Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуцала Павла Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла Гуцала,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуцала Павла Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

І. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. 27 грудня 2023 року до Комісії надійшла заява Павла Гуцала про допуск його до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Гуцала Павла Івановича допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

ІІ. Основні відомості про кандидата.

11. Гуцал Павло Іванович, народжений ___________ року, на момент подання заяви мав повних ____ років. Є громадянином України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00202345 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимим (відповідно до довідки/витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Гуцал П.І. здобув у 2008 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію спеціаліста-юриста.
13. У 2010 році Гуцал П.І. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію магістра права.
14. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 17 років. Після здобуття вищої юридичної освіти Гуцал П.І. обіймав такі посади: з 2007 до 2009 року – помічник приватного нотаріуса у Яворівському нотаріальному окрузі; з 2009 до 2011 року – помічник судді в Апеляційному суді Львівської області; з 2011 до 2014 року – помічник заступника голови суду в Апеляційному суді Львівської області; з 2014 до 2016 року – помічник судді в Апеляційному суді Львівської області; з 2011 до 2016 року – начальник юридичного відділу у Київському національному торговельно-економічному університеті; з 2016 року до цього часу обіймає посаду судді Любарського районного суду Житомирської області.
15. Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Гуцала П.І. призначено на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області строком на п’ять років. Присягу склав 15 грудня 2016 року.
16. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 серпня 2024 року № 121/ко-24 суддю Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича визнано таким, що відповідає займаній посаді (за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 671 бал). Питання щодо відповідності судді Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича займаній посаді винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі. Комісією вирішено повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Любарського районного суду Житомирської області Гуцалом Павлом Івановичем законодавства у сфері запобігання корупції.
17. Рішенням Комісії у пленарному складі від 14 квітня 2025 № 43/ко-25 суддю Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича визнано таким, що відповідає займаній посаді. До Вищої ради правосуддя внесено рекомендацію про призначення Гуцала Павла Івановича на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

18. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
19. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
20. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
21. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Гуцала П.І.
22. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
23. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
24. З огляду на зазначене Гуцал П.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

25. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
26. Отже, загальна кількість балів, отриманих Гуцалом П.І. за кваліфікаційний іспит, становить 339,5 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

27. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Гуцала П.І.
28. Запити про надання відомостей стосовно Гуцала П.І. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
29. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 08 серпня 2025 року № 49-01/68004-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
30. За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування кандидатом недостовірних відомостей про майно або інший об’єкта декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
31. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

32. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гуцала П.І.
33. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуцала П.І. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
34. Листом Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
35. 20 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Гуцала П.І. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
36. До Комісії 10 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 09 листопада 2025 року (далі –– Висновок).
37. Підставою для надання Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
38. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав».
39. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2021 рік Гуцал П.І. зазначив, що 05 січня 2021 року його дружина, ОСОБА_1, набула у власність автомобіль марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, вартістю 254 644 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент придбання становило близько 9 000 дол. США.
40. ГРД вважає, що у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів стосовно фінансової можливості родини кандидата придбати вказаний автомобіль, з огляду на відсутність у декларації Гуцала П.І. за 2020 рік грошових активів на кінець звітного періоду.
41. ГРД звертає увагу, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про грошові активи, наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (далі – ПМ), станом на останній день звітного періоду.
42. У 2020 році 50 ПМ становили 105 000 грн. Отже, на переконання ГРД, сума заощаджень родини кандидата станом на 31 грудня 2020 року могла становити до 210 000 грн.
43. Адже право власності на автомобіль марки «AUDI Q5» 2011 року випуску дружина кандидата набула 05 січня 2021 року. На думку ГРД, на момент придбання цього автомобіля у подружжя не було заощаджень у розмірі 254 644 грн.
44. У своїх поясненнях кандидат зазначив, що сума грошових коштів для набуття автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску сформована з доходів ОСОБА_1 від підприємницької діяльності, заробітної плати кандидата за основним місцем роботи та доходу від відчуження рухомого майна у 2020–2021 роках.
45. Також кандидат відзначив, що вартість автомобіля в повному обсязі була сплачена 05 січня 2021 року.
46. Згідно з даними з Державного реєстру фізичних осіб ‒ платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО) у січні 2021 року дохід ОСОБА_1 становив 3 000 грн. Згідно з відомостями декларації Гуцала П.І. за 2021 рік кандидат у звітному році отримав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 1 011 153 грн, тобто орієнтовний дохід кандидата у січні 2021 року становив 90 000 грн.
47. Водночас, ГРД відзначає, що під час співбесіди 28 червня 2024 року в межах проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді кандидат не вказав, що використав частину суддівської винагороди для придбання автомобіля. Натомість, він зазначив, що отримана у січні 2021 року заробітна плата була використана ним для життєзабезпечення двох дорослих та трьох неповнолітніх дітей.
48. Під час співбесіди 28 червня 2024 року кандидат зазначив, що сума грошових коштів для набуття дружиною автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску – це частина авансового платежу, отриманого ОСОБА_1 від зайняття підприємницькою діяльністю. На підтвердження кандидат долучив світлокопію відповідного акта виконаних робіт від 31 березня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 надала послуги ОСОБА_2 на загальну суму 75 000 грн, з яких 65 000 грн були сплачені 04 січня 2021 року авансовим платежем. Кандидат зазначив, що авансовий платіж здійснено у готівковій формі і йому не відомо, чи веде дружина книгу обліку доходів.
49. ГРД звертає увагу на те, що розрахунок здійснювався у готівковій формі. Відповідно до пункту 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (в редакції на дату укладення договору, далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
50. Таким чином, сплата авансу перевищувала законодавчо встановлені граничні суми для здійснення розрахунків готівкою. На думку ГРД, це вказує на те, що або авансовий платіж здійснено з порушенням порядку, або ж, зважаючи на розбіжності у поясненнях кандидата, акт виконаних робіт може мати ознаки підробки.
51. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
52. Відповідно до декларації кандидата за 2016 рік Гуцал П.І. та його дружина набули у власність автомобіль марки «MAZDA 3» вартістю 149 000 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент придбання становило близько 6 200 дол. США.
53. ГРД звертає увагу, що відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 06 червня 2013 року № 210 (в редакції, чинній на момент набуття права власності на автомобіль) встановлено граничні суми розрахунків готівкою між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, що не підлягали обов’язковому фінансовому моніторингу, у розмірі 150 000 грн.
54. На переконання ГРД, вартість придбання цього автомобіля обумовлена наміром уникнути фінансового моніторингу операції, оскільки його вартість значно нижча за ринкову.
55. 08 серпня 2017 року цей автомобіль було продано ОСОБА_1 за ціною 156 795,12 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент відчуження становило близько 6 000 дол. США, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру транспортних засобів, наданими кандидатом.
56. Також ГРД відзначає, що ціна відчуження цього автомобіля менша за ціну придбання на 200 дол. США.
57. На думку ГРД, вартість придбання цього автомобіля вказана в межах граничної суми розрахунків фізичних осіб між собою та є нижчою за ринкову, щоб уникнути фінансового моніторингу. На переконання ГРД, такі практики є проявом недоброчесної поведінки і підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
58. Згідно з відомостями декларації кандидата за 2020 рік Гуцал П.І. зазначив дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 49 000 грн, що за офіційним курсом НБУ на момент продажу становило близько 1 600 дол. США.
59. У своїх письмових поясненнях кандидат зазначив, що дохід у розмірі 49 000 грн був отриманий ним 18 грудня 2020 року від продажу автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5» 2007 року випуску. Для підтвердження цього він долучив світлокопію договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 грудня 2020 року.
60. Згідно зі статистичними даними мінімальна ціна придбання у 2023-2024 роках стосовно зміни вартості автомобіля аналогічної марки, моделі та року випуску, становила 4 850 дол. США. Відповідно у 2020 році мінімальна вартість аналогічного автомобіля мала бути вищою за ціни у 2023–2024 роках.
61. У своїх письмових поясненнях кандидат зазначив, що ціна відчуження цього автомобіля обумовлена незадовільним технічним станом.
62. На переконання ГРД, вартість автомобіля не відповідала ринковим цінам на аналогічні транспортні засоби та відчужена за ціною 49 000 грн з метою уникнення оподаткування та проведення розрахунків у готівковій формі.
63. У розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації кандидата за 2019 рік Гуцал П.І. зазначив житловий будинок.
64. Цей житловий будинок загальною площею 281,2 кв.м, вартістю 2 300 000 грн, що з 07 липня 2020 року належить на праві спільної сумісної власності кандидату та його дружині, відображено Гуцалом П.І. у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації за 2020 рік.
65. Стосовно обставин будівництва цього житлового будинку кандидат у своїх поясненнях повідомив таке.
66. 06 липня 2020 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на об’єкт нерухомого майна, а саме на вказаний вище житловий будинок. Даний об’єкт нерухомості є новоствореним, його вартість у правовстановлюючих документах чи технічному паспорті відсутня, грошова оцінка не проводилась. У 2023 році опубліковано роз’яснення Національного агентства щодо заповнення декларацій, згідно з якими за відсутності інших даних у правовстановлюючих документах або документах про оцінку вартістю новоствореного об’єкта нерухомості для цілей декларування вважатиметься вартість основних фондів та кошторисна вартість, зазначені у декларації про готовність до експлуатації об’єкта. У такому разі у полі «тип вартості об’єкта» слід обрати позначку «це вартість на дату набуття права». Тому кандидатом у декларації за 2023 рік вказано вартість будинку на дату набуття права у розмірі 2 300 000 грн згідно з Декларацією про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта. На підтвердження цього кандидат долучив світлокопію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та світлокопію Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, в якій зазначено вартість основних засобів, які приймаються в експлуатацію.
67. Із долученої світлокопії Декларації про готовність до експлуатації об’єкта висновується, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт подане 17 лютого 2016 року.
68. Водночас цей об’єкт незавершеного будівництва не відображено у деклараціях кандидата за 2016–2018 роки.
69. ГРД не вдалось з’ясувати часові проміжки здійснення родиною кандидата видатків на будівництво цього об’єкта нерухомого майна та встановити достатність доходів для їх здійснення.
70. ГРД надала додаткову інформацію про вказаний вище житловий будинок під час проведення співбесіди з кандидатом 28 червня 2024 року в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
71. Зокрема, члени Комісії звернули увагу, що на супутникових знімках сервісу Google Earth Pro, датованих вереснем 2014 року, земельні ділянки не мають огорожі та вільні від забудови. Станом на серпень 2017 року та жовтень 2018 року на цих земельних ділянках зведено будинок із покрівлею, станом на квітень 2021 року навколо цього будинку облаштовано огорожу. Тому, на переконання Комісії, об’єкт будівництва підлягав декларуванню вже з 2017 року.
72. Під час співбесіди 28 червня 2024 року стосовно будівництва цього об’єкта кандидат зазначив таке.
73. Будівельні роботи розпочались у 2019 році, до того моменту упродовж двох років закуповувались матеріали, які потім використовувались для його будівництва.
74. Також кандидат зазначив, що родина отримала дозвіл на будівництво у 2016 році, проте будівельні роботи упродовж року не здійснювались, а почались у 2017– 2018 роках.
75. На запитання члена Комісії Олексія Омельяна стосовно переліку будівельних матеріалів, які були придбані до початку проведення робіт зі спорудження цього будинку та умов їх зберігання, кандидат повідомив, що ним було придбано цеглу, арматуру, цемент, пісок, щебінь, дерево, покрівлю, що зберігались на території земельної ділянки, де планувалось будівництво житлового будинку, зокрема арматура була накрита, тому її не було видно. Оскільки не було забезпечено належних умов зберігання будівельних матеріалів, родина кандидата час від часу відвідувала земельну ділянку та перевіряла їх наявність.
76. На уточнювальне запитання члена Комісії Олексія Омельяна стосовно закупівлі будівельних матеріалів родиною кандидата у 2016 році Гуцал П.І. відповів, що матеріали не закуповувались. На запитання, чи закуповувались та накопичувались будівельні матеріали упродовж 2017–2018 років та здійснювались будівельні роботи у 2019 році, кандидат надав стверджувальну відповідь.
77. ГРД зауважило, що пояснення кандидата не співвідносяться з зазначеними вище супутниковими знімками сервісу Google Earth Pro. Отже, кандидат не лише не вказав у деклараціях за 2017–2018 роки цей об’єкт, але й надав недостовірні відомості Комісії та ГРД, що є підставою для висновку про нечесність кандидата, а отже, про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.
78. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
79. Суддя ухвалював рішення, які в розсудливого спостерігача можуть викликати сумнів щодо дотримання ним засад справедливого судочинства. Гуцал П.І. постановив три рішення у справах про адміністративні правопорушення №№ 282/436/20, 282/537/20, 282/526/20, якими звільнив трьох водіїв від адміністративної відповідальності передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), скерувавши матеріали на розгляд трудового колективу для застосування до водіїв заходів громадського впливу.
80. Кандидат, на думку ГРД, безпідставно повертав матеріали справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП для належного оформлення протоколів до органів поліції, з підстав неналежного сповіщення правопорушників про час і місце розгляду справ, зокрема у справах №№ 282/1886/18, 282/69/19, 282/285/19.
81. ГРД вважає, що кандидат мав можливість самостійно визначити дату проведення судового засідання та повідомити правопорушника. Направлення суддею матеріалів справ про адміністративні правопорушення на доопрацювання є фактично затягуванням розгляду справ.
82. Також суддя, Для усунення недоліків у протоколах, а саме встановлення місця проживання або інших даних стосовно осіб правопорушників, суддя повертав матеріали справ про адміністративні правопорушення до органів поліції, зокрема у справах №№ 282/657/17, 282/495/17, 282/702/19, 282/1213/20, 282/1423/20.
83. На переконання ГРД, кандидат повинен був самостійно вчиняти дії для встановлення зазначеної вище інформації, однак не здійснив відповідних заходів. З огляду на зазначене, у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у сумлінності кандидата та у належному ставленні до відправлення правосуддя.
84. У деклараціях за 2016–2018 роки кандидат не зазначав об’єктів нерухомості за місцезнаходженням Любарського районного суду Житомирської області (м. Любар), в якому здійснював правосуддя.
85. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подання декларації) у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають, зокрема, дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.
86. Для цілей декларування об’єктами нерухомості (об’єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі,
86. споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина перша статті 181 Цивільного кодексу України, частина перша статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
87. Отже, не декларування кандидатом права власності / користування об’єктами нерухомості, для стороннього спостерігача може означати наявність обґрунтованих сумнівів щодо доброчесності судді та його відповідності критерію чесності.
88. З приводу цього кандидат пояснив, що був призначений на посаду судді Любарського районного суду Житомирської області наприкінці 2016 року, проте упродовж 2017–2018 років перебував ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підтвердження чого надав світлокопії наказів цього суду.
89. Стосовно періодів часу, не охоплених відпусткою, кандидат зазначив, що неодноразово змінював місце тимчасового проживання (зокрема, проживав у готелях), жодне з яких не було довгостроковим.
90. ГРД вважає, що такі пояснення та надані документи є прийнятними та достатньо обґрунтовують обставини невідображення в деклараціях кандидата за 2016–2018 роки об’єктів нерухомості за місцезнаходженням Любарського районного суду Житомирської області.
91. З метою оцінки відповідності Гуцала П.І критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 25 вересня 2025 року надіслано лист голові Любарського районного суду Житомирської області щодо надання інформації про загальну кількість заяв про самовідвід, відвід, розглянутих суддею Гуцалом П.І. справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, про визнання особи недієздатною, про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
92. 02 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
93. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди Гуцалу П.І. 15 жовтня 2025 року було надіслано запит, у якому запропоновано надати пояснення та підтверджувальні документи (в разі наявності) стосовно ціни продажу автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 2007 року випуску, джерел походження грошових коштів, використаних 05 січня 2021 року для придбання автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, та пояснення і підтверджувальні документи (в разі наявності) стосовно будівництва будинку у м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області із зазначенням дати подання відповідного повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
94. 27 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь Гуцала П.І. на вказаний вище запит.
95. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди Гуцалу П.І. 27 жовтня 2025 року було направлено запит у якому запропоновано надіслати на електронну пошту Комісії світлокопії декларацій про майновий стан і доходи, поданих кандидатом за 2015–2017 роки (за наявності).
96. 30 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь Гуцала П.І. на вказаний вище запит.
97. 10 листопада 2025 року кандидату надіслано електронну копію Висновку ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Гуцала Павла Івановича критеріям доброчесності та професійної етики для своєчасного ознайомлення і надання пояснень та копій підтверджувальних документів (за наявності).
98. Кандидату надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
99. Співбесіду з кандидатом проведено 11 листопада 2025 року. На початку співбесіди Гуцала П.І. ознайомлено з його правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
100. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

101. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
102. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
     1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
     2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
103. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
104. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
105. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
106. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
107. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
108. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
109. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
110. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
111. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
112. Надані кандидатом Гуцалом П.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

113. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
114. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

115. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
116. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
     1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
     2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
     3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
     4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
117. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
118. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
119. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
120. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
121. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
122. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
123. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
124. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
125. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
126. Надані кандидатом Гуцалом П.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

127. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
128. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

129. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
130. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
131. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
132. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
133. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
     1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
134. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
135. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.

136. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо

Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.

137. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знизити бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

138. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

139. Під час дослідження досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Гуцала П.І. Комісією встановлено таке.
140. Згідно з відомостями декларації кандидата за 2018 рік сукупний дохід подружжя у звітному періоді становив 173 868 грн, сукупні витрати – 6 392 грн.
141. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2018 році в Львівській області становили 79 186 грн (на чотирьох осіб – 316 744 грн (дружина та троє дітей).
142. Відповідно до інформації Державної служби статистики, розміщеної на порталі відкритих даних, витрати населення в розрахунку на одну особу у 2018 році в Житомирській області становили 70 755 грн.
143. Таким чином, орієнтовні витрати родини кандидата у 2018 році, за даними Державної служби статистики, мали становити 387 499 грн, натомість задекларований дохід становив 173 868 грн.
144. Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено, що кандидат відповідає критерію доброчесності лише за умови відсутності обґрунтованих сумнівів щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя задекларованим доходам, а також бездоганності поведінки в особистому житті та професійній діяльності.
145. Зазначене узгоджується зі змістом пункту 22 Єдиних показників, згідно з яким рівень життя кандидата відповідає задекларованим доходам, якщо його майновий стан не викликає обґрунтованих сумнівів у можливості правомірного його формування. Єдині показники передбачають оцінку: повноти декларування майна та його вартості; відповідності вартості відчуження ринковій; витрат, які мають відповідати рівню життя та задекларованим доходам.
146. У Роз’ясненні Національного агентства від 01 жовтня 2021 року №9 зазначено, що відсутність попередньо встановлених Національним агенством порушень не є перешкодою для інших органів публічного права встановлювати відповідні факти у межах своїх процедур. Законодавство передбачає повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перевірки поданих декларацій та достовірності відомостей, що містяться в них.
147. Комісія ж відзначає, що в межах кваліфікаційного оцінювання вона не реалізує повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, але має повноваження та обов’язок надавати власну оцінку фінансовій інформації, поясненням кандидата та іншим відомостям у досьє. При цьому Комісія оцінює фінансову поведінку кандидата не лише через наявність чи відсутність порушень, а через відповідність стандартам доброчесності та професійної етики.
148.  Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання під час встановлення істотності порушень беруться до уваги, зокрема, тяжкість діяння, його можливі наслідки, суб’єктивна сторона поведінки та інші релевантні обставини. У цьому контексті невідповідність між заявленими доходами та орієнтовними витратами родини кандидата у 2018 році свідчить про наявність розбіжностей, які не можуть бути пояснені звичайними життєвими обставинами.
149. Кандидат під час співбесіди не надав фактичних даних, які могли б підтвердити альтернативні джерела доходів або пояснити причини такої невідповідності. Не було надано також документів, що свідчать про економію, обмеження витрат чи інші чинники, які б логічно зменшували потребу у витратах родини до рівня задекларованих доходів.
150. Комісія зазначає, що вимоги фінансової прозорості й доброчесності передбачають не лише точність заповнення декларацій, але й внутрішню узгодженість задекларованих відомостей. Різниця між рівнем доходів та рівнем необхідних витрат на забезпечення життєдіяльності родини свідчить про наявність обґрунтованого сумніву щодо повноти і достовірності інформації, вказаної кандидатом у декларації за 2018 рік.
151. Комісія наголошує, що навіть за відсутності прямого доказу умисного недекларування, обґрунтований сумнів у достовірності фінансової інформації сам по собі є істотною обставиною, оскільки ставить під питання відповідність кандидата очікуваним стандартам відкритості, підзвітності та прозорості, передбаченим Кодексом суддівської етики та законодавством у сфері запобігання корупції.
152. Комісія констатує, що у 2018 році доходи родини кандидата не співвідносилися із середнім рівнем витрат населення в Львівській та Житомирській областях відповідно до даних Державної служби статистики.
153. Зважаючи на те, що у цьому випадку співвідношення задекларованих доходів і середніх об’єктивних витрат типового домогосподарства демонструє відхилення зазначені обставини підлягають оцінці Комісією.
154. Водночас Комісія зазначає, що виявлена розбіжність є суттєвою, однак не досягає рівня, необхідного для застосування пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання, а саме визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Заниження балів у цьому випадку є достатнім та обґрунтованим.
155. Ураховуючи зазначені фактичні дані, Комісія дійшла висновку, що виявлена невідповідність задекларованих доходів рівню фактичних витрат родини кандидата у 2018 році є суттєвою обставиною, яка знижує рівень довіри до доброчесності кандидата та свідчить про відхилення від очікуваних стандартів поведінки судді. З огляду на це Комісія одноголосно вирішила зменшити оцінку кандидата за показником «сумлінність» критерію «Професійна етика та доброчесність» на 15 балів.
156. Стосовно джерел походження грошових коштів для придбання дружиною кандидата автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, вартістю 254 644 грн Комісія встановила таке.
157. Згідно з письмовими поясненнями кандидата Гуцала П.І. від 15 жовтня 2025 року автомобіль «AUDI Q5» 2011 року випуску імпортовано зі Сполучених Штатів Америки. За даними сайту «Carfax», зафіксовано 5 дорожньо-транспортних пригод за участю вказаного автомобіля. Хоч зовнішні недоліки були усунуті, автомобіль мав технічні несправності, які неможливо було усунути, що своєю чергою вплинуло на його вартість. Суддя зазначив, що вартість автомобіля «AUDI Q5» становила 254 644,00 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05 січня 2021 року № 05/01/21/26.
158. Стосовно фінансової спроможності придбати вказаний автомобіль кандидат повідомив, що станом на 31 грудня 2020 року в нього та його дружини були грошові активи, сформовані за рахунок коштів, отриманих дружиною від здійснення підприємницької діяльності, доходів кандидата за основним місцем роботи, а також коштів, отриманих від відчуження рухомого майна, зокрема автомобіля марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER». Загальна сума таких активів не перевищувала 210 000 грн та не підлягала відображенню в декларації. Крім того, кандидат зазначив, що його дружина у І кварталі 2021 року отримала 110 700 грн – дохід від зайняття підприємницькою діяльністю та соціальні виплати. Вказана сума відображена в податковій декларації платника єдиного податку за квартал, оскільки декларація платника податків ІІІ групи оподаткування подається щоквартально із зазначенням загальної суми доходу та нарахованого податку.
159. На підтвердження кандидат долучив світлокопію податкової декларації платника єдиного податку за І квартал 2021 року. Стосовно авансу у розмірі 65 000 грн, отриманого дружиною кандидата 04 січня 2021 року згідно з договором від 11 січня 2019 року, кандидат пояснив, що його було отримано за фактично виконані роботи у березні 2021 року. Саме тому у відомостях ДРФО сума такого доходу відображена за березень 2021 року. Отже, на переконання кандидата у родини було достатньо коштів для придбання автомобіля з урахуванням наявних грошових активів станом на 31 грудня 2020 року.
160. Стосовно Акта про виконання робіт від 31 березня 2021 року між замовником – приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 та виконавцем – фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 від 31 березня 2021 року та лімітів для розрахунків готівкою кандидат пояснив таке.
161. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. За положеннями Податкового кодексу України нотаріусів віднесено до особливої категорії платників податків – самозайнятих осіб, що проводять незалежну професійну діяльність. Самозайняті особи, які проводять незалежну професійну діяльність, не належать до суб’єктів господарювання, тому пункт 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, не застосовується до відповідних відносин з проведення розрахунків.
162. Під час кваліфікаційного оцінювання судді Любарського районного суду Житомирської області Гуцала Павла Івановича на відповідність займаній посаді, зокрема у рішенні Комісії від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25, стосовно обставин придбання дружиною кандидата автомобіля марки «AUDI Q5» 2011 року випуску, Комісія в пленарному складі дійшла таких висновків:
     1. Згідно з актом огляду реалізованого транспортного засобу від 05 січня 2021 року автомобіль «AUDI Q5» має ідентифікаційний номер (VIN-код НОМЕР_1). Комісією із загальнодоступного джерела інформації сервісу «STAT.VIN» за відповідним ідентифікаційним номером (VIN-кодом) одержано інформацію, що оголошення про продаж цього автомобіля було розміщено на сервісі «AUTO.RIA» за ціною 14 400 дол. США, деактивація вказаного оголошення відбулась 05 січня 2021 року із зазначенням причини – «продано».
     2. З огляду на зміст документів, наданих суддею, та зміст оголошення, розміщеного на сервісі «AUTO.RIA», Комісія констатує розбіжності в ціні автомобіля марки «AUDI Q5». Ураховуючи, що ТОВ «ПАРК РЕЗЕРВ» ліквідовано й отримати від продавця додаткові документи, які б підтверджували ціну автомобіля, неможливо, Комісія виснує про об’єктивну неможливість достовірно встановити правильність висновку ГРД про те, що ціна продажу автомобіля «AUDI Q5» була іншою, ніж зазначена в акті огляду реалізованого транспортного засобу від 05 січня 2021 року.
163. Під час співбесіди 11 листопада 20025 року кандидат на посаду судді не заперечив висновку про таку ймовірну вартість автомобіля (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=e9tQYuguGuCF6l_2&t=24886, таймкод 6:54: 46).
164. Стосовно фінансової спроможності придбати вказаний автомобіль суддя повідомив, що станом на 31 грудня 2020 року в нього та його дружини були грошові активи, джерелом яких були кошти, отримані дружиною від зайняття підприємницькою діяльністю, доходи судді та кошти від відчуження рухомого майна, а саме автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», які разом становили суму, що не перевищувала 210 000 грн, і тому не підлягала відображенню в декларації. Також суддя зазначив, що його дружина у І кварталі 2021 року отримала дохід в сумі 110 700 грн, частину якого було отримано 04 січня 2021 року як аванс в розмірі 65 000 грн. Додатково суддя послався на те, що, зважаючи на правовий статус нотаріуса, пункт 6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, не застосовується до відповідних відносин з проведення розрахунків.
165. Надаючи оцінку викладеним обставинам, Комісія виходить із того, що відповідно до пункту 8 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
166. Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, становив 2 102 грн, відповідно, поріг декларування становив 105 100 грн на кожного з подружжя, що обумовлює вірогідність наявності в подружжя коштів у розмірі до 210 200 грн, що не підлягають відображенню в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
167. Комісія відзначає, що навіть якщо сукупні грошові активи подружжя судді станом на 31 грудня 2020 року не перевищували порогу декларування, це не звільняє кандидата від обов’язку підтвердити законність та джерела походження коштів, використаних для придбання дороговартісного майна.
168. Оцінюючи зміст наданої суддею копії акта виконаних робіт від 31 березня 2021 року як документа, що підтверджує отримання дружиною саме 04 січня 2021 року авансу в розмірі 65 000 грн, Комісія зважає на таке.
169. Згідно з актом роботи виконувалися в період з 01 березня 2021 року до 31 березня 2021 року на підставі договору між дружиною судді (ФОП) та матір’ю судді (приватним нотаріусом), від 11 січня 2019 року, вартість робіт становила 75 000 грн, з яких 65 000 грн сплачено як аванс 04 січня 2021 року.
170. Комісія зауважує, що обов’язок підтвердити реальне отримання доходів покладено саме на кандидата, оскільки йому відомі всі обставини та характер фінансових операцій і саме у нього (членів його сім’ї) зберігаються документи, які можуть підтвердити наявність (дійсність) фінансової операції. Відсутність підтверджувальних документів унеможливлює спростування сумніву правомірності джерел походження коштів.
171. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків дружина судді в січні 2021 року отримала доходи в сумі 1 700 грн від Управління соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області та в сумі 1 300 грн від товариства з обмеженою відповідальністю «КМК ЗАХІД», інших доходів у січні 2021 року нею не отримано.
172. Зміст акта виконаних робіт може викликати обґрунтований сумнів у достовірності інформації про дату авансового платежу у зв’язку з фактичною датою виконання робіт. Це обумовлено тим, що аванс у 65 000 грн відображено за два місяці до початку робіт. Такі обставини можуть формувати у стороннього спостерігача переконання про формальне пояснення джерел походження коштів.
173. Під час співбесіди 11 листопада 2025 року кандидат на посаду судді не зміг надати інформації про наявність у його дружини журналу обліку доходів і витрат чи інших документів, які б підтвердили надходження відповідних коштів до каси фізичної особи – підприємця (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=XMMd8Tyk24stzccG&t=24527, таймкод 6:48: 47). Комісія також відзначає, що особливості податкової звітності фізичних осіб – підприємців не надають можливості встановити фактичну дату отримання відповідного доходу.
174. Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
175. Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (який був чинний на момент придбання автомобіля), передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
176. Згідно зі статтею 18 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
177. У рішенні Комісії у пленарному складі від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25 зроблено вимновок, що суддя не зміг надати переконливих пояснень та належних доказів на підтвердження наявності у дружини коштів для придбання автомобіля «AUDI Q5» 2011 року випуску, а отже, законність активів, використаних членом сім’ї судді для придбання транспортного засобу, викликає обґрунтований сумнів.
178. Ураховуючи встановлені вище обставини, Комісія у складі колегії підтримує висновки Комісії у пленарному складі та не знаходить підстав для оцінки вказаних обставин іншим чином.
179. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
180. Під час закритого обговорення питання щодо підтвердження здатності Гуцала П.І. здійснювати правосуддя Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» критерію професійної етики та доброчесності на 15 балів.
181. Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини стосовно вартості придбання дружиною судді автомобіля марки «MAZDA 3» 2005 року випуску та вартості відчуження автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 2007 року випуску, Комісія вважає, що суддею надано достатні докази та пояснення на спростування доводів ГРД у цій частині, надана ГРД інформація не впливає негативно на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
182. Як встановлено у рішенні Комісії від 14 квітня 2025 року № 43/ко-25, дружиною судді 17 лютого 2016 року було подано повідомлення про початок будівництва будинку в м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області, а 06 липня 2020 року набуто право власності на вказаний будинок. Водночас у поданих суддею деклараціях за 2016–2018 роки не зазначено жодного об’єкта незавершеного будівництва.
183. ГРД, посилаючись на матеріали співбесіди, зазначила, що члени Комісії в межах кваліфікаційного оцінювання Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді звертали увагу на фотознімки з інтернет-сервісу Google Earth стосовно стану будівництва вказаного будинку. Станом на 31 серпня 2017 року та 05 жовтня 2018 року візуальний вигляд місця забудови дозволяв дійти висновку, що розміщений на земельній ділянці об’єкт матеріального світу щонайменше відповідає ознакам об’єкта незавершеного будівництва, тому такий об’єкт підлягав декларуванню.
184. Отже, ГРД виснувала, що суддя не лише не вказав у деклараціях за 2017–2018 роки цей об’єкт, але й надав недостовірні відомості Комісії та ГРД.
185. Суддя Гуцал П.І. у засіданні Комісії у складі колегії 28 червня 2024 року зазначив, що дійсно декларацію про початок будівельних робіт його дружиною було подано 17 лютого 2016 року (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/8ccj3vZqjPw?si=bHSJAd cYxyZTLK7&t=2781, таймкод 46:20, проте будівельні роботи було розпочато лише у 2019 році (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/8ccj3vZqjPw?si=NJ-Yw3LcbNHF32Fm&t=2757, таймкод 45:57), тому об’єкт незавершеного будівництва не було відображено в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016-2018 роки. Упродовж будівництва здійснювалися видатки, розмір яких окремо не перевищував порогу для декларування видатків. У засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року суддя Гуцал П.І. змінив свої пояснення та повідомив, що фундамент, стіни та дах будинку зведено у 2017 році (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/live/TNcXGbTtIYM?si=NnbXs90x28wobYiO&t=1072, таймкод 17:52), а також послався на те, що у 2019 році ним задекларовано цей об’єкт незавершеного будівництва (відеозапис співбесіди  https://www.youtube.com/live/TNcXGbTtIYM?si=NUsOXOwGUz31_ATT&t=999, таймкод 16:39).]
186. У письмових поясненнях від 15 жовтня 2024 року, наданих під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, Гуцал П.І. послався на норми цивільного законодавства в частині визначення об’єкта незавершеного будівництва та те, що права на такий об’єкт виникають з моменту державної реєстрації цього права. Тому, на думку судді, за відсутності зареєстрованого права на об’єкт незавершеного будівництва такий об’єкт не підлягав декларуванню. Гуцал П.І. також зазначив, що згідно з роз’ясненнями Національного агентства № 1 від 13 лютого 2020 року «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку. Відповідно, в цьому розділі декларації не зазначаються об’єкти, які мають одночасно всі такі характеристики: будівництво об’єкта завершено, він прийнятий в експлуатацію і право власності на нього зареєстровано в установленому законом порядку. В останньому випадку такий об’єкт відображається в розділі 3 «Об’єкти нерухомості».
187. На думку Гуцала П.І., згідно з оновленими офіційними роз’ясненнями Національного агентства № 11 від 29 грудня 2021 року поняття «об’єкт незавершеного будівництва» слід розуміти в ширшому сенсі, ніж це визначено в Цивільному кодексі України, в якому до моменту завершення будівництва застосовується поняття «матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва».
188. Із матеріалів суддівського досьє вбачається, що дружина судді на підставі договору суборенди від 28 липня 2015 року № ДСО/002 орендувала земельну ділянку площею 0,10 га в місті Новояворівськ Яворівського району Львівської області. 17 лютого 2016 року нею подано повідомлення про початок будівельних робіт. Надалі на вказаній земельній ділянці розпочато будівництво, 10 квітня 2020 року зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.
189. Відповідно до пункту 2-1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
190. Рішенням Національного агентства від 11 серпня 2016 року № 3 «Про роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» затверджено Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (далі – Роз’яснення).
191. У пункті 28 Роз’яснень вказано, що відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» у декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.
192. Загальнодоступне джерело інформації – додаток Google Earth Pro містить супутникові фотознімки, серед іншого, об’єктів нерухомості, які перебували у володінні сім’ї судді. Так, згідно з супутниковими фотознімками, датованими серпнем 2017 року та жовтнем 2018 року, на земельній ділянці, яку було орендовано дружиною судді, вже було зведено будинок із покрівлею, а станом на квітень 2021 року навколо цього будинку поставлено огорожу.
193. З огляду на наведене можна дійти висновку, що згаданий будинок існував як об’єкт незавершеного будівництва у 2017 та 2018 роках.
194. Як вже зазначалося, суддя Гуцал П.І. визнав у засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року, що фундамент, стіни та дах будинку було зведено у 2017 році.
195. З викладеного випливає, що оскільки дружині судді з 2015 року належало речове право на земельну ділянку, на якій у 2017 році зведено фундамент, стіни та дах будинку, суддя Гуцал П.І. в деклараціях за 2017–2018 роки зобов’язаний був вказати в розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» об’єкт, проте цього не зробив.
196. Оцінюючи викладені обставини під час кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, Комісія у пленарному складі керувалась таким.
197. У пункті 51 частини першої статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» зазначено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, право отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону.
198. За результатами розгляду листа Комісії від 03 вересня 2024 року Національне агентство у межах компетенції поінформувало Комісію (лист від 11 вересня 2024 року № 37-01/66621-24) про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наведеними в листі фактами можливого порушення суддею Любарського районного суду Житомирської області Гуцалом П.І. Закону України «Про запобігання корупції»; відсутність підстав у Національного агентства для реагування в межах прав та повноважень, визначених статтями 11, 12 Закону України «Про запобігання корупції».
199. Згідно з рішенням Комісії у складі колегії від 08 серпня 2024 року № 121/ко- 24 Гуцал П.І. при заповненні декларацій за 2017–2018 роки не дотримався правил декларування, оскільки не вказав у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» відомості про об’єкт незавершеного будівництва, зведений у 2017 році на земельній ділянці, орендованій дружиною судді.
200. Комісія  у пленарному складі критично оцінила пояснення судді щодо підстав недекларування ним відомостей про вказаний будинок, який існував як об’єкт незавершеного будівництва у деклараціях за 2017–2018 роки, оскільки відповідно до пункту 2-1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» на суддю покладено обов’язок зазначити в декларації відомості про всі майнові активи, які перебували у володінні сім’ї судді.
201. Під час кваліфікаційного оцінювання Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що пояснення, надані суддею, підтверджують висновок про те, що суддя не повною мірою дотримується високих стандартів поведінки, виконує обов’язки судді в аспекті майнових інтересів.
202. При цьому Комісією враховано позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що легітимна мета вимірювання доброчесності полягає у здобутті доказів умисного порушення норм суддівської етики чи свідомого нехтування стандартами поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а також допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя (рішення Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2024 року у справі № 990/92/24, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/139/24, від 20 червня 2024 року у справі № 990/2/24).
203. Надаючи оцінку зазначеним обставинам та поясненням судді, Комісія в пленарному складі виснувала, що відповідне ставлення судді до заповнення декларацій не є наслідком умисних дій, спрямованих на ухилення від декларування достовірної інформації, а зумовлено неправильним трактуванням суддею вимог законодавства в частині декларування «об’єкта незавершеного будівництва», та вважала, що ці обставини не є достатніми для визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.
204. Водночас у Комісії в пленарному складі викликало занепокоєння надання суддею різних пояснень щодо часу зведення зазначеного будівництва.
205. Комісія окремо звертає увагу на те, що критерієм доброчесності відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону є, серед іншого, чесність судді, що виявляється не лише у дотриманні вимог законодавства, а й у відкритості, правдивості та послідовності наданих ним пояснень під час кваліфікаційного оцінювання. У цьому контексті зміна пояснень щодо часу зведення будинку та підстав його недекларування викликає у Комісії занепокоєння з огляду на відповідність стандарту чесності.
206. Вимога чесності передбачає, що суддя, усвідомлюючи підвищену увагу суспільства та органів суддівського врядування до своєї поведінки, зобов’язаний надавати вичерпні, несуперечливі та добросовісні пояснення щодо майнових питань, які є предметом перевірки. Надання різних версій одних і тих самих подій, навіть за відсутності доведеного умислу на приховування майна, знижує ступінь довіри Комісії до правдивості пояснень судді та свідчить про недостатнє усвідомлення ним важливості стандарту чесності як складової доброчесності.
207. Сам факт зміни пояснень щодо часу зведення будинку та критеріїв його декларування свідчить, на переконання Комісії, про не належне ставлення судді до свого обов’язку бути максимально точним, чесним та послідовним у відносинах з органом суддівського врядування.
208. У світлі наведеного Комісія вважає, що поведінка судді при наданні пояснень щодо об’єкта незавершеного будівництва не відповідає очікуваному від судді рівню чесності, хоча й не досягає того ступеня, коли можна було б стверджувати про умисне порушення вимог закону чи свідоме приховування майна. Зазначене підлягає врахуванню при оцінюванні показника «сумлінність».
209. Отже, оцінюючи викладені обставини під час кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності Гуцала П.І здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді, Комісія виходить з такого.
210. Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, визначено, що суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім'ї (статті 1, 3, 20 цього Кодексу).
211. Пунктом 3.1 Бангалорських принципів встановлено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. У Бангалорських принципах також звертається увага на те, що постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти низку обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
212. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року №  1, у частині того, що високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, в повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб учасники процесу і оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. Неналежна поведінка суддів підриває упевненість громадян у справедливості судової системи. Судді мають усвідомлювати і пам’ятати про те, що вони перебувають під постійним та пильним контролем громадськості. Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки, як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету суду.
213. Комісія в черговий раз констатує розбіжності в поясненнях судді, наданих у засіданні Комісії у складі колегії 28 червня 2024 року та в засіданні Комісії у складі колегії 08 серпня 2024 року, а також невідповідність пояснень судді матеріалам суддівського досьє  щодо  початку  будівництва будинку (відеозапис співбесіди  https://www.youtube.com/live/6ediatBJJHI?si=k6qVfUPSRo6QRQ4C&t=25782, таймкод 07:09:42).
214. З урахуванням обставин, встановлених під час кваліфікаційного оцінювання судді Гуцала П.І. на відповідність займаній посаді, Комісія дійшла висновку, що поведінка судді, яка полягає у неналежному виконанні обов’язку декларування, є підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
215. У Висновку ГРД зазначено, що суддя ухвалював процесуальні рішення, які не передбачені законодавством і суперечать засадам справедливого судочинства.
216. Так, суддя приймав рішення про передачу на поруки трудовому колективу правопорушника у справах про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, суддя звільнив 3 водіїв (справи №№ 282/436/20, 282/537/20, 282/526/20) від адміністративної відповідальності та передав матеріали на розгляд трудовому колективу для застосування до водіїв заходів громадського впливу.
217. ГРД також зазначила, що суддею ухвалювалися постанови, якими поверталися адміністративні матеріали на дооформлення:

1) матеріали повернено у зв’язку з неправильним зазначенням дати судового засідання у протоколі (справи №№ 282/1886/18, 282/69/29, 282/285/19), хоча суддя мав можливість самостійно визначити дату судового засідання;

2) матеріали повернено для встановлення місця проживання особи або інших даних щодо особи (№№ 282/657/17, 282/495,17, 282/702/19, 282/1213/20, 282/1423/20), хоча суддя мав можливість самостійно вчиняти дії для встановлення такої інформації.

218. На запит Комісії Любарський районний суд Житомирської області листом від 02 жовтня 2025 року № 01-03/2508/2025 надав інформацію про загальну кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП. Так, суддею Гуцалом П.І. розглянуто 202 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у 165 справах накладено адміністративне стягнення. Крім того, у 62 справах закрито провадження з таких підстав: у зв’язку зі скеруванням матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу – 3; закінченням строків накладання адміністративного стягнення – 20; відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 12; повернуто для належного оформлення – 19; повернуто органу, уповноваженому їх розглядати – 6; застосовано заходи впливу до неповнолітнього у вигляді попередження – 1.
219. Суддя надав письмові пояснення, у яких зазначив, що під час розгляду вказаних справ керувався постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», статтями 247, 256, 268, 277-2, 278, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суддя зауважив, що всі рішення, які було ухвалено під його головуванням, постановлені відповідно до вимог законодавства України та ґрунтувались на всебічному та повному дослідженні обставин справ.
220. Узагальнюючи встановлені та досліджені обставини, Комісія вважає, що суддею надано докази та пояснення, які частково спростовують сумніви ГРД стосовно розгляду суддею Гуцалом П.І. справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП.
221. Стосовно  звільнення від адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, у зв’язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та справ, у яких матеріали про вчинення адміністративного правопорушення передано на розгляд трудовому колективу, суддя повідомив таке.
222. Статтями 21, 22 КУпАП (у редакції, чинній до 16 лютого 2021 року), якими регламентовано порядок скерування матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу та звільнення осіб від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, не було передбачено заборони застосування судом вказаних норм КУпАП до справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП.
223. Також суддя зазначив, що під час розгляду справ про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, вказані норми були застосовані ним виключно за результатами врахування всіх обставин справи в їх сукупності, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують відповідальність. Лише встановлення в сукупності декількох відповідних обставин справи та обставин, що пом’якшують відповідальність, надавали суду можливість застосовувати положення статтей 21, 22 КУпАП.
224. Насамперед Комісія зазначає, що вона не має повноважень у межах кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим суддею Гуцалом П.І., натомість оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).
225. У Висновку № 18 (2015) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що метою судочинства є вирішення спорів, і, ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
226. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
227. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
228. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
229. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
230. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
231. Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
232. Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
233. Статтею 22 КУпАП (у редакції, чинній до 17 березня 2021 року) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
234. Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями, безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.
235. Проте, на думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.
236. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
237. Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
238. Крім того, Комісія відзначає, що в організації суддею Гуцалом П.І. роботи з розгляду справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності вбачаються окремі недоліки, які пов’язані із поверненням протоколів на доопрацювання, оскільки відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Отже, враховуючи наведені вимоги стосовно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, приписи статті 256 КУпАП не містять вказівки про необхідність зазначення органами поліції у протоколі інформації про час і місце розгляду справ.
239. Водночас за тих обставин, які мали місце, Комісія не вбачає в діяльності судді критичних ризиків, проте погоджується з доводами ГРД стосовно того, що суддя мав можливість самостійно визначити дату та час судового засідання та повідомити правопорушника.
240. Отже, Комісія погоджується з висновками ГРД, що незабезпечення ефективного відправлення судочинства у справах про адміністративні правопорушення є підставою для відступу від презумпції відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
241. Відповідно до пункту 19 розділу ІІІ Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
242. З огляду на викладене Комісія дійшла висновку, що такі порушення, описані в пунктах 215–241 цього рішення, є підставою для зменшення оцінки кандидата за показником «сумлінність» на 15 балів.
243. Крім того, ГРД звернула увагу, що за місцем роботи судді в м. Любар Житомирської області упродовж 2016–2018 років суддею не задекларовано жодного об’єкта нерухомості, хоч і вважала, що надані суддею пояснення та документи на їх підтвердження є прийнятними та такими, що достатньо обґрунтовують причини незазначення в деклараціях судді об’єктів нерухомості за місцем роботи.
244. Стосовно цього питання Гуцалом П.І. надано документи, які підтверджують його перебування ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18 жовтня 2017 року до 29 серпня 2020 року.
245. Комісія приймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими.
246. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 240 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Гуцала П.І. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гуцал Павло Іванович набрав 654,83 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Гуцала Павла Івановича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                    Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ