Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Ольги ПОГРІБНОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Погрібної Ольги Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Погрібна О.М. 27 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Погрібну О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Погрібна О.М., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2004 році закінчила Національний університет внутрішніх справ і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Вченого звання та наукового ступеня кандидат не має.
Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 Погрібну О.М. призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 14 січня 2020 року № 352/2013 Погрібну О.М. призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області безстроково.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 11 жовтня 2019 року № 1012 /ко-19 Погрібну О.М. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Рішенням Голови Верховного суду від 29 липня 2022 року № 316/0/149-22 Погрібну О.М. відряджено до Заводського районного суду міста Запоріжжя.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), у межах Конкурсу. Погрібну О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Погрібну О.М. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14, 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Погрібну О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Погрібна О.М. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
49,2 |
350,7 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
113,5 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 350,7 балів із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Погрібною О.М. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно Погрібної О.М. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Погрібної О.М. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Погрібну О.М.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Погрібної О.М. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Погрібною О.М. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Кандидатом 17 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення на запит члена Комісії – доповідача.
До Комісії 20 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання інформації стосовно кандидата на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду Погрібної О.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
Членом Комісії (лист від 20 жовтня 2025 року № 32 дпс-134/24) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.
Комісією 21 жовтня 2025 року проведено співбесіду із Погрібною О.М. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє. З огляду на стислі строки між отриманням інформації ГРД та датою проведення співбесіди, кандидат повідомила, що не мала об’єктивної можливості підготувати письмові пояснення чи надати документи на їх підтвердження до початку засідання.
Водночас Погрібна О.М. наполягала на проведенні співбесіди у визначений день та висловила готовність надати усні пояснення щодо обставин, викладених у рішенні ГРД.
Перед початком співбесіди Погрібна О.М. заявила клопотання про проведення її частини в режимі без відеотрансляції, з огляду на питання безпеки близьких осіб.
Протокольним рішенням Комісії клопотання Погрібної О.М. було задоволено.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіда формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
17 |
17 |
19 |
20 |
18,75
19,25 |
37,5
37,5 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
19 |
18 |
20 |
20 |
|||
Надана Погрібною О.М. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Погрібною О.М. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
8 |
10 |
11 |
9,5 |
37,5 |
|
|
Ефективна взаємодія |
9 |
8 |
9 |
10 |
9 |
|||
|
Стійкість мотивації |
9 |
9 |
9 |
10 |
9,25 |
|||
|
Емоційна стійкість |
9 |
9 |
10 |
11 |
9,75 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Комісією не встановлено істотних обставин, які могли б свідчити про невідповідність Погрібної О.М. критерія професійної етики та доброчесності.
Однак Комісія звертає увагу на таке.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата на посаду судді Погрібної О.М., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).
Комісією під час співбесіди з кандидатом обговорено обставини, викладені в інформації ГРД, а також інформацію, яка викликала питання у членів Комісії, та встановлено таке.
В інформації ГРД зазначає, що джерела формування заощаджень кандидата викликають сумнів у їх легальності. Так у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація) за 2016 рік Погрібна О.М. задекларувала заощадження готівковими коштами в розмірі 85 000 грн, у 2017 році ця сума збільшилась та становила вже 195 000 грн, у майновій декларації за 2018 рік вказано 320 000 грн накопичень.
Відповідно до розрахунків ГРД, заощадження кандидата становлять значну частину її офіційного доходу за вказаний період, а залишок заробітної плати за відрахуванням накопичень і податків, на думку ГРД, унеможливлює задоволення щоденних життєвих потреб сім’ї кандидата, яка сама виховує неповнолітню дитину. Іншого додаткового доходу за вказаний період Погрібна О.М. не декларує. ГРД ознайомившись із наявним майном кандидата, робить висновок про скромний спосіб життя судді, однак зазначає, що вказані вище факти потребують додаткового пояснення з її боку.
Під час співбесіди Погрібна О.М. надала детальні усні пояснення щодо походження задекларованих заощаджень. Кандидат зазначила, що здійснювала заощадження поступово, у межах своїх офіційних доходів. Вона наголосила, що в зазначений період дотримувалась ощадливого стилю життя, не здійснювала витрат, несумісних із рівнем задекларованих доходів.
Надані кандидатом пояснення Комісія зіставила з матеріалами досьє, інформацією, одержаною за результатами спеціальної перевірки, даними з поданих декларацій. У зв’язку з цим Комісія не вбачає об’єктивних фактичних даних, які б свідчили про надання кандидатом недостовірних відомостей, припущення ГРД щодо можливого нелегального характеру заощаджень не знайшли підтвердження та вважаються спростованими.
ГРД також зазначає, що кандидат без поважних причин допустила затягування розгляду справи, внаслідок чого провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Зокрема, ГРД досліджено матеріали справи № 328/482/18, у якій розглядалося питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частинами першою та другою статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за правопорушення, вчинене 20 лютого 2018 року. До суду справа надійшла 01 березня 2018 року.
Ознайомившись із документами, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР), ГРД дійшла висновку, що кандидат шість разів відкладала судові засідання у зв’язку з неявкою правопорушника, тоді як рішення про здійснення приводу останнього було постановлено лише 11 травня 2018 року – за тиждень до спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності. Уже 01 червня 2018 року суд ухвалив рішення про закриття провадження на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Відповідно до частини третьої статті 268 КУпАП, стаття 172-7 КУпАП належить до переліку статей, за якими присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення такої особи від явки до суду може бути застосовано привід. Таким чином на думку ГРД, кандидат безпідставно не застосувала цей захід своєчасно, що призвело до затягування процесу та, як наслідок, дозволило правопорушнику уникнути відповідальності.
Під час засідання Погрібна О.М. пояснила, що безпідставного затягування розгляду справ не допускала, натомість вживала заходів для їх розгляду у встановлені законом строки з дотриманням прав учасників провадження. На її думку, підстави для відкладення засідань були належним чином обґрунтовані, а інтервали між судовими засіданнями – розумними. Кандидат також зазначила, що на кожне судове засідання особа подавала клопотання про відкладення, посилаючись, зокрема, на перебування у відрядженні та інші обставини, які суд оцінював як поважні.
Комісія приймає наведені кандидатом пояснення. Разом із цим Комісія відзначає, що кандидат не надала письмових підтверджень на підтримку своїх доводів щодо причин відкладення розгляду справ та дотримання процесуальних строків. Перед початком засідання кандидат наполягала на проведенні співбесіди та розгляді питання без подання додаткових матеріалів, у зв’язку з чим її усні пояснення залишилися документально не підтвердженими.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
Комісія наголошує, що мета адміністративної відповідальності не буде досягнута у випадках, коли особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, фактично уникають притягнення до відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.
Водночас саме на суддю покладено обов’язок забезпечити належну організацію судового розгляду, своєчасне повідомлення учасників процесу про дату, час і місце судового засідання, а за необхідності — вжити заходів для запобігання затягуванню провадження.
Таким чином, Комісія вважає, що, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Комісія зауважує, що частиною другою статті 38 КУпАП (у редакції, чинній на момент ухвалення постанов) передбачалось: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті.
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Комісія відмічає, що в організації роботи Погрібної О.М. з розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності вбачаються окремі недоліки. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не констатує в діяльності судді критичних ризиків та умисного затягування справи.
На переконання членів колегії, зазначені недоліки в організації розгляду справ, які призвели до спливу строків накладення адміністративного стягнення, є підставою для зменшення оцінки за показником сумлінності.
Крім того, в інформації ГРД висловлено припущення, що Погрібна О.М. ухвалила рішення, яке може містити корупціогенний фактор. Зокрема, у справі № 332/1673/22 кандидат задовольнила позов чоловіка призовного віку про розірвання шлюбу та визначення місця проживання двох неповнолітніх дітей разом із ним. Характерним є те, що під час розгляду цієї справи орган опіки та піклування не був залучений до участі у процесі, думку дітей не було заслухано, а відповідачка не заперечувала проти позовних вимог.
Стосовно цієї інформації Погрібна О.М. під час співбесіди пояснила, що розгляд здійснювався за правилами окремого провадження, спір між сторонами фактично був відсутній, а відповідачка підтримала заявлені вимоги. На думку кандидата у матеріалах справи містилися документи, що давали можливість ухвалити рішення без залучення органу опіки та піклування, а питання з’ясування думки дітей не порушувалося сторонами. Кандидат також заперечила припущення щодо наявності у позивача наміру уникнути мобілізації, наголосивши, що підставою для ухвалення рішення були подані сторонами докази та їх узгоджена позиція та наголосила на рівні права батьків.
Оцінюючи наведені пояснення, Комісія виходить із того, що предметом її аналізу не є перевірка законності чи обґрунтованості судових рішень, а дослідження дотримання суддею вимог процесуального закону та стандартів сумлінності під час організації розгляду справ.
Разом із цим Комісія зазначає, що під час засідання було досліджено судову практику Погрібної О.М. у справах відповідної категорії. У ході аналізу встановлено низку недоліків в організації роботи судді, зокрема належного залучення органів опіки та піклування у справах щодо визначення місця проживання дітей, а також забезпечення повноти судового розгляду. Виявлені недоліки свідчать про неналежний рівень організації роботи у цій категорії справ.
Комісія бере до уваги, що в матеріалах справи відсутні дані про залучення органу опіки та піклування, хоча його участь є обов’язковою при вирішенні питань щодо місця проживання дітей (ч. 4 ст. 19 СК України). Також не з’ясовано думки неповнолітніх дітей, що становить важливу процесуальну гарантію у справах цієї категорії. Наведені процесуальні особливості могли об’єктивно створити передумови для виникнення сумнівів у повноті дослідження обставин, що впливають на права та інтереси дітей.
Комісія також констатує, що розгляд справ за відсутності в засіданні сторін та представників органу опіки та піклування, в очах стороннього спостерігача не сприяють укріпленню суспільної довіри до суду.
Разом із тим наведена ГРД інформація, у поєднанні з поясненнями кандидата, не дає достатніх підстав вважати, що рішення ухвалювалися з корупціогенними ризиками. Вказані обставини свідчать про окремі недоліки в організації роботи та недостатню сумлінність під час розгляду справ відповідної категорії.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
ГРД також звернула увагу, що Погрібна О.М., перебуваючи в статусі судді, порушувала правила самовідводу.
Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 27 липня 2018 року кандидат під час розгляду справи № 328/2629/16-ц порушила правила самовідводу. Погрібна О.М. призначила справу до розгляду і в першому судовому засіданні, яке провела за відсутності скаржника, протиправно задовольнила заяву про самовідвід, пославшись на родинні зв’язки голови суду із відповідачем у справі.
Стосовно зазначених обставин кандидат пояснила, що підставою для самовідводу було розміщення в мережі «Інтернет» статті щодо обставин цієї цивільної справи, зокрема про родинні відносини відповідача та голови Токмацького районного суду Запорізької області, де вона в той період працювала суддею. На її переконання, стаття тривалий час обговорювалась мешканцями міста Токмака та із зазначених підстав набула певного суспільного резонансу, що могло викликати сумніви щодо сумлінності розгляду справи. Окремо Погрібна О.М. зазначила, що нею жодного разу не висловлювались міркування щодо можливості голови Токмацького районного суду Запорізької області впливати на рішення будь-кого із суддів Токмацького районного суду Запорізької області у цій справі і це не було підставою для задоволення самовідводу.
Комісія бере до уваги пояснення Погрібної О.М. проте звертає увагу на таке.
Як раніше зазначала Комісія у своїх рішеннях, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97- ВР, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів
Складаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Підходи до встановлення наявності упередженості або безсторонності суддів викладено в рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що «згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв. За суб’єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об’єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов’язаних зі спірною поведінкою судді.
У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб’єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена в пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.
Згідно з Коментарем до цього Кодексу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі або коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відчуття упередженості – це формування в судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об’єктивному критерії, а особистих симпатіях або антипатіях. Зловживання правом на самовідвід не допускається. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише в разі неможливості ухвалення суддею об’єктивного рішення у справі.
Ураховуючи, що зазначені обставини були встановлені рішенням Вищої ради правосуддя, яким констатовано порушення Погрібною О.М. правил самовідводу, а наведені кандидатом пояснення не спростовують висновків цього рішення та не свідчать про наявність передбачених законом підстав для самовідводу у справі № 328/2629/16-ц, Комісія дійшла висновку, що поведінку судді стосовно самовідводу Комісія розцінює як таку, що впливає на оцінку критеріїв доброчесності та професійної етики.
У зв’язку з наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «Сумлінність» на 15 балів.
Водночас Комісією у складі колегії було встановлено, що Погрібною О.М. у пункті 12 «Мною сумлінно виконувалися професійні обов’язки» декларації доброчесності за 2017 рік поставилено відмітку «Підтверджую».
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Отже, декларація є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом.
Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «сумлінність».
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Однак, як було встановлено Комісією Погрібна О.М. 01 лютого 2017 року порушила правила самовідводу у справі № 328/2629/16-ц. Разом із тим, зважаючи на надані кандидатом пояснення, Комісія не встановила ознак умисного подання недостовірних відомостей чи приховування інформації. Тому, на думку Комісії, такі дії кандидата свідчать про недостатню сумлінність при заповненні декларації доброчесності.
Також Комісією встановлено, що відповідно до декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік, кандидатом не було зазначено відомостей про право користування будь-яким об’єктом нерухомості. Водночас у розділі щодо місця реєстрації зазначено житловий будинок площею 46,80 кв. м, розташований у селі Широке Василівського району Запорізької області, який належить батьку кандидата. Під час співбесіди кандидат пояснила, що допущена неточність була наслідком її помилки, оскільки на той час не існувало відповідних роз’яснень НАЗК щодо необхідності декларування зазначених об’єктів, які перебувають на праві користування. В подальшому таких помилок вона не допускала, та уважно ставилась до заповнення декларацій.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, чинного у 2012 році, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні у них права на майно. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.
Зокрема, затвердженою формою паперової декларації, в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», у пункті 23 передбачено подання відомостей про такі об’єкти, як земельні ділянки.
Таким чином, положення антикорупційного законодавства, які були чинні на той час, чітко визначали порядок декларування об’єктів нерухомості, що перебували у користуванні суб’єкта декларування, зокрема земельних ділянок.
Комісією встановлено, що кандидат не дотрималася вказаних вимог повною мірою.
Одним із складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Підсумовуючи викладене, Комісія зазначає, що як недостатню сумлінність при заповненні декларації доброчесності за 2017 рік, так і допущення помилок під час заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2012 році є обставинами, які самі по собі не свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Водночас їх сукупність характеризує недостатню уважність, ретельність та відповідальність кандидата при виконанні своїх професійних обов’язків, що утворює одну суттєву невідповідність зазначеному показнику. Ураховуючи наведене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити кандидату бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
Також ГРД звертає увагу на необхідність дослідити інформацію щодо обставин перебування кандидата на тимчасово окупованій території України.
Так, на момент початку повномасштабного вторгнення на територію України Погрібна О.М. разом із сином проживала в місті Василівка Запорізької області. 09 березня 2022 року вона прибула на підконтрольну уряду України територію — до міста Запоріжжя. ГРД не вбачає в діях кандидата вчинків, що негативно впливають на авторитет правосуддя, утім зазначає, що вказані обставини потребують обговорення Комісією з огляду на ризики, які виникають у період повномасштабної збройної агресії рф проти України.
Стосовно цих обставин кандидат надала письмові пояснення (лист від 17 жовтня 2025 року вх. № 32 дпс-134/24). Під час закритої частини засідання, проведеної без відеотрансляції з міркувань безпеки, Погрібна О.М. детально пояснила обставини свого виїзду з тимчасово окупованої території та подальше перебування на підконтрольній Україні території.
Комісія дійшла висновку, що надані кандидатом пояснення є обґрунтованими, послідовними та достатніми для спростування будь-яких припущень щодо ризиків, пов’язаних із зазначеними обставинами.
Крім того, ГРД зазначає, що кандидат безпідставно повідомила про втручання в її діяльність. Так, обіймаючи посаду судді, Погрібна О.М. подала повідомлення про втручання у кримінальній справі № 324/1577/15-к, посилаючись на дії уповноважених у справах територіальних громад міст Києва та Одеси, Уповноваженого з прав людини в Україні, координатора ВГО «Рух за пряме народовладдя в Україні», голови ГО ВПК «Айдар» та ГС «Асоціація патріотичних організацій та учасників АТО «Україна».
Вища рада правосуддя ухвалила рішення про відмову у вжитті заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя від 11 січня 2018 року №35/0/15- 1 8, зазначивши: «Відомості про те, що громадськість, журналісти, правозахисники та автори листа будуть присутні під час розгляду вказаної справи з метою недопущення порушення прав людини та здійснення контролю за неупередженістю суддів, не можуть свідчити про спробу втручання в діяльність суддів. Крім того, згідно із частиною другою статті 27 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Провадження у закритому судовому засіданні здійснюється лише у встановлених законом випадках». Вказані дії кандидата, на думку ГРД, могли бути спрямовані на те, аби здійснювати правосуддя в закритому судовому засіданні.
Під час засідання кандидат пояснила, що повідомлення про втручання в її діяльність було подано у зв’язку зі змістом отриманого листа, який вона та колегія суддів під її головуванням розцінили як такий, що містить вимоги та оціночні судження, здатні вплинути на здійснення правосуддя. Зокрема, у листі порушувалось питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому та зазначалися наміри контролювати перебіг судового процесу. За словами Погрібної О.М., подання повідомлення було спрямоване виключно на забезпечення незалежності суду.
На уточнювальне питання члена Комісії — доповідача кандидатка зазначила, що з урахуванням набутого досвіду нині вона інакше оцінила б зміст отриманого листа. Вона наголосила, що поняття «тиску» має суб’єктивний характер, а межу між об’єктивним тиском і публічною увагою інколи важко визначити. З огляду на це кандидат висловила намір надалі більш ретельніше аналізувати подібні повідомлення та брати на себе відповідальність за оцінку обставин.
Комісія наголошує, що предметом дослідження під час кваліфікаційного оцінювання не є перевірка рішень Вищої ради правосуддя чи законності дій учасників процесу, а аналіз поведінки судді через призму Єдиних показників.
Комісія враховує, що Вища рада правосуддя у рішенні від 11 січня 2018 року № 35/0/15-18 дійшла висновку про відсутність підстав вважати наведену поведінку втручанням у діяльність суддів. Беручи до уваги викладені факти та пояснення кандидата, Комісія не вбачає підстав стверджувати, що дії Погрібної О.М. були спрямовані на створення умов для розгляду справи в закритому судовому засіданні; припущення ГРД у цій частині мають гіпотетичний характер і не підтверджені наявними матеріалами.
Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Погрібною О.М. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є більше 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
49,2 |
350,7 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
148 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
113,5 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
18,75 |
37,5 |
|
Безперервний розвиток |
19,25 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,5 |
37,5
|
|
Ефективна взаємодія |
9 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
9,75 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
255
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
680,7 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Погрібна Ольга Миколаївна у сукупності набрала 680,7 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Погрібної Ольги Миколаївни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Погрібна Ольга Миколаївна набрала 680,7 бала.
Визнати Погрібну Ольгу Миколаївну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН «ЗА»
Члени Комісії: Ярослав ДУХ «ПРОТИ»
Ігор КУШНІР «ЗА»
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»
