Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрка Сергія Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),

членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,

за участі: кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сергія ЮРКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрка Сергія Сергійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі– Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У грудні 2023 року Юрко Сергій Сергійович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Юрка С.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

Юрко Сергій Сергійович, дата народження – _________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

У 2012 році Юрко С.С. закінчив Національний університет «Одеська юридична академія», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

У 2017 році Юрко С.С. у Національному університеті «Одеська юридична академія» захистив дисертацію за спеціальністю судоустрій; прокуратура та адвокатура та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У 2024 році Юрку С.С. присвоєно вчене звання доцента кафедри історії та права (Черкаський державний технологічний університет).

Юрко С.С. має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 та від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Юрко С.С. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:

професійна компетентність	когнітивні здібності	51,30	364,80
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та зі спеціалізації суду	143
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,50

Отже, кількість балів, отриманих Юрком С.С. за кваліфікаційний іспит, свідчить про його відповідність критерію професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Юрка С.С.

Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) перевірено відомості про кандидата на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією отримано відповіді від уповноважених державних органів із інформацією стосовно кандидата на посаду судді апеляційного загального суду.

За результатами спеціальної перевірки уповноваженим представником секретаріату Комісії відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, сформовано довідку про спеціальну перевірку.

Під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка свідчить про невідповідність Юрка С.С. вимогам до кандидата на посаду судді.

Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Юрка С.С.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юрка С.С. доповідачем визначено члена Комісії Богоноса М.Б.

Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до таких органів державної влади: Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, НАЗК, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.

Комісія 26 травня 2025 року надіслала кандидату на посаду судді апеляційного загального суду листа № 21-4281/25, у якому запропонувала надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.

До Комісії 06 червня 2025 року надійшли пояснення Юрка С.С. на виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Під час підготовки до співбесіди доповідачем надіслано запити до Черкаського державного технологічного університету (лист від 23 жовтня 2025 року № 32 дпс-1237/23), Національного університету «Одеська юридична академія» (лист від 23 жовтня 2025 року № 32 дпс-1237/23), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області (лист від 23 жовтня 2025 року № 32 дпс-1237/23). 

У відповідь на запит отримано інформацію від Черкаського державного технологічного університету, яку долучено до матеріалів досьє (вх. № 32 дпс-1237/23 від 06 листопада 2025 року).

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Комісії інформації, затверджене 13 жовтня 2025 року.

Членом Комісії – доповідачем (лист від 14 жовтня 2025 року № 32дпс-1237/23) надіслано зазначене рішення кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені в ньому.

До Комісії 16 жовтня 2025 року надійшли пояснення Юрка С.С. щодо обставин, викладених в інформації ГРД, та копії відповідних документів.

Юрку С.С. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з Юрком С.С. проведено 14 листопада 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами, встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати додаткову інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Рішучість та відповідальність.

2. Безперервний розвиток.

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, що мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат спроможний до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані Юрком С.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	19	19	19	19	40
	відповідальність
	безперервний розвиток	21	21	21	21

За результатами оцінки письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками, сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.  

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної

компетентності.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам:

1. Ефективна комунікація.

2. Ефективна взаємодія.

3. Стійкість мотивації.

4. Емоційна стійкість.

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності, при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів Комісії у складі колегії.

Надані Юрком С.С. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії у складі колегії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7 середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	9	9	40
	ефективна взаємодія	9	9	9	9
	стійкість мотивації	11	11	11	11
	емоційна стійкість	11	11	11	11

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії у складі колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 40 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, що забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із презумпції, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням ВРП від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності Єдиним показникам відбувається через призму істотності порушення правил та/або норм.

Згідно з пунктом 5.10 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення. Такий суддя (кандидат на посаду судді), припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Для оцінювання відповідності кандидата показникам критерію використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, що є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).

Відповідно до пункту 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата.

Істотність порушень встановлюється Комісією в закритому обговоренні і визначається шляхом голосування. Кожне зниження балів повинно бути мотивовано в рішенні Комісії (пункт 5.13 Положення).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

До Комісії 14 жовтня 2025 року надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, затверджене 13 жовтня 2025 року, у якому зазначено таке.

1). У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Декларація), за 2022 рік кандидат не вказав земельної ділянки загальною площею 5,17 га, яка належить його матері та перебуває в її власності з 2009 року.

ГРД зазначає, що вказане свідчить про неповне або некоректне декларування.

Юрко С.С. просив урахувати, що подавав Декларацію вперше та через брак досвіду припустився помилки.  Кандидат пояснив, що під час заповнення Декларації за 2022 рік помилково не вказав інформації про перебування у власності матері земельної ділянки. Водночас звернув увагу, що в Декларації за 2022 рік ним було задекларовано дохід від надання земельної ділянки в оренду, що свідчить про відсутність наміру приховати інформацію про нерухоме майно. Надалі ця земельна ділянка була відображена в Деклараціях.

До пояснень Кандидат долучив такі документи: копію державного акта про право власності на земельну ділянку від 04 березня 2009 року (серія __ № ______); копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 травня 2004 року.

Комісією встановлено, що в Декларації за 2022 рік кандидат у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» указав матір ОСОБА_1.

Відповідно до державного акта про право власності на земельну ділянку від 04 березня 2009 року (серія ___ № _____) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,17 га, яка розташована в Ульяновському районі Кіровоградської області.

Право на вказану земельну ділянку виникло в ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 травня 2004 року.

У Декларації за 2022 рік кандидат не задекларував інформації про перебування у власності матері вказаної земельної ділянки.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Ураховуючи зазначене, Комісія вважає, що кандидат не продемонстрував достатнього рівня ретельності та відповідальності при заповненні декларації. Із урахуванням ознак істотності недолік декларування вважається несуттєвим порушенням, а тому в сукупності з іншими однотипними порушеннями може бути підставою для зменшення на 15 балів оцінки кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.

Зокрема, за результатами дослідження досьє кандидата, Комісією встановлено інші обставини, що не вказані в рішенні ГРД однак не можуть бути залишені поза увагою.

1. У Декларації за 2023 рік кандидат у розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування» вказав, зокрема, батька ОСОБА_2 та в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» зазначив про перебування у власності батька земельної ділянки загальною площею 1,88 кв.м, що розташована в селі Голов’ятине Черкаського району Черкаської області. Щодо дати набуття права кандидат вказав: «Член сім’ї не надав інформацію». У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» кандидат задекларував дохід батька від продажу земельної ділянки.

Відповідно до рішення Степанківської сільської ради від 09 липня 2021 року № 11-37/VІІІ ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 1,88 га.

Згідно з договором купівлі-продажу від 11 липня 2023 року ОСОБА_2 продав земельну ділянку загальною площею 1,88 га, що розташована в селі Голов’ятине Черкаського району Черкаської області.

У пункті 1.3 цього договору вказано: «земельна ділянка належала продавцю на праві власності, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 лютого 2022 року…».

Проте в Декларації за 2022 рік Юрко С.С. не відобразив інформації про земельну ділянку, яка належала його батьку.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що помилково не вказав інформації про перебування у власності батька земельної ділянки, оскільки був необізнаний, коли саме батько набув право власності на неї.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

З огляду на вказане Комісія зазначає, що встановлені обставини свідчать про порушення встановлених правил декларування та у сукупності із іншими однотипними порушеннями, можуть бути підставою для зменшення на 15 балів оцінки кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.

2. До матеріалів досьє кандидата Юрко С.С. долучив свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 01 квітня 2020 року № 406.

У Декларації за 2022 рік кандидат не вказував інформації про членство в недержавній некомерційній професійній організації Національна асоціація адвокатів України.

Відповідно до частини шостої статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднань, членство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Проте у Декларації за 2022 рік Юрко С.С. не вказав такої інформації.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що припустився помилки під час заповнення Декларації за 2022 рік, та зазначив, що в наступних Деклараціях відображав інформацію про членство в організації.  

Як встановлено з пояснень кандидата, невідображення в Декларації за 2022 рік інформації про земельні ділянки, що належали батькам, та про членство в Національній асоціації адвокатів України не зумовлено умислом приховати ці відомості. На переконання Комісії, зазначені факти, хоча і вказують на неналежне виконання кандидатом обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», проте кожен окремо не містить ознак істотного порушення як підстави для висновку про невідповідність кандидата критерію кваліфікаційного оцінювання. Водночас у своїй сукупності порушення свідчать про неналежне ставлення до обов’язку декларування, передбаченого антикорупційним законодавством України.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.

Під час дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією встановлено, що кандидатом неналежно виконувались обов’язки, покладені на нього правилами проведення конкурсу.

Зокрема, відповідно до Умов проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах (додаток 2 до рішення Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23) особа, яка бере участь у конкурсі та не є суддею, зобов’язана подавати декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата на посаду судді щорічно до 01 лютого (надалі строк подання декларацій змінено).

Особа, яка бере участь у конкурсі та не має обов’язку щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язана подавати таку декларацію як кандидат на посаду судді щорічно до 01 квітня.

Аналогічні положення містяться в пунктах 8.4 та 8.5 Оголошення про проведення конкурсу на зайняття 532 вакантних посад суддів в апеляційних судах (додаток 3 до рішення Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23).

Під час співбесіди Юрко С.С. визнав, що за один рік ним невчасно подано декларацію.

Дослідивши матеріали досьє кандидата Комісія встановила, що у 2024 році ним не виконано передбачений умовами проведення конкурсу обов’язок та не подано вказаних вище декларацій за 2023 звітний рік. Водночас з’ясовано, що декларації родинних зв’язків та доброчесності кандидата Юрко С.С. подав 24 березня 2025 року, а декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік – 19 квітня 2025 року.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку кандидата за показником «Сумлінність» критерію доброчесності.

2). В інформації ГРД зазначено, що стосовно кандидата було відкрите виконавче провадження щодо сплати аліментів на утримання його неповнолітньої дитини. У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація про те, що у 2022 році заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси у справі № 712/3588/22 ухвалено стягувати з кандидата аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

У січні 2023 року відкрито виконавче провадження № ________ з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів, у якому Юрко С.С. є боржником.

У Декларації за 2024 рік кандидатом відображено виплату аліментів в сумі 48 736 грн (отримувач – донька ОСОБА_3).

ГРД зазначає, що ухилення від виконання обов’язку утримувати дитину негативно характеризує кандидата, породжує сумніви в його доброчесності та здатності в майбутньому незалежно, добросовісно та неупереджено здійснювати правосуддя.

Юрко С.С. надав письмові пояснення, у яких вказав, що в нього ніколи не було заборгованості зі сплати аліментів, а на момент звернення з виконавчим листом була невелика переплата. Кандидат зазначив, що такий порядок перерахування коштів виявився для нього зручнішим, оскільки позбавляв потреби зберігати оригінали платіжних документів про перерахунок коштів для утримання дитини.

Кандидат просив взяти до уваги, що відповідне виконавче провадження є лише процедурною формою виконання судового рішення і не свідчить про будь-яке порушення чи недобросовісну поведінку.

На підтвердження пояснень Юрко С.С. подав до Комісії такі документи: копію довідки Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відсутність заборгованості зі сплати аліментів від 05 травня 2025 року № ВП ________; копію довідки Черкаського державного технологічного університету від 29 вересня 2025 року № 023/03-02.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам може використовуватись інформація із кримінальних, адміністративних, цивільних справ, справ про адміністративні правопорушення або дисциплінарних проваджень.

Під час кваліфікаційного оцінювання Юрка С.С. використано інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема заочне рішенні Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 вересня 2022 року у справі № 712/3588/22, яке оприлюднено в цьому реєстрі.

Комісією встановлено, що ОСОБА_4 (колишня дружина кандидата) звернулась до Соснівського районного суду міста Черкаси з цивільним позовом до Юрка С.С. про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

У цьому рішенні вказано: «Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з 10 серпня 2019 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб перебуває в процесі розірвання. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, __________ року народження. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач не надає кошти на утримання дочки, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ¼ частини доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття».

Заочним рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 вересня 2022 року у справі № 712/3588/22 вирішено стягнути з Юрка С.С. на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 травня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття.

У довідці Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05 травня 2025 року № ВП ______ вказано, що в провадженні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження від 16 січня 2023 року № _________ з примусового виконання виконавчого листа № 712/3588/22, виданого 23 грудня 2022 року. Стягнення аліментів здійснюється із 23 травня 2022 року.

Також в довідці зазначено, що за період з 16 січня 2023 року (відкриття виконавчого провадження) заборгованість не виникала та станом на 30 квітня 2025 року – відсутня.   

Із довідки Черкаського державного технологічного університету від 29 вересня 2025 року № 023/03-02 встановлено, що з Юрка С.С., починаючи з 01 квітня 2023 року, проводяться стягнення аліментів із заробітної плати згідно з виконавчим провадженням № _______ за постановою від 29 березня 2023 року.

Під час співбесіди кандидат надав пояснення, аналогічні письмовим. Зазначив, що кошти на утримання дитини ним регулярно сплачувались, попри це було відкрито виконавче провадження. Кандидат пояснив, що для нього такий порядок виконання судового рішення був зручним, оскільки йому не потрібно було зберігати оригінали платіжних документів про перерахунок коштів для утримання дитини.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов’язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Із урахуванням зазначеного під час співбесіди Комісія оцінила поведінку кандидата не лише з огляду на встановлений рішенням суду факт неналежного виконання ним обов’язку щодо утримання дитини, як обов’язкової підстави для присудження аліментів, а й через призму розуміння ним принципу обов’язковості судових рішень та наслідків, який цей принцип для нього створює при виконанні заочного рішення від 01 вересня 2022 року у справі № 712/3588/22.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частинами першою – третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Комісія звертає увагу, що обов’язок утримувати неповнолітніх дітей ґрунтується на нормах СК України та повинен виконуватися у добровільному порядку. Невиконання чи неналежне виконання цього обов’язку є юридичним фактом, який зумовлює виникнення в матері дитини права в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України), звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів дітей (стаття 4 ЦПК України).

Кандидат у письмових поясненнях та поясненнях, наданих під час співбесіди, неодноразово наголошував, що від обов’язку утримувати дитину він не ухилявся, кошти на утримання дитини ним регулярно сплачувались, заборгованості з аліментів у нього немає.

Водночас у заочному рішенні Соснівського районного суду міста Черкаси від 01 вересня 2022 року у справі № 712/3588/22 вказано, що позивач мотивував позов із посиланням на те, що: «Відповідач не надає кошти на утримання дочки». Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено, Комісія може констатувати, що із вказаним аргументом суд погодився.

Під час співбесіди Комісією з’ясовувалось ставлення кандидата до аргументів, вказаних у позові його колишньою дружиною. Кандидат пояснив, що позов він визнав, рішення суду не оскаржив та погодився сплачувати аліменти на його виконання. 

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Незважаючи на покладений законом обов’язок виконати судове рішення, яке набрало законної сили, кандидат не вчинив дій для виконання рішення суду в добровільному порядку, що й стало підставою для відкриття виконавчого провадження.

Стосовно процедури примусового виконання судового рішення Юрко С.С. зазначив, що такий механізм для нього є «більш зручним». У відповідь на уточнювальні запитання кандидат відповів: «… це було рішення іншої людини подати виконавчий лист, будь-яка особа може подати виконавчий лист до виконавчої служби, так і сталося. Я надав довідку Державної виконавчої служби, що на момент відкриття і станом на зараз заборгованості по аліментах немає».  

Як зазначалось вище, у разі невиконання судового рішення в добровільному порядку формою примусового його виконання є виконавче провадження, яке за своєю суттю є завершальною стадією судового провадження та сукупністю дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження» (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 14 розділу ІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді), зокрема, показнику «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

Пунктом 17 Єдиних показників передбачено, що дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті це неухильне дотримання суддею (кандидатом на посаду судді) професійних етичних та загальновизнаних моральних правил поведінки у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо він, зокрема, але не виключно:

1) перебуваючи в нинішньому або будь-якому попередньому статусі, діяв відповідно до правил професійної етики та інших етичних норм, не вчиняв будь-яких дій, що могли / можуть завдати шкоди авторитету правосуддя або відповідному органу, установі, організації;

2) дотримувався етичних норм, не допускаючи поведінки, яка могла викликати обґрунтований сумнів у звичайної розсудливої людини, зокрема, що він здатний виконувати свої обов’язки чесно, неупереджено, незалежно й компетентно.

Підсумовуючи, Комісія зазначає, що суперечливі пояснення кандидата (зокрема, твердження про регулярну сплату коштів на утримання дитини та визнання позову в якому вказано, що він не надавав коштів на утримання дитини; пояснення про добровільний характер дій, спрямованих на утримання дитини, та наявність виконавчого провадження відкритого для примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів) та його ставлення до покладеного законом обов’язку (невиконання рішення суду в добровільному порядку; оцінка процедури виконавчого провадження як «зручного» для нього механізму для перерахування коштів, що позбавляє необхідності зберігати квитанції) сприймає як поведінку, що суперечить етичним стандартам.      

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку кандидата за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

У відповіді на лист Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25 кандидат надав пояснення у пункті 1.1 «Інформація щодо відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показниками «Рішучість та відповідальність» яких вказав: «У своєму житті постійно брав на себе відповідальність, проявляючи сумлінність і старанність при виконанні обов’язків. Зокрема, у ЧДТУ я був гарантом освітньої програми (далі – ОП) «Право» (бакалавр) та є гарантом ОП «Правосуддя» (магістр). Як гарант я здійснюю академічне управління ОП, відповідаю за її якість, здійснюю організацію та координацію діяльності щодо розроблення, реалізації, моніторингу та перегляду ОП, а також забезпечення і контролю якості підготовки ЗВО за спеціальністю в межах ОП».

Під час співбесіди обговорено питання щодо участі Юрка С.С. у процедурі акредитації освітньої програми як гаранта. Кандидат повідомив, що акредитація магістерської програми проводилась 04–06 листопада 2025 року. Також кандидат уточнив, що магістерська програма була запроваджена в 2022 році.  

Оскільки під час співбесіди Юрко С.С. позиціонував себе гарантом освітньої програми – особою, яка здійснює академічне управління освітньою програмою та відповідає за її якість, для з’ясування відомостей про результат акредитації освітньої програми членом Комісії задано кандидату уточнювальні питання.

На запитання члена Комісії Кобецької Н.Р. щодо періоду проведення акредитації освітньої програми та її результату кандидат пояснив, що у зв’язку із запровадженням воєнного стану було проведено «технічну акредитацію» освітньої програми строком на 1 рік.

Комісією досліджено акредитаційну справу № 2545/АС-24 ОП «Правосуддя» (магістр) та встановлено, що в період із 13–15 листопада 2024 року експертною групою здійснено візит до Черкаського державного технологічного університету з метою проведення акредитаційної експертизи ОП «Правосуддя».

Експертна група, утворена для проведення акредитаційної експертизи, дійшла висновків щодо відповідності освітньої програми Критеріям оцінювання якості освітньої програми (далі – Критерії) за рівнями відповідності: рівень E – Критерії 2, 6, 8;  рівень B – Критерії 1, 3, 4, 5, 7, 9.

Обґрунтування експертної групи та інші відомості щодо експертизи викладено у звіті про результати акредитаційної експертизи, що став частиною акредитаційної справи.

Заклад вищої освіти не погодився із висновком експертної групи та надав свої зауваження до звіту.

Розгляд акредитаційної справи відбувся на засіданні 08 Галузевої експертної ради (далі – ГЕР) 23 грудня 2024 року.

За наслідками розгляду справи ГЕР відступила від оцінки рівнів відповідності, наданої експертною групою, та дійшла висновку про відповідність освітньої програми Критеріям за такими рівнями: рівень Е – Критерії 6,8; рівень В – Критерії 1, 2, 3, 4, 5, 7, 9.

З урахуванням наведеного ГЕР рекомендувала Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти (далі – Національне агентство) ухвалити рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітньої програми. Національне агентство розглянуло в засіданні акредитаційну справу щодо акредитації освітньої програми
14 січня 2025 року.

За результатом розгляду питання про акредитацію Національне агентство погодилось з оцінкою рівнів відповідності, наданою в експертному висновку ГЕР, та ухвалило рішення про умовну (відкладену) акредитацію освітньої програми.

На підставі цього рішення видано сертифікат про акредитацію – 10104, дійсний до 14 січня 2026 року (https://public.naqa.gov.ua/v2/form/14602?index=1).

Підставою для ухвалення рішення стало виявлення недоліків освітньої програми, для усунення яких експертною групою надано відповідні рекомендації (15 пунктів), із суттю яких погодилось Національне агентство.

Відповідно до пункту 2 Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 травня 2024 року № 686, акредитація –оцінювання освітньої програми та/або освітньої діяльності закладу вищої освіти за цією програмою на предмет забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти, що здійснюється за визначеними цим Положенням критеріями; акредитаційна справа – це сукупність документів, наданих для здійснення процедури акредитації освітньої програми (документи, подані закладом вищої освіти відповідно до пунктів 4, 17, 19 розділу II, пункту 9 розділу IV цього Положення, звіт експертної групи, експертний висновок галузевої експертної ради, рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та супровідні матеріали до них).

Пунктом 2 розділу ІІІ вказаного Положення передбачено, що за наслідками розгляду акредитаційної справи (крім випадків, передбачених пунктами 3, 4 цього розділу) Національне агентство приймає одне з таких рішень:

1) про акредитацію освітньої програми з визначенням «зразкова» – за сукупністю наступних умов: щодо жодного з Критеріїв не встановлено відповідність за рівнями «Е» чи «F»; відповідність за рівнем «А» щодо п’яти і більше Критеріїв, включаючи Критерії 2 «Структура та зміст освітньої програми», 6 «Людські ресурси» і 8 «Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми», а для програм третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня – також Критерію 10 «Навчання через дослідження»;

2) про акредитацію освітньої програми – за сукупністю наступних умов: щодо жодного з Критеріїв не встановлено відповідність за рівнями «Е» чи «F»; відповідність за рівнем «А» встановлено менше ніж з п’яти Критеріїв або відповідність за рівнем «А» встановлено з п’яти і більше Критеріїв, проте не встановлено відповідності за рівнем «А» за Критеріями 2 «Структура та зміст освітньої програми», 6 «Людські ресурси» і 8 «Внутрішнє забезпечення якості освітньої програми», та Критерію 10 «Навчання через дослідження» – для програм третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня;

3) про умовну (відкладену) акредитацію освітньої програми – за сукупністю наступних умов: відповідність за рівнем «Е» не більше ніж з трьох Критеріїв; щодо жодного з Критеріїв не встановлено відповідність за рівнем «F»;

4) про відмову в акредитації освітньої програми – у разі: відповідності за рівнем «Е» щодо чотирьох і більше Критеріїв; або відповідності за рівнем «F» хоча б одного з Критеріїв.

До 15 травня 2024 року було чинним Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 11 липня 2019 року № 977, яким також не було передбачено «технічної» акредитації освітніх програм.

Так, пунктом 3 розділу ІІІ цього Положення встановлювалось, що рішення про акредитацію освітньої програми ухвалюється за умов, якщо освітня програма відповідає всім критеріям за рівнями «A» або «B».

Якщо відповідність за рівнем «A» встановлено щодо п’яти і більше критеріїв, рішення про акредитацію освітньої програми ухвалюється з визначенням «зразкова».

Рішення про умовну (відкладену) акредитацію ухвалюється, якщо встановлено відповідність за рівнем «Е» щодо одного або двох критеріїв і за жодним із критеріїв не встановлено відповідності за рівнем «F».

В результаті обговорення в засіданні всіх аспектів процедури акредитації освітньої програми «Правосуддя», гарантом якої є кандидат, з’ясовано, що суб’єктами, компетентними на розгляд питання щодо акредитації, було виявлено низку недоліків програми та внесено рекомендації для їх усунення. Саме встановлені недоліки, а не запроваджений на території України воєнний стан, як це пояснював кандидат, стали підставою для ухвалення Національним агентством рішення про умовну (відкладену) акредитацію, а не «технічну акредитацію», як стверджував кандидат.

В подальшому Юрко С.С. визнав факт ухвалення Національним агентством рішення про умовну (відкладену) акредитацію.

Із урахуванням зазначеного Комісія доходить висновку, що пояснення кандидата на посаду судді щодо результатів акредитації освітньої програми та підстав ухвалення рішення про результат акредитації освітньої програми не були правдивими та щирими, що ставить під сумнів чесність кандидата під час надання ним письмових та усних пояснень у цій частині.

Відповідно до пунктів 14, 18 розділу ІІІ Єдиних показників оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) зокрема, показнику «Чесність».

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику «Чесності», якщо, зокрема, але не виключно: надав правдиві усні та / або письмові відомості під час участі в доборі, конкурсі, кваліфікаційному оцінюванні, дисциплінарному провадженні, інших юридичних процедурах, у яких такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та / або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі, крім випадків, коли законодавство дозволяє відмовлятись від надання інформації.

З огляду на зазначене вище Комісія у складі колегії одноголосно вирішила знизити на 15 балів оцінку кандидата за показником «Чесність» критерію доброчесності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів, тому Комісія виснує, що Юрко С.С. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивні здібності	51,30	364,80
	знання історії української державності	40
	знання у сфері права та спеціалізації суду	143
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	130,50
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	19	40
	безперервний розвиток	21
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	40
	ефективна взаємодія	9
	стійкість мотивації	11
	емоційна стійкість	11
доброчесність та професійна етика	Незалежність		240
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	684,80

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Юрко Сергій Сергійович набрав 684,80 бала.

2. Визнати Юрка Сергія Сергійовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                                   Михайло БОГОНІС

Члени Комісії:                                                                                                Надія КОБЕЦЬКА

                                                                                                                          Галина ШЕВЧУК