Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сатарової Олени Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 3:

головуючого – Сергія ЧУМАКА,

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олени Сатарової,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сатарової Олени Вікторівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних адміністративних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.

1. Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
2. Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).

Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).

3. За змістом частини другої статті 79³ Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
4. Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). За змістом пунктів 1.1‒1.6 цього  положення завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основні принципи кваліфікаційного оцінювання ‒ це автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
6. Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі адміністративної юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів в апеляційних судах.
7. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (із змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
8. Частиною четвертою статті 83 Закону установлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
9. У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Олени Сатарової про допуск її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 4 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
10. Рішенням Комісії від 04 березня 2023 року № 84/ас-24 Сатарову Олену Вікторівну допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Основні відомості про кандидата.

11. Сатарова Олена Вікторівна, народжена ___________ року, на момент подання заяви мала повних __ роки. Є громадянкою України. Володіння державною мовою підтверджено сертифікатом УМД № 00202378 від 03 жовтня 2023 року на рівні вільного володіння (другий ступінь). Станом на дату проведення співбесіди кандидат є несудимою (відповідно до довідки / витягу з ЄРДР, наданої в межах спеціальної перевірки).
12. Повну вищу юридичну освіту Сатарова О.В. здобула у 2004 році в Українській академії банківської справи, отримала диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» та кваліфікацію спеціаліста-юриста.
13. Стаж професійної діяльності кандидата у сфері права перевищує 22 роки. Після здобуття вищої юридичної освіти Сатарова О.В. обіймала такі посади: з 2004 до 2005 року – спеціаліст І категорії відділу пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України у м. Шостка; з 2005 до 2008 року – головний спеціаліст-юрисконсульт управління Пенсійного фонду України у м. Шостка; з 2008 до 2013 року – головний спеціаліст-юрисконсульт Шосткинського міськрайцентру зайнятості Сумського обласного центру зайнятості; з 2013 року і до цього часу обіймає посаду судді Ямпільського районного суду Сумської області.
14. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Сатарову О.В. призначено на посаду судді Ямпільського районного суду Сумської області строком на п’ять років. Присягу склала 31 березня 2015 року.
15. 14. Указом Президента України від 14 лютого 2020 року № 7/2020 Сатарову О.В. призначено на посаду судді Ямпільського районного суду Сумської області.

Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).

16. Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
17. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
18. Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
19. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання, до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах допущено 706 кандидатів, зокрема Сатарову О.В.
20. Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
21. Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23. 
22. З огляду на зазначене Сатарова О.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

23. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
24. Отже, загальна кількість балів, отриманих Сатаровою О.В. за кваліфікаційний іспит, становить 361,8 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.

Проведення спеціальної перевірки.

25. Відповідно до статті 75 Закону, статей 56-58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Сатарової О.В.
26. Запити про надання відомостей стосовно Сатарової О.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію від Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
27. Листом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 25 липня 2025 року № 49-01/64076-25 до Комісії надіслано результати спеціальної перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2024 рік.
28. За результатами спеціальної перевірки не виявлено фактів декларування недостовірних відомостей про майно або інший об’єкт декларування, що має вартість, які можуть відрізнятися від достовірних на суму, що дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації.
29. Отже, під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка беззастережно свідчить про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді. Результати спеціальної перевірки враховуються Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).

Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

30. Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Сатарову О.В.
31. Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 серпня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Сатарової О.В. визначено члена Комісії Сабодаша Р.Б.
32. Листом Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25 кандидатам на посади суддів в апеляційних загальних судах запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на їх думку, підтверджують відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, особиста компетентність ‒ 50 балів (рішучість та відповідальність ‒ 25 балів, безперервний розвиток ‒ 25 балів) і соціальна компетентність ‒ 50 балів (ефективна комунікація ‒ 12,5 бала, ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала, стійкість мотивації ‒ 12,5 бала, емоційна стійкість ‒ 12,5 бала).
33. 13 серпня 2025 року до Комісії надійшли пояснення та докази від кандидата Сатарової О.В. на виконання листа Комісії від 06 серпня 2025 року № 21-6808/25. Кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
34. До Комісії 15 квітня 2026 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Сатарової Олени Вікторівни критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 14 квітня 2026 року (далі – Висновок).
35. Підставою для надання Висновку слугували виявлені ГРД обставини.
36. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «чесність», «законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» та «відповідність рівня життя задекларованим доходам».
37. У 2020 році кандидат придбала трикімнатну квартиру у м. Шостці Сумської області вартістю 173 000 гривень.
38. ГРД висловила обґрунтований сумнів стосовно вартості придбання кандидатом зазначеної квартири та її відповідності ринковим цінам. У публікації за 2020 рік, в якій проаналізовано вартість житла у м. Шостка Сумської області, найнижча пропозиція ціни продажу трикімнатної квартири становила від 190 000 грн (залежно від технічних характеристик об’єкта нерухомості). При цьому середня ціна придбання подібного нерухомого майна становила 430 720 грн, тобто у 2,5 раза більше, ніж задекларована кандидатом вартість придбання квартири.
39. Окрім викладеного, ГРД стверджує, що станом на 2026 рік вартість трикімнатної квартири у м. Шостка Сумської області становить від 513 887 гривень.
40. У своїх поясненнях Сатарова О.В. зазначила, що квартира була придбана нею на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, укладеного відповідно до вимог чинного законодавства. У договорі купівлі-продажу зазначена фактична вартість об’єкта нерухомості, яка становила 173 000 грн. Під час укладення правочину розрахунок між сторонами здійснювався у присутності приватного нотаріуса. Фактична вартість об’єкта нерухомості відображена нею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), за 2020 рік.
41. Вартість квартири обумовлена її фактичним технічним станом на момент придбання, а також іншими обставинами, що впливають на формування ціни на ринку нерухомості, зокрема розташуванням квартири на першому поверсі житлового будинку та необхідністю проведення капітального ремонту.
42. На переконання кандидата, зазначена у договорі купівлі-продажу та декларації ціна цієї квартири відповідає фактично сплаченій вартості придбання та погоджена сторонами правочину з урахуванням стану об’єкта нерухомості на момент укладання договору купівлі-продажу. На підтвердження кандидат долучила світлокопію договору купівлі-продажу цієї квартири.
43. ГРД звертає увагу, що в договорі купівлі-продажу цієї квартири не вказано про недоліки, які суттєво знижують вартість квартири чи перешкоджають її використанню. Також кандидат не надала підтверджень, що квартира перебувала у незадовільному технічному стані на момент її придбання.
44. Отже, виникає обґрунтований сумнів стосовно задекларованої вартості квартири, яка, на переконання ГРД, є нижчою за ринкову.
45. Згідно з декларацією за 2021 рік кандидат з 02 грудня 2021 року набула у власність автомобіль марки «GEELY EMGRAND X7» 2014 року випуску, вартістю 40 000 грн, що еквівалентно на дату набуття 1 470 дол. США. ГРД висловлює обґрунтований сумнів щодо відповідності вказаної вартості цього автомобіля ринковим цінам на момент придбання.
46. Відповідно до оголошень, розміщених на вебсайті «AUTO.RIA», станом на 2021 рік ціна подібних автомобілей марки «GEELY EMGRAND X7» 2014 року випуску, коливалась від 6 200 до 8 000 дол. США, що суттєво вище за вказану кандидатом вартість придбання транспортного засобу.
47. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що нею 02 грудня 2021 року придбано цей транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу № 10/95, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства. У договорі купівлі-продажу зазначена фактична (реальна) вартість автомобіля, сплачена на користь продавця, що становила 40 000 грн та відображена у декларації за 2021 рік.
48. Кандидат відзначила, що автомобіль марки «Geely Emgrand X7» не належить до транспортних засобів преміум-класу, є автомобілем китайського виробництва. На момент його придбання кандидат була третім власником цього транспортного засобу.
49. Вартість автомобіля була обумовлена його технічним станом, строком експлуатації, маркою та іншими характеристиками, які безпосередньо впливають на ринкову ціну транспортного засобу на вторинному ринку рухомого майна. З огляду на зазначені обставини, сторони правочину погодили саме таку ціну. На момент придбання цього автомобіля кандидат не мала посвідчення водія та досвіду керування транспортними засобами. Автомобіль придбаний кандидатом з метою використання його у навчальних цілях для набуття практичних навичок керування, чим і був обумовлений вибір саме цього транспортного засобу. Зокрема, це було зумовлено низькою вартістю цього автомобіля та можливістю його використання для навчання без значних матеріальних витрат у разі можливих пошкоджень під час набуття практичних навичок водіння.
50. Посвідчення водія кандидатом отримано 07 лютого 2024 року. Також кандидат зазначила, що з попереднім власником автомобіля до укладення договору купівлі-продажу знайома не була. Продавець транспортного засобу ніколи не був позивачем, відповідачем чи іншим учасником судових справ, які перебували або перебувають у провадженні кандидата як судді. Таким чином, автомобіль марки «Geely Emgrand X7» 2014 року випуску придбано з урахуванням його технічного стану та навчальної мети використання, зазначена в декларації вартість відповідає сумі фактичних витрат, що підтверджується договором купівлі-продажу, світлокопію якого кандидатом долучено до пояснень.
51. ГРД звертає увагу, що в договорі купівлі-продажу цього автомобіля не зазначено недоліків, які суттєво знижують вартість автомобіля чи перешкоджають його використанню. Водночас кандидат не надала документальних підтверджень про незадовільний технічний стан автомобіля на момент його придбання.
52. Тому у ГРД виникає обґрунтований сумнів стосовно задекларованої вартості цього автомобіля, яка є нижчою за ринкову.
53. Придбання транспортних засобів за очевидно суттєво заниженою ціною свідчить про зазначення кандидатом недостовірної інформації в декларації. Такі дії є несумісними з критеріями доброчесності, які передбачають чесність, відкритість та прозорість поведінки судді як у професійній, так і в приватній сфері.
54. Відповідно до статті 3 Кодексу суддівської етики суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.
55. Підпунктом 3.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), визначено, що суддя повинен демонструвати поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача.
56. Згідно з підпунктом 4.2 Бангалорських принципів постійна увага з боку суспільства покладає на суддю обов’язок прийняти ряд обмежень, і, незважаючи на те, що пересічному громадянину ці обов’язки могли б здатися обтяжливими, суддя приймає їх добровільно та охоче. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
57. Такі дії створюють обґрунтовані сумніви у доброчесності судді, оскільки свідчать про викривлення інформації щодо власних активів, можуть бути спрямовані на приховування незаконного збагачення або ухилення від пояснення джерел походження коштів, порушують суспільну довіру до судді.
58. Заниження вартості придбаного майна у декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Така особа, на переконання ГРД, не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
59. Додатково ГРД повідомила інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але може бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
60. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік кандидат не вказала жодного майна, яке б належало їй чи члену її сім’ї на праві власності, оренди або перебувало в іншому користуванні.
61. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинної на момент подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012–2014 роки) суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону. Згідно з розділом ІІІ «Відомості про нерухоме майно» цієї форми декларації декларантом мали зазначатися відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта та членів його сім’ї, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним. До такого майна входили земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні) будинки, гаражі та інше нерухоме майно.
62. Кандидат у своїх поясненнях зазначила, що декларацією про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік охоплено період, упродовж якого вона не обіймала посади судді. На момент подання зазначеної декларації кандидат була розлучена, дітей не мала, інших членів сім’ї не мала. У власності кандидат не мала жодного майна, яке підлягало декларуванню відповідно до вимог законодавства.
63. У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік зазначено повну адресу місця проживання кандидата. За вказаною адресою розташований житловий будинок, який належить на праві власності батькам кандидата та в якому вона фактично проживала упродовж 2012 року.
64. Відомості про користування зазначеним житлом помилково не були відображені кандидатом у розділі ІІІ декларації «Відомості про нерухоме майно». Така помилка не була пов’язана з наміром приховати майно чи інші відомості, оскільки адреса її фактичного проживання була вказана в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
65. У пункті 6 «Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості» декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат не проставила жодної позначки — ані «підтверджую», ані «не підтверджую».
66. Водночас правила заповнення декларацій доброчесності судді не передбачають можливості залишення цього пункту без позначки.
67. Із матеріалів суддівського досьє (сторінки 314–318) встановлено, що кандидатом порушувалися строки розгляду справ упродовж 2015– 2020 років. Зокрема, у 2015 році порушено строки розгляду у 5 справах; у 2016 році – у 14 справах; у 2017 році – у 29 справах; у 2018 році – у 3 справах; у 2020 році – у 1 справі.
68. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що основними причинами розгляду окремих справ з порушенням встановлених законом строків стали обставини, на які не могла вплинути. З вересня 2016 року у зв’язку з численними звільненнями суддів у відставку (що підтверджується долученими світлокопіями рішення Вищої ради юстиції) фактично вона була єдиною повноважною суддею в Ямпільському районному суді Сумської області та працювала в умовах надмірного судового навантаження.
69. Окрім розгляду справ, які надходили до суду, кандидат отримала у своє провадження значну кількість справ, що залишилися не розглянутими іншими суддями, які звільнились. Справи, про які йдеться, перебували на різних судових стадіях розгляду та вже вважалися такими, що не розглянуті у встановлені законом строки.
70. Окрім того, здійснення повноважень слідчого судді (що передбачає розгляд клопотань уповноважених органів у в край стислі строки) було додатковим навантаженням на суддю. Наведене, на переконання кандидата, є свідченням її високих професійних якостей, а також наочним доказом здатності ефективно організовувати робочий процес навіть в умовах кадрового дефіциту.
71. З метою встановлення відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання членом Комісії – доповідачем 03 жовтня 2025 року надіслано лист голові Ямпільського районного суду Сумської області про надання інформації про загальну кількість розглянутих суддею Сатаровою О.В. заяв про самовідвід, відвід, справ про позбавлення батьківських прав, про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини, про встановлення факту проживання дитини разом з батьком, про визнання особи недієздатною, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
72. 10 жовтня 2025 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит, в якій зазначено таке. За період з 28 липня 2020 року до 13 жовтня 2025 року суддею Сатаровою О.В. подано 19 заяв про самовідвід; заяви про відвід судді Сатарової О.В. не подавались; суддею розглянуто 21 заяву про відвід інших суддів, 3 справи про позбавлення батьківських прав; справи про визначення місця проживання дитини за позовом батька дитини не розглядались; справи про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не розглядались; 13 справ про визнання особи недієздатною: в 11 справах заяву задоволено, 1 справу закрито, в 1 справі заяву задоволено частково; 467 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП: у 339 справах накладено адміністративне стягнення, закрито провадження у 70 справах: у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (60 справ), закінченням строків накладення адміністративного стягнення (6 справ); у зв’язку із смертю особи, щодо якої було розпочато провадження у справі (2 справи), з інших причин (у зв’язку з неможливістю накладення адміністративного стягнення) (1справа); суддею розглянуто 14 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172- 6 КУпАП, з них у 9 справах накладено адміністративне стягнення, у 4 справах – провадження закрите у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, в 1 справі провадження закрите на підставі статті 22 КУпАП.
73. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 09 квітня 2026 року членом Комісії було направлено запит до ДП «Інформаційні судові системи» для отримання інформації про повний доступ судді до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) за 2022–2025 роки з інформацією про ключові слова і символи пошуку, дати здійснення пошуку, номери справ та документи, до яких звертався користувач.
74. 13 квітня 2026 року ДП «Інформаційні судові системи» надало в електронному вигляді запитувану інформацію щодо дій Сатарової О.В. в ЄДРСР.
75. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 15 квітня 2026 року Сатаровій О.В. було направлено запит для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності) щодо джерел походження грошових коштів у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для придбання квартири № _____ загальною площею 68,0 кв.м, що розташована АДРЕСА_1 у м. Шостка Сумської області, яка 22 серпня 2013 року відчужена на користь кандидата шляхом укладання договору дарування, а також джерел походження грошових коштів у ОСОБА_1 для придбання 06 березня 2013 року квартири № ____ загальною площею 67,3 кв.м, що розташована АДРЕСА_2 у м. Шостка Сумської області, яка 17 травня 2013 року подарована ОСОБА_3 (брат кандидата).
76. 20 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
77. З метою формування досьє кандидата на посаду судді апеляційного загального суду і проведення співбесіди 15 квітня 2026 року членом Комісії було направлено запит кандидату для надання пояснень стосовно обставин та підстав здійснення кандидатом пошукових запитів та перегляду судових рішень, не пов’язаних зі справами та матеріалами, що перебували у провадженні Ямпільського районного суду Сумської області.
78. 20 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь на вказаний запит.
79. Кандидату 16 квітня 2026 року було надіслано висновок ГРД для надання пояснень та підтверджувальних документів (в разі наявності).
80. 20 квітня 2026 року до Комісії надійшла відповідь Сатарової О.В. на вказаний запит.
81. Сатаровій О.В. надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
82. Співбесіду з кандидатом проведено 21 квітня 2026 року. На початку співбесіди Сатарову О.В. ознайомлено з її правами. Встановлено відсутність обставин, що перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також запропоновано надавати уточнювальну інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
83. Під час співбесіди Комісією обговорено: а) результати дослідження досьє; б) відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики.

Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.

84. Із змісту пунктів 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, що визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
85. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
    1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття, замість того щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; бере повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
    2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він обʼєктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
86. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди»
87. Вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність ‒ 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність ‒ 25 балів; безперервний розвиток ‒ 25 балів.
88. Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, а також Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
89. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
90. Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
91. Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень усвідомлення ним потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
92. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
93. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
94. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
95. Надані кандидатом Сатаровою О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

96. Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
97. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що становить 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.

Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.

98. Із змісту пунктів 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання вбачається, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, що забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
99. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
    1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
    2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
    3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
    4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).
100. Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
101. Вага критерію соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність ‒ 50 балів, з яких: ефективна комунікація ‒ 12,5 бала; ефективна взаємодія ‒ 12,5 бала; стійкість мотивації ‒ 12,5 бала; емоційна стійкість ‒ 12,5 бала.
102. Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обовʼязок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, що мають значення для оцінки соціальних компетентностей.
103. Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
104. Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
105. Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
106. Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
107. Комісія звертає увагу також на те, що відповіді на деякі запитання мали переважно загальний, описовий характер і не завжди демонстрували конкретні приклади відповідності показникам.
108. Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності оцінюються на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
109. Надані кандидатом Сатаровою О.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:

110. Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
111. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,66 бала із 50 можливих, що становить більше 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

112. Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
113. Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальним критерієм, який забезпечує суспільну довіру до судової влади та гарантує дотримання принципів верховенства права.
114. Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критерію доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
115. Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає  з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
116. Відповідність кандидата на посаду судді критерію доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
     1. Незалежність.
     2. Чесність.
     3. Неупередженість.
     4. Сумлінність.
     5. Непідкупність.
     6. Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
     7. Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
117. Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
118. Відповідно до пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо встановлено невідповідність або існує обґрунтований сумнів у відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.

У такому разі кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критерію доброчесності та професійної етики, і цей критерій оцінюється у 0 балів.

119. Для встановлення невідповідності критерію доброчесності та професійної етики (далі – істотна невідповідність) використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини. Обставинами, що вказують на їх істотність, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання оцінюються обставини, що вказують на істотність порушення: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона, історичний контекст, систематичність, давність тощо.

120. У разі якщо обставини не є настільки переконливими, щоб підтвердити невідповідність критерію (у значенні пункту 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання), проте вказують на значне відхилення від очікуваних стандартів (далі – суттєва невідповідність), Комісія може знижувати бали за конкретний показник на 15 балів, що передбачено пунктом 5.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання.

На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для прийняття рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.

121. Отже, встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику. На переконання Комісії, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.

Встановлення відповідності кандидата критерію професійної етики та доброчесності.

122. Надаючи оцінку доводам ГРД та поясненням кандидата, Комісія виходить із такого.
123. Стосовно припущення ГРД про придбання кандидатом квартири за ціною, нижчою за ринкову, Комісія встановила таке.
124. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі — ДРРП) кандидат 15 жовтня 2020 року набула у власність квартиру № ____ загальною площею 69,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у місті Шостка Сумської області, вартістю 173 00 грн.
125. У своїх поясненнях від 20 квітня 2026 року кандидат зауважила, що висловлені ГРД сумніви стосовно відповідності вартості квартири № ___ ринковому рівню цін є суб’єктивним припущенням, оскільки таке твердження не враховує індивідуальних характеристик об’єкта нерухомості та базується на некоректній методології порівняння.
126. На момент укладення договору купівлі-продажу у 2020 році ринкова вартість об’єкта нерухомості була визначена на підставі звіту суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Столиця-Груп» від 08 жовтня 2020 року та становила 173 000 гривень.
127. На думку кандидата, порівняння цін, за якими продано квартири у 2020 році, з цінами 2026 року, є економічно необґрунтованим з огляду на вплив інфляційних процесів, зміну курсу гривні щодо іноземних валют та кон’юнктуру ринку під час дії воєнного стану.
128. Кандидат звернула увагу на те, що ринок нерухомості є динамічним, а вартість об’єктів суттєво змінюється залежно від економічних умов, попиту та інших факторів.
129. Також кандидат зауважила, що ГРД у висновку наводить оголошення про продаж квартир із автономним опаленням та сучасним дороговартісним ремонтом за високими стандартами. Натомість квартира кандидата на момент придбання була приєднана до централізованого теплопостачання, що значно знижує її вартість у м. Шостці, та перебувала у вкрай занедбаному стані (зокрема, через зношеність інженерних комунікацій, системи опалення) підлога, стіни та інші конструктивні елементи потребували повної заміни або відновлення. Після придбання цього об’єкта нерухомості кандидатом проведено капітальний ремонт квартири, зокрема демонтовано підлоги, замінено зношені труби, електромережі, вікна, вирівняно стіни тощо.
130. На переконання кандидата, при визначенні вартості об’єкта нерухомості в першу чергу необхідно враховувати його індивідуальні характеристики, зокрема технічний стан та місце розташування.
131. Зокрема, кандидат відзначила, що з огляду на житлову площу квартири 39,1 кв.м (із загальної 69, 2 кв.м), а також її розташування на першому поверсі житлового будинку задекларована вартість є реальною ціною правочину, підтвердженою офіційним звітом оцінювача.
132. Колегія виснує, що пояснення кандидата є послідовними та логічними, а надані на підтвердження її слів документи та фотографії спростовують наведені у висновку ГРД припущення. З огляду на викладене Комісія відхиляє висновок ГРД у відповідній частині.
133. Стосовно придбання кандидатом автомобіля за ціною, нижчою за ринкову, Комісією встановлено таке.
134. Кандидат на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2021 року № 19/95 набула у власність автомобіль марки «Geely Emgrand X7» 2014 року випуску, вартістю 40 000 грн.
135. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що цей транспортний засіб не належить до автомобілів преміального класу, що об’єктивно впливає на формування його ринкової вартості. Водночас, автомобіль марки «Geely Emgrand X7» 2014 року випуску, придбаний не новим, його технічний стан на момент набуття кандидатом у власність потребував ремонту: несправність зчеплення, пошкодження кузова (корозія), наявні візуальні ознаки спрацювання систем пасивної безпеки (подушок безпеки) — у дверних картах та елементах салону було чітко видно деформацію («здиблення»).
136. Під час експлуатації цього автомобіля виявлено приховані дефекти електрообладнання, через що потребували заміни генератор та акумулятор. В автомобілі була несправна система кондиціювання та не функціонував обігрів салону.
137. Зазначені суттєві технічні недоліки зумовили таку вартість цього автомобіля. Також кандидат відзначила, що з огляду на відсутність досвіду водіння цей автомобіль використовувався у навчальних цілях для здобуття практичних навичок кермування за межами міста, що й обумовило його придбання за низькою ціною.
138. Насамперед Комісія відзначає, що Geely Emgrand X7 2014 року випуску в 2021 році можна оцінити як компактний кросовер бюджетного сегменту. Та навіть попри це колегія вимушена констатувати, що твердження кандидата про вартість автомобіля усе ж є непереконливими, адже документів, які б підтверджували технічний стан автомобіля, нею не надано.
139. Комісія зважає на те, що у 2021 році ціна подібних автомобілів на одному з українських вебсайтів автомобільної інтернет-торгівлі варіювалася від 6 200 дол. США (еквівалентно 169 198 грн) до 8 000 дол. США (еквівалентно 218 320 грн).
140. Крім того, кандидат документально не підтвердила недоліків технічного стану та факту проведення ремонту вказаного автомобіля. Наведені фактичні дані у своїй сукупності є підставою стверджувати, що кандидат набула майно за ціною, що істотно відрізняється від ринкової вартості.
141. Комісія зазначає, що відповідно до Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники), однією з ознак невідповідності критерію доброчесності є набуття прав на об’єкти цивільних прав за ціною, що суттєво відрізняється від ринкової вартості, за відсутності достатнього документального підтвердження обґрунтованості такої різниці.
142. Оцінюючи пояснення кандидата та кваліфікуючи встановлені обставини, Комісія враховує сукупність чинників, які свідчать про те, що виявлена невідповідність не досягає рівня істотної.
     1. По-перше, автомобіль «Geely Emgrand X7» 2014 року випуску належить до бюджетного сегменту компактних кросоверів — категорії транспортних засобів, для якої широкий діапазон цін на вторинному ринку є типовим явищем, а вартість конкретного екземпляра може суттєво варіюватися залежно від його технічного стану, пробігу, комплектації та регіональної кон’юнктури ринку.
     2. По-друге, перелік недоліків, наведений кандидатом (несправність зчеплення, корозія кузова, спрацювання системи пасивної безпеки, несправність генератора та акумулятора, системи кондиціювання та обігріву), за своїм характером є правдоподібним для автомобіля відповідного року випуску та цінового сегменту, хоча й залишається непідтвердженим.
     3. По-третє, виявлена обставина стосується єдиного правочину (ознаки систематичності у поведінці кандидата відсутні), вчиненого поза межами службової діяльності.
143. Втім, необхідною умовою переконливості відповідних тверджень є їх документальне підтвердження. Кандидат не надала жодних документів, які б підтверджували стан автомобіля на момент придбання (акт технічного огляду, дефектний акт, висновок сервісного центру тощо), факт та вартість проведених ремонтних робіт (квитанції, акти виконаних робіт), обсяг несправностей, заявлених під час підписання договору.
144. Комісія зауважує, що навіть правомірний за зовнішніми ознаками правочин може викликати сумніви щодо достовірності зазначеної в ньому вартості предмета купівлі-продажу. Відображення вартості майна, що не відповідає його фактичній вартості (заниження ціни предмета купівлі-продажу), є негативним явищем, оскільки унеможливлює оцінювання реального майнового стану кандидата та членів її сім’ї й ускладнює зіставлення їх доходів і видатків. Це також може порушувати правила грошових розрахунків і фінансового моніторингу, мати ознаки якщо не ухилення від оподаткування, то принаймні свідомого сприяння йому.
145. Відповідно до пункту 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання під час визначення ступеня невідповідності враховуються, зокрема, тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, систематичність, давність порушення. Комісія зважає, що встановлені обставини стосуються одного правочину (ознаки систематичності відсутні), вчиненого поза межами службової діяльності кандидата, і що кандидат надала усні пояснення щодо технічного стану транспортного засобу. Водночас пояснення є непідтвердженими та нерефлексованими стосовно суттєвого розриву між задекларованою та ринковою цінами — кандидат не запропонувала жодного розумного пояснення, яке б усунуло обґрунтований сумнів у прозорості правочину.
146. Суддя (кандидат на посаду судді) зобов’язаний дбати про те, щоб, на думку розумної сторонньої людини, його поведінка відповідала вимогам доброчесності та не викликала сумнівів у прозорості особистих фінансових операцій (пункт 3.1 Бангалорських принципів поведінки суддів; стаття 3 Кодексу суддівської етики).
147. Пунктом 5.12 розділу 5 Положення передбачено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
148. Ураховуючи викладене, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» критеріїв професійної етики та доброчесності на 15 балів.
149. Стосовно помилок, допущених кандидатом під час декларування, Комісія зазначає таке.
150. Кандидат у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік не задекларувала жодного майна, яке б належало їй чи члену її сім’ї на праві власності, оренди або перебувало в іншому користуванні.
151. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік нею зазначено повну адресу місця її проживання. За вказаною адресою розташований житловий будинок, який належить на праві власності батькам кандидата та в якому вона фактично проживала упродовж 2012 року.
152. Водночас відомості про користування кандидатом зазначеним житлом помилково не були відображені кандидатом у розділі ІІІ декларації «Відомості про нерухоме майно». Це не було пов’язано з наміром приховати майно чи інші відомості, оскільки адреса її фактичного проживання була вказана в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік.
153. Під час співбесіди Комісія у складі колегії звернула увагу на відсутність відомостей про кошти, розміщені на банківських рахунках у розділі «Грошові активи» декларацій кандидата за 2019—2024.
154. Кандидат задекларувала інформацію про банківські установи, в яких вона відкрила рахунки, та пояснила, що на кінець звітного періоду залишки коштів на цих рахунках не перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, тому на її думку не підлягали декларуванню.
155. Оцінюючи пояснення кандидата, Комісія керується такими мотивами.
156. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2019 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 200 000 гривень. Розмір готівкових заощаджень перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
157. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2020 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 100 000 гривень. Розмір готівкових заощаджень перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
158. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2021 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 100 000 гривень. Розмір готівкових заощаджень перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
159. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2022 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 100 000 гривень. Розмір готівкових заощаджень перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
160. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2023 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 200 000 гривень. Розмір готівкових заощаджень перевищував 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
161. У розділі 12 «Грошові активи» Декларації за 2024 рік кандидат відобразила готівкові кошти, які належать їй, у розмірі 20 000 дол. США. Розмір готівкових заощаджень перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян.
162. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
163. Згідно з пунктом 13 розділу IV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 08 листопада 2023 року № 252/23, у розділі 12 «Грошові активи»: зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.
164. Такі відомості включають дані про: вид активу; розмір та валюту активу; особу, якій належить актив (суб’єкт декларування та/або член його сім’ї); права на актив; фізичну або юридичну особу, якій позичено кошти.
165. Інформація про грошові активи зазначається станом на кінець звітного періоду.
166. Комісія зауважує, що сукупна вартість задекларованих у 2019—2024 роках грошових активів Сатарової О.В. перевищувала встановлений законом поріг декларування. Отже, у кандидата виник обов’язок задекларувати увесь залишок коштів на її банківських рахунках. Із пояснень з’ясовано, що невиконання цього обов’язку зумовлено неправильним розумінням кандидатом правил декларування.
167. Під час співбесіди кандидат визнала допущені нею помилки під час декларування упродовж 2012–2024 років, однак наголосила, що це є наслідком збігу певних обставин, та просила врахувати, що не мала наміру приховати інформацію чи надати недостовірні відомості.
168. Комісія вкотре відзначає, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді (кандидата на посаду судді) уникати неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя. Суддя (кандидат на посаду судді) повинен поважати закон, додержуватись його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
169. Національне агентство виснувало, що відсутність попередньо встановлених фактів порушення антикорупційного законодавства з боку Національного агентства не є перешкодою іншим органам у встановленні відповідних обставин у межах здійснюваних ними процедур. Чинним законодавством передбачено повноваження інших суб’єктів публічного права щодо перевірки факту подання кандидатами на відповідну посаду судді декларацій та відомостей, що містяться в них (пункт 1.2 роз’яснення Національного агентства від 01 жовтня 2021 року № 9 щодо розмежування компетенції Національного агентства та інших суб’єктів у частині перевірки декларацій, поданих суддями та прокурорами).
170. Національне агентство окремо наголошує, що висновки, у яких не зафіксовано факту порушення особою вимог, заборон чи обмежень, установлених законом, можуть враховуватись суб’єктами, які проводять відповідні процедури, за умови, якщо в таких суб’єктів (органів, комісій тощо) відсутні додаткові відомості та/або документи, які не були предметом аналізу під час підготовки Національним агентством зазначених висновків.
171. Вказана позиція також підтверджується рішенням Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 990/99/24 щодо оскарження рішення Комісії. Верховний Суд виснував, що Комісія в межах процедури оцінювання кандидата на посаду судді не здійснює повноважень антикорупційного чи правоохоронного органу, не перевіряє висновків цих органів, однак надає їм оцінку в контексті здійснення своїх повноважень щодо перевірки відповідності кандидата вимогам і стандартам професійної етики та доброчесності в сукупності з іншою інформацією, яка є в суддівському досьє, та поясненнями кандидата на посаду судді щодо такої інформації.
172. Комісія підкреслює, що правильність і повнота декларування становлять один із базових елементів доброчесності судді. Суддя як носій підвищеного стандарту поведінки має демонструвати зразкове ставлення до дотримання вимог щодо фінансового контролю. Навіть технічні помилки в деклараціях, якщо вони повторюються, можуть свідчити про недостатню старанність у виконанні обов’язків, які є необхідними для забезпечення суспільної довіри до судової влади.
173. Показник сумлінності критерію доброчесності охоплює, зокрема, здатність кандидата сумлінно дотримуватися правил декларування, у тому числі щодо повноти та точності відображення відомостей. Належне та ретельне заповнення декларацій є проявом відповідальності й поваги до закону, який суддя повинен демонструвати у своїй професійній діяльності.
174. Комісія враховує надані кандидатом пояснення, які підтверджують відсутність умислу та свідчать про готовність дотримуватися вимог декларування. Однак такі пояснення не спростовують факту системних помилок, що впливає на оцінку сумлінності.
175. Оцінюючи виявлені неточності у сукупності, Комісія виходить із того, що кожне з порушень саме по собі не свідчить про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, визначеним у пункті 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання та Єдиних показниках для оцінки доброчесності та професійної етики судді, затверджених Вищою радою правосуддя. Водночас факт їх наявності не є нейтральним для оцінювання, а тому вони мають бути враховані Комісією у порядку, передбаченому пунктом 5.11 Положення про кваліфікаційне оцінювання. Про умисне приховування інформації не йдеться, однак повторюваність таких помилок у різних видах декларацій свідчить про недостатню уважність та старанність кандидата при виконанні вимог фінансового контролю.
176. З огляду на викладене Комісія під час закритого обговорення одноголосно вирішила, що виявлені порушення, описані в пунктах 150–175 цього рішення, мають несуттєвий, але повторюваний характер, та свідчать про певний дефіцит старанності у виконанні обов’язків, тому оцінка за показником «сумлінність» критеріїв доброчесності та професійної етики зменшена Комісією на 15 балів.
177. Стосовно непроставлення кандидатом позначки «Підтверджую» або «Не підтверджую» у пункті 6 під час заповнення декларації доброчесності судді за 2016 рік Комісія встановила таке.
178. У пункті 6 «Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості» декларації доброчесності судді за 2016 рік кандидат не проставила жодної позначки — ані «підтверджую», ані «не підтверджую».
179. Комісія наголошує, що відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 56 Закону (у редакції, чинній на момент подання декларації) суддя зобов’язаний, серед іншого, подавати декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків судді.
180. Згідно з пунктом 1 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затверджених рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (далі – Правила), декларація доброчесності судді подається особисто суддею (кандидатом на посаду судді) шляхом її заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
181. Пунктом 5 Правил передбачено, що в декларації доброчесності судді зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
182. Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
183. Відповідно до частин першої, другої, п’ятої – сьомої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 1 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією. Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. За відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними. У разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку. Неподання, несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею або декларування в ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень мають наслідком дисциплінарну відповідальність, встановлену цим Законом.
184. Форма декларації доброчесності судді затверджена рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 (у редакції, чинній на момент подання суддею декларації).
185. У декларації доброчесності суддя зобов’язаний підтвердити або не підтвердити, зокрема, твердження у пункті 21 ««Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості»».
186. Так, у пункті 6 декларації доброчесності судді від 12 січня 2017 року навпроти твердження «Мною вчасно подано декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості» кандидат не поставив позначку «Підтверджую» або «Не підтверджую».
187. Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «чесність».
188. Пунктом 18 розділу ІІІ Єдиних показників визначено, що чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті.
189. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно: надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
190. Комісія у складі колегії критично сприймає факт незаповнення кандидатом пункту 6 декларації доброчесності від 12 січня 2017 року. Водночас, Комісія бере до уваги відсутність у кандидата умислу приховати відомості щодо подання декларації родинних зв’язків.
191. Отже, зазначена обставина сама по собі не може бути єдиною і самостійною підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності.
192. Стосовно порушення строків розгляду справ упродовж 2015–2020 років, Комісія встановила таке.
193. Із матеріалів суддівського досьє встановлено, що кандидатом порушувалися строки розгляду справ упродовж 2015–2020 років. Зокрема: у 2015 році порушено строки розгляду у 5 справах; у 2016 році – у 14 справах; у 2017 році – у 29 справах; у 2018 році – у 3 справах; у 2020 році – в 1 справі.
194. Під час співбесіди кандидат підтвердила раніше надані пояснення та повторно зазначила, що основними причинами розгляду окремих справ з порушенням встановлених законом строків стали обставини, які перебували поза межами її впливу. З вересня 2016 року, у зв’язку з численними звільненнями суддів у відставку (що підтверджується долученими світлокопіями рішення Вищої ради юстиції) вона була єдиною повноважною суддею у Ямпільському районному суді Сумської області та працювала в умовах надмірного судового навантаження.
195. Відповідно до статті 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (в редакції, чинній на момент існування обставин, що досліджуються), суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. У Коментарі до статті 7 цього кодексу вказано, що старанність слід розцінювати як моральну якість та чесноту судді, яка включає в себе правильне розпорядження суддею своїм робочим часом, постійний контроль та аналіз власних дій, зосередження повної концентрації на виконанні своїх суддівських обов’язків. Рада суддів України також акцентує, що обов’язок судді старанно виконувати покладені на нього обов’язки регламентований відповідними процесуальними законами та полягає, зокрема, у дотриманні ним порядку і строків розгляду судових справ, виготовленні судових рішень у строки, передбачені чинним законодавством, забезпеченні можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав тощо.
196. У межах оцінювання Комісії належить з’ясувати, чи наявні у судді всі потрібні якості для зайняття посади судді. Зокрема, Комісія перевіряє не лише відповідність судді формальним критеріям, а й оцінює всі обставини, що характеризують його особу, зокрема й те, наскільки відповідально він ставиться до своїх обов’язків, чи не викликає своєю поведінкою обґрунтованих сумнівів щодо компетентності, професійної етики та доброчесності.
197. Надаючи оцінку зазначеним обставинам, Комісія дійшла висновку, що суддею надано обґрунтовані та достатні пояснення, а також докази, які підтверджують правомірність несвоєчасного внесення судових рішень до ЄДРСР.
198. Стосовно джерел походження грошових коштів у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (батьки кандидата) для придбання квартири № ____ загальною площею 68,0 кв.м, що розташована АДРЕСА_1 у м. Шостка, яка 22 серпня 2013 року відчужена на користь кандидата шляхом укладання договору дарування.
199. Згідно з відомостями з ДРРП батьки кандидата 22 серпня 2013 року відчужили на користь Сатарової О.В. шляхом укладання договору дарування квартиру загальною площею 68,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Шостка, АДРЕСА_1.
200. У своїх поясненнях кандидат зазначила, що згідно з пунктом 2 договору дарування від 22 серпня 2013 року, зазначена квартира належала її батькам на праві спільної сумісної власності (по 1/2 частці кожному) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого комунальним підприємством «Промислово-виробниче об’єднання «Енергія» м. Шостка 04 квітня 2006 року, за реєстровим номером ______, та зареєстрована державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 14 серпня 2013 року. Реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – НОМЕР_1.
201. Ця квартира була отримана батьком кандидата у період проходження ним військової служби як особою, яка перебувала на квартирному обліку та потребувала поліпшення житлових умов.
202. Також кандидат зазначила, що на момент вчинення цього правочину вона не обіймала посади судді.
203. Комісія приймає такі пояснення судді та вважає їх переконливими.
204. Стосовно джерел походження грошових коштів у ОСОБА_1 для придбання 06 березня 2013 року квартири № ___ загальною площею 67,3 кв.м, що розташована АДРЕСА_2 у м. Шостка, яка 17 травня 2013 року подарована ОСОБА_3, Комісія встановила таке.
205. Згідно з відомостями з ДРРП 22 серпня 2013 року ОСОБА_1 відчужив квартиру № _____ загальною площею 67,3 кв.м, що розташована АДРЕСА_2 у м. Шостка, вартістю 160 200 грн грн на користь брата кандидата ОСОБА_3 шляхом укладання договору дарування.
206. Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – ДРФО) доходи батька кандидата у 2013 році становили 1 818 грн. До 2013 року у ДРФО відсутні відомості про отримані доходи батьком кандидата.
207. За даними з Державного реєстру актів цивільного стану мати кандидата ОСОБА_2 померла 05 листопада 2024 року (актовий запис про смерть від 06 листопада 2024 року № _____). Встановити наявність грошових активів у матері кандидата для придбання майна неможливо.
208. У своїх поясненнях від 20 квітня 2026 року кандидат зазначила, що джерелом коштів для придбання цієї квартири були доходи її батьків, які отримували пенсійне забезпечення (батько — військовий пенсіонер), а також здійснювали діяльність із ведення особистого селянського господарства, зокрема вирощували сільськогосподарську продукцію та утримували велику рогату худобу, що забезпечувало додатковий дохід сім’ї.
209. На переконання кандидата, з огляду на характер та розмір цих доходів, а також вартість зазначеної квартири батьки мали фінансову можливість придбати це нерухоме майно. Водночас у кандидата відсутні будь-які підтверджувальні документи про наявність фінансової можливості у батьків кандидата для придбання цієї квартири.
210. Враховуючи викладене та неможливість встановити джерела походження коштів та їх достатність для набуття об’єкта нерухомого майна батьками кандидата, який, зокрема, перебуває у власності брата кандидата, Комісія приймає пояснення кандидата.
211. Матеріали досьє кандидата на посаду судді Сатарової О.В. також не містять будь-яких відомостей про наявність «прямого майнового зв’язку» з квартирою за адресою: АДРЕСА_2 у м. Шостка. З огляду на те, що під час співбесіди кандидат наголосила, що вказаний об’єкт нерухомого майна ніколи не перебував у неї в користуванні, наявність опосередкованого зв’язку (через брата) у цьому випадку не може бути підставою для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності або ж для зменшення балів за відповідним критерієм.
212. Стосовно ухвалених кандидатом судових рішень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісія встановила таке.
213. На запит Комісії листом Ямпільського районного суду Сумської області від 10 жовтня 2025 року надано інформацію про загальну кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП за період з 28 липня 2022 року до 13 жовтня 2025 року. Так, суддею Сатаровою О.В. розглянуто 467 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, ухвалено судові рішення: про накладення адміністративного стягнення – 339 справ, про закриття провадження у справі – 70 справ, з них: відсутність події і складу адміністративного правопорушення – 60 справ, закінчення строків накладення адміністративного стягнення – 6 справ; інші причини (у зв’язку з неможливістю накладення адміністративного стягнення) – 1справа.
214. За результатами дослідження відомостей з ЄДРСР, зокрема щодо підстав закриття проваджень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісія встановила таке.
215. Зокрема, кандидатом 07 липня 2022 року ухвалена постанова у справі № 590/174/22 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП. Згідно з обставинами справи № 590/174/22 15 березня 2022 року о 19:56 год в смт Ямпіль на вул. Спасо-Преображенській, 52, особа керувала автомобілем ВАЗ-21099 з явними ознаками алкогольного сп’яніння. На місці зупинки працівниками поліції транспортного засобу особа відмовилась від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків, чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі — Правила дорожнього руху). Дії особи, яка керувала транспортним засобом, кваліфіковані за частиною першою статті 130 КУпАП. Судом встановлено, що ця особа постановою Ямпільського районного суду Сумської області від 15 червня 2921 року у справі № 590/397/21 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, до неї застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова набрала законної сили 29 червня 2021 року. Під час розгляду справи № 590/174/22 судом встановлено, що кваліфікація дій особи, яка 15 березня 2022 року керувала автомобілем ВАЗ-21099 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, невірна. Отже, судом ухвалено рішення про закриття провадження у справі стосовно цієї особи у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
216. За аналогічних підстав кандидат ухвалювала рішення про закриття проваджень у справах у зв’язку з невірною кваліфікацією працівниками патрульної поліції правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, внаслідок чого правопорушників було звільнено від адміністративної відповідальності у понад 70 справах, зокрема у справах №№ 590/262/21, 590/267/21, 590/410/22, 590/412/22, 590/534/23, 590/537/23, 590/544/21, 590/564/21, 590/565/20, 590/566/20, 590/640/22, 590/666/20, 590/691/20, 590/692/20, 590/733/20, 590/802/22, 590/802/17, 590/878/21, 590/1213/25 тощо.
217. Насамперед Комісія стверджує, що вона не має повноважень у межах кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку судовим рішенням, прийнятим суддею Сатаровою О.В., натомість оцінює поведінку судді з огляду на вимоги Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (далі – Кодекс).
218. Не надаючи оцінки судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок. Подібні за змістом положення містяться і в статтях 6 та 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХX з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року.
219. У Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, зазначено, що у пункті 7 Висновку № 7(2005) Консультативної ради європейських суддів указано, що метою судочинства є вирішення спорів. Ухвалюючи рішення, суд виконує як «нормативну», так і «виховну» роль, надаючи громадянам відповідне керівництво, інформацію та гарантуючи дотримання закону і його практичне застосування.
220. Ефективна система правосуддя функціонує на благо широкого загалу суспільства, а не тільки тих осіб, справи яких розглядаються в суді.
221. Відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.
222. Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, що повторюється в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 02 березня 2026 року № 14, стосовно того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
223. Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
224. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань адміністративної відповідальності щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
225. Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі – Правила), визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з пунктом 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
226. Згідно з частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
227. Характер адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, має підвищену суспільну небезпечність порівняно з іншими встановленими цим Кодексом правопорушеннями. Безпідставне звільнення правопорушників має вкрай негативні наслідки, розгляд вказаної категорії справ є суспільно значущими та має значний суспільний інтерес.
228. На думку Комісії, мети юридичної відповідальності не буде досягнено, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності у зв’язку з малозначністю.
229. Звільнення від покарання також може свідчити про невиконання завдань КУпАП щодо виховання особи, яка вчинила таке правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
230. Надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, Комісією у складі колегії враховані як такі, що впливають на оцінку відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
231. Під час закритого обговорення Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за показником «сумлінність» за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів.
232. За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 255 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Таким чином, відсутні підстави для визнання Сатарової О.В. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Сатарова Олена Вікторівна набрала 691,96 бала.

2. Питання про підтвердження здатності Сатарової Олени Вікторівни здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в пленарному складі.

Головуючий                                                                                                       Сергій ЧУМАК

Члени Комісії                                                                                                    Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                             Роман САБОДАШ