Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коваленка Павла Леонідовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі постійної колегії:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),

членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Павла КОВАЛЕНКА,

представника Громадської ради доброчесності Сергія ФЕСЕНКА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коваленка Павла Леонідовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.

Коваленко П.Л. 18 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також просив провести стосовно нього кваліфікаційне оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року №  105/ас-24 Коваленка П.Л. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.

Основні відомості про кандидата.

Коваленко П.Л. ______ року народження, громадянин України.

У 2003 році закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.

Науковий ступінь, вчене звання відсутні.

Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Коваленка П.Л. призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області строком на п’ять років.

Указом Президента України від 16 жовтня 2024 року № 707/2024 Коваленка П.Л. призначено на посаду судді Токмацького районного суду Запорізької області безстроково.

Стаж роботи на посаді судді становить понад 9 років.

Коваленко П.Л. проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 квітня 2024 року №  91/ко-24 Коваленка П.Л. визнано таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 16 січня 2025 року № 75/0/15-25 Коваленко П.Л. відряджений до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя для здійснення правосуддя строком на один рік із 27 січня 2025 року.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №  94/зп-23 (зі змінами).

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів.

Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року №  185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Коваленко П.Л. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від  14  вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Бал	Бал за критерій
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48	356
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	140
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 356 балів із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Коваленком П.Л. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.  

Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Коваленка П.Л.

Запити про надання відомостей стосовно Коваленка П.Л. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) листом від 10 липня 2025 року № 49-01/60192-25 надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених кандидатом у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік, відповідно до якої встановлено ознаки відображення в ній недостовірних відомостей, оскільки такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання такої декларації, які потребують додаткових пояснень кандидата на посаду судді відповідно до частини другої статті 58 Закону, на загальну суму – 1 115 906 грн, а саме в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» кандидат на посаду зазначив про те, що на праві власності члену сім’ї (дружині) належить квартира вартістю 1 403 906 грн, дата державної реєстрації 01 квітня 2024 року, проте відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 101/22 від 14 січня 2022 року вартість майнових прав на зазначений об’єкт нерухомості становить 288 000 гривень.

У зв’язку з цим Комісією запропоновано кандидату надати письмові пояснення протягом п’яти робочих днів. У встановлений строк Коваленко П.Л. надав пояснення щодо виявлених Національним агентством розбіжностей.

У своїх поясненнях від 28 липня 2025 року стосовно розбіжностей у відомостях у декларації за 2024 рік Коваленко П.Л. пояснив, що квартира АДРЕСА_1 в місті Трускавець Львівської області площею 48 кв.м придбана його дружиною у  2024 році після досягнення домовленості з продавцем. У зв’язку з цим ним було надано нотаріальну згоду на її придбання. Дружиною було оформлено технічний паспорт на квартиру та отримано в нотаріуса витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак у цих документах вартість квартири не зазначалась. У декларації за 2024 рік у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» ним вказано вартість квартири 1 403 906 грн – це та сума, яка фактично сплачена за придбання цієї квартири. Щодо зазначених Національним агентством розбіжностей, а саме посилання на договір купівлі-продажу майнових прав №  101/22 від  14  січня 2022 року, де зазначена вартість майнових прав об’єкта нерухомості  288 000 грн, то йому про цей договір нічого невідомо. Також йому невідомо, яку балансову вартість майна визначив продавець і як це відображалося у його господарській та бухгалтерській документації. Квартира фактично була придбана його дружиною у 2024 році за погодженою сторонами ринковою ціною, яка зазначена ним у декларації. Тому в декларації за 2024 рік ним подано достовірні відомості щодо вартості цієї квартири.

У засіданні 09 жовтня 2025 року Комісією обговорено інформацію, отриману за результатами проведення спеціальної перевірки стосовно кандидата Коваленка П.Л.

Під час засідання Коваленко П.Л. надав Комісії усні пояснення, якими підтримав раніше надані письмові пояснення щодо встановленого факту розбіжностей за результатами спеціальної перевірки.

За підсумками дослідження суддівського досьє, аналізу інформації, отриманої під час проведення спеціальної перевірки, та пояснень кандидата рішенням Комісії у складі колегії від 09 жовтня 2025 року № 483/ас-25 ухвалено повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про обставини, що можуть свідчити про порушення суддею Коваленком  П.Л. законодавства у сфері запобігання корупції; зупинено проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коваленка П.Л. до отримання результатів перевірки Національним агентством з питань запобігання корупції.

До Комісії від Національного агентства надійшов лист від 10 листопада 2025 року №  204-01/91762-25, у якому зазначено, що з огляду на відсутність у наданій інформації фактичних даних про відображення Коваленком П.Л. відомостей, що стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що мають вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, питання проведення повної перевірки декларації суб’єкта декларування може бути вирішене після подання таких даних.

На переконання Комісії, під час проведення спеціальної перевірки отримано інформацію, яка має бути оцінена при встановленні відповідності Коваленка П.Л. критеріям професійної етики та доброчесності на співбесіді та визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 № 89/зп-25 допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Коваленка П.Л., до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3).

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 визначено, що другий етап  «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду проводить постійна колегія № 5 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Коваленка П.Л. визначено члена Комісії Омельяна О.С.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт  5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

Кандидатом Коваленком П.Л. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат навів інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

Коваленку П.Л. забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.

Співбесіду з кандидатом Комісією було призначено на 30 вересня 2025 року.

До Комісії 29 вересня 2025 року електронною поштою надійшло клопотання Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про відкладення співбесіди у зв’язку з потребою додаткового дослідження матеріалів, забезпечення кандидату права на відповідь та ухвалення відповідного рішення.

До Комісії 30 вересня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Коваленка П.Л. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 29 вересня 2025 року. Висновок разом із додатками було вручено кандидату безпосередньо перед проведенням співбесіди у приміщенні Комісії.

У засіданні 30 вересня 2025 року протокольним рішенням Комісії розгляд зазначеного питання відкладено на 09 жовтня 2025 року з метою надання кандидату додаткового строку для підготовки письмових пояснень, а також подання документів чи іншої інформації, що доповнюють, уточнюють або спростовують обставини, викладені у висновку ГРД.

Кандидатом 07 жовтня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.

Як зазначалось вище, в засіданні Комісії, що відбулося 09 жовтня 2025 року, було обговорено інформацію, отриману за результатами спеціальної перевірки кандидата Коваленка П.Л.

Після надходження до Комісії від Національного агентства листа від 10 листопада 2025  року №  204-01/91762-25 співбесіду з кандидатом призначено на 09 грудня 2025 року.

Комісією 09 грудня 2025 року проведено співбесіду з Коваленком П.Л. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання  ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Так, під час співбесіди Комісія звернула увагу на таке.

Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» Коваленко П.Л. у письмових поясненнях та під час співбесіди вказав, що під час здійснення правосуддя усвідомлює свою відповідальність та очікування учасників процесу щодо своєчасного і справедливого розгляду справ. До кожної справи підходить індивідуально, без формалізму, приймаючи рішення в розумні строки, не допускаючи безпідставного затягування розгляду справи, у тому числі за рахунок власного часу та понаднормової роботи. Враховуючи незначний досвід роботи його помічника та секретаря судового засідання та велике навантаження, розуміє і бере на себе основну відповідальність за належну організацію судового процесу. Навіть у справах, які на перший погляд є нескладними, вживає всіх необхідних заходів для забезпечення повного з’ясування обставин справи і ухвалення законних рішень. Під час роботи в Токмацькому районному суді Запорізької області був обраний головою суду, що на його думку, свідчить про довіру колег і здатність брати на себе відповідальність.

На підтвердження відповідності показнику «Рішучість та відповідальність» під час співбесіди Коваленко П.Л. зазначив, що відповідальність та рішучість є взаємопов’язаними якостями в діяльності судді. Здійснення правосуддя потребує здатності рішуче ухвалювати рішення, зокрема у складних та резонансних справах, що супроводжуються підвищеною увагою суспільства та можливим тиском. У таких умовах суддя має не лише усвідомлювати відповідальність за прийняті рішення, а й бути готовим брати її на себе. Особливої ваги ці якості набувають у діяльності судді апеляційного суду, який, переглядаючи рішення судів першої інстанції, повинен приймати виважені, але водночас рішучі рішення, не уникаючи відповідальності за їх наслідки.

Водночас на уточнювальне запитання члена Комісії кандидат не заперечував, що наведені пояснення переважно стосуються його повсякденної професійної діяльності та відображають належне виконання суддівських обов’язків. Під час співбесіди кандидату неодноразово запропоновано навести приклади рішучості з особистого чи професійного життя, на що Коваленко П.Л. переконливої відповіді не надав.

Комісія відзначає, що надані пояснення кандидата загалом спрямовані на висвітлення усвідомлення відповідальності, організації роботи та підходів до здійснення правосуддя. Водночас вони мають узагальнений характер і не містять конкретних прикладів або опису ситуацій, які б свідчили про прояв саме рішучості. У зв’язку з цим наведені пояснення не дають можливості однозначно оцінити рівень рішучості на підставі фактичних дій чи конкретних управлінських або процесуальних рішень.

Під час оцінювання Коваленка П.Л. за показником відповідальності Комісією обговорено з ним питання несвоєчасності надсилання електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) за період роботи з 2016 по 2021  року, а саме: у 2017 році – 2 судові рішення; у 2018 році – 13 судових рішень; у 2019 році – 23 судові рішення; у 2020 році – 24 судові рішення; у 2021 році – 11 судових рішень, а також за період роботи в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя (2025 рік): у березні 2025 року – 42 судові рішення; у квітні 2025 року – 71 судове рішення. Зазначені обставини розглядалися Комісією в контексті оцінки відповідності кандидата показнику «Рішучість та відповідальність».

Стосовно зазначених обставин кандидат повідомив, що за період роботи в Токмацькому районному суді Запорізької області порушення встановлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР могли мати місце виключно в періоди надмірного навантаження. Зокрема, це стосувалося літніх періодів 2017 та 2018 років, коли у зв’язку з перебуванням інших суддів у відпустках кандидат фактично здійснював правосуддя одноособово.

Водночас в інші періоди судове навантаження не було таким, що могло б об’єктивно зумовлювати несвоєчасне внесення судових рішень до ЄДРСР. Після отримання запиту від Комісії кандидат з’ясовував обставини можливого порушення строків та встановив, що у значній кількості випадків у ЄДРСР відображаються дублікати судових рішень у межах однієї і тієї ж справи. Зокрема, ним судове рішення було ухвалене та внесене до ЄДРСР своєчасно, однак під тим самим номером справи міститься аналогічне рішення (дублікат), яке було внесене до ЄДРСР через значний проміжок часу. Причини появи таких дублікатів судових рішень кандидату невідомі, заходів для додаткового з’ясування зазначених обставин ним не вживалося. Кандидат надав відповідні пояснення Комісії та вважав, що зазначене питання є вичерпаним.

Стосовно несвоєчасного направлення електронних копій судових рішень за період роботи в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя кандидат пояснив, що це було зумовлено значним судовим навантаженням, оскільки вказаний суд має одне з найбільших навантажень у Запорізькій області. Крім того, зазначені обставини мали місце в перші місяці після його відрядження до цього суду. Кандидат наголосив, що при цьому права громадян порушені не були, судові справи розглядалися в межах установлених процесуальних строків, а натепер такі недоліки в організації його роботи усунуті та не допускаються.

Надані Коваленком П.Л. пояснення щодо показника «Рішучість та відповідальність» загалом свідчать про усвідомлення ним ролі судді, значення своєчасного та справедливого розгляду справ, а також про декларовану готовність брати на себе відповідальність за організацію судового процесу. Водночас наведені обставини свідчать радше про належне та сумлінне виконання професійних обов’язків судді, що є стандартною вимогою до професійної діяльності судді, а не про прояв особливої рішучості та відповідальності кандидата. Отже зазначені приклади не мають виняткового характеру та не дають підстав стверджувати про наявність у кандидата виняткової чи особливої здатності приймати складні, відповідальні або невідкладні рішення, що виходять за межі звичайного здійснення суддівських повноважень.

Встановлені факти несвоєчасного внесення електронних копій судових рішень до ЄДРСР свідчать про наявність недоліків в організації роботи, що є складовою відповідальності судді. Обставини значного судового навантаження можуть бути враховані, однак вони не відміняють обов’язок судді забезпечувати дотримання встановлених законом строків внесення судових рішень до ЄДРСР.

Також пояснення кандидата щодо наявності дублікатів судових рішень у ЄДРСР, причин виникнення яких він не з’ясував та щодо яких не вжив відповідних заходів реагування, свідчать про недостатню активність у вирішенні виявлених організаційних проблем. Така позиція не узгоджується із задекларованою готовністю брати на себе відповідальність за належну організацію роботи судді та контроль за її результатами.

Ураховуючи встановлені обставини, Комісія дійшла висновку, що Коваленко П.Л. не надав переконливих прикладів відповідності показнику «Рішучість та відповідальність», що негативно впливає на його оцінку за критерієм особистої компетентності.

Стосовно показника «Безперервний розвиток» Коваленко П.Л. у письмових поясненнях вказав, що постійно працює над професійним розвитком: вивчає судову практику, аналізує власні судові рішення, враховує допущені помилки та вживає заходів для їх недопущення в майбутньому, працює над підвищенням ефективності розгляду справ, бере участь у заходах Національної школи суддів України. Постійно займається самоосвітою, вивчає практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, новели законодавства, вдосконалює аналітичні та комунікаційні навички. Після завершення п’ятирічного строку повноважень був обраний делегатом з’їзду суддів України, що відбувся у січні 2023 року, участь у якому стала для нього позитивним етапом професійного та особистісного розвитку. Також вагомий особистісний та професійний розвиток він здобув у процесі підготовки до кваліфікаційного іспиту, проведеного в межах цього конкурсу.

Під час співбесіди кандидат повідомив, що періодично проходить навчання в Національній школі суддів України, орієнтуючись на тематику, яка його зацікавлювала. Зокрема, у 2023 році проходив періодичне навчання на тему «Розгляд справ щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості». Також у вересні 2025 року брав участь у вебинарі, на підтвердження кандидатом надано сертифікат Національної школи суддів від  25  вересня 2025 року.

На уточнювальне запитання члена Комісії щодо проходження підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України тривалістю не менше 40 академічних годин упродовж кожних трьох років кандидат повідомив, що у 2017 році проходив відповідне навчання за програмою підготовки суддів місцевих судів обсягом 40 академічних годин. Надалі кандидат брав участь у періодичних навчальних заходах, організованих Національною школою суддів України, різної тривалості та з різних тематик. При цьому він вважав, що участь у таких навчаннях, з огляду на їх тривалість, зокрема декілька днів, відповідає вимогам законодавства щодо обов’язкової підготовки для підтримання кваліфікації. Водночас кандидат підтвердив, що після 2017 року не проходив навчання для суддів місцевих судів тривалістю 40 академічних годин, передбаченого законодавством.

Також у процесі співбесіди з Коваленком П.Л. члени Комісії поставили декілька запитань на знання норм матеріального і процесуального права за напрямом спеціалізації, яку обрав кандидат на посаду судді апеляційного загального суду. На частину із цих запитань Коваленко П.Л. не надав або не зміг надати чіткої та повної відповіді.

З огляду на надану інформацію Комісія наголошує, що професія судді передбачає безперервний професійний розвиток, оскільки як законодавство, так і правозастосовна практика перебувають у постійному динамічному русі. Усвідомлюючи цю особливість, законодавець передбачив обов’язок судді систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду (пункт 8 частини сьомої статті 56 Закону).

Цей обов’язок також передбачено Кодексом суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, відповідно до статті 7 якого суддя зобов’язаний вживати заходів для професійного зростання та вдосконалення практичних навичок.

Також у пункті 5 частини сьомої статті 56 Закону визначено, що суддя має право підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку. Згідно з частиною восьмою цієї статті суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.

З наданих кандидатом пояснень убачається, що він брав участь у навчальних заходах, організованих Національною школою суддів України, та здійснював підвищення кваліфікації шляхом проходження тематичних і періодичних навчань. Комісія позитивно оцінює, що те, що кандидат постійно займається самоосвітою, зокрема, вивченням практики Європейського суду з прав людини та правових позицій Верховного Суду. Це свідчить про певну зацікавленість кандидата у професійному розвитку та оновленні знань.

Водночас кандидат неправильно тлумачив вимоги законодавства щодо обов’язкового проходження підготовки для підтримання кваліфікації тривалістю не менше 40 академічних годин упродовж кожних трьох років, що призвело до фактичного невиконання такого обов’язку після 2017 року. Обставина, що кандидат не забезпечив дотримання чітко встановлених вимог до безперервного професійного навчання, свідчить про формальний підхід до питання підтримання кваліфікації та недостатній рівень відповідальності за власний професійний розвиток.

Також Комісія звертає увагу, що п’ятирічний строк повноважень судді Коваленка П.Л. закінчився 24 вересня 2021 року. У цей період, не здійснюючи правосуддя, кандидат мав додаткові можливості для професійного розвитку та виконання обов’язку постійно підтримувати й удосконалювати свій рівень кваліфікації. Кандидат на посаду судді апеляційного суду має не лише підтримувати раніше набутий рівень, а й активно розширювати свої знання та навички для належного виконання майбутніх обов’язків на цій посаді.

Крім того, на уточнювальне запитання члена Комісії щодо використання освітньо-аналітичної платформи Supreme LAB у процесі професійного саморозвитку кандидат повідомив, що не користується цією платформою.

Комісія зауважує, що Supreme LAB є сучасним інструментом аналізу судової практики та професійного саморозвитку, який сприяє поглибленню знань, формуванню єдності судової практики та підвищенню якості судових рішень. Невикористання кандидатом такого ресурсу може свідчити про обмежене застосування доступних можливостей для самостійного професійного розвитку та впровадження сучасних інструментів у повсякденну діяльність.

За таких обставин Комісія може дійти висновку, що показник «Безперервний розвиток» у цій частині підтверджений формально, однак не демонструє активної та ініціативної позиції кандидата щодо використання додаткових можливостей для професійного вдосконалення, що підлягає врахуванню під час оцінювання за критерієм особистої компетентності.

Ураховуючи встановлені обставини,  Комісія дійшла висновку, що Коваленко П.Л. не вжив достатніх заходів для професійного розвитку, що негативно впливає на його оцінку за критерієм особистої компетентності. 

Варто підкреслили, що повноваження Комісії з оцінювання кандидата на посаду судді на предмет його відповідності певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Особиста компетентність	Рішучість	16	17	20	20	18,25	36,75
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	18	16	20	20	18,5

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 36,75 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Коваленко П.Л. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

Аналогічно оцінюванню відповідності критерію особистої компетентності при оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

При оцінюванні критерію соціальної компетентності за аналогією оцінювання особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.

Надані Коваленком П.Л. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками				Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал	Бал за критерій
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	9	10	9,25	37,5
	Ефективна взаємодія	9	9	10	9	9,25
	Стійкість мотивації	9	9	9	9	9
	Емоційна стійкість	10	10	10	10	10

Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виснує, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання.

Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:

- незалежність;

- чесність;

- неупередженість;

- сумлінність;

- непідкупність;

- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;

- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).

Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Відповідно до пункту 7 Єдиних показників оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.

Важливим принципом Єдиних показників є відсутність преюдиційного значення будь-яких висновків чи оцінок національних і міжнародних органів, які стосуються доброчесності судді та кандидата. Такі документи самі по собі не є визначальними для оцінки, не спростовують обґрунтований сумнів щодо відповідності критеріям, однак можуть враховуватися під час оцінювання (пункт 10 Єдиних показників).

Також Комісія бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, згідно з якою критерії відбору можуть бути суворішими в тому разі, коли йдеться про відбір суддів, які займають вищі посади в ієрархії: «Суд підкреслив першорядну важливість суворого процесу відбору суддів для забезпечення того, щоб на суддівські посади призначались найбільш кваліфіковані кандидати – як щодо професійної компетентності, так і щодо доброчесності. Суд зазначив: чим вище суд знаходиться в судовій ієрархії, то більш вимогливими повинні бути критерії відбору. На думку Суду, такий відбір не лише забезпечує спроможність судового органу здійснювати правосуддя, але й має вирішальне значення з погляду забезпечення довіри громадськості до судової влади (пункт 84 рішення «Беснік проти Албанії» від 04 жовтня 2022  року).

Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.

Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Коваленка П.Л. було досліджено висновок ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.

Як зазначалось вище, листом від 10 липня 2025 року №  49- 01/60192-25 Національне агентство надіслало до Комісії результати спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених Коваленком П.Л. в декларації за 2024 рік.

За інформацією Національного агентства, в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» кандидат зазначив про те, що на праві власності члену сім’ї (дружині) належить квартира вартістю 1 403 906 грн, дата державної реєстрації  01 квітня 2024 року, проте відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №  101/22 від 14 січня 2022 року вартість майнових прав на зазначений об’єкт нерухомості становить 288 000 гривень.

Кандидатом надано письмові та усні пояснення, які детально наведені вище в розділі «Проведення спеціальної перевірки».

Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених Національним агентством фактів порушення антикорупційного законодавства не є перешкодою для інших органів у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення від 1 жовтня 2021 року № 9, далі – Роз’яснення № 9).

Водночас Національне агентство наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, встановлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо у таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.

Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від  27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення ВККСУ. Верховний Суд виснував, що в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не реалізуються повноваження антикорупційного чи правоохоронного органу, не здійснюється перевірка висновків цих органів, однак Комісія надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді з приводу такої інформації.

Стосовно вартості квартири АДРЕСА_1 в місті Трускавець Львівської області площею 48 кв.м, яка належить на праві власності члену сім’ї (дружині) ОСОБА_1, зазначеної кандидатом в декларації за 2024 рік, Комісія встановила таке.

Коваленко П.Л., пояснюючи вартість вказаного об’єкта нерухомості в розмірі 1 403 906  грн, вказав, що квартира була придбана за договірною ціною, узгодженою його дружиною із продавцем, і саме така сума коштів була сплачена його дружиною. У декларації за 2024 рік ним зазначено вартість квартири, за яку її було придбано.

Тобто з наданих кандидатом пояснень убачається, що він посилається на фактичну сплату його дружиною коштів за об’єкт нерухомості, однак жодних документальних доказів, які б підтверджували реальну сплату зазначеної суми, не надано. При цьому існує договір купівлі-продажу майнових прав від 14 січня 2022 року, у якому зазначена інша сума – 288  000  грн. Відсутність документального підтвердження заявленої кандидатом суми не дозволяє перевірити достовірність поданої інформації.

Згідно з пунктом 61 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агентства від  13  листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України. Під набуттям права на об’єкт слід розуміти набуття права власності, володіння чи користування. Інформація про вартість об’єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності).

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено, що вартість об’єкта нерухомості для цілей декларування визначається на дату набуття права власності, володіння чи користування та має зазначатися на підставі документа, відповідно до якого таке право набуто (за наявності такого документа), або відповідно до останньої грошової оцінки.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався вказаних вимог у повній мірі, оскільки він зазначив у декларації за 2024 рік вартість об’єкта, виходячи з пояснень про нібито фактично сплачену суму, а не з документально підтвердженої вартості, визначеної у правовстановлюючому документі.

Виходячи з цього, Комісія може дійти висновку, що надані пояснення не повністю спростовують наявність розбіжностей між даними декларації за 2024 рік та відомостями, отриманими від Національного агентства під час проведення спеціальної перевірки.

Водночас Комісія вважає, що дії кандидата не були спрямовані на приховування факту набуття його дружиною квартири оскільки офіційних доходів родини кандидата вистачало на її придбання, натомість вони свідчать про неправильне розуміння і застосування правил декларування вартості об’єкта декларування.

Комісія переконана, що наведений факт не може вважатися достатнім для того, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер допущеної помилки та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів за показником «сумлінність».

Як зазначалось вище, до Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду критеріям доброчесності та професійної етики.

Підставою для висновку слугували виявлені ГРД обставини.

Кандидат та його дружина користувалися автомобілями преміум-класу, які були зареєстровані на матір та тещу кандидата, рівень доходів яких не був достатнім для придбання такого майна. У декларації за 2016 рік кандидат зазначив право безоплатного користування автомобілем марки «BMW X5» 2012 року випуску, який перебував у власності його тещі; у декларації за 2019 рік кандидат задекларував право безоплатного користування автомобілем марки «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску, який належить на праві власності його матері. Водночас вартість цих транспортних засобів у деклараціях ним не була зазначена протягом усього періоду декларування з посиланням на те, що вона йому невідома або член сім’ї не надав йому відповідної інформації.

Крім того, Коваленко П.Л. не повідомляв відомості про вартість автомобіля марки  «BMW X3», придбаного його дружиною 22 липня 2020 року.

На думку ГРД, неодноразове незазначення вартості транспортних засобів, що перебувають у власності або користуванні кандидата та членів його сім’ї, унеможливлює подальше співставлення рівня його доходів і видатків та свідчить про порушення принципів фінансової прозорості.

Коваленко П.Л. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що наміру приховувати будь-яку інформацію стосовно автомобілів, які були в його користуванні або перебували у власності його дружини, не мав, оскільки вказав майно і всі його характеристики, окрім вартості, яка йому не була відома на час заповнення декларації, так як майно придбавалось не ним особисто.

Стосовно автомобіля марки «BMW X5» 2012 року випуску, який належав його тещі, кандидат зазначив, що він почав ним користуватися з червня 2016 року, що було належним чином відображено у відповідній декларації. За наявною в нього інформацією, цей автомобіль був пригнаний з Німеччини під замовлення, мав пошкодження та був придбаний орієнтовно за 35 000 доларів США. Водночас батьки дружини не надавали йому документів, що підтверджують вартість придбання або витрати на ремонт автомобіля, та конкретну суму йому не повідомляли. У зв’язку з відсутністю документально підтверджених відомостей про вартість автомобіля у декларації він зазначив, що вона йому невідома. При цьому він не мав на меті приховати інформацію, оскільки задекларував сам об’єкт і всі його характеристики, а орієнтовну ринкову вартість, за потреби, можна встановити з відкритих джерел. Також Коваленко П.Л. зауважив, що наведена у висновку ГРД вартість нового автомобіля у 85 000 доларів США не відповідає фактичним обставинам, оскільки автомобіль був трирічним, придбаним за кордоном з пошкодженнями, а його реальна вартість становила близько 35 000 доларів США. При цьому в 2019 році автомобіль був проданий за значно нижчою ціною – орієнтовно 22 000–23 000 доларів США. Коваленко П.Л. звертає увагу, що автомобіль тещі «BMW X5» придбано більш ніж за рік до того, як він почав виконувати обов’язки судді.

Стосовно автомобіля марки «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску кандидат повідомив, що транспортний засіб був придбаний його батьками, які не поінформували його про точну ціну, а згодом відповідні документи у них не збереглися. Орієнтовну вартість автомобіля він оцінює у близько 38 000 доларів США. У зв’язку з відсутністю достовірних відомостей під час заповнення декларації кандидат зазначив, що вартість йому невідома, наголошуючи при цьому, що не мав наміру приховувати інформацію, оскільки орієнтовну ринкову вартість такого автомобіля можна визначити на спеціалізованих сайтах.

Стосовно придбання автомобіля «BMW X3» його дружиною кандидат зазначив, що автомобіль придбавався нею з допомогою її батьків для перепродажу. На час декларування автомобіль все ще перебував у власності дружини, тому він був зазначений у відповідній декларації. У 2021 році цей автомобіль був проданий, що відображено в наступній декларації. Вартість вказаного автомобіля йому також була невідомою, оскільки він його не придбавав, а батьки дружини не надали йому цієї інформації.

Коваленко П.Л. під час співбесіди зазначив, що вважав виконаними вимоги антикорупційного законодавства, оскільки в деклараціях зазначив усі характеристики кожного автомобіля та рік їх випуску, а орієнтовну вартість, на його думку, можна визначити за допомогою спеціалізованих сайтів. У зв’язку з цим він не вважає, що незазначення вартості автомобілів, яка була йому невідома, може свідчити про його недоброчесність.

На уточнювальне запитання члена Комісії щодо того, чи вживав він будь-яких заходів для встановлення вартості зазначених автомобілів, зокрема шляхом отримання відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, кандидат повідомив, що таких заходів не вживав, оскільки, на його переконання, зазначення всіх характеристик автомобілів у декларації було достатнім.

Під час засідання кандидат не заперечував, що недоліком з його боку було те, що він не вживав заходів для з’ясування вартості автомобілів, однак наголосив, що на той момент вважав, що заповнює декларації правильно, та просив врахувати відсутність у нього наміру приховати інформацію або подати недостовірні відомості.

Комісія відзначає, що суддя (кандидат на посаду судді) не має допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи поведінки суддів) суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

Статтею 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (чинний на момент придбання автомобіля), передбачено, що суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Згідно зі статтею 18 цього Кодексу суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Підсумовуючи викладене вище, Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо дотримання ним вимог антикорупційного законодавства в частині незазначення вартості транспортних засобів, які перебували в його користуванні та належали його дружині, ураховуючи, що суддя (кандидат на посаду судді) повинен докладати всіх можливих зусиль для належної обізнаності щодо його майнового стану та майнового стану членів своєї сім’ї та неухильно дотримуватися правил декларування. Виявлені розбіжності свідчать про несумлінний підхід та неповну обізнаність із вимогами декларування на момент подання декларації. Водночас із урахуванням наданих кандидатом пояснень та відсутності умислу зазначені порушення є несуттєвими та можуть бути враховані при визначенні балів за критеріями професійної етики та доброчесності за показником «сумлінність».

Комісією при оцінюванні цієї обставини враховано кількість допущених помилок, а також невжиття заходів кандидатом для належного з’ясування вартості майна, яке перебувало в його користуванні та членів його сім’ї, або належало членам його сім’ї на праві власності.

Комісія підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування (частина 7 статті 54, пункт 6 частина 7 статті 56 Закону). Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні чи суттєві, їх сукупність вказує на недостатню уважність та належну старанність при заповненні офіційних документів.

Однак саме за сукупністю помилок Коваленко П.Л. демонструє системність у неповному або неточному декларуванні відповідної інформації, тому Комісія має розглянути питання про зменшення балів кандидата за показником сумлінності з огляду на кількість несуттєвих порушень.

Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії вирішила, що зазначені обставини становлять сукупність несуттєвих обставин, за які має бути знижено 15 балів за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності.

ГРД також у висновку зазначає, що доходи тещі та матері кандидата не були достатніми для придбання автомобілів марки «BMW X5» 2012 року випуску та марки «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску. Крім того, мати кандидата у відповідний період купувала нерухомість та будувала будинки, не маючи на це достатніх доходів.

Згідно з даними суддівського досьє, теща кандидата працювала заступником директора з господарчої роботи загальноосвітньої школи. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору (далі – ДРФО), протягом 2009– 2013 років сукупний дохід тещі становив 70 412 грн, тоді як у 2014–2015 роках офіційний дохід у тещі був відсутній.

Тесть кандидата ОСОБА_1 обіймав посаду директора професійного аграрного ліцею та за період 2009–2014 років сукупно отримав 314 324 грн, у 2015 році офіційного доходу не мав.

Водночас встановлено, що у 2017 році теща кандидата придбала ще один автомобіль марки «VOLVO XC60» 2009 року випуску, ринкова вартість якого на момент придбання становила щонайменше 10 000–15 000 доларів США.

Згідно з відомостями суддівського досьє з 2018 року мати та батько кандидата є пенсіонерами. До 2016 року мати працювала в закладі охорони здоров’я та упродовж  2013– 2016 років сукупно отримала дохід у розмірі 220 658 грн, у 2017–2019 роках у неї офіційний дохід відсутній. Батько кандидата, починаючи з 2012 року не мав стабільного офіційного доходу.

ГРД звертає увагу, що мати та батько кандидата протягом тривалого часу, ще до його призначення на посаду судді, під час його роботи в Прокуратурі Запорізької області ставали власниками низки рухомого та нерухомого майна, не маючи на це відповідних доходів. Під час перебування Коваленка П.Л. на посаді судді його батьки продовжили купувати вартісну нерухомість. У 2019 та 2020 роках батько та мати судді отримали близько 284 935 грн доходу (близько 11 400 доларів), також вони придбали новий автомобіль «Skoda Kodiaq», ділянки та будинки ІНФОРМАЦІЯ_1, вели будівництво на них, а потім купили в іпотеку будинок площею 232 кв.м із річною виплатою в півмільйона гривень.

ГРД зазначила, що ці покупки не зіставні з доходами батьків судді.

Коваленко П.Л. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що всі кошти та майно, які стали підставою для сумнівів у висновку ГРД, мають легальне походження та були сформовані виключно за рахунок доходів і заощаджень його батьків та батьків його дружини. Їхня діяльність жодним чином не пов’язана з його професійною діяльністю, була розпочата ними задовго до того, як він почав взагалі працювати, зокрема, на посаді судді.

Кандидат зазначив, що батьки його дружини протягом усього життя працювали, починаючи з 1980-х років після закінчення інституту, у тому числі займалися підприємницькою та інвестиційною діяльністю. Джерелами походження коштів батьків його дружини є: багаторічна трудова діяльність тестя на керівних посадах у приватних промислових підприємствах з 1990-х років (директор заводів у місті Мелітополі та місті Запоріжжі, у тому числі підприємств з іноземним капіталом); підприємницька та інвестиційна діяльність (купівля, ремонт і перепродаж автомобілів (саме цим пояснюється неодноразове придбання та відчуження автомобілів, які перебували в його користуванні чи його дружини), купівля квартир, сільськогосподарської техніки; дохід від роботи тещі у 2013–2015 роках у комерційній структурі з іноземними інвестиціями в місті Санкт-Петербурзі (офіційних документів щодо розміру заробітної плати не збереглося, однак факт її роботи підтверджується даними суддівського досьє про тривалі виїзди та короткострокові повернення в Україну, що свідчить про вахтовий характер роботи); реінвестування отриманих доходів у нерухомість та інші активи.

Стосовно доходів батьків кандидат пояснив, що вони протягом усього життя офіційно працювали лікарями. Крім основної роботи, батько мав додаткові доходи як лікар-викладач та певний час працював у Медико-соціальній експертній комісії. Також батьки отримали спадок від своїх батьків. Із початку 1990-х років родина займалася вирощуванням фруктів та бджільництвом, що дало змогу сформувати заощадження. Частина коштів інвестувалась у банки, кредитні спілки, надавалась у позику під відсотки.

У 2007 році батьки продали будинок із земельною ділянкою та пасіку, після чого придбали квартиру, в якій він зі сім’єю проживав до лютого 2022 року. Надалі вони інвестували у нерухомість, у тому числі брали участь у будівництві станції технічного обслуговування в місті Мелітополі (будівництво почалось з 2000-х років за спільні кошти його батьків з їхніми партнерами), яка з 2014 року приносила приблизно 8 000 доларів США на рік, а також у будівництві та перепродажі житлових будинків і квартир (7–8 проєктів), що дало додатковий прибуток у розмірі 30 000–40 000 доларів США. У 2012 році була придбана квартира площею 68 кв. м як інвестиція, яка здавалася в оренду, що також приносило додатковий дохід.

Кандидат зауважив, що значна частина майна і коштів, що вказується у висновку ГРД як підстава для сумніву у доброчесності судді, набута батьками до його призначення суддею. Посилання у висновку ГРД на те, що нерухоме майно було придбане його батьками виключно з огляду на їхні доходи за 2–3 роки, що передували придбанню, вважає некоректним та таким, що не відповідає фактичним обставинам. При оцінці джерел походження коштів не було враховано сукупні доходи батьків за весь період їх трудової діяльності з початку 1990-х років, отримані ними спадкові активи, а також численні додаткові та інвестиційні доходи.

Його батьки отримали у спадщину як нерухоме майно, так і грошові кошти та інші цінні речі, які в подальшому використовувалися, у тому числі як джерело фінансування придбання іншого майна. Тому, висновки щодо невідповідності вартості майна доходам батьків зроблені ГРД без урахування довгострокового характеру накопичення коштів та спадкових надходжень.

Крім того, нерухоме майно його батьків, вказане у висновку ГРД, розташовано ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває у володінні та користуванні його батьків, які самостійно ним розпоряджаються. ІНФОРМАЦІЯ_3 24 лютого 2022 року та з цього часу жодного фактичного або юридичного стосунку до вказаного майна не має.

Комісія відзначає, що особисті або сімейні статки зазвичай можуть накопичуватись упродовж усього трудового життя людини, а тому встановлення жорстких часових обмежень для їх оцінювання значною мірою нівелює мету запровадження кваліфікаційного оцінювання.

Проаналізувавши надані кандидатом пояснення та матеріали суддівського досьє, Комісією не встановлено чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата, зокрема щодо відсутності переконливої інформації про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ і легальних доходів кандидата (судді), його дружини, її батьків та його батьків.

З пояснень кандидата слідує, що майно та грошові кошти членів його сім’ї формувалися протягом тривалого періоду за рахунок трудової, підприємницької та інвестиційної діяльності, а також отримання спадщини та заощаджень. Водночас з огляду на відсутність належного документального підтвердження окремих аспектів фінансової діяльності батьків кандидата та батьків його дружини, такі пояснення не можуть бути повністю перевірені.

Комісія бере до уваги, що значна частина майна і коштів, які зазначені у висновку ГРД як підстава для сумнівів у доброчесності кандидата, була набута його батьками та батьками його дружини задовго до призначення судді на посаду, а отже не може бути однозначно та беззаперечно пов’язана з його професійною діяльністю.

За відсутності встановленого зв’язку між набуттям відповідного майна та доходами або повноваженнями судді, а також з огляду на принцип оцінки доказів у їх сукупності Комісія доходить висновку, що наведені у висновку ГРД обставини не є достатніми для формування обґрунтованого сумніву у доброчесності кандидата.

Також у висновку ГРД зазначено, що кандидат на посаду судді (суддя) або пов’язана з ним особа отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви.

У деклараціях за 2016 та 2017 роки кандидат вказав право безоплатного користування автомобілем «Toyota Auris» 2008 року випуску. Коваленко П.Л. зазначив, що таке право виникло в нього 16 травня 2016 року. Цей автомобіль на праві власності належить особі, яка не є членом сім’ї чи пов’язаною з суддею особою. Право на розпорядження цим автомобілем кандидат та його дружина отримали 22 липня 2013 року, тобто на 3 роки раніше ніж вказав кандидат в деклараціях.

ГРД також звертає увагу, що до цього суддя користувався автомобілем «Skoda Octavia», власником якого був його батько. 07 липня 2013 року кандидат потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, керуючи зазначеним транспортним засобом, після чого, приблизно через два тижні, кандидату та його дружині була оформлена довіреність на розпорядження автомобілем «Toyota Auris» 2008 року випуску.

У деклараціях за 2018 та 2019 роки дружина судді вказала право безоплатного користування іншим автомобілем – «Volkswagen Jetta» 2016 року випуску. Коваленко П.Л. вказав, що право користування цим автомобілем в його дружини виникло 01 травня 2018 року.

Зазначений автомобіль на праві власності належить особі, яка за довіреностями неодноразово продавала будинки та житлові ділянки матері кандидата (за заниженою вартістю).

Тому у ГРД виникають обґрунтовані сумніви, що керування транспортним засобом за довіреністю було саме безоплатним користуванням, а не прихованим правочином купівлі-продажу авто на третю особу.

Крім цього, навіть саме безоплатне користування автомобілем, яке належить особі, що не є близькою особою кандидата, містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Коваленко П.Л. під час співбесіди та в письмових поясненнях вказав, що автомобіль марки «Toyota Auris» 2008 року випуску, яким користувалася його дружина, був придбаний її батьками з метою подальшого перепродажу. Оскільки з травня 2016 року дружина стала користуватись вказаним автомобілем регулярно, то Коваленко П.Л. вказав його в декларації.

Про оформлення в 2013 році довіреності на його ім’я йому відомо не було. Особисто він цим автомобілем не користувався.

На уточнювальне запитання члена Комісії стосовного того, що відповідно до інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит Комісії, у 2015 році Коваленко  П.Л. здійснював страхування автомобіля марки «Toyota Auris» 2008 року випуску, кандидат пояснив, що під час заповнення декларації за 2015 рік допустив помилку, не задекларувавши зазначений транспортний засіб у зв’язку з неправильним визначенням дати початку користування цим автомобілем, та визнав, що вказаний транспортний засіб перебував у користуванні його родини вже у 2015 році, але не на постійній основі.

Стосовно дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Skoda Octavia», який належав батькові кандидата, Коваленко П.Л. пояснив, що в 2013 році дійсно потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та мав статус потерпілого у відповідному кримінальному провадженні. Після проведення ремонту автомобіль ще протягом кількох місяців перебував у його користуванні, після чого був відчужений.

Стосовно автомобіля марки «Volkswagen Jetta» 2016 року випуску Коваленко П.Л. пояснив, що зазначений транспортний засіб належить другу та діловому партнеру його батьків. Користування цим автомобілем здійснювалося його дружиною періодично та за необхідності, тоді як сам кандидат користувався іншим автомобілем. Довіреності на ім’я його дружини не оформлювалися, керування здійснювалося на підставі реєстраційного документа на транспортний засіб. Епізодичне користування зазначеним автомобілем кандидат розцінює як прояв дружньої допомоги, а не як отримання подарунка. У подальшому автомобіль був повернений власнику та не перебував у користуванні родини кандидата, у зв’язку з чим у декларації він був зазначений як об’єкт, який перебував в його дружини в користуванні.

Комісія вважає пояснення Коваленка П.Л. стосовно обставин користування транспортними засобами достатніми і такими, що не дозволяють обґрунтовано ставити під сумнів доброчесність кандидата у окремій частині. Отже відсутні підстави вважати, що Коваленком П.Л. було порушено вимоги антикорупційного законодавства щодо отримання подарунків від осіб, які не є близькими йому особами.

Під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом було допущено окремі порушення правил декларування відомостей про транспортні засоби, які перебували у його користуванні та користуванні його дружини.

Як зазначено вище, 22 липня 2013 року на ім’я кандидата та його дружини видано довіреність на право розпорядження автомобілем марки «Toyota Auris» 2008 року випуску. Також під час співбесіди кандидат на уточнювальні запитання члена Комісії підтвердив, що в 2015 році цей автомобіль був у користуванні його родини, зокрема дружини, однак у зв’язку з неправильним визначенням дати початку користування цим автомобілем ним помилково не задекларовано цей автомобіль в декларації за 2015 рік.

Також під час дослідження відомостей з Єдиного реєстру довіреностей Комісією встановлено, що 26 травня 2014 року на ім’я кандидата, в порядку передоручення видано довіреність на розпорядження автомобілем марки «VOLVO ХС60» 2009 року випуску, який 27 травня 2017 року був придбаний тещею кандидата, а відчужений 15 лютого 2019 року.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди повідомив, що автомобіль марки «VOLVO XC60» 2009 року випуску був придбаний батьками його дружини з метою подальшого перепродажу. Після придбання автомобіль перебував у користуванні кандидата або його дружини за необхідності. Коли користування автомобілем стало регулярним, кандидат відобразив його в декларації за відповідний період.

Згідно з підпунктом «б» пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

Пояснення кандидата про необізнаність щодо виданої на його ім’я та ім’я його дружини довіреності на право розпорядження автомобілем марки «Toyota Auris» 2008 року випуску Комісія оцінює критично, а вжиті ним заходи для перевірки такої інформації під час виконання обов’язку з декларування власного майнового стану та майнового стану дружини, недостатніми з огляду на те, що спочатку він зазначав, що автомобіль перебував у користуванні лише з 16 травня 2016 року, а після уточнювального запитання члена Комісії щодо страхування ним цього автомобіля в 2015 році кандидат визнав, що допустив помилку при визначенні дати початку користування транспортним засобом.

Також Комісія критично оцінює пояснення Коваленка П.Л. щодо внесення відомостей до декларацій за 2017 чи 2018 роки про те, що в його користуванні перебуває автомобіль марки «VOLVO XC60» 2009 року, який було придбаного його тещою у 2017 році. Зокрема, в розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2017 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/44f442f6-a169-40b7-b88e-71abdd92cbb2), а також декларації за 2018 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/e033480e-a4d0-4e14-8a82-53c470f7d82c) відповідні відомості відсутні.

Таким чином, Комісія не знаходить об’єктивних причин, що могли б завадити кандидату належним чином виконати обов’язки при поданні декларацій за 2015, 2017–2018 роки з огляду на те, що йому було достовірно відомо, що станом на 2015 рік у користуванні його родини перебував автомобіль марки «Toyota Auris» 2008 року випуску, а протягом 2017–2018 років – автомобіль марки «VOLVO XC60» 2009 року, що кандидат особисто підтвердив під час співбесіди.

Комісія наголошує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету, або ж осіб, які претендують обійняти відповідну посаду.

Подання неповної/неточної інформації в майновій декларації може негативно впливати на суспільну довіру до судової влади.

Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.

На переконання Комісії, зазначені факти вказують на неналежне виконання Коваленком П.Л. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції». Водночас під час заповнення декларацій кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був вжити всіх розумних заходів для з’ясування свого майнового стану та майнового стану членів сім’ї. У своїй сукупності ці порушення свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування, недобросовісне виконання передбачених антикорупційним законодавством України обов’язків.

Згідно з підпунктом 2 пункту 18 розділу ІІІ Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.

Ураховуючи викладене, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».

У висновку ГРД також зазначено, що дружина кандидата купила квартиру за заниженою вартістю. Рівень життя сім’ї судді не відповідає задекларованим статкам. Коваленко П.Л. не вжив заходів для з’ясування майнового стану осіб, яких він має зазначати в деклараціях.

У декларації за 2016 рік кандидат вказав право власності дружини на квартиру площею 44 кв.м у місті Мелітополь, набуте за договором купівлі-продажу 23 червня 2016 року. Згідно з цим договором ціна квартири становила 174 000 грн, тобто близько 7 000 доларів.

ГРД зазначає, що ціна на вказану нерухомість є заниженою, оскільки на сьогодні, у період окупації Мелітополя, такі квартири продаються за 26 000 доларів, тобто майже в чотири рази дорожче, ніж ціна квартири, придбаної дружиною судді у 2016 році.

Стосовно вказаних обставин Коваленко П.Л. пояснив, що квартиру площею 44 кв.м було придбано його дружиною з метою проведення ремонту та подальшого продажу. Підбір квартири здійснили батьки дружини, які займалися подібною діяльністю. Це була «хрущовка» у занедбаному стані, тож придбання розглядалося як вигідна інвестиція за доступною ціною. На той час дружина кандидата мала високий дохід, а сім’я мала достатньо коштів для придбання квартири. Квартиру було придбано до того, як Коваленко П.Л. став суддею. Ціна квартири була нижчою за середню на ринку та визначена продавцем. Заощадження дружини складалися не лише з доходів за 2013–2015 роки, як зазначено у висновку ГРД, а й з її накопичених протягом життя коштів, подарунків, а також спільних сімейних коштів, що обліковуються за дружиною, тому вони й зазначені як заощадження.

Комісія вважає такі пояснення кандидата достатніми і такими, які не дають достатньо підстав, щоб ставити під сумнів доброчесність кандидата стосовно наведених обставин.

У висновку ГРД також зазначено, що кандидат ухвалював рішення під час відпустки.

З 02 до 19 серпня 2018 року Коваленко П.Л. перебував у відпустці, однак 03 серпня 2018  року ним ухвалено судові рішення у справах № 328/1499/18; № 328/955/18; № 328/955/18; №  328/1740/18; № 328/1738/18; № 328/1499/18.

Стосовно вказаних обставин кандидатом надано ґрунтовні пояснення, які свідчать про відсутність порушень судді, оскільки 03 серпня 2018 року Коваленко П.Л. був на робочому місці та здійснював правосуддя, що підтверджується листом Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 вересня 2025 року № 01-28/250/2025, отриманого на запит Комісії.

Крім зазначених випадків, Комісією під час дослідження інформації з ЄДРСР та відомостей, наданих Хортицьким районним судом міста Запоріжжя та Шевченківським районним судом міста Запоріжжя, щодо відпусток, тимчасової непрацездатності, навчання Коваленка П.Л., виявлено неодноразові випадки ухвалення та внесення до ЄДРСР судових рішень під час відсутності кандидата на робочому місці. Зокрема, 14 травня 2021 року (відрядження) ухвалено 1 судове рішення у справі № 328/1113/21; з 24–28 квітня 2025 року (тимчасова непрацездатність) ухвалено 2 судові рішення у справах № 336/3246/25 та №  336/3248/25; 06 червня 2025 року (участь у вебінарі для суддів у дистанційному режимі) ухвалено 1 судове рішення.

Стосовно рішень, ухвалених 14 травня 2021 року та 24 квітня 2025 року, кандидат зазначив, що, ймовірно, йдеться про технічну помилку в даті винесення судових рішень. Він не розглядав справи та не ухвалював судових рішень у період своєї відсутності на робочому місці, зокрема під час перебування у відпустці чи тимчасової непрацездатності, оскільки в цьому не було жодної необхідності.

Комісія критично оцінює пояснення кандидата щодо наявності технічної помилки в даті винесення судових рішень, оскільки вони суперечать відомостям, отриманим з ЄДРСР та з інформації, наданої Хортицьким районним судом міста Запоріжжя і Шевченківським районним судом міста Запоріжжя, які підтверджують випадки ухвалення та внесення судових рішень до ЄДРСР у періоди відсутності кандидата на робочому місці, а саме 14 травня 2021  року та 24 квітня 2025 року. Водночас кандидат не надав жодних документальних чи інших належних доказів на підтвердження своїх пояснень або на спростування встановлених Комісією обставин.

Стосовно судового рішення, ухваленого 06 червня 2025 року під час перебування на навчанні (вебінар), Коваленко П.Л. пояснив, що навчання проходило в режимі онлайн з його робочого комп’ютера, до початку навчання, яке розпочиналось о 10:00, ймовірно, він вніс до ЄДРСР судове рішення. Ухвалення вказаного судового рішення відбувалось до початку навчання, тобто поза межами навчального процесу. Тому не вбачав у цьому серйозних порушень.

Указані пояснення кандидата Комісія оцінює критично, оскільки вони дають підстави вважати, що суддя не повною мірою розуміє природу юридичної сили судового рішення, що не узгоджується з принципами належної організації судової діяльності.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Статтею 3 Кодексу суддівської етики встановлено, що суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Частиною першою статті 7 Закону передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено право кожного на справедливий розгляд справи, що є однією з ознак принципу верховенства права. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вважає, що поняття справедливого судового розгляду, про яке йдеться в пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає необхідність розгляду справ незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці ЄСПЛ під поняттям «суд» розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції, на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом. Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гуров проти Молдови» від 11 липня 2006 року № 3645502, «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року № 21722/11 наголосив, що поняття «суд, встановлений законом» стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування суду, а й дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Таким чином, слід вважати, що «суд, встановлений законом» у практиці ЄСПЛ повинен відповідати критеріям щодо дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності, автоматичного розподілу справ, наявності повноважень у судді, належного складу суду, наявності достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

У частині першій статті 57 Закону прописано вимогу від судді об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Частиною п’ятою статті 15 Закону визначено, що до випадків коли суддя не може здійснювати правосуддя та брати участь у розгляді судових справ віднесено перебування суддів у відпустці, відсутність у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інші передбачені законом випадки.

Ураховуючи вказане, здійснення суддею правосуддя та його участь у розгляді судових справ під час його відсутності у зв’язку з перебуванням у відпустці, відрядженні, тимчасовою непрацездатністю слід розуміти як розгляд судових справ незаконним складом суду.

З огляду на положення частини п’ятої статті 15 Закону здійснення суддею Коваленком  П.Л. розгляду справ та ухвалення рішень під час його відпустки, відрядження чи тимчасової непрацездатністі може бути розцінено як дії, що можуть призвести до порушення правил щодо складу суду.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення якщо серед іншого, справу розглянуто неповноважним складом суду.

З огляду на практику Вищої ради правосуддя зазначений факт не є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.

Ураховуючи фактичні обставини ухвалення зазначених судових рішень та ставлення кандидата до наведеного, Комісія не вважає, що ця обставина вказує на недоброчесність кандидата, проте демонструє певні недоліки в організації власної судової діяльності та недостатню відповідальність. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нестачі внутрішньої дисципліни.

У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бал кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

ГРД також посилається на те, що суддя без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), що було наслідком несвоєчасного призначення судових засідань та повернення матеріалів справ до органів Національної поліції для доопрацювання з порушенням процесуальних строків. Крім того, в окремих випадках матеріали справ поверталися або рішення про закриття проваджень ухвалювалися вже після закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення. Це своєю чергою призвело до того, що порушники уникнули відповідальності за такі порушення через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Коваленко П.Л. під час співбесіди повідомив, що за п’ять років його роботи на посаді судді Токмацького районного суду Запорізької області представниками ГРД наведено лише три справи, у яких провадження було закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Стосовно організації розгляду 3 зазначених у висновку ГРД справ про притягнення громадян до відповідальності за адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 130 КУпАП, Коваленко П.Л. у своїх письмових поясненнях надав розгорнуту інформацію про перебіг судових розглядів та обставини ухвалення ним рішень у кожній із справ.

Коваленко П.Л. також пояснив, що розгляд адміністративних справ здійснювався з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до статті  268 КУпАП зі сповіщенням такої особи про місце і час розгляду справи у строки, визначені в частині першій статті 277-2  КУпАП. Він дотримувався вимог статті 277 КУпАП про призначення справ до розгляду в 15-денний строк. Судові засідання у справах відкладалися з об’єктивних причин: у разі неявки особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за відсутності відомостей про її належне повідомлення; якщо від учасників справи надходили відповідні клопотання; якщо за клопотанням учасників справи необхідно було викликати свідків, які були повідомлені судом належним чином; у зв’язку з неявкою свідків. Кандидат підтвердив, що зі змісту постанов не вбачається причин недотримання строків розгляду зазначених справ. Водночас він пояснив, що така ситуація була зумовлена усталеною судовою практикою, відповідно до якої обставини, що призводили до пропуску процесуальних строків, у постановах не деталізувалися. Водночас Коваленко П.Л. наголосив, що відкладення розгляду наведених справ здійснювалось за наявності поважних причин та з метою дотримання прав учасників судового розгляду, він вживав всіх необхідних заходів із метою неухильного дотримання строків та виконання завдань проваджень. Зазначені випадки мають поодинокий характер та були зумовлені об’єктивними процесуальними обставинами. Крім того, встановлений на той час тримісячний строк накладення адміністративного стягнення не відповідав критерію розумності в такій категорії справ, тому у 2021 році внесено відповідні зміни до КУпАП. Кандидат зауважив, що за період його роботи в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя він не закрив жодної справи, передбаченої статтею  130  КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стосовно повернення протоколів на доопрацювання кандидат зазначив, що відповідні постанови виносились ним виключно у справах, у яких протокол або інші документи не відповідали вимогам КУпАП, інструкціям або до протоколу не додавались певні документи. Такі його дії були направлені виключно на забезпечення всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи.

Комісія бере до уваги надані Коваленком П.Л. пояснення та висновує, що зазначені у висновку ГРД обставини не мають негативного впливу на оцінку відповідності Коваленка П.Л. критеріям професійної етики та доброчесності.

ГРД також надано Комісії інформацію стосовно кандидата, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.

Кандидатом у деклараціях зазначено нерухоме майно в місті Мелітополь (тимчасово окупована територія) та різні підстави користування житлом. З 15 вересня 2022 року кандидат вказує, що користується орендованою квартирою в місті Трускавець Львівської області, що не узгоджується з місцем його відрядження для здійснення правосуддя – місто Запоріжжя. Така невідповідність викликає обґрунтовані сумніви щодо достовірності задекларованих відомостей.

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що 24 вересня 2021 року в нього закінчився п’ятирічний строк повноважень судді, а 24 лютого 2022 року він виїхав з Мелітополя на підконтрольну Україні територію. З травня 2022 року проживав у місті Трускавець, орендуючи житло без оформлення договорів, а після поновлення повноважень і відрядження до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з січня 2025 року мешкає в Запоріжжі, також орендуючи житло без договору. Відомості про об’єкти нерухомості, де він проживав протягом 2022–2024 років, вказані ним у деклараціях за відповідний період.

Стосовно наданої ГРД інформації, яка сама по собі не стала підставою для висновку, Комісія вважає надані кандидатом пояснення такими, що спростовують обґрунтовані сумніви у його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності з підстав, зазначених в інформації ГРД.

Крім того, Комісією встановлено, що в матеріалах суддівського досьє наявна інформація про проходження Коваленком П.Л. відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України з 24 до 28 квітня 2017 року за програмою для суддів місцевих судів (40 академічних годин).

Інформація щодо проходження такої підготовки Коваленка П.Л. у 2020 та 2023 роках відсутня.

Коваленко П.Л. під час співбесіди зазначив, що у 2017 році проходив навчання для суддів місцевих судів обсягом 40 академічних годин, а надалі брав участь у різних періодичних заходах Національної школи суддів України. Він вважав, що їх тривалість і тематика відповідають вимогам щодо обов’язкової підготовки для підтримання кваліфікації. Водночас підтвердив, що у 2020 та 2023 роках не проходив навчання для суддів місцевих судів тривалістю 40 академічних годин, передбачене законодавством.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону суддя проходить підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки. Частинами першою, другою статті 89 Закону передбачено, що суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки.

Таким чином, Коваленко П.Л. не дотримався вимог частини восьмої статті 56 та статті  89 Закону щодо обов’язкового проходження підготовки в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки, оскільки у 2020 та 2023 роках відповідного навчання він не пройшов.

Комісія зауважує, що підтримання кваліфікації має передбачати саме навчання тривалістю 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки, а участь у короткотермінових семінарах і періодичних заходах не замінює таке навчання і не відповідає вимогам законодавства.

На переконання Комісії, зазначені факти вказують на неналежне виконання Коваленком П.Л. обов’язків, передбачених Законом, однак, ураховуючи, що кандидат протягом 2018–2025 років брав участь у різних періодичних заходах Національної школи суддів України, що свідчить про його прагнення підтримувати професійну кваліфікацію, не містять ознак істотного порушення. Водночас під час проходження обов’язкової підготовки кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був кожні три роки проходити навчання для підтримання кваліфікації тривалістю 40 академічних годин. У сукупності це свідчить про недбале ставлення до обов’язку підтримувати професійну кваліфікацію та недобросовісне виконання встановлених законом вимог щодо підвищення кваліфікації суддів.

Таким чином, Комісією одноголосно вирішено зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».

Комісія також дослідила декларації доброчесності судді Коваленка П.Л.

Згідно з деклараціями за 2019–2024 роки в користуванні Коваленка П.Л. перебував автомобіль марки «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску, який належві його матері. Вказані обставини також підтвердив кандидат під час співбесіди.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів: 25  вересня 2021 року постанова 1АВ2600313; 26 вересня 2021 року постанова 1АВ2630604 та 09 жовтня 2021 року постанова 1АВ2359835 ОСОБА_3 (мати кандидата) притягувалася до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та на неї накладено штраф у відповідному розмірі.

Відповідаючи на уточнювальне запитання члена Комісії, кандидат зазначив, що автомобіль марки «Skoda Kodiaq» 2019 року випуску з моменту його придбання перебував у його користуванні. У період 2019–2020 років зазначеним транспортним засобом могла користуватися його сестра, однак з 2021 року автомобілем він користується постійно. Кандидат також підтвердив, що у 2021 році саме він допустив перевищення встановленої швидкості руху, що було зафіксовано в автоматизованому режимі, у зв’язку з чим до адміністративної відповідальності була притягнута його мати як власник транспортного засобу.

Водночас у пункті 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» декларації доброчесності судді за 2021 рік Коваленко  П.Л. зазначив «Підтверджую».

Крім того, Комісією встановлено, що згідно з інформацією, отриманою від Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України (лист № 139604-2025), у відповідь на запит Комісії, 13  жовтня 2024 року Управлінням патрульної поліції в Київській області постановою ЕНА3255778 та 15 жовтня 2024 року Управлінням патрульної поліції в Житомирській області постановою ЕНА3268651 Коваленко П.Л. притягнено до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та на нього накладено штраф у відповідному розмірі.

Однак у пункті № 28 декларації доброчесності судді за 2024 рік Коваленко П.Л. у графі навпроти твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» проставив відмітку «Підтверджую».

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснив, що не мав умислу приховувати будь-які відомості в деклараціях доброчесності судді за 2021 та 2024 роки. У декларації за 2021 рік він не зазначив відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху, оскільки відповідні постанови були винесені стосовно його матері як власника транспортного засобу і йому про це не було відомо. У декларації доброчесності судді за 2024 рік кандидат не зазначив відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності з тієї причини, що забув про факт його притягнення до відповідальності за перевищення встановленої швидкості руху. Водночас кандидат визнав, що мав можливість і повинен був перед поданням декларацій доброчесності перевірити відповідні відомості, однак цього не зробив, що вважає своїм недоліком. Кандидат наголосив, що відсутність зазначених відомостей в деклараціях доброчесності судді за 2021 та 2024 роки є наслідком його неуважності, а не спробою приховати інформацію.

Крім того, у декларації доброчесності за 2020 рік кандидатом не проставлено жодної позначки в пункті 6 «Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості».

Стосовно вказаних обставин кандидат пояснив, що допущена неточність є технічною помилкою, зумовленою тим, що на момент подання декларації доброчесності судді за 2020 рік ним ще не було подано декларації родинних зв’язків за 2020 рік. Декларацію родинних зв’язків за 2020 рік кандидат подав у встановлений строк, однак згодом повторно не подав декларації доброчесності судді за 2020 рік із заповненим пунктом 6, хоча мав можливість це зробити. Кандидат повторно наголосив, що зазначена помилка була допущена неумисно і він не мав на меті подати недостовірні відомості або ввести Комісію в оману.

Також кандидат підтвердив, що в поданій ним 24 січня 2022 року декларації доброчесності було допущено технічну помилку, а саме не зазначено період, за який подається декларація. Вказана декларація є декларацією доброчесності судді за 2021 рік. Це технічна помилка, допущена випадково, без умислу викривити інформацію чи подати недостовірні відомості.

Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.

Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.

Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларацій) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 01 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.

Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону); за відсутності доказів іншого твердження судді в декларації вважаються достовірними (частина п’ята статті 62 Закону).

Обов’язок подавати декларацію доброчесності не є формальністю. Законодавець визначив, що декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (пункт 19 частини першої статті 106 Закону).

Заповнюючи декларацію доброчесності, суддя зобов’язаний не лише надавати правдиві і повні твердження, але й бути уважним для уникнення помилок.

Рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (зі змінами) затверджено форму декларації доброчесності судді.

Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, що були чинними станом на дату подання Коваленком П.Л. декларацій доброчесності судді за  2021 рік, та пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, чинним на момент подання декларації доброчесності судді за 2024 рік, встановлено, що в декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.

Формою декларації доброчесності судді за 2021 рік в пункті 22 передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».

Формою декларації доброчесності судді за 2024 рік в пункті 28 передбачалось твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності».

Комісія бере до уваги пояснення кандидата стосовно того, що відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності у 2021 та 2024 роках не були зазначені ним у деклараціях доброчесності за відповідні роки з огляду на його неуважність. Водночас Комісія вважає, що під час заповнення декларацій доброчесності кандидат продемонстрував недостатню сумлінність, оскільки повинен був вжити всіх розумних заходів для з’ясування зазначених обставин з метою належного виконання покладених на нього обов’язків судді. Крім цього, за обставин, які з’ясовані в засіданні, немає підстав стверджувати, що кандидат умисно приховував інформацію від декларування.

Для аналізу поведінки кандидата та кваліфікації виявлених недоліків Комісія виходить із засад оцінки відповідних фактів на предмет істотності допущених порушень вказаних вимог (правил) та доходить висновку, що виявлені помилки, хоча і не свідчать про умисне подання недостовірних (неточних) відомостей та виникли через відсутність належної ретельності з боку судді під час заповнення декларацій доброчесності, однак демонструють неуважність і недостатній рівень відповідальності у виконанні покладених на суддю юридично значущих обов’язків. Навіть за відсутності недобросовісних намірів така поведінка може розцінюватися як прояв недостатньої самодисципліни та старанності, які є необхідними якостями для ефективної та доброчесної діяльності судді.

У Бангалорських принципах поведінки суддів закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).

Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидат припустився певних добросовісних помилок при заповненні декларацій доброчесності судді за 2020, 2021 та 2024  роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15  балів.

Також під час дослідження досьє Комісією встановлено, що кандидатом допущено певні порушення правил декларування, які полягають у такому.

У деклараціях за 2015–2018 роки в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» вказано, що кандидату з 25 січня 1994 року на праві спільної власності належить квартира в місті Мелітополь Запорізької області загальною площею 52 кв.м; дружині кандидата з 25 січня 1996  року на праві спільної власності належить квартира в місті Мелітополь Запорізької області, загальною площею 68 кв.м, проте кандидатом не вказано відомостей про інших співвласників цих квартир.

Стосовно вказаних обставин кандидат під час співбесіди пояснив, що квартира в місті Мелітополь Запорізької області загальною площею 52 кв.м, належить йому та його батьку на праві спільної сумісної власності; квартира в місті Мелітополь Запорізької області загальною площею 68 кв.м, належить його дружині та членам її сім’ї (батько, мати, брат) на праві спільної сумісної власності. Вказані квартири були набуті в порядку приватизації. Кандидат зазначив, що, ймовірно, з технічних причин помилково не відобразив відомостей про всіх співвласників зазначених квартир у деклараціях за 2015–2018 роки, оскільки в інші періоди він завжди зазначав ці дані. Водночас кандидат наголосив, що не мав жодного наміру приховувати відповідну інформацію.

Комісія бере до уваги пояснення Коваленка П.Л., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування; у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Таким чином, положеннями антикорупційного законодавства чітко визначено порядок декларування відомостей про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї, зокрема на праві спільної сумісної власності, із зазначенням відомостей про всіх співвласників такого майна.

Комісією встановлено, що кандидат не дотримався зазначених вимог, оскільки під час заповнення декларацій за 2015–2018 роки у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» не було зазначено відомості про всіх співвласників квартир, які належали йому та його дружині на праві спільної сумісної власності.

Водночас, проаналізувавши надані кандидатом пояснення щодо відсутності в розділі  3  «Об’єкти нерухомості» декларацій за 2015–2018 роки відомостей про всіх співвласників квартир, які належали йому та його дружині на праві спільної сумісної власності, Комісія вважає такі пояснення достатніми для спростування сумнівів щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. Зокрема, Комісією враховано, що відомості про зазначені об’єкти нерухомості були відображені кандидатом у відповідному розділі цих декларацій, а в деклараціях за наступні роки ним було задекларовано відомості про всіх співвласників зазначених об’єктів нерухомості. Досліджені обставини враховуватимуться Комісією при визначенні кількості балів за показником «сумлінність».

Крім того, Комісією встановлено, що в декларації за 2019 рік кандидат у розділі  12.1  «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» не зазначив жодних відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки.

Під час співбесіди Коваленко П.Л. не заперечував факту допущення помилки під час заповнення декларації за 2019 рік у частині незазначення в розділі 12.1 відомостей про банківські та інші фінансові установи, в яких у нього або членів його сім’ї відкриті рахунки. Кандидат пояснив, що причиною допущеної помилки стала його неуважність. Водночас кандидат зазначив, що не мав наміру приховувати інформацію про відкриття на його ім’я або на ім’я його дружини банківських рахунків, оскільки у декларації за 2019 рік ним було задекларовано в розділі 12 «Грошові активи» грошові кошти як його особисті, так і його дружини, які розміщені на банківських рахунках, а також у деклараціях за наступні роки відомості про зазначені банківські рахунки ним було відображено.

Комісія бере до уваги пояснення Коваленка П.Л., проте звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 8-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», поміщені в період до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі.

Вказаною нормою визначено, що у декларації мають бути відображені відомості про всі відкриті суб’єктом декларування або членами його сім’ї рахунки в банках та інших фінансових установах, незалежно від їх виду, залишку коштів чи факту користування ними. Тому неправильне трактування вказаних норм свідчить про достатньо високий рівень неуважності.

Ураховуючи встановлені Комісією факти невідповідності в декларації Коваленка П.Л. за 2019 рік, зокрема незазначення в розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно» відомостей про банківські та інші фінансові установи, у яких у нього або членів його сім’ї відкриті рахунки, а також беручи до уваги надані кандидатом пояснення про те, що помилку було допущено через його власну неуважність, Комісія вважає, що умислу приховувати інформацію не було, оскільки відомості про кошти, що зберігалися на рахунках у банках, зазначені в розділі 12 «Грошові активи» цієї декларації, а в подальших деклараціях наявні відомості про ці рахунки. Дії Коваленка П.Л. є наслідком несумлінності та не містять ознак умисного порушення.

За результатами оцінювання вказаних обставин Комісія дійшла висновку, що допущені кандидатом порушення при декларуванні не є такими, що несумісні із зайняттям посади судді, однак свідчать про несумлінне дотримання суддею вимог антикорупційного законодавства. Отже, вказані порушення впливають на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому Комісія у складі колегії вирішила зменшити показник «сумлінність» на 15 балів.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 210 балів із 300 можливих, що є нижчим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Коваленко П.Л. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріям професійної етики та доброчесності.

Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	48	356
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та спеціалізації суду	140
	Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	128
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,25	36,75
	Безперервний розвиток	18,5
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,25	37,5
	Ефективна взаємодія	9,25
	Стійкість мотивації	9
	Емоційна стійкість	10
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		210
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	640,25

За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Коваленко П.Л. у сукупності набрав 640,25 бала.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки щодо Коваленка Павла Леонідовича отримано інформацію, яка має бути оцінена під час встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності під час проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Коваленко Павло Леонідович набрав 640,25 бала.

Визнати Коваленка Павла Леонідовича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                        Олексій ОМЕЛЬЯН

Члени Комісії:                                                                                     Ярослав ДУХ

                                                                                                              Ігор КУШНІР

                                                                                                              Володимир ЛУГАНСЬКИЙ