Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Маліновської Валентини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА,

за участі:

уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Антона ЗЕЛІНСЬКОГО,

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Валентини МАЛІНОВСЬКОЇ,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Маліновської Валентини Миколаївни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Маліновська Валентина Миколаївна як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
3. Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 193/2012 Маліновську В.М. призначено строком на п’ять років на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва. П’ятирічний строк повноважень судді закінчився 12 березня 2017 року.
4. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Маліновську В.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
5. Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація); визначено, що Маліновська В.М. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрала 124 бали; допущено її до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
6. Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація) у межах Конкурсу; встановлено, що Маліновська В.М. за результатами другого етапу кваліфікаційного оцінювання набрала 41,4 бала; допущено її до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
7. Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання; визначено, що Маліновська В.М. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду отримала 115,5 бала; загальний результат кваліфікаційного іспиту – 280,9 бала; допущено Маліновську В.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
8. Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Сумського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного авторозподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
9. Комісією у складі колегії 29 липня  2025 року проведено співбесіду із кандидаткою Маліновською В.М., встановлено результати спеціальної перевірки, досліджено матеріали досьє, зокрема висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Маліновської В.М. критеріям доброчесності та професійної етики (далі – Висновок), усні та письмові пояснення кандидатки на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидатки, а також інші обставини, документи та матеріали.

Встановлення результатів спеціальної перевірки

10. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Комісія проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
11. Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
12. За результатами спеціальної перевірки Маліновської В.М. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 09 червня 2025 року № 21.2-230/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидатки надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
13. З отриманих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Маліновській В.М. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.

Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності

14. На адресу Комісії 17 липня 2025 року надійшов Висновок, у якому ГРД зазначила такі обставини.
15. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками незалежність, неупередженість, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності, сумлінність. Суддя (кандидат на посаду судді) ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала іншу особисту зацікавленість в ухваленні певного рішення.
    1. Кандидатка 03 грудня 2013 року задовольнила клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно учасника Революції Гідності. За змістом клопотання, 01 грудня 2013 року підозрюваний разом із вісьмома спільниками та до 500 невстановлених осіб брав активну участь у масових заворушеннях на вулиці Банковій у Києві біля будівлі Адміністрації Президента України. Підставою для обрання такого запобіжного заходу стали ризики, що особа могла переховуватись від органів досудового розслідування, чинити тиск на потерпілих і свідків та вчиняти інші аналогічні правопорушення. Водночас, суддя не врахувала фізичний стан підозрюваного.
    2. З моменту затримання підозрюваний перебував у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, де йому надавалась медична допомога, і саме з цієї лікарні 03 грудня 2013 року його було доставлено в судове засідання, а після –  назад до медичного закладу. Ці обставини підтверджувались самим громадянином та матеріалами дисциплінарної справи. Із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка була долучена підозрюваним до його заяви на дії судді до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, вбачається, що він перебував на стаціонарному лікуванні з 01 до 25 грудня 2013 року, де був оглянутий нейрохірургом, травматологом, хірургом відділення політравми, судинним хірургом, офтальмологом, також було виконано необхідні обстеження.
    3. Зважаючи на стан здоров’я громадянина та його тривале перебування на стаціонарному лікуванні, на думку ГРД, є очевидною можливість судді на момент обрання запобіжного заходу усвідомлювати об’єктивні обставини, які виключають можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак суддя не здійснила належної оцінки зазначеним обставинам. Ухвалою колегії суддів апеляційного суду міста Києва від 11 грудня 2013 року ухвалу слідчого судді Маліновської В.М. від 03 грудня 2013 року скасовано, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задоволено частково, застосовано до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
    4. Надалі дії судді стали предметом розгляду Вищої ради правосуддя. Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила і зазначила у своєму рішенні, що суддею не було вчинено дій щодо виконання завдань кримінального провадження, а саме – не було забезпечено дотримання вимог щодо захисту прав підозрюваного, зокрема належного обґрунтування тримання під вартою, врахування стану його здоров’я, пропозицій народних депутатів взяти підозрюваного на поруки, а також виконання обов’язків, передбачених статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України). Перша Дисциплінарна палата вирішила внести подання про звільнення судді з посади. Не погодившись із цим рішенням, суддя Маліновська В.М. оскаржила його до Вищої ради правосуддя.
    5. У 2018 році Вища рада правосуддя погодилася з висновками Першої Дисциплінарної палати про те, що слідчий суддя Маліновська В.М. без належного обґрунтування ухвалила рішення про тримання під вартою учасника Революції Гідності. Зокрема, суддя послалась лише на протокол огляду місця події, показання свідків і потерпілих, не вказавши, які саме з них підтверджують участь підозрюваного у правопорушенні, попри те, що він свою причетність заперечував. Водночас притягнення судді до дисциплінарної відповідальності визнано неможливим у зв’язку зі спливом відповідних строків.
16. Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для Висновку.
17. По-перше, Комісією 18 квітня 2018 року проведено співбесіду із суддею, під час якої з’ясовано, що ухвалу про тримання під вартою учасника Революції Гідності від 03 грудня 2013 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) лише 13 січня 2016 року. Суддя пояснила це тодішньою практикою. Член Комісії Тітов Ю.Г. звернув увагу на можливий зв’язок між затримкою внесення ухвали до ЄДРСР та перевіркою судді згідно із Законом України «Про очищення влади», під час якої в ЄДРСР не було виявлено відповідного рішення. Оскільки ухвалу внесли вже після завершення перевірки, це могло створити враження про навмисне приховування факту винесення рішення проти учасника Революції Гідності. Суддя заперечила наявність умислу, але чітко пояснити обставини затримки не змогла.
18. По-друге, під час співбесіди, проведеної 18 квітня 2018 року, члени Комісії звернули увагу на особливо велику кількість скарг на дії судді – 32 на момент проведення співбесіди. Таку кількість скарг члени колегії назвали «великою цифрою» і зазначили, що раніше «не було такого». Суддя не змогла пояснити такої великої кількості скарг. За інформацією з суддівського досьє, загалом за період з 2012 до 2022 року на дії судді надійшло 48 скарг, проте жодна з них не призвела до притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
19. По-третє, з точки зору стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо прагнення кандидатки змінити місце роботи з Шевченківського районного суду міста Києва на Сумський апеляційний суд та, відповідно, змінити місце проживання з Києва на Суми з урахуванням воєнної обстановки.

Джерела права та їх застосування

20. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Комісією відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
21. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Комісія ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
22. Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
23. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Комісія завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
24. Комісія проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
25. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ Закону.
26. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
27. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1. На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2. Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3. Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
28. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
29. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
30. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
    1. компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
    2. професійна етика;
    3. доброчесність.
31. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
32. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
33. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність кандидата критерію професійної компетентності оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4. Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
34. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
35. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
36. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
37. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
38. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
39. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
40. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
41. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
42. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
43. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
44. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
45. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
46. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.
    1. За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.
    2. Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).
47. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
48. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
49. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
50. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
51. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
52. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Комісія може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
53. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
54. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності

55. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
56. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
57. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
58. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
59. Комісією 26 травня 2025 року надіслано запит Маліновській В.М. щодо надання Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують відповідність зазначеним критеріям особистої компетентності.
60. Кандидаткою 09 червня 2025 року надіслано до Комісії пояснення.
61. Стосовно показника «Рішучість та відповідальність» кандидатка зазначила таке:
    1. Вона вважає себе відповідальним і рішучим фахівцем, здатним ефективно діяти в умовах високого навантаження. Працюючи суддею та слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва, де спостерігається одне з найбільших навантажень у країні, вона забезпечувала дотримання процесуальних строків, зокрема у справах, що потребували термінового розгляду, часто працюючи в позаробочий час. Крім того, була налагоджена чітка та ефективна взаємодія з помічником та секретарем.
    2. Після завершення п’ятирічного строку повноважень залишок нерозглянутих справ у кандидатки був незначним порівняно з обсягом проваджень, а відсоток змінених і скасованих рішень – мінімальним. Вона зберігає відповідальне ставлення до роботи, допомагає колегам, готує проєкти процесуальних і внутрішніх документів, головує на зборах суддів. На безоплатній основі співпрацює з Національною школою суддів України (далі – НШСУ), де розробляє та викладає лекції як колегам, так і працівникам апаратів судів, модерує семінари та тренінги. Після повномасштабного вторгнення долучилась до створення навчальних матеріалів, актуальних в умовах воєнного стану.
62. Під час співбесіди, проведеної 29 липня 2025 року, Маліновська В.М. зазначила, що після початку повномасштабного вторгнення стикнулася з необхідністю приймати особисто складні рішення, зокрема щодо безпеки ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини та варіантів евакуації, але свідомо вирішила залишитися в Україні та відраховувати частину винагороди на потреби Збройних сил України. Не маючи повноважень на здійснення правосуддя, вона долучилась до роботи НШСУ, взяла участь у розробці тренінгу щодо правового регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, досліджувала норми міжнародного гуманітарного права та викладала відповідні лекції для військовослужбовців. Зазначені обставини, на думку кандидатки, можуть свідчити про її рішучість та відповідальність.
    1. У межах оцінювання показника «Рішучість та відповідальність» Комісією з’ясовано ставлення кандидатки до обставин дисциплінарного провадження – рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 14 липня 2017 року № 2053/1дп/15-17, яким Маліновську В.М. притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді подання про її звільнення з посади. У цьому рішенні зазначено, що: «допущені суддею Маліновською В.М. грубі порушення законодавства викликають обґрунтований сумнів у її об’єктивності, неупередженості, незалежності, у чесності, сумлінності та справедливості, порочать звання судді».
    2. Надалі це рішення було скасовано рішенням Вищої ради правосуддя від 15 березня 2018 року № 794/0/15-18, а провадження – закрито через сплив строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Водночас наголошено, що: «Маліновська В.М. допустила істотні порушення норм процесуального права, однак ці порушення не є такими, що безспірно свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку». Вищою радою правосуддя встановлено, що: «характер допущених процесуальних порушень має ознаки дисциплінарного проступку, який на час його вчинення підлягав кваліфікації […] як істотне порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя».
    3. Під час співбесіди Маліновська В.М. визнала, що в її професійній діяльності мали місце рішення, які згодом стали підставою для подання скарги та розгляду Вищою радою правосуддя, що призвело до застосування одного з найсуворіших дисциплінарних стягнень. Проте під час перегляду відповідного рішення Першої Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя врахувала надані пояснення, переглянула оцінку окремих обставин та встановила відсутність істотного дисциплінарного проступку в діях судді. 
    4. Пояснюючи мотиви ухвалення рішення, яке стало предметом дисциплінарного провадження, кандидатка зазначила, що основну увагу приділила фактам госпіталізації підозрюваного, його перебуванню під наглядом лікарів та внесенню до Єдиного реєстру досудового розслідування відомостей про можливі зловживання з боку правоохоронців. З огляду на ці обставини вона не вважала за необхідне застосовувати вимоги статті 206 КПК України. Проте у подальшій практиці почала системно застосовувати відповідні положення, зокрема щодо перевірки інформації про можливі порушення прав людини та обстеження осіб.
    5. Кандидатка вважає, що для виправлення помилок законодавець передбачив наявність механізмів апеляційного та касаційного оскарження. Станом на сьогодні Маліновська В.М. визнає, що, ухвалюючи рішення, вона зробила не все ідеально, проте помилку було виправлено апеляційним судом.
    6. На уточнювальне питання щодо значної кількості скарг кандидатка пояснила, що за п’ять років роботи розглянула приблизно 7 500 справ, водночас надійшло 48 скарг, частина з яких стосувалась ухвали у справі учасника Революції Гідності. Інші скарги, за її словами, переважно зводилися до незгоди зі змістом судового рішення. Маліновська В.М. зазначила, що з більшістю цих скарг раніше не була ознайомлена, і за результатами їх розгляду до дисциплінарної відповідальності не притягувалась.
63. Комісія наголошує, що право на помилку має кожна людина. Водночас допущення помилки не звільняє від відповідальності – моральної, дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної – якщо її наслідки є суттєвими. Це особливо актуально для суддів, оскільки їхні рішення безпосередньо впливають на життя людей і мають забезпечувати захист прав і свобод людини та громадянина. Судова помилка, залежно від її характеру, може завдати шкоди не лише окремим особам, а й суспільству загалом.
    1. Під час співбесіди, проведеної 29 липня 2025 року, Маліновська В.М. не надала чіткої оцінки рішенню, яке спричинило значний суспільний резонанс і стало предметом розгляду Вищої ради правосуддя. Така позиція свідчить про недостатню готовність брати на себе відповідальність за наслідки власних дій. Посилання кандидатки на можливість апеляційного перегляду не скасовує обов’язку судді першої інстанції діяти рішуче й уважно, ґрунтовно досліджуючи обставини та ухвалюючи виважене і справедливе рішення.
    2. Комісія наголошує, що до її повноважень не належить встановлення або оцінка обставин, вирішення питань щодо достовірності чи недостовірності доказів, перевірка законності та обґрунтованості судових рішень. У цьому випадку предметом оцінки є здатність кандидатки усвідомлювати та приймати особисту відповідальність за ухвалені рішення й їх наслідки, а також готовність не перекладати відповідальність на інших або виправдовуватись зовнішніми обставинами у разі виникнення труднощів. Водночас під час співбесіди простежувалося прагнення кандидати пояснити спірне рішення виключно зовнішніми факторами та процедурними механізмами оскарження, що демонструє недостатню готовність брати на себе особисту відповідальність у складних ситуаціях.
    3. Ураховуючи встановлені обставини, Комісія дійшла висновку, що Маліновська В.М. не продемонструвала повною мірою здатності визнавати власні помилки та брати на себе відповідальність за наслідки ухвалених рішень, що негативно впливає на її оцінку за критерієм особистої компетентності.
64. Стосовно показника «Безперервний розвиток» Маліновська В.М. у письмових поясненнях зазначила таке:
    1. Постійно працює над підвищенням професійного рівня, об’єктивно оцінює свої здібності, визначає напрями для розвитку, враховує власні помилки та переймає досвід колег. Підвищувала кваліфікацію в НШСУ, державному закладі післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу», на платформі Ради Європи HELP та в інших освітніх проєктах.
    2. Кандидатка пройшла кілька навчальних курсів Української Гельсінської спілки з прав людини, зокрема з тем: захист прав людини в умовах збройного конфлікту, колабораційна діяльність, права людини для практикуючих юристів. Також брала участь у тренінгах, зокрема з медіації сімейних спорів, організованому Асоціацією сімейних медіаторів України, та опанувала курси платформи HELP, зокрема щодо боротьби з мовою ворожнечі.
    3. Кандидатка є розробницею навчальних матеріалів і викладачкою Національної школи суддів України, а також програми Ради Європи з освіти в галузі прав людини для правників (HELP). Проводить заняття для суддів, помічників суддів і працівників апаратів судів. Пройшла спеціальні тренінги з методики викладання та фасилітації, має подяки за викладацьку діяльність.
65. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

66. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 37 балів, що є нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно виснує, що кандидат не відповідає критерію особистої компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності

67. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
68. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
69. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
70. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
71. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
72. У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 09 червня 2025 року, Маліновська В.М. стосовно відповідності за показником «Ефективна комунікація» зазначила, що володіє навичками ефективної комунікації як у професійній діяльності, так і в повсякденному спілкуванні: вміє слухати, поважає думки інших, чітко й аргументовано викладає власну позицію. Виступає як викладач і модератор на заходах НШСУ, регулярно обирається головуючою на зборах суддів Шевченківського районного суду міста Києва, делегатом на спільні збори суддів та з’їзди суддів України, має досвід викладання у військових частинах.
73. Стосовно відповідності показнику «Ефективна взаємодія» Маліновська В.М. у письмових поясненнях зазначила, що дотримується принципу взаємоповаги, підтримує конструктивну взаємодію з колегами та працівниками суду, не допускає конфліктів і сприяє їх вирішенню. Брала участь у спільних навчальних проєктах НШСУ з Радою Європи, фондом «Право на захист», громадською організацією «Волонтер», де викладала як тьюторка програми HELP. У 2025 році провела лекцію для адвокатів щодо компенсації за зруйноване житло та виступила на конференції за участі НШСУ й проєкту Європейського Союзу «Право-Justice», що вимагало високого рівня організації та взаємодії.
74. Маліновська В.М. у письмових поясненнях надала таку інформацію стосовно відповідності показнику «Стійкість мотивації»: рішення стати суддею прийняла, маючи дві вищі освіти, досвід публічної служби та усвідомлення важливості правової держави. Робота в Шевченківському районному суді міста Києва вимагала значних фізичних і моральних зусиль. Навіть без повноважень вона продовжує працювати з віддачею, безоплатно викладає в НШСУ та бере участь у конкурсі з метою подальшого професійного розвитку й реалізації суддівської місії.
75. У мотиваційному листі кандидатка наголосила, що відновлення довіри до судової влади залежить від відкритості суддів, їх здатності визнавати помилки та демонструвати доброчесність. Вона має 25 років юридичного стажу, другу вищу освіту, досвід суддівської діяльності, участі в суддівському самоврядуванні, викладанні в НШСУ та освітніх проєктах Української Гельсінської спілки з прав людини. Серед її сильних якостей – сумлінність, чесність, відкритість і неупередженість. Хоча в минулому була підстава для дисциплінарного провадження, однак строк відповідальності минув. Кандидатка готова пройти всі етапи конкурсу та прагне забезпечити право кожної особи на справедливий суд, особливо в умовах післявоєнного відновлення України.
76. Стосовно показника «Емоційна стійкість» Маліновська В.М. у письмових поясненнях зазначила, що демонструє високий рівень емоційної стійкості як у професійному, так і в особистому житті. Незважаючи на спротив близьких, вона свідомо обрала професію судді та залишилася вірною своєму рішенню. Під час розгляду резонансних справ у Шевченківському районному суді міста Києва зберігала внутрішню рівновагу, сприймаючи подібні справи як складову професійної діяльності. Для підтримання емоційного балансу займається плаванням, пішими прогулянками, спілкується з родиною, а також у 2024 році пройшла курс «Практична психологія», що охоплював теми психологічного здоров’я, емоцій, спілкування та конфліктів.
77. Надані письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

78. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидаткою, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Маліновська В.М. набрала 40,667 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що вона відповідає критерію соціальної компетентності.

Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики

79. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
80. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
81. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
82. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді наявна інформація про 48 скарг на дії судді, проте відсутні дані про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Також відсутня інформація про вчинення кандидаткою проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення нею правосуддя.
83. При оцінюванні відповідності кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
84. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Маліновської В.М. було досліджено Висновок, письмові пояснення кандидатки, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, інші дані, отримані Комісією, подані нею як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидатки.
85. Стосовно першого пункту Висновку (ухвалення рішення щодо тримання під вартою учасника Революції Гідності) під час співбесіди, проведеної 29 липня 2025 року, Маліновська В.М. зазначила таке:
    1. Підозрюваний мав видимі тілесні ушкодження, а під час судового розгляду адвокат повідомив, що відомості про можливе насильство щодо його клієнта вже внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування. На той момент підозрюваний перебував у лікарні, однак суддя ще не знала, що в медичному закладі є спеціалізоване відділення для осіб, яким обрано запобіжний захід. З огляду на наявність інформації про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудового розслідування та перебування особи під медичним наглядом, суддя вважала, що вимоги статті 206 КПК України виконано. Крім того, у своєму рішенні вона окремо зупинилась на твердженнях захисника про ненадання підозрюваному правничої допомоги. Під час подальшого аналізу справи Вищою радою правосуддя зазначені мотиви було частково враховано.
    2. Стосовно подальшого перегляду справи апеляційним судом суддя зазначила, що в апеляційній ухвалі вказано, що прокурор не заперечував проти зміни запобіжного заходу, оскільки частина обставин, які існували на момент ухвалення рішення кандидаткою, згодом змінилась. Тому апеляційний суд мав підстави для обрання більш м’якого запобіжного заходу. Станом на сьогодні кандидатка, ймовірно, ухвалила б інше рішення.
    3. На уточнювальне запитання представника ГРД щодо обізнаності з подіями 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності, коли відбувся силовий розгін Євромайдану, кандидатка зазначила, що знала про протести, але не розуміла їхніх причин і передумов. Вона не змогла пригадати, чи дивилась тоді новини та чи володіла інформацією про обставини подій. За її словами, усвідомлення значення подій Революції Гідності прийшло пізніше. Під час ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу кандидатка зважувала всі докази, наявні у матеріалах справи, зокрема результати допиту свідка, який впізнав підозрюваного і вказував на нього як на особу, яка, ймовірно, вчинила злочин.
    4. На уточнювальне запитання членів Комісії щодо можливих процесуальних зловживань з боку правоохоронців Маліновська В.М. зазначила, що інформація про ймовірні порушення у справах, пов’язаних із подіями періоду з листопада 2013 року до лютого 2014 року, стала їй відома значно пізніше. На момент розгляду відповідної справи вона не припускала можливості таких зловживань і діяла, керуючись презумпцією достовірності даних, наданих слідчими органами.
86. У зв’язку з викладеним Комісія вважає за доцільне наголосити, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, який повинен застосовуватись лише як виняток – у випадках, коли жоден із більш м’яких заходів не здатен запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
    1. Під час співбесіди кандидатка підтвердила, що підозрюваний мав видимі тілесні ушкодження, скаржився на побиття, перебував на стаціонарному лікуванні і, ймовірно, став жертвою насильства з боку правоохоронців. Отже, на момент ухвалення відповідного рішення вона розуміла стан підозрюваного і обставини, в яких він перебував.
    2. Також Комісія бере до уваги рішення Вищої ради правосуддя від 15 березня 2018 року № 794/0/15-18, яким хоча й було скасовано притягнення кандидатки як судді до дисциплінарної відповідальності, але й констатовано суттєві порушення під час ухвалення рішення щодо тримання під вартою учасника Революції Гідності. 
    3. Комісія вважає за необхідне звернути увагу на суспільно-політичний контекст, у якому кандидатка ухвалювала спірне рішення: на той час в Україні правоохоронні органи не вперше застосовували надмірну силу для придушення масових акцій протесту, а окремі слідчі та прокурори зловживали своїми повноваженнями. За таких умов суддя мала діяти з особливою обачністю, виявляти безумовну неупередженість, суворо дотримуватись професійної етики та загальновизнаних моральних стандартів, щоб не допустити жодних сумнівів у своїх сумлінності, об’єктивності та неупередженості.
    4. Тому Комісія розцінює ці обставини як суттєве порушення і одноголосно вирішила зменшити бали кандидатки за критеріями професійної етики та доброчесності по 15 балів за показниками «неупередженість», «сумлінність» та «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
87. Стосовно пункту 1 іншої інформації, викладеної у Висновку (суттєва затримка внесення до ЄДРСР ухвали про тримання під вартою учасника Революції Гідності), Маліновська В.М. пояснила, що на момент ухвалення рішення керувалася чинним тоді рішенням Ради суддів України, яким було визначено перелік рішень, обов’язкових для внесення до ЄДРСР. Крім того, згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень» та ухваленою відповідно до нього постановою Кабінету Міністрів України до 2015 року судді не зобов’язані були вносити такі ухвали до ЄДРСР. Пізніше законодавство змінилось і обов’язок щодо внесення до ЄДРСР всіх судових рішень за період з 2010 року до червня 2015 року було покладено на Державну судову адміністрацію України. Водночас рішення могли вносити також суддя або інша уповноважена особа, визначена головою суду. З огляду на це кандидатка внесла ухвалу до ЄДРСР щойно з’явилась така технічна можливість і заперечує будь-який намір приховати інформацію. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Маліновської В.М. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим. 
88. Стосовно пункту 2 інформації, викладеної у Висновку (значної кількості скарг на дії судді) Комісія бере до уваги пояснення, вже надані під час співбесіди. Також Комісія враховує письмові пояснення, надані кандидаткою, відповідно до яких за період 2012–2022 років до Вищої ради правосуддя надійшла 21 скарга, а загалом у досьє зафіксовано 48 скарг, що становить близько 0,06% від 7 500 справ, розглянутих нею у 2012–2017 роках. Усі скарги, окрім однієї, не стали підставою для відкриття дисциплінарного провадження. Кандидатка підкреслює, що працювала в одному з найбільш навантажених судів країни та розглядала резонансні справи, а сама наявність скарг без встановлених порушень не свідчить про її невідповідність критеріям. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Маліновської В.М. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
89. Стосовно пункту 3 інформації, викладеної у Висновку (сумнівів у намірі здійснювати правосуддя в місті Суми) Комісія враховує надані письмові пояснення, відповідно до яких кандидатка зазначила, що рішення є усвідомленим і зваженим, з урахуванням результатів конкурсу та можливостей реалізувати професійні цілі в регіонах. Вона вважає, що її досвід, зокрема участь у програмах підвищення кваліфікації, дозволить ефективно здійснювати правосуддя в Сумському апеляційному суді, де на момент конкурсу працювало лише чотири судді. Зважаючи на надані пояснення та аналіз досьє, обґрунтований сумнів щодо відповідності Маліновської В.М. критеріям доброчесності та професійної етики вважається спростованим.
90. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидаткою Маліновською В.М., а також надані нею пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів.

Висновок Комісії за результатами розгляду справи

91. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидатка Маліновська В.М. у сукупності набрала 653,567 бала.

92. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 88 Закону Комісія  ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
93. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно Маліновської Валентини Миколаївни.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Маліновська Валентина Миколаївна набрала 653,567 бала.
3. Визнати Маліновську Валентину Миколаївну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особиста компетентність.

Головуючий                                                                          Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                       Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                 Роман КИДИСЮК