Комісія 11 квітня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних адміністративних судах (лист № 21-2602/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
21. Кандидатом Глазьком С.М. 24 квітня 2025 року надіслано до Комісії пояснення та докази. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «рішучість та відповідальність», «безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «ефективна комунікація», «ефективна взаємодія», «стійкість мотивації», «емоційна стійкість».
22. До Комісії 13 травня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька С.М. критеріям доброчесності та професійної етики. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із висновком ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного висновку ГРД та запропоновано надати пояснення та копії підтверджувальних документів за наявності.
23. ГРД зазначила у висновку, що кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Незалежність», оскільки ухвалював рішення, обумовлені політичними мотивами.
23.1. Так, 17 лютого 2014 у справі № 818/377/14 Глазько С.М. був головуючим у складі суду, який за позовом прокурора міста Суми визнав протиправним та скасував рішення Сумської міської ради від 30 січня 2014 року № 3020-МР «Про звернення до Президента України Януковича В.Ф.».
23.2. Як встановив суд, Сумська міська рада вирішила: звернутися до Президента України Януковича В.Ф. зі зверненням (є додатком до рішення), направити це рішення Президенту України, а організацію його виконання доручити секретарю Сумської міської ради. Додаток до оскарженого рішення містив опис суспільно-політичної ситуації в країні, висновки міської ради щодо підстав виникнення вказаної ситуації та заклик до Президента України Януковича В.Ф.
23.3. ГРД зазначає, що судові рішення про скасування подібних звернень органів місцевого самоврядування масово ухвалювалися в часи Революції Гідності і мали ознаки політично вмотивованих.
23.4. Окремо ГРД звертає увагу на те, що 04 лютого 2014 року ухвалою № 36960896 суддя Глазько С.М. задовольнив клопотання прокурора про невідкладний розгляд справи, обґрунтоване тим, що оскаржене рішення було очевидно протиправним, прийнято з явними порушеннями вимог чинного законодавства за межами визначених для вказаного органу місцевого самоврядування повноважень, може викликати неоднозначну оцінку окремих громадян, а також всього суспільства та держави, негативно відобразитися на забезпеченні законності та правопорядку в державі.
23.5. На переконання ГРД, задовольнивши вказане клопотання, Глазько С.М. фактично погодився, що рішення відповідача було очевидно протиправним, прийнято з явними порушеннями вимог законодавства, але натомість тією ж ухвалою призначив колегіальний розгляд справи, хоча колегіальний розгляд справи з ініціативи судді міг бути призначеним лише в разі особливої складності справи (частина друга статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній на той час).
23.6. Надалі постанову суду за апеляційною скаргою міської ради було скасовано, а позов прокурора залишено без розгляду за клопотанням останнього.
23.7. У своїх поясненнях Глазько С.М. зауважив, що жодним нормативно-правовим актом Сумська міська рада не була наділена повноваженнями висувати будь-які вимоги Президенту України у формі прийняття відповідного рішення, а вираження поглядів і переконань органів місцевого самоврядування, що не належать до питань життєдіяльності місцевої громади, здійснюється у формі відповідних листів, звернень, які не є правовими актами та не несуть юридичних наслідків.
23.8. Стосовно колегіального розгляду вказаної справи кандидат пояснив, що це було здійснено саме з метою унеможливлення в подальшому звинувачувати його в політичній вмотивованості, а задоволення клопотання прокурора про невідкладний розгляд справи пояснюється тим, що це було саме його відповіддю на суспільний заклик, оскільки як позивач, так і відповідач не заперечували проти такого розгляду справи та хотіли в стислі строки отримати правову оцінку рішення органу місцевого самоврядування.
24. Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
24.1. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2017 рік відображено автомобіль марки «Honda CR-V» (2015 року), власницею якого була дружина судді. Задекларована дата набуття права: 07 листопада 2017 року, задекларована вартість на дату набуття: 244 822 грн. Відповідно до курсу долара ця сума приблизно дорівнювала 9 118 доларів США.
24.2. Крім того, як вбачається з декларації за 2022 рік, дружина судді продала це авто у 2022 році за 585 100 грн. Тобто, якщо враховувати, що у 2022 році середній курс долара становив 32,3423 грн, то дружина судді продала це авто приблизно за 18 091 доларів США.
24.3. Також, як вбачається із сайту архівних оголошень про продажу автомобілів, у 2017 році авто цієї моделі коштували значно дорожче ніж 9 118 доларів США, які суддя вказав у декларації.
24.4. Відповідно до декларації за 2020 рік дружина судді 11 січня 2020 року придбала автомобіль марки «Acura RDX» (2017 року). Задекларована вартість придбання: 270 763 грн, що відповідає 9 800 доларів США. Це вартість без витрат на розмитнення та ремонт, які необхідно було понести для можливості експлуатації автомобіля. Водночас навіть станом на 2025 рік вартість таких автомобілів становить щонайменше 16 700 доларів США.
24.5. У своїх поясненнях Глазько С.М. зазначив, що вказана ним під час декларування вартість автомобілів є ціною з ушкодженнями на аукціоні в США та без урахування вартості розмитнення та ремонту.
24.6. Кандидат зазначає, що відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції в декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Вартістю транспортного засобу є ціна, визначена відповідним правовстановлюючим документом, що підтверджує купівлю-продаж та на підставі якого здійснювалось розмитнення транспортного засобу (у разі його здійснення). Витрати на митне оформлення, реєстрацію транспортного засобу, ремонт транспортного засобу (його частини) до його вартості не включаються.
25. Комісією у складі Першої палати 22 травня 2025 року проведено співбесіду з кандидатом.
26. Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
27. Рішенням Комісії у складі Першої палати від 22 травня 2025 року № 43/ас-25 визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазько С.М. набрав 690,83 бала.
28. Винесено на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька С.М. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
ІІI. Основні відомості про кандидата.
29. Глазько С.М. ____ року народження, громадянин України.
30. У 2003 році закінчив Національний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та здобув кваліфікацію юриста.
31. У 2006 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ МВС України і здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності «трудове право; право соціального забезпечення».
32. Має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права понад сім років.
ІV. Розгляд Комісією у пленарному складі питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді за критеріями професійної етики та доброчесності.
33. Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
34. Комісією у пленарному складі проведено співбесіду з кандидатом 30 червня 2025 року.
35. Дослідивши матеріали досьє кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Глазька С.М., зокрема висновок ГРД, проаналізувавши письмові пояснення судді, Комісія у пленарному складі висновує таке.
36. Стосовно обставин прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 30 січня 2014 року № 3020-МР «Про звернення до Президента України Януковича В.Ф.».
37. Під головуванням Глазька С.М. постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 818/377/14 задоволено адміністративний позов прокурора міста Суми до Сумської міської ради про скасування рішення та визнано протиправним і скасовано рішення Сумської міської ради від 30 січня 2014 року № 3020-МР «Про звернення до Президента України Януковича В.Ф.».
38. Указану постанову суду оскаржено Сумською міською радою в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. У судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги прокурор надав письмове клопотання з посилання на статтю 49, пункт 5 частину першу статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, яким просив суд залишити позов без розгляду.
39. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року було прийнято заяву прокурора міста Суми про залишення без розгляду адміністративного позову, скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року, а адміністративний позов прокурора міста Суми про скасування рішення залишено без розгляду.
40. Кандидат пояснив, що вказане рішення ухвалено за відсутності будь-яких політичних мотивів, виключно з урахуванням питань дослідження наявності компетенції/повноважень у міської ради на прийняття вказаного акта у формі рішення. Так, постановою було встановлено, що міська рада не мала повноважень на викладення оскаржуваного звернення у формі рішення міської ради. Водночас у постанові суду, як вказав кандидат, було зазначено, що відповідач жодним чином не обмежений викласти вказане звернення у формі відповідних листів, звернень, які не є рішеннями органу місцевого самоврядування, статей у засобах масової інформації тощо.
41. У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
42. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
43. Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.
44. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду є поведінка цього кандидата під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань адміністративного судочинства.
45. Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7, 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
46. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на таке: для того, щоб визначити, чи можна суд вважати «незалежним» у значенні статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід враховувати, серед іншого, чи не створює орган видимість незалежності. На переконання Європейського суду з прав людини, існує два аспекти незалежності. По-перше, суд повинен бути суб’єктивно вільним від особистих упереджень або упередженості. По-друге, він також повинен бути неупередженим з об’єктивної точки зору, тобто він повинен пропонувати достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви в цьому відношенні. У межах об’єктивної перевірки має бути визначено, чи існують, окрім особистої поведінки суддів, певні факти, які можуть викликати сумніви щодо їх незалежності. «На карту» поставлено довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості та, насамперед, у сторін процесу. Вирішальним є те, чи можна вважати побоювання щодо незалежності суду сторони об’єктивно виправданими (пункти 59–63 рішення Європейського суду з прав людини у справі № 65411/01 «ЄSACILOR LORMINES v. FRANCE»).
47. У пункті 3 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки» з посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відзначається, що метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом лише на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
48. Принцип незалежності діє в тісному зв’язку з принципом неупередженості, що відображає позиція Консультативної ради європейських суддів: «Судова незалежність передбачає повну безсторонність з боку суддів. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від
будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано» (пункт 12 Висновку № 1 (2001) КРЄС).
49. У цьому випадку Комісія враховує, що судове рішення у справі № 818/377/14 постановлено 17 лютого 2014 року, тобто під час гострого соціального конфлікту в Україні, який тривав з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, і саме в цей період на суд була покладена визначальна роль гарантуванні прав людини і основоположних свобод.
50. Суддя в межах своїх повноважень мав забезпечити дотримання об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого розгляду справ та конституційних засад судочинства, а його судові рішення мали відповідати найвищим стандартам в частині їх обґрунтування. Іншими словами, в умовах гострого соціального конфлікту судове рішення мало відповідати не тільки формальним вимогам до нього, а мало «говорити із суспільством» і «пояснити у найбільш розгорнутому вигляді про причини його ухвалення».
51. Процедура кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів для підтвердження здатності здійснювати правосуддя є особливою процедурою, встановленою Конституцією України. Як підкреслюється в постанові Великої Палати Верховного суду від 04 листопада 2020 року у справі № 200/9195/19-а, вона запроваджена для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу та обумовлена істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні.
52. Комісія у складі Першої палати вирішила визнати, що зазначені обставини є суттєвими порушеннями показника «Незалежність», та зменшила бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.
53. Комісія у пленарному складі, не надаючи оцінки судовому рішенню у справі № 818/377/14, погоджується із висновком Комісії у складі палати, що, ухвалюючи вказане судове рішення в той час, коли суспільство особливо потребувало від суду прояву найвищих стандартів неупередженості та незалежності, кандидат, «говорячи через своє рішення», не продемонстрував належного рівня незалежності.
54. Стосовно правового статусу будинку, у якому кандидат на постійній основі проживає разом із своєю сім’єю.
55. Під час співбесіди 22 травня 2025 року Глазько С.М. повідомив, що з 2016 року спільно зі сім’єю постійно проживає в житловому будинку, який належить його батьку.
56. Водночас, як пояснив кандидат, право власності на вказаний житловий будинок було зареєстровано лише у травні 2024 року, до цього зазначене майно мало статус об’єкта незавершеного будівництва.
57. На запитання члена Комісії щодо обставин, які перешкоджали введенню вказаного об’єкта нерухомості в експлуатацію та проведенню державної реєстрації права власності, кандидат відповів: «Він будувався досить тривалий час, потім почались ковід, війна і вже вирішили з урахуванням тих викликів, які існували, ввести його в експлуатацію».
58. На запитання члена Комісії, про які саме виклики йдеться, кандидат відповів: «Не дай Бог прилетить і зруйнує – без реєстрації права власності нічого не відшкодовується, відшкодовується тільки на об’єкти, введені в експлуатацію».
59. Відповідно до відомостей Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва датою завершення будівництва вказаного житлового будинку є 30 березня 2015 року. Також кандидат під час співбесіди зазначив, що роботи було завершено до початку пандемії коронавірусної хвороби, яка почалася в Україні в 2020 році.
60. Згідно зі статтею 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
61. Положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
62. Відповіді кандидата свідчать, що він був обізнаний про правовий статус житлового будинку, у якому проживав. Також очевидно, що Глазьку С.М. відомі процедури введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна і державної реєстрації права власності.
63. Комісія бере до уваги, що кандидат не є власником вказаного вище майна і не повинен був особисто вчиняти активних дій, спрямованих на реєстрацію речових прав.
64. Проте Комісія звертає увагу, що вказаний будинок є основним місцем проживання кандидата і його сім’ї. Вони проживають у ньому з 2016 року. Наведені кандидатом причини нездійснення державної реєстрації не можуть вважатись такими, що унеможливлюють проведення державної реєстрації. Крім того, характер наведених кандидатом причин здійснення державної реєстрації нерухомості у 2024 році свідчать про можливість вчинити такі дії значно раніше.
65. Отже, на переконання Комісії, суддя мав можливість вжити заходів щодо приведення правового статусу будинку, у якому він постійно проживав, до вимог законодавства України. А його бездіяльність може свідчити про толерування невиконання норм законодавства його близькими особами.
66. Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики (далі – Кодекс) суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Згідно зі статтею 3 Кодексу суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об'єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.
67. Ураховуючи викладене, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
68. Комісія у пленарному складі погоджується із висновком Комісії у складі палати, що кандидат не є власником вказаного вище майна, а тому не повинен був особисто вчиняти активних дій, спрямованих на реєстрацію речових прав. Водночас така поведінка не свідчить про забезпечення кандидатом бездоганного дотримання вимог щодо відповідності його поведінки високому статусу посади судді.
69. Як вже відзначала Комісія у своїх рішеннях, доброчесність судді є наріжним каменем довіри до суду. Вона передбачає не лише чесність у прийнятті рішень, але й прозорість у фінансових питаннях, відсутність сумнівів щодо походження майна та статків, що є проявом «найвищого ступеня довіри» для суддів, особливо тих, хто претендує на посаду в апеляційному суді.
70. Водночас Комісія у пленарному складі вважає, що зазначені обставини не свідчать про істотну невідповідність показникам професійної етики та доброчесності.
71. Стосовно інших обставин, зазначених у висновку ГРД, на переконання Комісії, кандидат надав обґрунтовані, чіткі та достатні пояснення.
72. Відповідно до статей 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, доповідачем на голосування поставлено пропозицію про «Визнання Глазька С.М. таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді». «ЗА» визнання кандидата таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя, проголосувало десять членів Комісії, «ПРОТИ» – два члени Комісії.
73. Таким чином, кандидат на посаду апеляційного адміністративного суду визнається таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
74. Ураховуючи викладене, керуючись Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
визнати Глазька Сергія Михайловича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК «ЗА»
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС «ЗА»
Ярослав ДУХ «ЗА»
Роман КИДИСЮК «ЗА»
Надія КОБЕЦЬКА «ЗА»
Олег КОЛІУШ «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
Руслан МЕЛЬНИК «ЗА»
Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»
Роман САБОДАШ «ПРОТИ»
Руслан СИДОРОВИЧ «ЗА»
Галина ШЕВЧУК «ЗА»
