Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Одарюка Михайла Павловича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Підстави і порядок проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
За змістом частини другої статті 793 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками (пункти 1.1, 1.3 розділу 1 Положення).
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс), зокрема в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
До Комісії із заявою про допуск до участі в Конкурсі звернувся Одарюк М.П. як особа, що відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону та має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Одарюка М.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Загальні відомості про кандидата.
Одарюк М.П., громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння. У 2008 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (ступінь освіти – спеціаліст). У 2011 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого та здобув ступінь освіти магістра.
Заборони для зайняття кандидатом посади судді, визначені частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2019 році Одарюку М.П. присвоєно науковий ступінь кандидата юридичних наук за спеціальністю «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право».
Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 570/2013 Одарюка М.П. призначено на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 31 березня 2015 року.
Рішенням Комісії від 04 жовтня 2019 року № 915/КО-19 визначено, що суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П. за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 859,25 бала; визнано суддю Одарюка М.П. таким, що відповідає займаній посаді.
Указом Президента України від 23 грудня 2019 року № 936/2019 Одарюка М.П. призначено на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Рішенням Голови Верховного Суду від 05 липня 2022 року № 255/0/149-22 Одарюка М.П. відряджено до Ірпінського міського суду Київської області.
Станом на день подання заяви про допуск до участі в Конкурсі Одарюк М.П. мав стаж роботи на посаді судді понад 10 років.
Процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до частин першої та другої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду, зокрема Ткаченка Д.В. (кримінальна спеціалізація). Установлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший – складання кваліфікаційного іспиту; другий – дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах Конкурсу та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань (з цивільної спеціалізації) апеляційного загального суду кандидат набрав 142 бали та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту кандидат набрав 58,8 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
За виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації апеляційного загального суду кандидат отримав 127,5 бала. Кандидата допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводилося, кандидату, який успішно склав інші тестування та виконав відповідне практичне завдання, додано 40 балів до загального результату іспиту.
Отже, загалом результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання кандидата становить 368,3 бала.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 липня 2025 року № 127/зп-25 визначено суди, які включаються до другої групи судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, а саме: Дніпровський апеляційний суд, Київський апеляційний суд, Львівський апеляційний суд, Одеський апеляційний суд, Харківський апеляційний суд, Миколаївський апеляційний суд.
Одарюк М.П. надіслав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Київського апеляційного суду.
Згідно з рішенням Комісії від 30 липня 2025 року № 143/зп-25 здійснено в межах Конкурсу повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів.
Розгляд питання щодо проведення другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Одарюка М.П. розподілено члену Комісії Волковій Л.М.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Одарюка М.П.
З метою проведення спеціальної перевірки Комісією надіслано запити стосовно кандидата до: Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
Відповідно до отриманої від Національного агентства з питань запобігання корупції інформації за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), поданої Одарюком М.П. за 2024 рік, фактів відображення недостовірних відомостей, якщо вони стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, не виявлено.
Від інших уповноважених державних органів Комісією не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Одарюка М.П. установленим вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Комісією також перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
З огляду на зазначене Комісія дійшла висновку про наявність підстав для встановлення результатів спеціальної перевірки стосовно Одарюка М.П., які будуть враховані під час дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).
Співбесіду з Одарюком М.П. проведено 31 березня 2026 року, під час якої Комісією послідовно обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Порядок визначення результатів кваліфікаційного оцінювання регламентовано розділом 5 Положення.
Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.4 розділу 5 Положення при визначенні результатів кваліфікаційного оцінювання діє принцип автономності, відповідно до якого кваліфікаційне оцінювання може проводитися незалежно від інших проваджень щодо судді (кандидата на посаду судді), а будь-який висновок та/або оцінка національного або міжнародного органу щодо судді (кандидата на посаду судді) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Такі висновок та/або оцінка можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «рішучість та відповідальність»; «безперервний розвиток».
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критерію особистої компетентності та її показників визначена таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення підкреслює принцип особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінювання особистої компетентності.
Таким чином, при оцінюванні особистої компетентності важлива роль відводиться активній участі кандидата в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням.
Перед проведенням співбесіди Комісія звернулась до Одарюка М.П. із запитом, у якому запропонувала надати для оцінювання пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності (згідно із затвердженою формою опитувальника).
Одарюк М.П. надіслав до Комісії інформацію (пояснення), яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», а також показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Дослідивши письмові пояснення кандидата, послідовно та детально обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності Одарюка М.П., члени Комісії індивідуально оцінили критерій такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19; 19; 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,67; безперервний розвиток (18,5; 19; 19), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,83; загальний бал за критерій – 37,5.
З урахуванням викладеного Комісія виснує, що кандидатом продемонстровано достатній рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих (що дорівнює 75 відсоткам від суми максимально можливого бала), тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
У пункті 5.6 розділу 5 Положення вага критеріїв соціальної компетентності та його показників визначена таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Комісія підкреслює, що як і в оцінюванні особистої компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді показникам критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Комісією детально досліджено письмові пояснення кандидата щодо його відповідності показникам критерію соціальної компетентності, під час співбесіди заслухано також його усні пояснення стосовно кожного показника.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та усні відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував достатній рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (9,5; 9; 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,17; ефективна взаємодія (9; 9,5; 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,17; стійкість мотивації (10; 10; 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,67; емоційна стійкість (9,5; 9; 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення, становить 9,5; загальний бал за критерій – 37,51.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,51 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: «незалежність»; «чесність»; «неупередженість»; «сумлінність»; «непідкупність»; «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті»; «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу».
Для оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Пунктами 5.8, 5.9 розділу 5 Положення передбачено, що вага критеріїв доброчесності та професійної етики становить 300 балів. Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Згідно з пунктом 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.12 розділу 5 Положення визначено, що кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
ГРД 09 березня 2026 року затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Одарюка М.П. критеріям доброчесності та професійної етики.
У висновку, з-поміж іншого, зазначено, що кандидат у 2025 році брав участь у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС). Під час проведення кваліфікаційного оцінювання кандидата Одарюка М.П. Комісія та Громадська рада міжнародних експертів (яка утворюється відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»; далі – ГРМЕ) виявили відомості, які свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, та були викладені у рішенні Комісії від 17 лютого 2025 року № 4/вс-25. На думку ГРД, виявлені Комісією та ГРМЕ під час цього кваліфікаційного оцінювання факти та обставини стосовно кандидата не втратили своєї актуальності та мають бути враховані Комісією.
Зокрема, ГРД досліджено обставини, пов’язані з походженням грошових коштів дружини кандидата, які відображені в його деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013–2014 роки. У декларації кандидата за 2013 рік задекларовано кошти дружини, розміщені на рахунках у банківських установах, у сумі 399 650 грн (еквівалент 50 000 дол. США), а у декларації за 2014 рік – 789 627 грн (еквівалент 50 076 дол. США). Кандидат пояснив, що ці кошти були депозитним вкладом, сформованим за рахунок особистих доходів дружини, а також фінансової допомоги від її матері та брата. Водночас згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) задекларовані доходи дружини за 2005–2013 роки становили 29 962,79 грн, а з урахуванням відображених у деклараціях сум матеріальної допомоги та доходів від відчуження майна загальний обсяг підтверджених нею надходжень не корелюється з наявністю значного депозитного вкладу. Крім того, у 2012 році дружина кандидата придбала автомобіль «Audi Q5» вартістю 551 645 грн, що також суттєво впливає на оцінювання її фінансової спроможності. Відповідно до даних ДРФО доходи матері та брата дружини кандидата за відповідні періоди були незначними та сукупно становили менше 80 000 грн, що викликає обґрунтований сумнів у їхній можливості надавати фінансову допомогу в обсягах, співмірних із задекларованим депозитом.
Також, ГРД зазначає, що відповідно до декларації за 2013 рік кандидат задекларував кошти на рахунках у банківських установах у сумі 1 198 950 грн (еквівалент 150 000 дол. США станом на 31 грудня 2013 року), а у декларації за 2014 рік – 2 966 483 грн (еквівалент 188 126,48 дол. США станом на 31 грудня 2014 року). Тобто відбулося істотне збільшення грошових активів у валютному еквіваленті. Фактично грошові активи кандидата зросли приблизно на 38 000 дол. США. Водночас збільшення заощаджень кандидата на понад 20% у 2014 році не може бути пояснене лише курсовими коливаннями.
Окрім наведеного, ГРД досліджено обставини набуття у 2012 році дружиною кандидата права власності на автомобіль «Audi Q5» 2012 року випуску вартістю 551 645 грн. У письмових поясненнях, наданих під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2019 році, кандидат зазначав, що автомобіль був придбаний за рахунок спільних заощаджень подружжя, коштів від продажу автомобіля його брата та фінансової допомоги матері. Водночас дружина кандидата не змогла надати пояснення щодо суми, витраченої на придбання автомобіля, а матір кандидата – суми наданої фінансової допомоги. Аналіз даних ДРФО свідчить, що сукупний дохід дружини кандидата за 2005–2012 роки становив 29 962,79 грн. З урахуванням задекларованої матеріальної допомоги та доходу від відчуження майна у 2012 році, обсяг підтверджених нею доходів не співмірний з вартістю придбаного автомобіля. Крім того, у майнових деклараціях відсутні відомості про отримання нею значних грошових дарунків чи інших доходів від родичів у період, що передував придбанню автомобіля. До того ж у 2013 році дружина кандидата розмістила значну суму коштів на депозитному рахунку, що додатково свідчить про невідповідність між підтвердженими доходами та обсягом сформованих активів.
Також ГРД звертає увагу на обставини придбання кандидатом у 2013 році автомобіля «Audi Q7» 2013 року випуску вартістю 730 590 грн та подальшого його відчуження у 2014 році за 600 000 грн. За поясненнями кандидата, джерелами коштів для придбання автомобіля були: 251 772 грн від продажу попереднього автомобіля, 53 818 грн власних заощаджень та 425 000 грн кредитних коштів. За твердженням кандидата, тіло кредиту та відсотки у загальному розмірі 460 000 грн були погашені за рахунок готівкових коштів, наданих його матір’ю. Водночас кандидат не надав жодного належного документального підтвердження факту передачі йому цих коштів. У майнових деклараціях за 2013–2014 роки відсутні відомості про отримання ним значних грошових дарунків або іншого доходу від матері, за винятком незначних сум, що не співвідносяться із заявленим обсягом фінансування.
ГРД проаналізовано дії кандидата під час розгляду справи № 367/4255/22. Спір у цій справі стосувався оскарження рішення Державного агентства меліорації та рибного господарства України про припинення повноважень директора компанії та розірвання контракту, що за своєю правовою природою мало ознаки корпоративного спору. Незважаючи на це, кандидат відкрив провадження у порядку цивільного судочинства та наступного дня після надходження заяви про забезпечення позову задовольнив її, застосувавши заходи забезпечення, фактично зупинивши дію рішення про звільнення, заборонивши органу управління приймати будь-які рішення щодо призначення іншої особи на посаду директора (ухвала Ірпінського міського суду Київської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 367/4255/22). Такі заходи мали наслідком фактичне відновлення позивача на посаді до розгляду справи по суті. Через шість днів після винесення ухвали про забезпечення позову кандидат її скасував (ухвала від 25 жовтня 2022 року), мотивувавши це тим, що позивач у своїй заяві навів відомості, які не відповідають дійсності. Однак у тексті ухвали не конкретизовано, які саме відомості визнано недостовірними та у чому полягала їх невідповідність. Надалі 03 листопада 2022 року кандидат повторно застосував майже ідентичні заходи забезпечення позову, що свідчить про відсутність послідовної правової позиції. Водночас вже 24 листопада 2022 року провадження у справі було закрито у зв’язку з тим, що спір підлягав розгляду в порядку господарського судочинства. Таким чином, у межах одного місяця суд відкрив провадження, двічі застосував забезпечення позову з істотними правовими наслідками, скасував такі заходи без належної мотивації, повторно їх запровадив, а згодом закрив провадження через відсутність юрисдикції. Більше того, за наслідками апеляційного перегляду справи Апеляційний суд Київської області постановою від 16 лютого 2023 року скасував ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 03 листопада 2022 року скасовано, а в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Також ГРД звертає увагу на те, що кандидат допустив академічну недоброчесність. Так, у 2019 році кандидат захистив у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук на тему «Правове регулювання процедур у земельному праві». Проаналізувавши тексти автореферату та дисертаційного дослідження кандидата, ГРД виявила значну кількість запозичень із робіт інших авторів без посилань на ці роботи як на джерела. ГРД додано до висновку порівняльну таблицю фрагментів автореферату та дисертації кандидата з публікаціями інших авторів. На думку ГРД, аналіз матеріалів, зокрема порівняльної таблиці, засвідчив, що запозичення стосуються не лише нормативних формулювань, а й авторських висновків щодо застосування законодавства, які відтворені у тій самій логічній послідовності, що й у працях інших авторів. Крім того, такі фрагменти наведені без належного цитування та посилання на джерела, що виключає можливість вважати їх коректним використанням правових дефініцій або загальновживаної термінології. Сукупність зазначених обставин свідчить про наявність ознак некоректного запозичення результатів наукової праці інших авторів без належного академічного посилання, що виходить за межі допустимого використання нормативних формулювань та усталеної юридичної термінології.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама собою не стала підставою для висновку про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, але потребує пояснень від кандидата.
Зокрема, ГРД виявила, що кандидат не відобразив у майновій декларації об’єкт нерухомості, який перебував у користуванні дружини, та надав неповні відомості щодо цього об’єкта. Так, відповідно до декларації за 2018 рік дружина кандидата з 25 квітня 2017 року на праві оренди користувалася малою архітектурною формою у місті Харкові. Водночас у майновій декларації за 2017 рік зазначений об’єкт нерухомості не відображений, попри те, що право користування виникло саме у 2017 році та підлягало декларуванню відповідно. Крім того, кандидат не відобразив відомості про загальну площу зазначеного об’єкта, натомість у відповідному полі кандидатом використано формулювання «Член сім’ї не надав інформацію».
Також ГРД зазначає, що відповідно до майнової декларації за 2022 рік кандидат з 18 червня 2020 року користується автомобілем «MERCEDES-BENZ» GLE 350D 2020 року випуску, який перебуває у власності його батька. Водночас, у деклараціях за 2020–2021 роки відсутні будь-які відомості про право користування зазначеним транспортним засобом, попри те, що право користування виникло саме у 2020 році та, з огляду на тривалість такого користування, підлягало обов’язковому відображенню у відповідних звітних періодах. З огляду на те, що транспортний засіб фактично перебував у користуванні кандидата протягом щонайменше двох звітних років, його невідображення у деклараціях за 2020–2021 роки свідчить про подання неповних відомостей щодо об’єктів, які перебували у користуванні суб’єкта декларування.
Аналізуючи обставини й факти, викладені у висновку ГРД, Комісія, перш за все, підкреслює, що відповідно до пункту 10 Єдиних показників будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу: 1) не є заздалегідь визначальним та обов’язковим для врахування під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам; 2) не спростовує обґрунтованого сумніву у відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики. Такі висновки та оцінки можуть бути враховані під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики. Не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.
Кандидат надав Комісії детальні письмові пояснення щодо обставин і фактів, викладених у висновку ГРД, які усно доповнив під час співбесіди.
Стосовно законності джерел походження коштів на депозитному рахунку дружини кандидат повідомив таке. Внесення дружиною грошових коштів на депозитний рахунок відбулось у червні 2013 року за рахунок коштів, які перебували у її власності (зокрема, заощадження), та фінансової допомоги від її матері та брата. Дружина кандидата ані на момент внесення коштів на депозитний рахунок, ані дотепер не займала посад, пов’язаних із необхідністю декларування коштів доходів та видатків, не перебувала на державній службі чи на службі в органах самоврядування (як і її матір та брат). Мати і брат дружини зареєстровані як фізичні особи-підприємці (з 1998 року та з 2007 року відповідно, вид діяльності – роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами). Кандидату відомо, що вони здійснювали роздрібну торгівлю на ринку у місті Харкові з 1998 року та, принаймні, до 2014 року, адже з цього часу їх спілкування припинилося. Зазначивши під час декларування факт внесення дружиною грошових коштів на депозитний рахунок кандидат сумлінно керувався принципами належного й добросовісного декларування, не намагаючись приховати чи спотворити будь-які відомості щодо майнового стану своєї сім’ї. Кандидат додав, що намагався з’ясувати обставини походження коштів, які, зі слів дружини, вона отримала від матері та брата, та вживав заходів для з’ясування цієї інформації. Однак як зазначалося, спілкування з вказаними особами припинено, а, власне, дружина кандидата не змогла достеменно пригадати джерела походження наданих їй коштів за давністю часу події (депозитний договір укладено у 2013 році). Кандидат також підкреслив, що ця подія відбулась до його призначення на посаду судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у жовтні 2013 року.
Аналізуючи пояснення кандидата, Комісія бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 04 вересня 2025 року у справі № 990/123/24. У вказаному рішенні зауважено, що у разі, коли певна, не заборонена законом, поведінка судді (кандидата на посаду судді) може розглядатися компетентними органами, зокрема Комісією, як така, що не відповідає вимогам доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), тоді законом або ж цим органом мають бути сформульовані достатньо чіткі об’єктивні критерії (показники / індикатори) для оцінки відповідності поведінки судді (кандидата на посаду судді) вимогам доброчесності та професійної етики. Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що декларант не мусить нести особисту відповідальність за дії інших осіб, зокрема і членів своєї сім`ї, про які він не був обізнаним та не мав змоги дізнатися, навіть вчинивши дії, спрямовані на отримання інформації про члена своєї сім`ї, яка підлягає декларуванню.
Водночас Комісія вважає, що твердження кандидата щодо неможливості отримання від близьких осіб дружини (матері та брата) інформації щодо джерел походження коштів, наданих ними для внесення дружиною на депозитний рахунок у 2013 році, не дають вагомих підстав сумніватися у тому, що кандидат вжив достатніх та можливих заходів задля з’ясування цієї інформації, але не отримав її з незалежних від нього причин.
Стосовно зростання грошових активів у 2014 році кандидат надав наступні пояснення. Відповідно до інформації, зазначеної в майнових деклараціях, та пояснень кандидата він мав грошові вклади у доларах США, які щороку декларував у гривневому еквіваленті. Кандидат зазначив, що ці кошти були вкладені як депозит. У декларації за 2013 рік загальна сума коштів кандидата на рахунках у банках та інших фінансових установах становила 1 198 950 грн. У декларації за 2014 рік кандидат в розділі «Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи» зазначив суму коштів, розміщених на рахунках у банках та інших фінансових установах – 2 366 483 грн (кандидат звернув увагу, що у висновку ГРД помилково зазначено про декларування суми 2 966 483 грн). У декларації за 2015 рік кандидат задекларував – 2 406 943 грн.
З метою перевірки повідомлених відомостей Комісією було досліджено оригінал особової справи судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П., а також його майнові декларації за 2013, 2014, 2015 роки, подані у паперовій формі. Комісією виявлено, що дійсно, у декларації за 2014 рік кандидат зазначив, що сума коштів на рахунках та в інших фінансових установах становить 2 366 483 грн.
Отже, досліджені Комісією документи спростовують твердження ГРД про значне зростання грошових активів у 2014 році, адже з огляду на доходи кандидата та його сім’ї заощадження збільшились на невелику суму.
Наведене, на думку Комісії, спростовує висловлений ГРД сумнів у правдивості поданих кандидатом відомостей та порушення ним стандартів фінансової прозорості й чесності.
Водночас Комісія бере до уваги й те, що Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», щодо Одарюка М.П., за результатами якої 02 червня 2015 року складено висновок № 7885/9/20-31-17-01-27. У висновку зазначено, що Одарюком М.П. у декларації за 2014 рік вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1–10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) Одарюка М.П. Також перевіркою встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) Одарюком М.П. у декларації майнового стану за 2014 рік, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані Одарюком М.П. із законних джерел.
Указана довідка наявна у матеріалах суддівського досьє Одарюка М.П. та була досліджена Комісією.
Кандидат також надав пояснення щодо обставин набуття дружиною у 2012 році права власності на автомобіль «Audi Q5» 2012 року випуску вартістю 551 645 грн. Цей автомобіль дружина придбала у 2012 році за рахунок: їх спільних заощаджень; коштів, отриманих від продажу автомобіля брата кандидата; коштів, які надала матір кандидата. Зі слів кандидата його дружина за давністю часу не пригадує достеменно суму, надану як фінансову допомогу від родичів для придбання автомобіля. Водночас кандидату відомо, що кошти на придбання автомобіля вона заощаджувала впродовж 2005–2008 років. Також кандидат зауважив, що мати дружини та її брат займались підприємницькою діяльністю та, відповідно, отримували доходи. Наведене, на думку кандидата, свідчить про достатність акумульованих коштів та законність джерел їх походження для придбання у 2012 році автомобіля.
Аналізуючи наведені пояснення кандидата щодо обставин набуття дружиною у 2013 році права власності на автомобіль, Комісія, як і у випадку надання оцінки обставин декларування кандидатом суми коштів на рахунках у банківських установах у декларації за 2013 рік (що належали йому та дружині), тобто до призначення на посаду судді, бере до уваги таке.
Згідно з пунктом 5.9 розділу 5 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).
Отже, відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики презюмується, у зв’язку з чим кандидат не зобов’язаний доводити свою відповідність зазначеним критеріям, однак має право надавати пояснення та підтверджувальні документи з питань, що виникають у ході співбесіди та дослідження досьє, які підлягають оцінці з боку Комісії.
Своєю чергою, чинне законодавство України не встановлювало для кандидата на посаду судді обов’язку перевіряти законність джерел походження коштів, використаних його близькими особами для накопичення заощаджень чи придбання майна, які були передані йому чи членам його сім’ї у власність.
Комісією не встановлено обґрунтованих сумнівів у доброчесності кандидата, що б підтверджувались фактичними даними та свідчили про вчинення ним протиправних дій, які можна було б трактувати як нечесність та невідповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, або про наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав тощо.
Стосовно тверджень ГРД про ймовірне допущення академічної недоброчесності під час написання дисертації (значна кількість запозичених текстових збігів з роботами інших авторів без посилань на такі праці як джерела) кандидат пояснив таке. Єдиною причиною таких співпадінь є специфічний стиль написання автореферату дисертації, який зумовлений формальними вимогами з боку Вищої атестаційної комісії України, а також існуванням певних затверджених стандартів їх формулювання. Тексти авторефератів (насамперед у їх вступній частині) часто містять стандартні формулювання, усталені конструкції, мовленнєві шаблони тощо (це стосується, зокрема, наукової новизни дисертації та її практичного значення). Деякі формулювання автореферату відтворюють положення, які є загальновідомими в юридичній науці, а виявлені ГРД запозичення подекуди стосуються законодавчих дефініцій, які неможливо змінити. Кандидат підкреслив, що текст автореферату хоча й відтворює самостійні положення автореферату, сформульовані автором роботи, однак підлягав погодженню з іншими учасниками процедури захисту (науковим керівником, вченим секретарем спеціалізованої вченої ради, особою, відповідальною за випуск автореферату). Подібне погодження передбачає аналіз проєкту автореферату на його відповідність стилю та формату, використання стандартних формулювань. На переконання кандидата, ймовірно, висловлені ГРД зауваження жодним чином не є свідченням порушення академічної доброчесності.
Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), мотивів висновку ГРД, Комісія не вбачає обґрунтованих підстав для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики.
Також кандидатом надано пояснення щодо решти інформації, повідомленої ГРД.
Стосовно невідображення у майновій декларації за 2017 рік об’єкта нерухомості, який перебував у користуванні дружини, а саме малої архітектурної форми у місті Харкові, кандидат повідомив таке. Його дружина не повідомила, що з квітня 2017 року стала орендарем кіоску (вочевидь це сталось із неуважності), й про це він дізнався після надання можливості для внесення виправлень до декларації за 2017 рік. Кандидат підтвердив, що дійсно не відобразив відомості про загальну площу зазначеного об’єкта. Водночас кандидат надав Комісії примірник договору оренди приміщення, в якому не зазначено площу кіоску, а міститься лише загальне місцепозначення кіоску та його порядковий номер – «24».
Стосовно невідображення у деклараціях права користування автомобілем «MERCEDES-BENZ» GLE 350D 2020 року випуску кандидат повідомив таке. Указаний автомобіль відображено кандидатом у декларації за 2022 рік, адже його батько набув право власності на цей автомобіль 18 червня 2020 року. Кандидат підтвердив, що впродовж 2020–2021 років не користувався цим автомобілем, а почав його використовували лише з липня 2022 року після повернення до міста Харкова та з огляду на перебування батька в той час за кордоном.
Комісія вважає надані кандидатом під час співбесіди пояснення з окреслених вище питань прийнятними, достатніми, підкріпленими підтверджувальними доказами й такими, що спростовують висловлені ГРД твердження щодо невідповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас у Комісії під час співбесіди виникла низка питань до кандидата під час дослідження обставин придбання ним у 2013 році автомобіля «Audi Q7» 2013 року випуску вартістю 730 590 грн та подальшого його відчуження у 2014 році за 600 000 грн.
Згідно з поясненнями кандидата джерелами походження коштів для придбання вказаного автомобіля були: кошти від продажу належного йому автомобіля в розмірі 251 772 грн; власні заощадження в розмірі 53 818 грн; кредитні кошти в розмірі 425 000 грн.
Кандидат також зазначив, що тіло кредиту та проценти в сукупному розмірі 460 000 грн він погасив за рахунок коштів, які йому передала у готівковій формі його матір ОСОБА_1.
Водночас під час співбесіди кандидат не зміг переконливо пояснити, яким чином мати передала йому кошти на придбання автомобіля та у який саме спосіб їх було спрямовано на погашення кредитних зобов’язань кандидата. Не надано кандидатом й підтверджувальних документів того, що його матір дійсно передала йому кошти у зазначеній сумі та у якій формі це відбулось. Також Комісія враховує, що у майнових деклараціях кандидата за 2013–2014 роки відсутні відомості про те, що він отримував від матері подарунки у грошовій формі, які могли бути витрачені на придбання автомобіля, чи інші види доходів.
Комісія бере до уваги й суперечливість пояснень кандидата щодо обставин повернення коштів, які він нібито отримав від матері. Так, у письмових поясненнях, що містяться у суддівському досьє та були надані під час кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2019 році, кандидат зазначив, що повернув їх своїй матері. Зазначену обставину матір підтвердила у своїх письмових поясненнях, які також містяться в суддівському досьє. Водночас під час участі у конкурсі на посаду судді ВАКС кандидат повідомив, що частина коштів була компенсована шляхом надання третій особі інформаційно-технологічних послуг його матері, що фактично виключає пряме повернення грошових коштів.
На думку Комісії, такі обставини, як відсутність документального підтвердження передачі коштів від матері кандидату та їхнє повернення, недекларування отриманих коштів (як подарунку або ж як іншого виду доходу), а також суперечливість наданих кандидатом пояснень щодо повернення цих коштів не мають очевидних ознак його невідповідності вимогам законодавства та, ймовірно, могли бути викликані певними життєвими обставинами.
Однак, за результатами проведення співбесіди Комісія у складі Колегії вирішила зменшити бали кандидата за показниками «чесність» та «законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді або членів його сімʼї задекларованим доходам» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів кожен.
Також Комісією під час співбесіди обговорено дії кандидата під час розгляду справи № 367/4255/22 за позовом фізичної особи до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі – Держрибагентство), акціонера «Fishing Company S.A.» про визнання протиправним та скасування наказу та рішення.
18 жовтня 2022 року у цій справі до суду надійшли позов та заява про його забезпечення.
19 жовтня 2022 року Одарюк М.П. постановив у цій справі ухвалу, якою вжив заходів забезпечення позову: зупинив дію рішення Держрибагентства про припинення повноважень та звільнення позивача, зупинив дію наказу Держрибагентства про розірвання трудового контракту з позивачем як директором компанії, заборонив Держрибагентству приймати накази про укладення контрактів на посаду директора з будь-якими іншими особами та вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення повноважень, відсторонення від виконання обов’язків чи обмеження повноважень позивача як директора.
Суддя Одарюк М.П. 25 жовтня 2022 року скасував цю ухвалу, зазначивши, що позивачем у заяві про забезпечення позову було наведено відомості, які не відповідають дійсності, з урахуванням чого суд ставить під обґрунтований сумнів адекватність заходів забезпечення позову.
Водночас в ухвалі не вказано, які саме відомості суддя визнав такими, що не відповідають дійсності.
До суду 01 листопада 2022 року повторно надійшла заява про забезпечення позову. Одарюк М.П. постановив 03 листопада 2022 року ще одну ухвалу про забезпечення позову, майже ідентичну ухвалі від 19 жовтня 2022 року, а також ужив заходів зустрічного забезпечення: заборонив директору відчужувати, розпоряджатися та користуватися грошовими коштами, наявними на рахунках компанії.
Від Держрибагентства 08 листопада 2022 року надійшло клопотання про закриття провадження у цій справі. 24 листопада 2022 року Одарюк М.П. скасував усі заходи забезпечення позову та закрив провадження у справі. Підставою закриття провадження кандидат зазначив те, що справа мала розглядатись у порядку господарського судочинства.
Крім того, постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у цій справі скасовано ухвалу від 03 листопада 2022 року про забезпечення позову та зазначено наступне.
Суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову зупинив дію наказу Держрибагентства від 29 серпня 2022 року № 46 та рішення Держрибагентства від 29 серпня 2022 року, спираючись на припущення та не дослідивши матеріали справи належним чином. Суд першої інстанції, порушивши норми щодо застосування заходів забезпечення позову, постановив ухвалу про зупинення дії рішення про припинення повноважень позивача на посаді директора компанії. Постановляючи оспорювану ухвалу, суд першої інстанції фактично ухвалив рішення по справі, навіть не розглядаючи справу по суті. Окрім того, вжиті заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності акціонера («Fishing Company S.A.»), а прийняття судом заходів забезпечення позову створює правову невизначеність для діяльності вказаного акціонера.
Під час співбесіди кандидат зазначив, що, можливо, припустився помилок при розгляді цієї справи, однак зауважив, що такі хиби мали виключно добросовісний характер й не містили ознак умислу чи грубої недбалості. Наголосив, що у період з 2017 до 2026 року ним ухвалено 128 судових рішень щодо розгляду заяв про забезпечення позову у справі, з яких лише 10 рішень були скасовані судом вищої інстанції.
Комісія бере до уваги характер помилок, яких припустився кандидат при розгляді справи № 367/4255/22, а також непослідовність його процесуальної поведінки (відкриття провадження у справі, яка не підпадала під юрисдикцію його суду; забезпечення позову всупереч усталеній судовій практиці; скасування заходів забезпечення позову без наведення зрозумілих мотивів такого скасування; повторне застосування заходів забезпечення позову та закриття провадження у справі у зв’язку з непідсудністю).
Ураховуючи наведене Комісія у складі колегії вирішила зменшити бали кандидата за показниками «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» критеріїв доброчесності та професійної етики на 15 балів кожен.
Отже, Комісія бере до уваги твердження ГРД, що окремі з наведених у висновку фактів можуть негативно характеризувати кандидата з точки зору дотримання критерію доброчесності (обставини придбання у 2013 році автомобіля «Audi Q7» 2013 року випуску та процесуальні дії під час розгляду справи № 367/4255/22). Водночас на переконання Комісії, решта пояснень кандидата та надані підтверджувальні документи є цілком прийнятними у світлі висловлених ГРД припущень під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 240 балів, тому Комісія виснує, що Одарюк М.П. відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Одарюк М.П. у сукупності набрав 683,31 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД, питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата Одарюка М.П. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища кваліфікаційна комісія суддів України двома голосами «ЗА» та одним голосом «ПРОТИ»
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Одарюка Михайла Павловича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Одарюк Михайло Павлович набрав 683,31 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Одарюка Михайла Павловича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ (ПРОТИ)
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА (ЗА)
Роман КИДИСЮК (ЗА)
