X

Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Музики Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
27.11.2025
594/ас-25
Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Музики Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Музики Олександра Миколайовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.

Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).

Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Музика О.М. звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Музику О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.

Загальні відомості про кандидата.

Музика О.М., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (другий ступінь). У 2008 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Музику О.М. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.

Рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М.

Рішенням Голови Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року № 484/0/149-22 Музику О.М. відряджено до Оболонського районного суду міста Києва з 18 жовтня 2022 року.

Рішенням Комісії від 01 жовтня 2024 року № 161/ко-24 визнано суддю Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музику О.М. таким, що відповідає займаній посаді.

Указом Президента України від 03 червня 2025 року № 367/2025 Музику О.М. призначено на посаду судді Центрального районного суду міста Маріуполя Донецької області (найменування суду змінено відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX).

Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Музика О.М. мав стаж роботи на посаді судді понад 7 років.

Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Музики О.М. (цивільна спеціалізація). Встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу, та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Музика О.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація) набрав 139 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту.

За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах Музика О.М. набрав 41,4 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Музика О.М. за виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду отримав 128 балів. Цим рішенням Музику О.М. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на зазначене вище Музика О.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу: знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 139 балів; когнітивні здібності – 41,4 бала; практичне застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та  спеціалізації – 128 балів; знання історії української державності – 40 балів. Загальний результат за критерієм професійної компетентності – 348,4 бала із 400 можливих.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.

Музика О.М. 11 липня 2025 року надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.

Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.

Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Музики О.М. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Музики О.М.

З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.

Відповідно до отриманої від Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Музикою О.М. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.

Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Музики О.М. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.

Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

З огляду на зазначене, Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Музики О.М., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.

Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Співбесіду з Музикою О.М. проведено 27 листопада 2025 року, під час якої  Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв професійної етики та доброчесності.

Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.

Комісія звернулась до Музики О.М. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженим опитувальником).

Музика О.М. надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Дослідивши письмові пояснення кандидата щодо відповідності критерію особистої компетентності за показниками рішучості та відповідальності, системно проаналізувавши відповіді, озвучені ним під час співбесіди, Комісія дійшла таких висновків.

Кандидат, серед іншого, зазначив, що у його розумінні під відповідальністю слід розуміти уміння приймати усвідомлені та зважені рішення. Кандидат підкреслив, що намагається не уникати складних ситуацій та не перекладати відповідальність на інших. Зауважив, що сумлінно виконує свої професійні обов’язки, не відкладає ухвалення судових рішень без суттєвих та вагомих на те причин, під час здійснення правосуддя не зловживає заявами про самовідвід від розгляду справ.

Під час аналізу наданих кандидатом письмових та усних пояснень щодо відповідності показникам рішучості та відповідальності у членів Комісії виникла низка запитань до кандидата стосовно його професійної діяльності на посаді судді. 

Зокрема, Комісією за результатами дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) виявлено, що за час перебування на посаді судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музикою О.М. ухвалено cудові рішення про самовідвід від розгляду справ, які перебували у його провадженні.

Так, у провадженні судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М. перебувала цивільна справа № 263/14008/19. Позивачем у справі подано заяву про відвід головуючому судді з підстав виникнення сумнівів у його неупередженості та об’єктивності. Ухвалою судді Музики О.М. від 03 лютого 2020 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та передано її іншому судді для розгляду. Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Ковтуненко В.О. від 07 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Музики О.М. від розгляду справи. Згодом, ухвалою судді Музики О.М. від 29 липня 2020 року задоволено подану ним заяву про самовідвід від розгляду справи, справу передано до канцелярії суду для визначення іншого судді. Ухвала мотивована тим, що позивачем у судовому засіданні висловлено підозру судді у фінансовій зацікавленості щодо розгляду справи та позапроцесуальних домовленостях з іншим учасником справи. Вважаючи, що у стороннього спостерігача може виникнути сумнів в неупередженості та об`єктивності головуючого судді, Музика О.М. задовольнив подану ним заяву про самовідвід від розгляду вказаної справи.

Також Комісією виявлено, що у провадженні судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М. перебувала цивільна справа № 266/5324/20. Попередньо вказану справу передано до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області у зв`язку з тим, що усі судді цього суду заявили самовідвід від її розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2021 року вказану справу визначено для розгляду судді Музиці О.М. Ухвалою судді Музики О.М. від 23 лютого 2021 року задоволено подану ним заяву про самовідвід від розгляду справи, передано справу до канцелярії суду для визначення іншого судді. Підставою для самовідводу слугувало те, що позивач у позовній заяві як на підставу позову посилався, в тому числі, на обставини професійної діяльності судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйова О.Л. З метою виключення в учасників справи чи інших осіб будь-якого сумніву в об`єктивності та неупередженості при розгляді справи судді Музики О.М., який теж є суддею Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, ним було задоволено подану заяву про самовідвід.

Окрім того, Комісією виявлено, що у провадженні судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М. перебувала цивільна справа № 266/6337/19. Представником позивача у справі, адвокатом ОСОБА_1, подано заяву про відвід головуючого судді Музики О.М. від розгляду справи, мотивовану неприязним відношенням судді до адвоката. Ухвалою судді Музики О.М. від 16 червня 2020 року заяву про відвід судді визнано необґрунтованою, передано її на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду питання про відвід. Того ж дня суддею Музикою О.М. надіслано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області на дії адвоката ОСОБА_1. Скаргу мотивовано тим, що подана адвокатом заява про відвід судді ґрунтується на неправдивих фактах, стосується особистого життя судді та містить твердження, які посягають на його честь і гідність. Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Хараджі Н.В. від 23 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_1 про відвід судді Музики О.М. Згодом ухвалою судді Музики О.М. від 26 червня 2020 року задоволено подану ним заяву про самовідвід від розгляду справи, передано справу до канцелярії суду для визначення іншого судді. Ухвала мотивована тим, що направлення суддею скарги до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області на дії адвоката, який є представником позивача у судовій справі, та розгляд якої не завершено, може викликати у стороннього спостерігача сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Також у провадженні судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Музики О.М. перебувала адміністративна справа № 263/16220/17. Під час судового засідання у справі представником позивача заявлено відвід головуючому судді Музиці О.М. Ухвалою судді Музики О.М. від 19 квітня 2018 року заяву про відвід визнано необґрунтованою, передано її на автоматизований розподіл з метою визначення судді для розгляду питання про відвід. Того ж дня суддею Музикою О.М. направлено Голові Вищої ради правосуддя та Генеральному прокурору України повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя у порядку частини четвертої статті 48 Закону № 1402-VIII. У повідомленні зазначено, що 19 квітня 2018 року під час проведення судового засідання в іншій справі до зали судового засідання кабінету «увірвалися» представники позивача у справі № 263/16220/17, разом із працівниками поліції, вимагаючи при цьому негайно надати матеріали справи для ознайомлення. Також під час указаних дій представники позивача звинуватили суддю у спробі сфальсифікувати рішення суду та вимагали від працівників поліції запобігти вчиненню злочину. Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Васильченко О.Г. від 29 травня 2018 року заяву представника позивача про відвід судді Музики О.М. залишено без розгляду. Натомість ухвалою судді Музики О.М. від 30 травня 2018 року задоволено заяву про самовідвід від розгляду справи, передано справу до канцелярії суду для визначення іншого судді. Ухвала мотивована тим, що внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) відомостей щодо можливого втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя у незавершеній судовій справі для стороннього спостерігача може бути джерелом сумнівів в неупередженості та об’єктивності судді, а тому є підстави для самовідводу судді.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено обставини, які спонукали його заявляти самовідвід від розгляду описаних вище справ, та мали наслідком їх передачу до канцелярії суду для визначення іншого судді.

Музика О.М. пояснив, що в деяких з цих справ він попередньо ухвалював рішення, якими відмовляв у задоволенні поданої учасником справи заяви про відвід головуючого судді через її необґрунтованість та безпідставність. Водночас він вважав, що при продовженні розгляду цих справ у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості та об’єктивності його як судді, у зв’язку із чим вважав за доцільне заявити самовідвід. Кандидат зауважив, що у вказаних вище випадках наведені заявниками обставини у заявах про відвід судді прямо не виключали участь його як судді у розгляді справи, проте, на його думку, очевидно вказували на недовіру до суду. Кандидат підкреслив, що першою чергою мав на меті забезпечити учаснику справи, у якого виникли ті чи інші сумніви у неупередженому та об’єктивному розгляді справи головуючим суддею, довіру до правосуддя і судової влади.

У Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункт 2).

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики (у редакції рішення XI чергового з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року) неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об’єктивного рішення у справі.

Комісія не заперечує право судді заявляти самовідвід від розгляду справи та обґрунтовувати його власним розумінням норм, що передбачають підстави для самовідводу, якщо таке розуміння очевидно не суперечить змісту таких норм. У той же час заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у тому випадку, коли ухвалення об’єктивного рішення у справі є неможливим. Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте відповідно до положень процесуального закону заявлений самовідвід має бути аргументований. Саме суддя має піклуватися про вмотивованість і обґрунтованість заявленого самовідводу. Своєю чергою зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу з метою уникнення розгляду справи.

Обставини, які були предметом обговорення під час співбесіди з кандидатом, більшою мірою свідчили про його намагання самоусунутись від розгляду окремих справ шляхом заявлення й подальшого задоволення заяви про самовідвід від розгляду справи за відсутності на те вагомих підстав й належного мотивування (як-то подання учасником справи заяви про відвід судді; намагання учасника справи здійснити наклеп на суддю усно чи в процесуальних документах шляхом висловлення припущень та некоректних висловлювань; побічна згадка в позовній заяві про непрофесійну діяльність іншого судді; повідомлення про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя; надсилання до органу адвокатського самоврядування скарги на дії адвоката, який є представником учасника в справі, яка перебуває в провадженні).

Зважаючи на викладене, у Комісії виник сумнів щодо відповідності кандидата показникам рішучості та відповідальності.

На підтвердження відповідності показнику безперервного розвитку кандидат зазначив, що постійно підвищує свій рівень професійної підготовки, вивчає актуальну судову практику, аналізує підстави скасування й зміни ухвалених ним рішень судами вищих інстанцій.

Окремо кандидат зауважив, що він був відряджений до Національної школи суддів України, брав участь у розробленні навчальних лекцій та здійснював викладацьку діяльність. Наведене, на думку кандидата, підкреслює його наміри перманентного професійного та особистісного розвитку.

Водночас під час співбесіди кандидат не зміг надати інформацію щодо навчальних заходів, в яких він брав участь (тренінгах, семінарах або інших заходах з підвищення кваліфікації для власного професійного розвитку), що, на думку Комісії, свідчить про недостатнє усвідомлення ролі безперервного розвитку, формальний підхід кандидата до проходження навчання та засвоєння нових знань.

Отже, Комісією під час співбесіди з кандидатом детально та послідовно обговорено показники його особистої компетентності в контексті повідомлених обставин та фактів, які мали місце впродовж його професійного життя.

Надані кандидатом письмові пояснення, а також усні відповіді під час співбесіди, індивідуально оцінено членами Комісії таким чином: за показниками рішучість та відповідальність (15, 20, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 17,667; безперервний розвиток (7, 19, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 14,667; загальний бал за критерій – 32,333.

За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди кандидатом не продемонстровано Комісії належного рівня рішучості та відповідальності, а також безперервного розвитку.

З урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 32,333 бала із 50 можливих, що є меншим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення щодо кожного показника.

Під час дослідження питання відповідності кандидата показникам критерію соціальної компетентності за показником ефективної комунікації обговорено ситуацію, пов’язану з його зверненням до Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) з повідомленням про втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

Вказане звернення стосувалось подій, які відбулися в Жовтневому районному суді міста Маріуполя Донецької області 19 квітня 2018 року в рамках розгляду Музикою О.М. адміністративної справи № 263/16220/17. Як зазначено у повідомленні під час проведення суддею Музикою О.М. судового засідання в іншій справі до зали судового засідання «увірвався» представник позивача у справі № 263/16220/17, вимагаючи негайно надати матеріали справи для ознайомлення. Головуючим суддею представнику позивача зроблено зауваження та роз’яснено, що матеріали справи видаються для ознайомлення після подання відповідної заяви через канцелярію суду. Того ж дня, під час розгляду чергової справи до зали суду «увірвалися» представники позивача у справі № 263/16220/17 разом із працівниками поліції, які попередньо прибули на виклик. Одночасно представники позивача висловлювали вимоги до працівників поліції про необхідність зафіксувати відмову судді від надання матеріалів. Після закінчення розгляду іншої справи суддя запросив до свого кабінету представників позивача у справі № 263/16220/17, працівників поліції та повідомив про обставини, які перешкоджали наданню матеріалів справи для ознайомлення (справу передано до канцелярії суду з метою автоматизованого розподілу іншому судді для вирішення питання про відвід головуючого судді). Після цього один із представників позивача у справі № 263/16220/17 почав «репетувати» та вимагав від працівників поліції зафіксувати факт відмови судді надати матеріали справи для ознайомлення. Також, під час указаних дій, представники позивача звинуватили суддю у спробі сфальсифікувати рішення суду та вимагали від працівників поліції запобігти вчиненню злочину. Під час перебування у залі судового засідання, і в службовому кабінеті судді Музики О.М. один із представників здійснював фото- та відеофіксацію. Суддя вбачав у подібних діях ознаки втручання у здійснення правосуддя, у зв’язку із чим звернувся до ВРП.

За повідомленням судді Музики О.М. про втручання у його діяльність щодо здійснення правосуддя, що мало місце 19 квітня 2018 року, Маріупольською місцевою прокуратурою № 1 внесено відомості до ЄРДР 21 травня 2018 року за № НОМЕР_1 згідно з частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України.

Комісія бере до уваги те, що за результатами проведеної перевірки повідомлення судді Музики О.М. ВРП рішенням від 22 листопада 2018 року № 3577/0/15-18 вирішила звернутися до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № НОМЕР_1, внесеному до ЄРДР 21 травня 2018 року, за фактом можливого втручання в діяльність судді Музики О.М. щодо здійснення правосуддя.

Ухвалюючи таке рішення ВРП констатувала, що дії представників позивача у справі № 263/16220/17 мають ознаки неповаги до суду, наклепу та поширення недостовірної інформації стосовно судді Музики О.М., що може бути розцінено як спроба дискредитувати суд з метою впливу на здійснення правосуддя; зазначені дії підривають авторитет судді та негативно позначаються на авторитеті правосуддя в цілому.

Водночас на переконання Комісії, події, які мали місце у приміщенні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 19 квітня 2018 року, окремі з наведених Музикою О.М. у зверненні до ВРП формулювання й вислови не свідчать про здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію в якості інструмента для встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими, у тому числі з учасниками процесу.

Не переконують такі події й у притаманності кандидату на посаду судді навичок ефективної взаємодії як здатності будувати конструктивні стосунки з іншими представниками професійного середовища.

Також під час дослідження питання відповідності кандидата показнику ефективної комунікації за критерієм соціальної компетентності обговорено ситуацію, пов’язану із колективним зверненням суддів Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області (у тому числі й кандидата) до ВРП з повідомленням про втручання у їх діяльність щодо здійснення правосуддя.

Відповідно до вказаного повідомлення, яке надійшло до ВРП 15 липня 2020 року, за період з 01 січня до 01 липня 2020 року до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло 359 тотожних скарг ОСОБА_2 на бездіяльність керівника органу досудового розслідування або слідчого та прокурорів Маріупольської місцевої прокуратури № 1. Наведене, на думку суддів, свідчить про вчинення заявником дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Фактично у колективному зверненні судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області пов’язали втручання у їх діяльність щодо здійснення правосуддя з діями скаржника стосовно подання до суду численних скарг в порядку Кримінального процесуального кодексу України, заявлення безпідставних клопотань та відводів, звинувачень суддів в ухваленні неправосудних рішень, погроз звернення зі скаргами на дії суддів до ВРП та правоохоронних органів, здійснення трансляції судових засідань в мережі «Facebook» з повідомленням неправдивої інформації щодо суддів, порушення порядку у судових засіданнях.

За результатами перевірки відомостей, викладених у повідомленні суддів Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області членом ВРП 15 грудня 2020 року затверджено висновок про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Під час співбесіди кандидат зазначив, що він прийняв свідоме рішення підтримати колег у ситуації, яка склалася в суді із заявником ОСОБА_2, та разом із ними звернувся до ВРП. Кандидат зауважив, що на його думку суддями було використано належний процесуальний механізм з метою отримання відповідних роз’яснень від ВРП щодо ситуації, яка склалася із численним надходженням до суду скарг від ОСОБА_2.

Водночас Комісія зважає на висновок члена ВРП про відсутність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області та авторитету правосуддя. У висновку зазначено, що звернення до суду з клопотаннями та заявами є правом учасників судової справи, які містять висловлену позицію під час розгляду справи у суді, що передбачено процесуальним законом, а тому не може розцінюватися як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя у конкретній справі. Щодо заявлення відводів у висновку підкреслено, що право на розгляд справи безстороннім судом, встановленим законом, гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Однією із процесуальних гарантій цього права є забезпечення процедури відводу судді у ситуації, коли суддя має особистий інтерес у результаті розгляду справи, має конфлікт інтересів або іншим чином упереджений стосовно будь-якої особи, яка бере участь у справі. Водночас заявлення невмотивованих та надуманих відводів може свідчити про зловживання процесуальними правами, а не про вчинення тиску на суд. Отже, закон покладає на головуючого у судовому засіданні обов’язок щодо забезпечення дотримання вимог процесуального законодавства і підтримання авторитету судової влади шляхом застосування до порушників штрафних санкцій, передбачених чинним законодавством. У випадках поширення необ’єктивної, надуманої, недостовірної інформації стосовно судді або процедури розгляду судових справ, ефективні заходи реагування має вживати пресслужба суду.

Отже, під час співбесіди Комісією детально досліджено питання, що стосуються відповідності кандидата на посаду судді показнику ефективної комунікації у світлі його професійної діяльності та зроблено відповідні висновки.

Під час обговорення питання відповідності кандидата показнику стійкості мотивації за критерієм соціальної компетентності, Комісією акцентовано увагу на такому.

За результатами дослідження суддівського досьє Комісією виявлено, що 04 квітня 2022 року Музикою О.М. надіслано до Голови Верховного Суду заяву, в якій він просив відрядити його для здійснення правосуддя до суду того самого рівня і спеціалізації, а саме – до Шевченківського районного суду міста Києва у порядку статті 55 Закону 1402-VIII (з огляду на припинення роботи Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області).

12 квітня 2022 року Музика О.М. надіслав до Голови Верховного Суду заяву, у якій просив відрядити його для здійснення правосуддя до іншого суду того самого рівня і спеціалізації згідно з такою пріоритетністю: Шевченківського районного суду міста Києва, Солом’янського районного суду міста Києва, Святошинського районного суду міста Києва.

13 червня 2022 року Музикою О.М. надіслано заяву до Голови Верховного Суду заяву, у якій він просив відрядити його для здійснення правосуддя до іншого суду того самого рівня і спеціалізації згідно з такою пріоритетністю: Оболонського районного суду міста Києва, Деснянського районного суду міста Києва, Святошинського районного суду міста Києва.

Рішенням Голови Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року № 484/0/149-22 суддю Музику О.М. відряджено до Оболонського районного суду міста Києва.

Також у матеріалах суддівського досьє Музики О.М. міститься його звернення до голови Оболонського районного суду міста Києва (зареєстроване 18 липня 2022 року) із проханням надати інформацію про наявність в суді вакантних посад судді та матеріально-технічної можливості для здійснення правосуддя. Листом голови Оболонського районного суду міста Києва від 18 липня 2022 року повідомлено про наявність вакантних посад суддів у суді та можливість їх забезпечення матеріально-технічною базою.

Під час співбесіди кандидат повідомив, що таке звернення зумовлено воєнним станом в Україні, вимушеною зміною місця проживання та необхідністю вирішення питання про відрядження до іншого суду того самого рівня і спеціалізації відповідно до пункту 56 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402-VIII.

На запитання членів Комісії про обставини й мотиви, якими керувався кандидат при обранні того чи іншого суду для здійснення правосуддя, він не зміг надати чітку та аргументовану відповідь, натомість, зазначив, що це питання не мало для нього пріоритетного значення на той час. Не зміг кандидат переконливо пояснити під час співбесіди про мотиви звернення саме до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про надання інформації щодо наявності вакантної посади судді та можливості матеріально-технічного забезпечення для здійснення правосуддя.

За результатами співбесіди кандидатом на посаду судді не продемонстровано відповідності показнику стійкості мотивації.

Отже, Комісією під час співбесіди з кандидатом детально та послідовно обговорено показники його соціальної компетентності в контексті повідомлених обставин та фактів, які мали місце впродовж його професійного життя.

Критерій соціальної компетенції індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (3, 10, 8), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 7; ефективна взаємодія (4, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 7,667; стійкість мотивації (6, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 8,333; емоційна стійкість (6, 10, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 8,333; загальний бал за критерій – 32.

Ураховуючи письмові пояснення кандидата та надані під час співбесіди усні відповіді, Комісія дійшла висновку, що кандидат не продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 32 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.

Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.

Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Єдиних показників під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно з Законом України «Про запобігання корупції».

Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики враховано таке.

Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.

11 листопада 2025 року ГРД затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Музики О.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок).

Підставою для такого Висновку слугувало твердження ГРД про те, що вартість об’єкта цивільних прав, набутого кандидатом та членом його сім’ї, не відповідає розміру їх доходів, отриманих із законних джерел.

Так, у кандидата та його дружини ОСОБА_3 в деклараціях згадується спільна сумісна власність на садовий / дачний будинок, площею 179,1 м2. Право власності набуте 19 вересня 2024 року. Вартість будинку  – 6 192 000 грн. Кандидат надав копію звіту з оцінки вказаного майна, в якому підтверджено з вартість будинку як ринкову.

Кандидат надав ГРД пояснення щодо вказаних обставин. Зазначив, що відповідно до Витягу з реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 16 вересня 2024 року цей будинок відноситься до нового будівництва садового будинку, який відбувався у спосіб будівництва – власними силами (початок будівництва – 01 квітня 2010 року, завершення будівництва – 30 листопада 2014 року). Придбана земельна ділянка фактично була місцевим звалищем з багаторічними дикорослими насадженнями та потребувала значних зусиль для поліпшення її стану. На ділянці розташовувався напівзруйнований дачний будинок 2010 року побудови (фундамент із напівзруйнованими стінами), який потребував відбудови. Здійснюючи огляд об’єкта оцінки експерт зауважив, що цей об’єкт потребує ремонту. Кандидат зазначив, що його родина доклала значних зусиль для знищення багаторічних дикорослих насаджень, приведення до належного стану земельної ділянки та відбудови напівзруйнованого садового будинку.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення ГРД дійшла висновку, що фактично в період з березня до вересня 2024 року кандидат разом із дружиною відремонтували (добудували) напівзруйнований будинок до стану, за якого його ціна становила більше 6 млн грн.

Водночас, ГРД у Висновку зазначено, що сукупний дохід кандидата та його дружини в рік набуття у власність будинку порівняно з 2023 роком зменшився на 114 тис. дол. США (орієнтовно 4 346 000 грн за курсом валют станом на 31 грудня 2023 року, або 4 577 100 грн за середнім курсом валют на 2024 рік). Упродовж 2024 року подружжя отримало дохід у розмірі 2 253 678 грн (ГРД допускає, що частину вказаної суми було витрачено на придбання недобудови та будівництво будинку). Окрім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася донька й ця подія, вочевидь, також передбачала низку витрат на догляд за дитиною та облаштування відповідного побуту.

З урахуванням викладеного, ГРД висловила сумнів у достатності офіційних доходів подружжя для будівництва і ремонту будинку та дійшла висновку про невідповідність кандидата Музики О.М. критеріям професійної етики та доброчесності.

Також ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не слугувала підставою для висновку про невідповідність кандидата Музики О.М. критеріям професійної етики та доброчесності, однак потребує його пояснень.

З-поміж іншого, ГРД зазначила, що кандидат та його дружина задекларували значні суми накопичених коштів. Так, згідно з декларацією за 2022 рік кандидат мав заощадження на суму 1 500 000 грн станом на кінець року. У 2023 році його заощадження зросли до 51 тис. дол. США. У той же час дохід кандидата у 2023 року склав 853 388 грн. Заощадження дружини станом на кінець 2022 року становили 66 тис. дол. США, у 2023 році – 87 тис. дол. США. Річний дохід дружини кандидата за 2023 рік становив 1 335 227 грн. З наведених даних ГРД висновує, що кандидат та його дружина заощаджують більшу частину отриманих доходів.

Також, у Висновку ГРД зазначено, що рішенням Комісії від 26 квітня 2018  року № 99/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Музики О.М. У межах процедури кваліфікаційного оцінювання ГРД 15 грудня 2020 року затверджено висновок про невідповідність судді Музики О.М. критеріям доброчесності та професійної етики. ГРД 10 вересня 2024 року затверджено в новій редакції висновок про невідповідність судді Музики О.М. критеріям доброчесності та професійної етики. 30 вересня 2024 року ГРД затверджено рішення про скасування висновку від 10 вересня 2024 року.

Кандидат Музика О.М. надав Комісії письмові та усні пояснення щодо фактів, викладених у Висновку ГРД від 11 листопада 2025 року.

Стосовно вартості спільної сумісної власності подружжя на садовий будинок площею 179,1 м2, право власності на який набуто 19 вересня 2024 року, кандидат підкреслив, що згідно зі звітом про вартість майна від 28 лютого 2025 року ринкова вартість об’єкта нерухомості разом з господарськими будівлями та спорудами становить 6 192 000 грн. Водночас це не є свідченням того, що на зведення будинку подружжям було витрачено саме вказану суму.

Як зауважив кандидат, оскільки будинок зводився поступово впродовж 2010 – 2014 років, від указаної суми необхідно відняти щонайменше 4 523 600 грн, з яких: вартість фундаменту (близько 1 239 400 грн), вартість цегли (близько 186 000 грн), вартість цементу (близько 168 000 грн), вартість газоблоків (близько 75 000 грн).

Також кандидат надав детальні розрахунки заощаджень подружжя та отриманих ними доходів (включаючи заробітну плату, соціальні виплати та допомоги тощо). З огляду на викладене, кандидат переконував Комісію у достатності коштів, необхідних на зведення / добудову будинку.

Під час співбесіди з кандидатом обговорено, з-поміж іншого, обставини невідображення ним в декларації за 2022 рік відомостей про дохід дружини від продажу 14 серпня 2022 року автомобіля «Toyota Rav-4» 2010 року випуску.

Так, Комісією встановлено, що Музика О.М. проживав з ОСОБА_3 однією сім’єю без державної реєстрації шлюбу з 2018 року, шлюб між ними зареєстровано 21 квітня 2021 року. Відповідні відомості відображено суддею в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та деклараціях родинних зв’язків судді.

ОСОБА_3 придбала автомобіль «Toyota RAV-4» 2010 року випуску у 2016 році за 200 000 грн та відчужила його у 2022 році за 500 000 грн (відповідні дані відображено нею у декларації за 2016 рік та в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані від 15 серпня 2022 року).

За результатами аналізу Комісією декларацій, які містяться в суддівському досьє Музики О.М., встановлено, що у звітних 2018 – 2021 роках він декларував право користування автомобілем «Toyota RAV-4».

Проте в декларації Музики О.М. за 2022 рік у розділі «Доходи, у тому числі подарунки» дохід дружини від продажу автомобіля не вказаний.

Під час співбесіди суддя не заперечував факту недекларування ним доходу дружини, однак пояснив, що вважав отримані кошти особистою приватною власністю дружини, які мали бути відображені нею самостійно в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані.

Комісія зауважує, що згідно з абзацом першим пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Відповідно до положень пункту 57 роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 грудня 2021 року № 11 (які діяли на момент подання кандидатом декларації за 2022 рік), якщо майно, яке перебувало у власності суб’єкта декларування або члена його сім’ї протягом звітного періоду, відчужено у звітному періоді й в результаті цього суб’єкт декларування / член його сім’ї отримали дохід, то відповідна інформація повинна бути відображена в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

Отже, відомості про кошти, одержані від продажу дружиною судді транспортного засобу, повинні бути відображені Музикою О.М. у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2022 рік.

З огляду на неврахування кандидатом положень Закону України «Про запобігання корупції» та відповідних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції про його застосування, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності за показником сумлінності на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів, тому Комісія виснує, що Музика О.М. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Отже, за результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Музика О.М. набрав 697,733 бала.

Водночас, у підсумку Музика О.М. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Музики Олександра Миколайовича вимогам до кандидата на посаду судді.

2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Музика Олександр Миколайович набрав 697,733 бала.

3. Визнати Музику Олександра Миколайовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями особистої та соціальної компетентності.

Головуючий                                                                           Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                       Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                 Роман КИДИСЮК