Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА (доповідач),
членів Комісії: Ярослава ДУХА, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Юлії АПАЛЛОНОВОЇ,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Апаллонової Юлії Володимирівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі.
Апаллонова Ю.В. 26 грудня 2023 року звернулась до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного загального суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Апаллонову Ю.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Апаллонова Ю.В., ____ року народження, громадянка України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння першого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 2005 році закінчила Тернопільську академію народного господарства і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
У 2008 році закінчила Одеську юридичну національну академію й отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста.
Вченого звання та наукового ступіня кандидат не має.
Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 Апаллонову Ю.В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя (нині Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя) строком на п’ять років.
Указом Президента України від 12 березня 2019 року № 69/2019 Апаллонову Ю. В. призначено на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя безстроково.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 вересня 2018 року № 1667/ко-18 Апаллонову Ю.В. визнано такою, що відповідає займаній посаді.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Рішенням Комісії від 16 жовтня 2024 року № 319/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), у межах Конкурсу. Апаллонову Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 13 січня 2025 року № 9/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 8, 9 та 10 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (цивільна спеціалізація), у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами). Апаллонову Ю.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація).
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати практичного завдання, виконаного 03–07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів. Апаллонову Ю.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди
Крім того, відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
З огляду на зазначене Апаллонова Ю.В. отримала такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
|
Критерій |
Показник
|
Бал
|
Бал за критерій |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
45,9 |
362,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
149 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
128 |
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 362,9 бала із 400 можливих, що свідчить про підтвердження Апаллоновою Ю.В. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
Запити про надання відомостей стосовно Апаллонової Ю.В. надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. На запити одержано інформацію з Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України. Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень перевірено відомості про кандидата на посаду судді на предмет обмеження дієздатності або недієздатності.
Комісією встановлено, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, що може свідчити про невідповідність Апаллонової Ю.В. вимогам до кандидата на посаду судді, та визначено, що результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Стислий опис проходження другого етапу кваліфікаційного оцінювання.
Рішеннями Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Апаллонову Ю.В.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Запорізького апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 5.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 19 травня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Апаллонової Ю.В. визначено члена Комісії Омельяна О.С.
Комісією в межах наданих повноважень надіслано запити до Міністерства юстиції України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України.
У відповідь на запити отримано інформацію стосовно кандидата, яку долучено до матеріалів досьє.
Комісія 26 травня 2025 року звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних загальних судах (лист № 21-4281/25) та запропонувала надати Комісії для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидатів, підтверджують їх відповідність визначеним критеріям особистої та соціальної компетентності. Водночас увагу кандидатів було звернено на пункт 5.6 розділу 5 Положення про кваліфікаційне оцінювання, яким визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: критеріями компетентності є, зокрема, особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала).
Кандидатом Апаллоновою Ю.В. 06 червня 2025 року надіслано до Комісії відповідні пояснення та докази на їх підтвердження. У своїх поясненнях кандидат надала інформацію, яка, на її думку, підтверджує її відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
Кандидату забезпечено можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
До Комісії 17 вересня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Апаллонової Ю.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 16 вересня 2025 року.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 17 вересня 2025 року № 32 дпс-1074/23) надіслано зазначений висновок кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює викладені у ньому обставини.
Співбесіду з кандидатом призначено на 18 вересня 2025 року. Протокольним рішенням Комісії розгляд зазначеного питання відкладено на 30 вересня 2025 року з метою надання кандидату додаткового строку для підготовки письмових пояснень, а також подання документів чи іншої інформації, що доповнюють, уточнюють або спростовують обставини, викладені у висновку ГРД.
Кандидатом 23 вересня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
До Комісії 30 вересня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженого 16 вересня 2025 року та надання Комісії інформації, яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання.
Рішення обґрунтовано тим, що Апаллонова Ю.В. пояснила та надала документи на підтвердження зазначених нею обставин. Отже, ГРД не знайшла порушень, що свідчать про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісією 30 вересня 2025 року проведено співбесіду із Апаллоновою Ю.В. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з її правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність — це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1.1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх своєчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
1.2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме в процесі співбесіда формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що сам характер оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведеної співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
Особиста компетентність |
Рішучість |
18 |
18 |
19 |
19 |
18,75
|
37,5
37,5 |
|
Відповідальність |
|||||||
|
Безперервний розвиток |
19 |
18 |
19 |
19 |
|||
Надана Апаллоновою Ю.В. інформація в письмових поясненнях та під час співбесіди продемонструвала належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,50 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.1. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
1.2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
1.3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
1.4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Так само як і при оцінюванні особистої компетентності, в оцінюванні відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Під час оцінювання критерію соціальної компетентності не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Співбесіда є ключовим етапом, під час якого формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія наголошує, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється кожним членом Комісії відповідно до його внутрішнього переконання із застосуванням доступних засобів для її встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
Надані Апаллоновою Ю.В. документи, а також її відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9 |
9 |
10 |
9 |
9,25 |
37,5 |
|
|
Ефективна взаємодія |
10 |
9 |
9 |
10 |
9,50 |
|||
|
Стійкість мотивації |
9 |
10 |
9 |
9 |
9,25 |
|||
|
Емоційна стійкість |
10 |
9 |
9 |
10 |
9,50 |
|||
Надана інформація та результати співбесіди продемонстрували належний рівень соціальної компетентності кандидата.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що дорівнює 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені Вищою радою правосуддя Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники).
Чесність – правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті (пункт 18 Єдиних показників).
Згідно з підпунктом 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання кандидатом на посаду судді своїх обов’язків (пункт 19 Єдиних показників).
Відповідно до підпункту 1 пункту 19 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критерію професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Апаллонової Ю.В. було досліджено інформацію ГРД, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані нею як суддею декларації, а також інформацію, надану державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
Як зазначалось вище, до Комісії надійшло рішення ГРД про надання інформації про кандидата на посаду судді Апаллонової Ю.В., яка не є самостійною підставою для висновку, однак є такою, що може бути врахована під час її кваліфікаційного оцінювання (далі – інформація ГРД).
В інформації ГРД зазначено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР) протягом 2012–2017 років суддя Апаллонова Ю.В. ухвалила понад 200 судових актів російською мовою, розглядаючи справи за Кримінальним процесуальним кодексом України 1960 року.
Апаллонова Ю.В. під час співбесіди та у своїх письмових поясненнях зазначила, що такі судові рішення було ухвалено впродовж 2012–2017 років у порядку розгляду справ згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) у редакції 1960 року. У кожній справі були наявні заяви обвинувачених про використання російської мови. Судові засідання завжди починалися державною мовою, потім визначалося, якою мовою буде продовжуватися розгляд справи. На підтвердження наведених обставин до письмових пояснень суддею долучено фотокопії матеріалів кримінальних справ, в яких містяться протоколи судових засідань, заяви підсудних, процесуальні документи, які підтверджують зазначені факти.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що порядок застосування мов визначається виключно законами України.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про засади державної мовної політики» мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу та причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, з безкоштовною допомогою перекладача.
З 10 серпня 2012 року статтею 19 КПК встановлено, що мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається відповідно до статті 15 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Так, рішенням Запорізької обласної ради «Про заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, передбачені Законом України «Про засади державної мовної політики», на території Запорізької області» від 16 серпня 2012 року № 2 передбачено, що російська мова як регіональна мова використовується на території Запорізької області в роботі місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом України «Про засади державної мовної політики».
Крім того, кандидат у своїх поясненнях зазначила, що з 28 лютого 2018 року після визнання Закону України «Про засади державної мовної політики» неконституційним та, відповідно, втрати ним чинності жодне судове рішення нею не ухвалювалося російською мовою.
Комісія сприймає такі пояснення кандидата та вважає їх переконливими.
В інформації ГРД також зазначено, що кандидат у щорічних деклараціях особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2014–2024 роки не декларує жодних доходів чоловіка, окрім доходів від продажу автомобіля або коштів, отриманих унаслідок донорства крові. Також відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чоловік кандидата не мав офіційних доходів у вигляді заробітної плати з 2009-2025 роках.
У відкритих джерелах соціальних мережах «Facebook» та «Instagram» виявлено профілі, що належать особі з ідентичними анкетними даними, як у чоловіка кандидата. У профіль в соцмережі «Facebook» вказано, що зазначена особа закінчила будівельний технікум, профілі в «Instagram» опубліковано відео з результатом проведення будівельних робіт.
У відкритих джерелах виявлено профілі у соціальних мережах «Facebook» та «Instagram», що належать особі з ідентичними анкетними даними, як у чоловіка кандидата. Особа з таким самим іменем, як і в чоловіка кандидата, має профіль у соцмережі «Facebook», де зазначено, що особа закінчила будівельний технікум та має профіль у «Instagram», де опубліковано відео з результатом проведення будівельних робіт.
Стосовно цієї інформації Апаллонова Ю.В. надала ГРД та Комісії письмові пояснення, у яких зазначила, що чоловік не має офіційного працевлаштування у зв’язку з тривалими проблемами зі здоров’ям, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_1, що перешкоджають виконанню ним оплачуваної роботи за спеціальністю. Водночас з початку збройної агресії рф проти України чоловік здійснює волонтерську діяльність, зокрема: бере участь у відновленні зруйнованого житла постраждалих внаслідок обстрілів (ремонт дахів, укріплення пошкоджених будівель тощо), а також виготовляє окопні печі для Збройних сил України.
Відповідно до пояснень кандидата, публікації в цих соціальних мережах відображають волонтерську діяльність її чоловіка, зокрема участь у відновленні пошкодженого житла, виготовленні окопних печей для військових, а також допомогу Збройним Силам України, про що розміщено численні матеріали, що підтверджують вказану діяльність: відео з коментарями щодо обсягів виконаних робіт, публікації на тему допомоги військовим, репости зборів коштів тощо.
Кандидат наголошує, що ця діяльність має виключно волонтерський характер, не приносить прибутку, а тому відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» не підлягає декларуванню як дохід.
Під час співбесіди кандидат підтвердила, що профілі в соціальних мережах «Facebook» та «Instagram», на які посилається ГРД, належать її чоловікові. Про існування інших профілів у соціальних мережах чоловіка кандидатка повідомила, що їй нічого не відомо. Кандидатка також наголосила, що відповідна діяльність здійснюється її чоловіком на безоплатній основі.
Комісія бере до уваги пояснення кандидата щодо волонтерської діяльності її чоловіка, а також його залученість до громадської організації.
Водночас Комісією в процесі аналізу додаткових джерел, зокрема відкритої соціальної мережі «TikTok» (АДРЕСА_1), встановлено такі обставини. Виявлено відеоматеріали, які можуть свідчити про ймовірне здійснення ОСОБА_1 комерційної будівельної діяльності. Зокрема, на одному з відеозаписів зафіксовано процес будівництва комерційного об’єкта (комплексу), в описі до якого зазначено орієнтовну вартість, умови придбання або оренди, що містять ознаки рекламного та комерційного характеру.
ЗОБРАЖЕННЯ_1
ЗОБРАЖЕННЯ_2
ЗОБРАЖЕННЯ_3
ЗОБРАЖЕННЯ_4
Також Комісія зауважує, що після надсилання рішення ГРД кандидату наведені вище відеоматеріали стали недоступними в соціальній мережі «TikTok» внаслідок зміни налаштувань конфіденційності (закриття сторінки або обмеження доступу). Частину дописів, зокрема тих, де зазначено вартість об’єктів (вказані на скріншотах), видалено. Зазначені обставини додатково свідчать про те, що чоловік кандидата здійснював діяльність, яка не є виключно волонтерською.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до пункту 4.7 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя має бути обізнаний про свої особисті та матеріальні інтереси конфіденційного характеру та має вживати розумних заходів з метою отримання інформації про матеріальні інтереси членів своєї родини.
Згідно зі статтею 20 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року, суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.
Комісія вважає надані кандидатом пояснення щодо відсутності доходів у її чоловіка недостатньо переконливими, оскільки, як вбачається з вище наведених профілів у соціальних мережах, Апаллонов О.Є., крім волонтерської діяльності, також займається будівництвом комерційних об’єктів та виконує різного роду ремонтні роботи таких об’єктів, що може вказувати на отримання останнім доходів від здійснення цієї діяльності.
Комісія нагадує, що мета інституту декларування майна, доходів, витрат та фінансових зобов’язань полягає у створенні ефективного інструменту запобігання корупції та забезпеченні публічного контролю за «майновим» аспектом життя осіб, які отримують заробітну плату із державного бюджету.
Такі дії можуть сприяти формуванню неповного уявлення про фактичний майновий стан сім’ї кандидатки, що своєю чергою не повною мірою відповідає меті декларування, передбаченій законом. Хоча Комісія не оцінює ці обставини як «істотну невідповідність», це не означає, що вони не можуть бути визначені як суттєва невідповідність, оскільки це свідчить про певний рівень «сірої зони» у поведінці кандидата на посаду судді, що небажано для такого високого статусу.
Ураховуючи сукупність встановлених обставин, підтверджених відповідними доказами, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».
ГРД також звертає увагу на те, що чоловік кандида у 2012 році придбав автомобіль марки «Peugeot 307» 2006 року випуску за 45 000 грн, що значно нижче ринкової вартості аналогічних авто в той період (10 000–13 000 доларів США); кандидат у 2019 році оформила у власність автомобіль марки «Fiat 500» 2013 року випуску за 193 461 грн, що відповідає ринковій ціні у 2025 році; а у січні 2020 року чоловік придбав автомобіль марки «Citroen DS4» за 478 089 грн, при цьому сім’я мала задекларовані заощадження лише в сумі 406 578 грн на кінець 2019 року, що викликає сумніви щодо законності джерел походження коштів для придбання цього автомобіля.
На спростування інформації ГРД Апаллонова Ю.В. надала письмові пояснення та документи на їх підтвердження, які підтримала під час співбесіди.
Стосовно придбання автомобіля марки «Peugeot 307» у 2012 році, кандидат зазначила, що 13 вересня 2012 року її чоловік ОСОБА_1 оформив довіреність на розпорядження своїм автомобілем строком до 06 вересня 2022 року на ім’я сусіда ОСОБА_2. Автомобіль фактично був переданий вказаній особі для користування, її чоловік отримав від ОСОБА_2 42 000 грн, що підтверджується розпискою, наданою кандидатом. Оскільки ОСОБА_2 був особою похилого віку та працював водієм на підприємстві, він відмовився оформлювати договір купівлі-продажу транспортного засобу у відповідних державних установах (МРЕВ чи у нотаріуса). Отримані від ОСОБА_2 кошти разом із додатковими 3 000 грн, внесеними нею власних заощаджень та кредитної картки, у загальному розмірі 45 000 грн (за курсом 799,30 грн за 100 доларів США станом на 13.09.2012), були використані для придбання 13.09.2012 автомобіля «Peugeot 307» 2006 року випуску вартістю 5 600 доларів США.
Апаллонова Ю.В. у письмових поясненнях та під час співбесіди вказала, що автомобіль марки «Peugeot 307» 2006 року випуску мав пробіг близько 200 000 км, перебував у незадовільному технічному стані та був оснащений механічною коробкою передач, що обумовлювало знижену ринкову вартість автомобіля. Продавець початково встановив ціну в розмірі 6 000 доларів США, однак з урахуванням технічного стану транспортного засобу погодився на суму 5 600 доларів США. Кандидатка зазначила, що офіційні доходи сім’ї, дозволяли здійснити таку покупку за ринковою ціною.
Стосовно придбання автомобіля «Citroen DS4» 09 січня 2020 року, кандидат пояснила, що дохід чоловіка від продажу автомобілів «ЗАЗ 1102», «ЗАЗ ДЕУ Сенс» та «Peugeot 307» задекларований у деклараціях за 2017, 2019 та 2020 роки відповідно. Продаж автомобіля «Peugeot 307» за 136 959 грн та купівля автомобіля «Citroen DS4» за 478 088,96 грн відбулися в один і той же день. З урахуванням власних заощаджень сім’ї на кінець 2019 року у сумі 406 578 грн та коштів від продажу автомобіля «Peugeot 307» загальна сума коштів, якими сім’я розпоряджалась, становила 543 537 грн, що дозволило придбати автомобіль «Citroen DS4».
Стосовно придбання автомобіля «FIAT 500», 2013 року випуску Апаллонова Ю.В. пояснила, що його придбано кандидатом на суму 193 461 грн власних заощаджень. Транспортний засіб було ввезено з території США у пошкодженому стані (пошкодження переднього та заднього бамперів, кришки багажника, крила). Крім того, автомобіль придбано на підставі оголошення, розміщеного на сайті «Auto.Rio», за ціною 7 500 доларів США (скріншоти ціни, збережені у фотоархіві кандидата, надано Комісії). Після ввезення автомобіля в Україну у 2017 році, а також його першої реєстрації 23 січня 2018 року, транспортний засіб був відремонтований попереднім власником. Вартість транспортного засобу, зафіксована у договорі купівлі-продажу, становить 193 461 гривень, що підтверджується відповідними документами.
Комісія бере до уваги пояснення Апаллонової Ю.В., проте звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», який був чинним у 2012 році, суб’єкти декларування були зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
Згідно з наданими поясненнями кандидата Апаллонової Ю.В. її чоловік у 2012 році передав у користування належний йому автомобіль марки «ЗАЗ Деу Сенс» ОСОБА_2, оформивши довіреність на розпорядження транспортним засобом. Водночас, відповідно до розписки, що міститься в матеріалах суддівського досьє, ОСОБА_1 отримав у 2012 році грошові кошти в сумі 42 000 грн за фактичну передачу автомобіля.
Таким чином, фактичне отримання грошових коштів у сумі 42 000 грн від передачі у користування автомобіля «ЗАЗ Деу Сенс» відбулося ще у 2012 році.
У декларації за 2012 рік відповідний дохід не був відображений попри фактичне отримання грошових коштів у тому ж році. Лише у 2019 році після оформлення договору купівлі-продажу та зміни реєстрації транспортного засобу кандидат задекларувала дохід від його продажу, який отримано ще у 2012 році.
У контексті оцінки доброчесності важливим є не лише формальне виконання податкового законодавства, але й готовність кандидата продемонструвати повну відкритість та зрозумілість своїх фінансових потоків для перевірки суспільством.
Незважаючи на пояснення кандидата, Комісія зазначає, що обов’язком кожного громадянина, тим паче кандидата як особи, яка прагне обійняти посаду судді, а також членів її сім’ї, є неухильне дотримання антикорупційного законодавства та забезпечення повної прозорості фінансових джерел. Відсутність належної ретельності в декларуванні доходів. Суддею, чия діяльність вимагає беззаперечної довіри суспільства та бездоганної репутації, навіть найменші ознаки невідповідності принципам доброчесності є неприпустимим.
У підпункті 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Умисне або недбале подання недостовірної інформації в декларації є несумісним з високими стандартами доброчесності, яких повинен дотримуватися кандидат на посаду судді.
Той факт, що кандидат, достовірно знаючи, що її чоловік отримав дохід у 2012 році за фактичну передачу автомобіля «ЗАЗ Деу Сен», не відобразила цей дохід у декларації за 2012 рік, свідчить про недотримання вимог антикорупційного законодавства щодо відображення доходів, подання кандидатом достовірної та повної інформації у деклараціях.
Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником « Чесність».
Також Комісія звертає увагу на таке.
Під час дослідження досьє кандидата Комісією встановлено, що Апаллоновою Ю.В. при заповненні паперової декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік у пункті 4 розділу 1 не зазначено чоловіка як члена сім’ї декларанта. Водночас відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану шлюб між подружжям було зареєстровано у 2003 році і станом на 2012 рік він не був розірваний.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI, чинного у 2012 році, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру.
Згідно з пунктом 4 розділу 1 цієї декларації декларант мав зазначити відомості про членів своєї сім'ї. Згідно з частиною першою статті 1 цього Закону членами сім'ї є особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти, особи, які перебувають під опікою та піклуванням, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Комісією встановлено, що Апаллоновою Ю.В. як суб’єктом декларування не дотримано вказаних вимог.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Під час співбесіди Апаллонова Ю.В. пояснила, що на момент заповнення декларації вона не проживала з чоловіком, що стало підставою для не включення його до складу членів сім’ї у декларації за 2012 рік. Кандидатка Апаллонова Ю.В. під час співбесіди пояснила, що начебто керувалась певними роз’ясненнями щодо заповнення декларації, однак не змогла конкретизувати, якими саме роз’ясненнями та яким органом вони були надані.
У підпункті 2 пункту 18 Єдиних показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
У Бангалорських принципах поведінки суддів закріплено, що поведінка судді має відповідати високому статусу його посади. Кодекс суддівської етики встановлює для суддів обов’язок докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, їх поведінка була бездоганною (стаття 3).
Хоча Комісія не знайшла підстав вважати таку поведінку умисною, проте встановлені факти свідчить про недостатню увагу Апаллонової Ю.В. до виконання вимог антикорупційного законодавства також і в цій частині. Надані в поясненнях обставини не звільняють кандидата від обов’язку повного та достовірного відображення майнового стану членів сім’ї, що є невід’ємною складовою принципів доброчесності та прозорості у діяльності судді.
З підстав викладеного, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Чесність».
Крім того, Комісією у складі колегії було встановлено, що Апаллонова Ю.В. у пункті 5 «Мною своєчасно подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в якій зазначено достовірні відомості» декларації доброчесності за 2016 рік поставила відмітку «Підтверджую».
Апаллонова Ю.В. під час співбесіди не змогла надати обґрунтованих пояснень щодо виявлених розбіжностей.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Відповідно до частини першої статті 62 Закону суддя зобов’язаний щорічно до 01 травня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Форму декларації затверджено рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16.
Пунктом 4 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді встановлено, що в декларації зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Частиною другою статті 62 Закону визначено, що декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Отже, декларація є одним із інструментів, запроваджених законодавцем, для підвищення довіри до судової системи та підтримання її авторитету на високому рівні. Заповнення декларації доброчесності судді є тягарем, що покладається на суддю у зв’язку з його статусом.
Пунктом 14 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що оцінка доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) полягає в оцінюванні відповідності судді (кандидата на посаду судді) показнику «сумлінність».
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Однак, як було встановлено Комісією, при заповненні паперової декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012 рік кандидатом допущено неповне відображення інформації щодо чоловіка як члена сім’ї декларанта. Водночас в декларації доброчесності судді за 2016 рік Апаллонова Ю.В. підтвердила достовірність зазначених відомостей, поданих нею в паперових декларація. Тому, на думку Комісії, такі дії кандидата свідчать про недостатню сумлінність при заповненні декларації доброчесності.
У зв’язку із наведеним Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали кандидату за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «Сумлінність».
Крім того, Комісією встановлено таке.
Відповідно до поданих декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидат декларує житловий будинок АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі, загальною площею 57,7 кв.м, який належить їй на праві власності з 2005 року. Водночас при заповненні паперової декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2012-2014 роки, у розділі 3 «Відомості про нерухоме майно» відсутні відомості щодо користування земельною ділянкою площею 607 кв.м, розташованій за вказаною адресою.
Апаллонова Ю.В. у письмових поясненнях зазначила, що вказана земельна ділянка не є приватизованою, однак перебуває в її фактичному користуванні як така, на якій розміщено належний їй на праві власності житловий будинок, відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України. Починаючи з 2015 року інформація про користування цією земельною ділянкою зазначається в її щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час співбесіди кандидатка пояснила, що НАЗК було створено лише 18 березня 2015 року, а до цього часу тлумачення антикорупційного законодавства здійснювалося іншими уповноваженими органами. Згідно з чинними на той період роз’ясненнями декларуванню підлягали передусім об’єкти нерухомого майна, що перебували у власності декларанта. Оскільки земельна ділянка під будинком не була приватизована та не належала їй на праві власності, кандидатка не зазначала її у деклараціях за 2012–2013 роки. Починаючи з 2014 року зазначена інформація, за її словами, відображається у деклараціях з приміткою «у користуванні».
На уточнювальні запитання доповідача під час співбесіди кандидатка не змогла конкретизувати, які саме уповноважені органи надавали відповідні роз’яснення та не навела жодного прикладу документального підтвердження таких роз’яснень. Це свідчить про відсутність належного обґрунтування її позиції.
Оцінюючи викладені обставини, Комісія бере до уваги таке.
Відповідно до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, чинного у 2012 році, суб’єкти декларування зобов’язані були подавати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру з повним і достовірним відображенням інформації про наявні у них права на майно. Вказаним нормативно-правовим актом затверджено форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, яка містила примітку з 14 пунктів щодо порядку її заповнення.
Зокрема, затвердженою формою паперової декларації, в розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» безпосередньо зазначено, що підлягає декларуванню «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним», у пункті 23 передбачено подання відомостей про такі об’єкти, як земельні ділянки.
Таким чином, положення антикорупційного законодавства, які були чинні на той час, чітко визначали порядок декларування об’єктів нерухомості, що перебували у користуванні суб’єкта декларування, зокрема земельних ділянок.
Комісією встановлено, що кандидат не дотрималася вказаних вимог повною мірою.
Також кандидатом починаючи з 2015 року у розділі 4 «Об'єкти незавершеного будівництва» щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначається право користування об'єктом незавершеного будівництва, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2.
У свої письмових поясненнях кандидат зазначає, що у 2005 році її сім’я розпочала добудову другого поверху над власним будинком площею 57,7 кв.м. У той час вони зверталися до місцевої адміністрації для оформлення відповідної документації, надавали всі необхідні документи і почали будівництво надбудови. Проте станом на сьогодні ця надбудова не завершена і фактично є лише «коробкою» без комунікацій, опалення та інших інженерних мереж. У 2007 році внаслідок побутової пожежі було знищено частину особистих документів, у тому числі документи щодо вказаної надбудови, тому на даний момент відсутні будь-які офіційні документи на неї. З метою своєчасного інформування державних органів про наявність такого об’єкта та наміри щодо його добудови кандидат декларує його як «об’єкт повністю або частково побудований із матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або члена його сім’ї» площею 60 кв.м. (що включає площу будинку 57,7 кв.м. та балкон).
Апаллонова Ю.В. під час співбесіди пояснила, що після впровадження електронного декларування у 2015 році не було чітких роз’яснень щодо порядку зазначення таких об’єктів, тому вона віднесла цю надбудову до розділу «Об’єкти незавершеного будівництва». Оскільки будівництво наразі не завершено, вона і надалі щороку декларує його у цьому розділі.
Надаючи оцінку вказаним поясненням, Комісія звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» у декларації зазначаються: об’єкти незавершеного будівництва; об’єкти, не прийняті в експлуатацію; об’єкти, право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6 розділу ІV Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у розділі 5 «Об’єкти незавершеного будівництва» зазначаються відомості про об’єкти незавершеного будівництва, зокрема об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які: належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України; розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї; мають інший зв’язок із суб’єктом декларування чи членом його сім’ї.
Крім того, пунктом 96 Роз’яснення щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку), затвердженого рішенням Національного агенства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 13 листопада 2023 року № 4 (далі – Роз’яснення), зазначено, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї розпочав перебудову будинку, яка не спричинила (або не спричинить – якщо така перебудова не була завершена на кінець звітного періоду) необхідності реєстрації об’єкта нерухомого майна як нового, у декларації вказується інформація про відповідний об’єкт, який належить суб’єкту декларування та/або члену його сім’ї на праві власності (у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації), і не відображається відповідне незавершене будівництво, у тому числі якщо така перебудова на кінець звітного періоду не була завершена.
Отже, положенням антикорупційного законодавства чітко визначено, що саме є об’єктом незавершеного будівництва.
Одним із складових доброчесності судді (кандидата на посаду судді) є сумлінність, яка передбачає старанне й відповідальне виконання своїх обов’язків. Оцінка чесності та сумлінності кандидата не може бути обмежена лише його професійною діяльністю. Вона має включати й аналіз його поведінки поза межами професії, оскільки моральні якості кандидата на посаду судді мають бути бездоганними у всіх сферах його життя.
Пунктом 19 розділу ІІІ Єдиних показників передбачено, що сумлінність – це старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Комісія звертає увагу кандидата на необхідність неухильного дотримання норм антикорупційного законодавства та повного і своєчасного та коректного декларування всіх відомостей про майнові права.
Комісія, підкреслює, що підтримання високих стандартів поведінки вимагає від кандидата на посаду судді неухильного дотримання закону та відповідального ставлення до декларування. Незважаючи на те, що окремі виявлені помилки не оцінюються Комісією як істотні.
З огляду на наведені вище пояснення в сукупності Комісія вважає, що хоча зазначене й не свідчить про умисне приховування інформації стосовно себе або намагання ввести в оману, однак демонструє певну неуважність та недостатню сумлінність кандидата.
Підсумовуючи викладене вище, Комісія вважає, що кандидатом було допущено низку добросовісних помилок при заповненні декларацій за 2012–2024 роки, які, без сумніву, не можуть вважатись обставинами, які свідчать про «істотну невідповідність» показнику «сумлінність». Це не обмежує Комісію в можливості оцінити сукупність таких несуттєвих обставин, як одну «суттєву невідповідність» зазначеному вище показнику, яка має наслідком зниження на 15 балів за показником «сумлінність». Таким чином, Комісія у складі колегії одноголосно вирішила зменшити бали за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів.
За інформацією, наданою Державним підприємством «Інформаційні судові системи», про випадки перевищення строків надсилання (оприлюднення) до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень суддею Апаллоновою Ю.В. у період з 2016 року до квітня 2025 року порушувалися встановлені процесуальним законодавством строки внесення 167 судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі — ЄДРСР).
Під час співбесіди Апаллонова Ю.В. визнала факт порушень установлених строків внесення судових рішень до ЄДРСР, пояснивши це значним судовим навантаженням у суді.
Стосовно порушення строків оприлюднення судових рішень у ЄДРСР Комісія зазначає, що, відповідно до матеріалів суддівського досьє суддею було допущено незначні порушення строків оприлюднення таких рішень. Зазначений недолік не має системного характеру та з урахуванням навантаження судді не свідчить про недотримання професійних стандартів.
Водночас Комісія звертає увагу кандидата на необхідність неухильного дотримання процесуальних строків у подальшій професійній діяльності.
Комісія вважає, що вказані вище факти як кожен окремо, так і в сукупності не є достатніми для визнання Апаллонової Ю.В. такою, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. Досліджену інформацію належним чином враховано Комісією при дослідженні досьє та проведенні співбесіди, що знайшло своє відображення у зниженні балів за виявлені порушення правил та/або норм.
Стосовно інших обставин, зазначених в інформації ГРД та обговорених під час співбесіди, Комісією не встановлено фактів, які б свідчили про порушення кандидатом Апаллоновою Ю. В. критеріїв професійної етики та доброчесності та впливали б на їх оцінку.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 225 балів із 300 можливих, що дорівнює 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ (за показником) |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
45,9 |
362,9 |
|
Знання історії української державності |
40 |
||
|
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
149 |
||
|
Здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
128 |
||
|
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
18,75 |
37,50 |
|
Безперервний розвиток |
18,75 |
||
|
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
9,25 |
37,50
|
|
Ефективна взаємодія |
9,50 |
||
|
Стійкість мотивації |
9,25 |
||
|
Емоційна стійкість |
9,50 |
||
|
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
225
|
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
662,9 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Апаллонова Юлія Володимирівна у сукупності набрала 662, 9 бала, що є підставою для визнання її такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Апаллонової Юлії Володимирівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Апаллонова Юлія Володимирівна набрала 662,9 бала.
Визнати Апаллонову Юлію Володимирівну такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Ярослав ДУХ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
