Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Якиміва Андрія Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Андрія ЯКИМІВА,

представника Громадської ради доброчесності Ярослави ВОЛЬВАЧ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Якиміва Андрія Вікторовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 14 серпня 2020 року № 321/2020 Якиміва А.В. призначено на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області. Зараховано до штату суду наказом від 26 серпня 2020 року № 15-ОС. Дата складення суддею присяги – 15 грудня 2020 року.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів від 26 лютого 2025 року № 4273-IX змінено найменування Комінтернівського районного суду Одеської області на Доброславський районний суд Одеської області.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.

У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся Якимів А.В.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Якиміва А.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.  

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах Конкурсу допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Якиміва А.В.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі – Порядок), а також визначено суди, які включаються до першої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23: Дніпровський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Київський апеляційний суд – 45 вакантних посад суддів; Львівський апеляційний суд – 28 вакантних посад суддів; Миколаївський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Одеський апеляційний суд – 23 вакантні посади судді; Харківський апеляційний суд – 47 вакантних посад суддів.

У визначений строк до Комісії із заявою про намір претендувати на посаду судді Львівського апеляційного суду звернувся Якимів А.В.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до  Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

Згідно з відповідями уповноважених державних органів за результатами спеціальної перевірки Комісією не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Якиміва А.В.

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до частини другої статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Згідно з частинами першою та другою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року     № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що в разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення визначено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Приписами пункту 5.12 Положення встановлено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Згідно з абзацом другим пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

Заслухавши доповідача, встановивши результати спеціальної перевірки, дослідивши досьє кандидата Комісією проведено співбесіду та встановлено таке.

IV.І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року    № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). 

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.  

З огляду на зазначене вище Якимів А.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу:

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	44,7	363,7
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	149
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	130

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Якимівим А.В. за кваліфікаційний іспит, становить 363,7 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 06 серпня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-6808/25, у якому запропоновано надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, у якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

До Комісії 18 серпня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата. Якимів А.В. надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток» та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

IV.ІІ. Критерій особистої компетентності.

Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Для оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Якимівим А.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	18	18	19	18,33	37,66
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	20	19	19	19,33

Отже, надана кандидатом інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала достатній рівень особистої компетентності.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала з 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, та свідчить про відповідність кандидата критерію особистої компетентності.

IV.ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінювання соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді.  З огляду на зазначене Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Якимівим А.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	9	9	9,00	37,67
	Ефективна взаємодія	9	8	9	8,67
	Стійкість мотивації	10	10	10	10,00
	Емоційна стійкість	10	10	10	10,00

Отже, надана інформація письмово та під час співбесіди продемонструвала достатній рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,67 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.  

ІV.IV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Для оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24  (далі – Єдині показники).

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» (пункт 14 Єдиних показників, пункт 2.13 Положення).

До Комісії 24 квітня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Якиміва А.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 24 квітня 2026 року.

1. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам» (підпункт 2 пункту 18, підпункт 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених Вищою радою правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24). Кандидат не надав достовірної інформації в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а задекларовані доходи кандидата відрізняються від офіційних або не відповідають рівню життя кандидата (підпункт 4.6, 4.9 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року; індикатори 1, 2 Переліку індикаторів Комісії і ГРД, які вказують на недоброчесність, затверджених 09 листопада 2023  року).

1.1. У 2019 році кандидат задекларував 189 736 грн доходу, з яких 37 971 грн —заробітна плата його дружини у ТОВ «Тропік», 141 445 грн — дохід кандидата від підприємницької діяльності, 10 320 грн — ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб (далі — ДРФО), доходи родини кандидата були іншими. Так, дружина кандидата отримала загалом 71 300,09 грн від ТОВ «Тропік» (з вирахуванням податків – 58 466,07 грн), а не 37 971 грн, як вказано у декларації кандидата. Відповідно до даних ДРФО, у 2019 році кандидат отримав 212 940 грн (205 861,5 грн із вирахуванням податку), а не 141 445 грн, як вказано у його декларації.

Отже, на думку розсудливого спостерігача, сума доходу, вказана у декларації кандидата у 2019 році є заниженою.

Водночас у 2019 році дружина кандидата набула у власність:

- земельну ділянку площею 0,0581 га офіційною вартістю 64 000 грн;

- «Volkswagen Passat» 2012 року випуску вартістю 337 000 грн (відповідно до декларації кандидата).

Таким чином, відповідно до декларації кандидата, протягом 2019 року його дружина придбала матеріальні ресурси на загальну суму 401 000 грн. Це в півтори рази більше за офіційний дохід кандидата і дружини протягом 2019 року, і вдвічі більше за задекларований ними дохід. Наприкінці попереднього звітного періоду 2018 року подружжям задекларовано 15 000 доларів США заощаджень. Наприкінці 2019 року сума заощаджень зменшилася на 5000 доларів США. Це еквівалент 276 900 грн (на початок 2019 року) або 236 800 грн (на кінець 2019 року). Отже, якщо припустити, що протягом 2019 року кандидат і його дружина витратили увесь свій офіційний (а не задекларований) дохід, а також різницю у сумах заощаджень, тобто 5000 доларів США за найбільш вигідним курсом, то протягом року максимально можлива сума витрат могла б скласти 561 140 грн. Якщо відняти від цієї суми кошти витрачені на земельну ділянку і автомобіль на проживання родини із трьох осіб залишилося б 160 140 грн на рік.

За даними Державної служби статистики, середні витрати у розрахунку на одну особу у 2019 році у Львівській області, де, відповідно до декларації проживав кандидат з дружиною становили 90 406 грн. Отже, витрати на проживання трьох осіб мали б становити приблизно 271 тисячу грн.

Разом з тим, з 08 березня 2019 до 11 березня 2019 року кандидат відвідував місто Вільнюс, виїздив за кордон з 26 липня 2019 до 06 серпня 2019 року, з 27 вересня 2019 до 07 жовтня 2019 року слідував маршрутом Львів — Мілан — Бергамо. Донька кандидата, народжена у ____ році, а також його дружина – протягом 2019 року були за кордоном 4 рази: з 15 січня 2019 до 24 січня 2019 року, з 08 березня 2019 до 11 березня 2019 року, з 26 липня 2019 до 06 серпня 20129 року, з 27 вересня 2019 до 07 жовтня 20129 року. Указане посилює обґрунтовані сумніви щодо достатності задекларованих коштів на проживання сім’ї з урахуванням дороговартісних покупок та поїздок членів сім’ї за кордон.

Кандидат надав письмові пояснення з цього питання, а саме зазначив, що дійсно ним при декларуванні доходів дружини за 2019 рік була допущена помилка у  декларуванні доходу у розмірі 37 971 грн отриманому його дружиною у 2018 році. Тобто ця сума помилково перенесена до декларації 2019 року. Водночас він не погодився з висновком ГРД, що відповідно до даних ДРФО у 2019 році отримав 212 940 грн, а не 141 445 грн, оскільки саме сума 141 570 грн є сумою оподатковуваного доходу (суми доходу виплачені як самозайнятій особі увійшли до цієї суми).

Стосовно придбання земельної ділянки площею 0,0581 га вартістю 64 000 грн та автомобіля «Volkswagen Passat» 2012 року випуску вартістю 337 000 грн, то зазначив, що сукупний дохід сім’ї у 2019 році становив близько 210 000 грн. Заощадження його дружини на кінець року зменшились на 5 000 доларів США (140 000 грн). У 2018 році сукупний дохід (його та дружини) становив 290 000 грн і дороговартісних покупок вони не здійснювали. Пояснив, що частину коштів за автомобіль (140 000 грн) витратили у 2018 році, надавши аванс, близько 4 000 доларів США були подаровані дружині її батьком. Сукупні активи сім’ї у 2019 році становили 590 000 грн.

Кандидат також зазначив, що закордонні поїздки, які були здійснені у 2019 році, не були дороговартісними (використовувались лоукостери для переміщення до інших країн, оренда житла замовлялась заздалегідь).

Зауважив, що у 2019 році його доньці ІНФОРМАЦІЯ_2, за нею доглядали бабусі, дружина працювала, що скорочувало витрати на утримання доньки.

1.2. Кандидат у своїй майновій декларації за 2017 рік задекларував членами своєї сім’ї, зокрема, батька і матір та відобразив інформацію про належні їм на праві власності об’єкти нерухомого майна, але не відобразив у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» своєї майнової декларації жодного отриманого ними доходу. Відповідно до даних ДРФО, сформованих з 1 кварталу 1998 до 1 кварталу 2026 року, батьку кандидата було нараховано 1 450 грн доходу (в період з 2005 до 2007 року). Водночас батько кандидата, ОСОБА_1, працює — з 1997 року керівником ТЗОВ «ЕКСПРЕС-СЕРВІС», а з 09 вересня 2023 року — співвласник цієї компанії. У власності батька кандидата перебуває автомобіль «PEUGEOT 406» 1995 року випуску, зареєстрований 15 березня 2019 року. ОСОБА_1 був за кордоном майже три десятки разів у період з 2019 до 2026 року. Отже, відсутність у батька кандидата офіційних доходів при наявності майна та роботи може свідчити, зокрема, про ухилення від сплати податків.

Матір кандидата, ОСОБА_2, відповідно до даних ДРФО, протягом 2017 року також не отримувала жодних офіційних доходів. Вона також  працює — співзасновницею компанії ТЗОВ «ЕКСПРЕС-СЕРВІС» з 1997 року. Відповідно до даних ДРФО, сформованих з 1 кварталу 1998 до 1 кварталу 2026 року, матері кандидата було нараховано 240 317,56 грн доходу, чого вочевидь недостатньо для проживання однієї людини протягом 28 років. Таким чином, відсутність у матері кандидата достатніх офіційний доходів протягом 28 років при наявності роботи може свідчити, зокрема, про ухилення від сплати податків. Окрім того, сам кандидат, який у своїй майновій декларації за 2017 рік задекларував членами своєї сім’ї батька та матір, не задекларувавши їхніх офіційних доходів (за їх відсутності), указав власний дохід і дохід своєї дружини. Сукупний дохід подружжя становив 51 287 грн. Це менше, ніж витрати населення у розрахунку на одну особу за даними Державної служби статистики у Львівській області у 2017 році, що становили 63 955 грн. ІНФОРМАЦІЯ_3. Тобто родина кандидата складалася щонайменше з трьох осіб та батьків кандидата, у яких не було офіційних доходів. Отже, від кандидата потребують пояснень наявність джерел коштів для забезпечення проживання його та членів його сім’ї у 2017 році, а також причини невідображення доходів батька і матері ні в майновій декларації за відповідний період, ні у ДРФО.

Кандидат пояснив, що не відобразив доходів батька і матері у декларації за 2017 рік, тому що доходів, отриманих в Україні, у цьому році у них не було. З 2016 року його батько почав працювати у Республіці Польщі водієм, у майновій декларації за 2018 рік кандидатом зазначено доходи батька, які він там отримував. Подаючи декларацію за 2017 рік кандидат помилково не відобразив доходи батька, отримані у Республіці Польщі у розмірі 14 630 польських злотих. Стосовно автомобіля «PEUGEOT 406» 1995 року випуску, то цей автомобіль було придбано за 500 польських злотих, привезено з-за кордону і розмитнено в Україні.

Кандидат зазначив, що батько був за кордоном майже три десятки разів у період з 2019 до 2026 року, оскільки виїжджав туди на роботу. Всі доходи отримував у Республіці Польщі, де і сплачував податки.

Кандидат пояснив, що його матір пенсіонер за віком, джерелом її доходу, коли вона не працювала, був її чоловік та заощадження, накопичені у попередніх періодах.

Кандидат додав, що ГРД не врахувало, що він вказував батьків у деклараціях, оскільки у 2017, 2018 роках був зареєстрований у їх будинку, та ним накопичено певні грошові кошти до 2017 року.

Додатково ГРД  надало інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення від кандидата, та в якій, зокрема, зазначено таке.

6. Кандидат у своїй декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки не відобразив інформацію про ІНФОРМАЦІЯ_4, який у період з 16 квітня 2002 до 01 грудня 2020 року обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6, яка з 14 лютого 2011 року обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_7. У вказаній декларації кандидат невірно зазначив інформацію про період перебування на посаді ІНФОРМАЦІЯ_8, а саме датою початку зазначено липень 2018 року. Водночас відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України ІНФОРМАЦІЯ_9 29 листопада 2017 року. На переконання ГРД вказані обставини свідчать про неповноту та суперечливість поданих кандидатом відомостей у декларації родинних зв’язків, що може вказувати на неналежне виконання обов’язку щодо декларування.

Серед іншого, кандидат у своїй декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2018–2022 роки невірно відобразив інформацію про період перебування на посаді ІНФОРМАЦІЯ_10, а саме зазначив однакові дати початку та завершення роботи. Також у розділі ІІІ вказаної декларації кандидат не відобразив відомості про пов’язаність спільним проживанням, побутом, наявність взаємних прав та обов’язків щодо ІНФОРМАЦІЯ_11. Хоч вказані недоліки можуть бути технічним помилками, проте свідчать про несумлінний підхід кандидата до внесення відомостей до декларацій родинних зв’язків.

Кандидат погодився, що допустив помилку у декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки, не відобразивши інформацію про ІНФОРМАЦІЯ_12, який у період з 16 квітня 2002 до 01 грудня 2020 року обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_13 та ІНФОРМАЦІЯ_14, яка з 14 лютого 2011 року обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_15. У подальшому ця помилка була ним усунута.

Кандидат зазначив в декларації родинних зв’язків кандидата інформацію про період перебування на посаді ІНФОРМАЦІЯ_16 липень 2018 року, тому що вважав, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_17 було зупинено 29 листопада 2017 року в день отримання свідоцтва, а в липні 2018 року таку дію свідоцтва відновлено, то вважав часом початку її діяльності саме липень 2018 року. У подальшому вказану помилку виправив.

7. Кандидат у своїй майновій декларації за 2020 рік задекларував два нежитлових приміщення, розташованих у м. Львові, загальною площею 15,3 кв.м та 20 кв.м відповідно, право користування на які він набув 07 березня та 23 березня 2018 року. У свою чергу, кандидат у своїх майнових деклараціях за 2018–2019 роки не задекларував ці об’єкти нерухомого майна. Також кандидат у своїх майнових деклараціях за 2017–2018 роки задекларував, як об’єкт незавершеного будівництва та об’єкт нерухомості житловий будинок загальною площею 294,6 кв.м, розташований в м. Дрогобичі Львівської області, який належав його батьку, як члену сім’ї на праві власності. Наразі відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у власності кандидата будинку такої площі немає, але є будинок площею 324,3 кв.м у Дрогобицькому районі Львівської області. На переконання ГРД, необхідно отримати пояснення від кандидата щодо підстав відображення в  розділах 3 та 4 майнових декларацій за 2017–2018 роки житлового будинку зокрема, чи йдеться про один і той самий об’єкт нерухомого майна, чи про різні об’єкти, а також щодо критеріїв і підстав його віднесення до відповідних розділів цієї декларації.

У своїх майнових деклараціях за 2021–2022 роки кандидат задекларував право користування квартирою загальною площею 57,8 кв.м, розташованою у місті Одесі на підставі оренди (власник – ОСОБА_4), а у майновій декларації за 2023 рік квартиру загальною площею 55,7 кв.м (власник – ОСОБА_5), зазначивши датою набуття права – 10 квітня 2021 року. Водночас кандидат у своїй майновій декларації за 2021–2022 роки не відобразив квартиру загальною площею 55,7 кв.м. Обставини допущення таких розбіжностей потребують додаткових пояснень від кандидата.

Стосовно незазначення в деклараціях кандидата на посаду за 2018–2019 роки двох нежитлових приміщень, розташованих у місті Львові, загальною площею 15,3 кв.м та 20 кв.м відповідно, кандидат пояснив це тим, що вказані приміщення не були у нього чи членів його сім’ї ані у власності, ані у користуванні. В інформації щодо прав на об’єкт зазначено «Право власності третьої особи, але наявні ознаки відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Оскільки станом на момент подання декларацій кандидата він не мав статусу осіб, визначених абзацом четвертим частини третьої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», обов’язків указувати зазначені вище об’єкти у нього не було.

Кандидат також пояснив, що в майнових деклараціях за 2017–2018 роки задекларував як об’єкт незавершеного будівництва та об’єкт нерухомості житловий будинок загальною площею 294,6 кв.м, розташований у місті Дрогобичі Львівської області, який належав його батьку на праві власності. Такий об’єкт був задекларований у двох розділах, оскільки право власності на цей будинок не було зареєстровано. Водночас у ньому були зареєстровані він та його батьки, у будинку були наявні всі комунікації.

У своїх майнових деклараціях за 2021, 2022 роки кандидат задекларував право користування квартирою загальною площею 57,8 кв.м, розташованою у м. Одесі на підставі оренди (власник – ОСОБА_4), допустивши помилку, оскільки в ці роки користувався квартирою загальною площею 55,7 кв.м (власник – ОСОБА_5). Кватирою власником якої був ОСОБА_4 кандидат не користувався. Про цю помилку він повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції.

8. Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2017–2019 роки не задекларував членство в Національній асоціації адвокатів України (далі – НААУ).

Кандидат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02 липня 2012 року № 1862, видане Львівською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, тому в поданих ним майнових деклараціях за 2017–2019 роки мав задекларувати своє членство в НААУ. Указані вище недоліки можуть бути технічною помилкою, проте це може свідчити і про несумлінний підхід кандидата до внесення відомостей до майнових декларацій.

Стосовно декларування членства в НААУ у деклараціях 2017–2019 року, то кандидат визнав, що допустив помилку у зв’язку із відсутністю відповідних роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції у зазначений вище період.

Оцінюючи пункт 1 висновку ГРД та пункти 6, 7, 8 інформації, Комісія зазначає таке.

Комісією під час проведення співбесіди з Якимівим А.В. досліджено його щорічну майнову декларацію за 2019 рік і встановлено, що кандидатом задекларовано загальний дохід у розмірі 189 736 грн, з яких 37 971 грн заробітна плата дружини кандидата у ТОВ «Тропік», 141 445 грн – дохід кандидата від підприємницької діяльності та 10 320 грн – ІНФОРМАЦІЯ_18. Водночас при дослідженні даних ДРФО встановлено, що дохід дружини кандидата від ТОВ «Тропік» становив 71 300, 09 грн.

Комісія враховує пояснення кандидата, що ним при декларуванні доходів дружини за 2019 рік була допущена помилка, а саме дохід у розмірі 37 971 грн є доходом отриманим його дружиною у 2018 році, що підтверджують дані ДРФО та дані щорічної майнової декларації за 2018 рік. Указана сума помилково перенесена до декларації за 2019 рік (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 1:29:50).

 Також Комісією встановлено, що пояснення кандидата щодо отримання ним доходу від підприємницької діяльності у розмірі 141 570 грн, а не 212 940 грн як зазначено у висновку ГРД, підтверджено відомості ДРФО. Водночас Комісія враховує і те, що кандидатом у щорічній майновій декларації за 2019 рік задекларовано дохід від підприємницької діяльності у розмірі 141 445 грн, а не 141 570 грн.

У щорічній майновій декларації за 2017 рік Якимів А.В. задекларував членами своєї сім’ї батька та матір. Водночас не відобразив у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» жодного отриманого ними доходу.  Під час проведення співбесіди кандидат пояснив, що не відобразив таких доходів, оскільки матір не працює, є  пенсіонером за віком, а батько працює з 2016 року у Республіці Польщі, що підтверджує зазначення ним його доходів у щорічній майновій декларації за 2018 рік.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Комісія враховує пояснення кандидата, що ним при декларуванні у 2017 році було допущено помилку, а саме не відображено доходів батька, отриманих у Республіці Польщі (відеозапис співбесіди  https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 2:18:41).

Також у декларації кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2018 роки кандидат одночасно декларує у розділах 3 «Об’єкти нерухомості» та 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» житловий будинок у м. Дрогобичі Львівської області, загальна площа 294, 6 кв.м, який належить на праві власності батьку кандидата ОСОБА_1.

У декларації відображаються відомості про об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (пункт 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації відображаються відомості про об’єкти нерухомості,  об’єкти незавершеного будівництва, об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Отже, у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва» декларації не зазначаються об’єкти право власності на які зареєстроване в установленому законом порядку з метою уникнення дублювання.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що право власності на цей житловий будинок не зареєстровано в установленому законом порядку, тому він декларує його у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва». Водночас він вважав необхідним задекларувати цей будинок також у розділі 3 «Об’єкти нерухомості», оскільки цей будинок має усі необхідні для проживання комунікації та він сам там зареєстрований.

Комісія сприймає пояснення кандидата, проте зазначає про помилковість декларування ним одного й того самого житлового будинку у різних розділах майнових декларацій з урахуванням наявності підстав для декларування його тільки у розділі 4 «Об’єкти незавершеного будівництва».

 Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.

Відповідно до пункту 1 Правил заповнення та подання декларації родинних зв’язків судді (затверджені рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16, зі змінами) декларація родинних зв’язків судді подається особисто суддею шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із зазначенням відомостей за останні п’ять календарних років.

Під час співбесіди Комісією встановлено, що кандидат у декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки не відобразив інформацію про ІНФОРМАЦІЯ_19, який у період з 16 квітня 2002 до 01 грудня 2020 року обіймав посаду ІНФОРМАЦІЯ_20 та ІНФОРМАЦІЯ_21, яка з 14 лютого 2011 року обіймала посаду ІНФОРМАЦІЯ_22. Також у вказаній декларації кандидат неправильно вказав інформацію про період перебування на посаді ІНФОРМАЦІЯ_23, а саме датою початку роботи зазначено липень 2018 року. Водночас відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України ІНФОРМАЦІЯ_24 29 листопада 2017 року. Крім того, кандидат у своїй декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2018–2022 роки неправильно відобразив інформацію про період перебування на посаді ІНФОРМАЦІЯ_25, а саме зазначив однакові дати початку та завершення роботи. Зазначені відомості суперечать вимогам статті 61 Закону та Правилам заповнення декларації родинних зав’язків.

Суддя підтвердив наявність помилок при заповненні декларацій родинних зв’язків за вказані періоди, зазначив про їх виправлення (відеозапис співбесіди  https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 2:55:18).

Водночас Комісія враховує відсутність умислу кандидата на приховування зазначеної інформації, що підтверджується належним заповненням декларацій у наступні роки.

Стосовно недекларування кандидатом у своїх майнових деклараціях за 2017–2019 роки членства в  НААУ Комісія зазначає таке.

Згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» НААУ є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Усі особи, які мали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, стали членами НААУ з моменту її державної реєстрації. Інші особи стають членами НААУ з моменту складення присяги адвоката України (частина шоста статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У декларації слід відобразити відомості про те, що суб’єкт декларування є членом НААУ, навіть якщо право на заняття адвокатською діяльністю зупинено.

Відповідно до наявної в Комісії інформації Якимів А.В. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю у 2012 році, тому в майнових деклараціях повинен був вказати про членство в НААУ. Крім того, вимоги чинного законодавства покладають на особу обов’язок вживати заходів для повного з’ясування обставин, які підлягають чи не підлягають декларуванню. 

Якимів А.В. при заповненні майнових декларацій за 2017–2019 роки та деклараціях родинних зв’язків кандидата на посаду судді за 2014–2019 роки, 2018–2022 роки допускав систематичні помилки, що може, на думку незалежного стороннього спостерігача, свідчити про певну його недбалість та нехтування правилами заповнення цих декларацій, тобто несумлінність при виконанні покладеного на нього державою обов’язку декларування.

Однією зі складових доброчесності судді є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.

Водночас жодне із зазначених вище порушень окремо не є суттєвим і саме по собі не може свідчити про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, проте Комісія, зважаючи на системність порушень, які допускаються кандидатом протягом тривалого часу, а саме допущення систематичних помилок при заповненні майнових декларацій та декларацій родинних зв’язків кандидата на посаду судді, дійшла висновку про необхідність застосування приписів пункту 5.12 Положення щодо можливості зниження балів за вчинення декількох менш суттєвих порушень і, відповідно, зниження кількості балів за критерієм доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «сумлінність».

Стосовно придбання дружиною кандидата майна у 2019 році (підпункт 1.1 пункту 1 висновку ГРД) Комісія зазначає таке.

Комісією досліджено щорічну майнову декларацію кандидата за 2019 рік і з урахуванням пояснень Якиміва А.В. встановлено, що загальний дохід кандидата та членів його сім’ї становив 223 190, 09 грн. Також кандидатом задекларовано готівкові заощадження його дружини у розмірі 10 000 доларів США.

Водночас у 2019 році дружина кандидата набула у власність земельну ділянку площею 0,0581 га офіційною вартістю 64 000 грн та легковий автомобіль «Volkswagen Passat» 2012 року випуску вартістю 337 000 грн. Отже кандидат та його дружина у 2019 році витратили 401 000 грн.

За даними Державної служби статистики середні витрати у розрахунку на одну особу у 2019 році у Львівській області, де, відповідно до даних декларації проживав кандидат з дружиною, складали 90 406 грн. Отже, витрати на прожиття трьох осіб мали б становити 271 218 грн.

Кандидат під час співбесіди пояснив, що у його дружини зменшились заощадження на кінець звітного періоду у розмірі 5 000 доларів США (еквівалент 140 000 грн). Також частину грошових коштів за автомобіль «Volkswagen Passat» 2012 року випуску (близько 5 000 дол або 140 000 грн) вони витратили у 2018 році, надавши продавцю автомобіля аванс. Зазначив, що у 2018 році сукупний дохід дружини становив 290 000 грн, дороговартісних покупок ними не здійснювалось. Крім того, близько 4 000 доларів США були подаровані дружині її батьком. Отже, сукупні активи сім’ї у 2019 році становили 590 000 грн.

Стосовно витрат кандидата у 2018 році в розмірі 5 000 доларів США в рахунок авансу продавцю автомобіля «Volkswagen Passat» 2012 року випуску Комісія зазначає таке.

 Комісією досліджено майнові декларації Якиміва А.В. за 2017–2018 роки і встановлено, що у 2017 році загальний дохід кандидата та членів його сім’ї становив 51 287 грн. Також кандидатом задекларовано готівкові заощадження його дружини у розмірі 15 000 дол США.

У 2018 році загальний дохід кандидата та членів його сім’ї становив 366 241 грн. Також кандидатом задекларовано готівкові заощадження його дружини у розмірі 15 000 доларів США.

Кандидат під час співбесіди стверджував, що витратив у 2018 році 5 000 доларів США (еквівалент 140 000 грн) в рахунок авансу продавцю автомобіля «Volkswagen Passat» 2012 року випуску.

Отже, якщо припустити, що у 2018 році кандидатом сплачено 5 000 доларів США (еквівалент 140 000 грн) в рахунок авансу продавцю автомобіля «Volkswagen Passat» 2012 року випуску (заощадженні дружиною кандидата кошти не використовувались), то на проживання родини із 5 осіб залишилось би 226 241 грн на рік без відрахування податків і зборів, а після відрахування – орієнтовно 180 тисяч гривень.

Водночас за даними Державної служби статистики, середні витрати у розрахунку на одну особу у 2018 році у Львівській області, де, відповідно до декларації проживав кандидат з родиною, становили 79 186 грн. Отже, витрати на проживання п’ятьох осіб мали б становити 395 930 грн.

Отже, доходів кандидата за 2017–2018 роки було недостатньо для надання продавцю легкового автомобіля «Volkswagen Passat» 2012 року випуску авансу у розмірі 5 000 доларів США, що викликає обґрунтований сумнів щодо достовірності пояснень кандидата, які до того ж не підтверджені жодними доказами.

Комісія враховує, що відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 18 Єдиних показників, суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в  деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний, а також надав правдиві усні та/або письмові відомості під час участі в конкурсі, в якому такий суддя (кандидат на посаду судді) брав та/або бере участь; не приховував таких відомостей за наявності підстав вважати, що вони були йому відомі.

З огляду на викладене Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Що ж до аргументів судді про дарування 4 000 доларів США дружині її батьком, то Комісія їх оцінює критично, адже суддею не надано переконливих доказів їх отримання та декларування. Водночас Комісія враховує, що кандидат був суб’єктом декларування і раніше, а подарунки були об’єктом декларування за декларацією про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру, форма якої затверджена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

З огляду на суму подарунку, про який зазначив суддя в усних та письмових поясненнях, його розмір протягом року перевищував поріг декларування. У такому випадку кандидат на виконання обов’язку, передбаченого статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції», повинен був відобразити його у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» майнової декларації, чого ним зроблено не було. Недекларування доходу пояснив відсутністю досвіду декларування (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 2:30:43).

Отже, Комісією встановлено факт неповного декларування кандидатом доходу, отриманого членом його родини. Метою встановлення законодавцем обов’язку декларування всіх доходів є забезпечення прозорості майнового стану особи, створення умов для ефективного контролю за відповідністю її способу життя задекларованим доходам, а також запобігання приховуванню доходів і можливим корупційним проявам. Такий обов’язок спрямований на формування повного та достовірного уявлення про джерела отримання особою коштів та її фінансові можливості, що є необхідним для оцінювання її доброчесності.

Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною (стаття 3 Кодексу суддівської етики).

Відповідно до підпункту 2 пункту 21 Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності. Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування зазначено все майно судді (кандидата на посаду судді), що має бути внесено до декларації згідно із Законом України «Про запобігання корупції», а задекларована вартість такого майна відповідає вартості набуття чи останній грошовій оцінці.

Спосіб життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає статусу займаної посади, якщо його поведінка на думку звичайної розсудливої людини не викликає сумніву щодо відповідності рівня життя законним доходам, є гідною, підтримує авторитет статусу та відповідає вимогам, яких необхідно дотримуватися з огляду на статус судді (кандидата на посаду судді) (пункт 23 Єдиних показників).

Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).

Водночас Комісія вважає, що вказане порушення не може мати наслідком визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, з огляду на те, що ним зазначений вище автомобіль задекларовано у розділі 6 «Цінне рухоме майно-транспорті засоби» майнової декларації за 2019 рік як власність дружини. Кандидат також підтвердив можливість батька дружини здійснити такий подарунок, надавши Комісії довідки про доходи ОСОБА_6, що підтверджує відсутність умислу на приховування такого доходу.  

На підставі викладеного Комісія вирішила зменшити бали кандидата за показниками «сумлінність», «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу» на 15 балів.

Стосовно недекларування кандидатом у 2021–2022 роках права користування квартирою у місті Одесі загальною площею 55,7 кв.м (власник – ОСОБА_5) (пункт 7 інформації ГРД) Комісія зазначає таке.

Під час співбесіди кандидат пояснив, що у майнових деклараціях за 2021–2022 роки допустив помилку, задекларувавши право користування квартирою на підставі договору оренди загальною площею 57, 8 кв.м, розташованою у м. Одесі (власник – ОСОБА_4), оскільки з 2021 року користувався квартирою загальною площею 55,7 кв.м (власник – ОСОБА_5). Про цю помилку він повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції, надіславши у 2023 році повідомлення про самостійне виявлення помилок у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2022 роки (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 3:08:44).

Отже, Комісією встановлено, що кандидат протягом 2021–2022 років декларував квартиру, якою насправді не користувався.

Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.

З огляду на зазначене Комісія вважає це підставою для зниження кількості балів за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів.  

Інша інформація ГРД стосовно кандидата:

1. Дружина кандидата 10 червня 2019 року набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_1 і площею 0,0581 га. У договорі купівлі-продажу земельної ділянки зазначено: «продавець та покупець стверджують, що земельна ділянка не забудована і будівництво на ній не ведеться». Утім, відповідно до даних кадастрової карти, наразі на земельні ділянці є будівлі. Крім того, відповідно до супутникових знімків за 2017–2019 роки, ці будівлі були на земельній ділянці і тоді. Отже, інформація щодо вказаних обставин потребує уточнення у кандидата під час проведення співбесіди.

Кандидат пояснив, що на цій ділянці наявна господарська споруда, яка побудована без дозвільних документів (відсутній технічний паспорт). На його думку, вона зведена попередніми користувачами для зберігання садового інвентарю, складається з однієї невеличкої кімнати, відсутні вікна, двері, не проведені комунікації.

Комісія сприймає пояснення кандидата як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам, а тому зазначені у пункті 1 інформації ГРД обставини не свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. У 2019 році кандидат, відповідно до даних ДРФО, отримав 40 000 грн від Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал». Водночас відповідно до порталу електронних закупівель «Prozorro» вартість послуг мала б складати 126 110,25 грн. На думку ГРД, різниця між фактично виплаченою сумою і заявленою у тендері, потребує додаткових пояснень від кандидата задля усунення будь-яких сумнівів у його чесності та належному виконанні зобов’язань.

Кандидат зазначив, що послуги надані Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» були виконані вчасно та у повному обсязі, претензій від вказаного підприємства не надходило. Договір на надання юридичних послуг був укладений у 2018 році, і в цьому періоді Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» також здійснювало оплату наданих послуг.

Кандидат під час співбесіди та у письмових поясненнях підтвердив, що представляв інтереси Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» відповідно до договору про надання юридичних послуг, який був укладений у 2018 році, оплата послуг також здійснювалась у 2018 році. Водночас 40 000 грн він отримав у 2019 році, а залишок увійшов у склад його податкової декларації за 2018 рік.

Кандидат запевнив Комісію, що надані ним послуги відповідно до умов договору були виконані вчасно та у повному обсязі, грошову винагороду він отримав у повному розмірі (відеозапис співбесіди https://www.youtube.com/watch?v=bD5BlNmY6Yc, таймкод 2:42:05).

Водночас при дослідженні інформації з ДРФО встановлено декларування лише 10 000 грн у 2018 році та 40 000 грн у 2019 році. Отже, офіційний отриманий дохід кандидата від Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» становив 50  000 грн, а не 126 110, 25 грн. Пояснити зазначені суперечності кандидат не зумів. Отже, фактичні доходи кандидата у 2018–2019 роках офіційно задекларовані на 76 000 грн менше, ніж ним отримано.

З урахуванням вказаного Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «чесність» за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів.

3. Кандидат був співзасновником адвокатського об’єднання «Статус-Кво» з 25 грудня 2016 до 17 квітня 2020 року. У цей же період серед його партнерів був ОСОБА_7, відомий як адвокат судді Львівського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_8. Саме у нього ОСОБА_8 нібито позичив 1,9 млн доларів США, які знайшли при обшуку в судді. Співробітники управління Служби безпеки України 17 грудня 2008 року затримали адвоката ОСОБА_8 ОСОБА_7. Як згодом повідомляли у прокуратурі, ОСОБА_7 незаконно заволодів правом користування земельною ділянкою відпочинково-оздоровчого призначення площею близько 5,9 гектара на АДРЕСА_1 у смт Брюховичі. За даними прокуратури, ОСОБА_7 разом зі своєю дружиною (співзасновницею і директоркою ТОВ «Чайка «А», що орендував вказану земельну ділянку), не маючи ліцензії на будівництво, протягом березня 2007–вересня 2008 років особисто організував, фінансував і контролював будівництво на цій ділянці п’яти житлових будинків  на суму понад 34 млн грн. У 2009 році ОСОБА_7 звільнили з-під варти під підписку про невиїзд. Уже у 2017 році кандидат отримував зарплату у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Юкон». Компанія тоді належала дружині та донці ОСОБА_7, а сам ОСОБА_7 був директором компанії. На думку ГРД, такі зв’язки кандидата можуть бути сумнівними, з точки зору розсудливого спостерігача, в контексті дотримання кандидатом вимог критеріїв доброчесності та професійної етики, які висуваються до судді, і потребують додаткових пояснень.

Кандидат під час співбесіди пояснив, що до подій із ОСОБА_8, які мали місце у 2008 році, будь-якого відношення не має, із зазначеним адвокатом мав виключно службові відносини. Після виходу зі складу учасників адвокатського об’єднання «Статус-Кво» відносини взагалі припинилися.

Комісія вважає пояснення прийнятними, жодних доказів на їх спростування в Комісії немає, тому зазначені обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

4. Брату дружини кандидата, ОСОБА_9 відповідно до довідки ДРФО, сформованої з 1 кварталу 1998 до 1 кварталу 2026 року, було нараховано лише 53 462,3 грн доходу. Водночас брат дружини кандидата 13 разів виїздив за кордон з 2018 до 2021 року. Він 14 січня 2022 року виїхав за кордон, інформації про його повернення немає. Батьку дружини кандидата, ОСОБА_6 відповідно до довідки ДРФО, сформованої з 1 кварталу 1998 до 1 кварталу 2026 року було нараховано 16 630,27 грн доходу. Водночас батько дружини кандидата 23 рази виїздив за кордон з 2024 до 2026 року. А матері дружини кандидата, ОСОБА_10 відповідно до довідки ДРФО, сформованої з 1 кварталу 1998 до 1 кварталу 2026 року, нараховано 68 695,54 грн. На думку ГРД, вказані факти потребують детальних додаткових пояснень з боку кандидата щодо причин декларування таких незначних коштів та співвідношення витрат, зокрема з урахуванням поїздок родичів дружини кандидата за кордон.

Кандидат пояснив, що з 2018 року і дотепер брат дружини ОСОБА_9 працює за кордоном у Республіці Польщі і отримує там доходи. Ані кандидат, ані жоден член його сім’ї не проживав із братом дружини і не формував за його рахунок будь-яких активів. Так, батьку дружини ОСОБА_6 відповідно до довідки ДРФО нараховано 16 630, 27 грн. Водночас згідно даних виписки з пенсійного фонду загальний трудовий стаж ОСОБА_6 становить 36 років та 14 років у шкідливих умовах. Основна частина доходу, зокрема у нафтогазотовидобувній сфері отримана ним за кордоном, що не враховано ГРД. До Республіки Польщі, з 2024 до 2026 року ОСОБА_6 виїжджає для купівлі ліків, побутових товарів та продуктів харчування. Зі слів дружини, сім’ю її батьків здебільшого забезпечував її батько ОСОБА_6, отримуючи достатній дохід за кордоном, а в подальшому пенсійне забезпечення в Україні.

Комісія вважає надані пояснення та документи на їх підтвердження достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо обставин, наведених у пункті 4 інформації ГРД.

5. Кандидат у своїх майнових деклараціях за 2017–2025 роки декларує легковий автомобіль «Opel Аstra» 2008 року випуску право власності на який набуто ним 10 червня 2014 року. Вартість зазначеного транспортного засобу на дату набуття вказано у розмірі 48 561 грн, що було еквівалентно 4 183,00 доларів США (11,63 грн / 1 долар США, станом на 10 червня 2014 року). У стороннього спостерігача виникає обґрунтований сумнів, що у 2014 році можна було придбати автомобіль вказаної марки, який перебував в експлуатації 6 років за ціною, яка задекларована кандидатом. Відповідно до архівного оголошення, розміщеного на сайті «AUTO.RIA», у грудні 2014 року пропонувався до продажу легковий автомобіль «Opel Аstra» 2008 року випуску за ціною 7 800,00 доларів США, що майже вдвічі більше за вартість задекларовану кандидатом. На переконання ГРД, вказані обставини потребують пояснень від кандидата, оскільки прямо впливають на оцінку його відповідності показнику «чесність» критеріїв доброчесності та професійної етики.  

Стосовно автомобіля «Opel Аstra» 2008 року випуску кандидат зазначив, що вказані 48 561 грн є вартістю транспортного засобу, який привезений з-за кордону, без урахування сплачених ним митних платежів.

Оцінюючи обставини, викладені в інформації ГРД, та пояснення кандидата, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів (зокрема, транспортних засобів), саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).

Проаналізувавши пояснення кандидата Комісія констатує, що Якимівим А.В. надано переконливі пояснення на обґрунтування дійсної вартості придбаного автомобіля. Доказів, які б доводили намір кандидата приховати дійсну вартість майна або в інший спосіб неналежним чином інтерпретувати обставини правочину, Комісією не встановлено.

Тому, Комісія визнає необґрунтованими сумніви ГРД щодо заниження вартості придбаного кандидатом автомобіля у 2014 році.

9. Відповідно до матеріалів суддівського досьє кандидат у пункті 5 анкети кандидата на посаду судді від 25 вересня 2019 року надаючи інформацію про досвід своєї професійної діяльності, як адвоката щодо представництва в суді та/або захисту у кримінальному провадженні з-поміж іншого, зазначив інформацію про ПІБ своїх клієнтів, підставу надання правничої (правової) допомоги та її період.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокату забороняється без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав). Відповідно до частин першої, другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення.

Отже, зазначення кандидатом у анкеті персональних даних клієнтів, підстав надання правничої допомоги та її періоду без підтвердженої згоди клієнтів може розцінюватися як розголошення адвокатської таємниці. ГРД не має інформації про отримання кандидатом дозволу від своїх клієнтів щодо можливості розголошення інформації щодо надання їм правничої (правової) допомоги. З огляду на зазначене вказані обставини мають бути досліджені з метою виключення можливого порушення вимог законодавства щодо збереження адвокатської таємниці.

Кандидат пояснив, що договори про надання правової допомоги, які надані ним до Комісії на підтвердження досвіду роботу, не містять адвокатської таємниці.

Комісія вважає надані кандидатом пояснення достатніми для спростування сумніву у відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики щодо зазначеної в пункті 9 інформації.

Комісія також звертає увагу, що відповідно до інформації Державного підприємства «Інформаційні судові системи» за час роботи суддею порушено строки оприлюднення текстів судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) у 266 судових рішеннях  (у 2021 році - 98 судових рішень, у 2022 році - 118 судових рішень, у 2023 році – 23 судові рішення, у 2024 році – 19 судових рішень, у 2025 – 8 судових рішень).

Отже, найбільше порушення строків оприлюднення тексту судових рішень відбулось у 2021–2022 роках, відразу після призначення Якиміва А.В.  на посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.  

Кандидат пояснив порушення строків оприлюднення текстів судових рішень у ЄДРСР значним навантаженням, відключенням електроенергії.

Комісія вважає пояснення кандидата правдивими і враховує, що після 2022 року кількість порушень суттєво знизилась, що свідчить про відсутність у кандидата системних проблем з виконанням обов’язків, покладених на нього законодавством. З огляду на вказане Комісія вважає, що зазначене порушення не є суттєвим і не тягне за собою зниження балів за критеріями доброчесності та професійної етики.

Загальна кількість розглянутих суддею Якимівим А.В. справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), становить 620, з них накладено адміністративне стягнення у 600 справах, закрито розгляд у 18 справах (у зв’язку з закінченням строків – 1 справі).

Отже, кількість справ про адміністративні правопорушення, закритих у зв’язку із закінченням строків на момент їх розгляду, передбачених статтею 38 КУпАП,  практично відсутні. Непослідовностей або суперечностей при розгляді цих справ, різних підходів до їх вирішення Комісією під час дослідження досьє не встановлено.

Загальна кількість розглянутих кандидатом справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-6 КУпАП – 17 справ, з яких у 15 справах накладено стягнення, у 2 справах провадження закрито.

Відповідно до рішення зборів суддів Доброславського районного суду Одеської області від 30 липня 2021 року № 3/21 повноваження щодо розгляду справ про позбавлення батьківських прав, справ про визначення місця проживання дитини, справ про встановлення факту проживання дитини разом із батьком, справ про визнання особи недієздатною та справ про звільнення від повноважень опікуна над недієздатною особою та призначення опікуна на Якиміва А.В. не визначені. 

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 225 балів із 300 можливих, тобто 75% (225 балів) суми максимально можливого бала, тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критеріям доброчесності та професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Якимів А.В. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	363,7	363,7
Особиста компетентність	Рішучість та відповідальність	18,33	37,66
	Безперервний розвиток	19,33
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9,00	37,67
	Ефективна взаємодія	8,67
	Стійкість мотивації	10,00
	Емоційна стійкість	10,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		225
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			664,03

Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.

Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Якиміва А.В. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно  

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Якимів Андрій Вікторович набрав 664,03 бала.

2. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Якиміва Андрія Вікторовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                            Андрій ПАСІЧНИК                                                                

                                                                                                                      Роман САБОДАШ