Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Луньової Дар’ї Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 2:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Дар’ї ЛУНЬОВОЇ,

представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Луньової Дар’ї Юріївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що  конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

За змістом частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. При цьому критеріями кваліфікаційного оцінювання визначається: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1–1.6 завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.

Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі загальної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.

14 вересня 2023 року рішенням Комісії № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.

Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.

У визначений строк Луньова Дар’я Юріївна звернулася до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, а також про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 56/ас-24 Луньову Д.Ю. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

IІ. Основні відомості про кандидата.

Луньова Дар’я Юріївна, громадянка України. У 2005 році закінчила Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста. У 2010 році закінчила Одеську юридичну академію за  спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.

Має стаж роботи на посаді судді понад п’ять років.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 призначена на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області строком на 5 років.

Указом Президента України від 04 грудня 2024 № 809/2024 призначена на посаду судді Лисичанського міського суду Луганської області безстроково.

Вченого звання та наукового ступеня не має.

До дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

ІІІ. Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1 – 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23  (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено:

- декодовані результати практичного завдання, виконаного 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

- загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами);

До другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит .

Пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону установлено, що після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

З огляду на викладене Луньова Д.Ю. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23

професійна компетентність	когнітивні здібності	49,70	352,70
	знання історії української державності	40,00
	знання у сфері права та спеціалізації суду	144,00
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,00

Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Загальна кількість балів Луньової Д.Ю. за кваліфікаційний іспит – 352,70 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження кандидатом здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

ІV. Проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до статті 75 Закону, статей 56 – 58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Луньової Д.Ю.

Запити про надання відомостей стосовно Луньової Д.Ю. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Комісією установлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Луньової Д.Ю. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

V. Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критерію професійної етики та доброчесності).

V-І. Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Луньову Д.Ю.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) Луньової Д.Ю. визначено члена Комісії Кидисюка Р.А.

Комісія звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернуто на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання: особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).

До Комісії 19 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата Луньової Д.Ю. У своїх поясненнях кандидат навела інформацію, яка, на її думку, підтверджує відповідність цим критеріям.

09 лютого 2026 року Громадською радою доброчесності (далі – ГРД) затверджено висновок про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, який надійшов до Комісії 11 лютого 2026 року.

Співбесіду з кандидатом розпочато 11 лютого 2026 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами, а також встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.

Зважаючи на необхідність надання пояснень на висновок ГРД, Комісією відкладено проведення співбесіди. 25 лютого 2025 року продовжено співбесіду з кандидатом Луньовою Д.Ю.

Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

V-ІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4 – 2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв'язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»

Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме в процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. 

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом документи, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7. середній бал	Бал за критерій
особиста компетентність	рішучість	15	16	19	16,67	31,00
	відповідальність
	безперервний розвиток	10	16	17	14,33

На прикладах з професійного життя кандидат продемонструвала певний рівень рішучості своєчасно приймаючи рішення, особливо у справах, які розглядалися іншими суддями тривалий час і з певних причин не були завершені.

При оцінюванні критерію «особиста компетентність» на результати голосування членів колегії за показником «рішучість і відповідальність» вплинуло особисте ставлення кандидата до певних вимог, які зазвичай висуваються до посади публічної служби. Зокрема, кандидат легковажно відповідала на запитання про проходження періодичного навчання у Національній школі суддів України, вважала неважливими певні обставини, які, на думку стороннього спостерігача, є важливими. Йдеться про систематичне поєднання робочого часу з добиранням до іншого населеного пункту і довільне трактування терміну «робочого часу».

На оцінювання показника «безперервний розвиток» особливо вплинула та обставина, що кандидат не проходила періодичного навчання судді (кандидата) у 2018-2023 роках, та її специфічне ставлення до цієї теми.

Відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний проходити підвищення кваліфікації та періодичні навчання. Кандидат не змогла надати пояснення, чому в анкеті, яку вона подавала на конкурс у 2023 році, не зазначено участі у заходах з підвищення кваліфікації у згаданий вище період. У суддівському досьє також відсутня така інформація. На запитання члена Комісії чи ознайомлювалася кандидат із суддівським досьє, відповідь була ствердною (https://youtu.be/PUIIrENiV88?t=4691).

За результатами обговорення цих показників члени Комісії визначили бали за внутрішнім переконанням.

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди не продемонстрували належний рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 31 бал із 50 можливих, що нижче 75 % (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

V-ІІІ. Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання слідує, що соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).

Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.

При оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

У процесі оцінювання критерію соціальної компетентності, як і в оцінюванні критерію особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, повідомлених на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Надані кандидатом пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії за показниками			Розрахований за п. 5.7. середній бал	Бал за критерій
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9	9	10	9,33	36,66
	ефективна взаємодія	9	9	10	9,33
	стійкість мотивації	8	9	9	8,67
	емоційна стійкість	9	9	10	9,33

Отже, надана кандидатом інформація та продемонстровані соціальні навички під час співбесіди не переконали членів колегії, що вона має належний рівень соціальної компетентності, що дозволяє подолати прохідний бар’єр.

Тобто з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм за результатами оцінювання, становить 36,66 бала із 50 можливих, що менше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.

V-ІV. Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя (далі – ВРП) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).

Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.

У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб'єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

V-V. Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.

Результати дослідження досьє, висновок ГРД від 09 лютого 2026 року про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності, а також розпочатої 20 листопада 2025 року співбесіди Комісією з кандидатом обговорено:

1. У процесі аналізу поданих кандидатом декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація) було встановлено невідповідність між задекларованою та реальною вартістю транспортних засобів. Так, у декларації за 2023 рік зазначено, що особа, з якою кандидат спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, 24 січня 2023 року набув право власності на транспортний засіб PEUGEOT 5008, 2011 року випуску за 70 000 грн, що за середнім банківським курсом станом на дату набуття права, еквівалентно 1 720 доларів США. Водночас аналіз відкритих джерел інформації, зокрема спеціалізованих електронних майданчиків з продажу вживаних транспортних засобів, свідчить, що середня ринкова вартість автомобілів зазначеної марки, моделі та року випуску у відповідний період була істотно вищою за суму, відображену в декларації, та становила в середньому від 8 000 до 10 000 доларів США. Цей автомобіль (VIN НОМЕР_1) було продано в 2024 році за ціною близько 8 500 дол. США, що свідчить про заниження вартості авто в декларації у 5 разів. Особа, з якою проживає кандидатка відчужив автомобіль у лютому 2024 року, проте кандидатка не зазначила цей дохід у щорічній майновій декларації за 2024 рік.

ГРД наголошує, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції, чинній на момент подачі декларації) у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Аналогічні ознаки заниження вартості майна простежуються і в декларації кандидата за 2024 рік. Так, Луньова Д.Ю. зазначає, що 04 січня 2024 року особа, з якою вона спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, набула право власності на транспортний засіб LEXUS GX 470, 2008 року випуску за 200 000 грн, що за середнім банківським курсом станом на 04 січня 2024 року відповідає еквіваленту 5 100 дол. США. Разом із тим цей автомобіль (VIN НОМЕР_2) проданий на сайті Auto.Ria за ціною майже в 3 рази вище.

Купівля транспортних засобів за очевидно суттєво заниженою ціною та подальший їх продаж значно дорожче свідчать про недотримання вимоги закону про надання достовірної інформації під час декларування. Такі дії є несумісними з критеріями доброчесності, які передбачають чесність, відкритість та прозорість поведінки судді як у професійній, так і в приватній сфері. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною. Такі дії створюють обґрунтовані сумніви у доброчесності судді, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, порушують суспільну довіру до судді. Таким чином, повторюваність аналогічних розбіжностей у майнових деклараціях за різні звітні періоди свідчать про непоодинокий випадок, а про стійку модель декларування майна за цінами, які не відповідають ринковим. Це, у свою чергу, вказує на системний характер подання недостовірних відомостей у майнових деклараціях та потребує належної оцінки з точки зору відповідності поведінки кандидатки критеріям доброчесності. Заниження вартості придбаного майна у декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді.

Луньова Д.Ю. пояснила, що в деклараціях відображала інформацію, яку їй повідомив член сім’ї, та на підставі наданих документів. Проте обґрунтування вартості придбання вказаних транспортних засобів додатково не надала. Кандидат визнала, що відповідно до принципу розумності ціни автомобілів, зазначені у договорах, викликають сумніви щодо їх достовірності, тобто погодилася з імовірно, заниженою вартістю транспортних засобів, однак не надала належної критичної оцінки ціні угод. Невідображення в декларації доходу від відчуження автомобіля PEUGEOT 5008, 2011 року випуску, кандидат не змогла належно обґрунтувати.

Комісія виснує, що кандидат не вжила достатніх заходів для отримання інформації про майно, яке було в її користуванні, членів її сім’ї чи близьких осіб, та доходи родичів, та одноголосно вирішила зняти 15 балів за показником «сумлінність».

2. В інформації, яка міститься в суддівському досьє, зазначено, що суддя Лисичанського міського суду Луганської області Луньова Дар’я Юріївна постійно проживає в м. Києві разом зі своєю сім’єю. На думку ГРД, через значну віддаленість місця проживання від місця роботи кандидат часто не виходила на роботу, порушуючи трудове законодавство. Зважаючи на специфіку транспортного сполучення між Києвом та Лисичанськом, суддя була відсутня на роботі протягом п’ятниці, понеділка та половини робочого дня вівторка. Зокрема, вказано, у які конкретно дні суддя не перебувала на робочому місці й ухвалювала в ці дні судові рішення.

У своїх поясненнях Луньова Д.Ю. не заперечувала, що вона була відсутня на робочому місці, але в ці дати ухвалювались судові рішення під її головуванням без присутності сторін.

Комісія звертає увагу, що пояснення обставин ухвалення судових рішень під час можливої відсутності на робочому місці є внутрішньо суперечливими, непослідовними та такими, що не усувають, а навпаки поглиблюють обґрунтовані сумніви щодо доброчесності, а саме:

- кандидат фактично підтвердила придбання квитків на поїзди зазначеного сполучення у конкретні дати, що збігаються з датами відсутності на робочому місці. Водночас намагання кандидата спростувати ці обставини, стверджуючи, що вона могла й не їхати в ці дати через зайнятість на роботі, не підкріплені жодними доказами;

- визнання кандидатом того, що в дні, коли вона була відсутня на робочому місці, ухвалювалися судові рішення під її головуванням, електронні примірники яких вносилися до Єдиного державного реєстру судових рішень. Ці факти несумісні з базовими стандартами здійснення правосуддя та мають ознаки недоброчесної поведінки.

У сукупності наведені пояснення кандидата не спростовують установлених обставин, а фактично підтверджують наявність практики ухвалення судових рішень за відсутності судді на робочому місці, що свідчить про недоброчесність поведінки, нехтування стандартами професійної етики.

Враховуючи викладене, Колегія виснує, що зазначені обставини свідчать про наявність ознак недоброчесності у діях кандидата, оскільки вони порушують засадничі принципи професійної етики судді, норми поведінки, що забезпечують довіру суспільства до суду, та принцип особистої відповідальності за здійснення правосуддя. З огляду на ці обставини члени колегії одноголосно вирішили зняти 30 балів за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».

3. У процесі співбесіди аналізувалась судова практика кандидата у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП; керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння). Встановлено обставини, що заслуговують на окрему увагу з огляду на чутливість цієї категорії справ та її безпосередній вплив на публічну безпеку і довіру суспільства до правосуддя.

Загальна кількість розглянутих Луньовою Д.Ю. справ, за статтею 130 КУпАП – 160. У 21 випадку провадження у справах були закриті у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, що становить 13,125% від загальної кількості розглянутих справ цієї категорії. Наслідком цього стало фактичне уникнення відповідальності особами, щодо яких були складені протоколи про керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, під впливом ліків або за відмову від огляду.

Громадська рада доброчесності у своєму висновку від 26 листопада 2023 року вже досліджувала питання про порушення кандидатом строків розгляду справ цієї категорії. Наведено приклади з 9 сумнівних справ. Громадська рада доброчесності критично оцінила надані кандидатом пояснення щодо розгляду цих справ. Водночас ГРД вважає, що порушення має бути враховано під час кваліфікаційного оцінювання.

Комісія, не вдаючись до оцінювання прийнятих суддею рішень, констатує, що показник закриття цієї категорії справ у 13% не є критичним. У своїх поясненнях Луньова Д.Ю. погодилася з недостатньою вмотивованістю окремих постанов про закриття провадження у справах цієї категорії (https://youtu.be/PUIIrENiV88?t=9064).

З огляду на зазначені обставини колегія вирішила зменшити оцінку за показником «сумлінність» критерію «доброчесність та професійна етика» на 15 балів.

Додатково ГРД надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.

1. У деклараціях кандидата, зокрема в розділі 2.2 «Інформація про членів сім’ї суб’єкта декларування», протягом низки звітних періодів зазначаються відомості про дітей кандидата. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у майновій декларації підлягають відображенню відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, а також об’єкти, які перебувають у користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї на праві оренди чи іншому праві користування, незалежно від форми правочину, на підставі якого виникло таке право. Таким чином, обов’язок декларування охоплює не лише об’єкти нерухомості, якими безпосередньо володіє суб’єкт декларування, але й об’єкти, якими володіють та/або користуються члени його сім’ї. Водночас декларації не містять відомостей про об’єкти нерухомості, якими користуються доньки судді. Зокрема, майнова декларація Луньової Д.Ю. за 2024 рік містить інформацію про об’єкти нерухомого майна, що належать безпосередньо їй та особі, з якою вона спільно проживає, однак не містить відомостей про об’єкти нерухомості, у яких проживають її доньки.

При цьому діти суб’єкта декларування зазначаються у майновій декларації до досягнення ними повноліття незалежно від факту їх спільного проживання із суб’єктом декларування протягом звітного періоду.

За наведених обставин виникла потреба у з’ясуванні причин невідображення у майнових деклараціях відомостей про об’єкти нерухомого майна, у яких проживають доньки кандидата. З метою усунення обґрунтованих сумнівів щодо повноти та достовірності поданих декларацій зазначене питання має бути досліджено під час кваліфікаційного оцінювання шляхом отримання відповідних пояснень від кандидата.

Кандидат пояснила, що вона не вважала за необхідне вказувати право користування дітей відповідним житловим приміщенням (https://youtu.be/PUIIrENiV88?t=9264).

2. На підставі аналізу майнової декларації кандидата за 2024 рік встановлено, що вона користується на безоплатній основі квартирою, розташованою у місті Києві, дата набуття права користування – 01.04.2024, загальна площа об’єкта – 120 кв.м. Сам по собі факт безоплатного користування кандидатом житловим приміщенням, яке належить третій особі, не є безумовним та автоматичним свідченням її недоброчесності. Водночас з огляду на статус кандидата як судді, а також з урахуванням стандартів суддівської незалежності, безсторонності та доброчесності подібні обставини підлягають ретельному дослідженню. Безоплатне користування об’єктом нерухомого майна значної площі, що перебуває у приватній власності іншої особи, об’єктивно потребує з’ясування причин та умов надання такого користування, характеру та ступеня пов’язаності кандидата з власником майна, а також мотивів, з яких останній надав право проживання без отримання будь-якої матеріальної компенсації. У контексті оцінки незалежності судді такі обставини мають істотне значення, оскільки можуть породжувати ризики виникнення залежності або конфлікту інтересів.

Луньова Д.Ю. пояснила, що користується цією квартирою на підставі усної домовленості. Однак на запитання щодо безоплатного користування вона надала суперечливу відповідь (https://youtu.be/PUIIrENiV88?t=9322). Пояснила, що користується квартирою почергово разом з колишнім чоловіком, який укладав договір оренди квартири. Після від’їзду власника квартири за кордон договір оренди пролонгувався. На уточнювальне запитання члена ГРД чи долучено договір оренди квартири до пояснень, кандидат повідомила, що його немає, квартира орендується за усною домовленістю. Комісія приймає надані пояснення, але не вважає їх достатніми та вичерпними.

3. У деклараціях родинних зв’язків за 2013 – 2017 роки кандидат зазначала, що її мати тимчасово проживала разом із нею та була пов’язана з нею спільним побутом. Водночас кандидат вказувала на відсутність між нею та матір’ю взаємних прав та/або обов’язків. Водночас аналіз щорічних декларацій, поданих за 2015, 2016 та 2017 роки, свідчить, що суддя не відображала відомості про матір як члена сім’ї попри задекларований факт спільного проживання та ведення спільного побуту. У контексті взаємних прав та/або обов’язків слід звернути увагу на те, що з відомостей, відображених у деклараціях за 2016 та 2017 роки, вбачається спільна власність кандидата та її матері на об’єкт нерухомого майна – квартиру, що свідчить про існування між ними взаємних майнових прав та обов’язків, які мають характер сімейних відносин.

У своїх поясненнях кандидат підтвердила наявність спільного майна з матір’ю – квартири, тобто існували спільні права і обов’язки, що суперечить інформації, яку Луньова Д.Ю. зазначила в декларації родинних зв’язків. Кандидат визнала, що вказаний факт є її помилкою (https://youtu.be/PUIIrENiV88?t=9595), зазначила, що керувалася власним тлумаченням роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визначення членів сім’ї у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Вона пояснила, що не вказала матір як члена сім’ї, оскільки вважала, що склад її сім’ї у відповідні періоди обмежувався чоловіком (шлюб розірвано у серпні 2020 року) та дітьми. При цьому факт тимчасового спільного проживання з матір’ю, на думку кандидата, не утворював сімейних відносин у розумінні антикорупційного законодавства.

Комісія наголошує, що відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» членами сім’ї визнаються також будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. За наявності задекларованих фактів спільного проживання, спільного побуту та спільної власності на нерухоме майно наведене суддею обґрунтування не усуває об’єктивних сумнівів щодо правильності визначення кола членів сім’ї та повноти відображення відповідних відомостей у деклараціях. Колегія вважає за доцільне виокремити цю помилку з поміж інших у деклараціях кандидата для обговорення і надати їй оцінку, оскільки факт подання трьох декларацій є обов’язком судді згідно з приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та антикорупційного законодавства. Тому, члени колегії критично оцінюють незазначення близьких осіб в одній декларації і зазначення тих же осіб у декларації іншого типу. За результатами обговорення цього питання колегія дійшла висновку про зменшення оцінки на 15 балів за показником «сумлінність».

4. У деклараціях, поданих кандидатом за 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки, відсутні відомості про корпоративні права її чоловіка у товаристві з обмеженою відповідальністю «ДІ ТІ КОМПАНІ», попри те, що такі відомості підлягали декларуванню як інформація про майно та корпоративні права члена сім’ї суб’єкта декларування.

Кандидат пояснила, що їй не було відомо цю інформацію, тому вона її не відображала у деклараціях. За твердженням Луньової Д.Ю., наявність у чоловіка корпоративних прав не обговорювалося, а про існування корпоративних прав в ТОВ «ДІ ТІ КОМПАНІ» їй стало відомо лише після отримання відповідного запиту ГРД.

Комісія відзначає, що наведені пояснення не змінюють об’єктивного факту відсутності у деклараціях за кілька послідовних звітних періодів відомостей про корпоративні права члена сім’ї, які підлягали відображенню незалежно від здійснення чи нездійснення господарської діяльності товариством, отримання доходу тощо. Сам факт володіння корпоративними правами має самостійне значення для цілей фінансового контролю та підлягає декларуванню.

5. Кандидат у своїх майнових деклараціях зазначає як грошові активи виключно готівку у доларах, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. З огляду на це, ГРД робить висновок, що кандидат протягом багатьох років несумлінно ставилася до заповнення документів та не враховувала роз’яснення НАЗК, а саме: якщо сукупно розмір всіх активів суб’єкта декларування / члена його сім’ї перевищує зазначений поріг, то в декларації зазначається інформація про кожен окремий вид грошових активів незалежно від розміру.

Луньова Д.Ю. пояснила, що сукупно різні види її заощаджень не перевищували поріг декларування, тому вона їх не зазначала. Суддівська винагорода на банківських картках також практично не залишалась, оскільки переводилась у готівкові кошти.

На переконання колегії, описані обставини (пункти 1, 2, 4 Інформації ГРД) окремо одні від одних не є критичними, фактично визнані кандидатом помилками внаслідок неуважності, певної легковажності. Такі обставини колегія оцінює як прояв несумлінності кандидати при заповненні декларації і знижує оцінку на 15 балів за показником «сумлінність».

Ураховуючи наявність кількох порушень, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 90 балів.

 Комісія переконана, що наведені факти є достатніми, щоб вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчинених порушень.

Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень, співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за вказаними критеріями, становить 210 балів із 300 можливих, що нижче 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що Луньова Д.Ю. не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

VI. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

КРИТЕРІЇ	ПОКАЗНИКИ	РЕЗУЛЬТАТ  (за показником)	РЕЗУЛЬТАТ  (за критерієм)
професійна компетентність	когнітивних здібностей	49,70	352,70
	знання історії української державності	40,00
	знання у сфері права та спеціалізації суду	144,00
	здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації	119,00
особиста компетентність	рішучість та відповідальність	16,67	31,00
	безперервний розвиток	14,33
соціальна компетентність	ефективна комунікація	9,33	36,66
	ефективна взаємодія	9,33
	стійкість мотивації	8,67
	емоційна стійкість	9,33
доброчесність та професійна етика	Незалежність		210,00
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
		Загальний бал	630,36

За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Луньова Д.Ю. набрала 630,36 бала.

Абзацом другим частини першої статті 88 Закону визначено: якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 79-2, 79-3, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Луньової Дар’ї Юріївни вимогам до кандидата на посаду судді.

Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Луньова Дар’я Юріївна набрала 630,36 бала.

Визнати Луньову Дар’ю Юріївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК