Про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мокрецького Віктора Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Віктора МОКРЕЦЬКОГО,

представника Громадської ради доброчесності Костянтина СМОЛОВА,

розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Мокрецького Віктора Івановича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

I. Інформація про кар’єру судді та процедуру кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 20 серпня 2001 року № 688/2001 Мокрецького Віктора Івановича призначено на посаду судді Житомирського районного суду Житомирської області в межах п’ятирічного строку.

Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2006 року № 516-V Мокрецького В.І. обрано на посаду судді Житомирського районного суду Житомирської області безстроково.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ – 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ – 67 (далі – Конкурс).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить такий Конкурс на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

У визначений строк до Комісії надійшла заява Мокрецького В.І. про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Мокрецького В.І. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема Мокрецького В.І.

Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 затверджено Порядок проведення першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23; визначено першу групу судів на першій стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року   № 94/зп-23: Житомирський апеляційний суд – 14 вакантних посад суддів; Закарпатський апеляційний суд – 10 вакантних посад суддів; Запорізький апеляційний суд – 16 вакантних посад суддів; Сумський апеляційний суд – 21 вакантна посада судді; Чернігівський апеляційний суд – 22 вакантні посади судді; визначено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Житомирського апеляційного суду проводить постійна колегія № 3 Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

У визначений цим рішенням строк Мокрецький В.І. подав до Комісії заяву про намір претендувати на посаду судді Житомирського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 21 травня 2025 року доповідачем з цього питання визначено члена Комісії Чумака С.Ю.

IІ. Встановлення результатів спеціальної перевірки.

Комісією проведено спеціальну перевірку, під час якої надіслано запити до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.  Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.

У відповідях зазначених вище органів не вказано інформації, що може свідчити про невідповідність кандидата на посаду судді Мокрецького В.І. вимогам, установленим Законом.  

Водночас Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що грошові активи, набуті кандидатом на посаду та членом сім’ї (дружиною), перевищують доходи кандидата на посаду та членів сім’ї, одержані із законних джерел, на суму 231 977,62 грн.

Оскільки згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання, оцінку зазначеній інформації буде надано при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики. 

ІІІ. Норми права, які регулюють процедуру кваліфікаційного оцінювання.

За змістом частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.

Частиною першою статті 85 Закону передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складання кваліфікаційного іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Згідно з пунктом 6.3 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до цього порядку.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (далі – Положення).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії шляхом оцінки відповідності визначеним показникам. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Згідно з пунктом 5.6.1 розділу 5 Положення критерії компетентності оцінюються так:

- професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів, з яких:

рівень когнітивних здібностей – 60 балів;

рівень знань з історії української державності – 40 балів;

рівень загальних знань у сфері права – 50 балів;

рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів;

рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів;

- особиста компетентність – 50 балів, з яких:

рішучість та відповідальність – 25 балів;

безперервний розвиток – 25 балів;

- соціальна компетентність – 50 балів, з яких:

ефективна комунікація – 12,5 бала;

ефективна взаємодія – 12,5 бала;

стійкість мотивації – 12,5 бала;

емоційна стійкість – 12,5 бала.

Абзацом другим пункту 5.7 розділу 5 Положення передбачено, що у разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок усіх членів колегії.

Пунктом 5.8 розділу 5 Положення передбачено, що критерії доброчесності та професійної етики оцінюються у 300 балів.

Згідно з пунктом 5.9 Положення Комісія керується презумпцією, відповідно до якої суддя (кандидат на посаду судді) відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню під час кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді).

Відповідно до пункту 5.11 розділу 5 Положення під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.

За приписами пункту 5.12 Положення кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.

Відповідно до абзацу другого пункту 5.12 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.

ІV. Відповідність кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання.

За результатами спеціальної перевірки, дослідження досьє кандидата, проведення співбесіди Комісією встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішеннями Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12–14 та 17–21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). 

Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.

З огляду на зазначене Мокрецький В.І. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).

Критерій	Показник	Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Професійна компетентність	Когнітивні здібності	43,4	346,4
	Знання історії української державності	40
	Знання у сфері права та зі спеціалізації суду	141
	Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації	122

Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), учасник визнається таким, що успішно склав етап іспит (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.

Отже, загальна кількість балів, отриманих Мокрецьким В.І. за кваліфікаційний іспит, становить 346,4 бала із 400 можливих, що свідчить про відповідність кандидата критерію професійної компетентності.

Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного загального суду з листом № 21-4281/25, в якому запропоновано надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності. Увагу кандидатів було акцентовано на пункті 5.6 розділу 5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, в якому визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання.

На виконання листа Комісії від 26 травня 2025 року № 21-4281/25 до Комісії 08 червня 2025 року надійшли пояснення та докази від кандидата Мокрецького В.І. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує його відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».

ІІ. Критерій особистої компетентності.

Зі змісту пунктів 2.4–2.7 Положення встановлено, що особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.

Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:

1. Рішучість та відповідальність.

Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, в тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, в тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.

Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.

2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям оцінювання та засоби їх встановлення об’єднані принципом особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.

Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм особистої компетентності здійснюється за його активної участі в підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, чи здатен кандидат до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, чи готовий нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби у постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.

Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо відомостей, які підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Мокрецьким В.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Особиста компетентність	Рішучість	20	21	20	20,33	38,333
	Відповідальність
	Безперервний розвиток	19	17	18	18,00

Отже, надана кандидатом інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок всіх членів колегії сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,3 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію особистої компетентності.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

Зі змісту пунктів 2.8–2.12 Положення встановлено, що соціальна компетентність ‒ це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.

Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:

1. Ефективна комунікація ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.

2. Ефективна взаємодія ‒ це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.

3. Стійкість мотивації ‒ це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.

4. Емоційна стійкість ‒ це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, в тому числі на складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності).

Пунктом 5.5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Під час оцінювання відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальних компетентностей.

Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за його активної участі у підтвердженні своєї відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.

Як і в оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.

Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді на запитання щодо відомостей, наданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Це свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.

Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Надані кандидатом Мокрецьким В.І. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були оцінені членами Комісії таким чином:

Критерій	Показник	Бали, виставлені членами Комісії, за показниками			Результат (за показником)	Результат (за критерієм)
Соціальна компетентність	Ефективна комунікація	9	7	8	8,00	38,00
	Ефективна взаємодія	9	11	10	10,00
	Стійкість мотивації	10	11	12	11,00
	Емоційна стійкість	10	8	9	9,00

Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням оцінок членів колегії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

ІV. Критерії доброчесності та професійної етики.

Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.

Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.

Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.

Хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критерію доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.

Відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.

При оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.

При вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія враховує інформацію, яку надало Національне агентство з питань запобігання корупції, а саме про те, що грошові активи, набуті кандидатом та членом сім’ї (дружиною), перевищують доходи кандидата та членів сім’ї, одержані із законних джерел, на суму 231 977,62 грн.

У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік (залишок коштів на 01 січня 2024 року) кандидат зазначив в тому числі грошові кошти дружини на загальну суму 3 035 662,15 грн, а саме:

67 860 дол. США – (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2019–2023 роки – 2 035221,35 грн);

16 300 ЄВРО – (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2022– 2023 роки – 558 393,80 грн);

442 047 грн.

1 401 332,13 грн – доходи кандидата за 2024 рік відповідно до інформації з ДРФО;

1000 грн – інші доходи кандидата (допомога є-Підтримка) відповідно до декларації за 2024 рік;

252 239,80 грн – сплачені податки кандидата за 2024 рік відповідно до інформації з ДРФО;

705 961 грн – доходи дружини кандидата за 2024 рік відповідно до інформації з ДРФО.

Відповідно до розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, за 2024 рік дружиною кандидата було здійснено видатки на загальну суму 345 746 грн, а саме:

247 241 грн (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей для використання під час провадження незалежної професійної діяльності);

98 505 грн (інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг).

У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2024 рік кандидат на посаду зазначив в тому числі грошові кошти дружини на загальну суму 4 777 947,1 грн, а саме:

97 789 дол. США – (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2019–2024 роки – 3 236 870,7 грн);

25 328 ЄВРО – (еквівалент згідно з середньорічним курсом НБУ за 2022– 2024 роки – 950 660,4 грн);

590 416 грн.

Отже, кандидатом та дружиною кандидата в 2024 році було придбано:

29 929 дол. США (97 789 – 67 860 ) (40,15 грн – середньорічний курс НБУ у 2024 році, еквівалентно 1 201 649,35 грн);

9 028 ЄВРО (25 328 – 16 300) (43,45 грн – середньорічний курс НБУ у 2024 році, еквівалентно 392 266,6 грн);

148 369 грн.

Тобто сума здійснених видатків кандидата на посаду та його дружини станом на 31 грудня 2024 року перевищує отримані із законних джерел кандидатом та його дружиною доходи на:

3 035 662,15 + 1 401 332,13 + 1000 – 252 239,80 + 705 961 – 345 746 – 4 777 947,10 = -231 977,62.

Отже, витрати кандидата та членів його сім’ї, за офіційними даними, перевищують їх доходи у 2024 році на 231 977,62 грн.

Кандидат стосовно зазначених обставин пояснив, що така невідповідність між доходами і витратами може пояснюватися різницею курсу конвертації іноземної валюти (доларів США та ЄВРО).

Водночас Комісія зазначає, що методологія, за якою НАЗК розрахувало доходи і витрати кандидата та його сім’ї, є загальноприйнятною, сталою і повністю виключає будь-які невідповідності.

Так, зокрема, якщо взяти виключно доходи і витрати у 2024 році, то розрахунок виглядає так:

• доходи – 2 108 293,13 (1 401 332,13+1000+705 961);
• видатки – 2 340 270,75 (252 239,80 + 345 746 + 1 201 649,35 + 392 266,6 + 148 369).

Отже, задекларовані у майновій та податковій деклараціях видатки  перевищують на 231 977,62 грн доходи кандидата та його сім’ї у 2024 році.

Одночасно Комісія зазначає, що такий розрахунок не включає витрати сім’ї кандидата на проживання у 2024 році, які за його поясненнями під час засідання складали не менше 200 000 тисяч гривень. З урахуванням цих витрат перевищення видатків над доходами складає ще більшу суму.

Відповідно до підпункту 2 пункту 21 «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» Єдиних показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає цьому показнику, якщо джерела походження прав на об’єкти цивільних прав судді (кандидата на посаду судді) та членів його сім’ї не викликають обґрунтованого сумніву в їх законності.

Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав не викликає обґрунтованого сумніву, якщо, зокрема, але не виключно: вартість об’єктів цивільних прав, набутих суддею (кандидатом на посаду судді) та/або членами його сім’ї, відповідає розміру їхніх доходів, отриманих із законних джерел у періоди, що передують набуттю відповідних об’єктів цивільних прав.

Згідно з підпунктом 3 пункту 22 «Відповідність рівня життя задекларованим доходам» Єдиних показників рівень життя судді (кандидата на посаду судді) відповідає задекларованим доходам, якщо рівень його майнового стану не викликає у звичайної розсудливої людини обґрунтованого сумніву в можливості правомірного його формування за рахунок задекларованих доходів, отриманих із законних джерел, якщо, зокрема, але не виключно суддя (кандидат на посаду судді) здійснював витрати, розмір яких відповідає його рівню життя, задекларованим доходам.

Натомість  вартість об’єктів цивільних прав, набутих кандидатом на посаду судді та членами його сім’ї у 2024 році, не відповідає розміру їхніх доходів. Кандидат здійснював витрати, розмір яких не відповідає задекларованим доходам.

З огляду на вказані обставини Комісія вважає, що кандидат не відповідає показникам законності джерел походження майна, а рівень його життя –задекларованим доходам, тому оцінює ці показники у 0 балів.

Відповідно до пункту 5.5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію.

Отже, кандидат не відповідає критерію доброчесності та професійної етики.

Крім того, до Комісії 11 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД) про невідповідність судді Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецького В.І. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 10 липня 2025 року.

У висновку ГРД зазначено:

1. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Чесність» (підпункт 2 пункту 18 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).

Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно не задекларував майно та/або не вказав повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизив та/або завищив обсяг та/або вартість майна, або безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснив ці дії з порушенням встановлених законодавством строків (підпункт 4.6 пункту 4 Індикаторів визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики, затверджених рішенням ГРД від 16 грудня 2020 року (далі – Індикатори).

1.1. Суддя не подав декларації доброчесності та декларації родинних зв’язків у 2016 та 2017 роках.

За результатами аналізу інформації, наявної у суддівському досьє та на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ГРД встановлено, що кандидатом не подано декларації доброчесності судді за 2016 рік, а також декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки.

Кандидат зазначив, що оскільки роботу електронної системи декларування впроваджено з 24 січня 2018 року, декларацію доброчесності судді за 2016 рік та декларацію родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки заповнено та подано у паперовій формі.

Підтвердженням подання цих декларацій кандидат вважає подану до Комісії його заяву від 30 листопада 2016 року про участь у конкурсі до Верховного Суду у 2016 році. Серед додатків зазначено декларацію родинних зв’язків судді на 4 арк. та декларацію доброчесності судді на 4 арк. Документи підписані уповноваженою особою Комісії, яка їх прийняла 30 листопада 2016 року.  

Комісією досліджено досьє кандидата на посаду судді і встановлено, що Мокрецьким В.І. не подано декларації доброчесності судді за 2016 рік та декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки. Заява до Комісії, якою кандидат обґрунтовує подання декларацій, датована 30 листопада 2016 року, що унеможливлює подання кандидатом декларації доброчесності судді за 2016 рік та декларації родинних зв’язків судді за 2012–2016 роки, оскільки такі декларації за встановленими правилами подаються за попередні роки. Додатками до зазначеної вище заяви є декларація доброчесності судді за 2015 рік та декларація родинних зв’язків судді за 2010–2015 роки.

За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Чесність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Водночас, як зазначено вище, Комісією вже встановлено, що кандидат не відповідає цьому критерію, тому отримує за цим критерієм 0 балів.  

1.2. Суддя вказав у деклараціях родинних зв’язків та деклараціях доброчесності неправдиві або неповні відомості.

ГРД у своєму висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики від 02 вересня 2019 року звернула увагу на те, що в декларації родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки, поданій 31 січня 2018 року, суддею зазначено інформацію про відсутність родинних зв’язків з особами, які займали або займають посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону. Заповнюючи пункт 6 декларації доброчесності за 2017 рік, поданої 31 січня 2018 року, суддя підтвердив, що ним вчасно подано  декларацію родинних зв’язків та зазначено у ній достовірні (у тому числі повні) відомості.

Суддя 01 лютого 2018 року подав електронну декларацію родинних зв’язків за 2013–2017 роки та декларацію доброчесності за 2017 рік, в яких підтвердив відсутність родинних зв’язків та зазначену у паперових деклараціях інформацію. Відсутність родинних зв’язків та достовірність відомостей підтверджено суддею і в уточненій електронній декларації родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки та декларації доброчесності за 2017 рік, поданих 06 вересня 2018 року.

Лише 12 вересня 2018 року суддя подав уточнену електронну декларацію родинних зв’язків судді за 2013–2018 роки, в якій указано про наявність родинних зв’язків, а саме: дружина судді обіймала посаду державного нотаріуса у 2013 – 2016 роках, посаду приватного нотаріуса – з грудня 2017 року дотепер; сестра судді з 2011 року обіймала посаду начальника сектору психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення Управління МВС України в Житомирській області, з 2014 року – посаду заступника начальника училища професійної підготовки працівників міліції при УМВС України в Житомирській області, з 2015 року – різні керівні посади у Тренінговому центрі ГУНП в Житомирській області та Державній установі «Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських».

У деклараціях родинних зв’язків за 2015–2019, 2016–2020, 2017–2021, 2017–2021, 2018–2022, 2019–2023, 2020–2024 роки суддя не зазначив сестру, ОСОБА_1, яка займає посаду першого заступника начальника Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Житомирська академія поліції», а отже, може бути працівником правоохоронного органу (органу правопорядку) і відомості про неї можуть підлягати декларуванню відповідно до підпункту «е» пункту 2 частини 2 статті 61 Закону.  

У деклараціях доброчесності за відповідні роки суддя підтвердив достовірність і повноту відомостей, вказаних ним у деклараціях родинних зв’язків.

Кандидат не позначив твердження «Стосовно мене не проводилася перевірка, передбачена Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» пункту 24 Розділу II декларації доброчесності за 2023 рік  та не надав додаткових пояснень з цього приводу. Водночас він засвідчив, що при заповненні декларації ним вказано повні та достовірні відомості.

Кандидат пояснив, що у поданій ним електронній декларації родинних зв’язків за 2013–2017 роки він вказав про відсутність за звітний період родинних зв’язків з особами, які обіймали посади, визначені пунктом 2 частини другої статті 61 Закону, оскільки його дружина ОСОБА_2 з липня 2013 року до січня 2016 року працювала в державній нотаріальній конторі, а з січня 2016 року до 2018 року була безробітною. Нею де-юре розпочато приватну нотаріальну діяльність з грудня 2017 року, а де-факто – з середини 2018 року.

Кандидат також зазначив, що вказав у декларації родинних зв’язків свою рідну сестру ОСОБА_1, яка працює на керівних посадах у Державній установі «Житомирський навчальний центр підготовки поліцейських». Відповідно до вимог закону сестра не належить до працівників правоохоронних органів.

Кандидат пояснив, що не позначив твердження «Стосовно мене не проводилася перевірка, передбачена Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» пункту 24 Розділу II декларації доброчесності судді за 2023 рік, оскільки 15 грудня 2023 року подав декларацію доброчесності кандидата на посаду судді за 2022 рік, де відповів на вказаний пункт.

Комісія зазначає, що оскільки дружина кандидата працювала нотаріусом з 2013 року, він був зобов’язаний зазначити її в декларації родинних зв’язків судді за 2013–2017 роки як особу, з якою у нього є родинні зв’язки та яка обіймала посаду, визначену пунктом 2 частини другої статті 61 Закону.  

За таких обставин Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Чесність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Водночас Комісією вже встановлено, що кандидат не відповідає цьому критерію, оскільки отримав за цим критерієм 0 балів.  

Стосовно іншої інформації, наданої ГРД, Комісія вважає пояснення судді прийнятними, підтвердженими належними доказами і такими, що спростовують сумніви у невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.

1.3.   Суддя у майнових деклараціях за 2012, 2014, 2015 роки не вказав квартиру, що належала його дружині, а також дохід від її відчуження.

Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дружина судді 22 березня 2001 року набула у власність на підставі договору дарування квартиру у місті Новоград-Волинський Житомирської області площею 34 кв.м. Право власності на вказану квартиру було припинено на підставі договору купівлі-продажу від 27 травня 2015 року.

Право власності членів сім’ї на квартиру Мокрецький В.І. задекларував лише у паперовій декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2013 рік, натомість у деклараціях (електронній та паперовій) за 2012, 2014, 2015 роки вона не вказується. Також у декларації за 2015 рік суддя не задекларував жодного доходу від продажу цієї квартири.

Кандидат пояснив це тим, що на початку 2013 року він з дружиною дізнались від тещі, ОСОБА_3, що у 2001 році рідний брат тещі, ОСОБА_4, нібито подарував свою квартиру його дружині ОСОБА_2. Згодом кандидат дізнався, що договір дарування був підписаний від імені дарувальника – дядьком дружини ОСОБА_4, а від імені обдарованої – тещею ОСОБА_3. Тобто до 2013 року ні йому, ні його дружині не було відомо про існування цього договору.

Надалі у порядку відкритого загального доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно його дружина отримала інформацію, що право власності на будь-яке нерухоме майно на її ім’я не зареєстровано, у зв’язку з чим вважала, що інформація про подарунок не відповідає дійсності.

У 2019 році дружина кандидата пояснила йому, що теща у 2015 році зверталась до неї з вимогою надати довіреність брату на відчуження ним  цієї квартири, оскільки оформлення її у 2001 році на ОСОБА_2 було лише формальністю. Подальша доля цієї квартири ОСОБА_2 не цікавила.

Комісія вважає пояснення прийнятними і такими, що спростовують сумніви у невідповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики за цими обставинами.

1.4.   У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування суддя не вказав повної інформації про об’єкти, що підлягали декларуванню, зокрема:

-        вартість квартири, розташованої у місті Житомир загальною площею 65.16 кв.м, яку суддя набув у власність 18 жовтня 2008 року;

-        вартість земельної ділянки, розташованої у селі Великі Кошарища Коростишівського р-ну Житомирської обл., площею 2500 кв.м, яку суддя набув у власність 12 жовтня 2010 року;

-        вартість гаража, розташованого у м. Житомир, загальною площею 24 кв.м, який суддя набув у безоплатне користування 30 вересня 2015 року;

-        вартість квартири, розташованої у м. Новоград-Волинський Житомирської області, загальною площею 34 кв.м, яка перебувала у власності дружини судді у 2001–2015 роках;

-        вартість легкового автомобіля «Рено Латитюд» 2011 року випуску, яким суддя безоплатно користувався у 2012–2019 роках;

-        вартість легкового автомобіля «КІА Соренто» 2016 року випуску, яким суддя безоплатно користувався у 2020 році.

Як пояснив кандидат, він не зазначив повну інформацію про вказані вище об’єкти нерухомості, оскільки не мав всіх даних про майно.

Він не зазначив вартості легкового автомобіля «Рено Латитюд» 2011 року випуску та легкового автомобіля «КІА Соренто» 2016 року випуску, бо користувався  ними менше ніж 183 дні протягом року.

Комісія вважає, що кандидатом не дотримано вимог Кодексу суддівської етики щодо обов’язку бути обізнаним про свої майнові інтереси та вжиття розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї, що може бути визнано істотним порушенням. Однак Комісією вже встановлено, що кандидат не відповідає критерію доброчесності та професійної етики та отримав за цим критерієм 0 балів.  

1.5. Суддя, ймовірно, не декларує користування гаражем.

Батько судді, ОСОБА_5, 07 травня 2019 року набув у власність гараж за адресою: місто Житомир, АДРЕСА_1. Однак батько судді проживає за адресою, що знаходиться на відстані 1,2 км від адреси його гapaжa.

За цією самою адресою 22 вересня 2022 року набула у власність гараж теща судді ОСОБА_3.

ГРД вважає, що одним із цих гаражів або обома користується сам суддя, хоча не декларує відповідне право, оскільки гараж у ГК «Промінь», вказаний в його декларації, розташований за 5 км від місця проживання судді, тоді як гаражі на АДРЕСА_1 – у будинку, сусідньому з тим, де проживає суддя.

Стосовно цих доводів Мокрецький В.І. зазначив, що жодним із цих гаражів він не користується за відсутності потреби у цьому. Він ходить на роботу пішки, а в разі негоди їздить громадським транспортом, автомобіль, який йому належить, зберігає в гаражі ГК «Промінь».

Комісія сприймає такі пояснення кандидата як правдиві, жодними доказами такі пояснення не спростовуються, а тому зазначені у висновку ГРД обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

2. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками «Сумлінність» (підпункт 4 пункту 19 Єдиних показників) та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункт 17 Єдиних показників).

2.1 Суддя порушив вимоги щодо несумісності (підпункт 4.12 пункту 4 Індикаторів).

За даними суддівського досьє, кандидат з 2001 року працює суддею Житомирського районного суду Житомирської області.

Відповідно до інформації із Єдиного реєстру адвокатів України особа із таким же ім’ям, прізвищем та по батькові (Мокрецький Віктор Іванович) 15 липня 2005 року отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 382, видане Житомирською обласною КДКА 15 липня 2005 року (тобто під час перебування Мокрецького В.І. на посаді судді) (зупинено лише 23 жовтня 2012 року).

Частиною другою статті 2 Закону України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року № 2887-ХІІ встановлено заборону для адвоката працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Вимоги щодо несумісності були закріплені ще й у статті 5 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХП. Тобто суддя порушував вимоги чинного законодавства на момент отримання ним адвокатського свідоцтва та до його зупинення у 2012 році.

Тобто суддя всупереч вимогам закону, перебуваючи на посаді судді, одночасно набув статус адвоката України, склавши відповідну присягу.

ГРД посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 822/1309/17 та зазначає, що набуття особою статусу адвоката є процесом, який не охоплюється визначенням адвокатської діяльності. Бажання отримати доступ до професії адвоката, перебуваючи у статусі судді, не виглядає легітимним та суперечить меті механізмів забезпечення незалежності суддів та основним принципам антикорупційного законодавства. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Закон прямо не забороняють суддям отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, але зміст понять «адвокат», «суб’єкт адвокатської діяльності», а також описаний вище механізм отримання такого свідоцтва свідчать про те, що процес набуття статусу адвоката, як і сама адвокатська діяльність є несумісними зі статусом судді.

Кандидат на посаду судді пояснив це тим, що відповідно до норм законодавства, які діяли на момент отримання ним свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, суддя не міг належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади та виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Постанова ВП ВС, на яку посилається ГРД, ухвалена через 15 років після отримання ним свідоцтва. Він взагалі не працював адвокатом, тому вважає, що не порушив вимоги щодо несумісності.

За таких обставин Комісія вважає, що зазначені у висновку ГРД обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав» (підпункт 2 пункту 21 Єдиних показників).

У досьє та/або поясненнях судді (кандидата на посаду судді) відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат, отриманих благ (його, членів сім’ї чи близьких осіб) і/або легальні доходи, що на думку розсудливого спостерігача, викликає сумнів щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат, отримання благ (підпункт 4.9 пункту 4 Індикаторів; пункт 1 Переліку індикаторів ВККС і ГРД, що вказують на недоброчесність, затверджених  09 листопада 2023 року).

3.1. Вартість набутого батьком судді майна може перевищувати його законні доходи.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею, його батько, ОСОБА_5, набув таке рухоме і нерухоме майно:

-   квартиру, розташовану у м. Житомир, площею 56,15 кв.м (набута 24 травня 2007 року). На сьогодні квартири у цій локації коштують від 1000 доларів США за 1 кв.м;

-     гараж, розташований у м. Житомир, площею 23 кв.м (набутий 07 травня 2019 року);

-     автомобіль «Рено Латитюд» 2011 року випуску (на сьогодні аналогічні авто коштують від 7500 доларів США, ціна нового (суддя користувався автомобілем з 2012 року) була значно вищою);

-    автомобіль «КІА Соренто» 2016 року випуску (на сьогодні аналогічні авто коштують від 15 000 доларів США, ціна у 2020 році, коли ним користувався суддя, була вищою). 

Аналіз даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків свідчить про недостатність коштів у батька судді для придбання вказаного майна.

Кандидат на посаду судді пояснив, що його батьки, бажаючи проживати ближче до дочки, 24 травня 2007 року придбали квартиру площею 56,15 кв.м за кошти від продажу їх попередньої квартири у місті Житомирі площею 69,3 кв.м, що була розташована в іншому мікрорайоні міста й коштувала значно дорожче придбаної квартири.

Гараж у м. Житомир був у користуванні батька кандидата з 1990 років. У 2011 році укладено офіційний договір оренди земельної ділянки, а 07 травня 2019 року офіційно зареєстровано право власності на нього.

Автомобіль «Рено Латитюд» 2011 року випуску батько кандидата придбав за кошти від продажу належного йому автомобіля «Сузуки Грант Вітара». Згодом у 2020 році він обміняв «Рено Латитюд» на автомобіль «KIA Соренто» 2016 року випуску.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними і такими, що спростовують сумніви у невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики кандидата на посаду судді за цими обставинами.

3.2. Вартість набутого тещею судді майна може перевищувати її законні доходи.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно теща судді ОСОБА_3 набула таке нерухоме майно:

-        гараж, розташований у м. Житомир, загальною площею 20,5 кв.м (набуто 22 вересня 2022 року);

-        квартиру, розташовану у м. Житомир, площею 41.51 кв.м (набуто 10 березня 2021 року). Станом на сьогодні вартість квартир у цій локації становить від 1000 доларів США за 1 кв.м;

-        квартиру, розташовану у м. Житомир, загальною площею 41,6 кв.м (набуто 11 жовтня 2007 року). Станом на сьогодні вартість квартир у цій локації становить від 760 доларів США за 1 кв.м;

-        квартиру, розташовану у м. Житомир, загальною площею 44.26 кв.м (набуто 09 квітня 2009 року). Станом на сьогодні квартири у цій локації коштують від 800 доларів США за 1 кв.м.

Аналіз даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків свідчить про недостатність коштів у тещі судді для придбання вказаного майна.

Кандидат зазначив, що у 2007 році у зв’язку з переїздом до міста Житомира теща після смерті чоловіка у 2004 році оформила спадщину, продала усе належне їй нерухоме майно у місті Звягелі, а саме: квартиру площею 64,4 кв.м та приватний будинок площею 125 кв.м (спадщина після смерті її батьків), та придбала 11 жовтня 2007 року у місті Житомирі квартиру площею 41,6 кв.м. Крім цього, у 2002 році теща разом з тестем придбали у місті Житомирі квартиру площею 61,1 кв.м, яку згодом продали і купили 10 березня 2021 року квартиру площею 41,51 кв.м та гараж. За спадковим договором 09 квітня 2009 року теща набула право власності на квартиру у місті Житомир площею 44,26 кв.м.

Комісія вважає такі пояснення прийнятними, а тому зазначені у висновку ГРД такі обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3.3. Задекларована вартість автомобіля судді є нижчою за ринкові ціни.

Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 22 квітня 2021 року суддя набув у власність автомобіль «Форд Фієста» 2013 року випуску, вартістю 100 000 грн (еквівалентно 3565 доларів США за тогочасним курсом). Однак навіть станом на сьогодні аналогічні автомобілі коштують в середньому від 6000 до 8500 доларів США.

Кандидат обґрунтував придбання зазначеного автомобіля за нижчою ціною таким: об’єм його двигуна – кубічний літр, механічна коробка перемикання передач, мінімальна комплектація, придбаний у неробочому стані з метою отримання його дружиною практичних навичок водіння.

Комісія сприймає такі пояснення кандидата як правдиві, а тому вони не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

3.4. Задекларована вартість квартири, придбаної дружиною судді, є нижчою за ринкову.

Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 31 липня 2021 року дружина судді ОСОБА_2 набула у власність квартиру у місті Житомирі площею 58,92 кв.м, вартістю 750 100 грн (еквівалентно 27 905 доларів США за тогочасним курсом) або 473 долари США за 1 кв.м.

Станом на сьогодні квартири у цій локації коштують від 800 доларів США за 1 кв.м.

Як пояснив суддя, вказану квартиру його дружина придбала у сусідки, яка постійно проживає в Німеччині та приїхала до України на короткий проміжок часу (поховання матері). Сусідка, маючи обмаль часу, запропонувала дружині придбати квартиру з великим дисконтом, оскільки вона не планувала повертатись.

Комісія сприймає такі пояснення кандидата як правдиві, а тому зазначені у висновку ГРД такі обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

4. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (підпункт 3 пункту 17 Єдиних показників).

4.1. Суддя систематично не сплачує житлово-комунальні послуги.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно кандидата подавалися заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме:

-        у справі № 295/14602/20 ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11 грудня 2020 року відмовлено ПП «КВЖРЕП № 8» у видачі судового наказу про стягнення боргу за надані послуги з Мокрецького В.І. у зв’язку з відсутністю копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

-      у справі № 295/17307/23 видано судовий наказ Богунського районного суду міста Житомира від 08 січня 2024 року про стягнення з Мокрецького В.І. на користь AT «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» заборгованості за надані послуги в сумі 1176, 65 грн за період з 01 квітня 2023 року до 31 серпня 2023 року.

У декларації доброчесності за 2024 рік суддя у додаткових поясненнях вказав, що: «юридична відповідальність за судовим наказом від 08 січня 2024 року, виданим Богунським райсудом міста Житомира, про стягнення боргу на користь AT «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у сумі 1176 грн 65 коп. за період з 01 квітня 2023 року до 31 серпня 2023 року. Вказаний борг виник, оскільки згадану суму було сплачено на рахунок "Газопостачальної мережі", яка була створена після ліквідації АТ «ОГ Житомиргаз»».

Відповідно до даних Єдиного реєстру виконавчих проваджень кандидат був боржником у виконавчому провадженні від 16 квітня 2024 року № 74753713 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, стягувач AT «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» (ймовірно, на підставі судового наказу, виданого у справі № 295/17307/23). Однак відсутні відомості про оскарження кандидатом цього судового наказу. Натомість слід встановити причини добровільного невиконання суддею судового наказу.

Кандидат пояснив, що у справі № 295/14602/20 ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11 грудня 2020 року відмовлено ПП «КВЖРЕП № 8» у видачі судового наказу про стягнення з нього боргу за надані послуги у зв’язку з відсутністю копії договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

 Стосовно судового наказу Богунського районного суду міста Житомира від 08 січня 2024 року про стягнення з Мокрецького В.І. на користь AT «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» заборгованості за надані послуги в сумі 1176, 65 грн за період з 01 квітня 2023 року до 31 серпня 2023 року кандидат зазначив, що у вересні 2023 року борг у сумі 1176, 65 грн за розподіл природного газу за період з 01 квітня 2023 року до 31 серпня 2023 року потрібно було сплатити за старими реквізитами, тобто на рахунок АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз». Вказана заборгованість була сплачена, але на рахунок Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України», у зв’язку з чим борг не було погашено, що стало підставою для видання судового наказу.

Комісія сприймає такі пояснення кандидата як правдиві, а тому зазначені у висновку ГРД такі обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

5. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «Сумлінність» (підпункт 7 пункту 19 Єдиних показників) та «Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті» (пункт 17 Єдиних показників).

5.1 Кандидат у своїй професійній діяльності міг допускати свавілля при  ухваленні рішень.

У медіа щодо судді були критичні публікації, до Вищої ради правосуддя надходили дисциплінарні скарги,  що вказує на можливі серйозні порушення, допущені ним при здійсненні правосуддя.

Так, у матеріалі правозахисної організації «Права людини» – «Банда «перевертнів у погонах» під суддівським «прикриттям»?» йдеться про порушення, допущені суддею під час розгляду справи колишніх правоохоронців, які на чолі з ОСОБА_6 збували наркотики. Вказується, що суддя з липня 1997 року працював оперуповноваженим УБОЗ, відтак – слідчим з особливо важливих справ Управління МВС у Житомирській області та знає багатьох фігурантів особисто, наприклад з ОСОБА_6 навчався в Національній академії внутрішніх справ і навіть проживав в одному гуртожитку.

Відповідну дисциплінарну скаргу прокуратури Житомирської області від 02 вересня 2018 року залишила Вища рада правосуддя без розгляду (ухвала Вищої ради правосуддя від 26 жовтня 2018 року № 11329/0/18-18), однак за відсутності в суддівському досьє тексту ухвали мотиви Вищої ради правосуддя невідомі.

У матеріалі видання «20 хвилин Житомир» – «Чому житомирські суди випускають вбивць з-за грат» від 30 липня 2018 року йдеться про обрання суддею занадто м’яких запобіжних заходів у справах про вбивства.

Зокрема, суддя у справі про вбивство ОСОБА_7 у 2017 році прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з тримання під вартою на домашній арешт. Також вказується, що на Житомирщині за останні два роки у десяти справах за фактом вбивства змінили запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт. У всіх цих справах фігурує прізвище кандидата в складі колегії суддів, а в шести з них він – головуючий суддя.

Стосовно цих обставин кандидат зазначив, що інформація є голослівною і не підтверджується жодними доводами.

Матеріал правозахисної організації «Права людини» – «Банда «перевертнів у погонах» під суддівським «прикриттям»?» як  доказ свавілля під час ухвалення рішень кандидат вважає замовним, опублікованим з метою тиску на нього як на суддю.

Як зазначив кандидат, матеріал видання «20 хвилин Житомир» – «Чому житомирські суди випускають вбивць з-за грат» від 30 липня 2018 року з’явився після того, як він звернувся до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора з повідомленням про втручання у діяльність судді.

Вища рада правосуддя 07 червня 2018 року внесла до Національної поліції України подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії, що порушують гарантії незалежності судді Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецького В.І. під час розгляду кримінального провадження № 293/706/18.

Кандидат зауважив, що в усіх кримінальних провадженнях, зазначених у вказаному вище виданні, від потерпілих не надходило жодної скарги з приводу порушення їх прав та закону при ухваленні рішень про зміну обвинуваченим запобіжного заходу.

Кандидат пояснив, що 05 квітня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 закрито у зв’язку з його смертю в умовах СІЗО, а 29 жовтня 2021 року закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у зв’язку з його смертю.

Комісія сприймає такі пояснення кандидата як правдиві, а тому зазначені у висновку ГРД такі обставини не мають негативного впливу на відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

Крім обставин, зазначених у висновку ГРД, при вирішенні питання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики Комісія  враховує, що кандидат регулярно порушував строки надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) електронних копій судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Згідно з преамбулою цього закону його метою є забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Комісією перевірено зазначені обставини і встановлено, що кандидатом  порушено строки надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень (у 2017 році – 18 судових рішень,  2018 році – 13 судових рішень,  2019 році – 49 судових рішень,  2020 році – 203 судові рішення,  2021 році – 186 судових рішень,  2022 році – 553 судові рішення,  2023 році – 551 судове рішення, 2024 році – 222 судові рішення). Усього 1795 судових рішень із порушенням строків внесення.

Строки надсилання найбільше перевищено у таких справах:

- у справі № 278/871/19 – на 223 дні (ухвала про направлення кримінального провадження до апеляційного суду для передачі його до належного суду  від 11.05.2019, направлено до реєстру 26.12.2019);

- у справі № 278/2636/18 – на 274 дні (ухвала про об’єднання в одне провадження кримінальних проваджень від 03.01.2019,  направлено до реєстру 10.10.2019);

- у справі № 295/17431/18 – на 170 днів (ухвала про оголошення розшуку обвинувачених від 21.01.2020, направлено до реєстру 16.07.2020);

- у справі № 278/1043/24 – на 132 дні (ухвала про призначення кримінального провадження до судового розгляду від 13.03.2024, направлено до реєстру 29.07.2024).

Також Комісією встановлено порушення кандидатом визначених законодавством строків розгляду справ, зокрема:

- 29 справ у 2012 році (цивільне судочинство);

- 23 справи у 2013 році (цивільне судочинство);

- 55 справ у 2014 році (цивільне судочинство);

- 77 справ у 2015 році (цивільне судочинство);

- 3 справи у 2016 році (цивільне судочинство);

- 1 справа у 2017 році (цивільне судочинство).

Порушення строків надсилання судових рішень до ЄДРСР і порушення встановлених законодавством строків розгляду справ кандидат пояснив великим навантаженням, описками, недостатнім власним контролем за виконанням цього обов’язку.

У пункті 19 Єдиних показників, сумлінність визначена як старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.

Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно:

1) ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим;

2) демонструє високий рівень професійної мотивації;

3) під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів;

4) утримується від будь-якої діяльності, яка унеможливлює належне виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

5) підтримує та вдосконалює свої професійні знання та навички шляхом постійного навчання та підвищення кваліфікації з метою компетентного виконання посадових обов’язків та інших повноважень;

6) наводив обґрунтування та належні мотиви щодо підготовлених документів на підставі принципу верховенства права, релевантного законодавства та встановлених фактів;

7) під час здійснення професійної діяльності не допускав свавілля під час ухвалення рішень.

З огляду на вказане Комісія вважає, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно протягом тривалого періоду та порушення кандидатом встановлених законодавством строків розгляду справ, може свідчити про те, що кандидат не здатен ефективно організувати свою роботу та несумлінно ставиться до виконання обов’язку, покладеного на нього чинним законодавством.

Крім того, з огляду на мету, з якою законодавцем прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень», така поведінка судді перешкоджає забезпеченню відкритості діяльності судів, що негативно впливає на репутацію окремого суду й авторитет правосуддя загалом, а також, що важливіше, створює можливі перешкоди для реалізації права осіб на справедливий суд.

Отже, Комісія визнає зазначене порушення суттєвим, що є підставою для зниження кількості балів за показником «Сумлінність» критерію доброчесності та професійної етики на 15 балів.

Водночас Комісія вже оцінила критерій доброчесності та професійної етики кандидата – 0 балів.

Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію.

За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 0 балів із 300 можливих, тому Комісія вважає, що кандидат не відповідає критерію професійної етики та доброчесності.

V. Висновок Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Мокрецький В.І. отримав такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	показники, отримані під час кваліфікаційного іспиту	346,4	346,4
Особиста компетентність	рішучість та відповідальність	20,33	38,33
	безперервний розвиток	18,00
Соціальна компетентність	ефективна комунікація	8,00	38,00
	ефективна взаємодія	10,00
	стійкість мотивації	11,00
	емоційна стійкість	9,00
Доброчесність та професійна етика	Незалежність		0
	Чесність
	Неупередженість
	Сумлінність
	Непідкупність
	Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті
	Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу
Всього			422,73

Таким чином, Мокрецький В.І. не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм доброчесності та професійної етики.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Мокрецький Віктор Іванович набрав 422,73 бала.

Визнати Мокрецького Віктора Івановича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Головуючий                                                                          Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                       Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                 Роман САБОДАШ