Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Черноп’ятова Станіслава Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА,

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Станіслава ЧЕРНОП’ЯТОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Черноп’ятова Станіслава Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Відповідно до частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Черноп’ятов С.В. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішення Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Черноп’ятова С.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Черноп’ятов С.В. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2011 році Черноп’ятов С.В. закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь – кандидат юридичних наук. Дисертацію захистив у 2016 році за спеціальністю «трудове право; право соціального забезпечення». У 2023 році отримав вчене звання доцента.

Черноп’ятов С.В. відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап  – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення в разі, якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Черноп’ятов С.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 366 балів із 400 можливих, свідчить про підтвердження Черноп’ятовим С.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Черноп’ятова С.В.

Запити про надання відомостей стосовно Черноп’ятова С.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Дніпропетровського обласного територіального центру та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидатів на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Черноп’ятова С.В. вимогам до кандидата на посаду судді.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Черноп’ятова С.В.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Черноп’ятова С.В. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.

Комісією в межах повноважень надіслано запити до НАЗК, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Служби безпеки України, Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, а також отримано відомості з державних реєстрів та інформаційних систем. Отримані відповіді державних органів та витяги з реєстрів долучено до досьє кандидата.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою.

До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення від Черноп’ятова С.В. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

До Комісії 21 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) від 20 жовтня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Черноп’ятова С.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 21 жовтня 2025 року № 32дпс-905/24) кандидату надіслано рішення  ГРД та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені в ньому обставини.

До Комісії 23 жовтня 2025 року надійшли пояснення Черноп’ятова  С.В. щодо обставин, викладених у рішенні ГРД, та копії відповідних документів.

Черноп’ятову С.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Черноп’ятовим С.В. проведено 20 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінки встановлених щодо кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень особистої компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Варто підкреслити, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням  наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди індивідуально оцінено Черноп’ятова С.В. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).

Відповідно до пункту 5.13 Положення істотність порушень встановлюється Комісією при закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Для встановлення істотності порушень використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

До Комісії 21 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності від 20 жовтня 2025 року про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації, яка не є самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Черноп’ятова С.В. критеріям доброчесності та професійної етики, однак є такою, що характеризує кандидата та може бути використана під час оцінювання.

1. Кандидат допустив академічну недоброчесність у вигляді самоплагіату. Черноп’ятов С.В. у 2016 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою: «Охоронні трудові правовідносини». Під час дослідження змісту наукової роботи виявлено значні обсяги текстів, що дублюють наукові роботи кандидата, які були опубліковані раніше, однак відповідні посилання на ці статті в дисертації відсутні.

2. Кандидат не задекларував повну інформацію, що підлягає декларуванню, а саме ½ частки житлового будинку загальною площею 51 м², яка з 2012 року належить його батьку на праві власності, хоча відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції» батько є членом його сім’ї.

3. У Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація) за 2022–2024 роки кандидат, вказавши пор об’єкти нерухомості та транспортні засоби, не повідомив про їх вартість, а саме: домоволодіння загальною площею 283 м², дата набуття права власності 19 вересня 1997 року; автомобіль «FORD TRANSIT CONNECT» 2007 року випуску, дата набуття права власності 25 листопада 2014 року; автомобіль «BMW 318» 1984 року випуску, дата набуття права власності 29 жовтня 1996 року.

Надаючи оцінку викладеній у рішенні ГРД інформації, Комісія наголошує, що авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів. Саме тому одним із критеріїв оцінки кандидатів на посаду судді на відповідність займаній посаді є доброчесність як в професійній діяльності, так і в особистому житті.

Частиною дев’ятою статті 69 Закону встановлено умови визначення відповідності кандидата на посаду судді критерію доброчесності, які законодавець пов’язує з наявністю/відсутністю обґрунтованих сумнівів у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.

Під час встановлення наявності фактів, які свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності, Комісія керується пунктом 1 Показників доброчесності, згідно з яким обґрунтований сумнів – наявність відповідних та достатніх фактичних даних, які є переконливими для звичайної розсудливої людини, щодо того, що суддя (кандидат на посаду судді) може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики.

Велика Палата Верховного Суду наголошує що підстави для сумнівів у відповідності кандидата критеріям доброчесності повинні бути об’єктивними, реальними, вагомими (істотними), дієвими і негативними настільки, щоб засумніватися у відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або містити в собі властивості (ознаки), які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням. Такими підставами можуть бути будь-які фактори, явища, події об’єктивної дійсності, що містять ознаки (властивості), які характеризують чи виділяють кандидата на посаду судді як постать, що не відповідає якимсь певним «еталонним» критеріям доброчесності та професійної етики, яким повинен відповідати суддя як носій влади, або, інакше кажучи, неофіційній, ментальній, що ґрунтується на традиціях (звичаях), системі уявлень, норм та оцінок, що регулює поведінку людей у суспільстві, на колективно підсвідомому рівні схвалюється більшістю суспільства, практична реалізація якої забезпечується громадським осудом (пункт 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/71/24).

Під час кваліфікаційного оцінювання Комісія перевіряє не лише відповідність кандидата формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його як особу, зокрема наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи своєю поведінкою не викликає обґрунтованих сумнівів щодо компетентності та доброчесності.

Стосовно можливого факту академічної недоброчесності, а саме самоплагіату Черноп’ятов С.В. пояснив, що він є автором дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, яку захистив у 2016 році, тема – «Охоронні трудові правовідносини». Також він є автором наукових праць (публікацій): «Деякі питання суб’єктивного складу охоронних трудових правовідносин», «Деякі дискусійні питання класифікації охоронних трудових правовідносин», «До питання про заміну поновлення на роботі компенсацією», «Об’єкт охоронних трудових правовідносин – результат впливу заходів правового примусу на правовий статус їх суб’єктів». Перша та друга публікації були подані до друку та опубліковані до захисту дисертації на вимоги Порядку присудження наукових ступенів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567, та Наказу Міністерства освіти і науки України «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук» від 17 жовтня 2012 року № 1112. Ці публікації вказані в авторефераті дисертації. Третя та четверта публікації є тезами виступів на наукових конференціях та були подані до друку після захисту дисертації, ними він продовжив поширення і апробацію наукових ідей та результатів, які містяться в дисертації. Крім того, на момент здійснення публікацій було відсутнє позитивне правове регулювання відносин щодо академічної доброчесності, зокрема і легальна дефініція поняття «самоплагіат». Таке регулювання вперше з’явилося із набранням чинності Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII.

Визначаючись щодо представлених у висновку ГРД фактів самоплагіату, Комісія зазначає таке.

Самоплагіат (оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) як один із видів порушень академічної доброчесності вперше визначений у частині четвертій статті 42  Закону України «Про освіту», прийнятому 05 вересня 2017 року.

«Проблема актуальна через те, що окремі автори наукових публікацій іноді багатократно відтворюють одні й ті самі наукові результати, при цьому подають їх як нові наукові результати. […] Головними причинами виокремлення самоплагіату як виду порушень академічної доброчесності є те, що він:

- знижує довіру суспільства до науки у цілому, а також до наукових результатів окремих осіб та інституцій;

- призводить до отримання необґрунтованих переваг за фактично невиконану роботу; ці переваги можуть полягати в отриманні додаткового фінансування на проведення досліджень, що фактично не виконувалися, підвищенні наукометричних показників автора тощо;

- може порушувати авторські та суміжні права інших фізичних і юридичних осіб, зокрема видавців та співавторів» (Розширений глосарій термінів та понять із академічної доброчесності (лист Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2018 року № 1/9-650)).

Окремі приписи, які можна трактувати як неприпустимість самоплагіату,  відображались в українському законодавстві і до 2017 року. Вони передбачали єдину вимогу, а саме заборону повторного винесення на захист у докторській дисертації наукових результатів, захищених у кандидатській дисертації (постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 644, постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2007 року № 423, постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 567).

Підготовка дисертації на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук, дисертації здобувача ступеня доктора філософії передбачає/передбачала  обов’язкову вимогу попереднього висвітлення наукових результатів дисертації в наукових публікаціях (монографіях, наукових статтях). Вимоги публікації/оприлюднення наукових результатів при підготовці дисертаційного дослідження спричинили дискусію щодо наявності в таких випадках самоплагіату. Враховуючи це, Міністерство освіти і науки України в листі від 20 травня 2020 року № 1/9-263 «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності» наголосило, що «попередня публікація наукових результатів дисертацій є вимогою законодавства. Тому наявність в дисертації фрагментів раніше оприлюднених наукових робіт здобувача не містить ключової характеристичної ознаки (спроби оприлюднення раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів) і не відповідає поняттю «самоплагіат».

Також Комісія погоджується з доводами кандидата, що тези виступів на наукових конференціях, опубліковані після захисту дисертації є працями апробаційного характеру, а їх зміст не свідчить про самоплагіт як такий. У тому ж листі Міністерства освіти і науки України від 20 травня 2020 року № 1/9-263 вказується, що поняття самоплагіату стосується саме наукових результатів, а не будь яких тестових фрагментів, а також, що не є самоплагіатом текстові збіги, що не містять наукових результатів автора.

Ураховуючи наведене, Комісія робить висновок про непідтвердження факту порушення Черноп’ятовим С.В. вимог академічної доброчесності, а саме наявності самоплагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Стосовно відсутності у Деклараціях відомостей про ½ частину будинку Черноп’ятов С.В. пояснив, що право власності на вказаний об’єкт нерухомості його батьку належало з 24 квітня 2012 року до 11 лютого 2014 року. Кандидат надав Комісії інформаційну довідку № 446818269 від 08 жовтня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно згідно з якою з 11 лютого 2014 року право власності на ½ житлового будинку площею 51 м² зареєстровано на іншу особу, яка не є членом сім’ї Черноп’ятова С.В.  

Стосовно недекларування вартості домоволодіння Черноп’ятов С.В. пояснив, що цей об’єкт нерухомості належить на праві спільної часткової власності його матері (частка 47/100) та іншій особі, яка не є членом його сім’ї (частка 53/100). Право власності на 47/100 домоволодіння належить його матері на підставі договору дарування від 19 вересня 1997 року. У цьому договорі зазначено, що сторони оцінюють об’єкт у 9 586 грн, що дорівнює інвентаризаційній оцінці. Безпосередня ж оцінка домоволодіння не проводилася ні на дату набуття права власності, ні в подальшому. Таким чином, при заповненні Декларацій за 2022–2024 роки він керувався пунктом 62 Розділу ІV Роз’яснень НАЗК «Щодо фінансової доброчесності. Застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про зміни» (далі – Роз’яснення НАЗК), відповідно до якого: якщо вартість всього об’єкта станом на останню дату набуття права суб’єктом декларування або членом його сім’ї невідома (ні з правовстановлюючого документа, ні за грошовою оцінкою), то у відповідному полі рекомендується обрати позначку «Невідомо»; вартість часток не сумується. Якщо відома вартість часток, але невідома вартість всього об’єкта, то у відповідному полі рекомендується обрати позначку «Невідомо»; якщо об’єкт перебуває у спільній частковій власності суб’єкта декларування та/або члена його сім’ї і третьої особи, зазначається вартість всього об’єкта станом на найпізнішу дату набуття права на одну з часток суб’єктом декларування або членом його сім’ї. Вартість об’єкта станом на дату набуття частки третьою особою для цілей декларування не застосовується.

Підсумовуючи викладене вище, ураховуючи пояснення кандидата та надані ним докази, Комісія констатує відсутність в діях Черноп’ятова С.В. порушень правил декларування в цій частині.

Визначаючись з інформацією ГРД стосовно того, що Черноп’ятов С.В. у своїх Деклараціях за 2022–2024 роки не вказав вартості зазначених ним автомобілів «FORD TRANSIT CONNECT» та «BMW 318», Комісія зважає на таке.

Черноп’ятов С.В. пояснив, що автомобіль «BMW 318» належить його матері з 1996 року, автомобіль «FORD TRANSIT CONNECT» – батьку з 2014 року. Він звертався до батьків з проханням надати документи, які містять відомості про вартість  вказаних автомобілів, однак у зв’язку із плином часу жодних документів, окрім свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, не збереглося, тому під час заповнення Декларацій у відповідному полі він поставив позначку «Член сім’ї не надав інформацію».

Комісія сприймає пояснення кандидата, однак звертає увагу, що відповідно до абзацу третього пункту 56 Розділу ІV Роз’яснень НАЗК «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю», якщо члену сім’ї відповідна інформація невідома і вона не може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, із правовстановлюючих документів, відкритих державних реєстрів), то у відповідних полях декларації рекомендується обрати позначки «Невідомо».

Водночас з пояснень кандидата вбачається, що відсутність у нього інформації щодо вартості придбаних автомобілів пов’язана не з відмовою батьків надати таку інформацію, а через відсутність у них відповідних документів. Таким чином, навіть якщо після вжиття всіх можливих заходів для встановлення вартості автомобілів кандидату не вдалося це зробити, він мав поставити у полі «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» Розділу 6 «Транспортні засоби» Декларацій за 2022–2024 роки позначку «Невідомо», а не «Член сім’ї не надав інформацію».

Підсумовуючи викладене вище, Комісія констатує, що Черноп’ятов С.В. не дотримався в повному обсязі правил декларування доходів, видатків та майна та визнає наявність підстав для зниження балів за показником «сумлінність» на 15 балів. 

Отже, за результатами дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за критеріями професійної етики та доброчесності, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, Черноп’ятов С.В. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями «Професійна компетентність», «Особиста компетентність», «Соціальна компетентність», «Доброчесність та професійна етика».

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Черноп’ятов Станіслав Володимирович набрав 726,33 бала.

2. Визнати Черноп’ятова Станіслава Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                            Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                         Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                   Галина ШЕВЧУК